Індустрія 4.0 та цифровізація економіки: можливості використання зарубіжного досвіду на промислових підприємствах України

Висвітлено особливості розвитку Індустрії 4.0 та цифрової економіки в зарубіжних країнах та Україні. Проаналізовано сучасний стан, основні нормативні документи і програми з Індустрії 4.0 та цифрової економіки в країнах Європи, Азії, США, країнах- членах Євразійської економічної спілки, зокрема в Рос...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2020
Автори:	Брюховецька, Н.Ю., Черних, О.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2020
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170467
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Індустрія 4.0 та цифровізація економіки: можливості використання зарубіжного досвіду на промислових підприємствах України / Н.Ю. Брюховецька, О.В. Черних // Економіка промисловості. — 2020. — № 2 (90). — С. 116–132. — Бібліогр.: 39 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-170467
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1704672020-07-17T01:27:39Z Індустрія 4.0 та цифровізація економіки: можливості використання зарубіжного досвіду на промислових підприємствах України Брюховецька, Н.Ю. Черних, О.В. Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Висвітлено особливості розвитку Індустрії 4.0 та цифрової економіки в зарубіжних країнах та Україні. Проаналізовано сучасний стан, основні нормативні документи і програми з Індустрії 4.0 та цифрової економіки в країнах Європи, Азії, США, країнах- членах Євразійської економічної спілки, зокрема в Росії, Білорусі та Казахстані. Наведено особливості розвитку Індустрії 4.0 в цих країнах, а саме: орієнтація на цифрову економіку, нові ринки і технології, значна увага і підтримка з боку держави.Розглянуто поточну ситуацію, пов’язану з рухом «Індустрія 4.0 в Україні»,«Національною стратегією 4.0». Проаналізовано ступінь готовності вітчизняних промислових підприємств до реалізації сучасних цифрових виробничих технологій, що характеризують четверту промислову революцію. В Україні відсутні конкретні програми, дорожні карти, джерела фінансування впровадження принципів Індустрії 4.0. Діюча промислова та інноваційна стратегії, як основа Індустрії 4.0, відсутні. Держава має впливати на розвиток цифровізації промислових підприємств у сфері інновацій, науково-технологічного розвитку, освіти та науки. Для цього має бути створена коаліція підприємств із центральними органами виконавчої влади, регіональними та органами місцевого самоврядування. У контексті дигіталізації української промисловості, енергетики ІТ-сектору та науки доцільним є створення умов для прискореного розвитку промислових хайтек-сегментів, налагодження трансферу технологій від українських наукових установ, наукових парків, лабораторій до кінцевих замовників, а також запуск регіональних програм розвитку Індустрії 4.0.Обґрунтовано доцільність використання принципів й інструментів Індустрії 4.0 та цифрової економіки на промислових підприємствах України. Освещены особенности развития Индустрии 4.0 и цифровой экономики в зарубежных странах и Украине. Проанализированы современное состояние, основные нормативные документы и программы по Индустрии 4.0 и цифровой экономике в странах мира. Особенностями развития Индустрии 4.0 является ориентация на цифровую экономику, новые рынки и технологии, значительная поддержка со стороны государства.Рассмотрена текущая ситуация, связанная с движением «Индустрия 4.0 в Украине»,«Национальной стратегией 4.0». Проанализирована степень готовности отечественных промышленных предприятий к реализации современных цифровых производственных технологий, характеризующих четвертую промышленную революцию. В Украине отсутствуют конкретные программы, дорожные карты, источники финансирования внедрения принципов Индустрии 4.0. Для этого должна быть создана коалиция предприятий с центральными органами исполнительной власти, региональными и органами местного самоуправления. В контексте дигитализации украинской промышленности и энергетики ИТ-сектора и науки целесообразно создание условий для ускоренного развития промышленных хайтек-сегментов, налаживание трансфера технологий от украинских научных учреждений, научных парков, лабораторий до конечных заказчиков, а также реализация региональных программ развития Индустрии 4.0.Обоснована целесообразность использования принципов и инструментов Индустрии4.0 и цифровой экономики на предприятиях. The paper deals with the state and features of the development of Industry 4.0 and the digital economy in foreign countries and Ukraine. The current state, main regulatory provisions and programs on Industry 4.0 and the digital economy in Europe, Asia, the United States, and the member countries of the Eurasian economic Union, in particular - Russia, Belarus and Kazakhstan, are considered. It shows features of the development of Industry 4.0 in thesecountries, namely - the focus on the digital economy on new markets and technologies, significant attention and support from a state.The analysis of the current situation of the movement «Іndustry 4.0 in Ukraine», «National strategy 4.0» is given. The degree of readiness of national industrial enterprises to implement up-to-date digital production technologies that characterize the fourth industrial revolution is analyzed. It is argued that in Ukraine there are no specific programs, «road maps», sources of funding for the implementation of Industry 4.0 principles, but there is a weak ability of the government to effectively cooperate and interact with expert communities, as well as a lack of strategies for digital transformation. There are no existing industrial and innovation strategies as the basis of Industry 4.0. Therefore, the development of digitalization of industrial enterprises should be influenced by the state, namely - in the field of innovations, scientific and technological development, education and science. To do this, a coalition of enterprises with Central Executive authorities, regional and local governments should be created. In the context of digitalization of Ukrainian industry, electricity-producing industry, IT-sector and science, it is advisable to create conditions for accelerated development of industrial high-tech segments, to establish technology transfer from Ukrainian scientific institutions, research parks, laboratories to end customers, as well as to launch regional programs for the development of Industry 4.0.Special attention is paid to substantiating the feasibility of using principles and tools of Industry 4.0 and the digital economy in industrial enterprises of Ukraine. 2020 Article Індустрія 4.0 та цифровізація економіки: можливості використання зарубіжного досвіду на промислових підприємствах України / Н.Ю. Брюховецька, О.В. Черних // Економіка промисловості. — 2020. — № 2 (90). — С. 116–132. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. 1562-109Х DOI: doi.org/10.15407/econindustry2020.02.116 JEL: O14; O33; L52, L60 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170467 338.36:338.45:004 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів
spellingShingle	Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Брюховецька, Н.Ю. Черних, О.В. Індустрія 4.0 та цифровізація економіки: можливості використання зарубіжного досвіду на промислових підприємствах України Економіка промисловості
description	Висвітлено особливості розвитку Індустрії 4.0 та цифрової економіки в зарубіжних країнах та Україні. Проаналізовано сучасний стан, основні нормативні документи і програми з Індустрії 4.0 та цифрової економіки в країнах Європи, Азії, США, країнах- членах Євразійської економічної спілки, зокрема в Росії, Білорусі та Казахстані. Наведено особливості розвитку Індустрії 4.0 в цих країнах, а саме: орієнтація на цифрову економіку, нові ринки і технології, значна увага і підтримка з боку держави.Розглянуто поточну ситуацію, пов’язану з рухом «Індустрія 4.0 в Україні»,«Національною стратегією 4.0». Проаналізовано ступінь готовності вітчизняних промислових підприємств до реалізації сучасних цифрових виробничих технологій, що характеризують четверту промислову революцію. В Україні відсутні конкретні програми, дорожні карти, джерела фінансування впровадження принципів Індустрії 4.0. Діюча промислова та інноваційна стратегії, як основа Індустрії 4.0, відсутні. Держава має впливати на розвиток цифровізації промислових підприємств у сфері інновацій, науково-технологічного розвитку, освіти та науки. Для цього має бути створена коаліція підприємств із центральними органами виконавчої влади, регіональними та органами місцевого самоврядування. У контексті дигіталізації української промисловості, енергетики ІТ-сектору та науки доцільним є створення умов для прискореного розвитку промислових хайтек-сегментів, налагодження трансферу технологій від українських наукових установ, наукових парків, лабораторій до кінцевих замовників, а також запуск регіональних програм розвитку Індустрії 4.0.Обґрунтовано доцільність використання принципів й інструментів Індустрії 4.0 та цифрової економіки на промислових підприємствах України.
format	Article
author	Брюховецька, Н.Ю. Черних, О.В.
author_facet	Брюховецька, Н.Ю. Черних, О.В.
author_sort	Брюховецька, Н.Ю.
title	Індустрія 4.0 та цифровізація економіки: можливості використання зарубіжного досвіду на промислових підприємствах України
title_short	Індустрія 4.0 та цифровізація економіки: можливості використання зарубіжного досвіду на промислових підприємствах України
title_full	Індустрія 4.0 та цифровізація економіки: можливості використання зарубіжного досвіду на промислових підприємствах України
title_fullStr	Індустрія 4.0 та цифровізація економіки: можливості використання зарубіжного досвіду на промислових підприємствах України
title_full_unstemmed	Індустрія 4.0 та цифровізація економіки: можливості використання зарубіжного досвіду на промислових підприємствах України
title_sort	індустрія 4.0 та цифровізація економіки: можливості використання зарубіжного досвіду на промислових підприємствах україни
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170467
citation_txt	Індустрія 4.0 та цифровізація економіки: можливості використання зарубіжного досвіду на промислових підприємствах України / Н.Ю. Брюховецька, О.В. Черних // Економіка промисловості. — 2020. — № 2 (90). — С. 116–132. — Бібліогр.: 39 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT brûhovecʹkanû índustríâ40tacifrovízacíâekonomíkimožlivostívikoristannâzarubížnogodosvídunapromislovihpídpriêmstvahukraíni AT černihov índustríâ40tacifrovízacíâekonomíkimožlivostívikoristannâzarubížnogodosvídunapromislovihpídpriêmstvahukraíni
first_indexed	2025-07-15T05:39:47Z
last_indexed	2025-07-15T05:39:47Z
_version_	1837690244916314112
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 116 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 2 (90) УДК 338.36:338.45:004 doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.02.116 Наталя Юхимівна Брюховецька, д-р екон. наук, професор Е-mail: N.Bryukhovetskaya@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-6652-4523; Олена Вікторівна Черних, канд. екон. наук Інститут економіки промисловості НАН України вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, Україна, 03057 Е-mail: 4elena.xxx@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-3346-8737 ІНДУСТРІЯ 4.0 ТА ЦИФРОВІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ: МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ Висвітлено особливості розвитку Індустрії 4.0 та цифрової економіки в зарубіжних країнах та Україні. Проаналізовано сучасний стан, основні нормативні документи і програ- ми з Індустрії 4.0 та цифрової економіки в країнах Європи, Азії, США, країнах-членах Єв- разійської економічної спілки, зокрема в Росії, Білорусі та Казахстані. Наведено особливос- ті розвитку Індустрії 4.0 в цих країнах, а саме: орієнтація на цифрову економіку, нові ринки і технології, значна увага і підтримка з боку держави. Розглянуто поточну ситуацію, пов’язану з рухом «Індустрія 4.0 в Україні», «Націо- нальною стратегією 4.0». Проаналізовано ступінь готовності вітчизняних промислових під- приємств до реалізації сучасних цифрових виробничих технологій, що характеризують чет- верту промислову революцію. В Україні відсутні конкретні програми, дорожні карти, дже- рела фінансування впровадження принципів Індустрії 4.0. Діюча промислова та інновацій- на стратегії, як основа Індустрії 4.0, відсутні. Держава має впливати на розвиток цифрові- зації промислових підприємств у сфері інновацій, науково-технологічного розвитку, освіти та науки. Для цього має бути створена коаліція підприємств із центральними органами ви- конавчої влади, регіональними та органами місцевого самоврядування. У контексті дигі- талізації української промисловості, енергетики ІТ-сектору та науки доцільним є створення умов для прискореного розвитку промислових хайтек-сегментів, налагодження трансферу технологій від українських наукових установ, наукових парків, лабораторій до кінцевих замовників, а також запуск регіональних програм розвитку Індустрії 4.0. Обґрунтовано доцільність використання принципів й інструментів Індустрії 4.0 та цифрової економіки на промислових підприємствах України. Ключові слова: Індустрія 4.0, цифровізація, економіка, четверта промислова револю- ція, підприємства, освіта, інновації, дигіталізація. JEL: O14; O33; L52, L60 Четверта промислова революція (G- 4) викликала нові явища і процеси – циф- ровізацію та цифрову економіку, що зна- ходить відображення у зміні промисловості й підготовці кадрів. Малий і середній біз- нес застосовує цифрові методи продажів. Великі промислові підприємства також здійснюють цифровізацію виробництва. У навчальних закладах починається під- готовка фахівців для цифрової економіки. Індустрія 4.0 як частина четвертої промис- лової революції включає безліч технологій, ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ І ВИРОБНИЧИХ КОМПЛЕКСІВ © Н. Ю. Брюховецька, О. В. Черних, 2020 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 117 2020, № 2 (90) головна мета яких – створення єдиного простору для обміну даних і віртуальної візуалізації процесів і об'єктів, а також пе- редбачає створення роботизованих систем у комплексі з інтернет-технологіями у фо- рматі «розумних» підприємств. У даний час усі країни світу розвивають промисло- вість з урахуванням тенденцій нової індус- тріальної епохи – перехід на повністю ав- томатизоване цифрове виробництво, керо- ване інтелектуальними системами в режимі реального часу в постійній взаємодії із зо- внішнім середовищем, виходячи за межі одного підприємства, з перспективою об'є- днання у глобальну промислову мережу речей і послуг. Актуальність розвитку ци- фрової економіки в загальному тренді сві- тових процесів розвитку інформаційних технологій підтверджується вченими, дер- жавними службовцями, представниками освіти і бізнесу. Серед вітчизняних науковців, які до- сліджують проблеми розвитку Індустрії 4.0 та цифрової економіки, слід виокремити таких: О. Амоша − розглядає вплив і перс- пективи впровадження Індустрії 4.0 для промисловості (Амоша, 2018); І. Булєєв − обґрунтовує парадигму активізації інвес- тиційної діяльності підприємств в умовах системної кризи і падаючих ринків, метою якої є розвинена промисловість з Індустрі- єю 4.0 (Булеев, Брюховецкая, 2019); В. Вишневський, О. Вієцька, О. Гаркушен- ко, С. Князєв, О. Лях, В. Чекіна, Д. Чере- ватський – досліджують перспективи, на- прями і механізми смарт-промисловості та цифрової економіки (Вишневський, ред., 2018). Зарубіжні дослідники, такі як Е. Бріньолфсон та Е. Макафі, стверджують, що сучасні технології скоро залишать лю- дей без робочих місць (Бриньолфсон, Ма- кафи, 2017); С. Грінгард доводить, що май- бутнє саме за технікою, підключеною до мережі, та описує, як зміниться світ, у яко- му всі матеріальні предмети зможуть обмі- нюватися інформацією (Грингард, 2016); П. Плеханов здійснює спробу оцінки зна- чущості революційних нововведень для економіки та розгляду їх як ознаки четвер- тої промислової революції (Плеханов, 2013); Д. Ріфкін вважає, що на зміну тра- диційним централізованим моделям бізне- су в найближчі півстоліття мають прийти нові структури, а саме спадщина першої та другої промислових революцій – ієрархіч- на організація економічної та політичної влади неминуче поступиться місцем гори- зонтальній взаємодії (Рифкин, 2014); Д. Роджерс надає практичні інструменти, які допоможуть компаніям і бізнес-лідерам будь-якого масштабу адаптувати й упрова- джувати інновації, перемагати в конку- рентній боротьбі (Роджерс, 2017); у книзі А. Росса (Росс, 2017) йдеться про індустрії, які стануть головними драйверами еконо- мічних і соціальних змін в найближчі 20 років; Ч. Хенді дає відповіді на питання про вплив на життя прийдешніх невідво- ротних змін, як до них підготуватися (Хен- ди, 2001); К. Шваб розкриває особливості й головні тренди четвертої промислової ре- волюції, формує комплексне уявлення про те, як технології змінюють наше життя і життя майбутніх поколінь (Шваб, 2017); Я. Сміт, С. Крейцер, К. Меллер, М. Карл- берг (Smith, Kreuztzer, Moeller et al., 2016) розглядають економічну та соціальну полі- тику держав у сфері Індустрії 4.0 та ін. Че- тверта промислова революція перестала бути просто концепцією, стандарти Індуст- рії 4.0 вже активно впроваджуються, зо- крема на підприємствах реального сектору в Європі, тоді як відставання України в цій сфері збільшується. Невирішеним залиша- ється питання широкого впровадження принципів Індустрії 4.0 на підприємствах України та цифровізація промисловості загалом. Метою статті є визначення принци- пів розвитку Індустрії 4.0 та цифрової еко- номіки в зарубіжних країнах і можливостей їх застосування на підприємствах України. У 2011 р. на Ганноверській виставці в Німеччині вперше була висловлена думка про необхідність вироблення стратегії роз- витку німецької промисловості згідно з те- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 118 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 2 (90) нденціями четвертої промислової револю- ції. Провідними країнами Європи у сфері Індустрії 4.0 є Німеччина, Нідерланди, Франція, Великобританія, Італія, Бельгія та ін. Ці країни запустили програми, метою яких є інтернетизована промисловість. На- ціональні стратегії приймаються в країнах як відповідь на головний виклик – недо- статні темпи цифровізації промислових секторів і розвитку інновацій. Відповідно до цього уряди країн розробляють концеп- туальні засади і стратегії, у яких викладені головні напрями розвитку, цілі, інструмен- ти і механізми, а також бюджети, що за- безпечують досягнення поставлених цілей і завдань (табл. 1). Таблиця 1 – Документи з Індустрії 4.0 у країнах світу 1 Країна Рік упровад- ження Програма (проєкт, платформа) Мета прийняття (створення) 1 2 3 4 Німеч- чина 2011 Industrie 4.0 Стартувала як один із десяти проєктів розвитку національ- ної економіки в рамках більш загальної стратегії − Action Plan High-Tech Strategy 2020 США 2014 Industrial Internet Consortium Для об'єднання організацій і технологій, необхідних для прискорення зростання промислового інтернету шляхом виявлення, складання, тестування та поширення провідного досвіду Фран- ція 2015 Usine du Futur Програма «Фабрика майбутнього» для сприяння модерніза- ції інструменту промислового виробництва та підвищення конкурентоспроможності за рахунок інновацій і технологі- чних змін Італія 2012 La Fabbrica del Futuro Програма «Фабрика майбутнього» спрямована на створен- ня важливих дослідницьких ініціатив з метою підвищення конкурентоспроможності італійської промисловості, зок- рема продукції «вироблено в Італії» у глобальному кон- тексті, розробку нових продуктів й удосконалення проми- слових процесів, а також інтегрує регіональну та націона- льну політику щодо Індустрії 4.0 у чіткій відповідності до рекомендацій ЄС Іспанія 2017 Industria Conectada 4.0. Спланована в рамках дорожньої карти розвитку інновацій у країні, де наведено набагато більший перелік викликів, що стоять перед Італією, включаючи кліматичні та демо- графічні зміни, вичерпаність ресурсів, зміцнення промис- лових секторів тощо Вели- кобри- танія 2013 High Value Manufacturing Catapult Центр високотехнологічного виробництва з доданою вар- тістю створений, щоб подолати розрив між бізнесом і ака- демічними колами, допомагаючи перетворити відмінні ідеї на реальність, надаючи доступ до об'єктів досліджень і ро- зробок світового класу, експертних знань, які в іншому випадку були б недоступними для багатьох підприємств у Великобританії Японія 2014 Industrial Value Chain Initiative Ініціатива щодо глобальних ланцюжків створення вартості покликана сформувати орієнтований на промисловість по- гляд на економічну глобалізацію, який підкреслює зв'язки між економічними суб'єктами і через географічний простір –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 119 2020, № 2 (90) Закінчення табл. 1 1 2 3 4 Китай 2015 Made in China Перший десятирічний план дій, націлений на модернізацію національної обробної промисловості Індія 2014 Make in India Проєкт став об'єднуючим чинником для зацікавлених сто- рін і партнерів Індії. Це був потужний, стимулюючий за- клик до дії для громадян Індії та лідерів бізнесу, а також запрошення для потенційних партнерів та інвесторів по всьому світу Сінга- пур 2015 Singapore Manufacturing Consortium Сінгапурський виробничий консорціум (SIMCO) був за- снований саме з метою розгортання виробництва і розро- бок від публікації нових досліджень і висновків до висвіт- лення проблем у рамках виробничого ландшафту; надає пропозиції для виробників про те, як масштабувати свій бізнес у Сінгапурі, Південно-Східній Азії і по всьому світу 1 Складено за джерелами (Industrie 4.0, 2011; IIConsortium, 2014; Usinefutur, 2015; Fabbricafuturo, 2012; Industriaconectada40, 2017; HVMCatapult, 2013; Globalvaluechains, 2014; Made in Сhina, 2015; Make in India, 2014; Singapore Manufacturing Consortium, 2015). Відмітними рисами Індустрії 4.0 є (Hermann, Pentek, Otto, 2015): кіберфізична система (КФС) (англ. Cyber-PhysicalSystem − CPS) – це вбудова- ні комп'ютерні та мережеві технології, що дозволяють спостерігати і керувати проце- сом фізичного виробництва й отримувати зворотну інформацію; інтернет речей – поєднання різних складових (сенсори, смартфони та ін.) че- рез інтернет, що уможливлює їх взаємодію між собою для досягнення спільних цілей; інтернет послуг – надання послуг по- стачальниками через інтернет; «розумні» продукти (Smartproducts) – це фізичні об’єкти або пристрої, у які інтег- ровано цифрові технології, що надають їм певного інтелекту (здатність розуміти свій стан, передавати інформацію тощо); «розумний» завод (SmartFactory) – це завод, обладнання на якому автоматизова- не, управляється комп'ютером і може отримувати зворотну інформацію про стан об'єкта у фізичному просторі за допомогою сенсорів; хмарні обчислення (Сloudcompu- ting) – це інтернет-клієнт-серверна архітек- тура, де чисельні застосунки та сервіси мають свій хостинг і надаються через інте- рнет замість того, щоб утримувати всю не- обхідну інфраструктуру, сервісне програм- не забезпечення та обслуговуючий персо- нал; штучний інтелект (Artificial Intelli- gence − AI) – здатність комп’ютера або ро- бота виконувати завдання, притаманні лю- дині. Інше значення – наука, що прагне си- мулювати поведінку людини на комп’юте- рі. За даними опублікованого компанією IoT Analytics дослідження «Industry 4.0 & Smart Manufacturing» (IoT Analitics, 2018), у 2018 р. ринок продуктів і послуг Індуст- рії 4.0 склав 64 млрд дол., а до 2023 р. він збільшиться до 310 млрд дол., його серед- ньорічні темпи зростання складають 37%. У даний час лідером розвитку Індустрії 4.0 вважається Німеччина. Уряд країни розра- ховує, що перші по-справжньому цифрові підприємства з'являться вже у 2021- 2022 рр. Завдяки цьому продуктивність праці зросте на 18% (Hermann, Pentek, Otto, 2015). Відповідно до затвердженої урядом програми до 2025 р. Німеччина має стати найбільшим постачальником технологій Індустрії 4.0, а до 2035 р. − упровадити на більшості підприємств «розумні» мережі, мобільні рішення, телемедичні технології, –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 120 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 2 (90) а також сучасні системи автоматизації ви- робництва, такі як системи цифрового про- єктування і моделювання, 3D-друк і робо- тів (Markets and Markets, 2019). У своєму звіті Аналітична агенція Research and Markets (об'єднує професіона- лів у галузі світової інформації та інфор- мації про ринки, включає 1700 дослідниць- ких груп із 81 країни (Research and Markets, 2020)), опублікувала такий прогноз розвит- ку Індустрії 4.0 у світі: ринок Індустрії 4.0 оцінюється в 71,7 млрд дол. США у 2019 р. Очікується, що він до 2024 р. досягне 156,6 млрд дол. при середньому значенні 16,9% з 2019 по 2024 р. (IoT Analitics, 2018). У дослідженні стверджується, що зростаюче впровадження промислового інтернету по всьому світу у виробничих підрозділах, пильна увага до підвищення ефективності машин і систем, а також зни- ження виробничих витрат відіграють знач- ну роль у зростанні світового ринку. Крім того, зростаючий попит на промислову ро- бототехніку, як очікується, сприятиме зро- станню ринку Індустрії 4.0. Експерти Всесвітнього економічного форуму у звіті «The Global Competitiveness Report» (Schwab, 2019) надають оцінку ефективності 141 світової економіки на підставі індексу глобальної конкуренто- спроможності 4.0 (GCI 4.0), який відобра- жає їх здатність складати конкуренцію ін- шим країнам в умовах Четвертої промис- лової революції. Розглянуто 12 найбільш важливих складових довгострокового зрос- тання: якість інститутів, стан інфраструк- тури, проникнення IT і сучасних комуніка- цій, макроекономічна стабільність, спо- живчий ринок, ринок праці, фінансова сис- тема, обсяг внутрішнього ринку, стан здо- ров'я населення, освіта і навички людей, динаміка розвитку бізнесу і здатність до інновацій. Кожній світовій економіці при- своюється GCI 4.0 за шкалою від 0 до 100, де 100 − це ідеальний стан, коли розглянуті чинники перестають бути перешкодами для зростання продуктивності. Згідно з дослідженням Всесвітнього економічного форуму Сінгапур у 2019 р. мав найвищий серед усіх розглянутих еко- номік значення показника GCI 4.0 (84,8 бала із 100). Серед країн G20 в першу десятку увійшли США (2 позиція), Японія (6), Німеччина (7) і Великобританія (9), але всі вони продемонстрували зниження кон- курентоспроможності порівняно з поперед- нім роком. Із країн із розвинутою економі- кою тільки Корея (13), Франція (15) і Італія (30) поліпшили свій результат у цьому ро- ці. Україна опустилася в рейтингу на дві сходинки» (Schwab, 2019) (табл. 2). Експерти Всесвітнього економічного форуму відзначають (Schwab, 2019), що світова економіка погано підготовлена до можливого спаду ділової активності, оскі- льки минуле десятиліття було «втрачено» в плані вживання заходів для підвищення продуктивності. Середній показник GCI 4.0 по всіх досліджених країнах становить 60,7 бала. До ідеального стану бракує май- же 40 балів. Країни з розвинутою економі- кою незмінно демонструють кращі резуль- тати, ніж решта світу, але в цілому вони все ще відстають від ідеального стану на 30 балів. Автори доповіді «The Global Competitiveness Report» (Schwab, 2019) вважають стимулюючий вплив на інвести- ції належним заходом для відновлення зро- стання у стагнуючих країнах із розвинутою економікою. Пошук балансу між техноло- гічною інтеграцією та інвестиціями в люд- ський капітал матиме вирішальне значення для підвищення продуктивності. Дані на основі GCI 4.0 свідчать, що в деяких краї- нах, які мають значні інноваційні та техно- логічні можливості (Південна Корея, Іта- лія, Франція, Японія), недостатній розви- ток трудових ресурсів може збільшити ри- зик негативних соціальних наслідків. Краї- ни, що розвиваються зі зростаючим інно- ваційним потенціалом, такі як Китай, Індія та Бразилія, також мають краще збалансу- вати технологічну інтеграцію та інвестиції в людський капітал. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 121 2020, № 2 (90) Таблиця 2 – Рейтинг Global Competitiveness Index 4.0 1 Місце Країна Кількість балів (2019 р.) Різниця балів порівняно з Індексом 2018 р. Різниця позиції в рейтингу порівняно з 2018 р. 1 Сінгапур 84,8 +1,3 +1 2 США 83,7 -2,0 -1 3 САР Гонконг КНР 83,1 +0,9 +4 4 Нідерланди 82,4 - +2 5 Швейцарія 82,3 -0,3 -1 6 Японія 82,3 -0,2 -1 7 Німеччина 81,8 -1,0 -4 8 Швеція 81,2 -0,4 +1 9 Великобританія 81,2 -0,8 - 10 Данія 81,2 +0,6 - 13 Корея 79,6 +0,8 +2 15 Франція 78,8 +0,8 +2 30 Італія 71,5 +0,8 +1 43 РФ 66,7 +1,1 - 55 Казахстан 62,9 +1,1 +4 85 Україна 57,0 - -2 1 Складено за джерелом (Schwab, 2019). Заходи економічної політики мають бути спрямовані на використання чинни- ків, які можуть привести до підвищення продуктивності при одночасному скоро- ченні економічної нерівності. Йдеться про такі чотири перспективні сфери: зміцнення рівності можливостей; сприяння чесній конкуренції; удосконалення системи опо- даткування та системи соціального захис- ту; сприяння підвищенню конкуренто- спроможності інвестицій (Schwab, 2019). Цифрові технології проникли в усі сфери життя, змінили економічні та орга- нізаційні процеси, способи комунікацій між постачальниками і споживачами това- рів і послуг. Для інтегральної оцінки рівня поширення цифрових технологій у підпри- ємницькому секторі Інститутом статистич- них досліджень та економіки знань (ІСІЕЗ) розробляється Індекс цифровізації бізнесу. Він характеризує швидкість адаптації до цифрової трансформації, рівень викорис- тання широкосмугового інтернету, хмар- них сервісів, RFID-технологій, ERP-сис- тем, включеність в електронну торгівлю. Індекс розраховується по Росії і країнах Європи, Кореї, Туреччині та Японії. Ліди- руючу позицію серед зазначених країн зай- має Фінляндія зі значенням індексу на рів- ні 50 пунктів, далі − Бельгія (47), Данія (46), Корея (45). Росія (28 пунктів) перебу- ває на одному щаблі з такими країнами Центральної та Східної Європи, як Болга- рія, Угорщина, Польща (див. рисунок). Найбільш показовим прикладом се- ред представників ЄС, що розвивають кон- цепцію Індустрії 4.0, є Німеччина. На Ган- новерській виставці у 2013 р. був офіційно оголошений запуск платформи «Індустрія 4.0» – стратегічного проєкту Німеччини (Industrie 4.0, 13). Дана платформа створе- на як механізм підтримки підприємництва, інноваційної діяльності, стандартизації тощо в рамках четвертої промислової ре- волюції. Її основна ідея – не брати участь у комерційній діяльності, а здійснювати під- тримку в рекомендаційній формі. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 122 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 2 (90) Рисунок – Індекс цифровізації бізнесу по країнах світу у 2019 р. Побудовано за джерелом (Кевеш, Филатова, 2019). Розвиток Індустрії 4.0 в Німеччині підтримують із трьох сторін – уряду, вче- них і приватного бізнесу (Industrie 4.0, 2011): уряд Німеччини представлений Фе- деральним міністерством освіти і наукових досліджень і Федеральним міністерством економіки та технології; учені − об'єднання інститутів при- кладних досліджень – товариство ім. Фра- унгофера (Fraunhofer Gesellschaft), Німець- ка академія технічних наук і Німецький дослідницький центр штучного інтелекту; приватний сектор − три торговельні асоціації – BITCOM від сфери інформацій- них технологій, VDMA від сфери виробни- цтва і ZVEI від сфери електроніки. Особливостями німецького підходу до Індустрії 4.0 є такі (Industrie 4.0, 2011): інтероперабельність (сумісність) − здатність складових кіберфізичних систем безперебійно взаємодіяти (спілкуватися) один з одним; децентралізація − інтернет речей, хмарні обчислення і готові продукти, оснащені різними датчиками, дозволяють кіберфізичним системам приймати рішення незалежно від людей (штучний інтелект); робота в режимі реального часу − ця складова четвертої промислової революції не обійдеться без технологій хмарних об- числень, великих даних та інтернету; віртуалізація − у сукупності з робо- тою в режимі реального часу і високотех- нологічними цифровими технологіями за- безпечує можливість здійснення контролю за «розумними» машинами. Подібно до німецької платформи «Індустрія 4.0» в березні 2014 р. у США створено Консорціум промислового інтер- нету (Industrial Internet Consortium, IIConsortium).Однак, на відміну від німець- кої платформи, американський консорціум був заснований найбільшими корпораціями США (IIConsortium, 2014). Ідея Консорці- уму промислового інтернету полягає в об'єднанні підприємстві технологій, необ- хідних для прискорення зростання промис- ловості, поширення і застосування провід- ного досвіду. Цілі Інтернет-консорціуму США (IIConsortium, 2014) полягають у такому: 50 47 46 45 43 43 42 42 41 40 40 39 38 38 37 37 37 37 36 36 36 36 35 35 35 33 31 30 30 29 28 28 0 10 20 30 40 50 60 Ф ін л я н д ія Б ел ь гі я Д ан ія К о р ея Н ід ер л ан д и Ш в ец ія Н о р в ег ія Я п о н ія Іс п ан ія Л и тв а Ір л ан д ія А в ст р ія П о р ту га л ія Н ім еч ч и н а М ал ь та Х о р в ат ія С л о в ен ія Л ю к се м б у р г Ф р ан ц ія С л о в ак ія Ч ех ія К іп р В ел и к а Б р и та н ія Іт ал ія Е ст о н ія Т у р ц ія Л ат в ія Г р ец ія П о л ь щ а Б о л га р ія Р о сі я У го р щ и н а –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 123 2020, № 2 (90) стимулювання інновацій шляхом створення нових галузей застосування в промисловості; визначення та розробка структури, необхідної для взаємодії учасників спіль- ноти; вплив на процес розробки глобальних стандартів для інтернет- і промислових си- стем; сприяння відкритим форумам для обміну ідеями, практикою, уроками і розу- мінням реального світу; зміцнення довіри до нових іннова- ційних підходів у сфері безпеки. Слід звернути увагу на те, що плат- форми «Індустрія 4.0» та «Інтернет- консорціум» співпрацюють одна з одною в інтересах взаємодії промислових інтернет- систем із різних сфер для підтримки тех- нічного обміну. Ця ідея може бути вико- ристана в Україні в рамках розвитку стра- тегії «Індустрія 4.0». Одна з найбільших організацій, ство- рена в Японії для поширення і підтримки технологій Індустрії 4.0, – Industrial Value Chain Initiative (Globalvaluechains, 2016). IVI тісно співпрацює з німецькою Індустрі- єю 4.0: у 2016 р. між країнами було підпи- сано угоду про співпрацю. Ключовими ці- лями Industrial Value Chain Initiative є (Globalvaluechains, 2016): підвищення прозорості між виробни- чими майданчиками, нарощування виробничих потужнос- тей Японії та зростання дигіталізації, подальший експорт японських това- рів і послуг. Україна для розвитку концепції інте- рнету речей може орієнтуватися на досвід Японії, де організовано IoT Aceleration Consortium, основними завданнями якого є розробка технологій інтернету речей та ре- комендацій щодо реалізації проєктів, пов'я- заних з інтернетом речей. За аналогією з німецькою плат- формою «Індустрія 4.0» у Китаї розробле- но план дій на десять років, який отримав назву «Вироблено в Китаї 2025» («Made in China 2025»). Основна мета даного плану − перетворити Китай із промислового гіган- та, який спирається на дешеву працю, на світового виробника (Made in China, 2015). При формуванні в Україні необхідної ін- фраструктури для розвитку Індустрії 4.0 прикладом може служити досвід Китаю, де активно створюються технопарки, особливі економічні зони. У 2014 р. в Індії була запущена ініці- атива «Вироблено в Індії» («Make in India») для того, щоб залучити провідні компанії світу впроваджувати свої виробництва в Індії. Велику роль у формуванні екосисте- ми цифрових фабрик відіграють такі старт- апи, як Altizon, Entrib і Covacsis Technologies, які розробляють власні плат- форми для інтеграції промислового облад- нання (Make in India, 2014). Україні було б доцільно перейняти досвід Індії, де вироб- ники промислового обладнання використо- вують роботів і планують збільшення їх кількості. Цьому сприяє вигідне становище України на ринку праці (освічена молодь та інженерні кадри). Інтерес становить приклад Сінгапу- ру, який здійснює активну політику щодо розвитку промислового інтернету речей (IIOT). У 2015 р. у Сінгапурі була створена некомерційна організація – Виробничий консорціум Сінгапуру (Singapore Manufac- turing Consortium − SIMCO), яка включає провідних постачальників рішень у сфері промислового інтернету речей. Основна мета консорціуму − стати єдиним «магази- ном» для виробництв, які шукають рішен- ня у сфері цифрових фабрик (Singapore Manufacturing Consortium, 2015). Сінгапур робить усе для того, щоб зайняти лідирую- чі позиції у промисловому інтернеті речей, вважаючи своїми конкурентними перева- гами розвинуту ІТ-інфраструктуру. Пози- тивним момент − потужна підтримка з бо- ку держави. На початку 2017 р. у Сінгапурі організоване державне технологічне агент- ство (Government Technology Agency − GocTech). –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 124 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 2 (90) Члени Євразійської економічної спі- лки, зокрема, Росія, Білорусь та Казахстан, також мають відповідну нормативну базу з Індустрії 4.0. У Росії розроблено Національну тех- нологічну ініціативу (НТІ) − довгострокову комплексну програму щодо створення умов для забезпечення лідерства російсь- ких компаній на нових високотехнологіч- них ринках, які визначатимуть структуру світової економіки в найближчі 15-20 років (НТИ, 2016). Дана ініціатива передбачає системний підхід до модернізації соціо- техніко-економічного життя Росії. Так, увага приділяється підвищенню рівня осві- ти і кадрової політики, питанням пошуку та розвитку нових технологій. Головною особливістю підходу, який пропонує НТІ, є не спроба наздогнати провідні країни в тих технологіях, на тих ринках, які на даний момент уже відомі, а пошук нових ринків й упровадження принципово нових техноло- гій. Таким чином, Росія обрала не шлях адаптації зарубіжних напрацювань і уяв- лень у сфері Індустрії 4.0, а шлях розвитку власного бачення нової індустріальної епо- хи з урахуванням вітчизняних особливос- тей і досвіду зарубіжних. Матриця НТІ працює за принципом равлика (спіралі) – компанії, що працюють на глобальних рин- ках НТІ, можуть розробляти і використо- вувати перспективні технології спільно з російським науковим співтовариством і компаніями із суміжних сфер діяльності, поповнювати свій штат талановитими фа- хівцями, заздалегідь підготовленими дер- жавою для перспективних ринків НТІ, а також скористатися цілим набором держав- них сервісів, адаптованих під потреби ком- паній НТІ. Матриця на даний момент міс- тить чотири фундаментальні складові: ринки (AeroNet, NeuroNet, EnergyNet, AutoNet, HealthNet, SafeNet, MariNet, FoodNet, FinNet); технології (великі дані, штучний ін- телект, нові джерела енергії, нейротехно- логії та ін.); таланти (напрям розвитку компетен- цій нового типу кадрів, створення середо- вища взаємодії кадрів і потенційних заці- кавлених роботодавців); сервіси (підтримуючий напрям з боку держави − технопарки, фінансування, ме- ханізми транспорту та популяризації тех- нологій тощо). У Республіці Білорусь поштовхом до розвитку цифрової економіки в рамках програми «Індустрія 4.0» став Декрет № 8 (Интернет-портал Президента Республики Беларусь, 2017), який створює умови для розвитку ІТ-галузі, надає значні конкурент- ні переваги країні в розвитку цифрової економіки XXI ст., а також передумови для формування контексту програми «Індуст- рія 5.0» (автоматизація економіки, глобалі- зація, децентралізація, реалізація творчого потенціалу людини). У Казахстані вперше завдання щодо цифровізації промисловості було постав- лене главою держави у 2017 р. у посланні «Третья модернизация Казахстана: гло- бальная конкурентоспособность» (МИД Республики Казахстан, 2017). Президент доручив розробити і вжити комплексу за- ходів щодо технологічного переозброєння базових галузей промисловості до 2025 ро- ку, наголосив на необхідності технологіч- ної модернізації економіки з акцентом на цифровізації та створенні нових галузей, які включають елементи четвертої промис- лової революції (Стратегия развития «Ка- захстан-2050», 2017). У тому ж році було розроблено державну програму «Цифровой Казахстан» (Официальный информацион- ный ресурс Премьер-министра Республики Казахстан, 2017) на 2018-2022 рр. У про- грамі сформульовано два вектори розвит- ку: 1) цифровізація існуючої економіки – забезпечення прагматичного старту, що складається з конкретних проєктів у реаль- ному секторі, запуск проєктів із цифровіза- ції і технологічного переоснащення існую- чих галузей економіки, держструктур і ро- звиток цифрової інфраструктури; 2) створення цифрової індустрії май- бутнього – забезпечення довгострокової стійкості, запуск цифрової трансформації –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 125 2020, № 2 (90) країни за рахунок підвищення рівня роз- витку людського капіталу, побудови інсти- тутів інноваційного розвитку і загалом про- гресивного розвитку цифрової екосистеми. У Посланні 2018 р. Президент Казах- стану доручив зробити третю п'ятирічку індустріалізації «інноваційною», викорис- товуючи всі переваги нового технологічно- го укладу 4.0 (Официальный сайт Прези- дента Республики Казахстан, 2018). Досвід країн світу та сусідніх країн дозволяє стверджувати, що для стимулю- вання промислового розвитку на базі тех- нологій Індустрії 4.0 в Україні потрібна активна державна політика з виокрем- ленням пріоритетів розвитку промисло- вого виробництва за рахунок упровад- ження новітніх технологій і підвищення якості продукції, а також Національна стратегія розвитку у сфері цифровізації та Індустрії 4.0. Необхідна реалізація регіона- льних програм розвитку 4.0, які повинні координувати місцеві органи влади та представники промислових підприємств. Спроби осмислення зарубіжного дос- віду реалізації ініціатив Індустрії 4.0 і роз- робки відповідних нормативних докумен- тів у цій сфері привели до створення в Україні Національного руху «Індустрія 4.0 в Україні», який є інтеграційною платфор- мою для об’єднання бізнес-асоціацій, спі- льнот й учасників ринків інформаційно- комунікаційних технологій, промислових систем управління, інжинірингу та маши- ноприладобудування, науковців й освітян з метою прискореного розвитку українських виробництв із високою доданою цінністю. Загальними зборами членів руху 4.0 ство- рено Раду руху 4.0, метою якої є визначен- ня відповідальних осіб за ключові напрями діяльності. Наразі до руху вже приєдналося близько 90 компаній в Україні (Вербовий, 2018; Юрчак, 2017). У Хартії 4.0, що є ба- зовим документом діяльності руху «Індуст- рія 4.0», заплановано створення чотирьох центрів 4.0. У 2018 р. створено один в Оде- сі. На основі даних про діяльність підпри- ємств і компаній у сфері 4.0, що накопичує рух «Індустрія 4.0 в Україні», у 2017 та 2019 рр. створено дві версії Industry 4.0 landscape Ukraine (ландшафт, мапа або ме- ппінг гравців за сегментами – простий і популярний спосіб у діджитал-технологіях для того, щоб визначати технологічних ін- новаторів) (Юрчак, 2017). Сьогодні прогнозним програмним документом розвитку Індустрії 4.0 в Укра- їні, який орієнтує основних стейкхолдерів цього напряму за головними пріоритетами та ініціативами 4.0, є Національна стратегія 4.0. У проєкті Стратегії 4.0 в Україні наве- дено аналіз поточної ситуації руху «Індуст- рія 4.0 в Україні» для об’єднаної групи вже діючих стейкхолдерів (уряд, бізнес-асо- ціації, галузі ІТ, машинобудування, інжи- ніринг, АСУ ТП, провідні підприємства хайтек-сегментів, ВНЗ та НАН України, агентства з розвитку тощо). Як орієнтир подальшого розвитку Ін- дустрії 4.0 в Україні можна викорис- товувати зазначені у стратегії висновки про те, що не включення країни до світового процесу 4.0 протягом 5-10 років означати- ме (Індустрія 4.0 в Україні, 2018, с. 50): остаточну ліквідацію цілого ряду віт- чизняних високотехнологічних сегментів, залежних у своїй конкурентоспроможності від технологій 4.0, перш за все машинобу- дування, електричних машин й устаткуван- ня, приладобудування, біофармацевтики, енергетики; остаточний занепад і ліквідацію низ- ки наукових установ і чисельних кафедр ЗВО, відповідних вказаним галузям. Це, у свою чергу, призведе до різкого скорочен- ня освітнього, інженерного та наукового потенціалу країни; високу та зростаючу імпортозалеж- ність не лише ххх-будування, але й інжині- рингу; як результат, остаточне перетворення на сировинний придаток. Міністерство економічного розвитку України зробило крок у напрямі створення цифрової економіки в Україні, створивши команду з представників провідних україн- ських компаній та експертів, яка, у свою чергу, в грудні 2016 р. представила гро- мадськості країни проєкт «Цифрова адже- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 126 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 2 (90) нда України – 2020» (далі − Проєкт) (Тор- гово-промислова палата України, 2019). Основні цілі Проєкту: 1. Стимулювати економіку та залуча- ти інвестиції. 2. Закласти основу для трансформації секторів економіки в конкурентоспроможні й ефективні («цифрова» економіка, «циф- ровізація» бізнесу, промисловості). 3. Зробити «цифрові» технології до- ступними. 4. Створити нові можливості для ре- алізації людського капіталу, розвитку інно- ваційних, креативних і «цифрових» індуст- рій та бізнесу. 5. Розвинути і захопити світове лі- дерство щодо експорту «цифрової» проду- кції та послуг. У Проєкті визначено такі пріоритетні сфери цифровізації: 1. Цифровізація освіти − цифрові компетенції та навички; моделі та підходи до цифровізації освіти; цифрове робоче місце. 2. Цифрова інфраструктура − нові виклики ринку телекомунікацій; високо- швидкісна мобільна інфраструктура; циф- рове телебачення. 3. Цифрова економіка − програма «Індустрія 4.0» та концепція «Смарт- фабрика»; інструменти стимулювання та державної підтримки програми «Індустрія 4.0»; експортне лідерство та можливості національної індустрії на внутрішньому ринку; цифрове землеробство. 4. Цифровізація державного управ- ління − стратегічні технології державного управління та діяльності; аутсорсинг та уніфікація бізнес-процесів, «хмарна стра- тегія». 5. Цифровізація суспільно-економіч- ної сфери − громадська безпека та захист; сфера охорони здоров'я; електронне вряду- вання; електронна демократія; екологія та охорона довкілля; смарт-сіті, смарт-інфра- структура; електронні платежі та розра- хунки; цифровізація соціальної сфери; еле- ктронна митниця; електронна комерція, транскордонна е-комерція. У 2018 р. Кабінет Міністрів України ухвалив «Концепцію розвитку цифрової економіки і суспільства України на 2018- 2020 роки» (Кабінет Міністрів України, 2018) та затвердив план заходів щодо її ре- алізації. Ця Концепція передбачає здійс- нення заходів щодо впровадження відпо- відних стимулів для цифровізації економі- ки, суспільної та соціальної сфер, усвідом- лення наявних викликів й інструментів роз- витку цифрових інфраструктур, набуття громадянами цифрових компетенцій, а та- кож визначає критичні сфери та проєкти цифровізації, стимулювання внутрішнього ринку, використання і споживання цифро- вих технологій. Таким чином, у багатьох країнах сві- ту розвиток четвертої промислової рево- люції має загальнонаціональний рівень і розглядається урядами як важливий еле- мент зростання конкурентоспроможності національних промислових секторів. Краї- ни Європи першими почали дотримуватися принципів Індустрії 4.0, розробляти про- грами розвитку в даному напрямі. У той же час країни Азії перебувають на початково- му етапі впровадження принципів Індустрії 4.0, намагаючись виробити власну страте- гію розвитку. Країни-члени Євразійської економічної спілки, зокрема Росія, Біло- русь та Казахстан, також мають відповідну нормативну базу з Індустрії 4.0, особливос- тями розвитку якої є орієнтація на цифрову економіку, нові ринки і технології, значна увага і підтримка з боку держави. В Украї- ні на розвиток Індустрії 4.0 впливає дер- жавна політика в галузі інновацій та науко- во-технологічного розвитку, поточний рі- вень розвитку освіти, науки і технологій, соціально-економічний устрій. Однак від- сутні конкретні програми, дорожні карти, не визначені джерела фінансування та їх об'єкти. Ризики політичної, воєнної та со- ціальної нестабільності залишаються висо- кими та впливають на загальний інвести- ційний клімат. Зростає відставання від роз- винутих країн і сусідніх держав за більшіс- тю стратегічних аспектів 4.0. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 127 2020, № 2 (90) Висновки 1. Готовність вітчизняних підпри- ємств до масштабного застосування Індус- трії 4.0 залежить від: ступеня залучення до дигіталізації української промисловості й енергетики ІТ-сектору та науки; створен- ня умов для прискореного розвитку про- мислових хайтек-сегментів як ключових для розвитку економіки; підтримки іннова- ційної та експортної діяльності інноваторів 4.0; створення дорожніх карт цифрової трансформації у пріоритетних галузях; прискорення переходу на євростандарти у сфері 4.0. 2. В Україні доцільно використовува- ти зарубіжний досвід у сфері Індустрії 4.0 таких країн, як США, Німеччина, Японія, а саме: активно підтримувати проєкти вели- кого, малого та середнього бізнесу, орієн- тованого на розвиток стратегічних ініціа- тив; популяризувати ідеї та тенденції Чет- вертої промислової революції; досягти до- мовленості серед промислових підпри- ємств, освітніх, наукових установ і держав- ного апарату щодо напрямів розвитку, ці- лей і завдань Індустрії 4.0. Актуальним є приклад Росії, Білорусі та Казахстану, які орієнтовані на цифрову економіку, нові ринки і технології. Становлять інтерес осо- бливості російського підходу до Індустрії 4.0, який полягає в ретельному опрацюван- ні освітніх концепцій, що відповідають принципам нового промислового часу. Причому концепції ці стосуються абсолют- но всіх рівнів освіти. Також у цих країнах органи державної влади активно підтри- мують проєкти великого, малого та серед- нього бізнесу, орієнтованого на розвиток стратегічних ініціатив. Однак слід урахо- вувати, що реалізація в Україні цих прин- ципів призведе до необхідності значного обсягу інвестицій у модернізацію виробни- чої інфраструктури та, як результат, скоро- чення інвестицій в інші сфери. Наразі в Україні спостерігається низький рівень за- лучення до Індустрії 4.0 таких ключових стейкхолдерів, як ІТ-сектор, НАН України, машинобудування та промисловий інжині- ринг. 3. Україна не має умов з точки зору інвестиційної привабливості для ведення бізнесу з великими капіталовкладеннями, але має всі шанси стати, як мінімум, регіо- нальним лідером у сфері складних та нау- коємних інженерних послуг за рахунок зменшення імпортозалежності, а також більш широкого використання ІТ-продук- тів і послуг, машин та обладнання вітчиз- няного виробництва. Пріоритетними та рушійними силами розвитку Індустрії 4.0 в Україні мають бути такі галузі: ІКТ, маши- нобудування, воєнно-промисловий комп- лекс, аерокосмічна, комплексний інжині- ринг, створення нових матеріалів, техноло- гії для альтернативної енергетики. Перспективою подальших дослід- жень є розробка науково-методичних засад та практичного інструментарію впровад- ження принципів Індустрії 4.0 на промис- лових підприємствах України. Література Амоша О. І. (2018). Щоб змінилася погода, потрібний не поривчастий вітер, а зага- льна зміна клімату. Дзеркало тижня. (28 грудня – 13 січня). № 49-50. Булеев И. П., Брюховецкая Н. Е. (2019). Парадигма, модели и механизмы акти- визации инвестиционной деятельности субъектов хозяйствования. Бизнес Ин- форм. № 3. С. 75-83. doi: https://doi.org/ 10.32983/2222-4459-2019-3-75-83 Вишневський В. П., Вієцька О. В., Гарку- шенко О. М. та ін. (2018). Смарт- промисловість в епоху цифрової еконо- міки: перспективи, напрями і механізми розвитку. Київ: Ін-т економіки пром-сті НАН України. 192 c. Бриньолфсон Э., Макафи Э. (2017). Вторая эра машин. Пер. с англ. М.: Издатель- ство АСТ. 384 с. Грингард С. (2016). Интернет вещей: бу- дущее уже есть. Пер. с англ. М.: Альпи- на Паблишер. 188 с. Плеханов П. А. (2013). Уникальные и про- грессивные технологии как предпосыл- ка четвертой промышленной револю- ции. Современные тенденции в эконо- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 128 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 2 (90) мике и управлении: новый взгляд. № 23. С. 273-275. Рифкин Д. (2014). Третья промышленная революция: как горизонтальные взаимо- действия меняют энергетику, экономику и мир в целом. Пер. с англ. М.: Альпина нон-фикшн. 410 с. Роджерс Д. Л. (2017). Цифровая трансфор- мация. Пер. с англ. М.: Издательская группа «Точка». 344 с. Росс А. (2017). Индустрия будущего. Пер. с англ. М.: Издательство АСТ. 351 с. Хэнди Ч. (2001). Время безрассудства. Ис- кусство управления в организации бу- дущего. СПб.: Питер. 278 с. Шваб К. (2017). Четвертая промышленная революция. Пер. с англ. М.: Издатель- ство «Э». 208 с. Smith J., Kreuztzer S., Moeller C., Karlberg M. (2016). Policy Department A: Economic and Scientific Policy–Industry 4.0. European Parliament, EU. pp. 1-94. Industrie 4.0 (2011). URL: http://www.web economy.ru/index.php (дата звернення: 11.09.2019). Industrial Internet Consortium. (2014). URL: https://iiconsortium.org (дата звернення: 11.09.2019). Usine du Futur (2015). URL: https://www.usi nefutur.fr (дата звернення: 11.09.2019). La Fabbrica del Futuro (2012). URL: http://www.fabbricadelfuturo-fdf.it (дата звернення: 11.09.2019). Industria Conectada 4.0 (2017). URL: https://www.industriaconectada40.gob.es (дата звернення: 11.09.2019). High Value Manufacturing Catapult (2013). URL: https://hvm.catapult.org.uk (дата звернення: 11.09.2019). Value Chain Initiative (2014). URL: https://globalvaluechains.org (дата звер- нення: 11.09.2019). Made in China 2025 (2015) URL: https://www.made-in-china.com (дата зве- рнення: 11.09.2019). Make in India (2014). URL: https://www.makeinindia.com (дата звер- нення: 11.09.2019). Singapore Manufacturing Consortium (2015). URL: http://www.singaporemanufacturing consortium.com (дата звернення: 11.09.2019). Hermann M., Pentek T., Otto B. (2015). De- sign Principles for Industrie 4.0 Scenarios: A Literature Review. Working Paper. № 01. Technische Universitat Dortmund. 16 р. Industry 4.0 & Smart Manufacturing (2018). Market Report 2018-2023. URL: https://iot-analytics.com/industry-4-0-and- smart-manufacturing/,2018-2023 (дата звернення: 15.01.2020). Industry 4.0 Market by Technology and Geography (2019). Global Forecast to 2024. Market-Report, 2019. URL: https://www.marketsandmarkets.com/Mark et-Reports/industry-4-market-102536746. html (дата звернення: 15.01.2020). Research and Markets (2018). URL: http://www.techportal.ru/market/research- and-markets/#about (дата звернення: 15.01.2020). Schwab К. (2019). The Global Competitive- ness Report. The Global World Economic Forum. 2019. 648 р. Кевеш М., Филатова Д. (2019). Индекс цифровизации экономики. Експресс- информация. Цифровая экономика. Ин- ститут статистических исследований и экономики знаний НИУ ВШЭ. № 121 (12). С 3. Официальный сайт проекта Национальная технологическая инициатива (2016). URL: http://www.nti2035.ru (дата звер- нення: 23.02.2020). Интернет-портал Президента Республики Беларусь (2017). О развитии цифровой экономики. Декрет № 8 Президента Рес- публики Беларусь от 21.12.2017 г. URL: http://president.gov.by/ru/official_docume nts_ru/view/dekret-8-ot-21-dekabrja-2017- g-17716/ (дата звернення: 23.02.2020). Министерство иностранных дел Республи- ки Казахстан (2017). Третья модерниза- ция Казахстана: глобальная конкуренто- способность. Послание Президента Рес- публики Казахстан Н. Назарбаева наро- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 129 2020, № 2 (90) ду Казахстана. 31 января 2017 г. URL: http://www.mfa.gov.kz/ru/pretoria/content- view/test-1-poslanie (дата звернення: 23.02.2020). Стратегия развития «Казахстан-2050» (2009). URL: https://strategy2050.kz/ru/news/489 18/ (дата звернення: 23.02.2020). Официальный информационный ресурс Премьер-Министра Республики Казах- стан (2017). Госпрограмма «Цифровой Казахстан». URL: https://primeminister. kz/rupage/view/gosudarstvennaya_program ma_digital_kazahstan (дата звернення: 23.02.2020). Официальный сайт Президента Республи- ки Казахстан (2018). Послание Прези- дента Республики Казахстан Н. Назар- баева народу Казахстана. URL: http://www.akorda.kz/ru/addresses/addresse s_of_president/poslanie-prezidenta-respub liki-kazahstan-n-nazarbaeva-narodu-kazah stana-10-yanvarya-2018-g (дата звернення: 23.02.2020). Вербовий Р. (2018). Нова Рада національ- ного руху 4.0. URL: https://industry4-0- ukraine.com.ua/2018/03/19/council-of- national-movement-4-0/ (дата звернення: 05.12.2019). Юрчак О. (2017). Industry 4.0 Landscape in Ukraine 2017. Версія 1.0. URL: https://industry4-0-ukraine.com.ua/2017/09/ 19/industry-4-0-landscape-ukraine-2017- version-1-0/ (дата звернення: 05.12.2019). Національна стратегія «Індустрії 4.0 в Україні» (Проект) (2018). 78 с. Торгово-промислова палата України (2019). Проект «Цифрова адженда Укра- їни-2020». («Цифровий порядок ден- ний»-2020). Концептуальні засади (вер- сія 1.0), 2019. URL: https://ucci.org.ua (дата звернення: 11.09.2019). Кабінет Міністрів України (2018). Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації від 17 січня 2018 р. № 67-р. URL: https://www.kmu. gov.ua/ua/npas/pro-shvalennya-koncep ciyi-rozvitku-cifrovoyi-ekonomiki-ta-suspil stva-ukrayini-na-20182020-roki-ta-zatverd zhennya-planu-zahodiv-shodo-yiyi-realiza ciyi (дата звернення: 11.09.2019). References Amosha, O. I. (2018, Desember 28 – January 13). A. to change the weather, you need not a gusty wind, but a General climate change. Mirror of the week, 49-50 [in Ukrainian]. Buleev, I. P., & Bryukhovetskaya, N. E. (2019). Paradigm, models and mechanisms of activation of investment activity of economic entities. Business Inform, 3. doi: https://doi.org/ 10.32983/2222-4459-2019- 3-75-83 [in Russian]. Vishnevsky, V. P., Viietska, O. V., Harkushe- nko, O. M., Kniaziev, S. I., Liakh, O. V., Chekina, V. D., & Cherevatskyi, D. Yu. (2018). Smart industry in the era of digital economy: prospects, directions and mecha- nisms of development. In V. Vishnevsky (Ed.). Kyiv: Institute of Industrial Econom- ics of NAS of Ukraine [in Ukrainian]. Brynjolfson, E., & McAfee, E. (2017). The Second era of machines. Moscow: AST Publishing house [in Russian]. Gringard, S. (2016). The Internet of things: the Future is already there. Moscow: Alpina Publisher [in Russian]. Plekhanov, P. A. (2013). Unique and progressive technologies as a prerequisite for the fourth industrial revolution. Modern trends in Economics and management: a new look, 23. pp. 273-275 [in Russian]. Rifkin, D. (2017). The Third industrial revolution: how horizontal interactions change energy, the economy, and the world as a whole. Moscow: Alpina non-fiction [in Russian]. Rogers, D. (2017). Digital transformation. Tochka publishing group [in Russian]. Ross, A. (2017). The industry of the future. Moscow: AST publishing House [in Rus- sian]. Handy, Ch. (2001). In a time of recklessness. The art of management in the organization of the future. SPb: Piter [in Russian]. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 130 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 2 (90) Schwab, K. (2017). The Fourth industrial revolution. Moscow: E Publishing House, 2017 [in Russian]. Smith, J., Kreuztzer, S., Moeller, C., Karlberg, M. (2016). Policy Department A: Economic and Scientific Policy–Industry 4.0. Euro- pean Parliament, EU. pp. 1-94 [in Rus- sian]. Industrie 4.0 (2011). Retrieved from http://www.webeconomy.ru/index.php Industrial Internet Consortium (2014). Re- trieved from https://iiconsortium.org Usine du Futur (2015). Retrieved from https://www.usinefutur.fr La Fabbrica del Futuro (2012). Retrieved from http://www.fabbricadelfuturo-fdf.it Industria Conectada 4.0 (2017). Retrieved from https://www.industriaconectada40. gob.es High Value Manufacturing Catapult (2013). Retrieved from https://hvm.catapult.org.uk Value Chain Initiative (2014). Retrieved from https://globalvaluechains.org Made in China 2025 (2015). Retrieved from https://www.made-in-china.com Make in India (2014). Retrieved from https://www.makeinindia.com Singapore Manufacturing Consortium (2015). Retrieved from http://www.singaporemanu facturingconsortium.com Hermann M., Pentek, T., Otto B. (2015). De- sign Principles for Industrie 4.0 Scenarios: A Literature Review. Working Paper. No. 01. Technische Universitat Dortmund [in Russian]. Industry 4.0 аnd Smart Manufacturing (2018). Market Report 2018-2023. Retrieved from: https://iot-analytics.com/industry-4-0-and- smart-manufacturing/2018-2023 Industry 4.0 Market by Technology and Geography (2019). Global Forecast to 2024. Market-Report, 2019. Retrieved from https://www.marketsandmarkets.com/ Market-Reports/industry-4-market-102536 746. html Research and Markets (2018). Retrieved from http://www.techportal.ru/market/research- and-markets/#about Schwab, K. (2019). The Global Compe- titiveness Report. World Economic Forum. Keves, M., & Filatova, D. (2019). Index of digitalization of the economy // The Express-information. Digital economy. Institute for statistical research and Economics of knowledge, HSE. National technology initiative project (2016). Retrieved from http://www.nti2035.ru [in Russian]. Internet portal of the President of the Republic of Belarus (2017). Оn the development of the digital economy. Decree No. 8 of the President of the Republic of Belarus. Re- trieved from http://president.gov.by/ru/ official_documents_ru/view/dekret-8-ot- 21-dekabrja-2017-g-17716/ [in Russian]. Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Kazakhstan (2017). Third modernization of Kazakhstan: global competitiveness. Message of the President of the Republic of Kazakhstan N. Nazarbayev to the peop- le of Kazakhstan. Retrieved from http://www.mfa.gov.kz/ru/pretoria/content- view/test-1-poslanie [in Russian]. Development strategy «Kazakhstan-2050» (2009). Retrieved from https://strategy 2050.kz/ru/news/48918/ [in Russian]. Official information resource of the Prime Minister of the Republic of Kazakhstan (2017). State program «Digital Kazakh- stan» of the Republic of Kazakhstan. Re- trieved from https://primeminister.kz/ rupage/view/gosudarstvennaya_programma _digital_kazahstan [in Russian]. Official website of the President of the Republic of Kazakhstan (2018). Message of the President of the Republic of Kazakh- stan N. Nazarbayev to the people of Kazak- hstan. Retrieved from http://www.akorda. kz/ru/addresses/addresses_of_president/pos lanie-prezidenta-respubliki-kazahstan-n- nazarbaeva-narodu-kazahstana-10-yanva rya-2018-g [in Russian]. Werbowy, R. (2018). The New Parliament the national movement 4.0. Retrieved from https://industry4-0-ukraine.com.ua/2018/ 03/19/council-of-national-movement-4-0/ [in Ukrainian]. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 131 2020, № 2 (90) Yurchak, O. (2017). Industry 4.0 landscaping 2017. Version 1.0. Retrieved from https://industry4-0-ukraine.com.ua/2017/ 09/19/industry-4-0-landscape-ukraine- 2017-version-1-0/ [in Ukrainian]. National strategy «Industry 4.0 in Ukraine» (2018). (Project). 78 p. [in Ukrainian]. Chamber of Commerce and Industry of Ukraine (2019). Project «Digital adjenda of Ukraine-2020» («Digital agenda»-2020). Conceptual framework (version 1.0). Re- trieved from https://ucci.org.ua [in Ukrain- ian]. Cabinet of Ministers of Ukraine (2018). About approval of the Concept of development of digital economy and society of Ukraine for 2018-2020 and approval of the action plan for its implementation. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro- shvalennya-koncepciyi-rozvitku-cifrovoyi- ekonomiki-ta-suspilstva-ukrayini-na-2018 2020-roki-ta-zatverdzhennya-planu-zahodiv- shodo-yiyi-realizaciyi [in Ukrainian]. Наталья Ефимовна Брюховецкая, д-р экон. наук, профессор Е-mail: N.Bryukhovetskaya@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-6652-4523; Елена Викторовна Черных, канд. экон. наук Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, Украина, 03057 Е-mail: 4elena.xxx@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-3346-8737 ИНДУСТРИЯ 4.0 И ЦИФРОВИЗАЦИЯ ЭКОНОМИКИ: ВОЗМОЖНОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ЗАРУБЕЖНОГО ОПЫТА НА ПРОМЫШЛЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЯХ УКРАИНЫ Освещены особенности развития Индустрии 4.0 и цифровой экономики в зарубежных странах и Украине. Проанализированы современное состояние, основные нормативные до- кументы и программы по Индустрии 4.0 и цифровой экономике в странах мира. Особенно- стями развития Индустрии 4.0 является ориентация на цифровую экономику, новые рынки и технологии, значительная поддержка со стороны государства. Рассмотрена текущая ситуация, связанная с движением «Индустрия 4.0 в Украине», «Национальной стратегией 4.0». Проанализирована степень готовности отечественных промышленных предприятий к реализации современных цифровых производственных тех- нологий, характеризующих четвертую промышленную революцию. В Украине отсутству- ют конкретные программы, дорожные карты, источники финансирования внедрения прин- ципов Индустрии 4.0. Для этого должна быть создана коалиция предприятий с централь- ными органами исполнительной власти, региональными и органами местного самоуправ- ления. В контексте дигитализации украинской промышленности и энергетики ИТ-сектора и науки целесообразно создание условий для ускоренного развития промышленных хайтек- сегментов, налаживание трансфера технологий от украинских научных учреждений, науч- ных парков, лабораторий до конечных заказчиков, а также реализация региональных про- грамм развития Индустрии 4.0. Обоснована целесообразность использования принципов и инструментов Индустрии 4.0 и цифровой экономики на предприятиях. Ключевые слова: Индустрия 4.0, цифровизация, экономика, четвертая промышленная революция, предприятия, образование, инновации, дигитализация. JEL: O14; O33; L52, L60 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 132 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 2 (90) Natalia Ye. Bryukhovetskaya, Doctor of Economic, Professor Е-mail: 4elena.xxx@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-3346-8737; Оlena V. Chernykh, PhD in Economics Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine, 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine Е-mail: 4elena.xxx@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-3346-8737 INDUSTRY 4.0 AND DIGITALIZATION OF THE ECONOMY: OPPORTUNITIES TO USE FOREIGN EXPERIENCE IN UKRAINIAN INDUSTRIAL ENTERPRISES The paper deals with the state and features of the development of Industry 4.0 and the digi- tal economy in foreign countries and Ukraine. The current state, main regulatory provisions and programs on Industry 4.0 and the digital economy in Europe, Asia, the United States, and the member countries of the Eurasian economic Union, in particular – Russia, Belarus and Kazakh- stan, are considered. It shows features of the development of Industry 4.0 in these countries, namely – the focus on the digital economy on new markets and technologies, significant attention and support from a state. The analysis of the current situation of the movement «Іndustry 4.0 in Ukraine», «National strategy 4.0» is given. The degree of readiness of national industrial enterprises to implement up- to-date digital production technologies that characterize the fourth industrial revolution is ana- lyzed. It is argued that in Ukraine there are no specific programs, «road maps», sources of funding for the implementation of Industry 4.0 principles, but there is a weak ability of the government to effectively cooperate and interact with expert communities, as well as a lack of strategies for digi- tal transformation. There are no existing industrial and innovation strategies as the basis of Indus- try 4.0. Therefore, the development of digitalization of industrial enterprises should be influenced by the state, namely – in the field of innovations, scientific and technological development, educa- tion and science. To do this, a coalition of enterprises with Central Executive authorities, regional and local governments should be created. In the context of digitalization of Ukrainian industry, electricity-producing industry, IT-sector and science, it is advisable to create conditions for accel- erated development of industrial high-tech segments, to establish technology transfer from Ukrainian scientific institutions, research parks, laboratories to end customers, as well as to launch regional programs for the development of Industry 4.0. Special attention is paid to substantiating the feasibility of using principles and tools of In- dustry 4.0 and the digital economy in industrial enterprises of Ukraine. Keywords: industry 4.0, digitalization, economy, fourth industrial revolution, enterprises, education, innovation. JEL: O14; O33; L52, L60 Формат цитування: Брюховецька Н. Ю., Черних О. В. (2020). Індустрія 4.0 та цифровізація економіки: можливості використання зарубіжного досвіду на промислових підприємствах України. Економіка промисловості. № 2 (90). С. 116-132. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry 2020.02.116 Bryukhovetskaya, N., Chernykh, O. (2020). Industry 4.0 and digitalization of the economy: opportunities to use foreign experience in Ukrainian industrial enterprises. Econ. promisl., 2 (90), рр. 116-132. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.02.116 Надійшла до редакції 27.03.2020 р.

Індустрія 4.0 та цифровізація економіки: можливості використання зарубіжного досвіду на промислових підприємствах України

Репозитарії

Схожі ресурси