Археологічні пам’ятки в басейні р. Кодими
Завдання одного із загонів Кодимо-Дністровської експедиції Одеського археологічного музею полягало в розвідці археологічних пам’ятників на берегах р. Кодими.
Збережено в:
| Дата: | 1959 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Одеський археологічний музей НАН України
1959
|
| Назва видання: | Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170566 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Археологічні пам’ятки в басейні р. Кодими / Л.Г. Гаркуша // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1959. — Вип. 2. — С. 99-101. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-170566 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1705662020-07-19T01:27:50Z Археологічні пам’ятки в басейні р. Кодими Гаркуша, Л.Г. Публикации и полевые исследования Завдання одного із загонів Кодимо-Дністровської експедиції Одеського археологічного музею полягало в розвідці археологічних пам’ятників на берегах р. Кодими. 1959 Article Археологічні пам’ятки в басейні р. Кодими / Л.Г. Гаркуша // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1959. — Вип. 2. — С. 99-101. — укр. XXXX-0126 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170566 uk Материалы по археологии Северного Причерноморья Одеський археологічний музей НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Публикации и полевые исследования Публикации и полевые исследования |
| spellingShingle |
Публикации и полевые исследования Публикации и полевые исследования Гаркуша, Л.Г. Археологічні пам’ятки в басейні р. Кодими Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| description |
Завдання одного із загонів Кодимо-Дністровської експедиції Одеського археологічного музею полягало в розвідці археологічних пам’ятників на берегах р. Кодими. |
| format |
Article |
| author |
Гаркуша, Л.Г. |
| author_facet |
Гаркуша, Л.Г. |
| author_sort |
Гаркуша, Л.Г. |
| title |
Археологічні пам’ятки в басейні р. Кодими |
| title_short |
Археологічні пам’ятки в басейні р. Кодими |
| title_full |
Археологічні пам’ятки в басейні р. Кодими |
| title_fullStr |
Археологічні пам’ятки в басейні р. Кодими |
| title_full_unstemmed |
Археологічні пам’ятки в басейні р. Кодими |
| title_sort |
археологічні пам’ятки в басейні р. кодими |
| publisher |
Одеський археологічний музей НАН України |
| publishDate |
1959 |
| topic_facet |
Публикации и полевые исследования |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170566 |
| citation_txt |
Археологічні пам’ятки в басейні р. Кодими / Л.Г. Гаркуша // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1959. — Вип. 2. — С. 99-101. — укр. |
| series |
Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT garkušalg arheologíčnípamâtkivbasejnírkodimi |
| first_indexed |
2025-07-15T05:49:37Z |
| last_indexed |
2025-07-15T05:49:37Z |
| _version_ |
1837690863651651584 |
| fulltext |
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХЕОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ
МАТЕРІАЛИ З АРХЕОЛОГІЇ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я
ВИП. II. 1959.
Л. Г. ГАРКУША
АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ’ЯТКИ В БАСЕЙНІ р. КОДИМИ
Завдання одного із загонів Кодимо-Дністровської експедиції Оде
ського археологічного музею полягало в розвідці археологічних пам’ят
ників на берегах р. Кодими.
На підставі одних тільки підйомних матеріалів важко сказати що-
небудь певне про те, коли вперше з’явилась тут людина, але існування
її в добу" нового кам’’яного віку—безперечно.
До цього часу відносяться залишки поселень Трипільського типу,
як на ранньому, так і на більш пізньому етапі, про що дозволяють суди
ти пока виключно підйомні матеріали. Одне з таких поселень, яке на
лежить, очевидно, до більш раннього часу, було розташоване біля
с. Станіславки (Балтський район Одеської області). Залишки його зна
ходились біля самого берега р. Кодими, напроти колгоспної вівчарні.
Знахідки зустрічались на порівняної невеликій території (25X50 м ). Це
були уламки зробленої від руки кераміки, кремінний ніж, скребачка
на пластині, кремінний відщип, шматки обпаленої глини і каменя-чере-
пашника. Кінці кремінного ножа (табл. 1—7) зберегли сліди грубої ре
туші, робоча частина його була значно згладжена, очевидно, спрацьо
вана. Основна маса черепків належала жовтоглиняному посудові. Вони
являли собою уламки мисок, келихів, а також грушовидних, біноклевид-
них і іншої форми посудин. Деякі з них зберегли сліди заглибленого
орнаменту у вигляді паралельно прокреслених бороздок, абсй спіраль
них візерунків, зроблених чорною фарбою (табл. IX, 1—5).
Серед знахідок відмічені також уламки сіро- і жовтоглиняного по
суду, виліпленого із глини з великою домішкою товчених ракушок. їх
зовнішня поверхня орнаментована сполученням спіральних малюнків
із заглиблених борозенок та серповидних насічок. Такий орнамент до
повнювався рядом горошковидних наліпів, розташованих по полу під
краєм вінець. З внутрішньої сторони уламків досить чітко виділялись
сліди смугастого загладжування (Табл. IX, 6, 8—10).
Аналогічні знахідки були зроблені на колгоспних полях с. Гольма
Друга (Балтський район. Одеської області). Поселення розташоване в
200 м від сучасного берега р. Кодима, по схилах великої балки, яка у
місцевого населення носить назву «Полів Яр». Біля підніжжя цієї балки
колись діяло джерело, сліди якого збереглися до цього часу.
Частина Трипільського посуду, уламки якого тут виявлені, прикра
шені борозенчастим і розписним орнаментом. Розпис зроблений чорною
фарбою. Основна ж маса уламків не має слідів орнаменту.
Досить' цікавими пам’ятниками з’являлись поселення і поховання,
обслідувані на території колгоспного саду с. Ефтодія (Балтський район,
Одеської області). Тут під час риття силосних ям восени 1954 року
колгоспники виявили рештки людських поховань; разом з залишками
кісток людей відкопані також дві посудини і уламки кістяного гребеня.
Ці знахідки були передані в методкабінет відділу народної освіти
м. Балта.
При обслідуванні місць закладки силосних ям в одній із них на
глибині 1,5 м учасники розвідки також зафіксували залишки людських
скелетів. На жаль, поховання настільки зруйновані, що більш менш
точне положення ФІстякІв, а також стратиграфію грунту встановити не
вдалося.
Серед кісток одного з поховань знаходились уламки сіроглиняної
посудини і кістки тварини — кози або вівці.
Спочатку ці кістки були розміщені, очевидно, в посудині. Посудина,
що представлена згаданими уламками, зроблена на гончарному крузі,
але з погано відмученої глини і піддана слабому і нерівномірному обпа
люванню. По формі вона являла собою звичайний слов’янський горщик
з відігнутими вінцями (табл. X, І).
Зовсім іншим був посуд, знайдений колгоспниками, які наштовхну
лись на ці ж поховання, і переданий в методкабінет м. Балти. Це гор
щик та миска, зроблені на гончарному крузі із доброго глиняного тіста.
Поверхня їх покрита сірим лощениям. Верхня частина корпусу миски
прикрашена трьома паралельними рельєфними обідками. Тут же були
розміщені плоскі ручки. Миска мала дуже відігнуті вінця і кільцеве під-
доння. її висота—18 см, діаметр вінець—24,5 см, діаметр денця—
8,5 см (табл. X, 3).
Лощений горщик мав кулястий тулуб і прямі вінця. Висота горщи
ка—8 см, діаметр вінець—6,5 см, діаметр денця—4 см (табл. X, 2).
Кістяний гребінь півкруглої форми складався в двох уламків. Всі
його зуби виявились зламаними (табл. X, 4).
На відстані 150 м на захід від зазначених поховань, униз по схилу
балки, на території того ж колгоспного саду, нами були виявлені за
лишки стародавнього поселення, приблизна площа якого складала
100 кв. м. Н а поверхні всюди були розкидані уламки посуду; аналогіч
ного вищеописаним мисці і горщику і відомому в літературі під назвою
посуду черняхівського типу. Переважна більшість черепків належала
посудові, зробленому на гончарному крузі із добре відмученої глини і
доброго обпалу. Це були тонкостінні і товстостінні уламки, які збере-
гали сліди сірого,, жовтого і інколи чорного лощення. у більшості ві
нець потовщені і заокруглені краї, денця мали кільцеву підставку
(табл. X, 5—6).
Біля самого підніжжя балки, в двох кроках від місця розташуван
ня поселення, з-під землі б’є джерело з гарною прісною водою. Кол
госпники називають це місце «Кринички».
Такого ж типу могильник був виявлений нами в 5 кж на південний
захід від с. Березівки (Балтський район. Одеської області), знову таки
біля силосних ям колгоспної ферми № 1. Під час землекопних робіт на
поверхню були викинуті уламки посуду, людські кістки та металева
пряжка (табл. X, 7).
Пряжка виготовлена з білого металу і складається із півкруглої
дужки і рухомо закріпленого язичка з заокругленим кінцем. Металева
обійма, в якій кріпився ремінь, прикріплена до пряжки рухомо. Довжи-
на пряжки 2,7 сМ. Вищеописані знахідки свідчать про наявність в Бере
зівці стародавнього могильника черняхівського типу.
Серед аналогічного посуду, виявленого нами в с. Мирони (Балт-
ський район. Одеської області) виділяються дуже широкі і плоскі тонко
стінні лощені вінця, які бувають звичайно у корчаги (табл. X, 8).
Подібний посуд знаходився на місцях стародавніх поселень біля
с. Кумари (Первомайський район. Миколаївської області), в колгосп
ному винограднику в с. Березки (Кривоозерського району, Миколаїв
ської області), а також в 1,5 км на південь від с. Ясинове Друге (Лю-
бащівського району. Одеської області).
Серед відкритих археологічних пам’ятників є також двощарові по
селення. Сліди одного із них знайдені на території колгоспного саду
с. Бендзари (Балтський район. Одеської області). Уламки стародавньо
го посуду були розкидані на площі 120X30 м. Місцевому населенню цей
яр відомий під назвою «Глибокий яр». По дну згаданого яру протікає
невеличка річка, яка бере початок біля самого селища.
Зафіксований посуд належав двом різночасним культурам — куль
турі «полів поховань» черняхівського типу і трипільській культурі.
Значна частина трипільської ліпної кераміки представлена уламками
товстостінних посудин з борозенчастим орнаментом і без нього. На одно
му із уламків збереглася маленька плоска ручка (табл. X, 11). Поряд
з ними зустрічаліись також уламки тонкостінних посудин із слідами
розпису чорного фарбою (табл. X, 9). Трохи вище згаданої централь
ної частини поселення знаходилась зруйнована неглибока яма, майже
правильної круглої форми (діаметр—біля 1,5 м), стіни і підлога цієї
ями обкладені обпаленою глиною. На поверхні глиняної викладки від
мічені уламки товстостінної (товщина стіни—1,5 см) посудини дуже
великого розміру. Посуд мав вушко з отвором (табл. X, 10)'
Про знаходження на цьому місці селища більш пізньої доби свідчать
виявлені впереміж з памі’ятками трипільської культури уламки сірогли-
няного тонкостінного лошеного і нелощеного посуду, зробленого на гон
чарному крузі. Серед уламків зазначених видів зустрічались рештки
ліпного сіроглиняного посуду, але кількість їх ДО СИТЬ обмежена. Орна
мент ні на одному із уламків пойменованих видів посуду виявити не
вдалось. Але форма посудини, техніка виготовлення і інші моменти
свідчать про повну аналогію із вже відомими і описаними пам’ятника
ми черняхівського типу. Тут же відмічені в великій кількості кістки
тварин і шматки обпаленої глини.
Такі ж кістки тварин, а також рештки обпаленої глини разом з
уламками посуду двох вищеописани|х типів були знайдені в урочищі
Широченне, яке знаходиться в 5 /ш на південь від с. Перельоти (Балт
ський район. Одеської області). На одному із уламків трипільської по
судини ясно було видно ряд тонких нитковидних ліній, проведених чор
ного фарбою, а на уламках лощених посудин вимальовувався хвилястий
орнамент, зроблений паличкою для лощення. Зазначені малюнки на по
судинах в попередніх поселеннях не зустрічались (табл. X, 12, 13).
|