Археологічні розвідки 1952 р. в районі Кодима—Котовськ—Рибниця

Кодимо-Дністровська археологічна експедиція Одеського державного археологічного музею, під керівництвом автора, в 1952 р. провадила розвідки на одній із ділянок, віддалених від річок—у трикутнику Кодима—Котовськ—Рибниця....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	1959
Автор:	Єсипенко, А.Л.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Одеський археологічний музей НАН України 1959
Назва видання:	Материалы по археологии Северного Причерноморья
Теми:	Публикации и полевые исследования
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170567
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Археологічні розвідки 1952 р. в районі Кодима—Котовськ—Рибниця / А.Л. Єсипенко // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1959. — Вип. 2. — С. 102-117. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-170567
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1705672020-07-19T01:27:34Z Археологічні розвідки 1952 р. в районі Кодима—Котовськ—Рибниця Єсипенко, А.Л. Публикации и полевые исследования Кодимо-Дністровська археологічна експедиція Одеського державного археологічного музею, під керівництвом автора, в 1952 р. провадила розвідки на одній із ділянок, віддалених від річок—у трикутнику Кодима—Котовськ—Рибниця. 1959 Article Археологічні розвідки 1952 р. в районі Кодима—Котовськ—Рибниця / А.Л. Єсипенко // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1959. — Вип. 2. — С. 102-117. — укр. XXXX-0126 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170567 uk Материалы по археологии Северного Причерноморья Одеський археологічний музей НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публикации и полевые исследования Публикации и полевые исследования
spellingShingle	Публикации и полевые исследования Публикации и полевые исследования Єсипенко, А.Л. Археологічні розвідки 1952 р. в районі Кодима—Котовськ—Рибниця Материалы по археологии Северного Причерноморья
description	Кодимо-Дністровська археологічна експедиція Одеського державного археологічного музею, під керівництвом автора, в 1952 р. провадила розвідки на одній із ділянок, віддалених від річок—у трикутнику Кодима—Котовськ—Рибниця.
format	Article
author	Єсипенко, А.Л.
author_facet	Єсипенко, А.Л.
author_sort	Єсипенко, А.Л.
title	Археологічні розвідки 1952 р. в районі Кодима—Котовськ—Рибниця
title_short	Археологічні розвідки 1952 р. в районі Кодима—Котовськ—Рибниця
title_full	Археологічні розвідки 1952 р. в районі Кодима—Котовськ—Рибниця
title_fullStr	Археологічні розвідки 1952 р. в районі Кодима—Котовськ—Рибниця
title_full_unstemmed	Археологічні розвідки 1952 р. в районі Кодима—Котовськ—Рибниця
title_sort	археологічні розвідки 1952 р. в районі кодима—котовськ—рибниця
publisher	Одеський археологічний музей НАН України
publishDate	1959
topic_facet	Публикации и полевые исследования
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170567
citation_txt	Археологічні розвідки 1952 р. в районі Кодима—Котовськ—Рибниця / А.Л. Єсипенко // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1959. — Вип. 2. — С. 102-117. — укр.
series	Материалы по археологии Северного Причерноморья
work_keys_str_mv	AT êsipenkoal arheologíčnírozvídki1952rvrajoníkodimakotovsʹkribnicâ
first_indexed	2025-07-15T05:49:41Z
last_indexed	2025-07-15T05:49:41Z
_version_	1837690867850149888
fulltext	о д е с ь к и й д е р ж а в н и й а р х е о л о г іч н и й м узе й МАТЕРІАЛИ з АРХЕОЛОГИ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я ВИП. 11. 1959 А. Л. ЄСИПЕНКО АРХЕОЛОГІЧНІ РОЗВІДКИ 1952 р. В РАЙОНІ КОДИМА—КОТОВСЬК—РИБНИЦЯ Кодимо^-Дністровська археологічна експедиція Одеського державно го археологічного музею, під керівництвом автора, в 1952 р. провадила розвідки на одній із ділянок, віддалених від річок—у трикутнику Ко- дима—Котовськ—Рибниця. Перед учасниками розвідок стояло завдання; устанорити наявність стародавніх поселень і визначити, по можливості, доцільність їх даль- ніших стаціонарних досліджень,^ а також зібрати археологічний мате ріал, який би служив не лише для характеристики того чи другого ста родавнього селища, але міг бути використаним в музейній експозиції'. Район розвідок уявляє собою місцевість сильно перетяту і порізану балками, долинами і ярами, іцо розходяться в різних напрямках. Зрідка на дні цих балок і долин ще й тепер течуть невеликі струмки, утворені ставки, а подекуди спостерігається заболоченість, містами росте оічерет, лозняк, верби і інші рослини, характерні для таких місцевостей. Від-’ носно часто зустрічаються невеликі дубові ліси, які покривають схили балок і долин. Частіше буває так, що на протязі багатьох кілометрів в пій місцевості, переважно в сторону Дністра, тягнеться долина, від якої в різних напрямках відходять досить глибокі і довгі балки. Розві дана ділянка є частиною водорозділу між Дністром і Південним Бугом. На трасі маршруту відкрито 20 селищ. Матеріалами для їх визна чення служ ри археологічні знахідки,, підібрані на поверхні, а також речі, здобуті внаслідок закладання на окремих поселеннях розвідуваль них шурфів. ^ Поселення Кирилівка 2 відкрито в сучасному селищі Кирилівка, 1 имківської сільрадц, Кодимського району. Воно розміщене на північ ному схилі Кирилівської балки, що впадає в річкову долину, яка тяг неться до Дністра. На дні балки тече невеликий струмок, який живлять ключеві джерела. Біля самого струмка ростуть окремі дерева, звертає на себе _увагу_заболоченість,; зрідка зустрічається очерет. До струмка з півночі і з півдня підходять садиби колгоспників. Стародавнє селище розміщене на городах колгоспників. Підйомний матеріал траплявся від південно-західної окраїни Кирилівки до школи і дитячих ясел, тобто на площі, простягнутій в довжину зі сходу на захід на 720 м і в ширину з півночі на південь—на 270 м. Поселення, ближче до його східної ' В розвідках прийняли участь наукіові робітники н^зею: В. І. Гаганова, А, п. Ермолаева, Т. Г. Романова, Д. Г. Гаркуша. В 1952 р. і в послідуючі роки майже на ВСІХ поселеннях, про які буде іти мова в цій статті, побував і сам автор. Матеріали, розвідок; знаходяться в Одеському археологічному музеї. окраїни, перерізає безіменний невеликий струмок, нхо тече з півночі і впадає в раніш упомянутий струмок, як і перший, він також живиться ключевими джерелами. На поселенні були знайдені уламки сіроглиняного лощеного, зроб леного на гончарному крузі, посуду і сіроглиняного нелощеного посуду. Особливо виділялись уламки вінець нелощеної кераміки з пальцьовими вдавлинами по краю вінець та уламки стінок товстостінних посудин, прикрашених протягнутими насічками. З метою більш ретельних розвідок в різних місцях Кирилівки 2 було закладено декілька невеликих шурфів. Закладання шурфів підтвердило наявність культурного шару, що залягає на глибині до 1 м. Зрідка зна хідки траплялись починаючи майже з поверхні. Ця обставина пояснюєть ся систематичним розпушуванням зайнятої під городи землі. Матеріали, здобуті шурфовкою, схожі з тими знахідками, які були підібрані на поверхні. Закладання розвідувальних шурфів підтвердило розміри посе лення, які раніше були установлені на підставі підйомного матеріалу. В двох місцях на городах, на північ від дитячих ясел і там, де злива ються кирилівські безіменні струмки, шурфи наткнулись на завали із кусків обпаленої глини (обпалення нерівномірне) з відбитками жердин і хворостин, які супроіцоджувались керамічними уламками, характерни ми для цього стародавнього селиша. Окремі куски такої глиняної об мазки зустрічались і в інших місцях. Здобуті уламки посуду показують, що його було декілька груп, що відрізнялися одна від одної масою, кольором, виробкою і т. п. Цей по суд, ділився на дві основні групи: на посудини, які призначались для збереження продуктів,—це в більшості посудини великих розмірів з ма сивними стінками—і посудини, які використовувалися для приготування і прийняття їжі. Багато відмічено посуду, зробленого на гончарнім крузі, у якого маса ніздрювата, з домішками піску і других елементів. Посудини мають відігнуті вінця (ступінь відігнутості різний), які то потовщуються,, то потонщуються в напрямку їх краю, або зверху вони рівні (плоскі), але не однаково широкі, зрідка посудини прикрашені по вінцях пальцьови ми вдавлинами, на стінках—косими протягнутими насічками або вузень кими боріздками. Зустрічались вінця, по поверхні яких зроблені навскіс пальцьові вдавлини (рис. 8, 2, З, 7). Немало було добуто уламків сіро- глиняного та жовтоглиняного лощеного посуду, також виробленого на гончарному колі, часто прикращеного лощеними лініями. Такі посудини мали неоднаково відігнуті вінця, зверху плоскі або овальні, щирина вінець (зверху) зрідка доходила до двох і більще сантиметрів. Відміне ні посудини з чотирикутними (щирина 2,2 см) і плоскими (краї оваль ні, ширина 4,5 см) ручками. В деяких посудин відігнуте широке вінце відділяється від стінки невеликим валиком—між останнім і краєм він ця протягнуті чотири лощені полоски, в ічщих вінця також відділяють ся валиком, але полоски відсутні (мал. 9, 1—11). Дуже малий процент складає ліпний посуд—це сіроглиняні з жовтим відтінком посудини, в яких злегка відігнуті вінця (рис. 8—9), іноді нижче вінця зроблений валик. Крім перелічених знахідок, були також відмічені уламки каменю різних розмірів та велика кількість кісток і уламків кісток тварин. У одному з шурфів, закладеному в садибі Кирилівської школи, на гли бині 60 см зафіксована плоска кістяна прикраса овальної форми з про свердленою діркою посередині; вона могла служити, як нам здається, гудзиком, або прикрасою тилової сторони якої-небудь рукоятки (кин джала, ножа і т. і.). На поселенні Тимково ми побували не один раз, але в 1952 р. мар шрут археологічної розвідки проходив і через його територію. Старо давнє селище починається біля Тимківського сільмагу, що знаходиться біля основного шляху, який перетинає с: Тимково, і поширюється на го роди місцевих колгоспників і головну садибу колгоспу ім. Чапаева, обривається біля тимківського кладовища. Якщо судити по піднятому на поверхні матеріалу, то поселення протягнулось в довжину ( з захо ду на схід)—на 100 м, а в ширину—на 200 м. На поселенні зібрані матеріали, які дозволяють висловити здагад про те, що тимківське селище двохшарове. Очевидно, зверху залягав культурний шар, який відноситься до часу «полів поховань», глибше — до періоду раннього Трипілля. Тут було знайдено уламки ліпного жовто- і сіроглиняного посуду, орнаментованого боріздками і пунктирними лі ніями, а також прикрашеного невеликими вушками з наскрізними отво рами. Уламки цілкоім схожі з керамікою ранньотрипільських поселень (рис. 10, З—4, 8). Поряд з уламками ранньотрипільської кераміки від мічені уламки ліпного і переважно зробленого на гончарному крузі по суду типового для поселень часу «полів поховань». Це посудини, виго- тоївлені із глиняної маси, яка містить в собі домішки піску, а також ло щена кераміка прикрашена лініями, нанесеними більш усього лощиль- ником, а можливо і паличкою. Серед підібраних матеріалів є також уламки сіроглиняних ліпних посудин, прикрашених валиком. В одному випадку була зроблена спроба просвердлити близько валика круглий отвір. Знайдена одна кремінна ножевидна пластина. У селі Валядинка, що лежить поряд з с. Тимково, по балці, яка тяг неться зі сходу на захід, знаходиться стародавнє селище часу «полів поховань», його територія підходить до Валядинської школи. Археоло гічні речі там знаходились розкиданими на поверхні, що займає в дов жину 300 м (зі схо)ду на захід) і в ширину—200 м (з півдня на північ). На північ від поселення міститься джерело питної води. Знахідки представлені уламками сіроглиняних посудин, зроблених на гончарнім крузі і прикрашених горизонтальними боріздками (рис. 10, 9). Поверхню лощених посудин вміру вкриває лощений орна мент у вигляді смуг, нанесених, можливо, паличкою. Згадана кераміка супроводжувалась також уламками ліпного жовтоглиняного посуду. В тому місці, де село Слободзея (Мала Слобідка) Колимського району стикається з с. Бруштейни (Молдавська РСР) відкрито старо давнє селище. Ближче всього до селища знаходиться водяне джерело. По матеріалу, тут підібрано(му, визначені розміри поселення (200x150 м), яке назвем Мала Слобідка, Тут знайдено декілька де сятків уламків сіроглиняного гончарного посуду, частина яких являють ся лощеними. По лощеній поверхні посудин нанесено орнамент у вигля ді зігзагів і ромбиків, що утворюються внаслідок перетирання злегка проведених боріздок (рис. 10, 2, 5). У селищі станції Слобідка, біля водокачки на схилі балки, занято му під городи, були підібрані уламки кераміки, переважно лощених сіроглиняних посудин, зроблених на гончарному крузі. Крім того, там відмічені уламки сіроглиняних з жовтим відтінком ліпних посудин, в яких майже рівні вінця, відігнутість помічається тільки при дуже ре тельному спостереженні, нижче вінець мається невеликий валик (рис. 10, 6—7), Стародавнє селище Бруштейни (с. Бруштейни, Молдавська РСР) було відмічено на городах колгоспників, внаслідок спостереження знач них по розміру плям з культурними залишками, які опинились на по верхні під час оранки. Знахідки зустрічались на великій площі (200X150 м )—це уламки сірої і жовтоглиняної кераміки з лощеною по верхнею, яку прикращали зігзаги і великих розмірів ромби. І ті і другі мабуть були нанесені при допомозі лощильника, або палички (рис. 10, 1). іуіарщрут дальніщих розвідок, який не один раз був нами пройде ний, із району с. Тимково розходиться в трьох напрямках: через стан цію Слобідка, по Ягорлицькій долині в сторону с. Любомирка, Котов- ського району; на північний захід—в сторону Кодими і по Рибницькій долині до Дністра. На відрізку ст. Слобідка—г. Котовськ Ягорлицька долина, що тяг нулась на південь, трохи відхиляється на схід і проходить за З км захід- ніще Котовська. Схили цієї долини де-не-де заросли лісом, переважно дубовим, по її дну, дуже часто заболоченому, вкритому очеретом, ку щами лози і верби, тече невеликий струмок, що являв собою в мину лому річку; то там, то там побудовано ставки, всюди б’ють водяні джерела. В п’яти кілометрах від ст. Слобідка (на південний схід), за 4 км перед с. Гонората, на східному схилі згаданої долини, недалеко від лісу (декілька десятків метрів) на поверхні зафіксовано багато археологіч них речей. Вони зустрічались в довжину на протязі 130 м, в ширину— 105 м. Знахідки, тут зроблені, можна віднести до часів «полів поховань». Це селище ми назвали Ягорлик І. На поселенні підібрано багато уламків (вінець, стінок, ручок) сіро- глиняного і жовтоглиняного посуду, який був виготовлений із маси, що містить в собі доміщки піску, останній виділяється не тільки в зламі, але і на поверхні. Поісудини цієї групи виготовлені при допомозі гон чарного круга. В меншій кількості зустрічались уламки лощеної гончар ної кераміки, зокрема вінець. Вінця мали різну ступінь відігнутості, а по стінкам посудин спостерігались валики. Відмічено також уламок ручки (ширина 3,7 см), на поверхні якої вибрані широкі подовжні жог лобки (рис. 11, 1—4). На південь від селища Ягорлик І, метрів за 200—250 від останнього, лише на протилежному западному схилі долини, якраз там, де в неї впадає північно-західна балка, міститься поселення Ягорлик 2. Довжи на площі усіяної знахідками—270 м, ширина—ПО мі. На північ від се лища є джерело. Серед десятків знахідок ми відмітили уламки вінець, стінок і ін ших частин товстостінних і тонкостінних сіро- і жовтоглиняних посудин, зроблених на гончарнім крузі. В глиняній масі, яка послужила для ви готовлення кераміки цієї групи, є домішки піску. Товщина стінок дохо дить до 1,7 см. Широкі вінця прикрашені по краю пальцьовими вдавли- нами. На стінках посудин зроблені валики, а по валикам—пальцьові вдавлини, В другому випадку посудини прикрашає пояс, шо складаєть ся з валика, по поверхні якого зроблені пальцьові вдавлини, і двох бо- різдок, які зажимають між собою означений валик, ідучи паралельно йому по колу (рис. 11, 5—6, 8). Лощений посуд представлений десят ками зібраних на поверхні уламків, але вони в кількісному відношенні уступають першим. У посудин цієї групи відігнуті вінця і прикрашені вони невеликими валиками, а також східцями або пазами, що утворю- даться внаслідок виборки маси, між якими спостерігаються прикраси у вигляді лощених зігзагів. На фоіні одного такого зігзага зроблена не велика наскрізна кругла дірка (мал. 11, 7). Крім описаних знахідок,, було підібрано дно з частиною стінки червоноглиняної посудини; дно вдавлене, з зовнішнього боку на його поверхні спостерігаються сліди червоноіго покриття. За поселенням Ягорлик 2, вірніше між цим селищем і сучасним с. Гонората,. від Ягорлицької долини відходить в північно-східньому напрямку п’ять балок (перша найближча до поселення Ягорлик 2). По між другою і третьою балками було підібрано декілька уламків ліпно го посуду. До того ж вони виявилися настільки подрібненими і невираз ними, що по них тяжко судити про час існування цього селища, яке ми назвали Ягорлик 3. У складі уламків знаходяться черепки жовтоглиня- ної ліпної посудини, яка була орнаментована боріздками, а також ула мок вінець сіроглиняної ліпної посудини, на поверхні якої збереглися залишки жовтого покриття і др. На схилах п’ятої балки, що безпосередньо прилягає до с. Гонората, зібрано бїдя сорока уламків жовто- і сіроглиняної: ліпної кераміки. Крім того, відмічено один уламок стінки сіроглиняної ліпної посудини, прикрашеної насічками. Уламки цієї стародавньої кераміки виявились настільки невиразними, що при її допомозі говорити про час існування поселення неможливо. Селище ми назвали Гонората L Поселення Гонората 2 розвідано по тій же долині на східній окра їні с. Гонората, якраз в тому місці, де в Ягорлицьку долину впадає дві балки: одна з заходу, а друга—з північного сходу. Довжина поселення 550 м, ширина—160 м. Знахідки дають право віднести селище до часів Черняхівської культури. На поверхні, на місці знаходження селища, було зафіксовано 150 уламків стародавньої кераміки. Сіроглиняний, товстостінний та тонко стінний, зроблений на гончарному колі, посуд з відігнутими вінцями, прикрашений валиками, а також чотирма зігзагообразними боріздками, шо проведені по стінках одна під другою, складає, судячи по уламках 50Vo (рис. 12, 4). Уламки сіро- і жовтоглиняного лощеного посуду (рис. 12, 2) в кількісному відношенні уступають першій групі (31%). Крім гончарного посуду, були гіідібрані черепки ліпної жовто- і сіро глиняної кераміки, прикрашеної валиком (рис. 12, 1), на її долю при падає 19”/о. Тут же було відмічено декілька уламків червоноглипяно,іго посуду, орнаментованого боріздками, схожого з трипільськими боріздча- тими посудинами (рис. 12, 3). Більше як за півкілометра від с. Гонората, в південно-східному напрямку, знаходиться селище Гонората З (біля тваринницької ферми), яке нами віднесено до ранньотрипільського часу. Таке визначення до зволяє зробити підібраний там археологічний матеріал: уламки червоно- глиняних ліпних масивних посудин з ручками, куски обпаленої глиня ної! обмазки з домішками соломи і полови, уламки червоноглиняного посуду, прикрашеного боріздковим орнаментом (рис. 12, 5—6). Міс цеві колгоспники, розповіли нам про те, що коли на місці стародавньо го поселення під час господарчих робіт копали ями на глибину до одно го метра, то знаходили такі ж черепки, як вище згадані, а також куски опаленої глини і цілий «фундамент», що складається з таких кусків. Четверте з гоноратських селищ — Гонората 4 відіфито на схід від ставу, що протягнувся майже на кілометр по Ягорлицькій долині. Сели ще займає в довжину, якщо судити по розкиданому на поверхні архео- логічному матеріалу, 260 м, в ширину—180—200 м. Під час археоло гічного обстеження цього місцезнаходження, проведеного неодноразово, було зібрано декілька десятків уламків н є л о п і є н о г о і лощеного посуду,, виготовленого на гончарнім крузі, а також декілька уламків ліпної сіро- глиняної кераміки з червонуватим відтінком зовні. У масі останньої при сутні домішки піску і можливо псщови. Вінця сіроглиняних нелошених, як товстостінних, так і тонкостінних посудин відігнуті (рис. 12, 8)„ Червоно- і сіроглиняні лощені посудини мають відігнуті вінця, в деяких посудин вони досить щирокі, вибрані зверху, в останньому випадку над широкою верхньою частиною вінця підіймається' більщ вузька брівка (ширина вінця зверху разом з брівкою—3,5 см), з якої (прямо з вінця) виростає широка ручка. З зовнішнього боку ручки в подовжньому на прямку вибрані два паралельні жолобки, внаслідок цього між жолоб ками і по краях ручки підіймаються валики. Жолобки надали по верхні ручки складчасту, гофрировану (хвильоподібну) форму (рис. 12, 7 9). Селище Гонората 5 лежить з лівого боку по Ягорлицькій долині між с. Любомирка і с. Гонората, за 4 км від останнього. На зораній по верхні було зібрано багато уламків вінець, стінок, ручок, денця нело- щених і лощених посудин, в яких виявились вінця рівними або оваль ними зверху, чи то відігнутими, а прикращені вони були валиками і ло щеними полосками (рис. 13, 1—2). В довжину знахідки зустрічались на протязі 200 м, а в ширину—130 ж. По маршруту с. Тимково—г. Рибниця, прокладеному по Рибницькій долині, перше з стародавніх селищ було розвідано, в с. Домниця (Ко- товський район), на його східній окраїні. На площі (на городах), що займала в довжину 300 ж, а в щирину—150 ж, учасники археологічних розвідок, які побували там, підібрали десятки уламків сіроглиняної ке раміки, зробленої на гончарнім крузі (в глині є багато домішок піску) і декілька уламків стінок ліпного посуду. Щодо лощеного посуду, то його уламки там не були відмічені. Селище названо Домниця 1. Поселення Домниця 2 знаходиться в півіденно-східній частині су часного села Домниця, якраз в тому місці, де розмежовуються між со бою села Домниця і Ковбасне (Рибницький район). Площа поселення систематично розорюється під городи. На поверхні зустрічались уламки кераміки, що містить в сірій масі, з якої вона виготовлена, доміщку піс ку. Лощений посуд також зроблений на гончарнім крузі, як і згаданий раніщ. Обстеження місцевості, проведене нами в районі сел Ковбасне і Ан дріївна, а також далі по Рибниці, ознак наявності стародавніх селищ не дало.. На віддалені двох кілометрів від Ко дими на схилі балки під на звою Жолобе підібрано учасником наших розвідок ,В. І. Тагановою (автор на цьому поселенні не був) 50 уламків червоно- і жовтоглиняно- го ліпного посуду поганої якості ^ Маса, з якої виліплені посудини, має^в своєму складі багато домішок, досить крихка. Поряд з цим був знайдений кремневий скребок і нижня частина глиняного підвісу (мож' ливо гирі), який мав форму піраміди (рис. 10, 10), а також куски глиняної обмазки, на яких спостерігалися сліди обпалення. Знахідки зустрічались на протязі 250 ж. Назвемо це поселення Жолобе. <1 'Ж і0 у с. Калинівка і на стародавніх поселеннях, що знаходяться в ра йоні цього села, нам, починаючи з 1950 р., довелось побувати декілька разів. Щождо селища Калинівка І, то воно було розвідане на землях Калинівського колгоспу ім. В. І. Леніна, що лежить напроти так званої «Лисої гори» (на північ від села). В межах стародавнього селища зіб рані десятки археологічних предметів. Кераміка представлена уламка ми сіроглиняного посуду, виготовленого на гончарнім крузі (в глиняну масу підмішаний пісок), що має різні розмірі і різну форму. Вінця мають різний ступінь відігнутості. Прикрашені посудини валиками, по поверхні яких зроблені пальцьові вдавлини (рис. 15, 6). На одному з уламків стінки посудини, виготовленої з такої ж сірої глиняної маси з домішками кварцу, нанесена зігзагоподібна боріздка (рис. 15, 8). Зустрічались уламки лощенЦго сіроглиняного посуду. Знайдене жовто- глиняне прясліце потоншується від центру до країв, діаметр прясліца 3,6 см (рис. 15, 7). Тут же відмічені уламки краю і наліпної миски. На поверхні одно го із ци'х уламків, з внутрішнього боку, збереглись сліди світлокорич- невої краски. Ці миски, можливо, слід віднести до часів Трипілля’. По селення тягнеться по схилу долини більш як на 450 м і в ширину—на 145 м.. Поселення Калинівка 2 розташоване приміром на віддаленні \,Ъкм від раніше охарактеризованого селища, біля свиноферми колгоспу ім. В. І. Леніна. Площа, яка в довжину протягнулась на 800 м ,а ъ шири ну на 300 м, була скрізь усіяна уламками сіроглиняного посуду, зробле ного на гончарнім крузі (уламки вінець стінок та днищ), В меншій мірі, але в достатній кількості зустрічались уламки лощеної кераміки. Сіроглиняні посудини (різних розмірів, тонкостінні і з масивними стінками) мають відігнуті вінця, інколи вони зкраю овальні, а інколи— плоскі і мають зверху рівну ширину—від 2 до 3,7 см, ступінь відігиу- тості вінець також різний, дно виступає з тіла посудини. З окремих посудин під вінцями зроблено щось на зразок східця (немов би вибра но) або порогу. Часто посудина буває прикрашена декількома такими східцями, шо ідуть паралельно по колу, а поміж ними проведена хви леподібна боріздка. Щодо лощеного посуду, то зустрічались жовто- іі сіроглиняні посудини, також різних розмірів, з вінцями по-різному відіг нутими (один більше, інший менше),, інколи вінця поставлені майже рівно. Лощений посуд прикрашений валиком і східцем, нижче вінець нанесено орнамент в вигляді сітки (ромбів), утвореної перехрещеними лощеними смугами (рис. 15, 1—5; рис. 14). Попереду ми описали селище Кирилівку 2, кераміка якого подана на рис. 14. Учасники розвідок 1952 р. вийшли в дорогу від згаданого стародавнього пункту і попрямували по Кирилівській балці на південь. Вийшовши по ній на долину, вони направились, відклоняючнсь на за хід до Дністра, слідуючи за поворотом долини. За три км від поселення Кирилівка 2 по долині розкинулось с. Ро- манівка, Котовського району. В цьому селі на городах виявлено велику кількість уламків кераміки, характерної для часів «полів поховань». Це уламки жовто- і сіроглиняних лощених гончарних посудин, прикраше них паралельно проведеними полосками, а також уламки нелощєних з При більш ретельному обстеженні в послідуючі роки була установлена на «Лисій горі» напроти описаного селища наявність трипільського поселення. На поселенні Ка линівка І під час закладення шурфів в 1956 р. були здобуті не тільки удамки охарак теризованого гончарного посуду, але і залізні речі (кинджали і др.}. 8. МАПП, вип. II. 113 посудин, але також зроблених на гончарнім крузі. Деякі з них прикра шені жолобками, що змикаються по колу (рис. 13,—3—5). .-І .’ -І ̂ Рис. 14. Матеріали з розвідок в районі Кодина—^Котовськ—Рибниця. За селом Романівна учасники розвідок зібрали декілька уламків сіроглиняної з жовтим відтінком кераміки, що виявились розкиданими ш поверхні на східному схилі долини біля каменоломні. Закладені розвідкові щурфи на місці цих знахідок бажаних наслідків не дали, археологічні матеріали були відсутні. Обстеження території між селами Романівна і Нестоїта, К о х о е с ь к о - то району, як і території, зайнятої останнім з цих сел, ніяких археологіч них знахідок не дало. Розвідки показали, що не тільки по берегах великих річок, або в безпосередній близькості від їх русел є стародавні поселення. В відда ленні від них на берегах тепер висохлих річок, на схилах долин і балок учасниками розвідок відкриті стародавні селища, що відкосяться до різних історичних часів. В своїй більщості поселення існували в часи ранніх слов’ян або «полів поховань», відмічені також трипільські сели ща. Майже всі вони зруйновані внаслідок оранки під посіви.

Археологічні розвідки 1952 р. в районі Кодима—Котовськ—Рибниця

Репозитарії

Схожі ресурси