Михайлівська епіпалеолітична стоянка
Михайлівська епіпалеолітична стоянка була виявлена А. Кремером у 1957 році. Вона знаходиться біля с. Михайлівна, Саратського району, Одеської області, 100 км на південний захід від м. Одеси. Це село розташоване на лівому схилі долини річки Сарати. Русло її утворює численні меандри, заповнені в сучас...
Збережено в:
| Дата: | 1959 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Одеський археологічний музей НАН України
1959
|
| Назва видання: | Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170570 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Михайлівська епіпалеолітична стоянка / В. Красковський, А. Кремер // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1959. — Вип. 2. — С. 126-130. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-170570 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1705702020-07-19T01:27:45Z Михайлівська епіпалеолітична стоянка Красковський, В. Кремер, А. Публикации и полевые исследования Михайлівська епіпалеолітична стоянка була виявлена А. Кремером у 1957 році. Вона знаходиться біля с. Михайлівна, Саратського району, Одеської області, 100 км на південний захід від м. Одеси. Це село розташоване на лівому схилі долини річки Сарати. Русло її утворює численні меандри, заповнені в сучасний момент стоячою водою, яка затримується тут в господарських цілях кількома греблями. 1959 Article Михайлівська епіпалеолітична стоянка / В. Красковський, А. Кремер // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1959. — Вип. 2. — С. 126-130. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. XXXX-0126 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170570 uk Материалы по археологии Северного Причерноморья Одеський археологічний музей НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Публикации и полевые исследования Публикации и полевые исследования |
| spellingShingle |
Публикации и полевые исследования Публикации и полевые исследования Красковський, В. Кремер, А. Михайлівська епіпалеолітична стоянка Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| description |
Михайлівська епіпалеолітична стоянка була виявлена А. Кремером у 1957 році. Вона знаходиться біля с. Михайлівна, Саратського району, Одеської області, 100 км на південний захід від м. Одеси. Це село розташоване на лівому схилі долини річки Сарати. Русло її утворює численні меандри, заповнені в сучасний момент стоячою водою, яка затримується тут в господарських цілях кількома греблями. |
| format |
Article |
| author |
Красковський, В. Кремер, А. |
| author_facet |
Красковський, В. Кремер, А. |
| author_sort |
Красковський, В. |
| title |
Михайлівська епіпалеолітична стоянка |
| title_short |
Михайлівська епіпалеолітична стоянка |
| title_full |
Михайлівська епіпалеолітична стоянка |
| title_fullStr |
Михайлівська епіпалеолітична стоянка |
| title_full_unstemmed |
Михайлівська епіпалеолітична стоянка |
| title_sort |
михайлівська епіпалеолітична стоянка |
| publisher |
Одеський археологічний музей НАН України |
| publishDate |
1959 |
| topic_facet |
Публикации и полевые исследования |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170570 |
| citation_txt |
Михайлівська епіпалеолітична стоянка / В. Красковський, А. Кремер // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1959. — Вип. 2. — С. 126-130. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT kraskovsʹkijv mihajlívsʹkaepípaleolítičnastoânka AT kremera mihajlívsʹkaepípaleolítičnastoânka |
| first_indexed |
2025-07-15T05:49:51Z |
| last_indexed |
2025-07-15T05:49:51Z |
| _version_ |
1837690879434817536 |
| fulltext |
о д е с ь к и й д е р ж а в н и й а р х е о л о г іч н и й м у з е й
МАТЕРІАЛИ з АРХЕОЛОГІЇ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я
ВИП. II. 1959
В. КРАСКОВСЬКИИ, А. КРЕМЕР
МИХАЙЛІВСЬКА ЕПІПАЛЕОЛІТИЧНА СТОЯНКА
Михайлівська епіпалеолітична стоянка була виявлена А. Кремером
у 1957 році. Вона знаходиться біля с. Михайлівна, Саратського району,
Одеської області, 100 км на південний захід від м. Одеси.
Це село розташоване на лівому схилі долини річки Сарати. Русло
її утворює численні меандри, заповнені в сучасний момент стоячою во
дою, яка затримується тут в господарських цілях кількома греблями.
Ширина долини річки коло села досягає 1600 м, схили її дуже кру
ті і в нижній частині складаються з потужного делювііального шлейфа
льосових суглинків. Дно долини під шаром чорнозему також покрите
делювіальним льосовим суглинком, який намито з вододілів.
В берегових обривах русла, а також в обвалах та на денній поверх
ні досліджуваної ділянки днища долини, площею 50X20 м, було зібра
но 162 патинізованих розщеплених кременя, серед яких 24 з повторною
обробкою, або з слідами роботи.
Невелика зачистка місця знахідки (1,5 ж щириною) дала можли
вість простежити геологічні умови залягання культурних залишків і
підтвердила висловлене припущення, що матеріали залягають в льосо-
вому суглинку.
Грунтовий покріів товщиною 0,8 м (горизонт А-ЬВ) пере.кодить в
льосовий суглинок, який в свою чергу на глибині біля 2,0 м переходить
в супіщані тонкослоїсті відклади палевого кольору (уходять під рівень
дна русла).
По вертикалі матеріал розповсюджується від 0,49 до 0,71 м, тобто
в льосовому суглинку перехідного горизонту (горизонту В) грунту; при
чому найбільща концентрація матеріалу (біля 45*/о всієї кількості до
бутого з зачистки) припадає на глубину 0,69 м.
Зібраний матеріал складають патинізовані кремінні вироби, заго
товки, відходи виробництва без доміщок пізніх культур.
Сировиною для виробництва знарядь праці був темносірий та світ
лий прозорий галечний кремінь, глибоко пронизаний раковистими по-
рожнистостями, що обмежувало розміри відщепів і залишало сліди жел-
вачної корки на заготовках І виробах (за вийнятком двох екземплярів,
виготовлених з кольорового жовтого кременю і одного шматочку
кварцу).
Первинна оббивка нуклеусів провадилась, напевно, безпосередньо
на стоянці, про що свідчать 12 відщепів, спинки яких покриті коркою.
Взагалі залищки желвачної і галечної корки відмічено в 52 випадках.
Нуклеуси не численні, всього 2; один з них примітивно конічний,
другий—призматичний, обидва мають по одній ударній площадці і не
гативи сколів з трьох сторін. Ударні площадки з площинами сколі»
утворюють прямі кути. Обидва нуклеуси виготовлені з галечного креме
ню і покриті густою білою патиною.
Пластин (цілих та фрагментів) —16, переважно мілких 25 — 53 мш
довжини і 8—20 мм щирини. В своїй більшості вони мають неправильні
контури, а спинку дво- або трисхилу. Лише 2 фрагменти, напевно, улам
ки знарядь, оформлені ретушшю по краю. У решти пластинок гострі
края часто носять сліди обробки у вигляді вищербинок.
Серед закінчених знарядь треба відзначити:
1. Скребків та близьких до них форм—13, виготовлених на коротких
відщепах. Ретушшю скребки оброблені лише на робочому кінці, які ут
ворює полукругло або овальне робоче лезо-.
2. Сегментів—4, на виготовлення яких було використано зігнуті
(якщо їх розглядати у профіль) пластини, з високою спинкою. По краю
закруглення майже правильної геометричної форми зроблено круту
притупляючу ретуш.
3. Вістря—проколка—1.
4. Свердлоподібне знаряддя—І, виготовлене на відщепі з високою
спинкою.
Уламки кісток надзвичайно нечисленні, дуже маленькі. Серед них
багато горілих. Сліди вогню помічено й на кремені (12 випадків).
Зібраний матеріал свідчить про наявність в долині річки Сарати
епіпалеолітичної стоянки відкритого типу.
Михайлівська стоянка з’являється третьою верхньопалеолітичною ’
і четвертою, палеолітичною ̂ пам’яткою північно-західного Причорно
мор’я. Крем’яний інвентар, який зібрано на ній, відрізняється від вище
зазначених верхньопалеолітичних пам’яток деякою своєрідністю. Крім
того, умови залягання її на дні долини р. Сарати, формування якої по
в’язано з історією Чорноморсько/Ї западини, також своєрідні.
Стоянка Михайлівка відрізняється від верхньопалеолітичної стоян
ки В. Акаржа, по-перше, тим, що розташована не на березі, а на дні
долини річки; по-друге, своїм нечисленним інвентарем; по-третє, тим,
що, як правило, немає у складі інвентаря різців, трапецій і пластинок
з притупленим краєм
Тарденуазька стоянка Гребеники також має ряд знарядь, яких не
знайдено в Михайлівні: більш досконалі форми нуклеусів, олівцеподіб-
ні та плоскі різці та геометричні мікроліти, серед яких мініатюрні круг
лі скребочки і трапеції.
Мікролітичний інвентар Михайлівни представлено тільки сегмен
тами, які повністю відсутні на стоянках В. Акаржа та Гребеники.
У визначенні місця Михайлівни серед пізньопалеолітичних стоянок
північно-західного Причорнормор’я доводиться спиратися в першу чергу
на кремінний матеріал.
Р’озташування стоянки біля самої води, нечисленність її інвента
ря, який залягає окремими екземплярами або невеликими скупченнями
‘ Г. Ф. К о р о б к о в а , Тарденуазская стоянка Гребеники в нижнем Подне-
стровье. КСИИМК, В Ы П . 67, 1957, стор. 59; В, И. К р а с к о в с к и й. Стоянка поздне-
палеолитического времени вблизи Одессы, КСИА, вып. VII, 1957, стор. 5.
̂ П. И. Б о р и с к о в с к и й , Палеолит Украины. МИА, JVb 40, 1953, стор. 69.
̂ Один фрагментований екземпляр такої пластинки знайдено в 1500 м на 3. від
стоянки вкупі 3 4 патинизованими кремнями на схилі правого берега ріки (шифр Ми
хайлівка «А»).
Рис. 18. Кремінні знаряддя з Михайлівської епіпалеолїтичної стоянки.
9. МАПП, вип. II.
на різній глибині, характеризують Михайлівну як сезонне стійбище
бродячих груп епіпалеолітичних мисливців. А наявність у кремінному
інвентарі сегментонодібних знарядь, які являються «однією з найголов-
нійших типових форм, характерних для азільської доби» ^ причому сег
менти ці «пізніші сегменти (пізній азіль та тарденуаз) закругляються,
геометризуються» ® дозволяють датувати стоянку пізнім азілем.
Відсутність в інвентарі Михайлівки мікролітів трапецеподібних і
підтрикутних форм виключає можливість датувати її тарденуазом.
Безумовно, що стаціонарні дослідження стоянки поповнять скудні
відомості про матеріальну культуру епіпалеолітичного населення пів
нічно-західного Причорномор’я і дозволять з більшою впевненістю да
тувати стоянку.
̂ о . П. Ч е р н и ш , Володимирівська палеолітична стоянка, Київ, 1953, стор. 64.
̂ Там же, crop. 65.
|