Еволюція інноваційної моделі Quintuple Helix на прикладі промислових і природних парків України

Сталий розвиток неможливий без постійного вдосконалення економічної, соціальної та екологічної діяльності на основі моделювання інновацій. Мета статті полягає в обґрунтуванні економіко-екологічної інноваційної діяльності промислових і природних парків на основі Helix-моделювання в його еволюційному...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2020
Автор:	Петрушенко, М.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2020
Назва видання:	Вісник економічної науки України
Теми:	Менеджмент інновацій
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170662
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Еволюція інноваційної моделі Quintuple Helix на прикладі промислових і природних парків України / М.М. Петрушенко // Вісник економічної науки України. — 2020. — № 1 (38). — С. 109-115. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-170662
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1706622020-07-30T01:26:10Z Еволюція інноваційної моделі Quintuple Helix на прикладі промислових і природних парків України Петрушенко, М.М. Менеджмент інновацій Сталий розвиток неможливий без постійного вдосконалення економічної, соціальної та екологічної діяльності на основі моделювання інновацій. Мета статті полягає в обґрунтуванні економіко-екологічної інноваційної діяльності промислових і природних парків на основі Helix-моделювання в його еволюційному контексті. В рамках запропонованого концептуального підходу розкрита роль регулювання в моделюванні інноваційної діяльності в контексті сталого розвитку: на практиці основна роль – за ринковою саморегуляцією; поєднання державного, ринкового та соціального регулювання є запорукою формування дієвої політики щодо реалізації Цілей сталого розвитку, а саме через: формування рамок і мінімально необхідний контроль за додержанням правил поведінки на ринку інноваційних товарів і послуг. Окрему увагу приділено проєкції Helix-моделювання в площину діяльності парків в його еволюційному контексті: Triplex Helix → Quadruple Helix → Quintuple Helix. Еволюція Helix-моделювання може відбуватися в зворотному напрямі: з одного боку, доцільно поєднувати досвід природокористування (при розвитку екологічної діяльності індустріальних парків), а з іншого – залучати інвестиції в економіку природокористування (при розвитку економічних напрямів діяльності природних парків) у рамках реалізації Цілей сталого розвитку 2030; із визначенням довгострокових проблем природокористування та охорони довкілля в їх інституційному та стратегічному контексті. Поділ на еволюційні етапи є умовним у тому сенсі, що можна провести паралелі між еволюцією концептуальної моделі інноваційної діяльності та становленням концепції сталого розвитку; Helix-модель аналітично супроводжує хід сталого розвитку. Спільним при формуванні економіко-екологічних інновацій у діяльності парків, передусім, експірієнс- та велнес-туризму, визначено інклюзивний підхід. Устойчивое развитие невозможно без постоянного совершенствования экономической, социальной и экологической деятельности на основе моделирования инноваций. Цель статьи состоит в обосновании экономико-экологической инновационной деятельности промышленных и природных парков на основе Helix-моделирования в его эволюционном контексте. В рамках предложенного концептуального подхода раскрыта роль регулирования в моделировании инновационной деятельности в контексте устойчивого развития: сочетание государственного, рыночного и социального регулирования является залогом формирования действенной политики по реализации Целей устойчивого развития, а именно через: формирование рамок и минимально необходимый контроль за соблюдением правил поведения на рынке инновационных товаров и услуг. Особое внимание уделено проекции Helix-моделирования в плоскость деятельности парков в его эволюционном контексте: Triplex Helix → Quadruple Helix → Quintuple Helix. Эволюция Helix-моделирования может происходить в обратном направлении: с одной стороны, целесообразно сочетать опыт природопользования (экологизация индустриальных парков), а с другой – привлекать инвестиции в экономику природопользования (экономизация природных парков) в рамках реализации Целей устойчивого развития 2030; с определением долгосрочных проблем природопользования и охраны окружающей среды в их институциональном и стратегическом контексте. Разделение на эволюционные этапы является условным в том смысле, что можно провести параллели между эволюцией концептуальной модели инновационной деятельности и становлением концепции устойчивого развития; Helix-модель аналитически сопровождает ход устойчивого развития. Общим при формировании экономико-экологических инноваций в деятельности парков, прежде всего, экспириенс- и велнес-туризма, определен инклюзивный подход. Sustainable development is not possible without continuous improvement of economic, social and ecological activities through innovation modeling. The purpose of the article is to substantiate the economic and ecological innovation activity of industrial and natural parks based on Helix-modeling in its evolutionary context. Within the proposed conceptual approach the role of regulation in the modeling of innovation activity in the context of sustainable development is revealed: the combination of state, market and social regulation is the key to formulating effective policies to achieve the Sustainable Development Goals, namely through: the formation of frameworks and the minimum necessary control over the observance of the rules of behavior in the market of innovative goods and services. Particular attention is paid to the projection of Helix modeling into the plane of park activity in its evolutionary context: Triplex Helix → Quadruple Helix → Quintuple Helix. The evolution of Helix-modeling can be in the opposite direction: on the one hand, it is advisable to combine the experience of environmental management (ecologization of industrial parks), and, on the other, to attract investment in the economy of environmental management (economization of natural parks) in the implementation Sustainable Development Goals 2030. The division into evolutionary stages is conditional in the sense that parallels can be drawn between the evolution of the conceptual model of innovation and the conception of sustainable development; Helix-model analytically accompanies the course of sustainable development. The inclusive approach has been defined as a common in the formation of economic and ecological innovations in the activities of parks, first of all, experience and wellness tourism. 2020 Article Еволюція інноваційної моделі Quintuple Helix на прикладі промислових і природних парків України / М.М. Петрушенко // Вісник економічної науки України. — 2020. — № 1 (38). — С. 109-115. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).109-115 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170662 330.341.1:338.45(477) uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій
spellingShingle	Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій Петрушенко, М.М. Еволюція інноваційної моделі Quintuple Helix на прикладі промислових і природних парків України Вісник економічної науки України
description	Сталий розвиток неможливий без постійного вдосконалення економічної, соціальної та екологічної діяльності на основі моделювання інновацій. Мета статті полягає в обґрунтуванні економіко-екологічної інноваційної діяльності промислових і природних парків на основі Helix-моделювання в його еволюційному контексті. В рамках запропонованого концептуального підходу розкрита роль регулювання в моделюванні інноваційної діяльності в контексті сталого розвитку: на практиці основна роль – за ринковою саморегуляцією; поєднання державного, ринкового та соціального регулювання є запорукою формування дієвої політики щодо реалізації Цілей сталого розвитку, а саме через: формування рамок і мінімально необхідний контроль за додержанням правил поведінки на ринку інноваційних товарів і послуг. Окрему увагу приділено проєкції Helix-моделювання в площину діяльності парків в його еволюційному контексті: Triplex Helix → Quadruple Helix → Quintuple Helix. Еволюція Helix-моделювання може відбуватися в зворотному напрямі: з одного боку, доцільно поєднувати досвід природокористування (при розвитку екологічної діяльності індустріальних парків), а з іншого – залучати інвестиції в економіку природокористування (при розвитку економічних напрямів діяльності природних парків) у рамках реалізації Цілей сталого розвитку 2030; із визначенням довгострокових проблем природокористування та охорони довкілля в їх інституційному та стратегічному контексті. Поділ на еволюційні етапи є умовним у тому сенсі, що можна провести паралелі між еволюцією концептуальної моделі інноваційної діяльності та становленням концепції сталого розвитку; Helix-модель аналітично супроводжує хід сталого розвитку. Спільним при формуванні економіко-екологічних інновацій у діяльності парків, передусім, експірієнс- та велнес-туризму, визначено інклюзивний підхід.
format	Article
author	Петрушенко, М.М.
author_facet	Петрушенко, М.М.
author_sort	Петрушенко, М.М.
title	Еволюція інноваційної моделі Quintuple Helix на прикладі промислових і природних парків України
title_short	Еволюція інноваційної моделі Quintuple Helix на прикладі промислових і природних парків України
title_full	Еволюція інноваційної моделі Quintuple Helix на прикладі промислових і природних парків України
title_fullStr	Еволюція інноваційної моделі Quintuple Helix на прикладі промислових і природних парків України
title_full_unstemmed	Еволюція інноваційної моделі Quintuple Helix на прикладі промислових і природних парків України
title_sort	еволюція інноваційної моделі quintuple helix на прикладі промислових і природних парків україни
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Менеджмент інновацій
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170662
citation_txt	Еволюція інноваційної моделі Quintuple Helix на прикладі промислових і природних парків України / М.М. Петрушенко // Вісник економічної науки України. — 2020. — № 1 (38). — С. 109-115. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT petrušenkomm evolûcíâínnovacíjnoímodelíquintuplehelixnaprikladípromislovihíprirodnihparkívukraíni
first_indexed	2025-07-15T05:57:09Z
last_indexed	2025-07-15T05:57:09Z
_version_	1837691337184378880
fulltext	ПЕТРУШЕНКО М. М. 2020/№1 109 МЕНЕДЖМЕНТ ІННОВАЦІЙ УДК 330.341.1:338.45(477) DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).109-115 Микола Миколайович Петрушенко академік АЕН України д-р екон. наук, доц. ORCID 0000-0003-0098-7872, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, м. Одеса ЕВОЛЮЦІЯ ІННОВАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ QUINTUPLE HELIX НА ПРИКЛАДІ ПРОМИСЛОВИХ І ПРИРОДНИХ ПАРКІВ УКРАЇНИ Постановка проблеми. Сталий розвиток неможли- вий без постійного вдосконалення економічної, соці- альної та екологічної діяльності на різних рівнях на- ціонального господарства. Підтримкою покращень є інновації, що на практиці впроваджуються в рамках різних організаційних форм. Зокрема, необхідною є актуалізація інноваційного потенціалу паркових струк- тур, як індустріальних, так і природних. Діяльність у цих, на перший погляд, різних паркових мережах про- ходить переважно відособлено одна від одної, проте в контексті об’єднання зусиль для досягнення Цілей сталого розвитку доцільним є моделювання та реалі- зація їх інноваційних процесів, які в певних організа- ційних і регулятивних аспектах мають спільні риси. Застосування концептуальної моделі Quintuple Helix («квінто-спіраль») [1] та її попередніх еволюцій- них форм у площині інноваційної економічної діяль- ності (знаннєвої економіки) посилює аналіз вико- нання розподілених ролей основних учасників сталого розвитку. Поступове «приєднання» до інноваційних виробничих процесів наукової, державної, соціальної та екологічної складової, що набули трансформацій унаслідок накопичення нових знань, — на прикладі промислових і природних парків уможливлює роз- криття певних особливостей такої еволюції. Зокрема, необхідна відповідь на питання, чи є екологізація, що ґрунтується на інноваційному підході, наразі найви- щим етапом еволюційного процесу Helix-моделю- вання, що підтримує проведення аналізу сталого роз- витку. Аналіз останніх досліджень і публікацій. І. Карая- ніс (E. Carayannis), Т. Барт (T. Barth), Д. Кемпбел (D. Campbell) [1; 2] вважають, що поєднання знань, інновацій і чинників навколишнього природного се- редовища дозволить одержувати нові теоретичні ре- зультати аналізу сталого розвитку. Розроблена ними концептуальна Quintuple Helix модель ґрунтується на Quadruple Helix (квадро-спіраль) моделі, що має в своїй основі Triple Helix (тріо-спіраль) модель, авто- рами якої є Х. Ецковіц (H. Etzkowitz) і Л. Лейдесдорф (L. Leydesdorff) [3]. Quadruple Helix (квадро-спіраль) модель одержала розвиток у роботі, автором якої є Р. Стінкамп (R. Steenkamp) [4]. Дослідженню питань сутності знань, управління знаннями (knowledge management), знаннєвої економіки (knowledge econo- my), а також інтелектуального капіталу присвячено праці таких вчених, як: Ф. Бодендорф (F. Bodendorf) [5], В. Крайтель (W. Kreitel) [6]; Ґ. Хюттенеґер (G. Hüttenegger) [7]; К. Норт (K. North) [8], Н. Ал-Алі (N. Al-Ali) [9], К. Мертінс (K. Mertins), К. Альверт (K. Alwert), П. Хайсіг (P. Heisig) [10]. Інноваційні аспекти розвитку «зеленої» еконо- міки, державного регулювання природокористування викладено в роботах Б. Буркинського та Н. Хумарової [11; 12]. Дослідженню природно-рекреаційної сфери економіки України присвячено роботи В. Кислого та Г. Шевченко [13; 14]. Розвиток експірієнс-туризму, зокрема, інноваційно-маркетингових аспектів рекреа- ційного туризму висвітлений у роботах таких авторів, як С. Квінлан Катлер (S. Quinlan Cutler), Б. Кармайкл (B. Carmichael) [15], Х. Вергопулос (H. Vergopoulos) [16], Г. Шевченко, Т. Іванової [17]. Водночас теоретичним і методологічним питан- ням розвитку економіки природокористування та охо- рони довкілля в окремих організаційних формах на ос- нові еволюційного підходу до інноваційного, зокрема, «спірального» моделювання, на наш погляд, приділено недостатньо уваги. З огляду на вищезазначене, мета дослідження по- лягає в обґрунтуванні економіко-екологічної іннова- ційної діяльності промислових і природних парків на основі Helix-моделювання в його еволюційному кон- тексті. Виклад основних результатів. Quintuple Helix є концептуальною моделлю, що відноситься до знаннє- вої економіки, описує інноваційні процеси розвитку суспільства та має транс- і мультидисциплінарний ха- рактер. Для докладнішого розуміння її змісту розкри- ємо сутність категорії «знання» та, зокрема, нолідж- менеджменту [18]. У контексті управління знаннями останні, як правило, розглядаються в рамках ієрархіч- ного та процесного підходів. Згідно з першим знання змінюють свою форму та зміст, що можна зобразити у вигляді сходів, які, починаючи з нижчої сходинки та закінчуючи верхньою, можна представити таким чи- ном [8, с. 41]: факти (символи) → дані (факти + син- таксис + семантика) → інформація (дані + мета їх за- стосування) → знання (інформація + досвід + нави- ки + компетенція) → дії (знання + мотивація) → мудрість (знання + дії + передача знань). Знання як результат процесу трансформації да- них та інформації збагачується з досвідом і оцінюється в основному в якості нематеріального економічного ресурсу. Цей трансформаційний процес не закінчу- ється появою знань із інформації, а передбачає пере- дачу існуючих і подальше створення нових знань, а також зворотний зв’язок на більш високому рівні [6, с. 16-18]. ПЕТРУШЕНКО М. М. 110 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ І з ієрархічних, і з процесних позицій мотивація є визначальним чинником трансформації знань як по- тенціалу, тобто деякої монументальної, проте позбав- леної потрібної динаміки даності, в знання практичні, дієві, які й приводять врешті-решт до отримання еко- номічної чи соціальної ефективності в процесі вирі- шення тієї чи іншої проблеми. Сутність взаємозв’язків між знаннями і мотиваційними та інноваційними чин- никами полягає в тому, що вони є, з одного боку, не- обхідним базисом, а з іншого — дієвим інструментом вирішення соціально-економічних проблем, пов’яза- них із формуванням і використанням інтелектуаль- ного капіталу. Взагалі поняття знань і, відповідно, управління знаннями не може бути чітко визначене, оскільки не існує точного уявлення про те, що саме ми можемо називати знаннями. Зокрема, практично не підда- ються оцінці так звані неявні знання. В роботі [7, с. 3] під нолідж-менеджментом пропонується розуміти всю діяльність певного суб’єкта соціально-економічних відносин, що пов’язана з даними, інформацією та знаннями в тій чи іншій формі. На думку автора роботи [5, с. 133-138], циклічний і замкнений процес управління знаннями включає в себе шість етапів: — формулювання цілей нолідж-менеджменту. Процес управління знаннями починається з визна- чення своїх цілей, які є похідними від цілей суб’єкту економічної діяльності (на організаційному чи регіо- нальному рівнях). Це дозволяє заощаджувати на актив- ності суб’єкту шляхом використання «готових» відпо- відей на соціально-економічні та організаційні пи- тання; — ідентифікація знань — передбачає пошук про- зорих індивідуальних і колективних навиків. Виявлені знання підлягають каталогізації та занесення до відпо- відних баз; — розвиток знань: організації постійно потребу- ють нових навиків, продуктів, кращих ідей і більш ефективних процесів, як за допомогою власних спів- робітників, так і шляхом використання зовнішніх дже- рел оновлення знань. Розвиток знань припускає вико- ристання останніх як у явній, так і в неявній формах; — збереження та накопичення знань. Йдеться про якісно селекційний процес, який передбачає відбір найкращих знань, накопичення їх і збереження на електронних носіях в ІТ базах даних; — поширення знань. Концепція розповсюдження знань залежно від контексту означає або централізо- вано керовану передачу знань для певних груп співро- бітників, або одночасну дифузію знань між окремими особами чи членами колективів. При цьому для уник- нення конфліктних ситуацій і неефективних дій необ- хідний контроль обміну знаннями; — застосування знань — їх продуктивне викорис- тання на благо суб’єкта економічної діяльності та сус- пільства загалом. Автори роботи [10] вбачають тісний зв’язок між управлінням знаннями та інтелектуальним капіталом, що просліджується навіть на етимологічному рівні: слово «знання» (Wissen) в німецькій науковій терміно- логії присутнє в обох словосполученнях: управління знаннями — Wissensmanagement, інтелектуальний ка- пітал — Wissensbilanzen. У роботі [9, с. 63-75] автором пропонується ком- плексний підхід до управління інтелектуальним капі- талом (СІСМ), що ґрунтується на системі нолідж-ме- неджменту та розглядається на наступних етапах здій- снення бізнес-процесів: — управління ресурсами; — управління виробничими процесами; — процеси оптимізації задоволення потреб та ін- тересів зацікавлених сторін. В економіці, де 80% від вартості бізнесу створено інтелектуальним капіталом, управління яким слід ін- тегрувати в кожному з цих етапів, у чому й полягає основна ідея СІСМ підходу. Поряд із цим управління інтелектуальним капіталом включає перераховані вище етапи: на першому етапі формуються інтелекту- альні ресурси, вартість яких має приховану форму; на другому етапі інтелектуальні ресурси перетворюються на інтелектуальні активи, що піддаються економічній оцінці; на останньому етапі значення інтелектуального капіталу максимізується шляхом посилення правового захисту, що дозволяє комерціалізувати та підтриму- вати цей капітал на ринку. Тобто, іншими словами, прогрес інтелектуального капіталу, розділений на три етапи, супроводжується такою трансформацією його форми: знання (як сировинні ресурси) — інноваційні ресурси (основа товарного продукту) — права інтелек- туальної власності (юридично ідентифікована форма інтелектуального капіталу). Наприклад, для розробки продукту — програмне забезпечення — фірма спочатку використовує розум, досвід і певний обсяг знань своїх співробітників. По- тім на етапі, коли інноваційний продукт набуває фор- ми та змісту, які можна оцінити у вартісному виразі, він поставляється на ринок програмних продуктів. На- решті, для того щоб збільшити виграші від реалізації на ринку створеного продукту, фірма має отримати права інтелектуальної власності з метою захисту шля- хом отримання патенту на відповідне програмне забез- печення. Пізніше для максимізації реалізації величини інтелектуального капіталу використання інновацій- ного продукту продовжується структурно розширюва- тися за допомогою різних ліценцій та угод. На глобальному рівні інновації знаменують поча- ток четвертої промислової революції, визначеність ідентичності якої є предметом різногалузевих науко- вих досліджень. У роботі [4] проведено аналіз пе- редумов і перспектив появи та розвитку цієї революції, що завдячує процесам діджиталізації та, зокрема, ді- джитальній економіці, яка сприяє поширенню іннова- цій у різних сферах сталого розвитку: через посилення зростання віртуального світу та конкуренції, відкриття нових ринків збуту та збільшення асортименту товарів і послуг. Більшість держав світу використовують орга- нізаційно-технологічні інновації в якості двигуна де- мократичного та соціально-орієнтованого розвитку. Моделювання інноваційної діяльності у формі «розкручування спіралі» від економічних знань — до знань екологічних може відбуватися в зворотному на- прямку, коли організаційне утворення має своєю мі- сією екологічну діяльність і намагається підвищити рі- вень економічної діяльності без порушення своїх ос- новних функцій. Розглянемо на прикладі промисло- вих і природних парків, що в організаційному та тери- торіальному сенсі мають спільні риси, також мають різні призначення в системі життєдіяльності суспіль- ства, проте в напрямку досягнення Цілей сталого роз- витку можуть обмінюватися досвідом та інновацій- ПЕТРУШЕНКО М. М. 2020/№1 111 ними здобутками, передусім, у таких сферах, як ту- ризм і рекреація. Розглянемо загальні питання формування та роз- витку мереж індустріальних і національних природних парків в Україні [19]. Індустріальний парк є іннова- ційним напрямом сталого розвитку національної еко- номіки та системи соціально-економічних відносин на рівні держави та її окремих територій. Відповідно до Закону України «Про індустріальні парки» [20] ін- дустріальний парк є територією, що облаштована від- повідною інфраструктурою та в межах якої зацікавлені суб’єкти господарювання можуть здійснювати свою діяльність у таких сферах, як переробна промисло- вість, науково-дослідна, інформаційна та телекомуні- каційна діяльність. Формування та реалізацію держав- ної політики щодо створення і функціонування ін- дустріальних парків в Україні здійснює Міністерство розвитку економіки торгівлі та сільського господар- ства України. Законодавчо визначена специфіка індустріальних парків [20; 21] полягає, по-перше, в тому, що землі парків є землями промисловими (при цьому земельні ділянки державної та комунальної власності в межах парку можуть бути продані керуючій компанії та ін- шим учасникам діяльності в парку); по-друге, парк створюється на період щонайменше 30 років і площею від 15 до 700 га, а також на час включення до відпо- відного реєстру в його межах повинен бути відсутній цілісний майновий комплекс для виробництва про- дукції. Промислові парки, створені з ініціативи органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, або юридичними чи фізичними особами, надають уча- сникам вигоди щодо економії на фінансових, люд- ських та інших ресурсах для ведення бізнесу, а також щодо розширення можливостей забезпечення та під- тримання бізнесу збоку керуючої компанії. При цьому досягається певний соціальний ефект, пов’язаний пе- реважно зі створенням робочих місць на території розміщення промислових і наукових парків. Промислові (індустріальні) парки є об’єктами економічної та іншої діяльності, що спеціалізуються саме на інноваціях. В Україні мережа індустріальних парків, у яких є реальні учасники, представлена в табл. 1 (номінальна кількість зареєстрованих парків — 44) [22]. Таблиця 1 Види діяльності учасників промислових парків України Назва парку, область, площа (га) Назва учасника Основні види діяльності учасника Агропромислова діяльність Індустріальний парк «Свема», Сумська; 92,00 ТОВ «Шосткинський елеватор» Вирощування зернових культур, бобових культур і на- сіння олійних культур; післяурожайна діяльність; оптова торгівля зерном, насінням і кормами для тварин Вінницький ІП, Вінницька; 35,70 ТОВ «Укро-Експерт- постач» Виробництво олії та тваринних жирів; виробництво інших органічних хімречовин Ланнівський ІП, Полтав- ська; 30,71 Приватне підприєм- ство «Ланна-Агро» Післяурожайна діяльність; оптова торгівля зерном, нео- бробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; складське господарство ТОВ «Промінь» Післяурожайна діяльність оптова торгівля зерном, нео- бробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; складське господарство Інша промислова діяльність ІП «Коростень», Житомир- ська; 42,20 ТОВ «БФ Проект» Лісопильне та стругальне виробництво; виготовлення виробів для плетіння ІП «Новодністровський», Чернівецька; 15,36 ТОВ «Вест Буковина» Виробництво готових текстильних виробів; вироб- ництво нетканих текстильних матеріалів і виробів із них ІП «Павлоград», Дніпропет- ровська; 250,00 ТОВ «СГ МЕТАНОЛ» Виробництво інших основних органічних хімічних ре- човин ТОВ «СІНГАЗ ФТС» Виробництво промислових газів ТОВ ІНВЕСТИЦІЙНА ГРУПА «КВАРТАЛ» Виробництво електроенергії; передача електроенергії ТОВ «ГВМ Україна» Виробництво зброї та боєприпасів; оброблення металів ТОВ «ЕКО МОДУЛЬ- Україна» Виробництво духових шаф, печей і пічних пальників ІП «Вінницький кластер хо- лодильного машинобуду- вання», Вінницька; 19,27 ТОВ «ГРІН КУЛ» Виробництво промислового холодильного та вентиля- ційного устаткування; виробництво керамічних виробів; оптова торгівля іншим устаткуванням; діяльність готелів Адаптовано на основі джерела [22]. Природні парки в Україні представлені націо- нальними та регіональними ландшафтними парками, основне призначення яких полягає в забезпеченні за- хисту природи, покращенні екології, рекреації тощо. Найбільш затребувана інноваційна діяльність природ- них парків пов’язана зі створенням додаткових фінан- сово-економічних можливостей їх самозабезпечення. Посилення ролі промислових і природних парків у сьогоднішніх процесах сталого розвитку в Україні (відповідно до Цілей сталого розвитку [23] — табл. 2) потребує інновацій та залучення інвестицій, перед- усім, у рекреаційно-туристичній сфері. ПЕТРУШЕНКО М. М. 112 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Таблиця 2 Зміст пропозицій щодо розвитку інновацій у природних і промислових парках у контексті досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР) в Україні ЦСР Інклюзивний підхід Підхід економіки вражень 1. «Ні» — бідності Підвищення життєстійкості населення через розвиток інноваційного виробництва в напрямі задоволення первинних і соціальних потреб Розвиток нових форм оздоровчої рекреації на основі природного се- редовища (еко-рекреації) 3. Здоров’я та доб- робут — людям Підтримання здоров’я населення через поліп- шення якості послуг оздоровчої рекреації Розвиток велнес-туризму в рекреа- ційних зонах природних парків 8. Гідна робота та економічне зрос- тання Підвищення гігієни праці, зокрема, працездат- ності шляхом оптимізації режиму «робота — відпочинок» Стимулювання одержання нового позитивного досвіду співробітни- ками парків 9. Індустрія, інно- вації та інфраструк- тура Застосування інновацій і соціального впливу в якості об’єднувального чинника розвитку пар- ків Розвиток промислового туризму як різновиду експірієнс-туризму 11. Стійкі міста та громади Збільшення доступності екологічно-орієнтова- ної оздоровчої рекреації через розгалуження мережі зелених місць відпочинку та модерніза- цію рекреаційної інфраструктури парків Розвиток широкого спектру видів експірієнс-туризму та альтерна- тивних форм рекреації, зокрема, спорту в міських агломераціях 15. Життя на землі Забезпечення та сприяння сталому викорис- танню наземних екосистем, сталого управління лісами, зупинення втрати біорізноманіття тощо Підтримка інновацій у сільському туризмі та розвиток наукового ту- ризму як різновиду екотуризму 17. Партнерство за- ради ЦСР в Україні Впровадження на території парків різних форм партнерства держави, бізнесу та ГО із залучен- ням досвіду міжнародного співробітництва Запозичення досвіду різних країн щодо широкого використання по- тенціалу альтернативного туризму Розроблено та узагальнено автором на основі джерел [19-21; 23-26]. Еволюцію інноваційного моделювання, що до- датково забезпечує реалізацію концепції сталого роз- витку, можна представити як зміну етапів і відповід- них моделей (рис. 1): Triplex Helix модель: інноваційне забезпечення економіки, науки та освіти, державної діяльності; — Quadruple Helix модель: інноваційне забезпе- чення економіки, науки та освіти, державної діяльно- сті, активного соціуму та демократії; — Quintuple Helix модель: інноваційне забезпе- чення економіки, науки та освіти, державної діяльно- сті, активного соціуму та демократії, природокористу- вання та охорони довкілля. На прикладі порівняльного аналізу інноваційної діяльності промислових і природних парків еволюція Helix-моделювання має прямий характер (для про- мислових парків): «Triplex Helix модель → Quadruple Helix модель → Quintuple Helix модель» (створення умов для рекреації співробітників і розвиток промислового туризму як різновиду так званого експірієнс-туризму) і зворотний характер (для природних парків); «Quintuple Helix модель → Quadruple Helix мо- дель → Triplex Helix модель» (розвиток еко-рекреації та велнес-туризму як інноваційно-економічних напря- мів діяльності). При цьому обидва напрями еволюції Helix-моде- лювання пояснюють позитивний вплив нових знань та ідей як для екологізації діяльності промислових пар- ків, так і для «економізації» парків природних. Сут- ність застосування вказаних моделей у їх еволюцій- ному контексті полягає в тому, що успіх інноваційного розвитку залежить не тільки від знаннєвого забезпе- чення господарської та природозахисної діяльності, а також і від «соціальних знань» (більш широко — ін- клюзивний підхід) і підтримки, відповідно, механізмів регулювання: ринкового, державного та соціального. При цьому роль того чи іншого виду регулювання роз- повсюджується на всі етапи еволюції Helix моделей, а вага ролей така: — Triplex Helix модель — переважно ринкове ре- гулювання; — Quadruple Helix модель — переважно соціальне регулювання; — Quintuple Helix модель — переважно державне регулювання, а також соціальне регулювання. Слід зазначити, що йдеться, передусім, про вста- новлення правил і стимулювання інноваційної діяль- ності. На практиці на будь-якому етапі досліджуваного інноваційного моделювання основна роль — за ринко- вою саморегуляцією. Поєднання державного, ринко- вого та соціального регулювання є запорукою форму- вання дієвої політики щодо реалізації Цілей сталого розвитку, а саме через: формування рамок і міні- мально необхідний контроль за додержанням правил поведінки на ринку інноваційних товарів і послуг, проте без втручання в процеси його функціонування; стимулювання інноваційної діяльності в обох напря- мах: «від економіки — до екологізації» та «від еколо- гії — до економізації»; створення сприятливого інвес- тиційного клімату та залучення інвестицій на принци- пах ефективності та відповідальності. Висновки. Отже, в результаті проведеного до- слідження узагальнені та висвітлені в концептуаль- ному контексті підходи щодо Helix-моделювання еко- номіко-екологічної інноваційної діяльності промисло- вих і природних парків в Україні. Окрему увагу приді- лено проєкції Helix-моделювання в площину діяльно- сті парків в його еволюційному контексті: Triplex Helix → Quadruple Helix → Quintuple Helix. Еволюція Helix- моделювання може відбуватися в зворотному напрямі: з одного боку, доцільно поєднувати досвід природо- користування (при розвитку екологічної діяльності ін- дустріальних парків), а, з іншого — залучати інвестиції ПЕТРУШЕНКО М. М. 2020/№1 113 Рис. 1. Схема Helix-моделювання інноваційної діяльності промислових і природних парків Розроблено автором на основі джерел [1; 2]. в економіку природокористування (при розвитку еко- номічних напрямів діяльності природних парків) у рамках реалізації Цілей сталого розвитку 2030; із ви- значенням довгострокових проблем природокористу- вання та охорони довкілля в їх інституційному та стра- тегічному контексті. Поділ на еволюційні етапи є умовним у тому сенсі, що можна провести паралелі між еволюцією концептуальної моделі інноваційної ді- яльності та становленням концепції сталого розвитку; Helix-модель аналітично супроводжує хід сталого роз- Модель Triple Helix Модель Quintuple Helix Модель Quadruple Helix Промислові парки: Рекреація для співробітників Промисловий туризм Природні парки: Рекреація як одна з основних функцій Еко-, рекреаційний туризм Інклюзивний розвиток економічної складової Інклюзивний розвиток екологічної складової ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНІ ІННОВАЦІЇ «Експірієнс-туризм» (experience tourism) «Велнес-туризм» (wellness tourism) Модель Triple Helix Модель Quintuple Helix СТАЛИЙ РОЗВИТОК Соціальне регулювання Державне регулювання Ринкове регулювання ПЕТРУШЕНКО М. М. 114 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ витку. Подальші дослідження будуть присвячені ана- лізу концептуальних положень Helix-моделювання інноваційної діяльності на рівні міських агломерацій. Дослідження виконане в рамках наукових тем: «Інклюзивність економіки вражень у природокористу- ванні (№ державної реєстрації 0119U000229) та «Домі- нанти інвестиційно-інноваційної політики природо- користування національної економіки» (№ державної реєстрації 0120U100160). Список використаних джерел 1. Carayannis, E. G., Campbell, D. F. J. (2010). Triple Helix, Quadruple Helix and Quintuple Helix and how do knowledge, innovation and the environment relate to each other? : A proposed framework for a trans-discipli- nary analysis of sustainable development and social ecol- ogy. International journal of social ecology and sustainable development, 1(1), 41-69. 2. Carayannis, E.G., Barth, T.D. & Campbell, D.F. (2012). The Quintuple Helix innovation model: global warming as a challenge and driver for innovation. Journal of innovation and entrepreneurship, 1(2). https: //doi.org/ 10.1186/2192-5372-1-2. 3. Etzkowitz, H., & Leydesdorff, L. (2000). The dy- namics of innovation: from national systems and “Mode 2” to a Triple Helix of university-industry-government re- lations. Research Policy, 29, 109-123. https://doi.org/ 10.1016/S0048-7333(99)00055-4. 4. Steenkamp, R. J. (2019). ‘The quadruple helix model of innovation for Industry 4.0’. Acta Commercii, 19(1), a820. https://doi.org/10.4102/ ac.v19i1.820. 5. Bodendorf, F. (2006). Daten- und Wissensmanage- ment. Berlin: Springer-Verlag. 6. Kreitel, W. A. (2008). Ressource Wissen: Wissensbasiertes Projektmanagement erfolgreich im Unternehmen einfьhren und nutzen. Wiesbaden: Gabler. 7. Hüttenegger, G. (2006). Open source knowledge management. Berlin: Springer-Verlag. 8. North, K. (2005). Wissensorientierte Unter- nehmensführung, Wertschüpfung durch Wissen. Wiesbaden: Gabler Verlag. 9. Al-Ali, N. (2003). Comprehensive intellectual capital management: step-by-step. New Jersey: John Wiley & Sons, Inc. 10. Mertins, K., Alwert, K., Heisig, P. (2005). Wis- senbilanzen: Intellektuelles Kapital erfolgreich nutzen und entwickeln. Berlin: Springer-Verlag. 11. Буркинський Б. В., Хумарова Н. І. Інновацій- ний імператив становлення «зеленої» економіки. При- родно-ресурсний потенціал збалансованого (сталого) ро- звитку України: міжнародна науково-практична кон- ференція, Київ, 19-21 квітня 2011 р., матеріали VІІ міжнародного бізнес форуму (Київ, 21 квітня 2011 р.): у 2 т. Київ: Центр екологічної освіти та інформації, 2011. Т. 2. С. 359-363. 12. Хумарова Н. І. Екологічні цільові програми у системі державного регулювання природокористу- вання. Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища. Львів: НЛТУУ, 2005. Вип. 15. С. 187-194. 13. Кислий В. М., Шевченко Г. М. Роль та місце природно-рекреаційної сфери в системі територіа- льно-економічних відносин. Екологічний менеджмент у загальній системі управління : Тези VII щоріч. Всеукр. наук. конф., 24-25 квітня 2007 р. Суми : СумДУ, 2007. С. 31-34. 14. Шевченко Г. М. Прогнозування розвитку ре- креації в Україні : соціально-економічний еквілібріум: монографія. Суми : Університетська книга, 2017. 336 с. 15. Quinlan Cutler, S. & Carmichael, B. (2010) The dimensions of the tourist experience. In M. Morgan, P. Lugosi & B. Ritchie (Eds.) The Tourism and Leisure Experience: Consumer and Managerial Perspectives (pp. 3- 26). Bristol: Channel View Publications. 16. Vergopoulos, H. (2016). The tourist experience: an experience of the frameworks of the tourist experience? Via. Tourism Review, 10. https://doi.org/10.4000/ viatourism.1352. 17. Shevchenko H. M., Ivanova T. E. Innovative- marketing directions of recreational-tourism industry in Ukraine. Economic processes management : International scientific e-journal. 2015. № 3. URL: http://epm.fem. sumdu. edu.ua/download/2015_3/2015_3_14.pdf. 18. Соціально-економічна мотивація інновацій- ного розвитку регіону: монографія / за заг. ред. О.В. Прокопенко. Суми: СумДУ, 2012. 576 с. 19. Petrushenko, M. M., Shevchenko, H. M., Ver- nydub, N. O., Kravchenko, O. V., Ovcharova, N. V. (2019). The forming of industrial and national natural parks networks in Ukraine based on the principles for responsible investment. Financial and credit activity: problems of theory and practice, 4(31), 221-229. 20. Про індустріальні парки: Закон України. Ві- домості Верховної Ради України. 2013. № 22. Ст. 212. 21. Мережа індустріальних парків в Україні / Офіційний веб-сайт Міністерства економічного роз- витку і торгівлі України. URL: http://www.me.gov.ua/ Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6be04fc3-f25a-4692- 969e-862bcf261a59&title=FormuvanniaMerezhiIndustrial nikhParkivVUkraini. 22. Реєстр індустріальних парків / Єдиний держа- вний веб-портал відкритих даних. URL: https: //data.gov.ua/dataset/8206ed0c-5911-4b88-9c7f-56c6fcd0 8660/resource/2e670248-f3e2-49c8-a202-3595955af87a. 23. Sustainable development goals in Ukraine. URL: http://sdg.org.ua/en/. 24. Про екологічну мережу України: Закон Укра- їни. Відомості Верховної Ради України. 2004. № 45. Ст. 502. 25. Шевченко Г. М. Підприємницький менедж- мент у контексті організаційного розвитку. Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. 2010. № 2. С. 63-72. 26. Petrushenko M. M., Shevchenko H. M. Regula- tion of ecologic-and-economical risks and the responsibil- ity for human well-being: for example of waste manage- ment. Economic Innovations. 2018. №3(68). С. 165-175. References 1. Carayannis, E. G., Campbell, D. F. J. (2010). Tri- ple Helix, Quadruple Helix and Quintuple Helix and how do knowledge, innovation and the environment relate to each other? : A proposed framework for a trans-disciplinary analysis of sustainable development and social ecology. In- ternational journal of social ecology and sustainable develop- ment, 1(1), 41-69. 2. Carayannis, E. G., Barth, T. D. & Campbell, D. F. (2012). The Quintuple Helix innovation model: global warming as a challenge and driver for innovation. Journal ПЕТРУШЕНКО М. М. 2020/№1 115 of innovation and entrepreneurship, 1(2). https://doi.org/ 10.1186/2192-5372-1-2. 3. Etzkowitz, H., & Leydesdorff, L. (2000). The dy- namics of innovation: from national systems and “Mode 2” to a Triple Helix of university-industry-government re- lations. Research Policy, 29, 109-123. https://doi.org/ 10.1016/S0048-7333(99)00055-4. 4. Steenkamp, R. J. (2019). ‘The quadruple helix model of innovation for Industry 4.0’. Acta Commercii, 19(1), a820. https://doi.org/10.4102/ ac.v19i1.820. 5. Bodendorf, F. (2006). Daten- und Wissensmanage- ment. Berlin: Springer-Verlag. 6. Kreitel, W. A. (2008). Ressource Wissen: Wissens- basiertes Projektmanagement erfolgreich im Unternehmen einführen und nutzen. Wiesbaden, Gabler. 7. Hüttenegger, G. (2006). Open source knowledge management. Berlin, Springer-Verlag. 8. North, K. (2005). Wissensorientierte Unternehmens- führung, Wertschüpfung durch Wissen. Wiesbaden, Gabler Verlag. 9. Al-Ali, N. (2003). Comprehensive intellectual capital management: step-by-step. New Jersey, John Wiley & Sons, Inc. 10. Mertins, K., Alwert, K., Heisig, P. (2005). Wis- senbilanzen: Intellektuelles Kapital erfolgreich nutzen und entwickeln. Berlin, Springer-Verlag. 11. Byrkinskyi, B. V., Khumarova, N. I. (2011). In- novatsiynyi imperatyv stanovlennia „zelenoi“ ekonomiky [Innovation imperative of becoming „green“ economy]. Materialy VІІ mizhnarodnogo biznes forumu: Pryrodno- resursnyi potentsial zbalansovanogo (stalogo) rozvytku. (рр. 359-363). Kyiv [in Ukrainian]. 12. Khumarova, N. I. (2005). Ekologichni tsilovi pro- gramy u systemi derzhavnogo reguliuvannia pryrodokorys- tuvanniam [Environmental target programs in the system of state regulation of nature management]. Ekologizatsia ekonomiky yak instrument stalogo rozvytku v umovah konku- rentnogo seredovyshcha, 15, рр. 187-194. Lviv [in Ukrain- ian]. 13. Kyslyi, V. M., Shevchenko H. M. (2007). Rol ta mistse pryrodno-rekreatsiinoi sfery v systemi terytorialno- ekonomichnyh vidnosyn [The role and place of the natural and recreational sphere in the system of territorial-eco- nomic relations]. Tezy VII naukovoi konferentsii: Ekologich- nyi menedzhment u zagalnii systemi upravlinnia. (рр. 31-34). Sumy [in Ukrainian]. 14. Shevchenko H. M. (2017). Prognozuvannja roz- vytku rekreacii v Ukraine: socioal’no-ekonomichnyjy ejkvilibrium: monografija [Forecasting of recreation devel- opment in Ukraine: socioeconomic equilibrium: mono- graph]. Sumy, VTD «Universytetska knyha» [in Ukrain- ian]. 15. Quinlan Cutler, S. & Carmichael, B. (2010) The dimensions of the tourist experience. In M. Morgan, P. Lugosi & B. Ritchie (Eds.) The Tourism and Leisure Experience: Consumer and Managerial Perspectives (pp. 3- 26). Bristol, Channel View Publications. 16. Vergopoulos, H. (2016). The tourist experience: an experience of the frameworks of the tourist experience? Via. Tourism Review, 10. https://doi.org/10.4000/ viatourism.1352. 17. Shevchenko, H. M., Ivanova, T. E. (2015). Inno- vative-marketing directions of recreational-tourism indus- try in Ukraine. Economic processes management : Interna- tional scientific e-journal, 3. Retrieved from http: //epm. fem.sumdu.edu.ua/download/2015_3/2015_3_14.pdf [in Ukrainian]. 18. Prokopenko, O. V. (Ed.). (2012). Sotsialno- ekonomichna motyvatsia innovatsiinogo rozvytku regionu: monografia [Socio-economic motivation of innovative devel- opment of the region: monograph]. Sumy, SumDU [in Ukrainian]. 19. Petrushenko, M. M., Shevchenko, H. M., Ver- nydub, N. O., Kravchenko, O. V., Ovcharova, N. V. (2019). The forming of industrial and national natural parks networks in Ukraine based on the principles for responsible investment. Financial and credit activity: problems of theory and practice, 4(31), 221-229. 20. Pro industrialni parky [On Industrial Parks]. Za- kon Ukrainy. (2013). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukraine, 22, Art. 212 [in Ukrainian]. 21. Merezha industrialnykh parkiv v Ukraini [The network of industrial parks in Ukraine]. Retrieved from http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA& id=6be04fc3-f25a-4692-969e-862bcf261a59&title=Formu- vanniaMerezhiIndustrialnikhParkivVUkraini [in Ukrain- ian]. 22. Reiestr industrialnyh parkiv [Register of industrial parks]. Edynyi derzhavnyi veb-portal vidkrytyh dannyh. Retrieved from https://data.gov.ua/dataset/8206ed0c- 5911-4b88-9c7f-56c6fcd08660/resource/2e670248-f3e2- 49c8-a202-3595955af87a [in Ukrainian]. 23. Sustainable development goals in Ukraine. Retrieved from http://sdg.org.ua/en/. 24. Pro ekolohichnu merezhu Ukrainy [On ecological network of Ukraine]. Zakon Ukrainy (2004). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukraine, 45, Art. 502 [in Ukrainian]. 25. Shevchenko, H. M. (2010). Pidpryiemnytskyi menedzhment u konteksti organizatsiinogo rozvytku [En- trepreneurial management in the context of organizational development]. Visnyk Smskogo derzhavnogo universytetu. Seriia Ekonomika, 2, 63-72 [in Ukrainian]. 26. Petrushenko, M. M., Shevchenko, H. M. (2018). Regulation of ecologic-and-economical risks and the re- sponsibility for human well-being: for example of waste management. Economic Innovations, 3(68). 165-175. Стаття надійшла до редакції 31.03.2020 Прийнято до друку 14.04.2020 Формат цитування: Петрушенко М. М. Еволюція інноваційної моделі Quintuple Helix на прикладі промислових і природних парків України. Вісник економічної науки України. 2020. № 1 (38). С. 109-115. doi: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2020.1(38).109-115 Petrushenko M. М. (2020). Evolution of innovative Quintuple Helix model for the example of industrial and natural parks in Ukraine. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (38), рр. 109-115. doi: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2020.1(38).109-115

Еволюція інноваційної моделі Quintuple Helix на прикладі промислових і природних парків України

Репозитарії

Схожі ресурси