Здоров’я в системі чинників формування трудового потенціалу України

У статті висвітлені соціально-економічні аспекти здоров’я працездатного населення як основи формування трудового потенціалу країни. Здійснено аналіз стану здоров’я працездатного населення, виявлено, що половина працездатних має певні хвороби, а поширеності захворювань зростає. Особлива увага приділе...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2020
Автор:	Антонюк, В.П.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2020
Назва видання:	Вісник економічної науки України
Теми:	Управління людським капіталом і менеджмент персоналу
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170667
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Здоров’я в системі чинників формування трудового потенціалу України / В.П. Антонюк // Вісник економічної науки України. — 2020. — № 1 (38). — С. 154-159. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-170667
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1706672020-07-30T01:26:22Z Здоров’я в системі чинників формування трудового потенціалу України Антонюк, В.П. Управління людським капіталом і менеджмент персоналу У статті висвітлені соціально-економічні аспекти здоров’я працездатного населення як основи формування трудового потенціалу країни. Здійснено аналіз стану здоров’я працездатного населення, виявлено, що половина працездатних має певні хвороби, а поширеності захворювань зростає. Особлива увага приділена небезпечним умовам праці та виробничому травматизму. Систематизовано ризики для здоров’я зайнятого населення та визначено умови вирішення проблеми поліпшення здоров’я. В статье освещены социально-экономические аспекты здоровья трудоспособного населения как основы формирования трудового потенциала страны. Сделан анализ состояния здоровья трудоспособного населения, который показал, что половина трудоспособных имеют определенные болезни, при этом распространение заболеваний усиливается. Особое внимание уделяется опасным условиям труда и производственному травматизму. Систематизированы риски для здоровья занятого населения и определены условия, необходимые для решения проблем улучшения здоровья. The article highlights the socio-economic aspects of the health of the working-age population as the basis for the formation of the country's labor potential. An analysis of the health status of the working-age population has been made, which showed that half of the working-age have certain diseases, while the spread of diseases is increasing. Particular attention is paid to hazardous working conditions and industrial injuries. The risks to the health of the employed population are systematized and the conditions necessary for solving the problems of improving health are determined. 2020 Article Здоров’я в системі чинників формування трудового потенціалу України / В.П. Антонюк // Вісник економічної науки України. — 2020. — № 1 (38). — С. 154-159. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).154-159 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170667 331.522+364.32(477) uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Управління людським капіталом і менеджмент персоналу Управління людським капіталом і менеджмент персоналу
spellingShingle	Управління людським капіталом і менеджмент персоналу Управління людським капіталом і менеджмент персоналу Антонюк, В.П. Здоров’я в системі чинників формування трудового потенціалу України Вісник економічної науки України
description	У статті висвітлені соціально-економічні аспекти здоров’я працездатного населення як основи формування трудового потенціалу країни. Здійснено аналіз стану здоров’я працездатного населення, виявлено, що половина працездатних має певні хвороби, а поширеності захворювань зростає. Особлива увага приділена небезпечним умовам праці та виробничому травматизму. Систематизовано ризики для здоров’я зайнятого населення та визначено умови вирішення проблеми поліпшення здоров’я.
format	Article
author	Антонюк, В.П.
author_facet	Антонюк, В.П.
author_sort	Антонюк, В.П.
title	Здоров’я в системі чинників формування трудового потенціалу України
title_short	Здоров’я в системі чинників формування трудового потенціалу України
title_full	Здоров’я в системі чинників формування трудового потенціалу України
title_fullStr	Здоров’я в системі чинників формування трудового потенціалу України
title_full_unstemmed	Здоров’я в системі чинників формування трудового потенціалу України
title_sort	здоров’я в системі чинників формування трудового потенціалу україни
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Управління людським капіталом і менеджмент персоналу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170667
citation_txt	Здоров’я в системі чинників формування трудового потенціалу України / В.П. Антонюк // Вісник економічної науки України. — 2020. — № 1 (38). — С. 154-159. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT antonûkvp zdorovâvsistemíčinnikívformuvannâtrudovogopotencíaluukraíni
first_indexed	2025-07-15T05:57:30Z
last_indexed	2025-07-15T05:57:30Z
_version_	1837691360308625408
fulltext	АНТОНЮК В. П. 154 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ УДК 331.522+364.32(477) DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).154-159 Валентина Полікарпівна Антонюк д-р екон. наук ORCID 0000-0003-2100-7343, Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ ЗДОРОВ’Я В СИСТЕМІ ЧИННИКІВ ФОРМУВАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ Постановка проблеми. Для забезпечення динаміч- ного економічного зростання особливо важливим є формування і розвиток трудового потенціалу, який виступає особистим чинником виробництва й внут- рішнім чинником соціально-економічного розвитку. Він формується під впливом демографічних, освітніх та соціально-економічних процесів. Особливу роль в цьому процесі відіграє здоров’я людини та якісна сис- тема медичного обслуговування, завданням якої є під- тримка здоров’я населення. Україна на сучасному етапі стикається з негативною демографічною ситу- ацією — низькою народжуваністю та високою смерт- ністю, мають місце проблеми в сфері охорони здо- ров’я. Все це негативно позначається на формуванні трудового потенціалу. Проблеми формування, використання і розвитку трудового потенціалу досліджувалися багатьма україн- ськими вченими починаючи з 90-х років ХХ століття. В працях М. Долішнього, С. Злупка [1], С. Пасєки [2], С. Пирожкова [3], Р. Чорного [4], Л. Шаульської [5] визначається його сутність і структурні компоненти. Трудовий потенціал (ТП) являє собою сукупності по- тенційних трудових ресурсів країни або регіону і вимі- рюється кількістю економічно активного населення, що має певну професійну підготовку й здібності до праці. До основних якісних параметрів трудового по- тенціалу відносяться здоров’я, освіта, професійна під- готовка, вмотивованість до праці. Слід відзначити, що в більшості публікацій трудовий потенціал аналізу- ється з позицій його відтворення та розвитку в системі освіти, його відповідності вимогам ринку праці, ефек- тивної зайнятості. Чимало досліджень присвячено ре- гіональним та галузевим проблемам розвитку трудо- вого потенціалу. Автор раніше також аналізував про- блеми трудового потенціалу промисловості та регіонів у контексті кадрового забезпечення модернізації та інноваційного розвитку [6-8]. Однак на сучасному етапі загострюється про- блема фізіологічного збереження і відтворення праце- здатного населення, яке є основою ТП, у зв’язку з не- задовільним станом здоров’я більшості населення Ук- раїни. Проблемі здоров’я в соціально-економічному контексті присвячено багато публікацій. Так, О. Ці- боровський аналізує чинники і ризики здоров’я та розглядає його як об’єкт державного управління [9], Н. Шерстюк і А. Соколов трактують здоров’я як еко- номічну категорію [10], В. Москаленко вказує на на- явність філософських, політичних, соціальних та еко- номічних аспектів здоров’я [11]. У монографії Н. Ме- зенцевої, С. Батиченко, К. Мезенцева [12] зроблено дослідження проблем здоров’я населення України в регіональному розрізі. В статті М. Небави та І. Заюко- ва здоров’я розглядається як складова людського капі- талу [13]. Незважаючи на значну кількість публікацій, про- блема втрати трудового потенціалу внаслідок незадо- вільного стану здоров’я залишається актуальною. При цьому в кожному регіоні ці проблеми мають свої осо- бливості. В умовах зростаючого дефіциту робочої сили особливо важливим є пошук шляхів збереження чи- сельності працездатного населення та підтримки його фізіологічної спроможності до праці. Метою даного дослідження є аналіз стану і дина- міки показників здоров’я працездатного населення як чинника формування трудового потенціалу України. Для досягнення даної мети були використані методи теоретичного узагальнення, порівняльного та еконо- міко-статистичного аналізу. Виклад основного матеріалу. Здоров’я є базовою умовою життєдіяльності людини і головною його цін- ністю. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає здоров’я як стан повного фізичного, душев- ного і соціального благополуччя, саме такий стан дає змогу людині повноцінно жити, здійснювати еконо- мічну і трудову діяльність та виконувати безліч соціа- льних функцій. Як відзначає ректор Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця В. Мос- каленко, сутність здоров’я стосується філософських, політичних, соціальних та інших аспектів. Філософ- ські аспекти полягають у виборі ціннісних орієнтирів, політичні — в забезпеченні стабільності та безпеки держави, соціальні — у відновленні трудових ресурсів, здатності до суспільно-корисної діяльності, еконо- мічні — в підвищенні продуктивності праці, створенні матеріальних благ, що поліпшують добробут насе- лення і якість життя. Психологічна складова визнача- ється перевагами, мотивацією в поведінці зі збере- ження здоров’я, медична — у формуванні потреби в послугах охорони здоров’я [11]. У даній статті ми ак- центуємо увагу саме на соціально-економічних аспек- тах здоров’я, пов’язаних з відтворенням трудового по- тенціалу країни, що має надзвичайно важливе зна- чення для забезпечення сталого і безпечного розвитку України. Поряд із низьким рівнем добробуту насе- лення, наявністю безробіття та неконтрольованою мі- грацією низький рівень стану здоров’я населення стримує економічний розвиток та формує загрози для національної безпеки України За оцінкою Європейської комісії здоров’я робить суттєвий внесок у розвиток економіки через збіль- шення продуктивності праці, забезпеченість робочою силою, навички і заощадження, які стають джерелом інвестицій. За розрахунками, близько 50% економіч- ного зростання Великобританії з 1780 по 1980 р. є ре- зультатом поліпшення здоров’я й харчування насе- лення [14, с. 62]. Позитивний вплив здоров’я на еко- номічне зростання має місце в усіх державах. До- слідження в країнах ЦСЄ і СНД показали, що навіть АНТОНЮК В. П. 2020/№1 155 невелике поліпшення охорони здоров’я приводить до істотного зростання ВВП: порівнюючи з вихідним сценарієм без будь-яких змін, у разі щорічного зни- ження смертності лише на 2% протягом 25 років від- будеться збільшення ВВП на 26% у Казахстані та Ро- сійській Федерації і на 40 % — у Грузії та Румунії [14]. Здоров’я є одним із найважливіших чинників у формуванні трудового потенціалу. В Україні рівень здоров’я знижується з підвищенням віку людини. За об’єднаними даними досліджень з самооцінки здо- ров’я населення, проведених протягом двох років (тра- вень 2015 р. — травень 2017 р.), серед молоді у віці від 18 до 29 років здоровими почуваються 69%, у віці від 30 до 39 років — 55%, від 40 до 49 років — 40%, від 50 до 59 років — 26%, від 60 до 69 років — 13%, і серед старших 70 — лише 8% [15]. Отже від 30 до 75% осіб серед різних вікових груп населення працездатного віку не відчувають себе здоровими (див. рисунок). Рисунок 1. Диференціація рівня самооцінки здоров’я населення за віком [15] Питання оцінки і збереження стану здоров’я на- селення працездатного віку потребують особливої уваги, як головного ресурсу трудового потенціалу кра- їни, важливої продуктивної сили суспільства від чого залежать показники її економічного, соціально-куль- турного розвитку та національної безпеки. Зайняте на- селення каїни робить основний внесок в економічний і соціальний розвиток країни, формуючи валовий на- ціональний продукт. Його здоров’я визначається бага- тьма чинниками: умовами та безпекою праці; рівнем добробуту та можливістю повноцінного харчування, відпочинку та оздоровлення; доступністю до якісних медичних послуг; способом життя. Як відзначається в Щорічній доповіді про стан здоров’я населення, найбільших втрат в Україні зазнає населення працездатного віку. Саме висока смертність осіб у цьому віці відіграє основну роль у формуванні низького рівня очікуваної тривалості життя населення нашої країни. Ймовірність дожиття від 15 до 60 років становить для українських чоловіків понад 60%, тоді як у країнах Заходу — 90%, а в наших західних сусідів (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина) — близько 80% [16, с. 30]. Це обумовлено малозадовільним ста- ном здоров’я населення та несприятливими умовами праці. Важливими показниками стану здоров’я насе- лення є захворюваність і поширеність хвороб. Захво- рюваність (кількість хворих з вперше в житті встанов- леним діагнозом) характеризує можливість адаптації населення до чинників довкілля, а поширеність хво- роб (кількість випадків захворювань, зареєстрованих протягом року) значною мірою відображає накопи- чення хронічної патології і зростання цього показника зумовлено, у тому числі й успіхами в лікуванні хвороб та подовженням тривалості життя хворих із гострими невідкладними станами. Серед населення працездат- ного віку України ці показники є високими. У 2014 р. на 100 тис. зайнятих захворюваність складала 54,1 тис. осіб, у 2017 р. — 48,8 тис., знизилась на 10%. Однак показник поширеності хвороб за ці роки зріс на 26% і становив відповідно 135,7 та 170,6 тис. осіб [16, с. 71]. Ці дані говорять проте, що половина працюючого на- селення має якусь хворобу, при цьому щорічно в се- редньому кожен зайнятий 1-2 рази звертався до лікаря. Поширеність захворювань відрізняється в регіо- нах України, при цьому спостерігається закономір- ність його нижчого рівня в агропромислових районах на відміну від промислових. Протягом 2013—2017 рр. поширеність хвороб серед працездатного населення за регіонами України мала тенденцію до зростання абсо- лютно у всіх регіонах нашої держави. Найвищі рівні поширеності хвороб на 100 тис. відповідного насе- лення зафіксовано у м. Київ (234,8 тис. осіб), Дніпро- петровській області (231,6 тис.), Чернігівській області (212,4 тис.), Київській області (205,8 тис.), Вінницькій області (196,5 тис.). Слід зазначити, що у 20 областях України у 2017 р. рівень поширеності хвороб серед працездатного населення країни був вищими за се- АНТОНЮК В. П. 156 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ редньо український показник поширеності хвороб се- ред населення працездатного віку (170,6 тис. на 100 тис. відповідного населення). Значно нижчим цей по- казник був у Сумській, Черкаській, Львівській, Жито- мирській, Волинській областях, а найнижчий рівень вищезазначеного показника у 2017 р. був зафіксова- ний у Луганській області (135,9 тис. на 100 тис. пра- цездатного населення [16, с. 71]. Як відзначається у Щорічній доповіді, в структурі поширеності хвороб серед працездатного населення країни за основними класами хвороб, як і у попередні роки, перше місце займають хвороби системи крово- обігу (37,4%), друге місце посідають хвороби органів дихання (12,6%), третє місце належить хворобам орга- нів травлення (10,5%), четверте — хвороби сечостате- вої системи (6,0%), п’яте місце займають хвороби кіст- ково-м’язової системи та сполучної тканини (5,8%) [16, с. 72]. Ці хвороби обумовлені як умовами життя і трудової діяльності, так і станом охорони здоров’я. Великими ризиками для здоров’я працівників є поширеність в Україні несприятливих та небезпечних умов праці, про що свідчать дані табл. 1. Таблиця 1 Частка штатних працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, на 31 грудня, % до облікової кількості штатних працівників [17, с. 8] Види економічної діяльності, Код за КВЕД—2010 2013 2015 2017 2019 Усього по національному господарству, в тому числі в основних ВЕД 29,5 28,9 28,4 29,6 Сільське господарство та надання пов'язаних з ним послуг 01.1-01.6 8,7 11,2 12,6 14,5 Промисловість B+C+D+E 35,8 35,3 34,1 34,0 Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційо- ваного повітря D 33,0 35,2 34,9 34,0 Водопостачання; каналізація, поводження з відхо- дами E 32,1 35,3 35,4 36,5 Будівництво F 20,7 20,8 20,5 22,5 Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність H 22,9 23,1 23,5 27,0 Дані табл. 1 свідчать, що в усіх ВЕД умови праці погіршуються, оскільки зростає частка працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці. Незначне зменшення відбулося лише в промисловості, що обумовлено втратою великої кількості підприємств вугільної промисловості внаслідок окупації Донбасу. Важливе соціальне значення мають показники професійної захворюваності і виробничого травма- тизму, оскільки вони характеризують не тільки стан здоров’я зайнятого населення, але й умови його праці, стан техніки безпеки і охорони праці на виробництві, не тільки діяльності системи охорони здоров’я, але й адміністрації підприємств, професійних спілок, орга- нів державного управління. Поширеність несприятли- вих умов праці призводить до втрати трудового по- тенціалу внаслідок нещасних випадків, які призводять до травматизму, а нерідко і до смертності (табл. 2). Таблиця 2 Динаміка кількості потерпілих та нещасних випадків на виробництві [18, с. 10-11; 20] 2014 2015 2016 2017 2018 Кількість нещасних випадків — усього, одиниць 6265 5653 5667 5510 5263 Кількість потерпілих від нещасних випад- ків, які призвели до втрати працездатності на 1 робочий день чи більше — усього, осіб 6440 5851 5815 5680 5424 Кількість потерпілих від нещасних випад- ків зі смертельним наслідком 886 831 879 780 775 Кількість днів непрацездатності потерпілих (включно з померлими) від нещасних ви- падків, днів 221993 234067 247640 269249 239089 Кількість потерпілих, яким установлено ін- валідність, осіб 635 489 398 502 458 Кількість нещасних випадків і потерпілих від них скорочується, однак скорочується і чисельність зайня- тих в економіці. Тому у розрахунку на 10 тис. працю- ючих кількість потерпілих майже не змінюється і скла- дає 7 осіб. Чисельність смертельних випадків знижу- ється дуже повільно, а у розрахунку на 10 тис. зайня- тих залишається майже без змін. Значній частці по- терпілих щорічно (8,5-10%) встановлюється інвалід- ність. Серед причин нещасних випадків основними є: порушення трудової і виробничої дисципліни — 20,0%; порушення вимог безпеки під час експлуатації облад- нання, устаткування, машин, механізмів тощо — 12,4; порушення правил безпеки руху (польотів) — 7,7; інші організаційні причини — 23,7; незадовільний техніч- ний стан виробничих об'єктів, будівель, споруд, інже- нерних комунікацій, території; засобів виробництва; АНТОНЮК В. П. 2020/№1 157 транспортних засобів — 6,4; інші технічні причини — 4,5% [18, с. 27]. Ці дані говорять про те, що рівень виробничого травматизму, професійних захворювань обумовлений не тільки тими техніко-технологічними ризиками, які присутні на робочому місці, але й соціальними та ін- дивідуальними факторами, а також станом організації охорони праці та медико-санітарних послуг на вироб- ництві. Незважаючи на наявність законодавства з охо- рони праці, її стан на багатьох підприємствах не є цілком задовільним, потребує також підвищення ефективності медико-санітарних заходів щодо профі- лактики професійних ризиків, охорони та зміцнення здоров’я на робочому місці. Має місце також надмірна схильність вітчизняних працівників до професійних ризиків, та не досить відповідальне ставлення до збе- реження власного здоров’я. В Україні серед молоді та населення працездат- ного віку мають місце високі рівні смертності та за- хворюваності, пов’язані з неінфекційними захворю- ваннями, які зростають через поширеність нездоро- вого способу життя, тютюнопаління, алкоголізму, не- належну дієту харчування, брак фізичної активності, що призводить до ожиріння, на яке страждає третина населення. Фахівцями підраховано, що 40% смертей чоловіків працездатного віку та 22% смертей жінок ві- ком від 20 до 64 років є наслідком вживання алкоголю, 58% українців страждає від зайвої ваги, а загальна кількість курців складає 6,3 млн осіб [16, с. 107]. Всі ці асоціальні явища підривають фізіологічні основи трудового потенціалу. Поширеність захворюваності і травматизму серед населення призводить до втрати трудового потенціалу країни та зниження ефективності його використання. По-перше, висока частка осіб із різноманітними хво- робами та значна поширюваність захворювань підри- ває спроможність до високопродуктивної праці робо- чої сили через виснаженість та неможливість підтри- мувати необхідний для трудового процесу темп праці, реакцію, концентрацію уваги тощо. По-друге, суттєво знижується продуктивність че- рез витрати робочого часу внаслідок тимчасової не- працездатності. За оцінками, на різних підприємствах вони відрізняються, однак становлять приблизно 2,5% річного фонду робочого часу на підприємствах зі сприятливими умовами праці і 5—10% на підприєм- ствах з небезпечними і шкідливими умовами праці [20]. По-третє, відбувається значна втрата чисельності трудових ресурсів унаслідок передчасної смертності через хвороби, нещасні випадки на виробництві та ін- валідність. В умовах демографічної кризи та значної трудової міграції це призводить до дефіциту робочої сили. Все це в сукупності обумовлює недовиробництво валового внутрішнього продукту та стримує можливо- сті економічного зростання України. Окрім того, ма- ють місце значні витрати, які несе населення і держава на лікування надмірно поширених захворювань, що також стримує соціально-економічний розвиток та збіднює населення. Висновки. На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що здоров’я населення в цілому і, особливо, його економічно активної частини є найва- жливішим параметром трудового потенціалу і складо- вою продуктивних сил суспільства, тому його необ- хідно підтримувати і всіляко зміцнювати. Як відзначається в Щорічній доповіді про стан здоров’я населення, основні резерви продовження тривалості життя і працездатності в Україні знахо- дяться в стадії зниження смертності населення праце- здатного віку від хвороб системи кровообігу, новоутво- рень і так званих причин смерті, викликаних не хво- робами, а навмисним або випадковим зовнішнім впливом. Нині сукупна частка цих трьох груп причин у стандартизованому коефіцієнті смертності від усіх причин в Україні становить понад 80% [16]. Ці захво- рювання в основному обумовлені якістю і способом життя населення. Для забезпечення збереження і розширеного від- творення трудового потенціалу України за рахунок ре- зервів здоров’я необхідно вирішити чотири найважли- віших проблеми. Однією з них є нагальна необхідність підвищення рівня і якості життя, зростання доходів, що забезпечить доступність широких верств населення до якісного харчування, якісної води, якісного відпо- чинку. Другою дуже важливою проблемою є розвиток вітчизняної системи охорони здоров’я та надання якісних медичних послуг. Державна політика у сфері охорони здоров’я має бути спрямована на посилення профілактики та забезпечення раннього виявлення за- хворювань, підвищення якості медичної допомоги та доступності медичних послуг, поліпшення ефектив- ності державного фінансування закладів охорони здо- ров’я. Третьою проблемою є формування умов, вимог та стимулів для бізнесу щодо створення безпечних і здо- рових умов праці. Це потребує підвищення техноло- гічного рівня виробництва, переходу до сучасних без- печних видів виробництв, а також суттєвого збіль- шення витрат на охорону праці. Ще однією найважливішою проблемою є форму- вання здорового і фізично активного способу життя широких верств населення, збереження фізичного і психічного здоров’я, дотримання норм гігієни і спо- собів профілактики різноманітних інфекцій, форму- вання навичок, які сприяють збереженню здоров’я, підвищенню рівня інформованості з питань здорового способу життя. Список використаних джерел 1. Трудовий потенціал, зайнятість і ринок праці / М.І. Долішній, С.М. Злупко, Т.С. Злупко, Т. Б. Тока- рський. Львів, 1997. 340 с. 2. Пасєка С. Р. Соціально-трудовий потенціал ре- гіону: теорія і практика розвитку: монографія. Чер- каси, 2012. 608 с. 3. Пирожков С. И. Трудовой потенциал в демо- графическом измерении. Київ, 1992. 180 с. 4. Чорний Р.С. Розвиток трудового потенціалу просторових форм організації українського суспільс- тва: монографія. Львів, 2013. 384 с. 5. Шаульська Л.В. Стратегія розвитку трудового потенціалу України: монографія. Донецьк, 2005. 502 с. 6. Амоша О.І., Антонюк В.П. Ринок праці про- мисловості та трудовий потенціал галузі: сучасні тен- денції і проблеми. Ринок праці та зайнятість насе- лення. 2016. № 4(49). С. 18-25. АНТОНЮК В. П. 158 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 7. Антонюк В.П. Динаміка кількісних і якісних характеристик трудового потенціалу промисловості як загроза її модернізації. Економіка і організація управ- ління. Збірник наукових праць. Випуск 3(23). Вінниця: Донецький національний університет, 2016. С. 19-28. 8. Антонюк В.П. Аналіз трудового потенціалу Придніпровського і Донецького економічних районів в контексті формування регіональних інноваційних екосистем. Економічний вісник Донбасу, 2020. № 1(58). С. 4-14. doi: 10.12958/1817-3772-2020-1(59)-4-14. 9. Ціборовський О.М. Здоров’я населення і фак- тори ризику, що впливають на його стан, як об’єкт управління (огляд літератури). Україна. Здоров’я нації. 2015. № 2 (34). С. 13-19. 10. Шерстюк Н.С., Соколов А.В. Здоров’я насе- лення України та його вплив на демографічну ситуа- цію. Економіка і суспільство. 2016. Вип. № 5. С. 316- 319. 11. Москаленко В. Актуальні проблеми здоров’я та охорони здоров’я у III тисячолітті. URL: http: //amnu.gov.ua/aktualni-problemy-zdorov-ya-ta-ohorony- zdorov-ya-u-iii-tysyacholitti/. 12. Мезенцева Н.І., Батиченко С.П., Мезенцев К.В. Захворюваність і здоров’я населення в Україні: суспільно-географічний вимір: монографія. Київ: ДП «Прінт Сервіс», 2018. 136 с. 13. Небава М. І., Заюков І.В. Людський капітал здоров`я населення вінницького регіону в аспекті зба- лансованого розвитку країни. Вісник Вінницького полі- технічного інституту. 2018. № 4. С. 36-45. 14. The contribution of health to the economy in the European Union / Marc Suhrcke, Martin McKee, Regina Sauto Arce, Svetla Tsolova, Jшrgen Mortensen. European Commission, 2005. 134 р. 15. Самооцінка стану здоров'я населенням Укра- їни. Київський міжнародний інститут соціології. URL: https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=768&page =1. 16. Щорічна доповідь про стан здоров’я насе- лення, санітарно-епідемічну ситуацію та результати ді- яльності системи охорони здоров’я України. 2017 рік / МОЗ України, ДУ «УІСД МОЗ України». Київ: МВЦ «Медінформ», 2018. 458 с. 17. Умови праці працівників у 2019 році. Статис- тичний збірник. Державна служба статистики. Київ, 2020. 37 с. 18. Травматизм на виробництві в Україні у 2017 році. Статистичний збірник. Державна служба статис- тики. Київ, 2018. 132 с. 19. Травматизм на виробництві в Україні у 2018 році. Статистична інформація. URL: http: //www.ukrstat. gov.ua/. 20. Сорочинська О. Соціальні та економічні ас- пекти охорони праці. URL: irbis-nbuv.gov.ua.cgiir bis_64. References 1. Dolishnii M.I., Zlupko S.M., Zlupko T.S., Tokarskyi T.B. (1997). Trudovyi potentsial, zainiatist i rynok pratsi [Labor potential, employment and the labor market]. Lviv [in Ukrainian]. 2. Pasieka S. R. (2012). Sotsialno-trudovyi potentsial rehionu: teoriia i praktyka rozvytku [Social and labor potential of the region: theory and practice of develop- ment]. Cherkasy [in Ukrainian]. 3. Pirozhkov S. I. (1992). Trudovoy potentsial v demograficheskom izmerenii [Labor potential in the demographic dimension]. Kyiv, Naukova dumka [in Russian]. 4. Chornyi R.S. (2013). Rozvytok trudovoho potentsialu prostorovykh form orhanizatsii ukrainskoho suspilstva [Development of labor potential of spatial forms of organization of Ukrainian society]. Lviv [in Ukrainian]. 5. Shaulska L.V. (2005). Stratehiia rozvytku trudo- voho potentsialu Ukrainy [Strategy of development of labor potential of Ukraine]. Donetsk [in Ukrainian]. 6. Amosha O.I., Antoniuk V.P. (2016). Rynok pratsi promyslovosti ta trudovyi potentsial haluzi: suchasni tendentsii i problemy [Industrial labor market and industry's labor potential: current trends and problems]. Rynok pratsi ta zainiatist naselennia — Labor market and employment, 4(49), рр. 18-25 [in Ukrainian]. 6. Antoniuk V.P. (2016). Dynamika kilkisnykh i yakisnykh kharakterystyk trudovoho potentsialu promys- lovosti yak zahroza yii modernizatsii [Dynamics of quanti- tative and qualitative characteristics of industrial labor potential as a threat to its modernization]. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia — Economics and management organization, Issue 3 (23), рр. 19-28. Vinnytsia, Donetsk National University [in Ukrainian]. 8. Antoniuk, V. P. (2020). Analiz trudovoho poten- tsialu Prydniprovskoho i Donetskoho ekonomichnykh raioniv v konteksti formuvannia rehionalnykh inno- vatsiinykh ekosystem [Analysis of the labor potential of the Dnieper and Donetsk economic regions in the context of the formation of regional innovation ecosystems]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic herald of the Donbass, 1(58), 4-14 [in Ukrainian]. doi: 10.12958/1817- 3772-2020-1(59)-4-14/ 9. Tsiborovskyi, O. M. (2015). Zdorovia naselennia i faktory ryzyku, shcho vplyvaiut na yoho stan, yak obiekt upravlinnia (ohliad literatury) [Public health and risk fac- tors affecting its condition as an object of management (lit- erature review).]. Ukraina. Zdorovia natsii — Ukraine. The health of the nation, 2 (34), 13-19 [in Ukrainian]. 10. Sherstiuk, N. S., & Sokolov, A. V. (2016). Zdo- rovia naselennia Ukrainy ta yoho vplyv na demohrafichnu sytuatsiiu [Health of the population of Ukraine and its im- pact on the demographic situation]. Ekonomika i suspil- stvo — Economy and society, 5, 316-319 [in Ukrainian]. 11. Moskalenko, V. (2019). Aktualni problemy zdorovia ta okhorony zdorovia u III tysiacholitti [Current health and health issues in the third millennium]. Natsion- alna akademiia medychnykh nauk Ukrainy — National Academy of Medical Sciences of Ukraine. Retrieved from http://amnu.gov.ua/aktualni-problemy-zdorov-ya-ta- ohorony-zdorov-ya-u-iii-tysyacholitti/ [in Ukrainian]. 12. Mezentseva N. I., Batychenko S. P., & Mezen- tsev K. V. (2018). Zakhvoriuvanist i zdorovia naselennia v Ukraini: suspilno-heohrafichnyi vymir [Morbidity and health of the population in Ukraine: socio-geographical dimension]. Kyiv: DP «Print Servis» [in Ukrainian]. 13. Nebava M. I., & Zaiukov I. V. (2018). Liudskyi kapital zdorov`ia naselennia vinnytskoho rehionu v aspekti zbalansovanoho rozvytku krainy [Human capital of health of the population of the Vinnytsia region in the aspect of balanced development of the country]. Visnyk Vinnytskoho politekhnichnoho instytutu — Bulletin of Vinnytsia Polytechnic Institute, 4, 36-45 [in Ukrainian]. 14. Suhrcke, Marc, McKee, Martin, Sauto Arce, Regina, Tsolova, Svetla, & Mortensen, Jшrgen (2005). The АНТОНЮК В. П. 2020/№1 159 contribution of health to the economy in the European Union /. European Commission, 2005. 15. Samootsinka stanu zdorovia naselenniam Ukrainy [Self-assessment of the state of health of the population of Ukraine]. Kyivskyi mizhnarodnyi instytut sotsiolohii — Kyiv International Institute of Sociology. Retrieved from https: //kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=768&page=1 [in Ukrainian]. 16. Shchorichna dopovid pro stan zdorovia naselennia, sanitarno-epidemichnu sytuatsiiu ta rezultaty diialnosti systemy okhorony zdorovia Ukrainy. 2017 rik [Annual report on the state of health of the population, the sanitary and epidemiological situation and the results of the health care system of Ukraine. 2017] (2018). Ukrayinskyi instytut stratehichnykh doslidzhen MOZ Ukrainy — Ukrainian Institute for Strategic Studies. In P. S. Melnyk (Ed.). Kyiv, MVTs «Medinform» [in Ukrainian]. 17. Umovy pratsi pratsivnykiv u 2019 rotsi [Working conditions of employees in 2019] (2020). Derzhavna sluzhba statystyky — State Statistics Service. Kyiv [in Ukrainian]. 18. Travmatyzm na vyrobnytstvi v Ukraini u 2017 rotsi [Injuries at work in Ukraine in 2017]/ (2018). Derzhavna sluzhba statystyky— State Statistics Service. Kyiv [in Ukrainian]. 19. Travmatyzm na vyrobnytstvi v Ukraini u 2018 rotsi. Statystychna informatsiia [Injuries at work in Ukraine in 2018. Statistical information]. Derzhavna sluzhba statystyky — State Statistics Service. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian]. 20. Sorochynska O. (2013). Sotsialni ta ekonomichni aspekty okhorony pratsi [Social and economic aspects of labor protection]. Zbirnyk naukovykh prats Derzhavnoho ekonomiko-tekhnolohichnoho universytetu transportu. Seriia: Transportni systemy i tekhnolohii — Collection of scientific works of the State Economic and Technological University of Transport. Series: Transport systems and technologies. Iss. 22, 194-200 [in Ukrainian]. Стаття надійшла до редакції 09.04.2020 Прийнято до друку 14.04.2020 Формат цитування: Антонюк В. П. Здоров’я в системі чинників формування трудового потенціалу України. Вісник економічної науки України. 2020. № 1 (38). С. 154-159. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).154-159 Antonyuk V. P. (2020). Health in the system of factors of the formation of Ukraine's labor potential. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (38), рр. 154-159. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).154-159

Здоров’я в системі чинників формування трудового потенціалу України

Репозитарії

Схожі ресурси