Дереворізьблення та іконостаси Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст.
З'ясовано, що художня обробка дерева та різьблення іконостасів Чернігова зазначеного періоду спеціально ще не розглядались. Вивчення цієї галузі мистецтва набуває особливої актуальності. Спираючись на пам'ятки мистецтва і праці попередніх дослідників необхідно розглянути творчість черні...
Збережено в:
| Дата: | 2020 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2020
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170711 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дереворізьблення та іконостаси Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст. / А. Адруг // Сіверянський літопис. — 2020. — № 2. — С. 42-59. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | З'ясовано, що художня обробка дерева та різьблення іконостасів Чернігова
зазначеного періоду спеціально ще не розглядались. Вивчення цієї галузі мистецтва
набуває особливої актуальності. Спираючись на пам'ятки мистецтва і праці
попередніх дослідників необхідно розглянути творчість чернігівських майстрів
у взаєминах з митцями інших міст і країн. Різьблення на дереві того часу
являло важливу і доволі широку галузь мистецтва. Різьбленням оздоблювали
архітектурні споруди, різні речі, предмети церковного вжитку, транспортні
засоби, музичні інструменти, дитячі іграшки, форми для пряників і кахлів, дошки
для вибійки. Окрему галузь являло різьблення іконостасів чернігівських храмів.
До наших днів переважна більшість творів не збереглася і відома лише за
фотографіями. У Чернігові тоді сформувався важливий осередок різьбярства.
Його виконували «сницарі», які спеціалізувались на цій роботі. До наших днів
вони не збереглися. Деякі з них відомі лише за світлинами. Іконостас Успенського
собору чернігівського Єлецького монастиря 1672–1676 рр. продовжив у
композиції та іконографії традиції попередніх століть, які виразно виявились
в іконостасі Успенського собору Києво-Печерської лаври кінця ХVІ ст. У
композиції та різьбленні поєднались риси Ренесансу та бароко. Він близький до
ряду іконостасів в Україні, Росії та Білорусі. Різьба царських воріт з чернігівської
Катерининської церкви та Троїцького собору засвідчили переважання барокових рис. Окремо в своїй одиничності виділялись невеликі іконостаси Яківського храму Єлецького монастиря та Введенської церкви Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові. Світлини, що збереглися до наших днів, теж засвідчують наявність особливостей, характерних для бароко. |
|---|