Нове слово в українській медієвістиці. (Левченко Н. Біблійна герменевтика в давній українській літературі)

Рецензія на книгу: Левченко Н. Біблійна герменевтика в давній українській літературі. Монографія. – Харків: Майдан, 2018. – 388 с.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2019
1. Verfasser:	Сліпушко, О.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2019
Schriftenreihe:	Слово і Час
Schlagworte:	Рецензії
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170756
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Нове слово в українській медієвістиці. (Левченко Н. Біблійна герменевтика в давній українській літературі) / О.М. Сліпушко // Слово і Час. — 2019. — № 1. — С. 112-114. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-170756
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1707562020-08-08T01:26:13Z Нове слово в українській медієвістиці. (Левченко Н. Біблійна герменевтика в давній українській літературі) Сліпушко, О.М. Рецензії Рецензія на книгу: Левченко Н. Біблійна герменевтика в давній українській літературі. Монографія. – Харків: Майдан, 2018. – 388 с. 2019 Article Нове слово в українській медієвістиці. (Левченко Н. Біблійна герменевтика в давній українській літературі) / О.М. Сліпушко // Слово і Час. — 2019. — № 1. — С. 112-114. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170756 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Рецензії Рецензії
spellingShingle	Рецензії Рецензії Сліпушко, О.М. Нове слово в українській медієвістиці. (Левченко Н. Біблійна герменевтика в давній українській літературі) Слово і Час
description	Рецензія на книгу: Левченко Н. Біблійна герменевтика в давній українській літературі. Монографія. – Харків: Майдан, 2018. – 388 с.
format	Article
author	Сліпушко, О.М.
author_facet	Сліпушко, О.М.
author_sort	Сліпушко, О.М.
title	Нове слово в українській медієвістиці. (Левченко Н. Біблійна герменевтика в давній українській літературі)
title_short	Нове слово в українській медієвістиці. (Левченко Н. Біблійна герменевтика в давній українській літературі)
title_full	Нове слово в українській медієвістиці. (Левченко Н. Біблійна герменевтика в давній українській літературі)
title_fullStr	Нове слово в українській медієвістиці. (Левченко Н. Біблійна герменевтика в давній українській літературі)
title_full_unstemmed	Нове слово в українській медієвістиці. (Левченко Н. Біблійна герменевтика в давній українській літературі)
title_sort	нове слово в українській медієвістиці. (левченко н. біблійна герменевтика в давній українській літературі)
publisher	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Рецензії
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170756
citation_txt	Нове слово в українській медієвістиці. (Левченко Н. Біблійна герменевтика в давній українській літературі) / О.М. Сліпушко // Слово і Час. — 2019. — № 1. — С. 112-114. — укp.
series	Слово і Час
work_keys_str_mv	AT slípuškoom noveslovovukraínsʹkíjmedíêvísticílevčenkonbíblíjnagermenevtikavdavníjukraínsʹkíjlíteraturí
first_indexed	2025-07-15T06:03:30Z
last_indexed	2025-07-15T06:03:30Z
_version_	1837691736866947072
fulltext	Слово і Час. 2019 • №1112 НОВЕ СЛОВО В УКРАЇНСЬКІЙ МЕДІЄВІСТИЦІ Левченко Н. Біблійна герменевтика в давній українській літературі. Монографія. – Харків: Майдан, 2018. – 388 с. Монографія Наталії Левченко “Біблійна герменевтика в давній українській літературі” стала новим словом у сучасній українській медієвістиці й засвідчила ще один крок у розвитку потужної наукової школи Леоніда Ушкалова (науковий редактор видання). Серед рецензентів книжки – відомі вчені-медієвісти П. Білоус, І. Набитович, М. Сулима. Авторка присвятила видання своєму єдиному синові Юрію Литвиненку – посмертному лицарю ордена Богдана Хмельницького, який загинув 2015 р., захищаючи свободу, незалежність і територіальну цілісність України. Фактично монографія стала першим у національній медієвістиці виданням, у якому поставлено й вирішено на високому фаховому рівні масштабну проблему місця та ролі біблійної герменевтики в українській літературі ХІ – ХVІІІ ст. Метою дослідження стало вивчення місця та ролі біблійної герменевтики у творах давньої української літератури ХІ – ХVІІІ ст. (с. 11). Цілком правомірно, що старокиївська доба вивчається на матеріалі насамперед пам ’яток епідиктичного красномовства . Далі проаналізовано різножанрові пам’ятки української полемічної літератури зламу ХVІ – ХVІІ ст. і подано ґрунтовний аналіз біблійної ноематики й евристики як конститутивного принципу основних жанрів барокової літератури, зокрема к а з а н ь , п ол ем і ч н и х т р а к т а т і в , філософських діалогів тощо. Стру к т ура книжки дуже добре продумана й цілком відображає ї ї наукову концепцію. У першому розділі “Біблійна герменевтика в українській літературі як об’єкт історико-літературних студій” розглядається становлення й розвиток біблійної герменевтики . Авторка детально проаналізувала історію ї ї вивчення в українському літературознавстві, акцентуючи увагу на біблійній герменевтиці Харківської сковородинознавчої школи , що ї ї й сама репрезентує . Окремо подано герменевтичну парадигму Олександра Потебн і як процес сприймання – розум і ння – тлумачення Б і бл і ї . Акцентовано на алегоричній методі тлумачення Біблії Г. Сковородою в рецепції Ю. Шевельова. Виокремлено етапи становлення нац іонально ї герменевтики, зокрема біблійної. У д р у г о м у р о з д і л і “Б і бл і й н а герменевтика в українській літературі старокиївської доби” авторка наголошує, що перші переклади Біблії по суті стали початковим періодом у розвитку екзегези Святого Письма в Україні, первісним етапом її тлумачення. У монографії “уперше відчитано елементи біблійної екзегези в структурі літописного жанру та оригінальних агіографічних творів, зроблено висновок, що використання біблійної герменевтики в оригінальних жанрах старокиївської літератури є першим, дометодологічним, етапом її розвитку в давній українській літературі” (с . 12). Н . Левченко через призму біблійної герменевтики аналізує твори перекладної старокиївської літератури, в ідстежує ї х вплив на розвиток оригінального письменства ХІ – ХІІІ ст. Дуже детально і глибоко представлено світову традицію тлумачення Біблії доби Середньовіччя . У роботі окреслено широкий світовий контекст. Зокрема, алегоричну екзегезу Біблії Філона , потрійний сенс Біблії в екзегезі Оригена, буквальне розуміння її богословами антіохійської школи й Тертуліаном , природу б ібл і йно ї герменевтики Августина, практичну екзегезу Іоанна Златоустого, каппадокійський синтез і духовно -моральн і риси Васил ія Великого, головні євангельські чесноти в екзегетичних моделях Єфрема Сирина, гносеологічну теорію осягнення незбагненності Григорія Ниського , системну догматику віровчення Іоана Дамаскина, біблійні алюзії в перекладних повістях і романах. Фактично бачимо масштабну систему біблійної екзегетики 113Слово і Час. 2019 • №1 грецько-візантійської традиції , яка вплинула на києворуське сприйняття й тлумачення Біблії. Окремо розглянуто біблійну герменевтику Харківської с к о вородиноз на вч о ї школи , що сформувала наукові погляди самої авторки . Детально проаналізовано внесок Л . Ушкалова – засновника сучасних наукових студій у вивченні барокової літератури. Удало дібрано тексти для аналізу особливостей біблійної герменевтики в пам’ятках старокиївської епідиктичної риторики . Проаналізовано фігури контрасту в практичній екзегезі Святого Письма Кирила Туровського, зразки біблійної ієрофанії у “Слові про Закон і Благодать” Іларіона, екзегезу Біблії в прост ій проповід і Луки Жидяти , морально-практичну тему в екзегетичній практиці Феодосія Печерського, правила сприйняття та розуміння Слова Божого Нестора Печерського як пізнання світу, агіографічні сюжети в матриці біблійної герменевтики Нестора Печерського, екзегетичні вкраплення в канонах літописного жанру. У третьому розділі “Питання біблійної ноематики та евристики в українській полемічній літературі кінця ХVІ – початку ХVІІ століть” біблійна герменевтика полемічної та барокової літератури тлумачиться як синтез східної та західної герменевтичних традицій, враховуючи засади античної та юдейської риторик. Авторка вперше проаналізувала рецепцію зах ідної чотирисенсової біблійної герменевтики українською полемічною літературою на прикладі творчості різних конфесій. Чітко розмежовано біблійну герменевтику українських православних письменників-полемістів й особливості тлумачення Святого Письма у творах українських католицьких письменників-полемістів. Щодо перших, то наголошено на таких аспектах їхньої творчості, як чотирисенсова біблійна герменевтика , тр іадична система знака у структурі біблійної ноематики, образи Віри, Надії, Любові в системі чотирисенсової біблійної герменевтики, визначено вплив ісихастського вчення на біблійну герменевтику. Репрезентовано канони тлумачення біблійних текстів, особливості біблійної герменевтики в давн і й у к ра ї н с ь к о -ли товс ь к і й літературі, шляхи тлумачення Біблії у творах маловідомого письменника Йова Зал і за . Щодо к атолицьких письменник ів , то проанал ізовано особливості біблійної герменевтики в полемічних православних, католицьких і протестантських дискурсах, визначено специфіку екзегетики Петра Скарги та її вплив на українську літературу, екзегетичні вкраплення в полемічному дискурсі Іпатія Потія. Ч е т в е р т и й р о з д і л “ Б і б л і й н а герменевтика в українській бароковій літературі” репрезентує розв ’язання низки важливих питань . Зокрема , почвірну методу тлумачення Святого Письма у творчост і у кра їнсь ких письменників ХVІІ – ХVІІІ ст. Уперше проаналізовано ієрофанію біблійного образу каменю в українській бароковій літературі за принципом герменевтичного кола . Дослідниця вивчила способи застосування чотирисенсової методи біблійної герменевтики у творах Василя Суразького , Стефана Яворського , Дмитра Туптала, Івана Максимовича та вплив на неї ідей ісихазму. Духовність автора Н . Левченко трактує одним і з головних чинни к і в ося гнення Біблії, акцентуючи на старозавітній префігурації новозавітної історії в бароковій екзегетиці, концепті сакральної антрополог і ї у структурі біблійної герменевтики, феноменологічній екзегезі імені Бога в українських барокових текстах, теофанічній символіці каменю в екзегетичній практиці українських барокових письменників, чотирисенсовій методі біблійної герменевтики у творах Дмитра Туптала. Вона цілком правомірно акцентує на буквальному розумінні Біблії в українській бароковій літературі, а науку про вербальну інспірацію біблійного тексту подає як підґрунтя досл івно ї методи ї ї тлумачення . Н. Левченко визначає протестантські маркери в буквальній екзегезі Феофана Прокоповича в контексті аналізу поетики фігуратизму в літературі українського Бароко. На увагу заслуговує фахове тлумачення Біблії , ї ї алегоричного образу у творчості Сковороди, бачення людини як універсального символу життя в системі його біблійної герменевтики. Слово і Час. 2019 • №1114 Проаналізовано й особливості образу Бога у творах Г. Сковороди, біблійну префігурацію в його екзегетичній системі. Загалом своєю монографією “Біблійна герменевтика в давній українській літературі” Н. Левченко розв’язала давно назрілу проблему створення спеціальної праці, присвяченої з’ясуванню ролі та значення біблійної герменевтики в давній українській літературі. Цілком правомірно біблійна герменевтика репрезентована як структурант поетики творів давньої українсько ї літератури . “Бібл ійна герменевтика, занесена з перекладними жанрами ще в старокиївську літературу, пройшла тривалий шлях становлення в давній українській традиції – від дометодологічного періоду практичної екзегези ХІ – ХІІ століть до інтенсивного розвитку з глибоким теоретичним підґрунтям за часів українського бароко” (с. 331). Українська медієвістика отримала ще одне серйозне високофахове досл і дження , к от ре з а с в і д ч ил о постановку і вирішення вагомих питань національної літературознавчої науки. Оксана Сліпушко Отрима но 15 серпня 2018 р. м. Київ ФІЛОЛОГІЧНІ ГАЛАКТИКИ, СУЗІР’Я, АСТЕРОЇДИ ТА МЕТЕОРИТИ ВОЛОДИМИРА КУЗЬМЕНКА Кузьменко В. У всесвіті слова: літературно-критичні студії. – Київ: Друге дихання, 2018. – 684 с. Нещодавно літературознавець і критик Володимир Кузьменко оприлюднив нову книжку з нагоди свого 60-річчя. До однотомника наукових праць включено літературно-критичні студії, написані впродовж останніх двадцяти років. Окремі з них уміщено вперше, решту переосмислено й доповнено. Композиційно книжка “У всесвіті слова” складається з передмови, п’яти розділів та фотоархіву. У передмові “Per Аspera ad Аstra” автор зауважує, що “науковець, я к и й берет ь с я з а до сл і дженн я поетичного слова, стикається з об’єктом, рівнозначним за своєю безмежністю космосу, – із філологічним всесвітом слів і думок: він так само невичерпний, як і його праобраз” (с. 9). Однотомник В. Кузьменка “У всесвіті слова” пропонує читачеві авторський погляд на мистецьки вартісні здобутки. Отож, Per Аspera ad Аstra, крізь терни – до зірок! Розд іл перший – “Еп істолярна галактика” – містить есеї „Вибрані місця з листування з друзями” М. Гоголя як лист у вічність”, “Епістолярна форма в творчості Тараса Шевченка”, а також монографію “Письменниць кий еп і с толяр і й в українському літературному процесі 20 – 50-х років ХХ століття”. В есеї про “крамольну книгу” М. Гоголя наголошується на потребі виваженого переосмислення ї ї впливу на рух літератури, на стан української думки загалом, адже “саме сьогодні, як ніколи, дуже важливо дати зрозуміти кожному, що без віри людина просто існує, втрачає себе в цьому світі” (с. 12). Есей “Епістолярна форма в творчості Тараса Шевченка” розкриває специфіку одного і з панівних композиційних принципів репрезентації художнього змісту. Ідеться про період десятирічного заслання в житті митця , коли були написані повісті “Музыкант”, “Близнецы”, “Художник”, “Прогулка с удовольствием и не без морали”. М о н о г р а ф і я В . К у з ь м е н к а “Письменниць кий еп і с толяр і й в українському літературному процесі 20 – 50-х років ХХ століття” (1998, 2-ге вид. 2016) до сьогодні має високий індекс

Нове слово в українській медієвістиці. (Левченко Н. Біблійна герменевтика в давній українській літературі)

Institution

Ähnliche Einträge