Наукова конференція "Філологічний факультет Харківського університету: від заснування до сьогодення"
4 – 5 жовтня 2018 р. в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна відбулася всеукраїнська наукова конференція “Філологічний факультет Харківського університету: від заснування до сьогодення”, присвячена 70-річчю від дня народження доктора філологічних наук, професора кафедри іс...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2019
|
| Назва видання: | Слово і Час |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170759 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Наукова конференція "Філологічний факультет Харківського університету: від заснування до сьогодення" / Т.І. Матвєєва // Слово і Час. — 2019. — № 1. — С. 120-121. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-170759 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1707592020-08-10T01:26:12Z Наукова конференція "Філологічний факультет Харківського університету: від заснування до сьогодення" Матвєєва, Т.І. Літопис подій 4 – 5 жовтня 2018 р. в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна відбулася всеукраїнська наукова конференція “Філологічний факультет Харківського університету: від заснування до сьогодення”, присвячена 70-річчю від дня народження доктора філологічних наук, професора кафедри історії української літератури, декана філологічного факультету Юрія Миколайовича Безхутрого. Співорганізаторами стали філологічний факультет університету й Літературний музей. 2019 Article Наукова конференція "Філологічний факультет Харківського університету: від заснування до сьогодення" / Т.І. Матвєєва // Слово і Час. — 2019. — № 1. — С. 120-121. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170759 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Літопис подій Літопис подій |
| spellingShingle |
Літопис подій Літопис подій Матвєєва, Т.І. Наукова конференція "Філологічний факультет Харківського університету: від заснування до сьогодення" Слово і Час |
| description |
4 – 5 жовтня 2018 р. в Харківському національному університеті імені
В. Н. Каразіна відбулася всеукраїнська наукова конференція “Філологічний
факультет Харківського університету: від заснування до сьогодення”,
присвячена 70-річчю від дня народження доктора філологічних наук, професора
кафедри історії української літератури, декана філологічного факультету Юрія
Миколайовича Безхутрого. Співорганізаторами стали філологічний факультет
університету й Літературний музей. |
| format |
Article |
| author |
Матвєєва, Т.І. |
| author_facet |
Матвєєва, Т.І. |
| author_sort |
Матвєєва, Т.І. |
| title |
Наукова конференція "Філологічний факультет Харківського університету: від заснування до сьогодення" |
| title_short |
Наукова конференція "Філологічний факультет Харківського університету: від заснування до сьогодення" |
| title_full |
Наукова конференція "Філологічний факультет Харківського університету: від заснування до сьогодення" |
| title_fullStr |
Наукова конференція "Філологічний факультет Харківського університету: від заснування до сьогодення" |
| title_full_unstemmed |
Наукова конференція "Філологічний факультет Харківського університету: від заснування до сьогодення" |
| title_sort |
наукова конференція "філологічний факультет харківського університету: від заснування до сьогодення" |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Літопис подій |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170759 |
| citation_txt |
Наукова конференція "Філологічний факультет Харківського університету: від заснування до сьогодення" / Т.І. Матвєєва // Слово і Час. — 2019. — № 1. — С. 120-121. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT matvêêvatí naukovakonferencíâfílologíčnijfakulʹtetharkívsʹkogouníversitetuvídzasnuvannâdosʹogodennâ |
| first_indexed |
2025-07-15T06:03:40Z |
| last_indexed |
2025-07-15T06:03:40Z |
| _version_ |
1837691747651551232 |
| fulltext |
Слово і Час. 2019 • №1120
німецьких культурних взаємин повоєнного періоду дослідила О. Лазаренко
(Берлін, Німеччина).
Отже, у роботі конференції взяли участь науковці з різних осередків
європейської україністики. Учені репрезентували певні наукові школи, напрями,
відстоювали різні концепції, розглянули широку філологічну проблематику, що
викликало плідні дискусії. Під час обговорення доповідей було актуалізовано
проблемні питання, висловлювалися неоднозначні рефлексії та цінні побажання
щодо напрямків майбутніх студій з україністики. Заслухані на конференції
тексти після їхнього доопрацювання будуть опубліковані в чергових номерах
нау кового журналу “Studia Ukrainica Posnaniensia”.
Ярослав Поліщук
Отримано 20 листопада 2018 р. м. Познань, Польща
НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ “ФІЛОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ: ВІД ЗАСНУВАННЯ ДО
СЬОГОДЕННЯ”
4 – 5 жовтня 2018 р. в Харківському національному університеті імені
В. Н. Каразіна відбулася всеукраїнська наукова конференція “Філологічний
факультет Харківського університету: від заснування до сьогодення”,
присвячена 70-річчю від дня народження доктора філологічних наук, професора
кафедри історії української літератури, декана філологічного факультету Юрія
Миколайовича Безхутрого. Співорганізаторами стали філологічний факультет
університету й Літературний музей.
Тематика конференції викликала інтерес серед вітчизняної й зарубіжної
наукової спільноти, що засвідчено участю у її роботі викладачів Бердянського
державного педагогічного університету, Інституту журналістики, Інституту
філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
Київського національного авіаційного університету, Київського університету
імені Б. Грінченка, Луганського національного університету імені Тараса
Шевченка, Мелітопольського державного педагогічного університету імені
Б. Хмельницького, Інституту східноєвропейських студій Карлового університету
(Прага, Чехія).
У роботі конференції активну участь взяли гуманітарії Харківщини, зокрема
представники Гуманітарного університету “Народна українська академія”,
Державної академії дизайну і мистецтв, Державної академії культури,
Національного аерокосмічного університету імені М. Є. Жуковського “Харківський
авіаційний університет”, Національного економічного університету імені Семена
Кузнеця, Національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди,
Національного університету внутрішніх справ, Національного університету
мистецтв імені І. П. Котляревського. Зацікавленість запропонованою тематикою
виявили науковці Центру українських студій імені Д. І. Багалія ХНУ імені
В. Н. Каразіна, науково-бібліографічного відділу ЦНБ ХНУ імені В. Н. Каразіна,
науково-дослідного відділу документознавства, колекцій рідкісних видань і
рукописів Національної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка, Літературного
музею. Загалом було понад 70 учасників.
121Слово і Час. 2019 • №1
Пленарне засідання відкрила завідувач кафедри історії української літератури
проф. О. Матушек, яка окреслила основні етапи становлення філологічної
науки в Харківському університеті з часу його заснування й до сьогодні,
розповіла про науковий доробок ювіляра – проф. Ю. Безхутрого. Також було
виголошено кілька доповідей широкої філологічної й культурологічної тематики:
“О. Ветухов про наукову школу О. О. Потебні” (О. Черемська), “Український
літературний критик 1920-х – початку 30-х років Іван П’ятківський: доля і
недоля” (І. Лосієвський), “Репресовані вчені Харківського університету першої
половини XX століття” (С. Глибицька), “Варіації на тему першого речення
“Автобіографічної нотатки” Михайла Драгоманова” (Л. Ушкалов). О. Матушек
також презентувала видання “Харківський університет і література. Антологія
творів випускників, викладачів і студентів”, підготовленого викладачами
філологічного, історичного факультетів університету, інших вищих навчальних
закладів міста, науковими співробітниками Літературного музею до 215-ї
річниці від дня заснування Харківського університету.
Під час конференції працювало 6 секцій. Зокрема тематика доповідей
учасників першої секції “Кафедри філологічного факультету: історія створення,
персоналії, напрями наукової діяльності” стосувалася відомих постатей
учених XIX–XX ст.: А. Метлинського як харківського професора й поета-
романтика охарактеризував О. Борзенко; соціологічну концепцію української
літератури В. Коряка проаналізував М. Сподарець; про розвиток української
романістики XX ст. в науковому дискурсі професора З. Голубєвої розповіла
Н. Гноєва; взаємозумовленість особистості декана й “обличчя” факультету на
прикладі біографії професора Л. Авксентьєва обґрунтував А. Нелюба; тема
“Б. Ейхенбаум і Харків” крізь призму дискусій навколо формального методу на
сторінках журналу “Червоний шлях” зацікавила докторантку з Чехії Г. Бабак;
творчість випускника Харківського університету Г. Тютюнника розглянула
Л. Головко.
Доповідачі другої секції “Література X‒XVIII ст. як об’єкт філологічних
досліджень” сфокусували увагу на герменевтичних студіях “Слова про Закон
і Благодать” Іларіона (Н. Левченко), розмислах щодо барокових наративних
стратегій (О. Матушек), естетики праць З. Копистенського (Ю. Ларін), мовної
картини світу на матеріалі “Словника української мови XVI–першої половини
XVII ст.) (С. Бутко). Проблеми канону літературних текстів у широкому часовому
й національному діапазоні цікавили тих, хто працював у третій секції. Ішлося
про Р. Гонорського (Т. Шеховцова), драматургію українських еміграційних
письменників середини XX ст. (С. Антонович), сучасну українську літературу
(Т. Трофименко), метаісторичний проект Чхартішвілі-Акуніна (П. Бабай),
пам’ять як наратив у оповіданнях Р. Кіплінга та Дж. Байрона (Є. Чернокова),
канон “роману про митців” у контексті англомовної постмодерністської
літератури (М. Пшенична).
Сучасне прочитання драматургічного, театрального й кінодискурсу
запропонували учасники четвертої секції. У фокусі їхніх доповідей була
творчість Я. Мамонтова й Л. Курбаса (Ю. Полякова), М. Куліша (І. Кремінська),
М. Ердмана (В. Борбунюк); театрознавця Л. Лівшиця – випускника філологічного
факультету Харківського університету (Ю. Щукіна), літературознавця й
драматурга О. Чугуя (І. Куриленко). Окремі аспекти: роль театру в підготовці
фахівців гуманітарного профілю (О. Чугуй, Т. Чугуй); кінематографічні
версії “Украденого щастя” І. Франка (К. Проценко), “Тіні забутих предків”
М. Коцюбинського (В. Пастернак).
Здобутк ами в царин і вивчення мемуаристики , публ іцистики ,
журналістикознавства поділилися фахівці, які працювали в п’ятій секції.
Слово і Час. 2019 • №1122
Про спогади “Доброокий”, присвячені І. Світличному, розповіла Т. Гажа; про
газетярську працю Ю. Шевельова – К. Коротич; про релігійну публіцистику
Є. Сверстюка – Г. Кушнір; про публіцистичну критику Г. Газданова –
Н. Євстаф’єва; здобутки проф. І. Михайлина в дослідженні історії української
журналістики окреслив М. Балаклицький; Г. Савчук визначив теоретичні
аспекти використання в царині літературознавства й медіазнавства категорії
“інтермедіальність”.
Дві підсекції “Мова . Освіта . Наука” і “Текст. Слово . Фразеологізм”
працювали в секції “Мовознавчі студії на філологічному факультеті (історія
та сучасність)”. Ішлося про акустичне сприйняття в давньогрецькій мовній
картині світу (Є. Чекарева); спостереження щодо східноукраїнських лірницько-
кобзарських соціолектів (Є. Редько); перспективи й принципи укладання
“Словника сільськогосподарських найменувань Центральної Слобожанщини
(Харківщини)” (Р. Сердега); про перцептивно-логічну еволюцію синтаксичного
узгодження однорідних членів в історії російської граматики (С. Попов);
філософсько-естетичне прочитання шевченкових текстів (М. Філон); вивчення
фразеологічного багатства публіцистики (Р. Трифонов, Ю. Любавська);
епітетику календарно-обрядової поезії (О. Чорна); риторичні фігури в романі
“Вершники” Ю. Яновського (К. Угненко).
5 жовтня докторантка Інституту східноєвропейських студій Карлового
університету (Прага, Чехія) Г. Бабак прочитала лекцію “Деавтоматизація
українського літературознавства в 1920-х роках: до проблеми рецепції
російського формалізму”. Учасники конференції відвідали виставку “Книга на
лаві підсудних”, розгорнуту в Літературному музеї.
Тетяна Матвєєва
Отримано 10 грудня 2018 р. м. Харків
ЛІТЕРАТУРА І МИСТЕЦТВО УКРАЇНИ В ЕКСПОНАТАХ
ХVI НАЦІОНАЛЬНОЇ ФІЛАТЕЛІСТИЧНОЇ ВИСТАВКИ
“УКРФІЛЕКСПО 2018”
У Києві в листопаді 2018 р. відбувся філателістичний вернісаж, присвячений
100-річчю випуску перших поштових марок України як одного з атрибутів
державності . Виставлялося 127 експонатів у 13 конкурсних класах .
Література і мистецтво України фігурували в таких класах: 3.3. Тематична
і мотивна філателія; 3.5. Картмаксимуми; 3.8. Одностендовий експонат;
3.9. Філателістична література; 3.10. Відкритий клас.
Найповніше (5 стендів, 80 аркушів А4) українська література була
репрезентована в експонаті Олександра Яременка “Сторінки історії
українського письменства”. Цей експонат брав участь у понад двадцяти
національних і міжнародних вернісажах та відзначений позолоченими,
великими срібними та срібними медалями . У ньому відображено
історію українського письменства від найдавніших часів до сьогодення.
Окрасою зібрання є конверти листів: М. Рильського (1957), Ю. Дольд-
Михайлика (1958), М. Вінграновського (1978), М. Бажана (1983), І. Драча
(1984), а також шанувальниці з Ніжина до О . Кобилянської (1912).
У 1985 р. експонат був виставлений у Спілці письменників України.
|