Поетичні та віршознавчі заповіти Ігоря Качуровського
13 березня ц. р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України пройшла презентація збірника всеукраїнського віршознавчого семінару “Поетичні та віршознавчі заповіти Ігоря Качуровського. До 100-річчя від дня народження”....
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2019
|
| Назва видання: | Слово і Час |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170820 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Поетичні та віршознавчі заповіти Ігоря Качуровського / Н.І. Гаврилюк // Слово і Час. — 2019. — № 4. — С. 120-121. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-170820 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1708202020-08-19T01:26:17Z Поетичні та віршознавчі заповіти Ігоря Качуровського Гаврилюк, Н.І. В Інституті літератури 13 березня ц. р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України пройшла презентація збірника всеукраїнського віршознавчого семінару “Поетичні та віршознавчі заповіти Ігоря Качуровського. До 100-річчя від дня народження”. 2019 Article Поетичні та віршознавчі заповіти Ігоря Качуровського / Н.І. Гаврилюк // Слово і Час. — 2019. — № 4. — С. 120-121. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170820 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
В Інституті літератури В Інституті літератури |
| spellingShingle |
В Інституті літератури В Інституті літератури Гаврилюк, Н.І. Поетичні та віршознавчі заповіти Ігоря Качуровського Слово і Час |
| description |
13 березня ц. р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України пройшла
презентація збірника всеукраїнського віршознавчого семінару “Поетичні та
віршознавчі заповіти Ігоря Качуровського. До 100-річчя від дня народження”. |
| format |
Article |
| author |
Гаврилюк, Н.І. |
| author_facet |
Гаврилюк, Н.І. |
| author_sort |
Гаврилюк, Н.І. |
| title |
Поетичні та віршознавчі заповіти Ігоря Качуровського |
| title_short |
Поетичні та віршознавчі заповіти Ігоря Качуровського |
| title_full |
Поетичні та віршознавчі заповіти Ігоря Качуровського |
| title_fullStr |
Поетичні та віршознавчі заповіти Ігоря Качуровського |
| title_full_unstemmed |
Поетичні та віршознавчі заповіти Ігоря Качуровського |
| title_sort |
поетичні та віршознавчі заповіти ігоря качуровського |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
В Інституті літератури |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170820 |
| citation_txt |
Поетичні та віршознавчі заповіти Ігоря Качуровського / Н.І. Гаврилюк // Слово і Час. — 2019. — № 4. — С. 120-121. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT gavrilûkní poetičnítavíršoznavčízapovítiígorâkačurovsʹkogo |
| first_indexed |
2025-07-15T06:07:38Z |
| last_indexed |
2025-07-15T06:07:38Z |
| _version_ |
1837691997422354432 |
| fulltext |
Слово і Час. 2019 • №4120
ПРЕЗЕНТАЦІЯ НОВИХ ВИДАНЬ ВІДДІЛУ ШЕВЧЕНКОЗНАВСТВА
В Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України 7 березня 2019 р. відбулася
презентація монографії Роксани Харчук “Історична пам’ять Т. Г. Шевченка: спроба
реконструкції” та видання “Шевченкознавчі студії” М. Сумцова в упорядкуванні
Алли Калинчук. Модерував обговорення О. Боронь. Р. Харчук наголосила, що її
монографію було інспіровано роботою над “Шевченківською енциклопедією”. Авторка
поставила перед собою завдання по змозі визначити, під впливом яких конкретних джерел
з’явився той чи той історичний образ у поетовій спадщині або виникло потрактування
історичного сюжету чи події. Особливу увагу вона зосередила на Шевченковій рецепції
“Історії Малої Росії” Д. Бантиша-Каменського й на тому, як відбилися коментарі
М. Максимовича до другого видання українських народних пісень 1834 р. у творчості
митця. Хоч історичні джерела часто накладаються одне на одне, проте іноді все ж можна
з’ясувати, яке саме джерело стало для Шевченка базовим . Про свої розшуки малознаних
і забутих публікацій М. Сумцова розповіла А. Калинчук. Один із рецензентів монографії
завідувач сектору слов’янських літератур П. Михед зауважив, що тема “Шевченко й
історія” – одна із центральних у шевченкознавстві, а рецензент збірки статей М. Сумцова
акад. НАН України М. Сулима наголосив на важливості зібрання під однією обкладинкою
коментованого корпусу наукових розвідок відомого на зламі ХІХ – ХХ ст. дослідника
Шевченкової творчості. На думку директора Інституту української мови НАНУ
П. Гриценка, Р. Харчук доказово показала формування образу Шевченка-інтелектуала,
провівши філігранний історико-текстологічний аналіз. В обговоренні також узяли участь
завідувач сектору класичної української літератури М. Бондар, заступник директора
з наукової й видавничої роботи С. Гальченко, професор Київського національного
університету імені Тараса Шевченка С. Росовецький, головний редактор журналу
“Слово і Час” Л. Скупейко, директор видавництва “Академія” В. Теремко.
Ірина Хазіна
Отримано11 березня 2019 р. м. Київ
ПОЕТИЧНІ ТА ВІРШОЗНАВЧІ ЗАПОВІТИ ІГОРЯ КАЧУРОВСЬКОГО
13 березня ц. р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України пройшла
презентація збірника всеукраїнського віршознавчого семінару “Поетичні та
віршознавчі заповіти Ігоря Качуровського. До 100-річчя від дня народження”.
У вступному слові керівник семінару професор Н. Костенко стисло окреслила історію
віршознавчих зібрань, зокрема тих, що присвячувалися І. Качуровському.
Доцент кафедри філософії Українського католицького університету у Львові
Б. Завідняк спинився на мотивах, що спонукали І. Качуровського неодноразово
звертатися до постаті й доробку Ф. Петрарки: 1) звернення італійця до джерел та
опертя на оригінальні латиномовні тексти, а не на коментарі чи коментарі коментарів;
літератури
ІнститутіВ
121Слово і Час. 2019 • №4
2) жанрова широта (епістолярій, трактати духовно-філософської та морально-
етичної тематики, біографії) та довершена техніка вірша (сонети, еклоги, буколіки,
канцони, гекзаметр…); 3) європоцентризм; 4) схиляння перед красою природи,
жінки і творчості (останні дві в доробку Ф. Петрарки поєдналися в образі Лаури);
5) визнання істини та обстоювання її у творчій праці й громадській діяльності. Усе це
зближувало італійського і українського митців-енциклопедистів. А ще їх об’єднувала
потреба творчого усамітнення й моральний стрижень, без якого жодна людина не є
вповні людиною. На переконання Б. Завідняка, “якщо забрати цей стрижень, людина
втратить гідність, якщо забрати цей стрижень, Європа перестане бути Європою.
Забрали стрижень в Еллади і вона перестала бути Елладою, є Греція, але це Греція
туристична і Греція офшорів”.
Такими духовно-культурними стрижнями є Ф. Петрарка та його невтомний дослідник
І. Качуровський. Поетична й віршознавча спадщина обох володіє особливою
глибиною і притягальністю для небайдужих до духовних надбань.
Надія Гаврилюк
Отримано 25 березня 2019 р. м. Київ
ІВАН ГНАТЮК ТА В’ЯЗНИЧНО-ТАБОРОВА ЛІРИКА ОПОРУ
21 березня 2019 р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України
відбулася відкрита лекція “Моє трагічне покоління…”: Іван Гнатюк та в’язнично-
табірна лірика опору в українській літературі другої половини ХХ століття” доктора
філологічних наук, професора кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури
Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Надія Колошук.
У трагічному поколінні “загиблих, розстріляних, зацькованих, вигнаних” (за
Л. Костенко) І. Гнатюк утрапив до розряду забутих. Його книжки, опинившись у
бібліотеці, залишалися непоміченими або ж непрочитаними. Доповідач разом
зі слухачами міркувала над питанням, із чим це пов’язано: 1) з тим, що вірші,
оприлюднені до 1990 року (до зб. “Нове літочислення”, написаної під враженням
від Чорнобильської трагедії), не вирізнялися від публікованих у ті часи збірок інших
поетів образно чи тематично, а в авторі необізнаний із його біографією читач не
впізнав би в’язня ГУЛАГУ? 2) з невмінням читати між рядками?; 3) з неможливістю
чи небажанням відмежувати втручання ідеологічної цензури та редакторської (такий
уважний до поетичного слова редактор, як В. Підпалий − рідкісне щастя й виняток)
від самоцензури?; 5) зі складністю розмежування самоцензури, обережності й
конформізму?; 4) з імпульсивністю авторової вдачі, яка не надто сприяла появі
критичних відгуків та ширших студій над творчістю поета?; 5) з непідготовленістю
до читання формально виробленої поезії (сонетів та їх вінків)?
Н. Колошук здійснила короткий екскурс в історію в’язничного сонета, зіставивши
зразки цього жанру в І. Франка, І. Світличного та І. Гнатюка, а також привідкрила
творчу лабораторію останнього, здійснивши огляд окремих моментів його віршової
техніки й наголосивши на схильності до невтомного редагування текстів, що свідчить
про авторову вимогливість до себе. Поет І. Гнатюк більш відомий, ніж низка його
побратимів і посестер із в’язнично-таборовим минулим. Хоч і його передовсім
уявляють як “старшого шістдесятника” (Н. Колошук), як постать громадянина
(показове в цьому сенсі відзначення Шевченківською премією за книжку спогадів
“Стежки-дороги”, а не за поезію), як автора громадянської лірики. Осторонь
зостається його родинна лірика та вишукані пейзажні замальовки, а перекладацька
іпостась І. Гнатюка взагалі опиняється в тіні.
|