Іван Гнатюк та в'язнично-таборова лірика опору
21 березня 2019 р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відбулася відкрита лекція “Моє трагічне покоління…”: Іван Гнатюк та в'язнично- табірна лірика опору в українській літературі другої половини ХХ століття” доктора філологічних наук, професора кафедри теорії літератури та...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2019
|
| Назва видання: | Слово і Час |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170821 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Іван Гнатюк та в'язнично-таборова лірика опору / Н.І. Гаврилюк // Слово і Час. — 2019. — № 4. — С. 121-122. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-170821 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1708212020-08-19T01:26:18Z Іван Гнатюк та в'язнично-таборова лірика опору Гаврилюк, Н.І. В Інституті літератури 21 березня 2019 р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відбулася відкрита лекція “Моє трагічне покоління…”: Іван Гнатюк та в'язнично- табірна лірика опору в українській літературі другої половини ХХ століття” доктора філологічних наук, професора кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Надія Колошук. 2019 Article Іван Гнатюк та в'язнично-таборова лірика опору / Н.І. Гаврилюк // Слово і Час. — 2019. — № 4. — С. 121-122. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170821 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
В Інституті літератури В Інституті літератури |
| spellingShingle |
В Інституті літератури В Інституті літератури Гаврилюк, Н.І. Іван Гнатюк та в'язнично-таборова лірика опору Слово і Час |
| description |
21 березня 2019 р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України
відбулася відкрита лекція “Моє трагічне покоління…”: Іван Гнатюк та в'язнично-
табірна лірика опору в українській літературі другої половини ХХ століття” доктора
філологічних наук, професора кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури
Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Надія Колошук. |
| format |
Article |
| author |
Гаврилюк, Н.І. |
| author_facet |
Гаврилюк, Н.І. |
| author_sort |
Гаврилюк, Н.І. |
| title |
Іван Гнатюк та в'язнично-таборова лірика опору |
| title_short |
Іван Гнатюк та в'язнично-таборова лірика опору |
| title_full |
Іван Гнатюк та в'язнично-таборова лірика опору |
| title_fullStr |
Іван Гнатюк та в'язнично-таборова лірика опору |
| title_full_unstemmed |
Іван Гнатюк та в'язнично-таборова лірика опору |
| title_sort |
іван гнатюк та в'язнично-таборова лірика опору |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
В Інституті літератури |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170821 |
| citation_txt |
Іван Гнатюк та в'язнично-таборова лірика опору / Н.І. Гаврилюк // Слово і Час. — 2019. — № 4. — С. 121-122. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT gavrilûkní ívangnatûktavâzničnotaborovalírikaoporu |
| first_indexed |
2025-07-15T06:07:43Z |
| last_indexed |
2025-07-15T06:07:43Z |
| _version_ |
1837692002771140608 |
| fulltext |
121Слово і Час. 2019 • №4
2) жанрова широта (епістолярій, трактати духовно-філософської та морально-
етичної тематики, біографії) та довершена техніка вірша (сонети, еклоги, буколіки,
канцони, гекзаметр…); 3) європоцентризм; 4) схиляння перед красою природи,
жінки і творчості (останні дві в доробку Ф. Петрарки поєдналися в образі Лаури);
5) визнання істини та обстоювання її у творчій праці й громадській діяльності. Усе це
зближувало італійського і українського митців-енциклопедистів. А ще їх об’єднувала
потреба творчого усамітнення й моральний стрижень, без якого жодна людина не є
вповні людиною. На переконання Б. Завідняка, “якщо забрати цей стрижень, людина
втратить гідність, якщо забрати цей стрижень, Європа перестане бути Європою.
Забрали стрижень в Еллади і вона перестала бути Елладою, є Греція, але це Греція
туристична і Греція офшорів”.
Такими духовно-культурними стрижнями є Ф. Петрарка та його невтомний дослідник
І. Качуровський. Поетична й віршознавча спадщина обох володіє особливою
глибиною і притягальністю для небайдужих до духовних надбань.
Надія Гаврилюк
Отримано 25 березня 2019 р. м. Київ
ІВАН ГНАТЮК ТА В’ЯЗНИЧНО-ТАБОРОВА ЛІРИКА ОПОРУ
21 березня 2019 р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України
відбулася відкрита лекція “Моє трагічне покоління…”: Іван Гнатюк та в’язнично-
табірна лірика опору в українській літературі другої половини ХХ століття” доктора
філологічних наук, професора кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури
Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Надія Колошук.
У трагічному поколінні “загиблих, розстріляних, зацькованих, вигнаних” (за
Л. Костенко) І. Гнатюк утрапив до розряду забутих. Його книжки, опинившись у
бібліотеці, залишалися непоміченими або ж непрочитаними. Доповідач разом
зі слухачами міркувала над питанням, із чим це пов’язано: 1) з тим, що вірші,
оприлюднені до 1990 року (до зб. “Нове літочислення”, написаної під враженням
від Чорнобильської трагедії), не вирізнялися від публікованих у ті часи збірок інших
поетів образно чи тематично, а в авторі необізнаний із його біографією читач не
впізнав би в’язня ГУЛАГУ? 2) з невмінням читати між рядками?; 3) з неможливістю
чи небажанням відмежувати втручання ідеологічної цензури та редакторської (такий
уважний до поетичного слова редактор, як В. Підпалий − рідкісне щастя й виняток)
від самоцензури?; 5) зі складністю розмежування самоцензури, обережності й
конформізму?; 4) з імпульсивністю авторової вдачі, яка не надто сприяла появі
критичних відгуків та ширших студій над творчістю поета?; 5) з непідготовленістю
до читання формально виробленої поезії (сонетів та їх вінків)?
Н. Колошук здійснила короткий екскурс в історію в’язничного сонета, зіставивши
зразки цього жанру в І. Франка, І. Світличного та І. Гнатюка, а також привідкрила
творчу лабораторію останнього, здійснивши огляд окремих моментів його віршової
техніки й наголосивши на схильності до невтомного редагування текстів, що свідчить
про авторову вимогливість до себе. Поет І. Гнатюк більш відомий, ніж низка його
побратимів і посестер із в’язнично-таборовим минулим. Хоч і його передовсім
уявляють як “старшого шістдесятника” (Н. Колошук), як постать громадянина
(показове в цьому сенсі відзначення Шевченківською премією за книжку спогадів
“Стежки-дороги”, а не за поезію), як автора громадянської лірики. Осторонь
зостається його родинна лірика та вишукані пейзажні замальовки, а перекладацька
іпостась І. Гнатюка взагалі опиняється в тіні.
Слово і Час. 2019 • №4122
Як зробити сприйняття творчості І. Гнатюка доступнішим для старшокласників
і студентів негуманітарних спеціальностей? Який шлях наближення поета і його
“трагічного покоління” до читачів нині оптимальний: індивідуальні студії над доробком
кожного чи панорамність антології, попри чималі ризики, що в ній для читача
загубиться творча індивідуальність (спрацює метафора “колективного надгробку”)?
Інтенсивність питань засвідчує: фахова розмова про творчість і свободу та свободу
творчості завжди актуальна. А перед зацікавленими дослідниками відкрите чимале
поле праці в архівах і бібліотеках заради порятунку творчих світів від забуття й
наближення до повнішого розуміння митців і доби, у якій їм випало жити і творити.
Надія Гаврилюк
Отримано 25 березня 2019 р. м. Київ
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ АВТОРІВ
Журнал “Слово і Час” висвітлює питання історії, теорії та сучасної практики
літературного руху, культурного життя. Виходячи із принципів об’єктивності і
плюралізму, редакція не вважає за обов’язкове поділяти всі погляди й положення
авторів, завдяки чому зберігає і природний ґрунт для конструктивної полеміки.
Неодмінні вимоги до матеріалів, що подаються на розгляд редколегії, –
достеменність наведених фактів, посилань на всі використані джерела, точність
у цитуванні.
Статті та інші матеріали (крім листів) подаються до редакції українською мовою,
обсягом не більше друкованого аркуша; примітки розміщуються внизу сторінки.
Статті подавати на електронному носії як текстовий файл без переносів у словах
у редакторі Microsoft Word (шрифт Times New Roman, 14-й кегль, міжрядковий
інтервал 1,5); можна надсилати електронною поштою: slovoichas@ukr.net.
Список використаної літератури в алфавітному порядку подається в кінці статті із
зазначенням видавництва, року видання й загальної кількості сторінок; посилання
розміщуються в тексті у квадратних дужках: [номер видання у списку, стор.].
До статті обов’язково додається ім’я і прізвище автора, анотація із
ключовими словами українською (600–800 знаків) та англійською (1800 знаків)
мовами, а також шифр УДК. Розширену англомовну анотацію обов’язково
продублювати українською (в окремому файлі).
Докладніше про оформлення матеріалів – на сайті:
il-journal.com/index.php/journal/for-authors
|