До питання про торговельні зв'язки стародавніх поселень на узбережжі Дністровського лиману з Грецією в VI—I I ст. до н. е.
В стародавні часи узбережжя Дністровського лиману були порівняно густо заселені. Відомо, що стародавні автори називають на нижній течії -ріки Тірас, яку вони, на жаль, не відрізняють з належною чіткістю від Дністровського лиману, цілу низку поселень, Геродот, описуючи ці краї, називає, правда, не ок...
Збережено в:
| Дата: | 1960 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Одеський археологічний музей НАН України
1960
|
| Назва видання: | Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170866 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До питання про торговельні зв'язки стародавніх поселень на узбережжі Дністровського лиману з Грецією в VI—I I ст. до н. е. / О.Г. Сальников // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 25-32. — Бібліогр.: 62 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-170866 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1708662020-09-04T01:26:17Z До питання про торговельні зв'язки стародавніх поселень на узбережжі Дністровського лиману з Грецією в VI—I I ст. до н. е. Сальников, О.Г. Статьи В стародавні часи узбережжя Дністровського лиману були порівняно густо заселені. Відомо, що стародавні автори називають на нижній течії -ріки Тірас, яку вони, на жаль, не відрізняють з належною чіткістю від Дністровського лиману, цілу низку поселень, Геродот, описуючи ці краї, називає, правда, не окремі населені пункти, а просто пише, що біля того "МІСЦЯ, де ріка Тірас зливається з морем, «живуть елліни, які називаються тіритами» Залишається невідомим, чи хотів він визначити таким чином громадян міста Тіри, чи просто визначив цією назвою усіх греків, що жили уздовж нижньої течії однойменної з містом ріки. 1960 Article До питання про торговельні зв'язки стародавніх поселень на узбережжі Дністровського лиману з Грецією в VI—I I ст. до н. е. / О.Г. Сальников // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 25-32. — Бібліогр.: 62 назв. — укр. XXXX-0126 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170866 uk Материалы по археологии Северного Причерноморья Одеський археологічний музей НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статьи Статьи |
| spellingShingle |
Статьи Статьи Сальников, О.Г. До питання про торговельні зв'язки стародавніх поселень на узбережжі Дністровського лиману з Грецією в VI—I I ст. до н. е. Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| description |
В стародавні часи узбережжя Дністровського лиману були порівняно густо заселені. Відомо, що стародавні автори називають на нижній течії -ріки Тірас, яку вони, на жаль, не відрізняють з належною чіткістю від Дністровського лиману, цілу низку поселень, Геродот, описуючи ці краї, називає, правда, не окремі населені пункти, а просто пише, що біля того "МІСЦЯ, де ріка Тірас зливається з морем, «живуть елліни, які називаються тіритами» Залишається невідомим, чи хотів він визначити таким чином громадян міста Тіри, чи просто визначив цією назвою усіх греків, що жили уздовж нижньої течії однойменної з містом ріки. |
| format |
Article |
| author |
Сальников, О.Г. |
| author_facet |
Сальников, О.Г. |
| author_sort |
Сальников, О.Г. |
| title |
До питання про торговельні зв'язки стародавніх поселень на узбережжі Дністровського лиману з Грецією в VI—I I ст. до н. е. |
| title_short |
До питання про торговельні зв'язки стародавніх поселень на узбережжі Дністровського лиману з Грецією в VI—I I ст. до н. е. |
| title_full |
До питання про торговельні зв'язки стародавніх поселень на узбережжі Дністровського лиману з Грецією в VI—I I ст. до н. е. |
| title_fullStr |
До питання про торговельні зв'язки стародавніх поселень на узбережжі Дністровського лиману з Грецією в VI—I I ст. до н. е. |
| title_full_unstemmed |
До питання про торговельні зв'язки стародавніх поселень на узбережжі Дністровського лиману з Грецією в VI—I I ст. до н. е. |
| title_sort |
до питання про торговельні зв'язки стародавніх поселень на узбережжі дністровського лиману з грецією в vi—i i ст. до н. е. |
| publisher |
Одеський археологічний музей НАН України |
| publishDate |
1960 |
| topic_facet |
Статьи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170866 |
| citation_txt |
До питання про торговельні зв'язки стародавніх поселень на узбережжі Дністровського лиману з Грецією в VI—I I ст. до н. е. / О.Г. Сальников // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 25-32. — Бібліогр.: 62 назв. — укр. |
| series |
Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT salʹnikovog dopitannâprotorgovelʹnízvâzkistarodavníhposelenʹnauzberežžídnístrovsʹkogolimanuzgrecíêûvviiistdone |
| first_indexed |
2025-07-15T06:14:44Z |
| last_indexed |
2025-07-15T06:14:44Z |
| _version_ |
1837692444212199424 |
| fulltext |
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХЕОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ
МАТЕРІАЛИ З АРХЕОЛОГІЇ ПІВНІЧНОГО"ПРИЧОРНОМОР'Я
ВИП. III 1959
О. Г. Сальников
ДО ПИТАННЯ ПРО ТОРГОВЕЛЬНІ ЗВ'ЯЗКИ
СТАРОДАВНІХ ПОСЕЛЕНЬ НА УЗБЕРЕЖЖІ
ДНІСТРОВСЬКОГО ЛИМАНУ З ГРЕЦІЄЮ в VI—II ст. до н. е.
(Попереднє повідомлення)
у стародавні часи узбережжя Дністровського лиману були порівняно
густо заселені. Відомо, що стародавні автори називають на нижній течії
-ріки Тірас, яку вони, на жаль, не відрізняють з належною чіткістю від
Дністровського лиману, цілу низку поселень, Геродот, описуючи ці краї,
називає, правда, не окремі населені пункти, а просто пише, що біля того
"МІСЦЯ, де ріка Тірас зливається з морем, «живуть елліни, які називаються
тіритами» Залишається невідомим, чи хотів він визначити таким чи-
ном громадян міста Тіри, чи просто визначив цією назвою усіх греків,
що жили уздовж нижньої течії одноіменпої з містом ріки ^ Але в усяко-
му разі монети Тіри ніколи не дають назви TYP1TQN — на сріблі IVст.
до н. е.. і на міді імператорської доби читається завжди TYPANQN, тобто
громадяни міста називали себе постііїпо тірянамп, а не тіритами' , про
це свідчить і довідка Стефана Візантійського \
Вже значно більше уваги приділяє Дністру Страбон. Він вважає,
правда, нібито Тірас тече паралельно Істру (тобто Дунаю) і пише, що
початок цієї ріки невідомий але Страбонові вже добре відома відстань
від гирла Істра до гирла Тіраса (900 стадіїв) ® і далі від гирла Тіраса до
Херсонеса (4400 стадіїв)''. Страбон залишив перший опис Дністровського
лиману, на берегах якого за його даними, знаходяться, крім міста Тіри,
•ще Ніконій, Офіуса, а також Гермонактове село та башта Неоптолема ^
Геродот не дає ніяких повідомлень про племена, що жили у Подні-
стров'ї в його часи; колись раніше тут перебували кіммерійці але де
проходила у V ст. до н. е. роздільна риса між фракійцями та скіфами, ми
від нього не дізнаємся Страбон навпаки пояснює, що за ріки Тірас
і навіть за Істр переселялися з північного сходу скіфи, «бо фракійці від-
давали їм землю, почасти під натиском сили, почасти з огляду на погані
' Г е р о д о т , История, IV, 51 (БДИ, 1947, № 2, стср. 267).
- Пор. зауве.женкя О. 1\\. Зографа (А. Н. 3 о г р а ф. Античные монеты, МИА,
16, 1951, стор. 111; й о г о ж, Монеты Тиры, М., 1957, стор. 13).
3 Л. Н. З о г р а ф . Монеты Тиры, стор. 19—20, пор. стор. 64—65, №№ 1-4; 6-10;
стор. 68, № 15; стор. 77, № 42; також всі імператорські монети.
^ С т е ф а н В и з а н т и й с к и й , Описание племе.ч. Тира <ВДИ, 1948, .Ко 3,
стор. 327).
^ С т р а б о н , География, II, 4, 5 І(ВДИ, 1947, № 4, стор. 186).
« С т р а б о н , VII, 3, 15 (стор. 199).
^ С т р а б о н , VII, 4, 2 (стор.' 203).
' С т р а б о н , VII, 3, 16 (стор. 199—200).
' Г е р о д о т , IV, II (ВДИ, 1947, № 2, стор. 260).
3 розповіді про Скіла можна зробити висновок, що ця межа проходила десь
біля дунайських гирл: саме) сюди біжить Скіл, який хоче утекти' «у 'Фракію»; кол.і
скіфи, наблизилися до Істра, проти них виступили фракійці (IV, 80, стор. 273). В ін-
чиому місці Геродот пише, що від Істра вже починається Скіфія (IV, 99, стор. 277).
25
грунти»". Останнє зауваження відноситься вже до задунайських земель,,
де багато лиманів («болот», за словами Страбона). Останній називає,
правда, і територію між гирлами Істра та Тіраса «гетською пустелею»
Нарешті, із слів Страбона витікає, що на правому березі лиману
жили і гети які розмовляли одною мовою з фракійцями і яких гео-
граф визначає в іншому місці назвою тірегетів Сусідами останніх иа
сході в часи Страбона були вже сармати — язиги
Отже за повідомленнями стародавніх авторів можна уявити собі, що-
населення берегів Дністровського лиману в класичну та елліністичну
добу було дуже різноманітне: тут жили і фракійці, і скіфи, і гети, і сар-
мати, а також греки Про місцеві племена Страбон пише, що вони пе-
реважно вели кочове господарство, але вказує і на наявність землеробів'®.
Про землеробство як важливу галузь господарства в цьому районі ви-
разно свідчать і монети автономної Тіри, де зображаються колосся " та
грона винограду поруч з ними знаходимо також зображення к о н е й
та великої рогатої худоби які вказують на скотарство, а також зобра-
ження риби, що свідчить про рибальство Про останні прямо згадує і
автор пізнього періоду, який пише, що «ріка Тірас визначається глибиною
та надає хороші пасовища для худоби, торгівцям дає багато риби на
продаж»
Природні багатства узбережжя Дністровського лиману та значення
ріки Дністра як важливої водної артерії, яка зв'язувала північно-західне
Причорномор'я з річками, що впадають у Балтійське море^®, привела до-
того, що грецькі колоністи рано з'явилися у цих краях. Хоч розкопування
стародавньої Тіри не дали до останнього часу певних доказів про існу-
" с 'І р а б о н, VII, 4, 5 (ВДИ, 1947, № 4, стоо. 205).
С т р а б о н , VII, З, 14 (стор. 199).
'З С т р а б о н , VII,13, 13 (стор. 198).
'-І С т р а б & н, VII, З, 10 (стор. 197).
С т р а б о н , VII, З, 17 (стор. 200). Пор. П л и н и й , Естественная история IV,
82 (ВДИ, 1949, ЛІ! 2. стор. 279).
С т р а б о н , VII, 3, 171 (стор. 200).
"" Римський географ Мела вважає Тірас за роздільну рису між ісіріачамиї та
асіаками (П о м п о н и й М е л а, Землеописание, II, 7, ВДИ, 1949, № 1, стор. 280) Пліній
також пише, що еа Тірою «живуть асіаки, соіменні з рікою» (IV, 82, ВДИ, 1949, JMS 2,
стор. 279). Але 'назви них племен виведені від назв рік Істра та Асіака (Аксіак у
Птолемея, География, VI, 5, 6, ВДИ, 1948, № 2, стор. 234); ці ж племенні назви да-
ли, мабуть, і імена населеним пунктам, що були ' розташованії в Одесізкій затоці, де
відомі гавань Істріан та гавань Ісіаків' (Асіаків?); пор. Арриан, Объезд Понта Евк-
синского, 31 (ВДИ, 1948, № 1, стор. 273). Але ці племена ближче невідомі.
'S С т р а б о н , VII, З, 17 (стар. 200).
А. Н. З о г р а ф , Монеты Тиры, табл. II, 5-6 (стор. 70, N» 19—20): таил. ПІ,
!5 (стор. 76, №;39)L Сюди к відносяться і зображення Деметрн, дуже численні на
монетах Тіри; табл. І, 1—10 (стор. 65—66, 1—10); табл. II, 2 (стор. 68, №№ 15—
16); табл. 11, 4' (стор. 70. 18)- табл. II, 6, (стор. 70, № 20); табл. ПІ, І (стор. 72,
№ 26); табл. ПІ. 15 (стор. 76, № 39).
А. :Н. З о г р а ф , МТ, табл. ПІ, І6 (сп-ор. 73, № ЗО). Пор. також зображення
Діоніса, табл. I l l , 5—6 (стор. 73, № 29—30).
А. Н. З о г р а ф. АІТ, табл. /1, 11:—12 (стіор. 66—67, №№ 11—12), 'Табл. П,
2—3 (стор. 68—69, № 15—17).'
22 А. 'Н. З о г р а ф, МТ, тябл. І, 1—10 (стор. 65—66, № 1—10); дабл. II, І (стор.
67—68, А-ь 13—14); табл. П, 7' Істор. 71, ,№ 22); табл. ПІ, 16 (стор., 76, № 40—41).
А. Н. З о г р а ф , .ЧТ, табл. ПІ, 8 (стор. 74, Ne 32).
П с е в д о-А р р и а н, Объезд Понта Евксинского, 88 (ВДИ, 1948, № 4, crop.
236). Пор, опис у перінлі Псевдо-Скімна; «Ріка Тірас глибока та багата на пасови-
ща, доставляє торгівцям рибу» (Псевдо-Скимн, Землеописание, 798—803, ВДИ, ' 1947,
№ З, стор.-310).
А. С. К о ц е в а л о в, Нариси з історії економічноґо життя грецьких колоній
на Північному узбережжі Чорного моря, «Збірник заходознавства», Київ, 1929, стор..
13—14.
26
ваиня її як великого міста вже в VI ст. до н. е. проте доводиться зго-
дитися з тими, хто відносить заснування Тіри ще до часів, старіших ніж
зруйнування Мілету персами, адже місто було засновано мілетянами, про
що свідчать і стародавні джерела^'', і календар Тіри^®. Т. Д. Златковська
відносить заснування міста до кінця VI ст. до и. е., що і відповідає мабуть
дійсності Про час заснування Офіуси, Ніконія та інших поселень, зга-
дуваних Страбоном, судити важко, бо локалізація цих пунктів лишає ще
багато неясного
На жаль, вивчення археологічіних пам'яток на берегах Дністровсько-
го лиману до останнього часу було поставлено незадовільно. За тими
матеріалами, які є в літературі, а також за даними розкопок та розвідок,
що їх провадять в останній час наукові працівники Одеського університету
та Одеського археологічного музею, можна проте зробити висновок, що
береги лиману були в VI—II ст. до н. е. заселені порівняно густо На
східному узбережжі лиману знаходиться ціла низка городищ: на північ
від с. Затока, на північ від с. Роксолани, на території м. Овідіополь, на
північ від с. Миколаївки, на північній околиці с. Надлиманського. Над-
лиманське та Роксоланське городище вивчаються в даний момент доцен-
том М. С. Синициним, під керівництвом якого там провадяться з 1957 р.
розкопування; за дозвіл використати деякі матеріали з цих городищ ви-
словлюю тут найщирішу подяку доц. М. С. Синицину.
На західному узбережжі лиману теж виявлена низка поселень. При
гирлі лиману, на північ від урочища Змійка, знаходиться селище, на тери-
торії сучасного м. Білгород-Дністровський лежать залишки стародавньої
Тіри. Чимале городище лежить біля с. Південне. Нарешті, і по Кучурган-
ській долині зустрічаються пам'ятки античного часу ' І
Цілком зрозуміло. Що зараз у нашому розпорядженні ще немає ма-
теріалів, які дозволили б дати повну картину торговельних зв'язків по-
селень, розташованих на узбережжях Дністровського лиману в VI—II ст.
до н. е. Проте деякі попередні спостереження і міркування здаються нам
незайвими.
Торговельні зв'язки стародавньої Тіри вивчені порівняно краш;е, ніж
інших поселень цього району. Знахідки іонійської кераміки в місті дуже
с у м н і в н і п р о т е афінського посуду V—IV ст. до н. е., знайдено вЖе
чимало, так само як і посуду головних центрів елліністичної Гре-
Наприклад, автори «Нарисів стародавньої історії Української РСР» (Київ,
1957, стор. 271)) твердять, що «достовірна історія Тіри починається з V ст. до н е.»
Пор. А. Н. З о г р а ф, МТ, стор. 13.
" П с е в д о-Ск и м н. Землеописание, 798—803 (ВДИ, 1947, № З, стор. 310).
П с е в д о - А р р и а н . Объезд Понта Евксинского, 88 (ВДИ, 1948, № 4, стор. 236).
® В. ' В. Л а т ы ш е в , О календарях Ольвии, Тиры и Херсонеса Таврического,
Тр. VI. AC, т. П; 1888, стор. ,66—70.
Т. Д. ; З л а т к о в с к а я , О начальном периоде истории Тиры, СА, 1959, № 2,
стор. 61—64. Пор. Очерки; истории СССР, Первобытно-обшинный строй и древнейшие
государства, М., 1956, стор. 333; А. I. Ф у р м а н с ь к а , Археологічні пам'ятки Тіри,
«Археологія», т. X, 1957, crop. 80.
Пор. статтю М. С. С и н и ц и н а, вміщену в цьому томі, стор. 7 і далі.
М. С.1 С и н к ц и ї н , Карта посеиіемь і городищ між гирлами Дністра, й Пів-
денного Бугу скіфсько-сарматського часу, НЗОПІ, т. X, 1955, стор. 34—38, й о г о ж.
Следы древ^іЧіх поселений скифо-сарматской эпохи .между устьями Днестра и Буга,
НЗОПІ, т. IX, 1950, стор. 53—56; И. В. Ф а б р и ц и у с , Археологическая карта При-
черноморья .Украинской ССР, Киев, 1951, стор. И—13; I. Б. К л ? е й м а н та К. I. Р е-
в е н к о, Археологічні спостереження на західному березі Дністровського лиману,
МАПП, вип. 2, 1959, стор. 118—121.
И. В. Ф а б р и ц и у с , Археологическая карта, стор. 14—їй; А. А. К р а в ч е н -
к о та В. І. К у з ь м є н к о , Розвідки археологічних пам'ятників по Кучурганській
річній долині, МАПП, вип. 2, 1959, стор. 122—125.
Пор. А. Н. З о г р а ф, МТ, стор. 11.
27
ції®^ Не заглиблюючись у це питання, відмітимо, що таку саму картину
дають і керамічні знахідки на Роксоланському та Надлиманському горо-
дшцах, в першому зустрічаються і поодинокі фрагменти іонійського посу-
ду VI ст. до н. е. Але найважливіші для наших цілей ті матеріали, які
незаперечйо свідчать про торговельні зв'язки Тіри та інших поселень на
берегах Дністровського лиману з цілою низкою важливих центрів елліні-
стичного світу (маємо на увазі керамічні клейма).,
На жаль, керамічні клейма Тіри видані у невеликій кількості і ви-
вчені недостатньо; новітні знахідки зовсім неопубліковані, і тому нам до-
водиться грунтуватися головним чином на літературі. Усього нам відомо
647 клейм з Тіри, а саме: П. Нікореску видав у 1924 р. 19 родоських
клейм, 4 фасоських, З кнідських, 8 сінопських, 10 невідомого походжен-
ня Г. Авакян додав до них у 1931 р. ще 9 родоських, З сінопських та
2 фасоських клейма'®, нарешті, О. М. Штаєрман видала 310 родоських,
28 фасоських, 15 кнідських, 39 коських, 93 сінопських, 32 гераклейських,
8 херсонеських та 63 невідомих клейма Все це дає такий розподіл між
центрами (в ®/о, причому кількість родоських клейм зменшена на поло-
вину) :
Фасос 9,0
Родос 47,5
Кос 10,3
Кнід 4,8
Гераклея 8,5
Сінопа . . . . . . . 27,5
Херсонес 2,1
Невідомі центри . . . . 1 9 , 3
Як видно з цієї таблиці, найбільша кількість керамічної тари вво-
зилася в елліністичну Тіру з Родосу та з Сінопи. О. М. Штаєрман показа-
ла, що переважна більшість родоських клейм припадає на останні де-
сятиріччя III та на перші десятиріччя II ст. до н. е.^'. На ці ж роки (220—
180 до н. е.) припадає і більшість сінопських клейм, але родоський екс-
порт залишається приблизно на тому ж самому рівні і в середині II ст.,
в той час як кількість клейм Сінопи весь час зменшується Фасоські
клейма, кількість яких порівняно невелика, припадають головним чином
на кінець IV та початок III ст. до н. е.''°.
Іншим пунктом на узбережжі Дністровського лиману, крім Тіри, на
підставі матеріалів якого можна скласти попередні уявлення про склад
керамічного експорту, є Роксоланське городище. Під час розвідок та не-
великих за масштабом розкопувань, що провадяться тут систематично з
1957 року під керівництвом доц. М. С. Синицина, знайдено 158 клейм.
Э. Р. Ш т е р н , О последних раскопках в Аккермане, ЗООИД, т. XXIII, 1901,
Протоколы, стор. 32—61 (пор. стор. 88—91); й о г о ж. Раскопки в Аккермане летом
1912 г., ЗООИД, т. XXXI, 1913, Протоколы, стор. 92—1U2; Р. N i c o r e s c u , Scavi е
scoperte а Tyras, «Ephemeris Dacoromana», t. II, 1924, p. 374—415; id., Fouilles de Tyras,
«Dacia», t. Ill—IV, 1933, p. 557—601; післявоєнні розкопування Тіри виявкли в основ-
ному лише матеріали римського ча'.,.
Р. N i c o r e s c u , ED, т. II, стор. 403—^13, №№ 29—65.
^ G. А V а к і а п, Stiri noua din Tyras, «Comisiunea Monumentelor Istorice», sectia
din Basarabia, t. Ill, 1931, p. 105—108, №№ 1—15. Інші публікації А в а к я н а
(«Сгопіса Numismatica si Arheologica», т. IV—V, 1924—1925) були для нас неприступні.
З' Е. М. Ш т а є р м а н , Керамические клейма из Тиры, КСИИМК, вып. XXXVI,
!951, стор. 31—49.
Е. М. Ш т а е р м а н, вказ. твір., стор. 321—33.
Там же, стор. 33—34.
Там же, стор. 34.
28
з них переважну кількість — 43 екземпляри — складають енгліфічні клей-
ма з Гераклеї Понтійської; на другому місті стоїть Фасос (31 екземпляр).
ІДе дає виразну картину орієнтації торгівлі Роксоланського городища, а
також часів її розквіту: гераклейські клейма датуються переважно другою-
половиною IV та першими десятиріччями III ст. до н. е., серед фасоських
клейм більшість теж датується IV та почасти III ст. до н. е. Родос скла-
дає майже непомітну частину серед знайдених клейм — лише два екземп^
ляри. Нарешті, на городиш,і знайдено ще 26 сінопських та 13 херсонеських
клейм; 43 екземпляри залишилися невизиаченими. В процентному виразі
це дає таку таблицю:
Фасос 19,6
Родос 1,3
Гераклея 27,2
Сінопа 16,5
Херсонес 8,2
Невідомі центри . . . . 27,2
Невелика кількість клейм була знайдена також і на Надлиманському
городищі (52 екземпляри), з цих клейм З відносяться до невідомих цент-
рів, 43 гераклейських, 2 фасоських^ та 4 сінопських. У процентах це дає
таке співвідношення:
Фасос 5,8
Гераклея 82,7
Сінопа 7,7
Невідомі центри . . . . 3,8
Якщо відкинути клейма невідомих центрів та зіставити ці показники
з відповідними матеріалами з інших центрів Північного та Західного При-.
Чорномор'я ми одержимо таку таблицю:
и
О
CJ
о
<и
О
«
о .
н
о
с:
О,
р
і і
І і
о S S
&< о Ч
І б
га О,
S р
S
42 3 S X! о t=f
CU
а (U
5 а
к
ш
•л
О
=к <и
с
гз
а
"н І га
С
п:
а
та
н
Q.
н
03
О,
О
U
РЗ
я
CS
•в-
Фасос 28,5 30,9 8,4 27,0 6,0 13,3 8,0 13,9 6,9 16,1
Родос 24,3 15,1 41,8 1,7 47,0 29,6 6,9 43,1
Кос 2,3 9,7 4,8 4,3
Кнід 1,3 5,8 4,5 6,0 3,6 5.3
Гераклея . . . . і 16,3 3,7 7,9 37,4 86,0 26,7 6,0 20,7 16,6 12,1
Сінопа 27,9 38.2 25,7 22,6 8,0 33,3 [ 28,0 26,4 66,8 18,3
Херсонес . . . . 1,7 3,9 2,0 11,3
1
26,7 5,0 1,0 2,8 0,8
Як видно з цієї таблиці, імпорт до Тіри за своєю структурою набли-
жається до тих даних, які ми знаходимо в Ольвії (і тут, і там на першо-
" Матеріали для таблиці запозичені з таких робіт: К- Ш к о р п и л, Печати вър-
ху амфори от Чорноморското крайбережие, «Известия на Българския археологическия
Институт», т. Vlil , 1934, стор. 24—43; V. C a n a r a c h e , Importui ampliorelor stampilate
la Istria, Bucuresti, 1957, стор. 429—434, також таблиці на стор. 359 та 392; Б. Н. Г р а-
к о в, Каменское городище, МИА, Л"9 36, 1954, стор. 81—95, Д. Б. Ш е л о в. Керамиче-
ские клейма из раскопок Фанагории, МИА, № 57, 1956, стор. 128—153 (порівняльні
дані про інші боспорські центрті див. у таблиці на стор. 129). Роботи про керамічні
клейма Тіри вказані више.
29
му місці стоїть Родос, на другому — Сінопа), далеко за ними ідуть Фа-
сос та Гераклея, що тримаються приблизно на одному рівні. Приблизно
таку ж картину знаходимо в Пантікапеї, де, правда, кількість гераклей-
ських клейм значно перевищує кількість фасоських та наближається до
кількості сінопських клейм. Роксоланське городище сильно відрізняється
від Тіри — тут на першому місці в таблиці стоїть Гераклея, на другому—
Фасос, до якого дуже близько підходить Сінопа, на четвертому—Херсонес.
Такої великої кількості гераклейської тари з енгліфічними клеймами не-
має ніде більше, але в матеріалі з Тірітаки ми бачимо, що Родос і тут
поступається перед Гераклеєю. З другого боку, велика кількість фасо-
ських клейм знаходить паралелі лише на заході, в Істрії, та в Одессосі,
в той час як в інших центрах кількість клейм Фасосу порівняно невелика.
У зв'язку з цим не можна не підкреслити, що до висновку про особ-
ливу близькість Роксоланського городища до міст західного Причорно-
мор'я веде нас і вивчення знахідок монет. В найдавніші часи в усьому
цьому районі були у обігу мідні стрілоподібні та дельфіноподібні знаки
в VI—V ст. до н. е. у великій транзитній торгівлі вживалися, як і скрізь
в Причорномор'ї, як треба гадати, кізікські статери^'; наприкінці V ст.
до н. е. у північно-західному Причорномор'ї були в обігу переважно сріб-
ні монетн Істрії. Але на цьому питанні варто зупинитися докладніше.
Ще в середині минулого століття О. С. Уваров знайшов срібну монету
Істрії на Кам'янських кучугурах". В 1929 р. в околицях м. Херсону був
знайдений невеликий скарб срібних монет Істрії архаїчного типу, з яких
13 потрапило до Херсонського музею ^^ В 1951 р. другий скарб подібних
монет, до складу якого входило приблизно 100 екземплярів, був знайде-
ний учнями Музиківської школи поблизу від місця першої знахідки, на
шляху біля с. Висунці; 19 монет з цього скарбу зберігаються у Херсон-
ському музеї, одна потрапила до Одеського музею На узбережжях
Дністровського лиману істрійських срібних монет знайдено не було, проте
мідні монети Істрії зустрічалися і в Ольвії"^, і в Тірі^®. В обох цих
містах, а також і на Роксоланському городищі, були знайдені литі мідні
монети з зображенням колеса та з літерами І2Т, які є усі підстави вва-
жати також за монетні випуски І с т р і ї С к р і з ь у цих краях трапляються
і монети Ольвії — «рибки», литі аси та карбовані монети
в. М. с к у д н о в а, Монеты-стрелки из Ольвии, «Сообщения Государственного
Эрмитажа», вып. 9, 1956, стр. 38—39; пор. також нашу статтю.в МАПП, вип. II, 1959.
Д. Б. Ш е л о в , Кизикские статеры на Боспоре, ВДИ, 1949, № 2, стор. 93—98
пор. А. Н. 3 о г р а ф, Античные монеты, МИА, ,№ 16, 1951, стор. 41, 112, 126, 174—175.
Б. Н. Г р а к о в, Каменское городище, стор. 46, № 3.
Г. П. К р и с і н, Нумізматична знахідка біля м. Херсону, «Хроніка археології
та мистецтва», ч. I, 1930, стор. 69. За визначенням О. М. Зографа, дата цих монет —
кінець V ст. до и. е.; на аверсі зображені дві протилежно поставлені юнацькі голови,
на звороті орел, що дзьобає дельфіна.
Про знахідку скарбу всі необхідні відомості дав херсонський архсолог-лю-
битель є . П. Мамаєнко, якому при цій нагоді висловлюємо найщирішу подяку.
" А . Н. З о г р а ф, Л\онетьі из раскопок в Ольвии в 1935—1936 гг., «Ольвия»,
т. І, 1940, стор. 217—218.
П. О. Б у р а ч к о в, . Общий каталог монет, Одесса, 1884, стор. 17
П. О. К а р Ы ш к о в с к и й, Заметки по нумизматике античного Причерноморья,
ВДИ, 1957, 2, стор. 138—140. Про знахідки таких монет в Ольвії пор. .А. Н. З о-
г р а ф, JV\oHeTbi из раскопок в Ольвии в 1935—1936 гг., «Ольвія», ч. І, стор. 211; в Тірі—
Л. Д. Д м и т р о в , Основні підсумки Ізмаїльської археологічної експедиції 1949—
1950 pp., АП, т. V, 1955, стор. 117; на Роксоланському городищі — И. В. Ф а б р и ц и-
у с, Археологическая карта, стор. 12.
Про знахідки ольвійських монет див. В. И. Г о ш к е в и ч, Клады и древности
Херсонской губернии, кн. I, Херсон, 1903, стор. 60, 72—73; А. Н. 3 о г р а ф, Античные
монеты, стор. 123; А. Н. 3 о г р а ф, Л1онеты Ольвии из раскопок в Лузановке в 1939 г.,
МАСИ, вип. 7, 1957, стор. 97—-101; про знахідку аса в Добруджі див. V. Р а г v а п,
Un as grave olbien a Saisovia, «Dacia», t. II, 1927, p. 420—421.
30
в IV—ПІ ст. до н. е. за основу грошового обігу племен, що жили
вавколо Дністровського лиману, правила золота монета. В Анадолі, на
півдні сучасної Одеської області, наприкінці XIX ст. був знайдений ве-
личезний скарб, в складі якого були статери царів Пилипа II, Олександра,
Пилипа III, Лісімаха, Деметрія Поліоркета та Селевка І, усього біля ти-
сячі екземплярів другий подібний клад було знайдено у с. Луб'янка,
в складі якого були статери Пилипа II, Олександра та Л і с і м а х а О к р е -
мі знахідки золотих та мідних монет цих царів відомі як в Тірі так і в
Ольвії поруч з ними у обігу були і золоті монети ольвійського карбу-
вання — принаймні, єдиний досі відомий статер Ольвії було знайдено на
Бугазі
Про характер грошового обігу на східному узбережжі Дністровського
лиману свідчить список монетних знахідок з Роксоланського городища.
За 1957—1959 pp. тут було знайдено, якщо відкинути єдину монету
імператорського часу, 95 мідних монет, а саме:
6 ольвійських «рибок»
1 ольвійський ас
2 ольвійські монети
3 монети Тіри
81 монета з колесом та літерами 1 - Т
1 монета Олександра Македонського
1 дуже зіпсована монета.
До цього списку можна додати, що про знахідки тут монет Ольвії та
Тіри є вказівки в літературі Десь біля Овідіополя була знайдена і.
мідна монета Олександра
При розгляді цього списку звертає увагу, по-перше, надзвичайно ве-
лика кількість істрійських литих монет (більше як 85% усіх монет). По-
друге, при близькому сусідстві з Тірою впадає у очі дуже невелика кіль-
кість її монет, в той же час аж до самого лиману були у обігу монети
Ольвії, що знаходить своє підтвердження і у тому, що чималий скарб
мідних ольвійських монет був знайдений кілька років тому в околицях
м. Одеси
Великий інтерес для історії грошевого обігу на узбережжях Дністров-
ського лиману являють і монетні знахідки в Тірі. Докладний аналіз з цих
знахідок дав О. М. Зограф'^®, який вказує на наявність в Тірі монет Олек-
сандра та Лісімаха, Ольвії, Істрії, Томі, Каллатіса, гетських правителів
В остаиній час багато мідних монет зібрав у Білгород-Дністровській фор-
теці одеський археолог-любитель А. А. Хурмузі. Серед імператорських
монет та монет Тіри привертає увагу мідна ольвійська монета ПІ ст. до
Е. М. П р и д и к , Анадольский клад золотых статеров, ИАК, вып. З, 1901, стор.
58—92.
Л . О. Б у р а ч к о в , Общий каталог, стор. 6, В. Н. Ястребов, Опыт топографи-
ческого обозрения древностей Херсонской губернии, ЗООИД, т. XVII, 1894, стор. 175;
В. И. Г о ш к е в и ч, Клады и древности, стор. 60 та 74.
•53 А. Н. 3 о г р а ф, Монеты Тиры, стор. 60; Протокол ООИД № 254 от 8. X. 1890 г.,
стор. 2; див. також нашу замітку, вміщену далі в цьому томі.
А. Н. З о г р а ф. Античные монеты, стор. 123; пор. П. О. Б у р а ч к о в , Общий
каталог, стор. 7; також Протокол ООИД № 269 от 13. ПІ. 1893, стор. 22; OAK за 1908 г.,
стор. 80, OAK за 1909—1910 гг., стор. 100.
A. л . Б е р т ь е-Д е л а г а р д, Относительная стоимость монетных металлов на
Боспоре и Борисфене, НС, т. I, 1911, стор. 58, прим. I.
B. И. Г о ш к е в и ч, Клады и древности, стор. /73—74; про знахідки монет з
літерами 1ST — див. Н. В. Ф а б р и ц и у с , Археологическая карта, стор. 12.
" А . Н. 3 о г р а ф, Монеты Тиры, стор. 59.
П. И. К а р и ш к о в с ь к и й, Ольвійські монети, знайдені поблизу Одеси, Пра-
ці ОДУ, т. 149, серія історичних наук, вип. 7, 1959, стор. 136—140.
А. Н. З о г р а ф. Монеты Тиры, стор. 55—63
31
н. е., знайдена ним в Тірі та передана до Одеського музею. У свою чергу
монета Тіри зустрічалися в Ольвії, в Херсонесі, на Боспорі"" та в Кам'ян-
ському городищі®', а також в стародавніх «священних» місцевостях пів-
нічно-західного Причорномор'я
Наведені вище матеріали не дають можливості дати повну та роз-
горнуту картину торговельних зв'язків Тіри та інших поселень на узбе-
режжях Дністровського лиману. При дальшому археологічному вивченні
Тіри, Роксоланського городища, Надлиманського городища та інших па-
м'яток античної доби на узбережжі лиману, яке провадиться зараз та-
буде провадитися в найближчі роки, буде виявлено ще багато цінних та
цікавих матеріалів. Але й зараз можна сказати, що береги Дністровського
лиману відігравали певну роль в економічному житті нашої батьківщини
у минулому. Вже з VI ст. тут виникають постійні поселення, що перетворюю-
ться у центри торгівлі з Грецією. Такі центри як А^фіни, Фасос, Гераклея,
Родос, Сінопа, Істрія вели пожвавлену торгівлю з'фракійськими та скіф-
ськими жителями цих берегів. Вони привозили вино, олію, керамічні ви-
роби, які спочатку вимінювали, а згодом і продавали, купуючи замість
них зерно, продукти скотарства, рибу. Дальше вивчення економіки, су-
спільного ладу та культури стародавнього населення Нижнього Подні-
стров'я є одним з чергових завдань радянської археологічної науки.
А. Н. З о г р а ф, Монеты Тиры, стор. 56—63.
Б. Н. Г р а к о в , Каменское городище, стор. 146, Ліо 4, табл. VIII, 6 (crop. 89).
А. Н. З о г р а ф, Находки монет в местах предполагаемых святилищ на Чер-
номорье, СА, т. VII, 1941, стор. 152—160.
|