Археологічні спостереження в районі с. Нечаяне
В археологічній літературі будь-які археологічні пам'ятки з території села Нечаяне невідомі. В. М. Ястребов згадує в п'яти кілометрах -на північний схід від села курган, на якому в його часи була знайдена кам'яна баба І. В. Фабріціус, посилаючись на рукопис В. І. Гошкевича та на звіт...
Збережено в:
Дата: | 1960 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Одеський археологічний музей НАН України
1960
|
Назва видання: | Материалы по археологии Северного Причерноморья |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170873 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Археологічні спостереження в районі с. Нечаяне / Ж.В. Валенціонок // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 153-154. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-170873 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1708732020-09-04T01:26:43Z Археологічні спостереження в районі с. Нечаяне Валенціонок, Ж.В. Полевые исследования и разведки В археологічній літературі будь-які археологічні пам'ятки з території села Нечаяне невідомі. В. М. Ястребов згадує в п'яти кілометрах -на північний схід від села курган, на якому в його часи була знайдена кам'яна баба І. В. Фабріціус, посилаючись на рукопис В. І. Гошкевича та на звіт Миколаївського музею, говорить про знахідку кам'яної плити з написом вірменською мовою. Останніми роками кілька раз на території с. Нечаяне провадились археологічні розвідки. 1960 Article Археологічні спостереження в районі с. Нечаяне / Ж.В. Валенціонок // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 153-154. — укр. XXXX-0126 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170873 uk Материалы по археологии Северного Причерноморья Одеський археологічний музей НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Полевые исследования и разведки Полевые исследования и разведки |
spellingShingle |
Полевые исследования и разведки Полевые исследования и разведки Валенціонок, Ж.В. Археологічні спостереження в районі с. Нечаяне Материалы по археологии Северного Причерноморья |
description |
В археологічній літературі будь-які археологічні пам'ятки з території села Нечаяне невідомі. В. М. Ястребов згадує в п'яти кілометрах -на північний схід від села курган, на якому в його часи була знайдена кам'яна баба І. В. Фабріціус, посилаючись на рукопис В. І. Гошкевича та на звіт Миколаївського музею, говорить про знахідку кам'яної плити з написом вірменською мовою. Останніми роками кілька раз на території с. Нечаяне провадились археологічні розвідки. |
format |
Article |
author |
Валенціонок, Ж.В. |
author_facet |
Валенціонок, Ж.В. |
author_sort |
Валенціонок, Ж.В. |
title |
Археологічні спостереження в районі с. Нечаяне |
title_short |
Археологічні спостереження в районі с. Нечаяне |
title_full |
Археологічні спостереження в районі с. Нечаяне |
title_fullStr |
Археологічні спостереження в районі с. Нечаяне |
title_full_unstemmed |
Археологічні спостереження в районі с. Нечаяне |
title_sort |
археологічні спостереження в районі с. нечаяне |
publisher |
Одеський археологічний музей НАН України |
publishDate |
1960 |
topic_facet |
Полевые исследования и разведки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170873 |
citation_txt |
Археологічні спостереження в районі с. Нечаяне / Ж.В. Валенціонок // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 153-154. — укр. |
series |
Материалы по археологии Северного Причерноморья |
work_keys_str_mv |
AT valencíonokžv arheologíčnísposterežennâvrajonísnečaâne |
first_indexed |
2025-07-15T06:15:14Z |
last_indexed |
2025-07-15T06:15:14Z |
_version_ |
1837692475263680512 |
fulltext |
ОДЕСЬКИР! Д Е Р Ж А В Н И Й А Р Х Е О Л О Г І Ч Н И Й МУЗЕЙ
МАТЕРІАЛИ З АРХЕОЛОГІЇ П І В Н І Ч Н О Г О П Р И Ч О Р Н О М О Р ' Я
ВИП. ІП 1959
Ж. В. Валенціонок
АРХЕОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
в р-ні с. НЕЧАЯНЕ
Село Нечаяне, Варварівського р-ну, Миколаївської обл., розташоване
•біля шосейної дороги, ш;о зв'язує м. Одесу з м. Миколаєвом, в широкій
балці, на І—II надзаплавних терасах, на східному березі степової річки
Березань, щ о влітку пересихає. Західний схил балки крутий і вапняки,
що підстилають чорнозем, місцями виходять на сучасну денну поверхню.
•Надбалочне плато перекрите тонким шаром чорнозему. Східний схил —
пологий, на ньому яскраво помітні три тераси, які поволі спускаються до
русла р. Березань, що впадає в Тілігуло-Березанський лиман. Грунт цього
схилу — чорнозем, але на першій надзаплавній терасі в чорноземі значна
домішка піску та товченого вапняку. На території села, північніше доро-
ги, що перетинає село, — група криниць, з яких дві з журавлями, а одна
без журавля; північніше села, під західним схилом балки поодинока кри-
ниця з журавлем.
В археологічній літературі будь-які археологічні пам'ятки з тери-
торії села Нечаяне невідомі. В. М. Ястребов згадує в п'яти кілометрах
-на північний схід від села курган, на якому в його часи була знайдена
кам'яна баба
І. В. Фабріціус, посилаючись на рукопис В. І. Гошкевича та на звіт
Миколаївського музею, говорить про знахідку кам'яної плити з написом
вірменською мовою І
Останніми роками кілька раз на території с. Нечаяне провадились
археологічні розвідки. Вперше в районі с. Нечаяне археологічна розвідка
проведена була науковим співробітником Одеського археологічного му-
зею І. Б . Клейманом. Пізніше тут була проведена повторна розвідка спів-
робітниками музею Л. Н. Латишевою і І. Т. Черняковим. В липні місяці
1959 р. на цій ж е території проводилась археологічна розвідка під керів-
ництвом доц. М. С. Синицина, яка не тільки оглянула територію, але
й заклала два невеликі шурфи. Шурфи були закладені західніше с. Нечая-
не біля мосту, на західному схилі балки, з північного боку дороги, біля
сучасного глинища. В глинищі, на низині, поруч з нашими шурфами ва-
лялись декілька уламків кам'яних хрестів. Розкопки показали, що не-
велике селище часів пізньої ,бронзи, було зруйновано християнським цвин-
тарем кінця XVIII — початку XIX ст. Нечисленні пам'ятки, знайдені тут,
представлені головним чином уламками глиняного посуду. Д у ж е фрагмен-
товані уламки глиняного посуду, зроблені з темної сірої маси, в яку домі-
шаний був товчений вапняк або пісок. Орнамент був представлений від-
' в. Н. Я с т р е б о в , Опыт топографического обозрения древностей Херсонской
губернии, З О О И Д , т. XVII, стор. 165.
2 И. В. Ф а б р и ц и у с , Археологическая карта Причерноморья Украинской
ССР, К., 1951, стор. 62
153
тягнутим валиком. В окремих випадках тут же траплялись дрібні уламки"
посуду скіфського часу. Розкопками зафіксовано кілька виробів з креме-
ню. Огляд місцевості дозволяє твердити, що тут було два поселення різ-
ного часу, одне з них може бути віднесене до часів ранньої бронзи, а друге
до скіфського часу. Перше лежало північніше дороги метрів за 50, друге
частково перекривало перше, а в цілому воно розташоване південніше
першого і перерізано шосейною дорогою. Обидва поселення були зруйно-
вані не тільки християнським цвинтарем, а головним чином під час побу-
дови шосе (тут брали землю для дорожного насипу).
На східному березі згаданої балки, на високому плато виділяється
група курганів, з яких північний найкраще зберігся, більш південні ледве
помітні.
На північний схід від цієї курганної групи, в 1 км від с. Нечаяне, проти
північної криниці, в незакінченому ескарпі часів Вітчизняної війни трап-
лялись уламки глиняного посуду, зробленого з темної глиняної маси з
значною домішкою товченого вапняку. Такі ж окремі уламки були знай-
дені і на плато. Говорити в даному випадку без перевірки розкопками
про існування тут поселення неможливо. Знахідки, виявлені тут, вима-
гають повторного більш ретельного обстеження з закладкою шурфів.
На північний захід від с. Нечаяне, в 1,5 км в ід нього, на схід від кри-
ниці з журавлем, на захід від колгоспного саду, на схилі степної річки
Березань, на І надзаплавній терасі виявлено на поверхні велику кількість
каміння, серед якого зустрічалось і обпалене, уламків глиняного посуду,
переважно сильно фрагментованих уламків амфор. Серед посуду, з ібра-
ного в зрізах борозни плантажного плуга і безпосередньо на поверхні, крім
амфорних уламків, зустрічались уламки сіроглиняного посуду, зробленого
на гончарнім крузі. Знахідки уламків ліпного посуду поодинокі. Амфорні
уламки були представлені: уламками стінок амфор, реберчатих ручок. Де-
тальний огляд місцевості, розмови з старожилами дають змогу припустити
думку про існування тут поселення сарматського часу. Тут ж е в борозні,
зробленій плантажним плугом, помітні будівельні рештки. Старожили
розповідають, що при земляних роботах вони зустрічали такі ж залишки
будівель безпосереднво під поверхнею, а також на глибині 0,80 м. Вони ж
говорять, що під час земляних робіт східніше північної криниці з журав-
лем виявлено засипану криницю, яку вони звуть «турецькою». Криниця
була обкладена камінням, в горішній частині була вужчою, а в нижній —
ширшою. Розвідкою ніяких турецьких предметів на цій території не вияв-
лено. Ц е поселення тягнеться з півночі на південь метрів на 75, з сходу на
захід метрів на 40.
На південний схід цього поселення, на північний захід від с. Нечаяне,
в 200 м від нього, пІБденно-східніше колгоспного саду, на порівнюючи
невеликій площі, витягнутій з сходу на захід, по оранці зустрічалась ве-
лика кількість каміння, серед якого багато обпаленого, і уламки глиня-
ного посуду. Глиняний посуд з цієї незначної за розміром території був
представлений фрагментами донець на кільцевій підставці, зроблених на
гончарнім крузі, уламками стінок амфор.. Посуд, зроблений з сірої цемен-
то-подібної маси, добре профільований. Серед орнаментальних мотивів
глиняного посуду почесне місце займає орнамент, зроблений лощениям
прямих ліній, що між собою перетинаються і утворюють геометричні фі-
гурки. Ц е поселення на основі керамічних знахідок слід віднести до епохи
переселення народів (матеріал описаних поселень зберігається в фондах
О Д А М ) .
|