Матеріали до археологічної карти Новогеоргіївського району, Кіровоградської області

Територія Новогеоргіївського району розташовується на Правобережжі, в північно-східній частині Кіровоградщини. Особливості рельєфу такі: з заходу на північний схід тягнеться кам'яне пасмо, яке розділяє територію на дві частини. Пасмо наближається до ріки Дніпра в районі села Табурище і виходить...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	1960
1. Verfasser:	Грибенко, П.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Одеський археологічний музей НАН України 1960
Schriftenreihe:	Материалы по археологии Северного Причерноморья
Schlagworte:	Полевые исследования и разведки
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170874
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Матеріали до археологічної карти Новогеоргіївського району, Кіровоградської області / П.М. Грибенко // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 155-166. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-170874
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1708742020-09-04T01:26:39Z Матеріали до археологічної карти Новогеоргіївського району, Кіровоградської області Грибенко, П.М. Полевые исследования и разведки Територія Новогеоргіївського району розташовується на Правобережжі, в північно-східній частині Кіровоградщини. Особливості рельєфу такі: з заходу на північний схід тягнеться кам'яне пасмо, яке розділяє територію на дві частини. Пасмо наближається до ріки Дніпра в районі села Табурище і виходить на Лівобережжя біля Кременчука. 1960 Article Матеріали до археологічної карти Новогеоргіївського району, Кіровоградської області / П.М. Грибенко // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 155-166. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. XXXX-0126 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170874 uk Материалы по археологии Северного Причерноморья Одеський археологічний музей НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Полевые исследования и разведки Полевые исследования и разведки
spellingShingle	Полевые исследования и разведки Полевые исследования и разведки Грибенко, П.М. Матеріали до археологічної карти Новогеоргіївського району, Кіровоградської області Материалы по археологии Северного Причерноморья
description	Територія Новогеоргіївського району розташовується на Правобережжі, в північно-східній частині Кіровоградщини. Особливості рельєфу такі: з заходу на північний схід тягнеться кам'яне пасмо, яке розділяє територію на дві частини. Пасмо наближається до ріки Дніпра в районі села Табурище і виходить на Лівобережжя біля Кременчука.
format	Article
author	Грибенко, П.М.
author_facet	Грибенко, П.М.
author_sort	Грибенко, П.М.
title	Матеріали до археологічної карти Новогеоргіївського району, Кіровоградської області
title_short	Матеріали до археологічної карти Новогеоргіївського району, Кіровоградської області
title_full	Матеріали до археологічної карти Новогеоргіївського району, Кіровоградської області
title_fullStr	Матеріали до археологічної карти Новогеоргіївського району, Кіровоградської області
title_full_unstemmed	Матеріали до археологічної карти Новогеоргіївського району, Кіровоградської області
title_sort	матеріали до археологічної карти новогеоргіївського району, кіровоградської області
publisher	Одеський археологічний музей НАН України
publishDate	1960
topic_facet	Полевые исследования и разведки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170874
citation_txt	Матеріали до археологічної карти Новогеоргіївського району, Кіровоградської області / П.М. Грибенко // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 155-166. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
series	Материалы по археологии Северного Причерноморья
work_keys_str_mv	AT gribenkopm materíalidoarheologíčnoíkartinovogeorgíívsʹkogorajonukírovogradsʹkoíoblastí
first_indexed	2025-07-15T06:15:18Z
last_indexed	2025-07-15T06:15:18Z
_version_	1837692479422332928
fulltext	О Д Е С Ь К И Й Д Е Р Ж А В Н И И А Р Х Е О Л О Г І Ч Н И Й МУЗЕЙ МАТЕРІАЛИ З А Р Х Е О Л О Г И ПІВНІЧНОГО П Р И Ч О Р Н О М О Р ' Я ВИП. III 1959 П. М. Грибенко (С. Семизір'я, Кіровоградської обл.) МАТЕРІАЛИ Д О АРХЕОЛОГІЧНОЇ КАРТИ НОВОГЕОРГІЇВСЬКОГО РАЙОНУ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТГ Територія Новогеоргіївського району розташовується на Правобереж- жі, в північно-східній частині Кіровоградщини. Особливості рельєфу такі: з заходу на північний схід тягнеться кам'яне пасмо, яке розділяє територію на дві частини. Пасмо наближається до ріки Дніпра в районі села Табу- рище і виходить на Лівобережжя біля Кременчука. Перша частина території розташовується в долині ріки Дніпро, яка в найвужчому місті становить 7—8 км, в найширшому досягає до 15 км. Грунт тут піскуватий, є суцільні площі піщаних горбів, окремі місця до- сить заболочені з густими заростями з вільхи, лозняку, очерету; зрідка зустрічаються дрібні озера. В долині протікають дві річки, впадаючі в Дніпро. Перша не має єди- ної назви, вище заболочена, нижче є чисті плеса з широкими луками. На берегах цієї річки виявлено мало археологічних об'єктів. Майже паралельно понад пасмом протікає друга річка — Тясмин, на правому березі якої виявлено значну кількість городищ, поселень, мо- гильників, скарбів монет та окремі речі. Очевидно, ця місцевість була заселена найдавніше. Та це й зрозуміло чому — все необхідне д л я людей епохи неоліту й бронзи тут було: камінь, з якого виготовлялись знаряддя праці і зброя, глина для будівель, посуду та інших речей; річка,, де можна було займатись рибальством, а прибережні зарослі і лісові хащі кишили дичиною —• оленями, кабанами, козлами, скелети яких виявлено в достатній кількості. Грунти — супіскуватий і болотистий,— легше було обробляти примітивними костяними мотиками, ніж чорнозем. В достатній кількості було й пасовищ для худоби. Друга частина території підвищена, гориста, порізана ярами і бал- ками, без болот і озер, лише протікає мілка і вузенька річка Цибульник. Тільки з появою скотарства, коли потрібні були великі простори для па- совищ, люди появились і тут. Це були в основному скотарські племена, які залишили після себе кілька поселень (бідні на речі), велику кількість курганів-могильників, окремі речі, серед них і традиційні кам'яні «баби». Тільки в північно-східній частині за межами впадання Цибульника в Дніпро виявлено поселення, жителі якого займалися землеробством. Зі сказаного видно, що найбільше археологічних об'єктів виявлено в басейні річки Тясмин. Дніпровська долина через рік-два заповниться водами майбутнього Кременчуцького моря і назавжди зникнуть пам'ятки мате- ріальної культури тих народів, які жили тут в далекому минулому. Тому автор прагнув дати опис пам'яток, які частково виявлені ще в доре- волюційні часи, більшість ж е — за роки радянської влади археологічними розвідками та експедиціями, а також місцевими жителями і ним особисто. 155 умови/ ЗНЙИИ D iopcyuufa. чорно лГсисЫ'yaCu A /Spa/zjoSoeo T yoSly • duy'ipcbJco/o nejjro^^ 0 (У^оа'ли 3 o^jjr^a/tf jZi^ Jbj/JTi/x: />eyr 1 /ti/v^/f/' , Sa 6c " C/Ta^ifu /хо/уЄгг< ° ШШ.Є Ho-ce^e^/ СХЕМА археологічних об'єктів Новогеоргіївського р-ну, Кіровоградської обл. 156 Виявлені археологічні об'єкти відносяться до різних історичних епох. Найдавніші з них датуються бронзовим віком (II тис. до н. е.) . З них- і почнеться опис. Перше поселення виявлено на схід від с. Табурище (№ 1) ' в 1957 ро- ці. П ід час земляних робіт робітники Дутов, Ульянов і Люблінський піді- брали кілька кісток тварин, оброблених рукою людини. Ц е були мотики, виготовлені з кісток оленя; з них—три робочі і одна ритуальна. Остан- ня довга (24 см), але вузька (З—3,5 см) лезо добре зачищено і відполі- ровано; отвір просвердлено ближче до тупого кінця, навколо нього збе- реглись сліди з ліній двокрапкового орнаменту. Ритуальну мотику знайшли в похованні біля скелета людини, а перші три — серед кісток тварини та уламків посуду. Саме тут розташовувалось поселення, в якому поруч з іншими заняттями відводили й землеробству не останню роль. Зазначені знахідки зберігаються в історико-краєзнавчому музеї ім. Конєва (м. Кіровоград). Двоє інших поселень розташовуються біля с. Чаплище (№ 2, 3), їх нанесено О. І. Тереножкіним на план і датовано бронзовим віком ^ Четверте виявлено автором весною 1956 року під час екскурсії з уч- нями. Розташовується воно на південний захід від хут. Качаківка (№ 4) . На піску серед вуглинок, дрібних кісток та кусків граніту знайдено бага- то виробів з кременю, фрагментів посуду, виготовленого від руки, три бронзові наконечники стріл: один тригранної форми з отвором, довжина— 3,7 см, корозія темна; два інших — трилопастевої, довжиною 3,3 см, коро- зія така ж. Культурний шар зруйнований, проте контури його можна встановити по забарвленню грунту і різних рештках. Н а підставі виявлених фрагмен- тів посуду (матеріал і техніка виготовлення його подібні до посуду з по- селення № 6) поселення відноситься до бронзового віку. На захід від села Калантаєво збереглися сліди поселення (№ 5), але через талі води, що стікають з похилої місцевості в річку, поверхня його значно зруйнувалась, культурний шар бідний. Н а плані згаданої вище статті О. І. Тереножкіна поселення датовано бронзовим віком. В долині річки Тясмин, яка колись була дуже заболочена, на північ від села В-Вид- русівка (№ 6) розташовується останнє поселення цього періоду. Вперше кілька знахідок випадково знайшли місцеві жителі, а з 1953 року поселення часто відвідував автор з учнями школи, зібравши на його піскуватій поверхні велику кількість різних речей, які зберігаються в шкільному історичному куточку, в окремих осіб, а деякі експонуються в обласному музеї. Тому що речі характерні й для інших поселень цього періоду, подаю більш детальний їх опис. I група — вироби з кременю: призматичні трапеції різної величи- ни (табл. І, 1, 2) , круглі і овальні різці невеликих розмірів, різці рету- шовані по боках, одна сторона плоска, друга призматична (табл. І, 3 ) ; ножовидні пластинки з легкою ретушовкою на лезі (табл. І, 4) , багато відщепів і уламків. II група — вироби з граніту місцевого і занесеного: а) молоток з сірого зернистого граніту, шліфовка неякісна, передня частина циліндрич- ної форми з потовщенням біля отвору, боки якого сплющені і в задній частині річ набуває форми леза сокири, довжина — 12,5 см, при лезі — 4 см, діаметр ударного кінця — 3,2 см (табл. І, 5) ; б) уламок молотка ' Дивись карту-схему: всі № в статті відповідають № на карті. 2 А. И. Т е р е н о ж к и н, Поселения и городища в бассейне p. Тясмии. КСИИМК, вып. 43, 1952, стер. 80—98. 1.^7 (тупий кінець), з такого ж матеріалу і приблизно таких же розмірів, але добре шліфований; злом на отворі, видно лінії свердління, довжина уламка •— 5 см, ширина на зломі — 4 см, діаметр кінця — З см (табл. І, 6 ) ; в) уламок сокири (лезо) мініатюрних розмірів з чорного граніту, відшліфовано до глянця; злом на отворі, довжина уламка 3,2 см, ширина при зломі — 2,8 см, леза — 2,5 см (табл. І, 7) . III група •— вироби з глини: а) посуд: 1) фрагменти великих посудин з частиною дна, зовнішня сторона біло-сіруватого кольору, поверхня шершаво-ніздрювата, видно піар гравію на зломі, товщина дна — 1,5 см, бічної сторони — І см (табл. 1 , 8 ) ; 2) фрагменти посуду (вінця) чорного кольору, боки шершаві, без до- мішок гравію в глині; біля вінець три поясочки з подряпинами навкіс, які чергуються, товщина — 0,8 см (табл. 1 , 9 ) ; 3) фрагменти посуду, матеріал і техніка виготовлення такі ж, як і в попередньому, але орнаментовано інакше: біля вінець накладено поя- сок з проколотою наскрізь дірочкою, навколо якої квадратний виступ, (табл. І, 10); 4) фрагменти посуду, орнаментованого накладним пояском недалеко від вінець, на якому тупою паличкою (можливо пальцем) зроблено вдав- лини через певні проміжки; боки шершаві, на зломі видно блискіту, колір темний, товщина — 1 см (табл. І, 11); 5) фрагмент посуду (вінця) матеріал і техніка виготовлення тотожні з уламком № 8, орнаментовано двома накладними поясками з чередуван- ням клиноподібних вдавлин на них (табл. І, 12); б) фрагмент посуду сірого кольору з незначним домішком гравію, орнаментовано відбитками вірьовочки (на відбитках чітко видно перепле- тення волокон): дві лінії паралельно в горизонтальному напрямі, п'ять— паралельно по діагоналі , товщина при з л о м і — 1,5 см (табл. І, 13); 6) пряслиця різної величини, в а ж к и для риболовних сітей, круг діа- метром 3,5 см з отвором в центрі, навколо якого відтиснуто сім кружечків з крапкою, колір червоний (табл. І, 14, 15, 16). IV група — вироби з металів: а) бронзові наконечники стріл—один тригранної форми, з гладеньки- ми гранями і добре відточеними ребрами, біля гнізда для трості видно вузькі відтиски впоперек на кожній грані, товщина — 2,7 см (табл. І, 17); три стріли тригранної форми, грані ввігнуті, кожна має отвір; одна стріла необроблена з слідами форми для відливки (можливо, на території поселення було налагоджено виробництво їх), довжина — 3,2 см (табл. І, 18, 19); три стріли трилопастевої форми з втулкою для трості, дві з них з отворотом між лопастями, у третьої відсутній, довжина — 3,2 см (табл. І, 20); б) бронзовий кельт з двома проушинами і овальною втулкою, яка спочатку переходить в чотири-, а потім в шестигранник, корозія зеленува- та; на прохання О. І. Тереножкіна річ передано йому влітку 1957 року (табл. 1 , 2 1 ) ; бронзові квадратні і прямокутні пластинки розмірами 1 см У. 1,5 см; мідна проволока та інші уламки; в) залізна бойова сокира, лезо якої дуже піддано корозії, втулка вузька, кругла, далі розширюється і при лезі досягає 16 см (табл. І, 22); залізний риболовний гак величиною до б см, добре збереглась насіч- ка і вигиб, до якого прикріплювалась волосінь. Багато речей випадково знаходили жителі, деякі з них описано і за- реєстровано, але більшість загубилася. По рештках матеріальної куль- тури, виявлених в поселеннях цього періоду, можна судити, що тут жили племена, які не тільки займались мисливством і скотарством, а й земле- 158 Табл. І* Рисунки виготовлені автором.— Редакційна колегія. робством та рибальством. Безперечно, що територія поселень пізніше за- селялась і наступними племенами («історичними» кіммерійцями, скіфа- ми), які залишили рештки своєї культури. Проте, датувати поселення» періодами їх життя Не можна, як і неолітом, хоч серед речей зустрічають- ся вироби з кременю і граніту. З приводу цього Ф. Енгельс писав «...бронза давала природные орудия и оружие, но не могла вытеснить ка- менные орудия». З а культурними нашаруваннями цього часу простежити неможливо: через піскуватість, грунту, роботу вітру і дош,і всі вони дуже зруйновані. 'Слідуючу групу становлять городища і поселення так званої чорно- ліської доби (початок І тис. до н. е.) . Всі вони розташовуються на право- му березі річки Тясмин в районі сіл В. Андрусівка і Калантаєво. Найбіль- ше городище знаходиться ліворуч від дороги при в'їзді в хут. Тясминку на невеликій похилій площадці, яка з трьох боків (схід, північ і захід) , стрімко обривається вниз, а з напільної сторони очевидно відокремлюва- лась ровом ( № 7). Грунт на території городища чорноземний, в'язкий, через що добре збереглася його форма. Недалеко від нього видно сліди посе- лення, яке теж відноситься до цього часу (№ 10). Д в а інших городища розташовані біля верхнього (№ 8) і нижнього (№ 9) кінців с. Калантаєво. Детальний опис їх території дано О. І. Тереножкіним Серед речей, які з ібрано на поверхні цих городищ і поселень, є ви- роби з глини й інших матеріалів. Кераміка переважно орнаментована, зрідка зустрічається й без орнаменту: а) бічна частина горшка середніх розмірів, сіруватого кольору, по- риста лицева сторона, а на внутрішній видно сліди від прутиків; при зло- мі — глина чорна з крупинками гравію, товщина — 0,8 ся (табл. II, 1); б) вінця миски, видно товстий поясок, між ним і обідком вінець вдавлина, зроблена очевидно обводом пальця навколо; глина вимішана з домішкою гравію, товщина — 1,5 см (табл. II, 2) ; в) верхня частина посуду темно-жовтого кольору, біля вінець зигза- гоподібна вдавлина, нижче — наскрізь проколені дірочки через певні про- міжки, в глині при зломі зрідка видно крупинки, товщина — 1 см (табл. 11,3); г) фрагмент посуду з орнаментом — чередування вдавлених широ- ких ліній з виступами, зовнішня сторона жовтуватого кольору, шершава, видно значну кількість крупинок гравію; внутрішня — гладенька з верти- кальними смужками — відтисками; шар глини між ними чорний, товщи- на — 1,2 см (табл. II , 4) ; д) фрагмент середньої частини посуду (видно згиб з внутрішньої сторони при переході від плічка до вінець), орнаментовано примітивно — три вдавлини пальцем з царапиною нігтя, зовнішня жовтуватого, далі — чорного кольору, глина з частинками кварцу і поодинокими крупинками гравію, т о в щ и н а — 1,1 см (табл. II, 5 ) ; е) фрагмент бічної частини посуду без орнаменту, зовнішня сторона білувато-сірого кольору, середина ніздрювата, темна, з великою кількістю гравію; на внутрішньому боці відтиски прутиків або цупкої соломи, тов- щ и н а — 1,3 см (табл. II, 6 ) . Всі три городища розкопувались в 1956—1957 роках під керівництвом О. І. Тереножкіна, зібрано велику кількість виробів з глини, кісток, ме- Э н г е л ь с , Происхождение семьи, частной собственности и государства, Госполитиздат, 1953, стор. 166. ^ А . И. Т е р е н о ж к и н , Поселения и городища в бассейне р. Тясмин,. КСИИМК, вып. 43, 1952, стор. 84. IGO талу, але надрукованого матеріалу, крім кількох згадок в праці І. Г. Шов- копляса, про них немає ^ Територія, на якій збереглися сліди поселення, піскувата, це дає мож- ливість виявляти рештки матеріальної культури без спеціальних розко- пок. Найбільше виявлено посуду, матеріал і техніка виготовлення якого подібні до вищеописаних. Одне з пряслиць нагадує кісточку з рахів- ниці, з кожного боку є по два рядки проколок, кожний ряд має дві пара- лельні лінії, верхня складається з 8 дірочок, нижня — з 7 (табл. II, 7) , глиняне грузило для сітей, за формою і розмірами не подібне до важ- ків з поселень бронзового віку; кілька глиняних бусинок (табл. II, 8, 9 ) . Тут же знайдено мідний риболовний гачок, мідне вістря дротика, кінці якого дуже зруйновані, бронзовий наконечник стріли тригранної форми, корозія не така зелена, як в перших двох, а темна (табл. II, 10, 11, 12)"'. Визначаючи хронологічні рамки даних городищ, І. О. Тереножкін ро- бить висновок, що в них жили землеробсько-скотарські племена, яких він виділяє в «особый предскифский чернолесский этап», датуючи кінцем IX — першою половиною VII ст. до н. е., щ о на його думку — «прямо со- ответствует времени исторических киммерийцев и выдвижения кочевых скифских племен в северное Причерноморье» Третю групу поселень датовано скіфським періодом. Короткий опис їх подаю нижче. В долині річки Тясмин, біля с. Калантаєво, знаходиться поселення (№ 11), на території якого знайдено багато уламків ліпного посуду, бронзових стріл тригранної і трилопастевої форм, залізний серп і багато інших металевих уламків. В долині тієї ж річки, між селами Калантаєво і В. Андрусівка роз- ташовується друге поселення ( № 12) на піщаній горбистій смузі, яку ко- лись оточувало болото. Своїм місцеположенням цей «острів» був дуже зручним для поселення і, хоч о . І. Тереножкін датує його скіфським пе- ріодом але судячи по речах, територія ця була заселена значно раніше. Серед речей, які зібрано без спеціальних розкопок, зустрічаються вироби з кременю: різці різної величини, скребки, нуклеуси (табл. I l l , 1, 2, 3 ) ; вироби з граніту представлені уламками молотків — два з них виготов- лено з чорного граніту ціліндричної форми, третій — рубаюча частина досить значних розмірів: довжина від злому до кінця — 10,5 см, ширина на зломі — 11 см, товщина на зломі •— 7,5 см. Добре шліфований молот виготовлено з чорного зернистого граніту, якого в даній місцевості не- має (табл. I l l , 4, 5, 6) . Кераміка орнаментована у вигляді «ялинки», внутрішня сторона гладенька з відтисками цупких стебел; часто зустрі- чаються орнаменти з кружечків від вдавлювання очеретиною і поєднання його з кількома лініями відтиску вірьовочки (табл. I l l , 7, 8, 9 ) . Весь посуд добре випалений, гладенький, майже без домішки гравію, стінки тон- кі. Металеві вироби такі: бронзовий наконечник стріли трилопастевої фор- ми з отвором між лопастями і невеликим виступом на втулці, довжина— 3,2 СМ-, така ж річ, але без отвору і виступу, добре відточені ребра, втулка довша — 3,6 СМ-, корозія на обох темна. Таких екземплярів виявлено 6 штук, третій екземпляр тригранної форми з двома жолобками на гранях, на одній з них є отвір, довжина — 1,8 см, корозія зелена (табл. I l l , 10, И , 12); бронзове вістря з пругом посередині в довжину, нижній кінець ^ І. Г. Ш о в к о п л я с , Археологічні дослідження на Україні (1917—1957), Київ, 1957, стор. 155—156. ® Ці речі зарисовано в натуральній величині; вістря передано О. 1. Теренож- кіну влітку 1956 року. ' А . И. Т е р е н о ж к и н , Разведки и раскопки 1949 г. в северной части Ки- ровоградской области. Археология, т. VII, 1952, стор. 135. S А. И. Т е р е н о ж к и к, Поселения и городища в бассейне р. Тясмин. КСИИіМК, вып. 43, 1952. 11. МАПП, вип III. 161 Табл. III. 162 зламаний, довжина — 5,5 см, ширина — 1 см-, бронзові булавки для одя- гу довжиною 4—5 CM (табл. I l l , 13, 14), окремі бронзові пластинки та інші уламки міді, бронзи й заліза, по яких неможливо визначити річ. Три останні поселення розташовуються в різних кінцях району: одне біля с. Пеньківка ( № 13), на території якого зібрано фрагменти посуду різних розмірів, орнаментація і техніка виготовлення подібні до вище- описаного; недалеко від поселення було знайдено кам'яну «бабу» (№ 16), яка зберігається в історико-краєзнавчому музеї ім. Конєва; друге — на південний схід від с. Золотарівка (№ 14); третє — на південь від с. Арсе- нівка (№ 15). Поселення мало вивчені через в'язкість чорноземного грунту. Недалеко від села Федірки, ш,е в другій половині XIX ст. селяни знайшли фігуру кам'яної «баби» (№ 17). Фігура, як описує В. Ястребов, мала нечіткі форми людського тіла, руки зовсім відсутні; на протилежній стороні помітно знаки невідомого значення Про те, що територія району входила в сферу заселення скіфів, свід- чать не тільки поселення та «баби», а й значна кількість курганів (мо- гил) , розкиданих по всій місцевості. Частину з них розкопано ще в XIX ст., решту — пізніше. Б іля с. В. Андрусівка шукачі скарбів розрили курган (№ 18). Він має склеп, в одному з боків якого знаходилась печера, в якій стояв глиняний посуд і мідний казан з однією ніжкою Недалеко від с. Мнронівка насипано два кургани, які розкопали шу- качі скарбів. В одному з них (№ 19) було вирито заглибину коритоподіб- ної форми, в якій лежали два прямовитягнуті скелети головами на схід; в цьому ж кургані, з західної сторони, розкопано печеру, вхід до якої був закладений дубовими плахами.В печері виявили скелет в прямовитягну- тій позі головою «а північ; біля ніг стояла глиняна чашка чорного кольо- ру, а біля голови — буси зі скла і глини, дві сережки з мідних колець, продітих в зуб хижого звіра. В другому кургані (№ 20), після шару попе- лу, лежали обгорілі колоди у вигляді даху, а під ним — яма, в якій ле- жав скелет людини і кістки коня; поруч знайдено: 4 золоті пластини на- півовальної форми, 4 золоті дротини, зігнуті спіраллю, велику кількість бронзових пластинок з дірочками для пришивання; кілька десятків брон- зових стріл, дві бронзові трубочки, бронзові прикраси у вигляді тварин, шматочок червоної фарби Три кургани, які розташовуються між м. Новогеоргіївським і с. Ревівка (№ 21, 22, 23), розкопано археологічною експедицією в 1956 році, речей в них виявлено мало, скелети прямовитягнуті. Кургани біля сіл Чаплище (№ 24), Воронівка (№ 25), Подорожнє ( № 26), Семигір'я {Кя 27, 28) , Глинськ (№ 29) і Арсенівка (№ ЗО) ще не розкопані, проте, як твердить О. І. Тереножкін, всі вони пограбовані. Можна допустити, що не всі кургани відносяться до цього періоду, а насипані раніше. Так, під час розкопок курганів біля с. Крилів ( № 3 1 ) і хут. Свердлівка (№ 32) вияв- лено поховання з обрядом трупоспалення; біля с. Калантаєво (№ 33) і В. Андрусівка ( № 34), які розкопувались в 1956 році, чоловічі і жіночі скелети з скороченим обрядом поховання. Речей біля них не було, крім бронзових бус в похованні біля с. В.-Андрусівка. На схід від с. Калантаєво розташовувався курган зі згладженою вер- шиною (№ 35), який під час риття канави для водопроводу розкопали в 1958 році. Робітники знайшли скелети людини і коня, зброю і речі. Серед них — круглий бронзовий щит, сталеву шаблю і наконечник списа, срібну чару невеликих розмірів, прикрашену орнаментом. Всі речі, крім чари, збе- Я с т р е б о в , Опыт топографического обозрения древностей Херсонской губернии, З О О И Д , т. XVII, 1894. стор. 77. " Там же, стор. 129. " Там же. стор. 136—137, II* 163 рігаються в історико-краєзнавчому музеї ім. Конєва (м. Кіровоград). На; початку 20-х років ц. ст. в кургані, який розташовується на схід від села Н.-Липово (№ 36), випадково селяни виорали скарб золотих і срібних речей хатнього вжитку та жіночих прикрас. Деякі з них (ложки, чарки, обручки, сережки) довгий час зберігалися в громадян с. Калаборок, яким пощастило знайти цей скарб. Біля с. Табурища на березі річки Дніпро (№ 37) місцева жителька знайшла скарб золотих, срібних і бронзових речей: обручки, браслети, се- режки, бронзове дзеркало з рельєфним зображенням соколиного полюван- ня. Ц ю річ придбав любитель старовини св. Олександрович і пізніше передав Археологічній комісії Херсонської губернії В далекому минулому жителі території району мали зв'язки з антич- ним світом. Про це свідчить скарб римських монет, знайдений на правому березі річки Тясмин, біля м. Новогеоргіївська (№ 38), в 80-х роках XIX ст. Серед великої кількості монет були екземпляри імператорів: Нерви (96—98 pp.), Траяна (98—117 pp.), Адріана (117—138 pp.), Антоніма Пія (138—161 pp.) , Марка Аврелія (161—180 pp.) і Луцілли (164— 183 pp.) ' І В 1958 році археологічною експедицією під керівництвом Д . Т. Бере- зівця на захід від с. Пеньківка (№ 39) розкопано поселення, яке складалося з однокімнатних і двокімнатних будівель. Кожна будівля мала гранітну піч в північному кутку. На підставі форми будівель, решток мате- ріальної культури (фрагменти глиняного посуду, серп, наральник) і зерен злакових рослин поселення датується VI ст. н. е.; в ньому жило одне з слов'янських племен. Кілька слів про окремі знахідки та скелети мамонтів. Ще в останній чверті XIX ст. знаходили: а) кремінну сокиру (№ 40), гранітний молоток (№ 41), гранітний клин (№ 42) біля с. Табурище; б) бронзові стріли тригранної і листовидної форми між с. Скубіївкою і м. Новогеоргіївським (№ 44) г) візантійського типу золоту сережку біля м. Новогеоргіївська (№ 45) В 1954 році на лівому березі річки Тясмин, біля хут. Чорнече (№ 46) знайдено бронзовий наконечник стріли листовидної форми з отвором і го- стрим виступом на втулці, корозія зелена, довжина — 4,5 см (табл. ІИ , 15). На південь від с. В.-Андрусівка (№ 47) пастухи восени 1956 року знайшли добре відшліфований уламок молотка (ударна частина) з сіру- ватого дрібно-зернистого граніту, злом на отворі, довжина уламка—8 см, ширина отвору — 7 см, діаметр ударного кінця — 4,5 см. На південний схід від с. В.-Андрусівка (№ 48) в 1921 році пастухи помітили в розмитому весняними водами яру кістки великих розмірів. П і д керівництвом вчителя місцевої школи (М. М. Каракати) було проведено розкопки. Ц е був скелет мамонта, окремі частини якого довго зберігали- ся в селі. Аналогічну знахідку виявили в 1956 році під час земляних робіт в районі с. Табурище (№ 49). Скелет добре зберігся, основна маса кісток зберігається в Інституті палеонтології Академії наук УРСР, деякі кістки експонуються в історико-краєзнавчому музеї ім. Конєва. В липні 1959 року В. Я с т р е б о в , Опыт -топографического обозрения древностей Херсонской гу- бернии, ЗООИД, т. XVII, 1894, стер. 137. " В. И. Г о ш к е в и ч, Клады и древности Херсонской губернии, Книга I. Херсон, 1903, стор. 14—15. В. Я с т р е б о в , Опыт топографического обозрения древностей Херсонской губернии, ЗООИД, т. XVII, 1894, стер 70, 84. " К. Л1 е л ь н и к, Каталог коллекции древностей Л. Н. Поль. т. I, стор. 107, Л1> ! 5. 164 jrO пій}on У. Табл. III. 165 иа p. Дніпро біля острова Ерік (№ 50) екіпаж земснаряда підняв з дна річки уламок бивня мамонта, який добре зберігся, довжина — 1 ЛІ 10 см, вага — 18 /сг Знахідки скелетів мамонтів й інших тварин (оленів, вепрів) свідчать про те, що кілька тисячоліть тому дана територія була вкрита багатою рослинністю, тут водилися різні види тварин, в тому числі й такі гіганти, як мамонти. 1. Територія району була заселена уже в період бронзового віку, а можливо і в неоліті, про що свідчать поселення і рештки матеріальної культури. В той час ще відсутня була майнова нерівність, тому поселення не мають ніяких слідів для захисту від нападу ззовні: жителі цих поселень вели осілий спосіб життя, займаючись землеробством, мисливством, ри- бальством. Воии відомі в археологічній науці під назвою племен «шну- рової кераміки» (II тис. до н. е.). 2. В першій половині І тис. до н. е. поширюються укріплені городища. Ведучи осілий спосіб життя, племена займались землеробством, скотар- ством, рибальством; розвивається прядіння, про що свідчать часті знахідки пряслиць в городищах. Племена, що жили в цей час, за датою і місцем відповідають «історичним» кіммерійцям, відомим античним історикам. 3. В другій половині І тис. до 'н. е. територію населяли племена, яких відносять до скіфів. Ц е підтверджується різними речами, які характерні для цих племен: кераміка, стріли, кам'яні «баби», поховання і ін. 4. Про заселення території слов'янами свідчить поселення біля с. Пеньківка, яке датується VI ст. н. е. 5. Виявлення великої кількості римських монет біля м. Новогеоргіїв- ська і с. Крилів " свідчить про зв'язки з античним світом і майнову нерів- ність у племенах, що жили тут в І—II ст. н. е. 6. Безперечно, що на території району повинні бути пам'ятники пер- шої половини І тис. н. е., бо римські монети свідчать про наявність жите- лів тут в цей час, отже вони залишили після себе й сліди матеріальної культури. Див. районну газету «Прапор комунізму» Новогеоргіївського району. Кіро- воградської області, від 29/VII-1959 р. М. Ю. Б р а й ч е в с ь к и й , Знахідки римських монет на території УРСР, Археологія, т. 111, 1950, стор. 99.

Матеріали до археологічної карти Новогеоргіївського району, Кіровоградської області

Institution

Ähnliche Einträge