Археологічні пам'ятки в долинах річок Тростянець і Ягорлик

В 1954 р. одним із розвідувальних загонів Одеського археологічного музею було проведено археологічне обстеження долини р. Тростянець (притока р. Ягорлик) від с. Нестоіта, Котовського району, Одеської області, до с. Гояни, Дубосарського району, Молдавської РСР, а також долини р. Ягорлик (притока Дніс...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	1960
1. Verfasser:	Кравченко, А.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Одеський археологічний музей НАН України 1960
Schriftenreihe:	Материалы по археологии Северного Причерноморья
Schlagworte:	Полевые исследования и разведки
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170875
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Археологічні пам'ятки в долинах річок Тростянець і Ягорлик / А.О. Кравченко // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 167-174. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-170875
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1708752020-09-04T01:26:44Z Археологічні пам'ятки в долинах річок Тростянець і Ягорлик Кравченко, А.О. Полевые исследования и разведки В 1954 р. одним із розвідувальних загонів Одеського археологічного музею було проведено археологічне обстеження долини р. Тростянець (притока р. Ягорлик) від с. Нестоіта, Котовського району, Одеської області, до с. Гояни, Дубосарського району, Молдавської РСР, а також долини р. Ягорлик (притока Дністра) від с. Гояни до с. Глибочок, Котовського району. 1960 Article Археологічні пам'ятки в долинах річок Тростянець і Ягорлик / А.О. Кравченко // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 167-174. — укр. XXXX-0126 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170875 uk Материалы по археологии Северного Причерноморья Одеський археологічний музей НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Полевые исследования и разведки Полевые исследования и разведки
spellingShingle	Полевые исследования и разведки Полевые исследования и разведки Кравченко, А.О. Археологічні пам'ятки в долинах річок Тростянець і Ягорлик Материалы по археологии Северного Причерноморья
description	В 1954 р. одним із розвідувальних загонів Одеського археологічного музею було проведено археологічне обстеження долини р. Тростянець (притока р. Ягорлик) від с. Нестоіта, Котовського району, Одеської області, до с. Гояни, Дубосарського району, Молдавської РСР, а також долини р. Ягорлик (притока Дністра) від с. Гояни до с. Глибочок, Котовського району.
format	Article
author	Кравченко, А.О.
author_facet	Кравченко, А.О.
author_sort	Кравченко, А.О.
title	Археологічні пам'ятки в долинах річок Тростянець і Ягорлик
title_short	Археологічні пам'ятки в долинах річок Тростянець і Ягорлик
title_full	Археологічні пам'ятки в долинах річок Тростянець і Ягорлик
title_fullStr	Археологічні пам'ятки в долинах річок Тростянець і Ягорлик
title_full_unstemmed	Археологічні пам'ятки в долинах річок Тростянець і Ягорлик
title_sort	археологічні пам'ятки в долинах річок тростянець і ягорлик
publisher	Одеський археологічний музей НАН України
publishDate	1960
topic_facet	Полевые исследования и разведки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170875
citation_txt	Археологічні пам'ятки в долинах річок Тростянець і Ягорлик / А.О. Кравченко // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 167-174. — укр.
series	Материалы по археологии Северного Причерноморья
work_keys_str_mv	AT kravčenkoao arheologíčnípamâtkivdolinahríčoktrostânecʹíâgorlik
first_indexed	2025-07-15T06:15:22Z
last_indexed	2025-07-15T06:15:22Z
_version_	1837692484132536320
fulltext	О Д Е С Ь К И Й Д Е Р Ж А В Н И Й А Р Х Е О Л О Г І Ч Н И Й МУЗЕЙ МАТЕРІАЛИ З АРХЕОЛОГІЇ ПІВНІЧНОГО П Р И Ч О Р Н О М О Р ' Я ВИП. III 1959. А. А. Кравченко АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ'ЯТКИ В ДОЛИНАХ РІЧОК ТРОСТЯНЕЦЬ І ЯГОРЛИК В 1954 р. одним із розвідувальних загонів Одеського археологічного музею' було проведено археологічне обстеження долини р. Тростянець (притока р. Ягорлик) від с. Нестоіта, Котовського району, Одеської обла- сті, до с. Гояни, Дубосарського району, Молдавської Р С Р , а також доли- ни р. Ягорлик (притока Дністра) від с. Гояни до с. Глибочок, Котовсько- го району. Обстежена місцевість в далекому минулому не скрізь була однаково сприятлива для заселення її людьми. В північних районах, по відношенню до розвідувального маршруту, схили долин невисокі, пологі, місцевість—відкрита рівнина. В південних— схили дуже високі, крім того, дуже часто зустрічаються природні джерела питної води. Все це приваблювало людей для постійного життя. Тому в південній частині маршруту було виявлено значну кількість пам'яток. В результаті розвідки були відмічені сліди стародавніх поселень в чо- тирьох пунктах по долині р. Тростянець і в трьох по долині р. Ягорлик. Одна група пам'яток відноситься до перших століть нашої ери, друга — до епохи трипільської культури. Найбільш цікавими із виявлених пам'яток є стародавні поселення в с. Ново Кульна, Котовського району, та в с. Перликани, Червоноокнян- ського району, Одеської області. Село Нова Кульна розташоване на західному схилі Тростя'нецької долини. Перші знахідки уламків ліпного посуду були виявлені на північ- ній околиці села на невеликому пагорбку, який зі сходу захищений р. Тро- стянець, з півночі—лісопосадкою та з заходу—невеликою впадиною, через яку проходить дорога із с. Нестоіта. Уламки посуду нечисленні і надзви- чайно невиразні. Розвідувальні шурфи не дали археологічного матеріалу. Судячи по знайдених уламках, посуд був виліплений з погано відмученої глини, слабого випалу, сірого кольору. Більш виразний матеріал черняхівського типу був зібраний на тери- торії самого села, біля сільського клубу. Масовими знахідками були уламки ліпного та зробленого на гончар- ному колі посуду. Серед останніх переважна більшість сіроглиняного по- суду з домішкою в глиняному тісті мілких та крупних зерен піску, від випадання яких поверхня посуду пориста. Дниш;а кружального посуду з кільцевими піддонами (табл. 1—а). Зустрічаються масивні вінця з ши- роким краєм від великих розмірів кружальних посудин (табл. 1—б). Склад розвідувального загону: А. А. Кравченко, В. Г. Товкач. 167 Поряд з описаною групою кераміки зібрано значну кількість уламків сірого тонкостінного з лощеною поверхнею иосуду, окремі з них орнамен- товані пролощеною сіткою, зигзагами та ін. Табл. Зустрічались також залишки ліпного посуду з домішкою в значній кількості шамоту в глині. Поверхня їх жовтого або сірого кольору, вінця З.ЛЄГКЯ відігнуті або прямі. Деякі уламки стінок орнаментовані відтягну- тим валиком. Серед всіх знахідок була одна ручка жовтоглиняної амфори, овальна в розрізі. Характер під'йомного матеріалу дозволяє визначити описане посе- дения черняхівським часом. Культурний шар, на жаль, майже повністю зруйнований оранкою та будівництвом. Південніше описаного поселення (метрів 200—300 від нього) біля сучасної колгоспної пасіки було зібрано велику кількість уламків ліпного посуду, зробленого з погано відмученої глини з домішкою великої кіль- кості шамоту. Днища деяких ліпних посудин масивні, грубі (табл. 1—в). Н а уламках ліпних стінок бувають иаліпні валики. Посуду, зробленого на гончарному колі, знайдено значно менше, ніж ліпного. Серед них лише уламки стінок лощених посудин сірого кольору (табл. 1—г, д ) . Особливої уваги заслуговує матеріал, виявлений в с. Перликани (Чер- воноокнянський район. Одеська область), розташованому на східному схи- лі долини р. Тростянець. Село ділиться на три частини: північна називається Перликани, пів- денна — Федосіївка, а між ними — Олексіївка. В останній на садибі громадянина Бєлінського подібрані на поверхні і знайдені при за- кладці шурфа (глибина 45 см) два уламки вінець ліпного посуду сірого кольору з жовтуватим відтінком. Один з «их прямий (табл. 2—б), дру- гий — трохи відігнутий, край його орнаментований пальцевими від- битками (табл. 2—а) . Крім того, були знайдені: уламок ручки амфори овальної в розрізі з двома поздовжніми жолобками, ракушки та кістки тварин. В Перликанах, починаючи від садиби колгоспника Уитіли і кінчаючи садибою Хожанських, майже на території З—4 садиб, вся поверхня їх була усіяна досить виразними уламками трипільського посуду з борозд- ковим та розписним орнаментом. Жителі села розповідають, що при земляних роботах на городах та при будівництві жител вони викопували цілі посудини великих розмірів такого ж характеру, як і уламки, що лежать на поверхні. В шурфі, закладеному біля будинку Унтіли, де на поверхні було дуже багато уламків обпаленої глини, знайдена на глибині від 80 см до 1 м верхня частина жовтоглиняної посудини (діаметр вінця 27,7 см). По- судина розписана коричневою краскою з обох сторін, внутрішньої і зов- нішньої (табл. 2—в). Вінця, висотою 6 см, трохи відігнуті. На зовнішній поверхні вінець зображені спіралі коричневими смугами. Спіралі чередую- ться з овалами з таких ж е смуг. Дві горизонтальні жовті смуги (колір глини) оповивають вінця і з 'єднують або розділяють всі елементи орна- менту. Чотири коричневі горизонтальні смуги відділяють вінця від пле- чиків посудини. Плечики розписані так само, як і вінця, тільки елементи орнаменту виконані в більшому розмірі і розміщені трохи інакше. Внут- рішня поверхня посудини розписана тільки спіралями. їх всього чотири, розташованих попарно одна проти другої і з 'єднаних між собою косими поясами, нанесеними коричневою краскою. На внутрішній поверхні пле- чиків також збереглись залишки розпису. В другому шурфі був знайдений уламок ліпної розписної посудини. Малюнок покриває всю поверхню стінки. На сіруватому фоні коричневою краскою нанесені смуги і мілка сітка, а чорною — горизонтальні і навкісні смуги (табл. 2—г). Крім залишків посуду, в шурфах зустрічались улам- жи обпаленої глини. Але ж під'йомний матеріал виявився значно виразнішим, ніж мате- 169 і/ • M L L W V : Табл. III. 170 ріал шурфів. Внаслідок багаторічної оранки велика кількість керамічних залишків виверталась на поверхню. Власники садиб збирали всі черепки і складали на «межу», де й можна вибрати найкращі зразки уламків. Де- які з них опишемо: По характеру орнаментації їх можна розділити на три групи: 1) роз- писані тільки фарбами, 2) прикрашені боріздками і фарбами і 3) борізд- ками та ямочними або трикутними заглибинами. Д о першої групи належить частина порожнистого піддона з дном лігаїої розписної посудини. Висота піддона б см, діаметр — \2 см. Зовніш- ня поверхня його розписана коричневою краскою у вигляді ряду овалів, нанесених двома вузькими і одною широкою смугами. Таких овалів чотири. Простір між овалами заповнений коричневою фарбою. На придон- ній стінці збереглись сліди розпису (табл. 2—д) . Внутрішня поверхня під- дона недбало загладжена. На інших уламках розпис виконаний червоною і чорною красками. Орнамент складають мілка сітка, зображена чорною краскою, та вузькі червоні смуги (табл. 2—е) . Друга група посуду прикрашена змішаним орнаментом. На жовто- глиняних уламках зовнішня поверхня орнаментована боріздками, на яких збереглись сліди червоної краски. Внутрішня поверхня розписана лише коричневою краскою (табл. З—а) . Третя група посуду, судячи по уламках, орнаментована теж зміша- ним узором: суспіль боріздки на посудині чередуються з ямковими загли- бинами (табл. З—б) . На стінках деяких таких уламків є рельєфні налі- пи-вушки з наскрізними отворами в основі (табл. З—в, д ) . Були також посудини, у яких під краєм прямих вінець (висота 5,5) нанесені трикутні заглибини на плечиках. Крім того, на плечиках ще густо нанесені мілкі продовгуваті рисочки (табл. З—г) . Посуд з заглибленим орнаментом кількісно переважає. Було також чимало виявлено уламків товстих грубих стінок, інколи з вушками, на зов- нішній поверхні їх сліди пальців від недбалого згладжування рукою (табл. З—е). Через територію поселення Перликани проходить нового походження яр, який впадає в річку. При зачистці прямовисної стінки яру, на глибині 1,1 м були виявлені уламки ліпного посуду з боріздковим орнаментом, З'ламки обпаленої глини та кременю зі слідами обробки. Ще один такий кремінь був знайдений серед підйомного матеріалу. Таким чином, можна перш за все зробити висновок про наявність в Перликанах великого ранньотрипільського поселення. Найближчою аналогією керамічним знахідкам з Перликан є поселення Солон- чени І (Резінський район, М Р С Р ) І Є також деякі спільні риси в ке- раміці Перликан і в кераміці з поселення Жури , Рибницького району, М Р С Р ^ Далі , на лівому березі Дністра, в с. Гояни, Дубосарського району, М Р С Р , виявлено ще одне поселення трипільського часу. Місцевість, на якій воно розташоване, захищена зі всіх боків природними перешкодами: з півдня її омиває Дністро, з заходу — р. Ягорлик, а зі сходу прикриває глибока балка. Таким чином, поселення розташоване на височині. Вся вона перекопана, багато ям, погребів, котлованів, будівель та ін. ^ На жаль, з керамікою Солончен І ознайомитись не вдалось, але Т. С. П а с с е к особисто проглядала матеріали Перликан і найшла їх дуже близькими до Солон- ченських. ^ С. Н. Б и б и к о в , Ар.хеологические раскопки у селений Попенки и Журы на Днестре в 1952 г. КСИИМК, в. 56, 1954 г. 17f г ^ Табл. 3. і 72 Під'йомннй матеріал там був виявлений двох груп. Д о першої відно- сяться уламки трипільського ліпного жовто- та червоноглиняного посуду, орнаментованого боріздками та красками. Найбільш цікавий серед них — це уламок невеликої посудини з шиш- коподібним вушком на боці, в основі якого наскрізний отвір. Орнамент на ньому виконаний чорною та білою красками на взірець шахматної дошки. Квадратики, закрашені білою краскою, поділені надвоє вертикальною Т а б л . 4. коричневою тонкою смугою. Внутршіпя поверхня також розкрашена тем- ними смугами (табл. 4—а) . Знахідок посуду було виявлено дуже мало. Д о другої групи належать уламки ліпного сіроглпняного посуду, які не можуть бути ві.'щесені до трипільського ніару. Уламки невиразні, але нагадують собою посуд скіфського часу, а можливо й кіммерійського. В глині є доміин<а шамоту, випал слабий. Сюди ж слід віднести і рз'чку амфори світло-жовтого кольору. Куль- турний шар поселення повністю зруйнований, сліди його незначні, знахі- док надзвичайно мало. В селі Дубове (Червоноокнянський район), розташованому біля пі- дошви обох схилів р. Ягорлик, на північній околиці його, на Л І В О М У схилі, були виявлені сліди древнього поселения. На поверхні чорнозему виділялись світло-сірі П Л Я М И . BoHlt були усія- ні уламками ліпного сіроглиняного посуду, в глиняному тісті якого є ло- 173 мішка шамоту. Деякі з уламків орнаментовані: по краях вінець косі або півкруглі зарубки, а під вінцями вертикальні зарубки (табл. 4—б, в, г ) . На стінках посуд прикрашався пальцевими відбитками, або в і д т я т у - тими валиками з широкими ромбовидними зарубками (табл. 4—д). Тут же були знайдені масивні уламки дниш; ліпного посуду. Крім того, вияв- лене одне сіроглиняне прясло біконічної форми та ручка червоноглиня- ної амфори. Невиразні і малочислєнні уламки стінок ліпного сіроглиняного посу- ду та два уламки стінок сіроглиняних лощених посудин, сформованих на гончарному колі, черняхівського типу, були виявлені в с. Довжанка , Чер- воноокнянського району. Одеської області. Місцевість, де були зібрані ці знахідки, густо забудована і засаджена садами. Село Флора, Червоноокнянського району, Одеської області, розташо- ване теж на р. Ягорлик. Н а північній околиці його зібрані дуже невиразні уламки темно-сірого ліпного посуду. Розвідувальні шурфи дали такі ж роздріблені уламки ліпного посуду. Тільки в одному шурфі (1 -и X 2 лі) на глибині ЗО CM виявлено завал обпаленої глини в вигляді обмазки, тов- щиною 8 CM. Серед цих кусків глини знайдено два маленькі уламки ліп- них стінок. Під завалом нічого не виявилось (глиб. 80 см). По зазначеному маршруту розвідкою було зафіксовано 8 курганів в селах Нова Кульна, Довжанка , Коси І (Котовський район) і в с. Глибо- чок того ж району. Н а поверхні деяких курганів були знайдені окремі уламки ліпного посуду.

Археологічні пам'ятки в долинах річок Тростянець і Ягорлик

Institution

Ähnliche Einträge