Археологічні пам'ятки долини р. Тілігул

Археологічні пам'ятки долини р. Тілігул

Восени 1956 р. науковими працівниками Одеського державного археологічного музею була проведена археологічна розвідка по течії річки Тілігул, по маршруту Ананьїв — Троїцьке — Андрієво-Іванівка — Березівка (в межах Одеської області)....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:1960
1. Verfasser: Патокова, Е.Ф.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Одеський археологічний музей НАН України 1960
Schriftenreihe:Материалы по археологии Северного Причерноморья
Schlagworte:
Полевые исследования и разведки
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170877
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Археологічні пам'ятки долини р. Тілігул / Е.Ф. Патокова // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 184-190. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-170877
record_format dspace
spelling irk-123456789-1708772020-09-04T01:26:46Z Археологічні пам'ятки долини р. Тілігул Патокова, Е.Ф. Полевые исследования и разведки Восени 1956 р. науковими працівниками Одеського державного археологічного музею була проведена археологічна розвідка по течії річки Тілігул, по маршруту Ананьїв — Троїцьке — Андрієво-Іванівка — Березівка (в межах Одеської області). 1960 Article Археологічні пам'ятки долини р. Тілігул / Е.Ф. Патокова // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 184-190. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. XXXX-0126 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170877 uk Материалы по археологии Северного Причерноморья Одеський археологічний музей НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Полевые исследования и разведки
Полевые исследования и разведки
spellingShingle Полевые исследования и разведки
Полевые исследования и разведки
Патокова, Е.Ф.
Археологічні пам'ятки долини р. Тілігул
Материалы по археологии Северного Причерноморья
description Восени 1956 р. науковими працівниками Одеського державного археологічного музею була проведена археологічна розвідка по течії річки Тілігул, по маршруту Ананьїв — Троїцьке — Андрієво-Іванівка — Березівка (в межах Одеської області).
format Article
author Патокова, Е.Ф.
author_facet Патокова, Е.Ф.
author_sort Патокова, Е.Ф.
title Археологічні пам'ятки долини р. Тілігул
title_short Археологічні пам'ятки долини р. Тілігул
title_full Археологічні пам'ятки долини р. Тілігул
title_fullStr Археологічні пам'ятки долини р. Тілігул
title_full_unstemmed Археологічні пам'ятки долини р. Тілігул
title_sort археологічні пам'ятки долини р. тілігул
publisher Одеський археологічний музей НАН України
publishDate 1960
topic_facet Полевые исследования и разведки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170877
citation_txt Археологічні пам'ятки долини р. Тілігул / Е.Ф. Патокова // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 184-190. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
series Материалы по археологии Северного Причерноморья
work_keys_str_mv AT patokovaef arheologíčnípamâtkidolinirtílígul
first_indexed 2025-07-15T06:15:31Z
last_indexed 2025-07-15T06:15:31Z
_version_ 1837692492475006976
fulltext О Д Е С Ь К И Й Д Е Р Ж А В Н И Й А Р Х Е О Л О Г І Ч Н И Й МУЗЕЙ МАТЕРІАЛИ З АРХЕОЛОГІЇ ПІВНІЧНОГО П Р И Ч О Р Н О М О Р ' Я ВИП. III 1959 Е. Ф. Патокова АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ'ЯТКИ ДОЛИНИ р. ТІЛІГУЛ Восени 1956 р. науковими працівниками Одеського державного архе- ологічного музею була проведена археологічна розвідка по течії річки Тілігул, по маршруту Ананьїв — Троїцьке — Андрієво-Іванівка — Бе- резівка (в межах Одеської області) . Річка Тілігул бере початок біля м. Ананьїва і впадає в Тілігуль- ський лиман. З а р а з в більшій частині своєї течії її русло майже висохле, густо заросле очеретом; в стародавні часи вона, можливо, була ширша та повноводніша, беручи до уваги розміри річного русла. Праві схили тілігульської річної долини високі, круті, порізані яра- ми, ліві — пологі, рівнинні, часто являють собою заливні луки. Археологічне обслідування схилів долини дало матеріали, які можна віднести до різних епох стародавньої історії краю В околицях с. Велика Доярка (Троїцький район. Одеської області) , відкрито поселення полів поховань черняхівського типу. Воно знаходи. ться на північно-західній окраїні названого села, по праву сторону від до- роги, яка йде на Ананьїв. Поселення розташоване на правому березі р. Тілігул і тягнеться вздовж її течії на протязі 800 м і вгору по похило- му схилу долини приблизно на 200 м. Територія стародавнього поселення систематично розорюється. Зав- дяки цьому вся площа поселення густо засіяна культурними залишками у вигляді шматків пічини та каменю, уламків глиняного посуду, а також кістками тварин. Сіроглиняний посуд, коли брати до уваги підйомний матеріал, ви- готовлявся на гончарному колі; він представлений двома групами: добро- го вироблення з лощеною поверхнею та більш грубий за своїми технічни- ми особливостями, Т. 3. кухонний. Перша група представлена меншою кількістю черепків, більшість з них —• уламки мисок зі злегка відігнутими назовні вінцями. Лощений посуд зроблено з добре відмученої глини, обпал — рівномірний, наскріз- ний (табл. 1—а, б) . Глиняна маса, що служила матеріалом для ви- готовлення посуду другої групи, містить в собі домішку кварцю. З а цією причиною поверхня черепків нерівна, має раковини (табл. 1—в, г) . Великобоярська колекція має в своєму складі уламок кам'яного знаряддя, яке за формою дуже нагадує верхню частину сокири з шліфо- ваною поверхнею. ' Про випадкові знахідки стародавніх предметів та курганів по берегах р. Тілі- гул є повідомлення в дореволюційній літературі. Всі вони наводяться І. Ф. Ф а б р і ц і- у с в її «Археологічній карті Причорномор'я УРСР», 1951, Київ, стор. 53—56. Поселення їй не були відомі і тому не були відмічені. 184 в Н ОВОГРИГОРІвКА АИАН'ІВЧ % » / N i C o x o B K A d . - ^ ВЕЛИКА БОЯРКА®*Х ^ ^ © Т Р О Ї Ц Ь К Е І ^ \Е> ПОКРОВКА > ^ і > М и к ОЛАСвКА AHAPltBO-IeAHIBKAC» \ОІСАЄВО. ^ оСтРЮКОВО МИХАЙЛО- ОЛЕКСАНДРІ ВКА о КОРНІЇВКА ЧиЖІВКА ® / 6EPE31BKAv о ^ S J ж І У г м о в н » З Н А К И - А. -КУРГАН чи ГРУПА КУРГАНІВ А - СТАРОДАВНЄ ПОСЕЛЕННЯ • -6ИПА)^КО0І ЗНАХІДКИ Кроки археологічної розвідки Ананьїв—Березівка. 185 Просуваючись вниз за течією, ми встановили сліди такого ж поселен- ня (одночасного Великій Боярці) на лівому схилі долини р. Тілігул (в 1 кж на північ від теперішнього села Троїцьке того ж району) . Це, невеликих розмірів поселення, розташоване на невисокому мисі, який розорюється під посіви. в 1 /сл на південний схід від с. Стрюково (Андрієво-Іванівський ра- йон), в 650 м від русла р. Тілігул, на її лівому березі, відкрито посе- лення передскіфського часу. В південно-західній околиці села Стрюково, вправо від дороги, яка веде на с. Петрівку, на невеличкому віддаленні один від одного височать три кургани. Поруч з курганною групою знаходиться вищезгадане селище. Площа останнього (біля 600 м^) в момент обслідування являла собою поорану ці- лину. На ріллі чітко виділялись світлі плями, які були насичені пам'ят- ками матеріальної культури: великою кількістю уламків ліпного глиня- ного посуду, кусками обпаленої глини та каменю різноманітних розмірів та форм, великою кількістю кісток тварин; серед останніх часто зустріча- лись цілі черепи коней. Посуд, представлений уламками глиняних посудин головним чином банковидного типу, з прямими або злегка відігнутими вінцями, з товстим плоским дном, яке утворює прямий кут з боковими стінками. Банковид- ні посудини прикрашались наліпним валиком та насічками. Наліпний ва- лик зустрічається під вінцями та на тулубцях посудин; в деяких випадках спостерігаються валиковидні вертикальні та похилі наліпи (табл. 2—а, б, г) . Гладенький валик часто розчленяли пальцевими вдавлинами то доволі глибокими, то ледве помітними (табл. 2—а, б) . Зустрічались уламки посуду, прикрашені валиком, на якому нанесе- ні похилі зарубки (табл. 2—д). Зберігся уламок з маленької ручної, виліпленої разом з стінкою посудини (табл. 2—ж) . Посуд виготовлено з глини, яка має домішки шамоту, його погано обпалено, поверхня черепків сірувато-жовтуватого кольору, в зламі — сірого. Д о описаних знахідок треба додати фрагмент обробленої кістки (табл. 2—з) з густо нанесеними нарізками по краю та уламок точильного каменю. В 500 м від вищезгаданого поселення учасниками розвідки підібрано чимало уламків аналогічного посуду (на північний захід від с. Корніївка, Андрієво-Іванівського району). На північний схід від районного центра с. Андрієво-Іванівка, на л і . вому пологому березі р. Тілігул на відстані 300 м від русла, відмічені по- одинокі досить невиразні фрагменти ліпної кераміки, виготувані з добре відмученої жовтої глини. їх доповнюють два кремінні скребки, зроблені на відщепах та уламках кремінної обробленої пластинки (табл. З—а, в ) . На цьому можна закінчити характеристику археологічних пам'яток, які дають можливість твердити, що на місцях їх знаходження в старо- давні часи існували різночасові поселення. Дал і зупинимось на окремих знахідках. Майже в центрі с. Покровка, Андрієво-Іванівського району, на лівому березі р. Тілігул, нами досліджено досить великих розмірів кур- ган (висота — 5 м, діаметр — біля 20 м). Курган насипано майже біля самої течії р. Тілігул, на відстані 150 м від берега. Розглядаючи вже розкопані місця ми знайшли залізну стрілу, невиразні уламки глиняного посуду та подрібнені кістки людини. Залізна стріла листовидна, черепкова, з валиком для опору в древко (табл. З—г). Довжина її — 7,2 см. Вона має повні аналогії серед зброї древньоруського городища Е^кімауци 9—11 ст. ст.^. В місцевій школі нам розповіли, що при зруйнуванні насипу кургану - Г. Б. Ф е д о р о в , Городище Екимауцьі, КСИИМК, вып. 50,. 1953, стор. 106.. 186 були відкриті стародавні поховання, які супроводжував інвентар (посуд, зброя та інше). Ці речі не збереглися, крім двох мідних монет. Одна з них походить з Пантікапею. Цікаві дві випадкові знахідки, які були Табл. !. виявлені меиіканцями сіл Чижівки та Ряснопілля (Березівського району) і передані учасникам археологічної розвідки. В 2 KM від с. Чижівка, на правому березі Тілігула, на колгоспному городі, за повідомленням мешканців села неодноразово знаходили ста- родавні предмети: знаряддя з кості та ка.меню, глиняний ліпний посуд та інше. Всі пам'ятки не збереглися за винятком кам'яної сокири. Це — май- стерно зроблена бойова сокира-молот з зеленкувато-сірого каменю. Вона 187 188 Табл. 3. 189 має всі риси, характерні для бойових сокир: ретельно оброблена та від- шліфована, має добре просвердлений округлий отвір для насадки на ру- коятку і являється знаряддям зосередженої дії, оскільки в ній поєднує- ться сокира з молотом (табл. З — д, е) . Отвір знаходиться майже посередині, трохи ближче до обуха, в цій частині знаряддя найширше. Передній і задній боки знаряддя нижче от- вору поступово звужуються до леза, яке вкінці злегка загинається донизу. Верхня частина — округлий «молот» також злегка звужується до свого краю і трохи опускається вниз. Бокові сторони плоскі. Площа обуха має округлу форму. Л е з о ^ а є сліди спрацьованості. Відшліфована вся поверхня знаряддя та його отвір. Розміри: довжина — 11 см., ширина (бі- ля отвору) — 4—5 см., діаметр плош,і обуху — 2,7 сш. На обусі та бокових сторонах є вибоїни недавнього походження. За формою наша сокира-молот дуже схожа на нефритову сокиру-мо- лот з річки Гайгулу (кол. Цареконстантинівський район, на Маріуполь- щині)1 Директор школи с. Ряснопілля (Берегівського району) Л. П. Леон- 7ЮК передав нам уламок кам'яної сокири (половинка), який було знайде- но на території самого села. Сокира виготувана з жовтувато-сірого каме- ню. Це найбільш розповсюджений тип видовженоовальної сокири з ши- роким округлим обухом, витягнутим лезом і високо розташованою з ти- тульного боку проушиною (табл. З—ж) . Лезо тупе. Поверхня сокири в свій час була відшліфована. Довжина сокири — ГО CM, ширина біля обуха — 3,5 см. Д о окремих знахідок треба віднести кісткові рештки мамонта, вияв- лені на дні колишнього ставка між селами Петрівка і Новогригор' ївка (Ананьївський район) . На протязі всього маршруту розвідкою були відмічені окремі кургани та курганні групи біля с. Кохівка, Велико-Боярка, Покровка (Троїцький район); Миколаївка, Стрюково, Андрієво-Іванівка (Андрієво-Іванівський район); Михайло-Олексадрівка, Березівка (Березівський район), (див. схематичну карту розвідки). ^ 3 . П. П і н е в и ч, Нефритова сокира-молот з узбережжя р. Гайгулу, Маріу- польського округу. Антропологія, III, 1950, стор. 203—205, мал. 1—2.

Ähnliche Einträge