Археологічна розвідка берегів р. Алкалії
Перша археологічна розвідка берегів р. Алкалії була зроблена У вересні 1957 р. Приморським розвідувальним загоном Прутсько-Дністровської експедиції ІІМК АН СРСР, Молдавського філіалу АН СРСР та Одеського державного археологічного музею ^ Було відкрито декілька стародавніх поселень на лівому (східном...
Збережено в:
| Дата: | 1960 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Одеський археологічний музей НАН України
1960
|
| Назва видання: | Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170880 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Археологічна розвідка берегів р. Алкалії / І.Т. Черняков // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 194-200. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-170880 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1708802020-09-04T01:26:18Z Археологічна розвідка берегів р. Алкалії Черняков, І.Т. Полевые исследования и разведки Перша археологічна розвідка берегів р. Алкалії була зроблена У вересні 1957 р. Приморським розвідувальним загоном Прутсько-Дністровської експедиції ІІМК АН СРСР, Молдавського філіалу АН СРСР та Одеського державного археологічного музею ^ Було відкрито декілька стародавніх поселень на лівому (східному) березі р. Алкалії біля слідуючих сучасних населених пунктів: с. Старокозаче, с. Підгорне (Бабей), с. Монаші, с. Велика Мар'янівка. У вересні 1959 р. автор цієї статті провів повторну розвідку берегів р. Алкалії. 1960 Article Археологічна розвідка берегів р. Алкалії / І.Т. Черняков // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 194-200. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. XXXX-0126 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170880 uk Материалы по археологии Северного Причерноморья Одеський археологічний музей НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Полевые исследования и разведки Полевые исследования и разведки |
| spellingShingle |
Полевые исследования и разведки Полевые исследования и разведки Черняков, І.Т. Археологічна розвідка берегів р. Алкалії Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| description |
Перша археологічна розвідка берегів р. Алкалії була зроблена У вересні 1957 р. Приморським розвідувальним загоном Прутсько-Дністровської експедиції ІІМК АН СРСР, Молдавського філіалу АН СРСР та Одеського державного археологічного музею ^ Було відкрито декілька стародавніх поселень на лівому (східному) березі р. Алкалії біля слідуючих сучасних населених пунктів: с. Старокозаче, с. Підгорне (Бабей), с. Монаші, с. Велика Мар'янівка. У вересні 1959 р. автор цієї статті провів повторну розвідку берегів р. Алкалії. |
| format |
Article |
| author |
Черняков, І.Т. |
| author_facet |
Черняков, І.Т. |
| author_sort |
Черняков, І.Т. |
| title |
Археологічна розвідка берегів р. Алкалії |
| title_short |
Археологічна розвідка берегів р. Алкалії |
| title_full |
Археологічна розвідка берегів р. Алкалії |
| title_fullStr |
Археологічна розвідка берегів р. Алкалії |
| title_full_unstemmed |
Археологічна розвідка берегів р. Алкалії |
| title_sort |
археологічна розвідка берегів р. алкалії |
| publisher |
Одеський археологічний музей НАН України |
| publishDate |
1960 |
| topic_facet |
Полевые исследования и разведки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170880 |
| citation_txt |
Археологічна розвідка берегів р. Алкалії / І.Т. Черняков // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 194-200. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT černâkovít arheologíčnarozvídkaberegívralkalíí |
| first_indexed |
2025-07-15T06:15:38Z |
| last_indexed |
2025-07-15T06:15:38Z |
| _version_ |
1837692500514439168 |
| fulltext |
О Д Е С Ь К И Й Д Е Р Ж А В Н И Й А Р Х Е О Л О Г І Ч Н И Й МУЗЕЙ
МАТЕРІАЛИ З А Р Х Е О Л О Г И ПІВНІЧНОГО П Р И Ч О Р Н О М О Р ' Я
ВИП. III 1959
/ . Т. Черняков
АРХЕОЛОГІЧНА РОЗВІДКА
БЕРЕГІВ р. АЛКАЛ ї ї
Долина р. Алкалі ї (Алкалі-дере) ' пересікає територію Білгород-Дні-
стровського та Старокозачого районів, Одеської області, у напрямі—з пів-
ночі ка південь. Напрям її з алежить від похилу місцевості, яка становить
1,5 мікм. Свій початок р. Алкалія бере в Молдавії і впадає в оз. Солоне
(Бурнас) . Д о в ж и н а річки — 67 км , площа басейну — 655 км^. Правий,
західний, берег крутіший за лівий, східний берег. Береги прорізані ярами
і, крім того, покриті багаточисленними, але невеликими зсувами. Н а схи-
лах берегів річки спостерігається багато джерел , проте продуктивність їх
дуже незначна і недостатня для утворення лсивого потоку в річці, а тому
річка піорічно пересихає.
Вода в річці і в більшій частині джерел солонкувата на смак.
Прилягаючі до північної течії річки поля мають плодородні чорно-
земні грунти, які ближче до півдня змінюються супіщаними грунтами, а в
долині річки переходять в солончаки. Утворення солончакових грунтів
у заплавині р. Алкалі ї — явище чисто сучасне, бо раніше р. Алкалія мала
"безпосередній зв 'язок з морем, і вся територія заплавин, яка з а р а з скла-
дається із алювіальних відкладів, була в свій час дном річки. В минуло-
му долина р. Алкалії мала чисто степовий, переважно трав 'яний рослин-
ний покрив. В наш час природний рослинний покрив долини значно змі-
нився. Степи набули вигляду культурного ландшафта в зв 'язку з інтен-
сивним розорюванням. Тепер вони являють собою поля, покриті посівами
сільськогосподарських культур, садами та виноградниками. В долині
річки, в деяких місцях, росте очерет і о с о к а — в зв 'язку з близькістю
ґрунтових вод до поверхні.
Перша археологічна розвідка берегів р. Алкалі ї була зроблена У ве-
ресні 1957 р. Приморським розвідувальним загоном Прутсько-Дністров-
ської експедиції І І М К АН С Р С Р , Молдавського філіалу АН С Р С Р та
Одеського державного археологічного музею ^ Було відкрито декілька
стародавніх поселень на лівому (східному) березі р. Алкалії біля слідую-
чих сучасних населених пунктів: с. Старокозаче, с. Підгорне (Бабей) ,
с. Монаші, с. Велика Мар 'янівка
У вересні 1959 р. автор цієї статті провів повторну розвідку бере-
гів р. Алкалії . Археологічну розвідку ми почали з с. Старо-
' А. С к а л ь к о в с к и й, Опыт статистического описания Новороссийского края,
ч. I, Одесса, 1850, стор. 63.
2 Каталог річок України, К., 1957, стор. 31.
^ Археологічну розвідку берегів p. Алкалії в 1957 p. провели співробітники
ОДЛА\ Е, Ф. Патокова та Л. Р. Шиф.
Щоденник археологічної розвідки по берегах р. Алкалії в і 957 p., фонди
ОДАМ, .Nb 71450.
194
козаче і йшли на південь в здовж лівого (східного) берега р. Алкалі ї а ж
до впадіння її в оз. Солоне. Перейшовши на правий (західний) берег
р. Алкалі ї , ми оглянули його, йдучи весь час м а й ж е у північному напрям-
ку до верхів ' їв річки. Оглянувши верхів 'я р. Алкалі ї , ми спустились по її
•східному березі до с. Старокозаче . Таким чином, нами були оглянуті оби-
два береги р. Алкалі ї від її верхів 'я до впадіння в оз. Солоне (див. схем,
п л а н ) . В результаті поверхового огляду берегів р. Алкалі ї нами було ви-
5ІВЛЄН0 цілий ряд археологічних пам'яток.
І /
С Т А Р О К О З А Ч Х ^ Х Ж
- РЗЕЛЕИІЬКЛ
П І Д Г О Р Н Е З
^^ '^КШІАЛІЇВКА
22 А '
г а ^ ' о М о Н А Ш І
МАЕЛЗЛІІВКАф
І
І
;g л ' о В Е Л И К А М А Р ' Я Н І В К А
л і ? . t
Ш И Р О К Е А
Id 8
12.
Т У З Л И ^ )
Умовні ІНАКИ;
^-ГРУПА КУРГАНІВ
ЧИ КУРГАН
А-ПОСЕЛЕННЯ
О 6 'Z^.
Схема розташування археологічних пам'яток в долині р. Ллкалії ,
І. Лівий (східний) берег
1. На південь ВІД села Старокозаче (біля 100 м) на поверхні городів
зустрічаються уламки сіроглиияної лощеної кераміки черняхівського ти-
пу (табл. І, 1) та ліпної кераміки, зробленої з грубої маси з домішкою
шамоту. Слід відмітити знахідку у л а м к а н іжки амфориска , в глині якого
д у ж е багато мілких вкраплень піску (табл. І, 2 ) . На поверхні давнього
поселення була знайдена глиняна обмазка зі сл ідами прутів. Сліди старо-
давнього поселення тягнуться протягом 500 ж вздовж берега р. Алкалі ї
(схем, план, 1).
2. В східній частині с. Підгорне, на площі, обмеженій з заходу доли-
ною р. Алкалі ї , з півночі — балкою давнього походження, знайдені мілкі
фрагменти ліпної сіроглиняної кераміки, кремневі відщепи та одне ви-
разно оброблене скребло, яке м а й ж е не має патини (табл. II, 3 ) . П л о щ а
вищезгаданих знахідок невелика (схем, план, 2) .
.13* 195
3. На південь від с. Підгорне (до 1,5 км) на ораному полі, зліва від
дороги до с. Карналі ївка зустрічаються кості, каміння та фрагменти ліп-
ної кераміки. Вінця посудин прямостоячі або злегка відхилені назовні
(табл. II, 4 ) . Стінки деяких ліпних посудин оздоблені відтягнутим неви-
соким валиком (табл. І, 5; II, 6) і мають іноді досить різку профіліровку
Табл. І.
(табл. II, 7) . Поселення тягнеться на віддалі 200—250 м вздовж берега-
р. Алкалії (схем, план, 3) .
4. На схід від с. Підгорне (в 800 м), на верхній терасі долини р. Ал.
калії височить курган заввишки до 5 м (схем, план, 4) .
5. На південь від с. Монаші (в 100 ЛІ), на схилі долини, знайдені
уламки ліпної кераміки з прямими вінцями, навкоси зрізаними по краюі
(табл. II, 28). Зустрічаються також уламки посудин з різкою профіліров-
196
кою стінок (табл. II, 8) та кераміка черняхівського типу. На площі посе-
лення, що має незначні розміри, зустрічаються кості, каміння (схем,
план, 5) .
6. Н а південній околиці с. Велика Мар 'янівка (схем, план, 6) , на схи.
лі долини (в 1 KM від течії річки), виявлені сліди давнього поселення:
кістки, каміння, уламки ліпної товстостінної кераміки з ледве відігнутими
Табл. II.
(табл. I, 13, 14) та прямостоячими вінцями, оздобленими по краю рідки-
ми насічками (табл. І, 15). Один фрагмент ліпної кераміки з відігнутими
вінцями має на стінці наліпну кульку (табл. І, 16).
7. За південно-східною околицею с. Широке (схем, план, 7) , на ора-
ному полі, зустрічаються кості, каміння, уламки ліпної товстостінної і
тонкостінної кераміки з трохи відігнутими вінцями, уламки амфор (ула-
197
мок ручки амфори (табл. I l l , 9 ) , уламок вінець амфори (табл. I l l , 12) та-
уламки посудин, оздоблених лініями лощіння (табл. I l l , 27). Один ула-
мок ліпної посудини прикрашений наліпленою стилізованою головкок>
людини (табл. I l l , 17). Знайдені фрагменти кераміки, зробленої на гон-
чарному крузі, які оздоблені двома паралельними прямими лініями під
вінцями посудини (табл. I l l , 18), а також фрагменти червоноглиняної
тонкостінної кераміки (табл. II, 10) та уламок вінця червонолакової по-
судини (табл. I l l , 11). В південній частині поселення на миску, утворено-
му долиною р. Алкалі ї та впадаючою в неї зі сходу балкою, нами знай-
дено відщепи кременю та одне добре відретушоване скребло з досить
сильною патинізацією (табл. II, 19). Сліди стародавнього поселення тяг-
нуться на протязі 300 м.
8. З північно-західного боку до стародавнього поселення прилягає
група курганів (5), розташованих в ряд по лінії південь—північ (схем,
план, 8 ) . Висота курганів від 1,5 до 3,5 м.
9. Н а північно-східному березі оз. Солоне, навпроти місця впадіння
р. Алкалії , в \,Ъ KM від берега озера, нами виявлені 2 кургани висотою
біля 1,5 м (схем, план, 9) .
II. Правий (західний) берег
10. В південно-західній частині с. Тузли (схем, план, 10) знайдені
уламки ліпної сіроглиняної кераміки, зробленої з грубої маси. Слід від-
мітити знахідку одного уламка ліпної, добре обпаленої посудини, прикра-
шеної двома низькими відтягнутими валиками (таб. II, 20).
11. Н а північ від с. Тузли знаходиться група курганів (6), розташо.
ваних в ряд по лінії південь—північ (схем, план, 11). Висота курганів бі-
ля 5—7 м. Н а одному з цих курганів, в зрізі траншеї, що проходить по
вершині кургану, нами було виявлено та досліджено поховання кочови-
ка з конем IX—^ХІ ст. ст. В похованні були знайдені 2 золотих вискових
підвиски, ліпний сіроглиняний горщик, 2 залізних стремена овальної фор-
ми, залізне пряме вудило та ЗО срібних позолочених блях від кінської
збруї. Кістяк л е ж а в на спині, головою на захід, руки витягнуті вздовж ті-
ла. Справа від кістяка лежав череп та відрублені кінцівки коня. Позаду
черепа людини стояв ліпний горщик. Майже подібні поховання кочови-
ків широко відомі в Північному Причорномор'ї®.
12. Н а північний схід від с. Тузли (в З км) біля дороги, що йде до
с. Широке, на ораному полі, трапляються окремі мілкі фрагменти ліпної
сіроглиняної кераміки та уламки посудин, зроблених на гончарному кру-
зі. Тут ж е зустрічаються кості та невеличкі камінці. На поверхні був
знайдений і патинізований відщеп кременю (схем, план, 12).
13. На північ від вищеописаного стародавнього поселення знаходи-
ться група (3) заввишки до 1 м (схем, план, 13).
14. На південь від с. Широке (в 800 м) на березі височить курган ви.
сотою до 10 м. Біля нього розташовано З маленьких курганчика висотоЮ'
до 0,8 м (схем, план, 14).
15. Н а північний захід від вищезгаданої групи курганів тягнеться ше
одна група курганів (6) висотою в 2—З м. Відстань між курганами до
50—80 м (схем, план, 15).
16. На захід від с. Широке знаходиться група курганів (6), один з
яких має висоту до 12—15 м і, як розказують місцеві жителі , був колись
5 Кістяк належить дитині 7—8 років.
® С. А. П л е т н е в а , Печенеги, торки и половцы в южнорусских степях, МИА,.
т. 62, ч. I. 1958, crop. 153.
198
обкладений камінням (схем, план, 16)''. На його вершині нами були пі-
' дібрані уламки ліпної тонкостінної кераміки з ледве відігнутими вінцями
та оздобленої по плечиках частими насічками (табл. I l l , 21) .
17. Н а південний захід від с. Широке розташована група курганів
висотою від 1 до 8 ж. Ц я група налічує 8 курганів (схем, план, 17).
Табл. III.
18. На південь від с. Велика Мар 'янівка знаходиться група курганів
(5) висотою від 1 до 5 ж Н а поверхні цих курганів були підібрані дуже
невиразні фрагменти ліпної кераміки та одна сильно патинізованя. пла-
стинка кременю (схем, план, 18).
Цей курган серед місцевих жителів відомий під назвою «Гостра могила».
199
19. На північний захід від с. Велика Мар 'янівка розташована група
курганів (19) висотою від 1 до З м (схем, план, 19). На одному з цих
курганів нами були знайдені дрібні фрагменти ліпної кераміки та уламок
горла вузькогорлої амфори (табл. I l l , 22) .
20. На північ від залізничної колії Білгород-Дністровський — Ізмаїл,
що перетинає р. Алкалію, нами-оглянута група курганів (6), які мають
висоту 5—7 м (схем, план, 20) .
21. На північний захід від с. Монаші біля шосейної дороги Білгород-
Дністровський— Сарата є два кургани висотою до 7—10 ж (схем,
план, 21) .
22. На північний захід від с. Монаші (2—2,5 км) або на південний
захід від с. Карналі ївка (в 2 км), на схилі долини виявлені сліди старо-
давнього поселення (схем, план, 22): невеличкі камінці, кості і багаточис-
ленні уламки ліпної товстостінної кераміки. Підібрані уламки посудин з
прямостоячими вінцями (табл. ПІ, 26) , оздобленими рідкими вдавлюван-
нями пальця до їх краю (табл. I l l , 23) . Вінця деяких посудин відігнуті
(табл. ПІ , 24) або мають незначний навіс назовні (табл. ПІ , 25). Площа
стародавнього поселення віддалена від річки на 200 м і тягнеться близько
1 км вздовж р. Алкалії .
23. На південний захід від с. Карналі ївки (схем, план, 23) до 1 км,
на значній площі трапляються мілкі фрагменти ліпної сіроглиняної кера-
міки, каміння. На поверхні було замічено декілька камінців зі слідами
вогню.
24. На захід від с. Старокозаче на верхній терасі річної долини зна-
ходиться курган висотою до 5 м (схем, план, 24).
Таким чином, в результаті археологічної розвідки нами було виявле-
но 10 стародавніх поселень різних епох, зафіксовано 54 кургани, дослі-
джено 1 курганне поховання кочовика IX—XI ст. Крім того, було огляну-
то декілька залишків татарських поселень біля с. Підгорне, с. Олексіївка
(Майсбург), с. Широке, с. Тузли.
Слід зауважити, що розвідка носила характер лише попереднього
поверхового огляду, а тому дані археологічної розвідки носять неповний,
фрагментарний характер. Але автор сподівається, що результати про-
веденої археологічної розвідки в деякій мірі поповнили археологічну кар-
ту цього району і допоможуть в майбутньому археологічному дослідженню
цього краю.
|