Кам'яні знаряддя праці з фондів Одеського державного археологічного музею

В археологічній колекції Одеського державного археологічного музею зберігається декілька десятків кам'яних знарядь праці часів неоліту і бронзи. Після розбирання колекції слід виділити знаряддя праці різних форм та призначення — сокири, молоти, полірувальники. За формами і функціями дій їх в св...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	1960
Автор:	Ярова, Є.X.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Одеський археологічний музей НАН України 1960
Назва видання:	Материалы по археологии Северного Причерноморья
Теми:	Публикации и сообщения
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170881
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Кам'яні знаряддя праці з фондів Одеського державного археологічного музею / Є.X. Ярова // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 203-213. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-170881
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1708812020-09-04T01:26:21Z Кам'яні знаряддя праці з фондів Одеського державного археологічного музею Ярова, Є.X. Публикации и сообщения В археологічній колекції Одеського державного археологічного музею зберігається декілька десятків кам'яних знарядь праці часів неоліту і бронзи. Після розбирання колекції слід виділити знаряддя праці різних форм та призначення — сокири, молоти, полірувальники. За формами і функціями дій їх в свою чергу можна розбити на види і групи. 1960 Article Кам'яні знаряддя праці з фондів Одеського державного археологічного музею / Є.X. Ярова // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 203-213. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. XXXX-0126 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170881 uk Материалы по археологии Северного Причерноморья Одеський археологічний музей НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публикации и сообщения Публикации и сообщения
spellingShingle	Публикации и сообщения Публикации и сообщения Ярова, Є.X. Кам'яні знаряддя праці з фондів Одеського державного археологічного музею Материалы по археологии Северного Причерноморья
description	В археологічній колекції Одеського державного археологічного музею зберігається декілька десятків кам'яних знарядь праці часів неоліту і бронзи. Після розбирання колекції слід виділити знаряддя праці різних форм та призначення — сокири, молоти, полірувальники. За формами і функціями дій їх в свою чергу можна розбити на види і групи.
format	Article
author	Ярова, Є.X.
author_facet	Ярова, Є.X.
author_sort	Ярова, Є.X.
title	Кам'яні знаряддя праці з фондів Одеського державного археологічного музею
title_short	Кам'яні знаряддя праці з фондів Одеського державного археологічного музею
title_full	Кам'яні знаряддя праці з фондів Одеського державного археологічного музею
title_fullStr	Кам'яні знаряддя праці з фондів Одеського державного археологічного музею
title_full_unstemmed	Кам'яні знаряддя праці з фондів Одеського державного археологічного музею
title_sort	кам'яні знаряддя праці з фондів одеського державного археологічного музею
publisher	Одеський археологічний музей НАН України
publishDate	1960
topic_facet	Публикации и сообщения
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170881
citation_txt	Кам'яні знаряддя праці з фондів Одеського державного археологічного музею / Є.X. Ярова // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 203-213. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
series	Материалы по археологии Северного Причерноморья
work_keys_str_mv	AT ârovaêx kamâníznarâddâpracízfondívodesʹkogoderžavnogoarheologíčnogomuzeû
first_indexed	2025-07-15T06:15:42Z
last_indexed	2025-07-15T06:15:42Z
_version_	1837692504856592384
fulltext	ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХЕОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ МАТЕРІАЛИ З АРХЕОЛОГІЇ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР'Я ВИП. III 1959 Є. X. Ярова КАМ'ЯНІ ЗНАРЯДДЯ ПРАЦІ З ФОНДІВ ОДЕСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО АРХЕОЛОГІЧНОГО МУЗЕЮ В археологічній колекції Одеського державного археологічного музею зберігається декілька десятків кам'яних знарядь праці часів неоліту і брон- зи. Після розбирання колекції слід виділити знаряддя праці різних форм та призначення — сокири, молоти, полірувальники. За формами і функ- ціями дій їх в свою чергу можна розбити на види і групи. СОКИРИ вид. Сокири без вушка група. С о к и р и т о н к о о б у ш н і До цієї групи відносяться шість кельтів-вкладишей, які є в нашій ко- лекції. Вони вставлялися в рогову оправу (інв. №№ 68750, 68760, 68759, 68768, 50930, 10875). В 1924 р. вони поступили до музею з Одеського університету, де зна- чились, як швейцарські знахідки Кельти-вкладиші двобічно-випуклої форми мають невеликі розміри. Для прикладу два з них опишемо. Кельт-вкладиш (інв. № 68768, табл. II, рис. 1) має випуклі округлі стінки, добре згладжені до леза. Лезо, напів- круглої форми, загострено. Обух злегка закруглений. Вкладиш виготов- лений з каміння темно-сірого кольору і має добре відполіровану поверхню, його розміри: довжина — 6,5 см, ширина — 5 см, висота — 2 см. Кельт-вкладиш (інв. № 50930, табл. II, рис. 2) форми неправильного прямокутника, має чіткі грані. Лезо майже пряме, загострене. Обух навко- си зрізаний. Виготовлений з каміння зеленуватого кольору і зі всіх чоти- рьох боків добре відполірований. Такі кельти, вставлені в рогову оправу, представляли сокири, при- в'язані до держака. Вони могли служити для розколювання дерева та других теслярських робіт. Такий же кельт знаходиться в оправі (інг.. № 68750, табл. І, рис. 3). Подібні кельти видані А. С. Уваровим^. II група. С о к и р и т о в с т о о б у ш н і Сокири даної групи мають довгасту форму з випуклими поверхнями, загострене лезо і ударну обухову площадку. Крем'яна сокира (інв. № 50929, табл. II, рис. 4) світло-сірого кольору з темними прожилками, довгасто-овальної форми. Два протилежні боки випуклі, на боках висту- пають грані. Кінець леза півкруглий, загострений. Обух товстий, гладко ' Каталог музею: 1-2426; 1-2427. 2 А. С. У в а р о в, Археология России. Каменный период, т. I, М., 1881 г., табл. 1. 203- зрізаний. Лезо має поліровану поверхню, вся остання частина сокири від- бита. Розміри: довжина — 9 см, ширина — 4,5 см, висота — 2 см. Подібні сокири були знайдені в колишній Київській і Подільській губернії ^ Велика сокира з білого кременя (інв. № 71288, табл. І, рис. 5), з'яв- ляється рідкою знахідкою. Це довга, майже прямокутної форми, сокира і нібито зі зрізаним обухом. Лезо майже пряме, загострене. Лезвійна частина сокири добре відполірована, вся остання поверхня з чотирьох боків оббита великими фасетами. Розміри: довжина — 17 см, ширина — 6 см, висота — 4 см. Аналогічні сокири є в виданні Ханенка, серед групи сокир, знайдених на тій же території \ Наша сокира з'являється випадковою знахідкою з с. Жван, Вінниць- кої області. В 1957 р. поступила до музею, як дар гр. І. А. Лінчука. III група. С о к и р и-к о л у н и Ці сокири служили для розколювання дерева. Сокира-колун (інв. Л̂ь 25873, табл. І, рис. 6) з чорного граніту доброї роботи. Вона зовсім округла (так щ о̂ в розрізі буде овал), лезо і обух її злегка закруглені. Лезвійна частина сокири має шліфовку. Остання поверхня шорстка. Соки- ра досить великого розміру: довжина — 16 см, ширина — 6 см, висота — 4,5 см. За своїми робочими функціями «топор мог служить не только для рубки, но в некоторых областях выполнял функции мотыги»®. Знайдена розвідкою музею в 1939 р. в селі Греновка, МРСР. Анало- гічна сокирі зі знахідок в долині р. Обі І Сокира-колун (інв. № 70433, табл. II, рис. 7) з каменя темно-зеленого кольору і має по середині трохи поглиблене перехоплення (шириною в 5 см). Обушкова частина сокири вставлялась в оправу. Лезо майже пря- ме, широке і загострене. Розміри — довжина — 14 см, ширина — 6 см, висота — 6 см. Перехоплення сокири добре відполіроване, обушкова і лезвійна ча- стини шорстки. З'являється випадковою знахідкою в с. Осокорівка, Херсонської області. Поступила до музею як подарунок А. В. Доброволь- ського в 1952 р. Обушна частина прив'язної сокири (інв. № 68770, табл. II, рис. 8) з пісковика, коричневого кольору, грубої роботи. Обух круглої форми, від леза відділяється вузьким перехопленням. Розміри: довжина—8 см, шири- на — З см, висота — 4,5 см, площа обуха — 3,5X5 см. Аналогічна ціла сокира була знайдена в околицях Барнаула ' . II вид. Сокири з вушками В сокирі з вушком помітно стремління зробити обух найбільш стій- ким в роботі і знайти найкраще співвідношення між лезом, обухом і топо- рищем. Взагалі сокири такого типу мають назву сокир-молотів. ' Б. И. и В. И. X а н е н к о, Древности Приднепровья, Каменный и бронзовый век, вып. I, Киев, 1899 г., табл. III, рис. 31. ^ Там же, табл. ІП, рис. 26. ® Б. Л. Б о г а е в с к и й , История техники. Техника первобытно-коммунистиче- ского общества, т. I, Москва-Ленинград, 1936 г., стер. 247. ® А. С. У в а р о в , Археология России, Каменный период, т. II, М., 1881 г., таблица 2, рис, № 3321. ^ Там же, табл. 4, рис. № 337!. 204- Табл. I. 205- I група. С о к и р и к л и н о о б р а з н о ! ф о р м и Сокирою форми клину, укріпленою на довгому держаку, били по тор- цю дерева. Держак, вставлений в отвір клину, призначався для утриман- ня сокири, по тиловій частині якої бив молот і вганяв колун в розщели- ну дерева. Цей же держак повинен був зберігати руку того, хто держав клин, від випадкового удару молота. Крім того, завдяки округлості боків, клин ие защемляло в дереві, а лезо клина не стикалося з основою роз- щепа. Таким чином, клин, входячи в розщеп своїми «щоками», розколював дерево. В нашій колекції є п'ять таких сокир (інв. №№ 10718, 68781, 10714,68764,68782). Всі вони масивні, в основному зроблені з граніту, з широким вушком посередині. Верхня і нижня поверхні їх паралельно-горизонтальні. Велика сокира (інв. № 68781, табл. І, рис. 9) форми клину була знай- дена в с. Онуфріївці, колишньої Херсонської губернії, в 1918 р. Лезвійна частина сокири злегка піднята догори, що робить її схожою на праску. Обух широкий, ніби зрізаний, хоч у вуглів злегка закруглений. Вушко пря- ме циліндричне. Розміри: довжина — 9 см, ширина—5,5 см, висота—5 см, д. вушка — 2,5 см. Вся поверхня підшліфована. По зовнішній схожості нагадує сокиру, знайдену в 1867 р. на території колишньої Київської гу- бернії Аналогічною за формою є сокира (інв. № 68777, табл. II, рис. 10) з пісковика світло-сірого кЪльору. Верхній і нижній боки паралельно гори- зонтальні. Обущкова частина широка, з боків закруглена, лезвійна—вузь- ка і також закруглена. Вушко пряме, циліндричне. На поверхні обушкової частини великий скол. Розміри: довжина — 13 см, ширина — 7 см, висо- та — 4,5 см, д. вушка — 2,3 см. Сокира була знайдена в Ольвії в 1902 р. коло Заячої балки. Поступила до музею в 1904 р. від археологічної ко- місії Форму клина має сокира (інв. № 68782) з граніту сірого кольору з конічним вушком посередині. Обух навкіс зрізаний, лезо загострене. Розміри: довжина — 8 см, ширина — 6,5 см, висота — 2 см, д. вушка — 2,8 см — 1,8 см. Маленька сокира форми клина (інв. № 10714) з граніту темно-сірого кольору з прямим вушком посередині. Верхня і нижня поверхні пара- лельно горизонтальні. Лезвійна частина злегка задерта догори, обушко- ва —• зрізана по прямій. Розміри: довжина — 7 см, ширина — см, ви- сота — 4 см, д. вушка — 2 см. II група. Б о й о в і с о к и р и Бойові сокири застосовувались головним чином при збройних сутич- ках. Але деякі з них могли вживатися і як знаряддя праці. Вони відрізня- лися від робочих сокир трьома властивостями: 1) завжди ретельно виго- товлені і відшліфовані, 2) мають добре просвердлене вушко для наса- джування на держак, 3) являють знаряддя зосереджуваної дії, бо мають або два леза, в такому разі служать обоюдогострою сокирою, або сполучають в собі сокиру з молотом. Бойові сокири розрізняються за формами. В нашій колекції є: а) сокири-молоти ромбовидної форми. Сокир форми ромба — п'ять (інв. №№ 68766, 10715, 10712, 10711, 68954). Верхня і нижня поверхні їх плоскі і паралельно-горизонтальні. Приблизно посередині, в самій широ- ® А. С. У в а р о в , Археология Росспи, Каменный период, т. II, М., 1881, табл. 48, рис. Ло 2716. 9 Отчет археологической комиссии за 1902 г. СПб., 1904 г., стор. 26, рис. 40. 206- кій частині, є пряме циліндричне вушко. Від середини сокира звужується до леза і обуха. Лезвійний кінець досить вузький, обуховий ніби зрі- заний, але має форму прямокутника. Бокові грані злегка згладжені. По- верхня їх добре відполірована. Для прикладу можна взяти сокиру (інв. № 68766, табл. II, рис. 11) з пісковика світло-коричневого кольору, чудово відполіровану. ї ї розмір: довжина—9 см, ширина—4,5 см, висота—З см, д. вушка — 2,2 см. Аналогічна видана А. С. Уваровим б) Сокири-молоти форми довгастого ромба. Такі сокири-молоти рів- номірно розширені до леза і звужені до обуха. Прикладом може бути со. кира-молот (інв. № 68753, табл. І, рис. 12) з каменю темно-сірого кольо- ру з білими вкраплинами (може бути з серпантину). Нижня і верхня поверхні її плоскі, паралельио-горизонтальні. Обух-молот короткий (округлої форми), з боків має напівкруглі врізи. Лезвійна частина трохи довгастої форми. Саме лезо має ударну, мигдалевидну плош,адку. В ши- рокій частині сокири, яка знаходиться на відстані 6 см від леза та 1,8 см. від обуха, є слід початого свердління вушка порожнистим свердлом (д — 2,3 см.). Сокира-молот добре відполірована. Розміри: довжина — 10,2 см, ширина — 4,5 см, висота — 2,5 см. За документацією музею — по- ступила з Херсонесу Нагадує сокиру-молот зі знахідок в колишній Київській губернії Ч в) Сокири-молоти підромбовидної форми. Поверхні подібних сокир- молотів паралельно горизонтальні, боки випуклі і мають згладжені грані. Леза їх закруглені, а обух ніби зрізаний прямо. Група наших сокир має інв. №№ 10867, 68789, 10864, 68780, 71289. Велика сокира-молот з пісковика сірого кольору (інв. № 68780, табл. II, рис. 13) підромбовидної форми. Бокові грані злегка згладжені. Обух нібито зрізаний і має майже прямокутну форму. Лезо загострене. Ближче до обуху конічна втулка. Розміри: довжина — 12,5 см, ширина— 5 см, висота — 6,5 см, д. вушка — 2,5—2,2 см. Подібна сокира видана А. С. Уваровим'®. Лезвійна частина сокири-молота (інв. № 68783) з гнейсу, розбита по вушку (яке досить покривлене). Розміри її — довжина — 7,5 см, шири- на —• 4,5 см, висота — 5 см. Поступила до музею з університету в 1952 р. Лезвійна частина сокири-молота (інв. № 10864) з граніту сірого ко- льору, має конічну втулку і тупе лезо. Розміри приблизно ті ж самі. Цікава сокира-молот з граніту темно-сірого кольору (інв. № 71289, табл. II, рис. 14), знайдена розвідкою музею в с. Козловка, Одеської обл. в 1957 р. Нижня і верхня поверхні паралельні, боки згладжені, бокові сторони до- сить округлі. Сокира має неправильну форму, нагадуючи собою високу праску. Обух згладжений, а лезо загострене. На обусі і на верхній части- ні сокири у леза є сколи. Вушко пряме, циліндричне. Вся його поверхня добре відполірована. Розміри: довжина— 12 см, ширина — 5,5 см, висо- т а — 7,3 сж, д. вушка — 2,5 сж. По формі нагадує сокиру, знайдену в Нижньому Новгороді г) Бойові сокири-молоти фатьяновського типу Сокири цього типу, знайдені в с. Фатьяново, колишньої Ярославської А. С. У в а р о в , Археология России, Каменный период, т. II, Москва, 1881 г., табл. 27, рис. 244. " Eurasia Septcntrionalis Antiqua, VIII, 1933, crop. 93, рис. 91. Б. И. и В. И. X а н е и к о, Древности Приднепровья, Каменный и бронзовый век, вып. I, Киев, 1899 г., табл. П, рис. 2. А. С. У в а р о в , вказ. твір, табл. 3, рис. 115. Там же, табл. 10, рис. К» 3491. Там же, табл. 27, рис. № 250 и др. 207- Табл. II. 208- губ., схожі на бронзові і являли собою зброю страшенної сили Один бік їх зроблено в формі леза сокири, другий закінчується округлим боком молота. В широкій частині сокири знаходиться вушко. Зроблені вони з чудовою майстерністю, мають гладку дуже гарну поліровку. Серед нашої колекції слід виділити таку бойову сокиру (інв. № 10708, табл. І, рис. 15) з зеленого серпантину Від вушка до леза і обуха сокира звужена. По витягнутій, вузькій лезвійній частині її зверху і знизу йде чітка грань. Саме лезо плоске, за- гострене, з загнутим до низу кінцем. Обух являє собою ударну, округлу по формі илощадау. В місті, де вушко, боки сокири стовщені (для удару) і по них прокреслено по шість тонких паралельних рівчаків з кожного боку. Вушко пряме, циліндричне, добре відполіроване. Вся поверхня со- кири також добре відполірована. її розміри: довжина — 10.5 см., ши- рина — 4 CM, висота — 5,5 см, д. вушка — 1,8 см. Сюди слід віднести і лезвійні частини сокир з каменя зеленуватого кольору, з прямими циліндричними вушками (інв. №№ 68763, 10713, 68762). Лезо їх плоске, чітко виділяється грань з загнутим до низу кінцем. Поверхня чудово відполірована. Всі вони поламані в місті свердління. В середньому їх розміри: довжина—6 см, ширина—3,5 см, висота—4 см. 111 група. С о к и р и - м о т и г и В нашій колекції є дві сокири, які Могли б уживатися в роботі і як мо- тиги. Сокира (інв. №70937, табл. І, рис. 16) знайдена в с. Гетьманівці, Оде- ської області, розвідкою музею в 1952 р. Наша сокира або мотига являє собою за формою дуже витягнутий трикутник, з загостреним і прямо зрі- заним обухом. Верхній і нижній боки його паралельні. Вушко пряме, ци- ліндричне, знаходиться в обушній частині сокири. Лезо підіймається злег- ка догори. Виготовлена з граніту темно-сірого кольору, має правильну форму, добре відшліфовану поверхню. Розміри її досить великі: довжи- на — 22 см, ширина — 8,5 см, висота — 5 см, д. вушка — 2,5 см. Нагадує гранітну сокиру зі знахідок в колишній Катеринославській губернії Друга сокира або мотига (інв. № б/№, рис. 17) довгаста і плоска, з граніту темно-коричневого кольору. Нижня і верхня поверхні паралельно- горизонтальні, бокові сторони округлі. Лезвійний кінець довгий і вузь- кий, саме лезо закруглене. Обух напівовальної форми, досить плоский (має скол). Добре виконане пряме вушко, розташоване біля краю обушкової частини. Поверхня добре відполірована. Розміри: довжина— \Ъ ,Ь см, ширина —4,7 см, висота — 1,5 см—2 см, д. вушка — 2,1 см. За формою схожа на сокиру або мотигу з Фінляндії у виданні А. С. Уварова МОЛОТИ Молоти застосовувалися для нанесення удару по обуху сокири, що використовувалась для розчіплювання дерева, для нанесення удару по тор- цю дерева при вбиванні його в грунт, при рудокопних роботах, тощо. Молоти були прив'язані, ударні і з просвердленим вушком (з одним або двома тупими кінцями). в . И. Р а в д о н и к а с, История первобытного общества, т. II, Л., 1947 г., стор. 382. Eurasia Septentrionalis Antiqua, VIII, 1933, стор. 64, рис. № 62. ' ' Б . И. и В. И. Х а н е н к о , Древности Приднепровья. Каменный и бронзовый век, вып. 1, Киев, 1899 г., табл. II, рис. № 18. А. С. У в а р о в , вказ. твір, табл. 37, рис. № 605, 1 4 . М А П П , в и п . III. 2 0 9 / група. М о л о т и п р и в ' я з а н і )ив'язяний м о л п т Пнв. № 6 8 7 7 3 . т а б л 1. Великий прив'язаний молот (інв. № 68773, табл. I l l рис. 18) з гра- ніту темно-сірого кольору, грубої роботи. Молот має форму прямокутника з закругленими кінцями. Посередині йде поглиблене перехоплення, через яке проходила обв'язка, що прикріплювала молот до дерев'яного держака. Стіни молота досить високі, обух утворює велику ударну площадку, лезвійна частина закруглена. Поверхня відшліфована. Розміри: довжи- на — 19 CM, ширина — 10 см, висота — 6 см. 2. Прив'язаний молот (інв. № 71294, табл. ПІ, рис. 19), з пісковина світло-сірого кольору. Молот квадратної форми, один кінець його закругле- ний, другий зрізаний рівно. Приблизно посередині, на боках, знаходяться невеликі виїмки, через які проходила обв'язка. Поверхня його відшліфова- на. Розміри: довжина — 8 см, ширина — 6 см, висота — 4,7 см. Він був знайдений в с. Верхній Куяльник, Одеської області, і поступив до музею в 1957 р. як подарунок громадянина В. М. Рассказова. 3. Великий прив'язаний молот (інв. № 71681, табл. І, рис. 20) з грані- ту темно-сірого кольору. Молот довгастий, рівномірно звужується до леза. Лезо досить широке і тупе. Обух округлений і має сліди обробки. Посередині молота поперек йдуть два поглиблені перехоплення (з трьох боків), шири- ною в 2 сж на відстані 1,5 см один від другого. Тільки верхній бік молота не має перехоплення. На його сгладженій поверхні, в центрі, є неглибока виїмка овальної форми. До неї мабуть прикладався держак і потім при- в'язувався. Молот чудово відполіровано. Розміри: довжина — 17 см, ши- рина — 6 см, висота — 7 см. Знайдено його в с. Любашівка, Одеської об- ласті, вчителем школи тов. Т. М. Борщ. В 1959 р. поступив як дар до музею. II група. У д а р н и й м о л о т Ручний ударний молот (інв. № 71682, табл. І, рис. 21). Виготовлений з граніту світло-сірого кольору. Обух його довгастий і являє ніби держак. Ле- зо тупе, шириною в 2 см. Поверхня відшліфована. Весь нижній бік моло- та в сколах. Розміри: довжина — 19,5 см, ширина — 9 см, висота — 9 см. Молот був знайдений в с. Ясинова II, Одеської області, в розливі річки Кодима, учнем школи Сологубом. В 1957 р. поступив в музей, як дар. III група. М о л о т и з в у ш к о м 1. Молот (інв. № 68758, табл. І, рис. 22) з сірого граніту з темними вкраплинами, майже овальної форми з обрізаними краями. Нижня його поверхня плоска, верхня і бокові округлі і опуклі до середини. В розрізі являє собою півколо. Вушко пряме, циліндричне і знаходиться майже по- середині. Біля вушка є слід початкового свердління. Поверхня чудово від- шліфована. Розміри: довжина — 11 см, ширина — 4,8 см, ширина — 4 см, д. вушка — 2,2 см. 2. Молот (інв. № 68954, табл. Il l , рис. 23) з каменя чорного кольору (базальт), має майже таку ж форму, тільки верхній і нижній бік його плоскі і паралельні. Розміри: довжина •— 11 см, ширина — 6 см, висота — 5 см, д. вушка — 2,5 см. 3. Великий ударний молот (інв. № 68772, табл. ПІ, рис. 24) з сірого граніту грубої роботи. В самій широкій частині молота (майже посереди- ні) знаходиться вушко, від якого до леза і обуха молот звужено. Лезвій- ний кінець загострено. Обух на кінці має напівовальну площадку. Вся по- верхня шершава. Розміри: довжина - - 2 1 см, ширина — 10 см, висота — 8 см, д. вушка — 3,7 см. За розміром і формою можна судити, що молот був призначений для рудокопних робіт. 210- 4. До цієї ж групи можна віднести і заготівлю на молот з сірого гра- ніту (інв. старий № 217, табл. ПІ, рис. 25) ромбовидної форми. Табл. III. Всі боки молота сходяться під прямим кутом і паралельні поміж собою. Верхній і нижній боки ширше ніж бокові і сплюснуті до леза. Обух має прямокутну ударну площадку. Шліфовка досить посередня. Розміри: дов- жина —• 12,5 CM, ширина — 6 см, висота — 6 см. Площа обуха —^4X6 см. 14* 211 ПОЛІРУВАЛЬНИКИ Полірувальники або полірувальні каміння застосовувалися при ос- таточній обробці кам'яних знарядь при допомозі мокрого піску. Форма їх різна: циліндр, овал, кругла товста плита, що дає можливість детально відполірувати знаряддя по всім напрямам. Величина їх звичайно невели- ка. В нашій колекції їх чотири. 1. Полірувальник (іив. № 10717, табл. ПІ, рис. 26) зі світло-сірого гра- ніту, овальний, кінці сплющені. Нижній бік плескатий, верхній злегка випук- лий. Один кінець полірувальника зовсім плоский і загострений, другий — тупий. Вершина верхінього боку ніби зрізана. Посередині полірувальни- ка, з двох боків, вздовж йдуть дві паралельні між собою боріздки, які добре видно зверху (тому, що нижній бік сильно згладжено). Поверхня відшліфована. Розміри: довжина — 14 см, ширина — 6,5 см, висота — 2 см. Крім свого прямого призначення, полірувальник міг застосо- вуватися і як відбійник. При ударі по обуху тонким кінцем можна було рубати. 2. Полірувальник (інв. № 68761, табл І, рис. 27) з каменю темно-ко- ричневого кольору. Нижній бік плоский, верхній злегка опуклий. На них також йдуть вздовж дві опуклі боріздки. Один кінець полірувалиника ши- рокий і плоский, другий—вузький і тупий. На вузькому кінці просвердлене пряме циліндричне вушко з опуклим обідком всередині (він, видно, не давав можливості проскочити дерев'яному держаку, який вставлявся під час роботи). Поверхня добре відполірована. Розміри: довжина — 11 см, ширина — 6 см, висота — 2 см, діаметр втулки •— 1,7 сж (1,5 слг в тому місці, де обідок). 3. Полірувальник (інв. № 71683, табл. ПІ, рис. 28) з граніту темно-сі- рого кольору, овальний (з одним відбитим кінцем). Приблизно посередині полірувальника знаходиться улоговинка, яка йде поперек, шириною в 2 см (довжина її — 3,5 см). Нижній його бік плоский (має сліди роботи у вигляді прошкрябаних ліній), верхній — має форму піраміди і орнаментований поглибленими лініями, які розходяться від середини ялинкою. 4. Полірувалиник (інв. № 68769, табл. Il l , рис. 29), з каменю темно- сірого кольору у вигляді овалу з виступом'. Один кінець полірувальника нібито зрізаний, другий —• утворює виступ. Тут е отвір (діаметр — 0,5 см). Посередині полірувальника, поперек, іде поглиблення шириною в 0,7 см, довжиною,в 5 см. На поверхні є сліди смуг, які перехрещуються. Нижній бік плоский. Вся поверхня відполірована і в дрібних вибоїнах. Розміри; довжина — Ш см, ширина — 5,5 см, висота — 2,5 см, площа виступу — 2 X 2 см. Полірувальник було знайдено в с. Ясиново, Одеської області, учнем школи В. Старим в 1953 р. В музей поступив як дар. В нашій колекції ще є уламки різних форм сокир-молотів. Три з них являють лезвійні частини сокир (інв. №№ 10709, 10721, 10877) і три — обушкові частини (інв. № № 10707, 10706, 10884). Більшість з них з гра- ніту, доброї роботи, з поліровкою. Відносно находження наших знарядь праці сказати що-небудь ви- разно досить трудно, тому що багато з них безпаспортні. Але, судячи по паспортним, знайденим на території Північного Причорномор'я, і беручи до уваги, що всі породи каменю цих знарядь праці ^̂ зустрічаються на півдні СРСР, можна припустити їх місцеве походження (за винятком кель- тів-вкладишей, описаних на стор. 203—204, рис. 1—3). Час існування по- дібних знарядь праці на нашій території різний. Кам'яні породи наших знарядь праці визначені науковим працівником Геоло- го-розвідного музею м. Москви тов. М. С. П о т а н о в о ю'. 212- Прив'язаний молот, сокира без вушка, клиновидні сокири овального розрізу були основними виробничими знаряддями праці в період нео-9] Літу . в перехідний час від неоліту до епохи бронзи з'являються сокирн- молоти з конічним і біконічним вушком. Для епохи бронзи типові сокири- молоти (і інші кам'яні знаряддя праці) з прямою циліндричною втулкою. Як бачимо, більшість наших знарядь праці і відноситься до епохи бронзи. Що торкається їх територіального розповсюдження, слід сказати, що подібні кам'яні знаряддя праці зустрічаються в багатьох місцях земної кулі. Це ще стверджується і нашими аналогіями. " А. В. Д о б р о в о л ь с ь к и й, Матеріали до археологічної карти Дніпровського Надпоріжжя в межах Запорізької області, «Археологія», том VII, Київ, 1952 p., стор. 75.

Кам'яні знаряддя праці з фондів Одеського державного археологічного музею

Репозитарії

Схожі ресурси