З неопублікованих матеріалів по таврських могильниках гірського Криму

Мегалітичні пам'ятки гірського Криму, головним чином кам'яні ящички, що вважаються сучасною наукою могилами таврів, на протязі півтораста років привертали до себе увагу дослідників. Вперше могильник, що складався з кам'яних ящиків, було описано академіком Палласом, який мандрував по К...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	1960
Автор:	Лесков, А.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Одеський археологічний музей НАН України 1960
Назва видання:	Материалы по археологии Северного Причерноморья
Теми:	Публикации и сообщения
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170884
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	З неопублікованих матеріалів по таврських могильниках гірського Криму / А.М. Лесков // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 222-227. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-170884
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1708842020-09-04T01:26:40Z З неопублікованих матеріалів по таврських могильниках гірського Криму Лесков, А.М. Публикации и сообщения Мегалітичні пам'ятки гірського Криму, головним чином кам'яні ящички, що вважаються сучасною наукою могилами таврів, на протязі півтораста років привертали до себе увагу дослідників. Вперше могильник, що складався з кам'яних ящиків, було описано академіком Палласом, який мандрував по Криму в 1793—94 pp. З середини XIX ст. розпочались розкопки цих цікавих пам'яток. 1960 Article З неопублікованих матеріалів по таврських могильниках гірського Криму / А.М. Лесков // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 222-227. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. XXXX-0126 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170884 uk Материалы по археологии Северного Причерноморья Одеський археологічний музей НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публикации и сообщения Публикации и сообщения
spellingShingle	Публикации и сообщения Публикации и сообщения Лесков, А.М. З неопублікованих матеріалів по таврських могильниках гірського Криму Материалы по археологии Северного Причерноморья
description	Мегалітичні пам'ятки гірського Криму, головним чином кам'яні ящички, що вважаються сучасною наукою могилами таврів, на протязі півтораста років привертали до себе увагу дослідників. Вперше могильник, що складався з кам'яних ящиків, було описано академіком Палласом, який мандрував по Криму в 1793—94 pp. З середини XIX ст. розпочались розкопки цих цікавих пам'яток.
format	Article
author	Лесков, А.М.
author_facet	Лесков, А.М.
author_sort	Лесков, А.М.
title	З неопублікованих матеріалів по таврських могильниках гірського Криму
title_short	З неопублікованих матеріалів по таврських могильниках гірського Криму
title_full	З неопублікованих матеріалів по таврських могильниках гірського Криму
title_fullStr	З неопублікованих матеріалів по таврських могильниках гірського Криму
title_full_unstemmed	З неопублікованих матеріалів по таврських могильниках гірського Криму
title_sort	з неопублікованих матеріалів по таврських могильниках гірського криму
publisher	Одеський археологічний музей НАН України
publishDate	1960
topic_facet	Публикации и сообщения
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170884
citation_txt	З неопублікованих матеріалів по таврських могильниках гірського Криму / А.М. Лесков // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 222-227. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
series	Материалы по археологии Северного Причерноморья
work_keys_str_mv	AT leskovam zneopublíkovanihmateríalívpotavrsʹkihmogilʹnikahgírsʹkogokrimu
first_indexed	2025-07-15T06:15:54Z
last_indexed	2025-07-15T06:15:54Z
_version_	1837692517056774144
fulltext	ОДЕСЬКИЙ Д Е Р Ж А В Н И Й АРХЕОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ МАТЕРІАЛИ з АРХЕОЛОГІЇ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР'Я ВИП. III 1959 А. М. Лесков ( Київ) З НЕОПУБЛІКОВАНИХ МАТЕРІАЛІВ ТАВРСЬКИХ МОГИЛЬНИКІВ ГІРСЬКОГО КРИМУ Мегалітичні пам'ятки гірського Криму, головним чином кам'яні ящи- чки, що вважаються сучасною наукою могилами таврів, на протязі півто- раста років привертали до себе увагу дослідників. Вперше могильник, що складався з кам'яних ящиків, було описано академіком Палласом, який мандрував по Криму в 1793—94 pp.'. З сере- дини XIX ст. розпочались розкопки цих цікавих пам'яток ^ На превеликий жаль, в більшості випадків розкопки провадились людьми випадковими. Результати цих робіт залишились в основному не- опублікованими. Тільки дякуючи дослідженням М. І. Рєпнікова, який розкопав в 1907 р. в Байдарській долині 26 кам'яних ящиків, ми маємо уяву про будову могил та похоронні обряди таврів, їх матеріальну куль- туру В Радянський час найбільш значні розкопки кам'яних ящиків про- вадились С. О. Семеновим-Зусером в 1930—31 pp. на Черкес-Керменсько- му могильнику ^ Після розкопок С. А. Семенова-Зусера і до останніх ро- ків дослідження кам'яних ящиків майже не провадились В археологіч- ній літературі, крім застарілих статей М. І. Рєпнікова та С. О. Семенова- Зусера, немає праць, які були б присвячені публікації матеріалів тавр- ських могильників. Тимчасом така публікація може зіграти важливу роль в розробці цілого ряду питань, зв'язаних з історією населення гір- ського Криму в І тисячолітті до н. е. Завдання цієї статті в зв'язку з цим, полягає в тому, щоб ввести в науковий ужиток невідомі в літературі матеріали з розкопок в Байдар- ській долині та в районі Черкес-Кермена. Вивчення колекції С. А. Семе- нова-Зусера із Черкес-Керменського могильника примушує окремо зупи- нитись на характеристиці однієї з п'яти груп (комплекс «Е») кам'яних ящиків. Під час розкопок Черкес-Керменського могильника, згідно даних зві- тів, було досліджено 27 ящиків із цієї кількості 23 ящика були розташо- 1 С. П а л л а с , Путешествие в Крым в 1793—94 гг., ЗООИД, т. XII, 1881, стор. 202—203. 2 Ч е к а л а в, Предполагаемые кельтские жертвенники на Южном берегу Крыма, ЗООИД, т. VI, 1867, стор. 516—618. 3 Н. И. Р е п н и к о в, Каменные ящики Байдарской долины, ИАК, в. ЗО, 1909; ИТУАК, в. 44, 1910. С. А. С е м є н о в-3 у с ер , Таврские мегалиты, Н З ХДПІ, т. V, 1940, стор. 115. 5 В 1956—57 pp. розкопки кам'яних ящиків провадились групою Кримської експе- диції АН УРСР (начальник С. М. Бібіков) під керівництвом автора. Див. А. М. Л е с- к о в, О хронологии таврских каменных ящиков горного Крыма, КСИА, вып. 8, 1959, стор. 164—165. ® Короткі попередні звіти про ці розкопки в архіві ЛОИИМК, Дело 181, архив 175, 1930; дело 129, архив 790, 1931. :222 вані в чотирьох рядах (А, В, С, D), кожний з яких був накритий невисоким насипом-грядою. Судячи по конструктивній Судові та знахідкам, ці ящи- ки ідентичні кам'яним ящикам з урочища Мал-Муз в Байдарській долині і датуються кінцем VI—V ст. ст. до я. е7. Останні 4 ящики, об'єднані С. О. Семеновим-Зусером в гряду «Е», фактично таку не утворюють, а розташовані по два поряд, причому ящики №№ 1 та 2 знаходяться в 10 лі на північний захід від ящиків №№ З та 4. Орієнтація кожної пари ящиків також різна Ящики комплексу «Е» відрізняються від інших кам'яних ящиків цього могильника відсутністю огорож, своєю майже квадратною формою, значно меншими розмірами; не знайдено біля них і слідів перекриття. В значній мірі відрізняється і супровідний інвентар. Звернемось до поховань. Ящик № 1 добре зберігся. Розміри його: 0,90X0,83X0,76 м. По дов- жині орієнтований зі сходу на захід з невеликим відхиленням відповідно на південь та північ. Під час зачистки цього ящика знайшли одну чере- пашку кауоі. уламки кременю, невиразні фрагменти кераміки. Ящик № 2 трохи менший ніж перший: 0,79X0,76X0,74 м. Орієнтований точно зі сходу на захід. Тут виявили одну черепашку каурі, два лощених черепка з різьбленим орнаментом. Ящик № З не мав північної стінки, тому довжина ящика невідома; ширина його 0,80 м, глибина 0,85 м. Ящик орієнтований з північного за- ходу на південний схід. Викликають інтерес знахідки в цьому ящику: бронзовий браслет з товстого круглого в перетині дроту з кінцями, що заходять один за другий (рис. 1, б), бронзова шпилька (нижній кінець її загострений, середня частина кругла в перетині, біля завернутої головки вона сплощується — рис. 1, а); 33 черепашки каурі і декілька лощених •черепків, прикрашених різьбленою орнаментацією. Від ящика № 4 залишилась тільки південно-східна стінка. Однак він виявився найбільш багатим за матеріалом. Тут знайдені: частина бронзової шпильки, такої ж як і в ящику № З, тільки обидва кінці її обламані, круп- на пастова бусина, глиняне конічне кільце від веретена, 12 черепашок каурі, декілька лощених черепків з різьбленим орнаментом. В цьому ж ящику було знайдено і цілу посудину — безручний кубок з чорнолоще- ною поверхнею. Широко відкриті вінця посудини переходять в майже пряму коротку шийку, яка з'єднується добре вираженим плечем з трохи приплюснутим біля дна тулубом. На округлому денцеві невелика вм'яти- на для стійкості, в тісті видна домішка шамоту та товченої черепашки (рис. 1, г). Цілком аналогічні щодо будови кам'яні ящики дослідив У. А. Бода- нінський в 1933 р. тут же, біля Черкес-Кермена, на другому кордоні ліс- ництва в урочищі Отар-Алан. Він розкопав 13 кам'яних ящиків, назвавши їх групою «малих кам'яних ящиків»^ Матеріали з цих розкопок не збе- реглись і відомі тільки по зарисовках в щоденнику У. А. Боданінського, що працював в складі Е,ски-Керменської експедиції (нач. М. І. Рєпніков). Обряд поховань груповий. В кам'яному ящикові Д-1 (по Боданін- ському) пощастило прослідити скорчене положення на лівому боці одно- го з чотирьох похованих. Розміри ящиків 100X72 см (Г-8); 115X113 см (Н-2) і т. п. також підтверджують, що покійників ховали в скорченому ^ А. М. Л е с к о в , вказ. твір, стор. 156—165. ^ Слід відмітити, що всупереч кресленням, що зберігаються у фондах МАЕ .Ш СРСР, в статті «Таврские мегалиты» С. О. Семенов-Зусер пише, що ящики були орієнтовані однаково — з півночі на південь. ' Н. И. Р е п н и к о в. Отчет Эски-Керменской экспедиции 1933 г.. Дело ГАИМК, J933 г., № 139-а (дневник Боданинского, стор. 256—287, архив ЛОИИМК). 223- положенні. Орієнтування похованих через те, що ящики були пограбова- ні, не встановлено. Недивлячись на те, що всі яшики виявились пограбованими, вони дали ряд знахідок, особливо уламків лощеної кераміки, часто прикраше- них різьбленим геометричним орнаментом. Серед уламків кераміки знай- дені два кільця від веретен і три цілих лощених неорнаментованих кубки. Останні мають кулевидне тулово, відігнутий край і сплющені денця. Між Рис. 1. собою кубки розрізняються тільки висотою шийки (рис. 1, д) . Крім кера- міки, в деяких ящиках знайдено відщепи кременю зі слідами ретуші, де- кілька черепашок каурі, дві бронзові пронизки і дві шпильки, аналогічні черкес-керменським (рис. 1 , в ) . Таким чином, конструктивна будова і характер знахідок в малих ка- м'яних ящиках урочища Отар-Алан аналогічні знахідкам кам'яних ящи- ків комплексу «Е» з розкопок С. О. Семенова-Зусера. Характеризуючи кам'яні ящики комплексу «Е», С. О. Семенов-Зусер (без достатніх на те підстав) вважав, що ця група і мусить бути віднесе- на до самого останнього періоду культури кам'яних споруд, до часу її за- н е п а д у О д н а к відмічені вище конструктивні особливості ящиків, як і інвентар, що в них зустрічається, не дозволяють погодитись з датуванням Семенова-Зусера; навпаки, поховання комплекса «Е» є найбільш старо- давніми в Черкес-Керменському могильнику і разом з кам'яними ящика- ми урочища Отар-Алан дуже близькі ранньотаврським могильникам на С. А. С е м е н о в - З у с е р , вказ. тв., стор. 148—149. 224- плато Чуюнча та Карлп-Коя що датуються VII — поч. VI ст. ст. до н. е. Однак слід відмітити, що поряд з лощеними кубками, уламками лощеної кераміки, бронзовими шпильками,— речами, типовими для могильників Чуюнча і Карли-Коя,— в похованнях комплекса «Е,» та урочища Отз])- Ллан зустрічаються знахідки і більш пізнього часу — черепашки каурі, бронзовий браслет та дрібні вироби,— типові для могильників кам'яних ящиків кінця VI—V ст. ст. до н. е. Все це дозволяє вважати, що кам'яні ящики комплексу «Е» і Отар-Алана є перехідними від ранньотаврських поховань часу могильників Чуюнча і Карли-Коя до класичних кам'яних ящиків гірського Криму кінця VI—V ст. ст. до н. е., замикаючих собою ранній етап існування таврських могильників в гірському Криму. Дослідження кам'я- Щ них ящиків Байдарської ж долини починається з 1874 p., коли В. П. Кеппен розкопав біля Біюк-Мус- коміє (теп. Широке) не- пограбований, на його думку, кам'яний ящик ^̂ шо має для нас особливий інтерес, оскільки до цього часу відомий лище єдиний непограбований таврський могильник в урочищі Мал- Муз (розкопки М. І. Рєп- нікова 1907 р.). З листа Кеппена до М. Сосного- рової відомо, що цей ящик знаходився в ого- рожі з вертикально поставлених каменів. Розміри її 1,39X1,34 JM (1 арщ. 15 верщків X 1 арш. 14 вершків), висота бокових плит 134 см (1 арш. 14 вершків). Серед знахідок М. Сосногорова відмічає два собачих зуба та обгорілі кістки людини Однак матеріали з цього кам'яного ящика, що зберігаються в МАВ АН СРСР (інв. № 94/1—14), ніколи не публікувались. В число знахідок входять: 5 бронзових брасле- тів з товстого круглого в перетині дроту (два з них, які мають кінці, що не сходяться, прикрашені біля кінців насічками (рис. 2, 4), третій подіб- ний першим двом, але без насічок, четвертий — з кінцями, що ледве захо. дять один за другий, п'ятий — маленький в півтора оборога (рис. 2, 3) ; три кільця з круглого в перетині бронзового дроту, два з них спіралевид- ної форми (рис. 2, 2); дві бронзові грибовидні підвиски (рис. 2, 1); декіль- ка бронзових витих пронизок та бусин; понад 50 пастових бусин; уламок простої кераміки, слабо обпаленої з домішкою товченої черепашки; бру- сок з двобічною свердлиною у верхній частині, остання виділена глибо- ким жолобом, який служив, мабуть, для підв'язування бруска (рис. 2, 5). " Г. А. Б о н ч-О с м о л о в с к и й, Доисторические культуры Крыма, «Крым», № 2, 1926, стор, 91 та сл. W. К б р р е п , Die megalitischen Denkmaler der Krim, «Russische Revue», 1874, B. V, S. 522 fF. M. С о с H 0 г о p о в a, Мегалитические памятники в Крыму, «Русский вестник», т. 118, 1875, кн. 7, стор. 266—287. '-і Там же, стор. 276. Рис. 2. 15. МАПП, вип. ill. 225 Недивлячись на відсутність датуючих речей, увесь комплекс типовий для кам'яних ящиків ур. Мал-Муз і цілком може бути віднесений до кін ця VI—V ст. ст. до н. е. В статті «Предполагаемые древности тавров» М. I. Рєпніков повідомляє про свої розкопки в кам'яних ящиках в Бай- дарській долині в 1926 р. 'І Звіт про ці розкопки зберігається в архіві ЛВІІМК АН СРСР Невидані матеріали з цих розкопок вважались за- губленими. Працюючи в фондах Симферопольського краєзнавчого музею в Г957 p., нам вдалось виявити частину колекції, що збереглася. Із звіту відомо, що досліджені 6 ящиків являють собою рештки великого могиль. ника, знайденого М. І. Рєпніковим під час робіт 1907 р. Могильник знахо- дився в 2-х KM від с. Пере- дового (в минулому Ур- куста), серед ораного по- ля по дорозі Б с. Широке (в минулому Біюк-Муско- міє). Усі обриси дослі- джених кам'яних ящиків прямокутної форми, попе- речні плити зажаті між поздовжніми і виступають за них. 4 ящика (№№ 1—4) орієнтовані з південного сходу на північний захід, ящик № 5 — з півдня на північ, ящик № 6 — з пів- денного заходу на північ- ний схід. На трьох ящиках (ЗМоЛіо 1. 5, 6) повністю чи частково збереглися зру- шені плити покриття. Хоч ці ящики виявились по- грабованими, в них було зібрано значний мате- ріал. В ящику № 1 (1,40X1,10X1,10) серед зотлілих кісток декількох ске- летів знайдено 8 бронзових тригранних наконечників від стріл, декіль- ка бронзових витих пронизок і пастових бус, сланцевий брусок та уламки ліпної кераміки. Я щ и к № 2 (1,30X1,05X1,15 я ) дав більшу кількість знахідок, які до теперішнього часу майже не збереглися. Тут виявлені 8 бронзових три- гранних наконечників від стріл, дві масивні бронзові бляшки, дві бронзо- ві пластинчаті шпильки, що мають звернуті в трубочку головки; понад 20 дрібних бронзових виробів — кілець, пронизок, ланок від ланцюжка; кістяна паличка з вирізом посередині, мабуть, застібка, уламки керамі- ки, понад 50 пастових бус, залізний конічний наконечник, згорнутий з пластини. Ящики № 3 (1,40X1,03X0,72 ж), № 4 (1,60X1,15X0,90 иі), № 5 (1,50X1,10 X 0,80 Лі) виявились майже порожніми. Крім декількох брон- зових пронизок, пастових бусин і уламків кераміки, в ящику М? З знайде- ні уламки залізного акіиака — частину рукоятки з овальним навершям з Рис. 3. Н. И. Р е п н и к о в , Каменные ящики, стор. 147, 149. Див. ИТОИАЭ, т. І, 1927, стор. 137—141. " Н. И. Р е п н и к о в , Предварительный отчет об археологических разведках и раскопках в Крыму в 1926 г., дело 157, архив 1926., 226- •обламаними краями і частину леза із серцевидним перехрестям (рис. З, G), а в ящику № 4 — один бронзовий двогранний втульчатий наконеч- ник стріли. В засипці ящика № З знайдена амфорна ручка з частиною астиномного клейма. Від першого рядка збереглися букви: . ї аТЕ . . . , в другій строчці читається А ^ Т . . . Ящик № 6 (1,40X1,15X0,75 м) зберігся краще останніх. На дні був шар потривожених кісток людини, однак М. І. Рєпніков вважає можли- вим визначити початкове положення похованих. «Покойники погребались на боку с сильно скорченными ногами, головой на СВ» Серед кісток на дні ящика виявлені, крім 12-ти бронзових тригранних наконечників від стріл та гілібовидної і умбоновидної підвисок, що не збереглися, два дро- тяних кільця, 20 бронзових пронизок, понад 50 пастових бус, уламки ке- раміки та 14 залізних конічних наконечників. Як видно, описані ящики, як по своїй будові, так і по виявленому в них матеріалу, не відрізняються від інших кам'яних ящиків Байдарської долини. Виключення складають вперше зустрінуті залізні конічні наконечники, призначення яких не ясне (рис. З, 4). 27 бронзових наконечників стріл, що збереглися, дозволяють датувати ці ящики кінцем VI—V ст. ст. до н. е.'® (рис. З, 1—З, 5). До цьо- го ж часу відносяться і залізний акінак з серцевидним перехрестям з ящика № 3^°. Бронзові прикраси—підвиски, пронизки, кільця, знайдені в усіх 6 ящиках, цілком аналогічні мал-музьким. Всі ці дані дозволяють синхронізувати кам'яні яшики, які дослідив М. І. Рєпніков біля с. Передового в 1926 р., знепограбованими кам'яними ящиками урочища Мал-Муз і датувати їх кінцем VI—V ст. ст. до н. е. З усіх матеріалів, що були в цих кам'яних ящиках, тільки амфорна ручка з астиномним клеймом випадає із запропонованого датування. Во- на відноситься до кінця IV—першої половини II ст. ст. до н. е.^'. Із звіту М. І. Репнікова про ці розкопки видно, що знахідки виявились або «сре- ди истлевших костей» (ящики № І, 6), або «внутри ящика среди костей» (ящики 2, 4, 5). Описуючи ж ящик № З, М. І. Рєпніков відмічає: «Ящик заполнен доверху землей. В насыпи ящика найдена амфорная ручка з клеймом» ^̂ і т. д. Виходячи з цього, вважаємо, що ручка амфо- ри, знайдена в насипу, що перекривав ящик, попала сюди випадково і не зв'язана з поховним комплексом даної групи. Н. И. Р е п н и к о в, Предварительный отчет.., стор. 20. Питання визначення дати цих наконечників стріл розглянуті нами раніш. Див. КСИА, 8, 1959, стор. 160, 161. W. G i n t e r s , Das Schwert der Scythen und Sarmaten in Sfldrussland, Berlin, 1928, S. 42. P. B. y\ X M e p о B, 0 6 астиномных клеймах эллинистического Херсонеса, ВДИ, 4, 1949, crop. 105. ^̂ Н. И. P e п н и к о в, вказ. звіт. 227-

З неопублікованих матеріалів по таврських могильниках гірського Криму

Репозитарії

Схожі ресурси