Античні золоті монети з колекції Одеського державного археологічного музею
В Одеському державному археологічному музеї зберігається одна з найбільших нумізматичних колекцій нашої країни. В даний час в музеї зберігається біля 60000 монет, з яких значна кількість золотих. Перевірка виявила, що майже всі золоті монети, які у свій час зберігалися в музеї Одеського Товариства І...
Збережено в:
| Дата: | 1960 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Одеський археологічний музей НАН України
1960
|
| Назва видання: | Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170887 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Античні золоті монети з колекції Одеського державного археологічного музею / О.Г. Сальников // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 243-249. — Бібліогр.: 69 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-170887 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1708872020-09-04T01:26:41Z Античні золоті монети з колекції Одеського державного археологічного музею Сальников, О.Г. Публикации и сообщения В Одеському державному археологічному музеї зберігається одна з найбільших нумізматичних колекцій нашої країни. В даний час в музеї зберігається біля 60000 монет, з яких значна кількість золотих. Перевірка виявила, що майже всі золоті монети, які у свій час зберігалися в музеї Одеського Товариства Історії та Древностей, в даний час перебувають в Одеському музеї. 1960 Article Античні золоті монети з колекції Одеського державного археологічного музею / О.Г. Сальников // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 243-249. — Бібліогр.: 69 назв. — укр. XXXX-0126 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170887 uk Материалы по археологии Северного Причерноморья Одеський археологічний музей НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Публикации и сообщения Публикации и сообщения |
| spellingShingle |
Публикации и сообщения Публикации и сообщения Сальников, О.Г. Античні золоті монети з колекції Одеського державного археологічного музею Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| description |
В Одеському державному археологічному музеї зберігається одна з найбільших нумізматичних колекцій нашої країни. В даний час в музеї зберігається біля 60000 монет, з яких значна кількість золотих. Перевірка виявила, що майже всі золоті монети, які у свій час зберігалися в музеї Одеського Товариства Історії та Древностей, в даний час перебувають в Одеському музеї. |
| format |
Article |
| author |
Сальников, О.Г. |
| author_facet |
Сальников, О.Г. |
| author_sort |
Сальников, О.Г. |
| title |
Античні золоті монети з колекції Одеського державного археологічного музею |
| title_short |
Античні золоті монети з колекції Одеського державного археологічного музею |
| title_full |
Античні золоті монети з колекції Одеського державного археологічного музею |
| title_fullStr |
Античні золоті монети з колекції Одеського державного археологічного музею |
| title_full_unstemmed |
Античні золоті монети з колекції Одеського державного археологічного музею |
| title_sort |
античні золоті монети з колекції одеського державного археологічного музею |
| publisher |
Одеський археологічний музей НАН України |
| publishDate |
1960 |
| topic_facet |
Публикации и сообщения |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170887 |
| citation_txt |
Античні золоті монети з колекції Одеського державного археологічного музею / О.Г. Сальников // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 243-249. — Бібліогр.: 69 назв. — укр. |
| series |
Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT salʹnikovog antičnízolotímonetizkolekcííodesʹkogoderžavnogoarheologíčnogomuzeû |
| first_indexed |
2025-07-15T06:16:07Z |
| last_indexed |
2025-07-15T06:16:07Z |
| _version_ |
1837692530708185088 |
| fulltext |
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХЕОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ
МАТЕРІАЛИ З АРХЕОЛОГІЇ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР'Я
ВИП. III 1959
О. Г. Сальников
АНТИЧНІ ЗОЛОТІ МОНЕТИ З КОЛЕКЦІЇ
ОДЕСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО АРХЕОЛОГІЧНОГО МУЗЕЮ*
В Одеському державному археологічному музеї зберігається одна з
найбільших нумізматичних колекцій нашої країни. В даний час в музеї
зберігається біля 60000 монет, з яких значна кількість золотих. Перевір-
ка виявила, що майже всі золоті монети, які у свій час зберігалися в
музеї Одеського Товариства Історії та Древностей, в даний час перебу-
вають в Одеському музеї.
Розробка протоколів засідань Товариства і других архівних докумен-
тів дає можливість в багатьох випадках встановити час надходження
окремих монет до музею, шляхи їх придбання, а в деяких випадках і умо-
ви знаходження цих монет. Щодо золотих монет, вважаючи їх коштов-
ність і незвичайність, ці відомості в багатьох випадках можна встановити
точно.
Це повідомлення є попередньою інформацією про золоті античні мо-
нети з колекції ОДАМ. Таких золотих монет в музеї зберігається 84.
До першої групи золотих античних монет належать три екземпляри
монет Персії, так званих «даріків» (інв. №№ 52169, 52281, 52194). На по-
чатку XX сторіччя відомий французький нумізмат ^ н е с т Бабелон нама-
гався розподілити «даріки» поміж окремими царями династії Ахеменідів
Але його схему було піддано серйозній критиці, завдяки чому і зараз ли-
ше з великим зусиллям можна виявити стилістично більш ранні та пізні
монети. Щодо одеських монет, то один «дарік» (інв. № 52169) певно нале-
жить до більш стародавніх монет, останні два є представниками значно
пізнішого часу. Треба зауважити, що одного із «даріків» (інв. № 52194,
табл. І, 1) було знайдено у балці в околицях Єлісаветграду (теперішній
Кіровоград) ^
До цього часу на території нашої країни б\^али знахідки срібних сік-
лів Персії лише у Закавказзі^. Без сумніву можна сказати, що знахідка
золотого «даріка» на межі степової та лісової зон УРСР є важливим фак-
том і це питання потребує окремого розгляду.
Друга група античних монет, що нас цікавлять і які знаходяться в му-
зеї, це є електрові монети міст Малої Азії. До цієї групи відносяться чо-
* Доповідь, прочитана на засіданні секції нумізматики сесії Інституту історії
матеріальної культури АН СРСР, присвяченої результатам археологічних досліджень
1958 р; сесія відбувалася в Москві в квітні 1959 р.
1 Е. B a b e l o n , Traite des monnaies grecques et romaines, II partie, t. I. Paris, 1907,
p. 249/250—263/264; t. II, Paris, 1910, p. 37/38—71/72.
2 Рукописний каталог К. М. М і л і с а в л е в п ч а, т. 20, Одеса, 1926, стор. 21,
№ 1—7—7.
^ А. Н. 3 о г р а ф, Находки античных монет на Кавказе, ТОНГЭ. т. I, 1945, стор.
52—53, AWo 24—25.
16* 243
тири монети м. Кізика—всі виданих типів: на першій гекті (інв. №52125)'
зображено голову цапа вліво і тунця на другій гемігекті (інв. № 52067,
табл. І, 2) — чоловічу голову архаїчного стилю вліво і тунця®; на третій
гемігекті (інв. № 52128) — собаку, яка йде по тунцю вліво®; на четвер-
тій гекті (інв. 52129)—біжучу постать з кинджалом вправо і тунця ^ Першу
із вказаних монет куплено в с. Парутіно в 1924 р. і опубліковано Дру-
га монета, за даними музейного архіву, також придбана в с. Парутіно,
але в який час, невідомо®. Обидві монети являють великий інтерес для
історії грошового обігу Ольвії, бо вказівки про знаходження кізикінів в
Ольвії в літературі майже завжди даються в загальному в и д і П о х о -
дження останніх двох кізикінів невідоме.
До цієї ж групи належать чотири екземпляри електрових гект Лес-
боса та дві фокейські гекти. Монети за такими типами в и д а н і а л е по-
ходження їх на превеликий жаль, невідоме.
Невідоме також походження видатної за своїми художніми якостями,
електрової карфагенської монети (інв. № 52075). Б. В. Хед датує такі мо-
нети 342—340 pp. до н. е.'^
Дальшу групу золотих монет складають монети Македонії. Серед
цих монет є дуже рідка монета м. Терени (інв. № 52142, табл. 1, 3), яку
можна віднести до останньої чверті V в. до н. е.
В літературі, яку була можливість використати, знайдені вказівки
лише на срібні монети з таким зображенням На лицевій стороні —
сатир, який заглядає в енохою; на зворотній написано TEP2NAON (на-
пис розміщається вздовж периметру прямокутника). Вага монети 3,19 г.
В нумізматичному кабінеті музею є серія золотих монет македон-
ських царів. Передусім слід вказати на два статери та дві монети варті-
стю в чверть статера Пилипа II, звичайних типів. З них один статер (інв.
і№ 52275) з характерною ознакою півмісяця під ногами коня і одна тетар-
та (інв. № 52288), характерною ознакою якої є канфар, знайдені в Оль-
вії
В музеї також є два стаіери Олександра Македонського, які наді-
йшли до музею в 1893 р. і в 1895 р. від О. Л. Бертьє-Делагарда 'К Один
з цих статерів належить до дуже рідкісної групи з царським титулом
(інв. № 52308, табл. І, 4). Перша з монет звичайного типу; знайдена вона
в Ольвії'®. Там же було знайдено і статер Пилипа III (інв. № 52314),
^ Н. F r i t z e , Die Elektronpraegung von Kyzikos, «Nomisma», B. VII, 1912, S. 5,
№ 48, Taf. I, 49.
5 Там же, стор. 6, № 62, табл. И, 14—15.
Там же, стор. 8, № 93, табл. III, 12.
7 Там же, стер. 9, № 113, табл. III, 32—33.
^ Г. Д. Ш т е й н в а н д , Кізі^кський гект Одеського археологічного музею, ВОКК,
частина 4—5, серія археологічна, 1930, crop. 7.
^ Рукописний каталог, т. 20, стор. 18, № 1—1—6.
Наприклад, А. Н. 3 о г р а ф, Античные монеты, МИА, № 16, 1951, стор, 126,
прим. 3.
" Л е с б о с : № 52078=Б а б е л о н, вказ. праця, табл., 162, 12; № 52132=Б а б е-
л о н , табл. 160, 10—11; № 52130=Б а б е л о я, табл. 159, 14; № 52077=табл. 159, 26.
Ф о к е я : № 52138=В. V. H e a d , Catalogue of the Greek Coins of Ionia, London, 1892,
pi. V, 6—7; № 52099=pl. IV, 15.
B. V. H e a d , Historia Numorum, Oxford, 1911, p. 879, fig. 393.
'' Там же, стор. 207 (Хед посилається на книгу F. I m h о о f-B 1 и m е г, Monnaies
grecques, Paris, 1883, pi. С, 23).
Протокол 271 заседания ООИД, стор. 13; Протокол 269 заседания ООИД,
стор. 22; пор. також Рукописний каталог музею, т. 20, стор. 9, № 1—1—1 та стор. 14,
№ 2—4—4. Обидві монети подаровано О. Л. Бертьє-Делагардом.
Протокол 271 заседания ООИД, стор. 13; Протокол 286 заседания ООИД,
стор. 13.
Рукописный каталог, стор. 10, № 1—2—2.
244-
•він теж був подарований О. Л. Бертьє-Делагардом разом з вищезгада-
ними монетами
Великий інтерес являє собою група статерів фракійського царя Лісі-
маха (306—281 р. до н. е.)- Всі вони належать до більш пізнього і поши-
реного типу: голова Олександра Македонського з рогом Аммона на аверсі
та Афіна на троні на реверсі. Виходячи з того, що ці монети публікуються
нами окремо, наводимо лише короткі відомості про ці монети у вигляді
таблиці.
с
с Н х Розмір та вага
1
Місце
карбування Місце знахідки Аналогії
1 52301
1
19,5 мм, Хрисаорис Анадольський Е. М, Придик ИАК,
8,47 г і
Хрисаорис
скарб" вып. 3, табл. ХП, 60
2 52267 19 мм. ? Ольвія" L. MiiUer, № 518
8,37 г
-3 52295 19 мм, Одессос Невідоме^" В. Piclc — К. Regling
8,57 г AMNG, 1, 2, № 2122
4 52197 19 мм, Одессос Ольв!я2і Там же, № 2134
8,36 г
5 52189 18—20 мм. Візантій Туапсинський A. Zograph, Num. Chron.
8,40 г скарб" 1925, p. 29
6 52163 19,5 мм, Візантій Тіра^-' Отчет ООИД за 1890 г..
8,20 г
Тіра^-'
титульний лист
7 52154 19 мм. Томи Ольвія-'^ В. Pick — К. Regling,
8,25 г № 2478
:8 52284 18,5—19 мм. Каллатіс Ольвія" Там же, I, 1, № 266
8,28 г
Таким чином, монети македонських царів з Одеського музею являють
собою важливий історичний матеріал, що стверджує широкий обіг золо-
тих монет Пилипа II, Олександра та Лісімаха в античних містах Північно-
західного Причорномор'я.
В фондах Одеського музею зберігаються дві золоті монети з над-
писом K 0 ^ 2 N (ІНБ. № 52180 і 52303), яким нещодавно була присвяче-
на стаття Н. П. Розанової При рішенні все ще спірного питання про
місце карбування цих монет, не зайве буде взяти до уваги, що одна з цих
монет була придбана в м. Білгород-Дністровському^''.
Золоті монети античних міст Північного Причорномор'я являють особ-
ливий інтерес для радянської науки. На жаль, в Одеському музеї їх мало:
дві ольвійських, одна херсонеська і три пантікапейських. Золоті мо-
" Протокол 271 заседания ООИД, стор. 13; Рукописний каталог, стор, 13,
№ 1—3—3.
Рукописный каталог, стор. 69, М» 1—35. Пор. Е. А. П р и д и к, Анадольский
клад 1895 г., ИАК, вып. З, стор. 58.
" Рукописний каталог, стор. 79, № 6а—40—215; пор. Протокол 271 заседания
•ООИД, стор. 13 (подарунок О. Л. Бертье-Делагарда).
Протокол 286 заседания ООИД, стор. 12.
Протокол 290 заседания ООИД, стоо. 11; Рукописний каталог, стор. 78, № 6—40.
Протокол 436 заседания ООИД (ЗООИД, т. ХХХП, 1915, приложение, стор.
109); пор. А. Z о g г а р h. The Tooapse Hoard, Num. Chron., 1925, p. 29.
Протокол 254 заседания ООИД, стор. 2; Рукописний каталог, стор. 74, № 4—38.
Рукописний каталог, стор. 70, № 2—36.
25 Там же, стор. 77, № 5—39.
2® Н. И. Р о з а н о в а , О золотых монетах с надписью KOSQN, КСИИМК, вып.
•66, 1956.
2'' Рукописний каталог, стор. 82, № 2—42—42. Пор. А. Н. 3 о г р а ф. Монеты Тиры,
М., 1957, стор. 58 (пор. також В. Н. Ю р г е в и ч , Замечания о некоторых местностях
Новороссийского края, заслуживающих археологического изучения, Тр. VI АС, т. II,
1888, стор. 31, прим. Ц.
V4a
кети Ольвії — звичайні півдрахми кіпця IV або початку ПІ в. до н. е.
(інв. № № 52148 та 52309®).
Унікальний херсонеський статер 158 р. херсонеської ери був виданий
Е. Міннзом (інв. № 52107, табл. 1, 5 ) " . Як відомо, золоті херсонеські
монети з зазначенням дат трапляються надзвичайно рідко: в усьому світі
їх є п'ять екземплярів різних років Один з цих статерів перебуває у Па-
рижі, але і до цього часу він відомий лише по мовному опису. Щодо зо-
лотих монет Пантикапея, то вони належать до трьох різних груп: перша
група (інв. № 52146) —- сатир без вінка вліво, друга (інв. № 52210) —
сатир в три чверті, п'ята (інв. № 52143) — сатир вліво з вінком; монети
подібних типів неодноразово видавались^'.
Датовані золоті статери боспорських царів в Одеській збірці — це пе-
реважно монети кінця II і початку III ст. н. е. Дуже важливо відмітити,,
що всі вони пройшли державний пробірний аналіз, наслідком чого є мож-
ливість встановити, як поступово зменшувався вміст в них золота.
Найдавніша монета боспорських царів — це статер 335 року боспор-
ської ери, який належав цариці Гіпепірі (інв. № 52304). Монета видана
О. Л. Бертье-Делагардом. Надійшла вона до музею в 1894 p., як подару-
нок П. О. Бурачкова^®. Монета викарбована з високоякісного золота
(пробірний аналіз — 916).
Наступна серія монет з іменами царів належить Савромату І, це є
звичайні статери 406 р. боспорської ери (інв. № 52310) і 418 р. (інв.
№ 52083 і 52294). Дві останні монети вироблені різними штампами
Щодо їх проби, то вона значно нижче і становить 585—583. Таку ж саму
пробу має і статер царя Реметалка (інв. № 52076)^''.
На тім же рівні залишається проба шести статерів царя Євпатора:
458 — І екземпляр (інв. № 52080), 4 екземпляри 459 (інв. ЯдЛ̂ о 52081,
52071, 52079 і 52082) і один екземпляр 461 (інв. ЛЬ 52066) років боспор-
ської ери. Монети ці самі звичайні і дрібні різниці між штемпелями мож-
на визначити лише при складанні корпусу царських монет Боспора Зви-
чайно вважають, що різке погіршення якості металу почалося при царі
Євпаторі, але вказівки аналізу одеських екземплярів показують, що вже
«золото» Савромата І за своїм вмістом не відрізняється від так званого
«електра» царів Реметалка і Євпатора. Слідуюче серйозне погіршення
якості металу починається значно пізніше, як це показують монети Сав-
ромата II.
В фондах музею є 10 статерів Савромата II. Перша з його монет (інв.
№ 52108) датована 483 р. боспорської ери. На ній зображення імпера-
тора, а перед ним наконечник списа. Тим же штемпелем викарбована пе-
редня сторона на екземплярі Британського музею Цей екземпляр має
ще порівняно високу пробу — 520.
Слідуючий статер Савромата II (інв. № 52084) датується 485 p., пе-
Е. Н. Minns, Scythians and Greeks, Cambridge, 1913, pi. Ill, I. O. Г. С а л ь н и -
к о в , Золоті та срібні монети Ольвії з колекції Одеського музею. Праці ОДУ, т. 149,
серія історичних наук, вип. 7, 1959, стор. 43, №№ 1—2, табл. XV, 1—2.
^ Е. Г. М і н н з, Вказ. твір, табл. IV, 25,
А. Н. З о г р а ф, Античные монеты, стор. 149.
А. Н. З о г р а ф, там же, стор. 172—176, табл. 40, 7, 8 и 11; П. О. Б у р а ч к о в,
Общий каталог монет и т. п., ч. I, Одесса, 1884, табл. XIX, 28, 40 и 47.
А. Л. Б е р т ь е-Д е л а г а р д, Монеты властителей Боспора Киммерийского,,
ЗООИД, т. XXIX, 1911, табл. IV, 69. Пор. Протокол 279 заседания ООИД, стор. И, Wg 7.
П. О. Б у р а ч к о в , Общий каталог, табл. XXVIII, 141 та 145.
А. Н. 3 о г р а ф, Античные монеты, табл. 47, 15.
А. Н. 3 о г р а ф. Античные монеты, табл. 48, 5 та П. О. Б у р а ч к о в , Обший
каталог, табл. XXIX. 196.
W. W г о 111, Catalogue of tiie Greek Coins in the British Museum, Pontus^ Paphla-
gonia etc., London, 1889, pi. XV, 12.
246-
ред царем стоїть зображення палиці. Одеський екземпляр з передньої
сторони карбовано тим же штампом, що і монету Британського музею
Дві монети (інв. №№ 52094 і 52104) датуються 490 р. Перша має від-
мінну ознаку —• кульку перед бюстом імператора ^̂ друга — шестикутну
зірку ^̂^ на обох монетах перед царем нема ніяких додаткових зображень.
Далі йде статер 491 р. (інв. № 52102) з тризубцем перед імператором^".
В збірці Одеського музею є також одна монета 493 р. (інв. № 52097) із
зіркою перед імператором; цей екземпляр був опублікований Е,. Міннзом"'.
В музеї є ще три варіанти монет 495 p.; цей рік взагалі був самим ба-
гатим у карбуванні Савромата II (інв. №№ 52095, 52100 і 52116). На
звороті цих монет зображені бюсти імператорів Септімія Севера і Кара-
калли. На всіх трьох варіантах перед царем нема ніяких відмінних атри-
бутів, але між бюстами імператорів стоять різні зображення: зірка, три-
зубець ^̂ і шарик Варіант з зіркою поміж імператорами, оскільки це
відомо, не видавався (табл. І, 6). Не видавався і останній статер Савро-
мата II з Одеської колекції, помічений 503 р. (інв. № 52113; табл. І, 7)
з зображенням зірки перед імператором. Дані пробірного аналізу пока-
зують, що в 483 році, напередодні проведення грошової реформи, золотий
вміст монет Савромата II дуже близький до золотого вмісту монет його
попередників (520). Одначе в 485 році ми знаходимо лише 350, в 490 ро-
ці — 340 і 320, а в 495, 493 і 491 роках — 375 (одна з монет остан-
нього року має вміст золота лише 330). З цього можна скласти висновок,
що введення нових номіналів міді впливало на нове погіршення якості
металу, яке здійснювалось за вказівками царя''''.
В Одеській нумізматичній збірці статери царя Рескупоріда III порів-
няно численні (12 екземплярів). Найбільш ранні стосуються до 511 і
512 років боспорської ери (інв. №Л'Ь 52105 і 52086): перед імператором
на обох монетах знаходиться восьмипромінна зірка. Перша з цих монет
в и д а н а в и д а н і і подібні другій''®. За ними йде один статер 515 року (інв.
№ 52115), на якому перед імператором поміщена вже шестипромінна
зірка і два статера 516 року (інв. №№ 52101 і 52092), теж з шестипро-
мінними зірками, але різних штемпелів''®, а також три монети 517 року
(інв. №М> 52087, 52133 і 52090). На перших двох монетах перед царем
нема ніяких атрибутів, перед імператором на одній з них шестипромінна
зірка ^̂ на другій — восьмипромінна, а на третій монеті перед імпера-
тором немає ніяких атрибутів, але перед царем є зображення три-
зубця Монет 518 року боспорської ери в збірці музею нема, але 519
W. W г о t h, Catalogue of the Greek Coins in the British Museum, Pontus, Paphla-
gonia etc., London, 1889, pi. XV, 13,
П. O. Б у р а ч к о в , Общий каталог, табл. XXX, 208, з палицею перед царем.
П. О. Б у р а ч к ОБ, табл. XXIX, 207.
А. Н. 3 о г р а ф. Реформа денежного обращения в Боспорском царстве при
Савромате II, ВДИ, 1938, № 2, стор. 293, рис. № 15.
Е. Г. М і н и 3, вказ. твір, табл. V II, 9.
Danish National Museum, Thrace, p. I, 1942, pi. II, 65,
pi. II, 65.
GEM, Pontus etc., табл. XVI, 2; П. О. Б у р а ч к о в , Общий каталог, табл.
XXX, 213
А. Н. 3 о г р а ф. Реформа денежного обращения, ВДИ, 1938, ,№ 2, стор. 292;
Античные монеты, стор. 204—206.
М і н и 3, вказ. твір, табл,. VIII, 15.
П, О, Б у р а ч к о в , Общий каталог, табл. XXXI, 259; СВМ, Pontus, р1. XVI, 12.
" Каталог Ф. Прове (Briider Egger, Auktionskatalog № XLVI, Griechische Mtin-
zen, Sammlung Th. Prowe, Wien, 1914, табл, X, 538, 540, 542.
A, B. О р е ш н и к о в , Каталог собрания древностей гр. А. С. Уварова, вып, VII,
М., 1887, стор. 108, № 709 (перед царем меч).
П, О, Б у р а ч к о в , Общий каталог, табл. XXXI, 265, пор. Каталог Прове,
табл. X, 551 та 553.
Каталог Прове, табл. X, 549.
247-
Табл. I.
248-
року в музеї є два екземпляри, які штамповані одною парою штемпелів,
тою ж, ш,о і екземпляр Британського музею перед імператором ні-
чого нема, перед царем маленький тризубець. На монеті 520 року (інв.
№ 52085) перед імператором знову є зірка, перед царем же нема нічого
Остання монета з нашої колекції (інв. № 52109), належна Рескупоріду
III, відноситься до 522 року — перед царем зображений меч або кинджал,
перед імператором нема ніяких зображень. Монета відзначається дуже
шоганим стилем зображень. Цей екземпляр видано Міннзом=1
Монети Рескупоріда III за якістю металу наближаються до монет
•Савромата II —• проба їх коливається від 375 до 320, але екземпляр 522
року має пробу тільки 290.
Останні монети боспорських царів зі збірки Одеського музею мають
такий низький відсоток вмісту золота, що їх навряд чи можна рахувати
навіть електровими. Для п'яти монет Котіса III, Савромата III і Рескупо-
ріда III (525—530 років н. е.) проба виражається числом 110®''.
Крім монет Боспорських царів, в музеї є два відбитка таких монет на
тонких золотих пластинах. В одному випадку (інв. № 52243) відбиток зі
зворотного боку мідної монети невідомого царя, який правив близько по-
чатку нашої ери. На пластинці чітко відбилась герма з пальмовою віткою
праворуч і з царською монограмою з літер ВАЕ зліва Другий відбиток
(інв. у 52245) з мідної .монети Рескупоріда V знято з аверса, на цьому
знімку відбитий цар з тризубцем і надписом Такі відбитки використову-
вались для оздоблення похоронних вінків.
Золотих римських монет в колекції Одеського археологічного музею
всього п'ять екземплярів Всі вони пробиті, один екземпляр аж два ра-
зи. З цього можна скласти висновок, що всі вони використовувались як
оздоблення. За хронологією найбільш раннім є стертий авреус Анто-
ніна Пія (інв. № 52292). Ця монета знайдена недалеко від Очакова
Далі йдуть три монети (інв. №№ 52186 і 52192) середини третього віку
н. е.: авреус Пилипа Араба і два авреуса Декія. Одну з монет Декія було
знайдено в Білгород-Дністровському В музеї є один солід Діокле-
тіана (інв. № 52179; табл. І, 10).
Останню групу золотих античних монет Одеського музею становлять
три екземпляри варварських наслідувань статерам Олександра Македон-
ського і римським імператорським монетам (інв. №№ 52327, 52264 і
52339). Ці монети вимагають окремого вивчення.
Інв. №.№ 52096, 52190; ср. Каталог Провє, табл. X, 562; СВМ, Pontus, р1. XVII, І.
Б. В. К е н е, Музей кн. В. В. Кочубея, т. II, СПб., 1857, табл. XVII, 93; Каталог
Прове, табл. X, 571.
^̂ Е. Г. МІННЗ, вказ, твір, табл. VIII, 16.
Монети Котиса III: Інв. № 52120 = 525 р. б. е., перед імператором тризубець,
перед царем кулька; СВМ, Pontus, р1. XVII, 6; Інв. № 52121=525 р. б. е., перед імпера-
тором кулька; Е. Г. М і н н з , вказ, твір, табл. VIII, 17. Монети Савромата III; Інв. №
52117 = 527 р. б. е., перед імператором кулька (невидана,—табл. I, 8); Інв. № 52118=
527 р. б. е., перед імператором дві кульки; Б. В. К е н е , вказ. твір, табл. XVIII, 105;
Л. О. Б у р а ч к о в , Общий каталог, табл. XXXII, 297.
•''А. Н. 3 о г р а ф. Античные монеты, табл. 45, 10.
Там же, табл. 50, 7.
Монети Константина та слідуючих імператорів Західної та Східної Римської
імперії, навпаки, дуже численні; вони вимагають, проте, окремого розгляду. В межах
цієї публікації розглядаються лише монети, карбовані до перших років IV ст. до н. е.,
ЛО Діоклетіана включно.
Рукописний каталог, стор. 22, № 1—8—8
Там же, стор. 26, № 1—10—10
|