Київські гривни з нумізматичної колекції Одеського археологічного музею
В древній Русі гривна була головною і найзначнішою ваговою і грошовою одиницею. Вона була мірилом всякої вартості. Про це свідчить, хоча б той факт, що для виразу ваги золота і срібла ніякого іншого слова, крім гривни, письмові пам'ятники не згадують....
Gespeichert in:
| Datum: | 1960 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Одеський археологічний музей НАН України
1960
|
| Schriftenreihe: | Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170889 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Київські гривни з нумізматичної колекції Одеського археологічного музею / І.Л. Бала // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 253-259. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-170889 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1708892020-09-04T01:26:34Z Київські гривни з нумізматичної колекції Одеського археологічного музею Бала, І.Л. Публикации и сообщения В древній Русі гривна була головною і найзначнішою ваговою і грошовою одиницею. Вона була мірилом всякої вартості. Про це свідчить, хоча б той факт, що для виразу ваги золота і срібла ніякого іншого слова, крім гривни, письмові пам'ятники не згадують. 1960 Article Київські гривни з нумізматичної колекції Одеського археологічного музею / І.Л. Бала // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 253-259. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. XXXX-0126 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170889 uk Материалы по археологии Северного Причерноморья Одеський археологічний музей НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Публикации и сообщения Публикации и сообщения |
| spellingShingle |
Публикации и сообщения Публикации и сообщения Бала, І.Л. Київські гривни з нумізматичної колекції Одеського археологічного музею Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| description |
В древній Русі гривна була головною і найзначнішою ваговою і грошовою одиницею. Вона була мірилом всякої вартості. Про це свідчить, хоча б той факт, що для виразу ваги золота і срібла ніякого іншого слова, крім гривни, письмові пам'ятники не згадують. |
| format |
Article |
| author |
Бала, І.Л. |
| author_facet |
Бала, І.Л. |
| author_sort |
Бала, І.Л. |
| title |
Київські гривни з нумізматичної колекції Одеського археологічного музею |
| title_short |
Київські гривни з нумізматичної колекції Одеського археологічного музею |
| title_full |
Київські гривни з нумізматичної колекції Одеського археологічного музею |
| title_fullStr |
Київські гривни з нумізматичної колекції Одеського археологічного музею |
| title_full_unstemmed |
Київські гривни з нумізматичної колекції Одеського археологічного музею |
| title_sort |
київські гривни з нумізматичної колекції одеського археологічного музею |
| publisher |
Одеський археологічний музей НАН України |
| publishDate |
1960 |
| topic_facet |
Публикации и сообщения |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170889 |
| citation_txt |
Київські гривни з нумізматичної колекції Одеського археологічного музею / І.Л. Бала // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 253-259. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
| series |
Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT balaíl kiívsʹkígrivniznumízmatičnoíkolekcííodesʹkogoarheologíčnogomuzeû |
| first_indexed |
2025-07-15T06:16:14Z |
| last_indexed |
2025-07-15T06:16:14Z |
| _version_ |
1837692538233815040 |
| fulltext |
О Д Е С Ь К И Й Д Е Р Ж А В Н И Й А Р Х Е О Л О Г І Ч Н И Й МУЗЕЙ
МАТЕРІАЛИ З АРХЕОЛОГІЇ ПІВНІЧНОГО П Р И Ч О Р Н О М О Р ' Я
ВИП. ІП 1959
І. Л. Бала
КИЇВСЬКІ ГРИВНИ
з нумізматичної колекції Одеського державного археологічного музею
В древній Русі гривна була головною і найзначнішою ваговою і гро^
шовою одиницею. Вона була мірилом всякої вартості. Про це свідчить,
хоча б той факт, що для виразу ваги золота і срібла ніякого іншого сло-
ва, крім гривни, письмові пам'ятники не згадують.
Гривна як головна грошова одиниця згадується в старо-руських лі-
тописах. Так, наприклад, з літопису під 882 р. дізнаємося, що Олег «уста-
ви... дань даяти от Новгорода гривен 300 на лето...»'.
Під 907 р. той же Олег при заключенні угоди з греками бажає одер-
жати від них «по 12 гривен на человека»
Гривна як загальне мірило вартості виступає і в «Руській Правді», в
штрафній шкалі якої вона відіграє головну роль.
' «Аше смердъ мучить смерда без княжа слова, то З гривны продажи,
а за муку гривна кунь»'.
«Аще убиет мужь мужа..., то положити за голову 80 гривен».
«Аще ли будет... купець... то 40 гривен положит «а нь»
80 гривен за голову «княжого мужа» (дружинника) сума занадто ве-
лика. Це рівноцінно тому, що віддати стадо з 23 кобил, або 40 корів,
або 40 кабанів. Вважають, що вартість одного коня тоді дорівнювала
2—З гривнам ^
Крім гривни, «Русская Правда» згадує інші грошові одиниці, які
прирівнювались до частин гривни, а саме: ногата, куна, резана, вевриця
або «векша» (білка).
Термін г р и в н а як вища одиниця грошово-вагової системи зустрі-
чається не тільки у східних слов'ян. Цим терміном користувалися південні
і західні слов'яни.
За свідченням В. В. Святловського гривна була загально-слов'ян-
ською мірою, яку знали від муромських лісів до Карпат і від Москви до
Праги®. Слово гривна для визначення грошово-вагової одиниці вживали
поляки, серби, хорвати, чехи і литовці ^
• П С Р Л , І, СПб., 1846, стор. 10, під 6388 р.
2 Там же, стор. 12, під 6412 р,
® Правда Русская под редакцией академика Б. Д. Грекова, М.—Л., 1940, стор. 113.
Правда Русская, стор. 104.
° В. А. Р о м а н ов, Деньги и денежное обращение. История культуры Древней
Руси, т. !, М.-Л., 1948, стор. 371.
®В. В. С в я т л о в с к и й , Примитивно-торговое государство как форма быта.
СПб., 1914, стор. 94.
^ И. И. К а у ф м а н. Серебряный рубль в России от его возникновения до конца
XIX в. СПб., 1910, стор. 16; А. Д . Г у с а к о в , О некоторых явлениях в денежном об-
253 .
Деякі дослідники вважають, що слово гривна іноземного норман-
•ського походження
Проти норманського походження терміну гривни рішуче виступали
такі відомі дослідники, як А. Кунік", П. М р о ч е к - Д р о з д о в с ь к и й П . Ка-
занський", В. Янін На великому історико-метрологічному матеріалі во-
ни переконливо показали неправильність норманської концепції похо-
дження гривни.
П. Мрочек-Дроздовський вважає слово гривна корінним слов'янським
словом, а тому, на його думку, причисления цього слова до нормано-сло-
в'янських є одною із крайностей норманізму'^. Видатні дослідники древ-
ньоруської мови А. Г. П р е о б р а ж е н с ь к и й і І. І. Срезневськийвиводять
слово гривну від слова «грива». В древній Русі гривною називали мета-
левий обруч, який носили як окрасу на шиї, на «загривку»
Про те, що гривна була окрасою і знаком почесті в древній Русі, свід-
чать як письмові, так і археологічні дан«і. Так в Іпатєвському літопису
під 1228 р. повідомляється про Володимира слідуюче: «Икону же списа
на золоте наместную святого Георгіа и гривну златую възложити на нъ
гъ жемчугом» В цьому ж літописі гривна в розумінні окраси згадується
і в іншому місці, а саме: «И милостынею, яко гривною утварью златою
украсуся»
До нашого часу на території колишніх Київської, Вітебської, Воло-
димирської. Рязанської губерній відкриті багаточисленні знахідки золо-
тих і срібних шийних гривен'^.
В. Л. Янін на підставі великого історико-метрологічного матеріалу
переконливо доказав, що в древній Русі до середини X сторіччя існувала
ращении древней Руси. Изв. АН СССР, отд. экон. и права, A'g 3, М., 1946, стор. 235;
С. Ш о д у а р , Обозрение русских денег и иностранных монет..., ч. I, СПб., 1837, стор.
21; В. Л. Я н и и. Денежно-весовые системы русского средневековья, 1956, стор. 36—37.
П о г о д и н , Исследования, замечания и лекции о русской истории, ПІ,
СПб., 1846, стор. 283. Он же, Норманский период русской истории М. 1859, стор. 172;
H. Н. М у р а в ь е в , Исторические исследования о древностях Новгорода... СПб., 1828;
И. П. Б а у э р , Денежный счет Русской Правды, сб. «Вспомогательные исторические
дисциплины». М.—л. , 1937, стор. 226, P h . К г и g, Forschungen in der alteren Geschich-
te Russlands, B-d II, S. Pbg, 1848, S. 274—275; H. F a l k und A. T о г p, Norvegisch-
danisches Worterbuch, L. 5—6, 1908, S. 346.
® A. К у н и к , О русско-византийских монетах, СПб., 1860, стор. 8.
П. М р о ч е к - Д р о 3 д о в с к и й, Опыт исследования источников по вопро-
су о деньгах Русской Правды, М., 1882, стор. 54.
" П . С. К а з а н с к и й , Исследование о древней русской монетной системе в
XI, XII, XIII веке. Зап. РАО, т. III, СПб., 1851, стор. 107—108, див. також т. VI,
1855 (ч. 2).
' - В . Л. Я н н н. Денежно-весовые системы русского средневековья, стор. 25—26.
П. М р о ч е к-Д р о з д о в с к и й , вказ. твір, стор. 54.
A. Г. П р е о б р а ж е н с к и й , Этимологический словарь русского языка, М.,
1958, стор. 158.
И. И. С р е з н е в с к и й , Материалы для словаря древнерусского языка, т. I,
стор. 588.
B. И. Г о ш к е в п ч , Монеты и медали, Херсон, 1910, стор. XIV; А. Д . Г у с а -
к о в , вказ. I в., стор. 236; Н. М. К а р а м з и н , История государства Российского, т.
I, изд. I, СПб., примітка 296; Н. К о н д а к о в , Русские клады, т. I, СПб., 1896, стор
160; Н. Т о л с т о й и И. К о н д а к о в , Русские древности, вып. V, СПб., 1897, стор.
127; П. С. К а з а н с к и й , вказ. твір, 9; А. К. М а р к о в , Русская нумизматика, СПб.,
1906, стор. 10;
" П С Р Л , II, СПб., 1908, стор, 927, під 6796.
's П С Р Л , II, стор. 927, під 6796.
А. И, Ч е р е п н и н, О гривенкой денежной системе по древним кладам Тр.
MHO, т. II, М:, 1899, стор. 173. И. Т о л с т о й и ,Н. К о - н д а к о в . Р^тские древ-
ности в памятниках искусства, вып. V, СПб., 1897, стор. 77—79. Г. Ф. К о р з у х и н а .
Русские клады в IX—ХІП вв. .М.-Л,, 1954, стор. 82, №№ 10, И , стор. 91, №.№ 31, 32..,;
В. Б. А н т о н о в и ч , Археологическая карта Киевской губернии, М., 1895, стор. 36.
2 5 4 .
•єдина грошово-вагова система на чолі з стародавньою гривною, вагою в
68,22
В середині X ст. замість загальноруської грошово-вагової системи утво-
рюються дві місцеві грошово-вагові системи — північна і південна.
«Створення місцевих грошових систем взагалі, — пише В. Л. Янін,—
а тим більше, коли вони приходять на зміну єдиній грошово-ваговіії систе-
мі — явище прогресивне в умовах раннього феодалізму. Воно свідчить пра-
зародження місцевих ринків і визначення територіальної сфери їх
дій»
До південної грошово-вагової системи належать і так звані київські
шестикутні гривни.
В нумізматичному кабінеті Одеського державного археологічного му-
зею зберігаються чотири срібні київські гривни:
І. Київська гривна (і«в. № 52417, рис. І) має форму правильної ше-
стикутної товстої пластинки. Лицева сторона гривни густо всіяна дріб-
ними точками, які утворилися в процесі лиття. Крім цього, на лицевій
стороні і по краях гривни є ще більші западини. Нижня поверхня гривни
не зовсім рівна, в центрі і по краях її — заглиблення.
В результаті довгого вживання гривни, як грошового знаку, по її кра-
ях утворилися зазублини. Вага гривни — 154,7 г, довжина — 78 мм, ши-
рина —• 36 мм, висота — 10 мм. Проба — 90. Гривна добре збереглася.
Останні три срібні гривни (інв. №№ 52419, рис. 2; 52420, рис. 3;
52421, рис. 4) за формою і за розміром (з невеликими відхиленнями) ціл-
ком аналогічні вищеописаній київській гривні. їх вага відповідно: 157,8 г,
160,1 г, 159, 7 г. Проба всіх гривен — 95.
Київські шестикутні злитки були знайдені на території Київщини,
Волині, Смоленщини, на Нижній Десні і на середньому Дніпрі.
На даний час відкриті численні скарби срібних шестикутних злитків.
Особливо багато їх знайдено на території Києва і його околиць
Особливе значення мають для нас скарби київських злитків, які су-
проводжуються візантійськими монетами, що дають змогу датувати київ-
ські гривни. Але таких скарбів відкрито всього лише три. В 1889 р.
в київському скарбі в садибі Гребінівського разом з київськими гривнами
та іншими срібними і золотими речами були виявлені два візантійських
соліди Олексія Комнена (1081 — 1118 pp.)
В 1900 р. в скарбі із села Сахнівки було виявлено 8 київських гривен,
обрізок золотої гривни і дві візантійські золоті монети Мануїла і Комне-
ка (1143—1180 pp.)
Нарешті в Старо-рязанському скарбі було знаіїдено Київський ше-
стикутний злиток і 18 мідних візантійських монет Олексія та Гоанна Ком-
ненів (1081 — 1143 pp.)
В, Л. я НИН, Денежно-весовые системы русского средневековья; В і н ж е .
Денежно-весовые системы домонгольской Руси. Автореферат диссертайпи на соиска-
ние ученой степени кандидата истооических наук, М., 1954.
В. Л. Я н и н., вказ. ТВ., стор. 205.
Д . Я. С а м о к в а с о В, Основание хронологической классификации и ката-
лог коллекции древностей. Варшава, 1892, стор. 83—84; Н. К о н д а к о в , вказ. тв.,
стор. 137—138; Н. Б е л я ш е в с к и й , Монетные клады Киевской губернии. К., 1889,
стор. 7—8. А. А. И л ь и н. Топография кладов серебряных и золотых слитков. Петербург,
1921, стор. 26—30; Г. Ф. К о р з у х и н а, вказ. тв., стор. 110, № 76; стор. 91, № 31,
32; И. Т о л с т о й и Н. К о н д а к о в , вказ. тв., стор. 119—121; А. О р е ш н и к о в ,
Опись серебряным монетным слиткам... ТВ. MHO, т. II, 1899, стор. 219.
^̂ В. Б. А н т о н о в и ч , вказ. тв., стор. 36.
A. А. И л ь и н , вказ. тв., стор. 27, № 91.
B. Л . Я н и н , вказ. тв., стор. 170.
2 5 5 .
Знахідки київських шестикутних злитків з візантійськими монетами?
і послужили основою для датування їх ХП — першою половиною XIII
ст. ст. Але В. Л. Янін, опираючись на колосальний метрологічний матеріал
і враховуючи велику кількість знахідок шестикутних злитків без супровід-
ного матеріалу взяв під сумнів приняте в сучасній історичній літературі
Карта знахідок київських гривен XII ст. (за Ільїннм)
звуження датування київських гривен. Ці сумніви в певній мірі підтвер-
дилися в 1954 p., коли при розкопках на Нервському Кінці Новгорода
шестикутний злиток був знайдений вперше в недоторканому прошарку на-
шарувань другої половини XI в.
Слід відмітити, що А, І. Черепній вважав, що київські срібні гривни
мали обіг на Русі в X—XI ст. ст. ̂ ^
в . Л . я н и н, вказ, тв., стор. 17!.
А. И. Ч е р е п я и н, вказ. тв., стор. 181.
2 5 6 .
За місцем знахідок гривен шестикутної форми в літературі за ними
закріпилась назва київських^®.
Топографія скарбів за київськими гривнами свідчить про те, що ці
гривни відливалися в південній Русі, а не завозились з сусідніх країн шля-
хом торгових зносин
Російські майстри відливали гривни-злитки в спеціальних формах.
Лиття гривен не являло будь-якої технічної складності.
Всі вищезгадані київські гривни, які зберігаються в ОДАМ, мають
різну вагу.
І. Г. Спаський пояснює різну вагу гривен тим, що їх відливали у від-
критих формах, а при розливанні срібла з одного тигля в декілька форм
завжди був перелив або недолив срібла, що й позначилось на вазі, тим
більше, що на гривнах немає ніяких слідів вирівнювання їх ваги шляхом
доповнення, або усунення лишку
Про лиття гривен в Київській Русі повідомляється в письмових дже-
релах того часу. Так в Іпатєвському літопису під 1288 р. повідомляється,
що волинський князь Володимир Васшіькович «блюда серебрянаа и кубь-
КЫ золотые и серебряные сам перед своими очима поби и полья в грив-
ны»
Слід відмітити дуже високу пробу київських гривен. Як відомо з літо-
пису, в договорі 1229 р. князь Мстислав визначив точне срібло без 10 зо-
лотників (тобто прийом гривни і карбованця не нижче 90 процентів
проби)
Київська гривна виникла під впливом торгових зносин з Візантією.
Своєю вагою вона дорівнювала половині візантійської літри.
На зв'язок київської гривни з візантійською літрою вперше вказав
В. М. Татіщев^І Думку Татіщева поділяє більшість дослідників.
В нумізматичному кабінеті Одеського археологічного музею збері-
гаються дві мідні гривни (інв. №№ 52054, 52055). Обидві гривни шести-
кутної форми і майже однакові: лицеві сторони обох гривен густо всіяні
дрібними западинами, які утворилися в процесі відливання. На нижніх
поверхнях залишились сліди застигання металу. Краї гривен обрубані,
що свідчить про те, що їх відливали в одній формі, де містилось кілька
гнізд для гривен.
Гривна важить близько 150 г, завдовжки вона 78 мм, завширшки
39 мм. Обидві гривни покриті окисом.
Кілька мідних гривен було знайдено при розкопках В. В. Хвойки
на території Києва. В. В. Хвойка відносив ці мідиі гривни до новгород-
ського типу і вважав, що вони були в обігу до 15 ст., називаючись ма-
буть «ногатами»
А. А. Ільїн не згоджується з цією думкою В. В. Хвойки Мідні грив-
ни з колекції ОДАМ, як і срібні, невідомого походження; своєю формою
вони нагадують київські гривни, хоча техніка їх відливання зовсім інша.
З а свідченням В. В. Святловського шестикутні злитки були вперше названі
«київськими» І. Фундуклєєм в його «Статистическом описании Киевской губернии».
Див. В. В. С в я т л о в с ь к и й , вказ. тв., стор. 106.
A. И. Ч е р е п н и н, О киевских денежных гривнах. Тр. XI археологического
съезда в 'Киеве 1899 г., т. III, 1902, стор. 53.
И. Г. С п а с с к и й , Русская монетная система, М., 1957, стор. 35.
Летопись по Ипатьевскому (Ипатскому) списку под 6797 г., СПб., 1871,
стор., 601,
^̂ А. К. М а р к о в, вказ. тв., стор. 10.
B. Н. Т а т и щ е в , Лексикон российской исторической, географической поли-
тической и гражданской, ч. II, СПб., 1793, стор. 89.
^ ИАК, Прибавление к выпуску 31, СПб., 1909, стор. 83.
^̂ А. А. И л ь и н , вказ. тв., стор. 27.
1 7 . М А П П , в и п . HI. 2 5 7
Рис. 2.
258 .
Письмові пам'ятники нічого не згадують про мідні гривни. Можливо
мідні гривни в давнину називалися кунами, про які в одному із джерел
говориться: «связаша его двомя веригами и куну железную на выю воз-
ложиша»®®.
Знахідки мідних київських гривен, а також глухі натяки в письмових
джерелах ще раз підтверджують гіпотезу про те, що в Київській Русі по-
ряд з золотими і срібними були в грошовому обігу і мідні гривни.
^ Цит. по П. С. К а з а н с к о м у , вказ. тв., стор. 116.
17.
|