З досвіду роботи музеїв, Київ, 1959

Безперервний обмін досвідом з питань теорії і практики музейної справи, методичних проблем в галузі науково-дослідницької, збирацької, експозиційної і масової роботи, є дуже цінним для робітників радянських музеїв. Тому слід вітати вихід у світ збірки, що складається з статей наукових співробітникі...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:1960
Автор: Ашрафіан, О.А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Одеський археологічний музей НАН України 1960
Назва видання:Материалы по археологии Северного Причерноморья
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170892
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:З досвіду роботи музеїв, Київ, 1959 / О.А, Ашрафіан // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 270-273. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-170892
record_format dspace
spelling irk-123456789-1708922020-09-13T12:20:33Z З досвіду роботи музеїв, Київ, 1959 Ашрафіан, О.А. Рецензии и библиографические заметки Безперервний обмін досвідом з питань теорії і практики музейної справи, методичних проблем в галузі науково-дослідницької, збирацької, експозиційної і масової роботи, є дуже цінним для робітників радянських музеїв. Тому слід вітати вихід у світ збірки, що складається з статей наукових співробітників ряду музеїв України, в яких автори діляться своїм досвідом музейної роботи. 1960 Article З досвіду роботи музеїв, Київ, 1959 / О.А, Ашрафіан // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 270-273. — укр. XXXX-0126 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170892 uk Материалы по археологии Северного Причерноморья Одеський археологічний музей НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензии и библиографические заметки
Рецензии и библиографические заметки
spellingShingle Рецензии и библиографические заметки
Рецензии и библиографические заметки
Ашрафіан, О.А.
З досвіду роботи музеїв, Київ, 1959
Материалы по археологии Северного Причерноморья
description Безперервний обмін досвідом з питань теорії і практики музейної справи, методичних проблем в галузі науково-дослідницької, збирацької, експозиційної і масової роботи, є дуже цінним для робітників радянських музеїв. Тому слід вітати вихід у світ збірки, що складається з статей наукових співробітників ряду музеїв України, в яких автори діляться своїм досвідом музейної роботи.
format Article
author Ашрафіан, О.А.
author_facet Ашрафіан, О.А.
author_sort Ашрафіан, О.А.
title З досвіду роботи музеїв, Київ, 1959
title_short З досвіду роботи музеїв, Київ, 1959
title_full З досвіду роботи музеїв, Київ, 1959
title_fullStr З досвіду роботи музеїв, Київ, 1959
title_full_unstemmed З досвіду роботи музеїв, Київ, 1959
title_sort з досвіду роботи музеїв, київ, 1959
publisher Одеський археологічний музей НАН України
publishDate 1960
topic_facet Рецензии и библиографические заметки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170892
citation_txt З досвіду роботи музеїв, Київ, 1959 / О.А, Ашрафіан // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 270-273. — укр.
series Материалы по археологии Северного Причерноморья
work_keys_str_mv AT ašrafíanoa zdosvídurobotimuzeívkiív1959
first_indexed 2025-07-15T06:16:25Z
last_indexed 2025-07-15T06:16:25Z
_version_ 1837692549055119360
fulltext го не знайде читач про збір, охорону та експозицію етнографічних мате- ріалів. Крім того, було б дуже цінно, якби одним з додатків до «Нарисів» •були систематично підібрані законодавчі акти про охорону пам'яток ста- ровини та про роботу музеїв; цих матеріалів, на жаль, часто немає навіть у порівняно великих музеях. На нашу думку, якби навіть збільшилися обсяг та вартість книги, усі ці доповнення значно підвищили б її цінність. О. Г. Сальников З аосвіду роботи музеїв. Головне управління в справах куль- турно-освітніх установ Міністерства культури УРСР. Науково- методичний відділ музеєзнавства Київського державного істо- ричного музею. Київ, 1959, тир. 500, стор, 82, ціна 1 крб. Безперервний обмін досвідом з питань теорії і практики музейної -<;прави, методичних проблем в галузі науково-дослідницької, збирацької, експозиційної і масової роботи, є дуже цінним для робітників радян- ських музеїв. Тому слід вітати вихід у світ збірки, що складається з ста- тей наукових співробітників ряду музеїв України, в яких автори діляться своїм досвідом музейної роботи. В передмові до збірки говориться: «Зараз, коли Радянська країна вступила в новий етап свого історичного розвитку — період розгорнутого будівництва комуністичного суспільства,—питання комуністичного вихо- вання трудящих і мобілізація їх на боротьбу за перетворення в життя іс- торичних рішень XXI з'їзду КПРС набирають виняткового значення. Пе- ред працівниками ідеологічного фронту, діячами науки і культури, перед усією радянською інтелігенцією поставлено завдання — допомогти Кому- ністичній партії і Радянській державі у вихованні трудящих, піднесенні соціалістичної свідомості будівників комунізму та мобілізації їх на ус- пішне виконання і перевиконання величної програми семирічного плану розвитку народного господарства СРСР» (стор. 3). Статті С. Смотрицького «Яскравіше висвітлювати патріотичний рух бригад комуністичної праці» (стор. 6—11), Б. Качинського «Збирання ма- теріалів сучасності» (стор. 12—15), В. Ланєвського «Показ в експозиції музею участі молоді в будівництві комсомольських шахт» (стор. 28—29) знайомлять з успіхами харківського історичного музею. Київського дер- жавного історичного музею й Кам'янець-Подільського державного істо- ричного музею — заповідника у виконанні цього величного завдання. С. Смотрицький у статті, що відкриває збірку, розповідає про ту ве. лику увагу, яку приділяє у своїй екскурсійній роботі і експедиційній ді- яльності Харківський історичний музей бригадам комуністичної праці. У .музеї створений спеціальний розділ, в якому відображено боротьбу тру- дящих за виконання семирічного плану, роботу комуністичних бригад, причому підкреслюється, що ці бригади виникли як результат нового стану соціалістичного змагання трудящих на шляху до комунізму. В екс- позиції представлені документальні першоджерела, фотодокументальний матеріал, що розповідає про трудові подвиги харків'ян, розміщені таб- лиці і діаграми, що свідчать про безперервне зростання випуску валової продукції у Харкові, про підвищення продуктивності праці, про перспек- тиви розвитку сільського господарства, науки і культури Харківщини у семирічці. 20. МАПП. вип. III. • . 2 7 0 у поміщеній далі статті В. Качинського освітлена робота наукових •співробітників Київського державного історичного музею по збиранню цінного матеріалу на підприємствах і будовах Києва про комуністичні бригади. Автор перелічує матеріали, зібрані музеєм, і відмічає, що во- ни будуть пам'яткою про початок славного патріотичного руху, показ їх в експозиції відіграє визначну роль в комуністичному вихованні тру- дящих. Науковий співробітник Кам'янець-Подільського державного історич- ного музею-заповідника В. Ланєвський у своїй статті звертає увагу на часті поїздки робітників музею на місця, де живуть і трудяться подоляни, вносячи свій вклад в розвиток промисловості і сільського господарства країни. Результатом цих поїздок є те, що музей поповнився новими цін- ними матеріалами, які знайомлять відвідувачів з трудовими подвигами їхніх земляків на шахтах Донбасу, на цілинних землях, у Каховці і в ін- ших місцях нашої країни. Про збирацьку роботу в музеях сповіщають в своїх статтях А. Давидова «Збиральницька робота музею Ів. Франка» (стор. 38—40) і В. Мурашко «Нові експонати у фондах Чернігівського іс-, торичного музею» (стор. 63—67). М. Давидова відмічає визначну зби- рацьку роботу колективу Львівського державного літературно-меморі- ального музею Ів. Франка, наслідком якої є той факт, що фонди музею на протязі трьох останніх років збільшились на 200 експонатів. Ще за- довго до святкування у 1956 році столітнього ювілею великого україн- ського письменника співробітники музею почали переписку з ювілейними комітетами по проведенню франківськнх днів, які були організовані у ба- гатьох містах України, в інших союзних республіках і зарубіжних краї- нах. А в дні ювілею з різних міст країни із-за кордону у музей стали по- ступати цікаві документи, що збагатили експозицію. Головний охоронець фондів Чернігівського історичного музею в . Мурашко розповідає про роз'яснювальну роботу серед населення, яку ведуть робітники музею, про значення історичних пам'яток і необхід- ність зосередження і збереження їх в музеях сповіщається в пресі, по радіо і т. д. Внаслідок цього в музей майже щоденно надходять експонати. Цікаву справу в галузі атеїстичної пропагади організував Кременецький районний краєзнавчий музей. Директор музею Б. Ельгорт у статті «Про досвід науково-атеїстичної пропаганди в Кременецькому краєзнавчому музеї» (стор. 23—27) повідомляє про будівництво музеєм у Почаєвсько- му будинку культури свого філіала — антирелігійного музею. Недалеко від Почаєва розташований відомий чоловічий монастир — Почаївська лавра, а в Кременці функціонує багато церков і жіночий монастир. При- родно, що існування такого музею було необхідністю. Особливо цінні розділи музею, побудовані на місцевому матеріалі. Музей веде велику антирелігійну пропаганду. І, як дуже вірно відмічає автор статті, такий музей можна побудувати в багатьох районах. У статті Г. Власової «Зв'язок Львівського історичного музею з шко- лами» (стор. 30—32) говориться про ту багатогранну роботу, що її прово- дить Львівський історичний музей серед учнів шкіл. При музеї працюють гуртки по вивченню історії Львова і археології. Члени археологічного гуртка брали участь навіть у археологічних розкопках. В багатьох шко- лах міста музей допоміг організувати історичні гуртки і З шкільних істо- ричних музея. З метою притягнення сільських шкіл до краєзнавчої роботи робітники музею склали і видали інструкцію з поясненням, як організува- ти вивчення історії рідного села. З допомогою наукових робітників музею було збудовано кілька сільських музеїв, в основу яких було покладено матеріал, що його зібрали члени шкільних краєзнавчих гуртків. Власова робить вірний висновок про те, що різноманітні форми зв'язків музею з 271. школами корисні не тільки для учнів, які розширюють кругозір, вихо- вуються в дусі поваги до героїчного минулого, в дусі патріотизму, але і для музею. Адже музей завдяки цим зв'язкам ширше розгортає зби- рацьку роботу по виявленню археологічних пам'яток. Пам'ятник-музей визволення Києва біля с. Нові Петрівці, Києво- Святошинського району, користується популярністю серед робітників Києва, колгоспників навколишніх сіл, у молоді. Про це пише завідуючий музеєм А Ямковий у статті «Пам'ятник-музей визволення Києва» (стор. 68—70). . Про перший в країні колгоспний музей О. В. Суворова розповідає старший науковий співробітник Київського державного історичного му- зею В. Сидоренко в статті «Колгоспний музей О. В. Суворова в селі Ти- монівка» (стор. 71—73). Призначений у 1766 році командуючим ар- мією Суворов прибув у Тульчино, де містився його штаб. На полях села Тимонівка він провадив багаточисленні військові заняття. Будинок у селі, де на протязі кількох місяців жив великий полководець, багато- численні знахідки на полях села, зв'язані з військовими вченнями Су- ворова, завжди цікавили колгоспників, і в січні 1948 р. колгоспники Тимо- нівки, демобілізовані солдати і офіцери Радянської Армії, на загальних зборах поставили питання про реставрацію будинку і перетворення його на музей, присв'ячений Суворову. Автор змальовує, з яким ентузіазмом мешканці села з допомогою спеціалістів з різних міст країни взялися за це завдання і розв'язали його в стислі строки. Таким же чином, за ініціативою старих більшовиків, з допомогою наукових співробітників Дніпропетровського державного історичного му- зею у жовтні 1957 р. був заснований у м. Дніпродзержинську музей. Про це пише В. Чумаченко в статті «Дніпродзержинський історико-револю. ційний музей» (стор. 74—75). Численні матеріали колгоспного музею в с. Червона Слобода показу- ють, як нікому не відоме село Царська Слобода на Черкащині тепер ста- ло школою передового ведення колгоспного господарства. Про цей музей, відкритий до 40-х роковин Великого Жовтня, пише Д. Телегіна в статті «Музей, створений колгоспниками» (стор. 76—79). Останнім часом розгорнулась колосальна робота по будівництву районних і сільських музеїв. Музейним робітникам, які беруть участь в будівництві такого типу музеїв, необхідно використувати досвід музеїв України, що домоглися значних успіхів в цій галузі. Великій роботі херсонського музею присвячена стаття В. Борисової «Херсонський історико-археологічний музей» (стор. 41—47). Про актив- ну участь в археологічних розкопках на території Переяслав-Хмельниць- кого пише М. Сікорський «Археологічні дослідження Переяслав-Хмель- ницького історичного музею» (стор. 48—52). Дуже цінним є досвід роботи відділу природи Нікопольського крає- знавчого музею. Про експозицію відділу, побудовану новим методом, по- відомляють М. Жигайло і Є. Чернін в статті «Побудова біогруп в крає- знавчому музеї» (стор. 55—59). Слід вітати те, що Львівський історичний музей перейняв з експози- ції Ермітажа і ряду музеїв країн народної демократії новий метод пока- зу археологічного матеріалу. Про це ділиться К. Бернякович у статті «Новий метод ескпонування археологічних матеріалів» (стор. 53—54). Але в збірці приділено мало уваги організації музейної експозиції, тому ново- му, що досягнуто з питань архітектурно-художнього оформлення, устат- кування експозиційних залів, розміщення матеріалів і т. д. Співробітник Львівського історичного музею П. Авраменко у статті «Більше вимогливості до підбору експонатів» (стор. 16—22) справедливо 2 7 2 . відмічає, що в експозиціях деяких музеїв спостерігається перекручення, фальсифікація в оцінці експонатів і довільне їх розміщення. Він закликає ще більше підсилити науково-дослідницьку роботу над музейними па- м'ятками. Про науково-дослідницьку роботу літературно-меморіального музею О. Ю. Кобилянської в Чернівцях пише директор музею о . Коваленко (стаття «З досвіду роботи музею О. Кобилянської», стор. 33—37). «Ката- логізація колекції музею» (стор. 60—62)— так називається стаття науко- вого співробітника Львівського історичного музею І. Свєшнікової, яка відмічає необхідність наукового опису експонатів. Г. Паламарчук у рецензії «Наукові записки», випуск І, Полтавський лі,тературно-меморіальний музей ім. І. П. Котляревського, Полтава, 1958 (стор. 80—82) пише про видану музеєм збірку, присвячену життю і творчості І. Котляревського. Авторами статті і публікації збірки є науко- ві співробітники музею і викладачі полтавського і гомельського педінсти- тутів. Більшість статей збірки присвячена роботі краєзнавчих та історич- них музеїв, а між іншим, бажано, щоб на сторінках збірки освітлювався досвід музеїв інших профілів, в цілому поміщені у збірці статті є свідчен- ням успіхів, досягнутих музеями України. Видання збірки «З досвіду ро- боти музеїв» — корисна робота в справі подальшого розвитку музейної справи. О. А. Ашрафіан В. в. Лапин, А. В. Бурлаков, Б. В. Борисов. ОЛЬВИЯ. Путе- водитель по раскопкам и музею. Изд. АН УССР. Киев, 1959, стр. 78, тираж 5000 экз., цена Su коп. В останні роки, після значної перерви, почали видаватися путівники по пам'ятках старовини та музеях Північного Причорномор'я. Вийшли путівники по музею та розкопках Херсонеса, путівник по палі'ятках м. Керчі, що містить опис стародавнього Пантікапею, видано також пу- тівник по розкопках стародавньої Ольвії. Всіх, хто цікавиться історичним минулим, радує поява цих невеликих книжок. Путівник «Ольвія» складається з чотирьох розділів різної величини. Перші 16 сторінок займає стисло і виразно викладена історія стародав- нього міста-держави та історія його розкопок. Доступно і різнобічно, без складного цитування, що стало традиційним при викладі питань грецької колонізації (дивись хоча б путівник по розкопках Херсонесу), розказано про причини та час виникнення колоній Північного Причорномор'я, про заняття ольвіополітів, про їхні взаємовідносини з місцевим населенням, а також коротко викладені основні етапи історії міста на протязі тисячо ліття його існування. Перший розділ путівника закінчується стислим пере- ліком досліджень Ольвії в XIX—XX ст. Написаний яскравою мовою, ясно та чітко, і разом з тим емоціональ- но — цей вступ добре впливає на дальше сприймання відвідувачем оль- війського заповідника самих залишок стародавнього міста. Адже путів- ник по археологічних розкопках повинен розбудити уяву відвідувача, допомогти йому, по іноді невиразних залишках, побачити картину дале- кого життя. Слід тільки зауважити, що, перелічуючи імена дослідників Ольвії, згадуючи про Забеліна, Тізенгаузена, Ястребова, Кулаковського і Фармаковського, потрібно було б також назвати імена радянських ар- 20. М А П П . в и п . III . • . 2 7 3