Символіка антропоморфних посудин олександрівської групи Трипілля А

Article is devoted to studies of the original category of Trypillya A ceramics — the anthropomorphous vessels, found at settlements of Olexandrivka group. Analysis of these data allows to think, that anthropomorphous ceramics belonged to wares, associated with sacral sphere. One can be given voice t...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Бурдо, Н.Б.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Одеський археологічний музей НАН України 2011
Schriftenreihe:	Материалы по археологии Северного Причерноморья
Schlagworte:	Статьи
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/171143
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Символіка антропоморфних посудин олександрівської групи Трипілля А / Н.Б. Бурдо // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 2011. — Вип. 12. — С. 8-30. — Бібліогр.: 31 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-171143
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1711432020-09-13T01:25:41Z Символіка антропоморфних посудин олександрівської групи Трипілля А Бурдо, Н.Б. Статьи Article is devoted to studies of the original category of Trypillya A ceramics — the anthropomorphous vessels, found at settlements of Olexandrivka group. Analysis of these data allows to think, that anthropomorphous ceramics belonged to wares, associated with sacral sphere. One can be given voice to supposition, that decoration of the anthropomorphous vessels possibly reproduced a Goddess figure. Signs symbols, to which the patterns saturated bordering this ceramics category, according with some of the elements of numerical encoding, probably connected with the Moon signs in different phases, and also snakes. Combination in one drawing of snake signs and Moon allows to suppose existence of conceptions about the sacral character of the Mooon Snake, which comes forward as attribute of the Moon Goddess. Decoration of anthropomorphous vessels possibly connected with some symbolical "sacral texts', which reflected fragments of myth, created by ancient farmers. 2011 Article Символіка антропоморфних посудин олександрівської групи Трипілля А / Н.Б. Бурдо // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 2011. — Вип. 12. — С. 8-30. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. XXXX-0126 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/171143 uk Материалы по археологии Северного Причерноморья Одеський археологічний музей НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статьи Статьи
spellingShingle	Статьи Статьи Бурдо, Н.Б. Символіка антропоморфних посудин олександрівської групи Трипілля А Материалы по археологии Северного Причерноморья
description	Article is devoted to studies of the original category of Trypillya A ceramics — the anthropomorphous vessels, found at settlements of Olexandrivka group. Analysis of these data allows to think, that anthropomorphous ceramics belonged to wares, associated with sacral sphere. One can be given voice to supposition, that decoration of the anthropomorphous vessels possibly reproduced a Goddess figure. Signs symbols, to which the patterns saturated bordering this ceramics category, according with some of the elements of numerical encoding, probably connected with the Moon signs in different phases, and also snakes. Combination in one drawing of snake signs and Moon allows to suppose existence of conceptions about the sacral character of the Mooon Snake, which comes forward as attribute of the Moon Goddess. Decoration of anthropomorphous vessels possibly connected with some symbolical "sacral texts', which reflected fragments of myth, created by ancient farmers.
format	Article
author	Бурдо, Н.Б.
author_facet	Бурдо, Н.Б.
author_sort	Бурдо, Н.Б.
title	Символіка антропоморфних посудин олександрівської групи Трипілля А
title_short	Символіка антропоморфних посудин олександрівської групи Трипілля А
title_full	Символіка антропоморфних посудин олександрівської групи Трипілля А
title_fullStr	Символіка антропоморфних посудин олександрівської групи Трипілля А
title_full_unstemmed	Символіка антропоморфних посудин олександрівської групи Трипілля А
title_sort	символіка антропоморфних посудин олександрівської групи трипілля а
publisher	Одеський археологічний музей НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Статьи
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/171143
citation_txt	Символіка антропоморфних посудин олександрівської групи Трипілля А / Н.Б. Бурдо // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 2011. — Вип. 12. — С. 8-30. — Бібліогр.: 31 назв. — укр.
series	Материалы по археологии Северного Причерноморья
work_keys_str_mv	AT burdonb simvolíkaantropomorfnihposudinoleksandrívsʹkoígrupitripíllâa
first_indexed	2025-07-15T06:36:08Z
last_indexed	2025-07-15T06:36:08Z
_version_	1837693791637602304
fulltext	Н.Б. Бурдо СИМВОЛІКА АНТРОПОМОРФНИХ ПОСУДИН ОЛЕКСАНДРІВСЬКОЇ ГРУПИ ТРИПІЛЛЯ А Численні керамічні вироби ран нього етапу трипільської культури (друга половина VI - початок V тис. до н .е.) оздоблено різноманітними антропоморфними символами. А н тропоморфне навантаження морфо логічних та стилістичних рис посу ду досягалося різними засобами. Здебільшого зразки антропоморфної кераміки стилізовані такою мірою, що антропоморфізм стає зрозумілим лише в контексті усього керамічно го матеріалу завдяки зіставленню із зразками, що оздоблено яскраво ви раженими антропоморфними риса ми. У керамічному комплексі ран нього Трипілля різні групи посудин наділено окремими антропоморфни ми символами. До найбільш вираз них зразків антропоморфної кера міки Трипілля А належать грушо подібні посудини, які умовно-схе матично відтворюють людську фігу ру. Яскраві зразки цих виробів на лежать до колекцій Одеського ар хеологічного музею НАН України. Знахідки подібної кераміки похо дять з розкопок поселень Олексан дрівна (Есипенко 1957: 10-23), Тим- кове (Бурдо, Відейко 1985: 78 -86 ) та Слобідка-Західна (Патокова та ін. 1989: 5-29). Відомі дослідники вис ловлювали думки з приводу симво лічного навантаження трипільських антропоморфних посудин. Історія проблеми Б.О. Рибаков вважав, що грушо подібні посудини зображують дві Висловлюю щиру подяку Л. Ю. Поліщук за можливість працювати з колекціями у фондах О AM. ж ін оч і ф ігури, які відповідаю ть жіночим божествам "рожаницям" (Рибаков 1981: 167). У зміїному сю ж еті, типовому для таких посудин, Б.О. Рибаков вбачав зображ ення вужа (змії), пов'язаного із символі кою дощу (Рибаков 1981: 171). В.М. Даниленко, аналізуючи ор наментальну композицію у вигляді стилізованого зображення змій на грушоподібній посудині з поселен ня Сабатинівка 2 (рис. 4, 1 ) вва жав, що її елементи відтворюють у верхній частині символіку Неба, чому відповідає зображення "рога того к р и л атого д р а к о н а " , а у нижній — Землі, символом якої ви ступає "рогата змія із тулубом, роз діленим на дві частини" - вірогід ний прототип З м ієн ого ї Б огині пізніш их часів. Сюжет на думку дослідника демонструє "сполучен ня космічного подружжя — Неба і Землі. У формі грушоподібної посу дини В.М. Даниленко вбачав "озна ки жінки", яка оповита "зміями-дра конами" (Даниленко 1969: 222-223). В.І. Маркевич (Маркевич 1989: 26-36) звернув увагу на антропо морфізм груш оподібних посудин, які з'являються на початкових ета пах трипільської культури. Дослід ник аргументовано доводить, що вони відтворюють жіночу постать, або дві ж іночі фігури. Знахідка на поселенні Нові Русешти антропо морфної грушоподібної посудини з "умовно-реалістичними" рисами дозволила В.І. Маркевичу стверд жувати, що та має певні скульп турн і елем енти і відтворю є дві ж іночі постаті, що стоять спинами одна до одної. Причому дві ручки- вуш к а п ер едаю ть " р ед у к о в а н і руки", парні мініатю рні наліпні 8 Рис. 1. Контекст знахідок грушоподібних посудин: 1-2 — Тимкове, 3 — Карбуна, 4-5 — Слобідка-Західна. 9 горбочки - груди, опукла масивна частина тулубу відповідає гіперт- рофованій "тазостегновій зоні", а придонна частина — гомілкам та ступням. Трикутник Венери оздоб лений орнаментом у вигляді ромбу дозволяє стверджувати, що антро поморфне зображення пов'язано із жіночою статтю. В.І. Маркевич слушно порівняв особливості трактування фігурної посудини з теракотами і вважав можливим припустити, що антро поморфізм посудини, трикутник Ве нери з ромбом - символом вагіт ності, орнаментальні кола та ямки підпорядковані культу родючості, а жіноча постать з гіпертрофованими стегнами ототожнюється з верхов ним божеством трипільського пан теону. Причому "ромб — символ вагітності або засіяного поля, кру ги — символи верховного чоловічо го божества — сонця та місяця, ото тожнюються з образом священного бика. Ряди канелюр передають, во чевидь, поняття про зоране поле, а ямки містять в собі поняття про закладене в землю насіння". Факт подвійності антропоморфної посуди ни В.І. Маркевич пояснює як "про яв великого ж іночого божества в двох іпостасях подібно до месопо тамських Нани — богині кохання та материнства та Інани — богині війни". Звичайно, трактування окремих елементів багатокомпонентного та насиченого різноманітними симво лами антропоморфного образу, що його відтворює груш оподібна посу дина з Н ових Русеш т, викликає значні труднощ і. А дж е ш лях виді лення обмежено зрозум ілих сим волів та сприйняття символіки як аналогії (Чеснов 1987: 51-52) не на ближає нас до реального сприйнят тя їх трипільцями. Справа в тому, що усі речі, які сприймалися дав ньою людиною як знакові, наділя лися символічним змістом, логіку якого можливо зрозуміти, в першу чергу, завдяки контексту всього комплексу знакової системи дано го суспільства взагалі, а не вилу чаючи з нього випадково окремі символи. Співставлення груш оподібних посудин із виробом з Нових Русешт дало можливість В .І. М аркевичу трактувати сферичний тулуб посу дини як зону таза та стегон, при донну — як ноги, а покришки до посудин — як частину стилізова ної антропоморфної фігури, антро поморфні риси якої значною мірою редуковано в порівнянні з посуди ною з Нових Русеш т. Автор слуш но наполягав на тому, що покриш ка була невід'ємною частиною гру шоподібної посудини, два виступи на покриш ках дуж е стилізовано відтворюють руки, а центральна стовбчаста ручка - голову, тобто, покришка відтворює верхню части ну антропоморфної фігури. Висту пи на найбільшому діаметрі тулу бу посудини передаю ть, на його думку, або жирові складки на стег нах, або свідчать про полімастію. В себ іч н о ан ал ізую ч и гр уш о подібні антропоморфні трипільські посудини В.І. Маркевич висловив думку, що гіпертрофовані стегна ф ігури поясню ю ться уявленням про образ "великої богині-матері яка народжує усі земні та небесні блага". Орнаментальні символи на посудин ах, які не аналізую ться докладно, теж пов'язані з ідеєю ро дю чості, але автор не поясню є, чому р ізн і знаки в ідображ ую ть саме одну певну ідею. Здається слушним також і твер дження В.І. Маркевича про те, що грушоподібні посудини є антропо морфними, вірогідно пов'язаними з подвійним жіночим сакральним об разом, який символічно відтворює грушоподібна посудина. Дослідник також довів, що рисами антропо морфізму наділялася, окрім грушо- Ю подібних посудин, також кераміка інш их форм: ковші, кубки, вази. Він вважав, що в цілому явище ан тропом орф ізм у ґрунтувалося на уявленні про те, що окремий еле мент може сприйматися як ціле у відповідності із магічною форму лою "частина замість цілого" /pars pro fofoj. В.Г. Збенович головну увагу при ділив спіральній зм іїній орнамен тації на антропоморфних посуди нах, висловлюючи думку, що вони відповідають зображенням змія-дра- кона (Збенович 1991: 2 2 -2 3 ). Наведені вище висновки дослід ників, які зверталися до антропо морфних посудин Трипілля А мали загальний характер, а детальний аналіз особливостей ц ієї категорії кераміки і досі відсутній. На нашу думку, для подальшого поступу у справі з'ясування семантики такої яскравої категорії кераміки, як ан тропоморф ний п осуд , н еобх ідн е всебічне дослідж ення конкретних артефактів. Грушоподібні антропоморфні по судини з'являються на фазі Трипіл ля А-Прекукутень II, але найбільш виразні екземпляри гарної збереже ності представлено в матеріалах по селень Трипілля А -П рек ук утен ь III, зокрема й тих, що належать до олександрівської групи пам'яток: Олександрівка, Тимкове, Слобідка- Західна. Контекст знаходження антропоморфних посудин Для з'ясування символіки ант ропоморфних груш оподібних посу дин важливе значення має контекст їх знаходження під час розкопок. На поселеннях олександрівської групи Трипілля А роздавлені гру шоподібні посудини знаходили ра зом з іншим інвентарем під зава лами обп ален ої глини . О станні інтерпретуються, як залишки пе рекриттів спалених у ритуальній пож еж і ж ител (рис. 1, 1, 4). Май ж е усі груш оподібні посудини з поселень олександрівської групи несуть сліди вторинного випалу, їх поверхня плямиста (рис. З, 6; 4, 2 - 5, 9), а знайдені в Олександрівці (рис. З, 2 -3 ; 4, 5) деформовані та частково ошлаковані, що свідчить про високу температуру п ож еж і (понад 1000"), що була кульміна цією ритуалу залиш ення поселень (Бурдо 2003). Привертає увагу той факт, що трапляються знахідки антропомор фних посудин, у які було покладе но різні речі. На поселенні Олек сандрівка, у ж итлі № 14 в роздав лен ій антропом орф ній п осудин і виявлено нижню частину антропо морфної статуетки (Зиньковский 1990: 74). В одному з жител посе лення Тимкове, у ямі з прошарка ми попелу та обп ален ої глини, знайдено невелику антропоморфну посудину (рис. 4, 4) з обгорілим зерном (Бурдо, Відейко 1985: 80). У антропоморфній посудині, зак ритій горщиком (рис. 1, 3), було знайдено карбунський скарб (Дер- гачов 1998). Морфологічні та стилістичні особливості грушоподібних посудин олександрівської групи Груш оподібн і посудини х а рактеризуються досить специфіч ними морфологічними ознаками, як і, на наш погляд, обумовлені саме намаганням трипільських гон чарів надати виробу певних антро поморфних рис. Грушоподібні ант ропоморфні посудини Трипілля А хар ак т ер и зую ть ся н ев и сок и м и , трохи схиленими всередину вінця ми, форма тулубу їх наближається до сфери, придонна частина витяг нута, висотою до 1 /3 загальної ви соти посудини, циліндрична або 11 Рис. 2. Г руш оподібна антропом орф на посудина з поселення О лександрівна. 1-3 — покриш ка, 4-7 — деталі оф орм лення груш оподібної посудини, 8 — череп зм ії (ф ото С .Д . Л исенка). !2 трохи звужена до низу. Висота ран- ньотрипільських грушоподібних по судин коливається від 15 до 40 см. Зазвичай цей тип кераміки бага то оздоблений різноманітною ритою орнаментацією. Орнаментальні ком позиції на цих посудинах утворено прокресленими лініями, канелюра ми або відбитком штампу. Зразки грушоподібних посудин, зокрема з Олександрівкі, Гребенюкового Яру, приватних колекцій (рис. 4, 6) зі слідами використання фарби, доз воляє припускати, що ранньот- рипільські посудини, які ми сприй маємо як вироби з ритим декором, були оздоблені поліхромним візе рунком, який у більшості випадків не зберігся, бо фарба наносилася після випалу виробів. Аналіз технологічних особливо стей ранньотрипільського посуду взагалі і груш оподібних посудин зокрема, дає підстави вважати, що, по-перше, заглиблені елементи ор наментації виступали не як само стійне оздоблення, а як основа для нанесення пастозної фарби, яка їх заповнювала. По-друге, ранньотри- пільська поліхромія, яку тепер ми м ож емо тільки реконструю вати, крім застосування м інеральних фарб, забезпечувалася, вірогідно, й системою випалу. Відновлюваль- ний випал надавав поверхні посу ду відтінки чорно-сірої кольорової гами. Окислювальний випал утво рював теракотовий, жовтогарячий, іноді червоний кольори. Оскільки всі предмети з трипільських жител перебували під дією ритуального вогню (Бурдо 2004: 3 5 6 -3 5 8 ), то вони здебільшого зазнали додатко вого окислювального випалу, втра тивши свій первинний колір. Прокреслені по сирій глині л ін ії візерунку заповнювалися білою па стою, сліди якої збереглися на ба гатьох зразках кераміки. Цю масу, як встановив В.Ф . Петрунь (Пет- рунь 2000), виготовляли з різної мінеральної сировини. Негативно- позитивний характер орнаменталь них композицій забезпечувався зав дяки застосуванню фарбування пев них деталей в ізер ун к ів . М ожна припускати існування різних варі антів поліхромної орнаментації та сполучення кольорів на груш опо дібних посудинах Трипілля А. Кераміка з чорною поверхнею, отриманою при випалі у відновлю- вальному середовищ і, трапляється на пам'ятках олександрівської гру пи дуж е рідко, окремі зразки ант ропоморфних посудин з білою ор наментацією на чорному тлі пред ставлено в Олександрівці (рис. 4, 9) та Тимкові (рис. 4, 2; рис. 5, 2). Червона вохряна фарба зберег лася на ранньотрипільському по суді дуж е погано, майж е завжди простежуються тільки окремі за фарбовані ділянки візерунку, які дозволяють припускати, що черво ний колір використовувався і як для фону, на яком у контрастно виділявся білий візерунок, так і для фарбування елементів орнамен тальних композицій, що утворюва лися прокресленими лініями, за повненими білою пастою. У першо му варіанті білий візерунок чітко виділявся на червоному тлі посу дини, вірогідно, саме так вигляда ла олександрівська антропоморфна посудина зі зміями (рис. 2). Білий розписний візерунок на червоному тл і сп о с т е р іг а є м о т а к о ж й на внутрішній поверхні покришки від цієї посудини (рис. 2, 2). Фарбування елементів орнамен тації, зокрема стрічок червоною фар бою (рис. 4, 6), дає підставу припус кати існування керамічних виробів, зокрема грушоподібних посудин, з трьохкольоровим малюнком, коли на чорне тло посудини наносився червоний візерунок у білому обля муванні. Частина поліхромних візе рунків мала негативно-позитивний характер, як це властиво мальо- Рис. 3. Г руш оподібні антропом орф ні посудини з поселення О лександрівна. 14 ваній орнаментації Трипілля на ступних етапів. В основі орнаментації грушопо дібних посудин олександрівської групи була техніка заглибленого візерунку, який доповнювався фар бами. Застосовувалися такі прийо ми заглибленої орнам ентації, як прокреслений орнамент, штампова ний орнамент та канелюри. Іноді на одній посудині поєднується візе рунок з п рок ресл ен и х л ін ій та відбитків ш тампу р ізн о ї форми (рис. 1, 5; рис. З, 4, 6а; рис. 4, 7). Складне профілювання антропо морфних посудин припускає виді лення декількох орнаментальних зон, візерунки яких узгодж ені за певною системою (Бурдо, Видейко 1984). Такими окремими зонами виступають вінця, тулуб, придон на частина та плитчастий піддон груш оподібної посудини (рис. 6). Основною орнаментальною зоною був тулуб. Вінця груш оподібних посудин частіше позбавлені орнаменту, але трапляються екземпляри з р ізно манітним оформленням ц ієї орна ментальної зони групами верти кальних рисок (рис. 7, 1), корот ким и рискам и по краю він ец ь (ри с. 7, 2), ланцю ж ком з ямок (рис. 7, 4; рис. З, 6а), або група ми ямок (рис. 7, 3; рис. З, 5). На тулубах антропоморфних гру шоподібних посудин найбільш по ширені складні орнаментальні ком позиції, що складаються з заш три хованих стрічок, які в плані утво рюють ромбічні динамічні фігури, які обертаються навкруги горлови ни або дна посудини. До складних композицій входять такі елементи, як сегменти, овали, кола, ромби, стилізоване зображення зм ії. З Олександрівки походять декіль ка грушоподібних антропоморфних посудин, зокрема й великого розмі ру, з орнаментальною композицією із заштрихованих стрічок, які схо дяться чотири рази під кутом та ут- ворю ю ть в п л а н і д и н а м іч н і ромбічні ф ігури, по кутам яких вписано сегменти та овали (рис. З, 1 г, 3, 2, 5, 6а). При погляді звер ху ромбічна композиція з сегмен тами та овалами у кутах ніби обер тається навкруги горловини посу дини у напрямку, протилежному руху годинникової стрілки. При погляді знизу ромбічна компози ція, іноді із зображенням у кутах овалів, обертається навкруги дна у н а п р я м к у р у х у г о д и н н и к о в о ї стрілки (рис. З, їв , 3 б, 6 б). При п о г л я д і зб о к у за ш т р и х о в а н і стрічки нижньої ромбічної фігури утворюють "біжучу спіраль", яка оточує чотири наліпні виступи, роз м іщ ен і х р е с т о п о д іб н о на най- ширшій частині тулубу. К онтекст, у яком у розміщ ено наліпн і виступи р ізн ом ан ітн и й . Опуклі наліпи виступають центром візерунка у вигляді заштриховано го кільця, в яке вписано видовжені сегменти (рис. З, 3 а, 3 б). Конічні виступи розм іщ ено у центрі ме дальйону (рис. 2, 7; рис. 4, 4), в оточенні зм ієподібної стрічки (рис. 1, 5; рис. З, 4), у центрі концент ричної окружності (4, 3), поміж го ловами двох змій (рис. 1, 2). Опуклі виступи оточені колом (рис. 1 ,3 ; рис. 4, 6), колом та сегментами (рис. З, З, 5), або зміїною стрічкою (рис. 4, 5, 7). Циліндричний виступ оточе ний змієподібною стрічкою (рис. 4, 8). На грушоподібних посудинах в Олександрівці зафіксовано рельєфні кільцеві детал і, розташ овані на тому ж м ісці тулубу, що й висту пи, причому вони так само мають наскрізний вертикальний отвір у верхній частині. В одному випад ку кільцевий виступ розміщений у центрі кола та сегментів (рис. З, 2), в іншому — в оточенні кола із заш трихованої стрічки (рис. З, 6). Орнаментальна композиція на придонній частині грушоподібних Рис. 4. Г руш оподібна антропом орф на посудина Т рипілля А . t6 посудин, яка мае форму звуженого донизу циліндра, складається із ви довж ених овалів з "променями" (рис. З, їв , 3 б, 5, 6 б). Невисокий плитчастий піддон виступає окре мою ор н ам ен тал ь н ою зон ою з р ізн и м и варіантам и в ізер у н к у . Найчастіше він оздоблений чотир ма групами вертикальних рисок по 6 (рис. 8, 2), 12 (рис. З, 36, 66) або 10 (рис. 4, 8) в кожній, навкісни ми лініями (рис. 2, 4) або групами навкісних л ін ій (рис. З, 5). На піддоні може бути композиція з груп навкісних стрічок та паралель них ліній (рис. З, 5; рис. 4,7) або з кіл з "променями" (рис. З, їв ). Д ея к і гр уш оподібн і ан тр оп о морфні посудини оздоблено менш складними орнаментальними ком позиціями. На посудині невелико го розміру з Тимкова заштриховані зони оточують фігури у вигляді ви довжених овалів (рис. 4, 2). На гру шоподібних посудинах невеликого розміру з Олександрівки та Тимко ва (рис. 4, 3) візерунок, відтворе ний канелюрами, в плані складаєть ся з чотирьох хрестоподібно розмі щ ених концентричних окруж нос тей, які оточують конічний виступ. Для оздоблення груш оподібних антропом орф них посудин окрім прокресленої орнам ентації ін оді використовувався ш тампований візерунок, утворений заштампова- н и м и зо н а м и . К о м п о з и ц ій н о подібні візерунки не відрізнялися від тих, що були утворені прокрес леними лініями. На одній з антропоморфних по судин з Олександрівки візерунок утворений відбитками дрібного зуб частого штампу (рис. 4, 9). Харак тер орнаменту негативно-позитив ний. Два невеличких конічних на- ліпа розташовано дещо вище сере дини тулубу в центрі кола, вільно го від штампу, відбитки якого ніби утворюють фон для великих фігур кіл та видовжених овалів, які їх фланкують. В ниж ній частині ку леподібного тулубу заштампована стрічка утворює фігуру у вигляді ромба. На циліндричній придонній частині заштамповані стрічки схе матично відтворюють зображення двох зм ій, які прямують на зустріч одна одній та видовжених овалів посеред зм іїн и х стрічок. З фону поміж заштампованими зонами ут ворюється "S"- подібна горизон тальна "біжуча" спіраль. Деякі орнаментальні схеми по в'язані із зміїним сюжетом (Бурдо 1999: 24-28). В орнаментації гру ш оп о д іб н и х п осу д и н сп ір ал ь н і зм іїні стрічки доповнюються сим волічним зображенням голови реп тилії, яке виконувалося із різним ступенем стилізації. Серед керам ічного ком плексу даної групи поселень виділяється унікальна груш оподібна антропо морфна посудина із зміями з Олек сандрівки (рис. 2). Невисокі вінця оздоблено шістьма групами верти кальних рисок, кількість рисок в групі неоднакова, вінця збереглися не повністю, на тій частині, де мож ливо підрахувати, їх налічується 7, 10, 11, 8, 9. М іж групами рисок по краю вінець нанесено короткі рис ки, їх число стабільне у кож ній групі по 8. При погляді зверху на вкруги вінець з "рогатих" фігур ут ворюється орнаментальна компози ція з шістьма "променями". На тулубі орнаментальна компо зиція має три частини. Вона скла дається з трьох змій згорнутих у спіралі, які відтворено заш трихо ваною стрічкою. Домінуючим еле ментом виступають погромні "ро гаті" голови змій з великими оча ми та пащею, які передано трьома колами (рис. 2, 5). П оміж зм іїни ми сп іралям и розташ овано три круглих медальйони з трьома впи саними в них колами. У центрі двох медальйонів на протилежних боках посудини зроблено по цент t7 ру наліпні виступи (рис. 2, 7). Ко жен з медальйонів оточений знизу роздвоєним "хвостом" зм ії, а звер ху "рогатою" фігурою з двома ко лами посеред заш трихованої зони (рис. 2, 6). Слід відзначити, що ор наментальні к ом п ози ц ії з трьох частин трапляються на кераміці Трипілля А - Прекукутень лише в окремих випадках (M arinescu-Biicu 1974: fig . 38, 7; f ig . 47 , 10). Циліндрична придонна частина посудини прикрашена двома пара ми фігур у вигляді видовж ених овалів з "променями" (рис. 2, 4). Таким чином, можна констатува ти, що на груш оподібній антропо морфній посудині з Олександрівни числові комбінації елементів кратні З для головних елементів та 2, а кількість вертикальних рисок на вінцях являє незалеж ну від цього числового коду систему. Покришку до ц ієї груш оподіб ної посудини було оздоблено орна ментальною ком позицією з двох стилізованих зм ій , голови яких оф орм лено у в и гл я д і "рогатої" " S '-п о д іб н о ї сп іралі з овалом у центрі. В середині покришка прикра шена хрестоподібною фігурою, нане сеною білою фарбою (рис. 2, 1 -3 ) Круглі медальйони з чотирма хрестоподібно розміщ еними овала ми займають центральне місце в орнаментальних ком п озиц іях на груш оподібних посудинах з Олек сандрівни (рис. З, 1) та Тимкова (рис. 4, 4). Візерунки на цих посу динах виконані у різних техніках, в одному випадку прокресленими лініями, в інш ому—за допомогою прямокутного в перетині штампу. На посудині з Олександрівни всі чотири медальйони в центрі мають конічний виступ з вертикальними отворами. На вінцях будь які зоб раження відсутні. Головні елемен ти орнаментальної композиції ут ворюють заш трихован і стрічки. Горловина посудини оточена рух ливою ромбічною фігурою із видов женими звисаючими кутами, які загнуті у напрямку, протилежному руху годинникової стрілки та ото чують медальйони зверху. В кож ному з чотирьох кутів у заштрихо ваній зоні виділяються видовжений сегмент та овал (рис. З, 1 г). Знизу медальйони оточені подвійними кутовими фігурами, загнутими у н а п р я м к у р у х у г о д и н н и к о в о ї стрілки (рис. З, 1 в). Знизу гру ш оподібна посудина оздоблена ор н а м е н т а л ь н о ю к о м п о зи ц ію з стрічок, що оперізують циліндрич ну придонну частину. Покришка від ц ієї посудини прикрашена та кими ж самими двома медальйо нами, але без виступів, які оточе но спіральною " S '-подібною ф ігу рою, розміщ еною навкруги ручки та роздвоєним зміїним "хвостом" (рис. З, 1 а). Ручку покришки звер ху оздоблено насічками, її опері зують рельєфні валики та ланцю жок ямок (рис. З, 1 б). Орнаментальна композиція на гру шоподібній посудині із штампованим орнаментом з Тимкова (рис. 4, 4) аналогічна олександрівській. Композиція, розміщена навкру ги горловини грушоподібної посу дини, що має вигляд рухливої ром бічної фігури із видовженими зви саючими кутами, які загнуті у на прямку, протилежному руху годин никової стрілки та видовженими сегментами і овалами у заш трихо в ан ій зо н і тр ап л я єть ся ще на кількох посудинах з Олександрів ни (рис. З, 2, 3 а, 5, 6 а). Іншій зміїний сюжет із парними зміями представлений на унікальній грушоподібній антропоморфній по судині з Тимкова (рис. 1, 2). Орна ментальна композиція складається з чотирьох пар змій, які рухають ся назустріч одна одній. Чотири верхні зм ії ніби звисають з кутів ромбічної фігури, яка оточує гор ловину посудини, утворюючі на вкруги неї динамічну свастикопо- дібну фігуру (Бурдо, Видейко 1984: рис. З, 20). В кожному куті ромба у заш трихованої зоні розміщ ено один овал. Таким самим чином композиція з чотирьох змій оточує донну частину посудини. З н и зу зм іїна композиція підкреслена ку товою заш трихованою стрічкою , яка при погляді з дна утворю є ромб. Голови "рогатих" змій вели кого розміру, на заштрихованому полі виділяються великі очі, пере дані двома колами. Між головами змій розташовано чотири конічних виступи, два протилежних — з вер тикальними отворами. Придонна частина груш оподібної посудини знизу орнаментована чотирма си метрично розміщ еним и групами в ерти к ал ьн и х р и сок , я к и х н а лічується по 12 в кож ній групі. Кількість всіх основних елементів орнаментальної композиції на цій грушоподібній посудині кратна 4. Чотири сегменти-овали розміщено навкруги вінець; чотири наліпні виступи оточено чотирма парами зм ій, всього зм іїних голів 8; кож на з восьми змій має по парі очей - кіл, всього таких кіл 16. Здебільшого до орнаментальної композиції на тулубі груш оподіб них посудин залучено два (рис. 2, 4, 7) або чотири наліпних виступи різної форми, розташованих симет рично на найширшій частині посу дини. Іноді два протилежних вис тупи мають вертикальні (рис. 1, 2, 5; рис. 4, 6 -7 ) , рідко горизонтальні (рис. 4, 4), отвори. А наліз декору описаних вище виробів дозволяє простежити орна ментальний контекст та знакове супроводж ення антропоморфних рельєфних символів. Останні зай мають центральне місце в орнамен тальних композиціях, які в плані (розгортка по колу) утворюють си м етричні кругові хр естоп од ібн і фігури, що складаються з чотирь ох, іноді трьох частин. Виділяєть ся декілька конкретних варіантів сталих орнаментальних композицій з використанням наліпних сим волів, які були описані вище. Наліпні виступи, на наш погляд, являли собою особливу форму сим волічних знаків. Контекст рельєф них символів різноманітної форми, що завжди розташовані на одному певному місці на тулубі, а також однаково включені у орнаменталь ну композицію, дозволяє припус кати, що вони, причому незалеж но від форми, мали близьку семан тику або причетні до одного семан тичного поля. Звичайно в літературі конічні наліпи-виступи трактую ться, як ж іночі груди (Рибаков 1981: 167). Антропоморфна посудина з парою сосцоподібних виступів інтерпре тується як зображення богині, а з двома парами - двох богинь. У де яких випадках контекст розташу в ан н я в и с т у п ів , їх н еп ар н а кількість, а також форма супере чать трактуванню їх як зображен ня грудей . Така си туац ія м ож е свідчити про те, що наліпні висту пи різної форми скоріш е за все - не конкретне зображення, а певний символ. Підтвердженням припущен ня, що наліпні виступи конічної фор ми виступають як певний антропо м орф ний си м в ол , є а н ал ог іч н і конічні виступи з отворами на ж и вотах та колінах деяких антропомор фних фігурок пізнішого етапу - Три пілля В І - В II - С І, наприклад, у Полівановому Ярі, Раковці, Коши- лівцях (Pogoseva 1985: 184, 189, 221), Яблоні (Sorokin 1994: fig . 31, 32). На поселенні Яблона було знай дено розписну фігурку, на животі якої розміщ ений наліпний виступ з вертикальним проколом, навкру ги якого - стилізоване зображення змій. Подібна композиція повністю відповідає символіці на деяких гру шоподібних посудинах, що підкрес 19 лює формальну ідентичність цього знаку на жіночих статуетках та ан тропоморфних посудинах. Оскільки конічні наліпи на ту лубі груш оподібних посудин то тож н і тим , що розташ овано на животах або на колінах антропо морфних фігурок, їх можна трак тувати як знаки-символи певного сакрального антропоморфного обра зу, вірогідно жіночого. В такому випадку, двократне, трьохкратне або чотирьохкратне відтворення цього знаку може пояснюватися, як необхідність підсилити його магіч ну силу, або ж відповідає діаді або тріаді сакральних персонажів, зок рема й богинь. Подібне припущ ен ня підтверджується й інш ими ма теріалами з пам'яток трипільської культури. Втім, для конкретизації цих сакральних антропоморфних персонажів до рівня образів "рожа- ниць" або Великої Богині, володар ки світу (Рибаков 1981), на наш по гляд, на разі немає жодних підстав. Грушоподібні антропоморфні по судини комплектувалися покриш ками. Покришки грушоподібних по судин олександрівської групи неви сокі, напівсферичної форми, з ма сивною грибоподібною ручкою в центрі. Ф орма, орнам ентація та конструкція покриш ок повністю узгодж ена із відповідною груш о подібною посудин ою . На дум к у В.І. Маркевича, разом вони моде льовані таким чином, що створю ють порожню скульптуру, стилізо вану під антропом орф ну ф ігуру (рис. 2, 7; рис. 4, 7). Втім далеко не всі грушоподібні посудини знай дено у житлах разом з покришка ми, зокрема й посудини з карбунсь- ким скарбом була закрита горщи ком (рис. 1, 3). Частіш е під час розкопок зустрічаються посудини без покришок, або покришки без посудин. Деякі покриш ки оздоблено по краю чотирма симетрично розташо ваними конічними виступами (рис. 5, 6). В інш их випадках пара ру- чок-вушок з отворами розташову валася на краю покришки так, що через ручки-вушка посудини та по криш ки можна було протягнути м отузку, яка з'єднувала рухом у покришку з посудиною. Іноді отвір був також у грибоподібній ручці (рис. 5, 2). У деяких випадках руч ки-вушка на кришці відсутні, йа- томість отвір зроблено лише у гри боподібній ручці (рис. 5, 3). В цілому візерунок покришок відповідає орнаментальним компо зиціям антропоморфних посудин. Ззовні на покришках виділяється три орнаментальні зони (рис. 6). Ос новна орнаментальна композиція займає поверхню покришки. Одна з покришок в Олександрівці роз писана зсередини хрестоподібним візерунком (рис. 2, 2). Мініатюрні орнаментальні зони спостерігають ся також на ручках покришок — зверху (рис. 5, 1, 2, 4, 5) та на вкруги (рис. 5, 4, 5). Орнаментальні композиції на по кришках та на їх ручках, як пра вило, із двох частин, на відміну від візерунків на грушоподібних посу динах, які мають переважно чоти ри частини. Найпоширеніший мо тив орнаментації — рухлива, ніби закручена навкруги ручки фігура з сегментами всередині заш трихо ваного поля (рис. 2, 1; рис. 5, 1 - 2), яка, вірогідно, умовно зображу вала двох зм ій. Зображення голо ви зм ії на покришках відрізняєть ся від малюнків на посудинах. Тут зм іїна голова вкрай стилізована, має підтрикутну форму. В орнамен тальних композиціях на покриш ках розповсюджені такі елементи, як круги, концентричні овали (рис. 5, 6) та окружності (рис. 5, 3), ова ли, ін од і вписані заш триховані поля (рис. 5, 5), трикутники з ри сок (рис. 5, 3). Композиція на верхній частині 20 2) Ри с. 5 . П ок ри ш ки д о гр уш оп од іб ни х по су ди н: 1, 4 -6 — О ле кс ан др ів ка , 2- 3 — Т им ко ве . Рис. 6. Орнаментальні зони на грушоподібній посудині та покришці. 22 ручки покришки частіше складаєть ся з двох кіл або напівкіл (рис. 5, 1 - 2 ). На деяких ручках стрічка з па ралельних ліній розділяє її навпіл, утворюючі півкола (рис. 5, 4 -5 ). Символіка антропоморфних посудин Орнаментація, зокрема й на ан тропоморфних грушоподібних по судинах, демонструє наявність у ранньотрипільські часи усталеної системи досить складної, розвине ної символіки. Спираючись на роз робки Т.М. Ткачука для знакової системи мальованого посуду Три- пілля-Кукутень (Ткачук, Мельник 2000), можна запропонувати інтер претацію окремих елементів візе рунків та орнаментальні компо зиції саме як складових знакової системи Трипілля А-П рекукутень, яка виступала як символічна сак ральна мова. Символічне наванта ження мали як окремі знаки, так й орнаментальні схеми, утворені з блоків знаків та виріб в цілому. Кількість простих знаків в ор наментації грушоподібних посудин невелика, вони вмонтовані в кон текст більш складних композицій 3 символічних блоків знаків. До ос новних простих знаків-сим волів можна віднести наступні. Риски. Вертикальні риски , з яких утворюються групи на вінцях та д о н н ій ч а с т и н і п о с у д и н . Кількість груп 4 або 6, кількість рисок у групах 7, 10, 11, 8, 9 (рис. 7, 1). Групи з 8 коротких рисок розміщаються поміж групами вер тикальних рисок (рис. 7, 2). Гру пи р и сок утвор ю ю ть в п л а н і ритмічні хрестоподібні композиції і можуть бути пов'язані з відраху ванням календарного циклу. Яімки. Ямки зроблені відтиску ванням круглого у перетині штам пу. їх можна розглядати як м ініа тюрний знак кола. В орнаментації на груш оподібних посудинах олек- сандрівської групи зафіксоване гру пування 6 ямок у прямокутні рит мічно розташовані групи (рис. 7, 3) або розміщення ланцюжком (рис. 7, 4). К руглі ямки трактуються як символ М ісяця, правдоподібно, що вони п ов 'я зан і з в ідрахуванням місячних циклів та календарем. #ола. Знаки кола вписані у заш триховані фігури (рис. 7, 9), і трап ляю ться т ільк и у сп ол уч ен н і з інш ими символами, зокрема у зоб р аж ен н я х ч ер еп оп од ібн и х голів зм ії (рис. 7, 19, 22). Ожрижммгтйь. Окружності, зазви чай концентричні, утворені стрічка ми (рис. 7, 1 4 -1 6 ) або канелюрами (рис. 7, 18). Як стилізоване зобра ження зм ії, яка утворює коло, ку саючи власний хвіст, можна трак тувати в ізер ун ок на п осуди н і з Олександрівни (рис. 7, 17). Реала т а сезлемтим. Знаки, які по формі наближаються до різнома нітних фігур у вигляді овалів та сег ментів (рис. 7, 6 -8 ) зазвичай впи сані у заш трихований простір ок ремих орнаментальних фігур. Овал та сегмент на груш оподібних посу динах олександрівської групи час то утворюють пару (рис. З, 1г, За, 66; 7, 7), а в одному випадку роз горнуті у різні боки сегменти флан кують овал (рис. З, 6а). На наш у дум ку, співставлення м ісячних знаків із зображ енням Місяця у різних фазах (рис. 7, 25), показує певну подібність між ними. Отже кола, окруж ності, овали та сегм енти виступаю ть символами Місяця у різних фазах. Можна при пустити, що коло — знак повного місяця (фаза V), а окружність відпо в ідає н ов он ар одж ен ом у М ісяцю (фаза І). Овал, вірогідно, зображує місяць у фазах IV та VI, які відповідають першій та останній чверті Місяця. С егм енти, зок рем а серп оп одібн і (рис. 7, 1 4 -1 6 ), символізують мо- 23 Рис. 7. Символічні знаки на грушоподібних посудинах: 1 -5 , 7, 9, 11, 13-15, 17, 19-21 , 23-24 — Олександрівна; 6, 12, 22 — Тимкове; 8, 16, 18 — приватна колекція; 10 — Слобідка-Західна; 25 —фази Місяця: I - II — новий (новонароджений), III- IV — перша чверть, V — повний, VI-VII-VIII — остання чверть. 24 лодий зростаючий М ісяць, якщо розгорнуті "ріжками" вгору або вліво (фази II та III), та старіючій убиваючий Місяць, якщо "ріжки" спрямовані донизу або вправо (фази VII та VIII). П оєдн ан н я п рости х зн ак ів у певні <символічні блоки* створює змістовні частини орнаментальної композиції в цілому. Можна виді лити також певні елементи компо зи ц ій , як і поєдную ться певною символікою. Стмрічмм. Стрічки з паралельних прокреслених лін ій (рис. 7, 5а), заштриховані (рис. 7, 56) або за повнені відбитками прямокутного у перетині штампу (рис. 7, 5в) ви ступають головним матеріалом для побудови орнаментальної компо зиції. Вони не виступають як ок ремий знак, але утворюють різно манітні символічні фігури, в основі яких лежать переважно спіралі та окружності. З л ія тяа спіраль. У ранньотри- пільській орнаментації символіка змій та спіралей тісно пов'язані між собою і не можуть розглядатися ок ремо одна від одн ої. М. Е л іаде відносив змію до місячних істот. На його думку, символіка спіралі та зм ії походить від інтуїц ії Місяця як норми ритмічних змін та зако ну плодючості, відомого вже з льо д о в и к о в о го п е р іо д у . З м ія та спіраль, причетні до місячної сим воліки, через неї співвідносяться із символами води, ж ін к и , плодю чості (Элиаде 1999: т. І. 293). Із зміїною символікою пов'яза но декілька сюжетів орнаментації на г р у ш о п о д іб н и х п о с у д и н а х , найбільш поширені орнаментальні композиції зі стрічок, що відтво рюють „біжучі спіралі" (рис. 1, 5; рис. 3). Зміїна стрічка може бути схематичною (рис. 4, 9), завершу ватися відносно натуралістичним зображенням голови зм ії з велики ми очами (рис. 1, 2; рис. 2), або підтрикутною фігурою, що нагадує квітку папірусу (рис. 2, 1; 3, 4; 4, 8) у такому вигляді, як його зобра жували у Давньому Єгипті (Матье 1961:170 , рис. 82; 267, рис. 128; фото VI). На груш оподібних посу динах олександрівської групи не зафіксоване зображення голови у вигляді "рогульки", яке зустрічаєть ся в інш их матеріалах, зокрема на посудині з карбунським скарбом (рис. 1, 3) На груш оподібних посудин ах олександрівської групи присутнє зображення змія у вигляді згорну тої спіралі, або зустрічні спіральні стрічки, що завершуються головою зм ії підкреслено великого розміру, я к а м ає го с т р і в и ступ и з з а д у ("роги"), великі очі та пащ у, зоб раж ені колами. На думку В .І. Ба- лабіної подібний схематичний ма люнок голови зм ії дуж е нагадує зображення реального зміїного че репа (рис. 2, 8)2, отже може пере давати образ "мертвої змії" (Бала- бина 1998: 140-142). Черепоподібні голови змій зав ж ди виступають центром орнамен тальних схем у вигляді згорнутої спіралі або зустрічних спіралей. Зм іїний сю жет з'являється на кераміці з врізаною орнаментацією на першій фазі Трипілля А -П ре- кукутень, де на посуді різних форм відомі стилізовані зображення го лови зм ії у вигляді "рогульки" (Бурдо 2001-2002: рис. 2, 15, 21; З, 13, 14). Найраніше зображення зм ій з черепоподібними головами з'являються на поселенні Бернаші- вка, яке відноситься до фази Три п ілля А -П р ек ук утен ь II (Бурдо 2 0 0 1 -2 0 0 2 : рис. 8 , 2, 12). Привертає увагу той факт, що на разі на захід від р. Збруч подібні зображення у матеріалах культури 2 Висловлюю щиру подяку С.Д. Лисен ку за люб'язно надане мені фото скелету змії. 25 Прекукутень майже не відомі, а на пам'ятках Трипілля А -П р ек ук у- тень III виявлені лиш е окремі ек земпляри груш оподібних посудин із ч е р е п о п о д іб н и м и г о л о в а м и зм ій , зок рем а у С абатинівці 2 , Гребеню ковому Я рі, поселеннях о л ек са н д р ів сь к о ї групи (Б урдо 1999: рис. 2). Сюжет зм ії із чере- поп одібн ою головою виявлений тільки у керамічному комплексі ранньотрипільських поселень фаз II та III Трипілля А -П рек ук утен ь , р о зт а ш о в а н и х на т е р е н а х в ід Дністра до межиріччя Південного Бугу та Дніпра, тобто на сході ран- ньотрипільського ареалу. О собливу ж увагу привертає злиття в одному зображенні знаків зм ії та М ісяця, яке чітко фіксуєть ся ч е р е п о п о д іб н и м и го л ов ам и зм ій. Правдоподібно, що подібні ма люнки можуть відтворювати образ синкретичного персонажа трипільсь кого сакрального світу, пов'язаного з Місяцем — Місячної Змії. З цього приводу нагадаємо думку М. Гімбу- тас про поклоніння доіндоєвропейсь- кого населення < Старої Європи > кос мічним силам, одна з яких виступа ла у образі Зміїної Богині (Gimbutas 1974: 1432-146). Дослідниця вважа ла, що поєднання символів Богині та зм ії обумовлене злиттям цих знаків у єдиний образ. Символіка зм ії, на її думку, відповідала та ким поняттям, як "життєва сила", "перетворення", а зм іїна спіраль сим волізувала косм ічні ж иттєв і сили, подібні до значень "бож е ственне око", "сонячна енергія", "повний Місяць" ( Gimbutas 1989: 128, 324). Останнє саме й поєднує символи зм ії та Місяця, характерні для ранньотрипільських м атер і алів. Якщо припустити, що трактуван ня зображення змії із черепоподіб- ною головою як образу "мертвої змії" правдоподібне, то ранньотрипільські малюнки відтворюють особливий сакральний персонаж — змію по тойбічного підземного світу, світу материнського лона Зем лі, у яке п овер таю ться ї ї п ом ер л і д іт и . В ідп ов ідн о си м вол ік а "м ертвої зм ії" п ов 'язан а із потой бічни м світом та відродженням. Круги, які відтворюють очі та пащу або череп "мертвої змії", символізують по вний Місяць, отже "мертва змія", як істота потойбічного світу, набу ває рис місячного персонажу. Ідея ранньотрипільського зміїного сю ж ету, як символу вічного станов лення та оновлення підтверджуєть ся сп ір ал ь н и м х а р а к т ер о м як зм іїних стрічок, що завершуються головою "мертвої змії", так й ор наментальної композиції в цілому. Втім, слід пригадати й інш у вер сію інтерпретації черепоподібних спіральних змій ранньотрипільської орнаментації, як образу фантастич них драконів (Збенович 1991). У зоб раженні "драконів" Трипілля А по єднуються знаки зм ії та повного М ісяця, тому можна припускати, що і ця фантастична синкретична істота п ов'язан а із сим волікою М ісяця, виступає як міфічний пер сонаж, якого можна назвати Місяч ний Дракон. Звернімося до дослідження об разу дракона (Чеснов 1986) у міфо логічних традиціях, відповідно з якими розповсюдження міфу про дракона універсальне та відносить ся до системи архетипів людства. Дракон був обраний людиною для символічного визначення різнома нітних найважливіш их понять у житті людини: стихійних сил при роди, космічних сил, світу та тем ряви, життя та смерті. Значення, що поєднувалися в одному образі, дуж е суперечливі, але складають єдність, що виражена фантастич ним сполученням р ізном анітних рис. Дракон - синкретична істота, у китайській традиції він поєднує ат 26 ри бути к у щ он ай м ен ш е дев 'я ти істот. Найдавніше з зображень дра кона у вигляді рептилії представле не на аккадській печатці. Сюжет інтерпретується, як зображення епі зоду космічної битви бога Марду- ка з ж інкою -драконом Тіамат, з тіла якої після перемоги було ство рено небо та землю. Тіамат - істо та зм іїної природи, наділена різно манітною символікою та акумулює всі риси Хаосу: первісний Океан, жіночого дракона, андрогінну істо ту, чудовисько, ембріон. Етимологія терміну "дракон" у європейських мовах походить від грецького drakon, що має зв'язок із дієсловом - drakon «дивитися», а дракони у багатьох міфологічних тр а д и ц ія х маю ть св іт л о н о сн і здібності. Різні риси пов'язують дра кона із рослинним світом, священ ними напоями, що мають п'янкі вла стивості. Він виступає медіатором між земним та небесним рівнями, несе людям божественне знання від богів. Таке концептуальне значення дракона найкраще розкривається на матеріалах Передньої А зії та Євро пи (Чеснов 1986: 59 -72). Таким чином, спеціальні дослі дження образу дракона у міфології свідчать про те, що його семантич не поле охоплює багато явищ кос мічного масштабу і не може бути зведене до ім ідж у страшного чудо виська. Домінанта очей на черепо- подібних головах ранньотрипільсь- ких зм ій мож е розглядатися як риса, яка свідчить на користь того, що вони відповідають образу саме дракона, який міг бути далеким праобразом уявлень про змієподіб ну Велику Мати Тіамат. Візерунки на тлі антропоморф них грушоподібних посудин чоти- рьохчасні, хрестоподібні, оберта ються навкруги вінець чи дна (Бур до, Видейко, 1984: 9 6 -1 0 4 ). „ S '- подібна орнаментальна схема відпо відає символічному зображ енню пари зм ій, згорнута спіраль схема тично відтворює одну змію. У бо ковій розгортці зм іїн і стрічки ру хаються зліва направо, утворюють біж учу спіраль - символ часу. У круговій розгортці зм іїний вихор обертається навкруги центру, що позначений вінцями, заключеними у чотирьохчасну фігуру, що позна чає простір з напрямками світу. Правдоподібне трактування грушо подібних посудин як стилізованих жіночих фігур (Маркевич 1989: 26- 36). Таким чином, «зміїні» орна менти доби Трипілля А могли сим волічно відображувати нескінчен ний рух у просторі Всесвіту. При цьому центром цього зображуваль ного "тексту" виступає жіноча фігу ра, оповита зм іями. Спіраль у символіці архаїчних та традиційних суспільств пов'я зана із семантичним полем М іся ця, ж ін к и , води, зм ії та передає ідею вічного становлення і онов лення (Элиаде 1999: т. І. 293). Й мовірно, орнаментальні компо зи ц ії на груш оподібних посудинах мали космічний контекст. Візерун ки у вигляді "біжучої спіралі" сим волічно відображую ть нескінчен ний рух Всесвіту у просторі, а цен тром цього образного зображуваль ного "тексту" виступає антропо морфна посудина у вигляді ж ін о чої ф ігури, оповитої зміями. Т аким ч ином зап р оп он ов ан і нами вище реконструкції символі ки та о б р а з ів , п о б у д о в а н і на підставі комплексного аналізу мор фологічних та стилістичних особ ливостей грушоподібних посудин із зм іїн и м в ізер ун к ом , м ож на п о р ів н я ти з обр азам и а р х а їч н и х версій космогонічного міфу у яких присутні такі персонажі, як пара зм ієподібних істот, зм ій -драк он , Богиня. Згідно з одним з варіантів орф ічної теогонії, найдавніш ими володарями світу була пара зм ієпо дібних істот Еврінома та Офіон (Ло- 27 сев 2003: 4 6 4 ) . За пелазгічним міфом творіння, який відтворений на основі повідомлень давніх авторів Р. Грейвсом, Еврінома, богиня всьо го сущ ого, зачала від первісного змія Офіона, знесла світове яйце, з якого й з'явилося усе, що існує в світі (Грейвс 1992: 15). Р а н н ь о т р и п іл ь сь к і а н т р о п о морфні посудини, які символічно відтворюють фігуру Богині, могли п оєдн увати си м в о л ік у М іся ц я , жінки, зм ії. Це демонструє конкрет ний прояв в світогляді трипільців складних сакральних уявлень у си стемі космобіологічних поглядів лю дини архаїчного суспільства, яка "намагається до повної інтеграції космосу та людини у єдиний бож е ственний ритм, сенс якої магічний та сотеріологічний: володіючи при хованими силами, людина потрап ляє у центри космічної енергії і так приходить до абсолютної гар монії з Всесвітом" (Элиаде 1999: т. І. 331). Певне числове кодування різних складових елементів, характерне для орнам ентації груш оподібних антропоморфних посудин, дозволяє припускати, що візерунки виступа ють як певний невербальний текст, у якому за допомогою символів за кодовано інформацію магічного та сак р ал ь н ого з м іс т у . У д а н о м у "тексті" образною мовою згадують ся Місяць, Богиня, зм ія, пов'язані у єдину космічну систему орнамен тальним контекстом. Ц ілком в ірогідн о, що ком по зиції, у яких важливе місце зай мають символи М ісяця у р ізних фазах, свідчать про причетність їх до місячного календаря. За дани ми Е. Бікермана, майже усі наро ди на землі використовували фази Місяця для вимірювання часу, рим ляни ствердж ували, що "Місяць править місяцями". Більшість на родів С ередземномор'я починали відрахування місяця з появою но вого серпа, ця традиція збереглася у релігійному календарі мусульман і досі, як і визначення деяких біо логічних циклів людини та рослин ного світу (Бикерман 1975: 13-14). Відомо, що місяць відносно до Сонця рухається із заходу на схід , то б то су п р о т и г о д и н н и к о в о ї стрілки. Як згадувалося вище, се ред орнаментальних композицій на антропоморфних посудинах можна спостерігати <рух* окремих фігур візерунку як у подібному, так і у зворотному напрямках. Також і серед елементів орнаменту встанов люються символи Місяця у різних ф азах. М ожливо, ці особливості ранньотрипільської орнаментації свідчать про використання їх авто рами для відліку часу не лише Міся ця, але й Сонця. Причому усі еле менти, які мають певне знакове на вантаження, було підпорядковано числовому коду, часто кратному 4, який мав сакральне значення у багатьох культурах, в тому числі і в Месопотамії (Антонова 1984: 70). М. Еліаде називає Місяць "універ сальною мірою", а час, який вимі рюється та керується фазами М іся ця, "живим часом", бо він завжди співвідноситься з певною косміч ною реальністю (Элиаде 1999: т. І. 293-295). Багате символічне навантаження форми та орнаментації грушоподіб них посудин дозволяє вважати, що вони насамперед мали певне сак ральне значення, що не виключає їх використання і у п обутови х цілях, оскільки майже увесь побут архаїчної людини був просякнутий священним сенсом. При цьому на явна велика різниця у розмірах ан тропоморфних посудин — від ма леньких горщиків висотою до 20 см, до зерновиків висотою до 50 см, що не дозволяє припускати їх однако ве функціональне призначення. Контекст знахідок антропоморф них посудин пов'язаний з обгорі 28 лими руїнами будинків, де знахо дять їх розвали in situ , переважно під обмазкою, на підлозі спалених будинків. Ця обставина свідчиіь про їх використання у обряді за лишення житла, пов'язаному з іде ями циклічності. Аналіз зм іїних сюжетів Трипіл ля А свідчить про те, що орнамен тальні композиції, до яких входять зм ії з черепоподібною головою , трапляються доволі рідко. Це може бути свідченням тієї обставини, що оздоблені цим візерунком посуди ни відігравали особливу роль у ри туалах. Подібні символічні атрибу ти антропоморфних посудин, як жіноча фігура, символіка Місяця та зм ії, що відповідають сакральному образу місячної зм іїної Богині, мо жуть свідчити про те, що ритуали були пов'язані із М ісяцем та Ве ликою Богинею. Богиня мала все ленське значення та космічні мас ш таби, бо у її сфері були цикли вічного оновлення, відновлення Всесвіту, відродження, всеохоплю- юча родючість. Можна припуска ти, що образи богинь, відомі у ар хаїчних цивілізаціях Середземно мор'я, пов'язані із прадавнім сак ральним прототипом, в тому числі образно втіленим у трипільських артефактах. Литература Антонова Е.В. 1984. Очерки культуры древних земледельцев Передней и Средней Азии. М. Балабина В.И. 1998. К прочтению змеиных изображений спиралевидного орнамента древних земледельцев Европы // ВДИ. № 2. Бикерман Э. 1975. Хронология древнего мира. М. Бурдо Н.Б. 1999. Змія в ранньотрипільських орнаментах та міфах // КСОАО. Одесса. Бурдо Н.Б. 2001-2002. Особенности керамического комплекса Прекукутень - Триполье А и проблема генезиса трипольской культуры // Stratum plus. № 2. Бурдо Н.Б. 2001-2002. Новые данные для абсолютной датировки неолита и раннего энео лита на территории Украины // Stratum plus. № 2. Бурдо Н.Б. 2003. Сакральный аспект архитектуры трипольских протогородов // Трипільські поселення-гіганти. Матеріали міжнародної конференції. К. Бурдо Н.Б. 2004. Сакральний світ трипільської цивілізації // Енциклопедія трипільської цивілізації.Т. 1. К. Бурдо Н.Б., Видейко М.Ю. 1984. Типы раннетрипольской керамики и ее орнаментации в междуречье Днестра и Южного Буга // Северное Причерноморье: (Материалы по археологии). К. Бурдо Н.Б., Відейко М.Ю. 1985. Ранньотрипільське поселення Тимкове в Одеській області // Археологія. Вип. 52. Грейвс R 1992. Мифы древней Греции. М. Даниленко В.Н. 1969. Неолит Украины. К. Дергачев В.А. 1998. Кэрбунский клад. Кишинев. Есипенко АЛ. 1957. Раннетрипольское поселение Александрова // Материалы по архео логии Северного Причерноморья. Вып. 1. Одесса. Збенович В.Ї1 1991. Дракон в изобразительной традиции культуры Кукутени-Триполье // Духовная культура древних обществ на территории Украины. К. Зиньковский К.В. 1990. К итогам комплексного исследования трипольских памят ников // Раннеземледельческие поселения-гиганты трипольской культуры на Украине: Тез. докл. I полевого семинара. Тальянки. Лосев А.Ф. 2003. Зевс // Мифы народов мира: Энциклопедия в 2-х тт. Т. і. М. 29 Маркевич В.И. 1989. Антропоморфизм в художественной керамике культуры Кукутени-Триполье // Памятники древнейшего искусства на территории Мол давии. Кишинев. Матье М.Э. 1961. Искусство древнего Египта. М - Л. Патокова Э.Ф., Петренко В.Л, Бурдо Н.Б., Полищук Л.Ю. 1989. Памятники триполь ской культуры в Северо-Западном Причерноморье. К. Петрунь В.Ф. 2000. О белых инкрустационных пастах керамики трипольских и некото рых других памятников территории Украины и сопредельных стран // Stratum plus. № 2. Рыбаков Б.А. 1981. Язычество древних славян. М. Ткачук Т., Мельник Я. 2000. Семіотичний аналіз трипільсько-кукутенських знакових си стем (мальований посуд). Івано-Франківськ. Чеснов Я.В. 1986. Дракон: метафора внешнего мира // Мифы, культы, обряды народов за рубежной Азии. М. Чеснов Я.В. 1987. Жест, тело и вещь // Религиозные представления в первобытном обще стве. ТД. М. Элиаде М. 1999. Трактат по истории религии. Т.1-11. Спб. Gimbutas М. 1974. The Gods and Goddes of Europie (7000 to 3000 B.C. Myths, Legends and Cult Images. London. Gimbutas M. 1989. The Language of the Goddes. London. Marinescu-Biicu S. 1974. Cultura Precucuteni pe teritoriul Romaniei. Bucuresti. Pogoseva A.P. 1985. Die Statuetten der Tripolie-Kultur // Beitrage zur Allgemeinen und Vergemenen und Vergleichenden Arheologie. B.7. Sorokin V 1994. Civilizatiile eneolitice din Moldova. Chipinau. SUMMARY A rticle is devoted to stud ies of the original category of Trypillya A ceram ics — th e anthropom orp hous v e s se ls , fou n d at se tt le m e n ts o f O lexan d rivk a g ro u p . A n a ly s is o f th e se d ata a llo w s to th in k , th a t anthropomorphous ceramics belonged to wares, associated with sacral sphere. One can be g iv e n v o ic e to s u p p o s i t io n , th a t d e c o r a tio n o f th e anthropom orphous v esse ls possibly reproduced a Goddess figure. Signs symbols, to which the patterns saturated bordering th is ceramics category, according w ith som e o f the elem ents of num erical encoding, probably connected w ith the Moon s ign s in d ifferen t phases, and also snakes. Combination in one drawing of snake signs and Moon allows to suppose existence of conceptions about the sacral character of the Mooon Snake, which comes forward as attribute of the Moon Goddess. Decoration of anthropomorphous vessels possibly connected w ith some symbolical "sacral te x ts ', which reflected fragm ents of m yth, created by ancient farm ers. 30

Символіка антропоморфних посудин олександрівської групи Трипілля А

Institution

Ähnliche Einträge