VI Текстологічні читання пам'яті Миколи Єфремовича Сиваченка
20 листопада 2019 р. в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України відбулися чергові, VI Текстологічні читання пам'яті видатного історика літератури, фольклориста, джерелознавця і текстолога, члена-кореспондента НАН України Миколи Єфремовича Сиваченка (1920—1988)....
Gespeichert in:
| Datum: | 2020 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2020
|
| Schriftenreihe: | Слово і Час |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/171359 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | VI Текстологічні читання пам'яті Миколи Єфремовича Сиваченка / Г. Бурлака // Слово і Час. — 2020. — № 1. — С. 125-126. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-171359 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1713592020-09-20T20:04:47Z VI Текстологічні читання пам'яті Миколи Єфремовича Сиваченка Бурлака, Г. В Інституті літератури 20 листопада 2019 р. в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України відбулися чергові, VI Текстологічні читання пам'яті видатного історика літератури, фольклориста, джерелознавця і текстолога, члена-кореспондента НАН України Миколи Єфремовича Сиваченка (1920—1988). 2020 Article VI Текстологічні читання пам'яті Миколи Єфремовича Сиваченка / Г. Бурлака // Слово і Час. — 2020. — № 1. — С. 125-126. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/171359 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
В Інституті літератури В Інституті літератури |
| spellingShingle |
В Інституті літератури В Інституті літератури Бурлака, Г. VI Текстологічні читання пам'яті Миколи Єфремовича Сиваченка Слово і Час |
| description |
20 листопада 2019 р. в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН
України відбулися чергові, VI Текстологічні читання пам'яті видатного історика літератури, фольклориста, джерелознавця і текстолога,
члена-кореспондента НАН України Миколи Єфремовича Сиваченка
(1920—1988). |
| format |
Article |
| author |
Бурлака, Г. |
| author_facet |
Бурлака, Г. |
| author_sort |
Бурлака, Г. |
| title |
VI Текстологічні читання пам'яті Миколи Єфремовича Сиваченка |
| title_short |
VI Текстологічні читання пам'яті Миколи Єфремовича Сиваченка |
| title_full |
VI Текстологічні читання пам'яті Миколи Єфремовича Сиваченка |
| title_fullStr |
VI Текстологічні читання пам'яті Миколи Єфремовича Сиваченка |
| title_full_unstemmed |
VI Текстологічні читання пам'яті Миколи Єфремовича Сиваченка |
| title_sort |
vi текстологічні читання пам'яті миколи єфремовича сиваченка |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2020 |
| topic_facet |
В Інституті літератури |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/171359 |
| citation_txt |
VI Текстологічні читання пам'яті Миколи Єфремовича Сиваченка / Г. Бурлака // Слово і Час. — 2020. — № 1. — С. 125-126. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT burlakag vitekstologíčníčitannâpamâtímikoliêfremovičasivačenka |
| first_indexed |
2025-07-15T07:05:32Z |
| last_indexed |
2025-07-15T07:05:32Z |
| _version_ |
1837695641948520448 |
| fulltext |
ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2020. № 1 (710) 125
VI TЕКСТОЛОГІЧНІ ЧИТАННЯ ПАМ’ЯТІ
МИКОЛИ ЄФРЕМОВИЧА СИВАЧЕНКА
20 листопада 2019 р. в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН
України відбулися чергові, VI Текстологічні читання пам’яті видатно-
го історика літератури, фольклориста, джерелознавця і текстолога,
члена-кореспондента НАН України Миколи Єфремовича Сиваченка
(1920—1988). Із доповідями й повідомленнями виступили науковці
відділу рукописних фондів і текстології, де в останні роки працював
М. Сиваченко, відділу шевченкознавства, члени якого традиційно ве-
лику увагу приділяють джерелознавчим пошукам, а також дослідни-
ки інших наукових підрозділів Інституту.
О. Боронь шукав відповідь на питання «Кому з братів Лазарев-
ських адресовано Шевченків лист від 20 грудня 1847 року?» (тема
доповіді). Він аргументовано спростував гіпотезу Л. Большакова про
те, що поет епістолярно звертався нібито до В. Лазаревського (так
було зазначено у першодруці листа 1891 р.). Новий погляд на відо-
мі факти й додаткові докази, оприлюднені О. Боронем, доводять, що
насправді Шевченко написав цього листа до Василевого молодшого
брата Михайла, як прийнято в академічних виданнях Шевченкових
творів на пропозицію М. Новицького від 1929 р.
А. Шацька, працюючи над родинним листуванням Драгома-
нових, виявила помилкове (хоч дотепер загальноприйняте дослід-
никами) датування двох відомих фотографій Михайла Петровича
Драгоманова та його дружини. На підставі змісту цілої низки листів
вона доводить, що фотопортрет Людмили Михайлівни Драгомано-
вої був зроблений у Флоренції у 1872 р. (досі помилково датований
1868 р.). Щодо зображень М. Драгоманова, то в авторитетному ви-
данні Т. Скрипки «Родові гнізда Драгоманових-Косачів: їх устрій та
культура» (Київ, 2013) сталася прикра помилка: було переплутано
звороти двох його фотографій, внаслідок чого їх було неправильно
датовано. А. Шацька розібралася в цьому, підтвердила свої припу-
щення фактами з листування, уточнивши: один портрет М. Драго-
манова було зроблено в київській фотомайстерні Ф. Левдика 1863 р.,
другий — у київській фотомайстерні В. Висоцького не раніше 1873 р.
О. Шубравська в доповіді «Драма Сидора Воробкевича “Новий
двірник”: рукопис і публікації» проаналізувала відповідність видань
В ІНСТИТУТІ
ЛІТЕРАТУРИ
126 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2020. № 1 (710)
п’єси (1921 р. О. Маковеєм та 1986 р. М. Гнатюком) авторському текстові, який збері-
гається в архіві Інституту літератури. Перший видавець драм С. Воробкевича О. Ма-
ковей, розшифровуючи рукописи, значно поредагував твір стилістично, додаючи від
себе слова і вирази, на свій розсуд втручався в авторський текст. У цілому зміст твору
відповідає оригіналу, проте редакторські правки Маковея не завжди видаються до-
статньо мотивованими. Виданий в Ужгороді М. Гнатюком збірник творів Воробкевича
вміщує цю п’єсу в редакції О. Маковея з деяким осучасненням правопису. Як наголо-
сила дослідниця, авторський варіант насамперед має право на існування.
Джерельною базою виступу Т. Голяк «Співпраця М. Возняка та І. Лизанівського
при підготовці видання творів Івана Франка у 30-ти томах» послужили листи І. Лиза-
нівського до М. Возняка періоду 1926—1929 рр., що зберігаються в фондах Львівської
національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. До сьогодні цей аспект взаємин
не було досліджено. Доповідачка оприлюднила інформацію про видавничі плани ре-
дактора 30-томника, характер його прохань до М. Возняка у справі підготовки тому
літературно-критичних праць, повістей І. Франка та обговорення фінансових питань.
Напрошується висновок, що ця співпраця також визначила коло наукових зацікавлень
М. Возняка на найближчі роки, зокрема, змусила дослідника зосередитися на вивченні
долі драматичного твору І. Франка «Рябина».
Я. Цимбал у доповіді «Романістика Миколи Хвильового: чи була чорна кішка в
темній кімнаті?» зібрала низку фактів, які доводять, що відомий письменник був авто-
ром не одного лише роману «Вальдшнепи»; він обмірковував і розпочинав писати
кілька інших великих прозових творів. І хоча досі не вдається знайти ці тексти чи їх
фрагменти, у дослідників тепер достатньо вагомих доказів їх існування.
У доповіді «Трансформація першої сцени “Завойовників” Юрія Яновського»
аспірантка С. Кондратьєва розкрила суттєві авторські зміни початку п’єси, написаної
1932 р. У тексті цієї сцени було змінено музичний супровід з пісні на музику без слів,
місце дії (поле на степ) та пору року — зиму чи осінь — на весну. Також зазнали кар-
динальних змін двоє з трьох діючих персонажів: американський та німецький спеці-
алісти приблизно одного віку «переросли» у старшого та молодшого німців. Дуже
змінився і смисловий акцент сцени — замість міркувань про політику персонажі
наголошують на суворості навколишньої природи. Незмінними в п’єсі залишилася
лише схема «двоє та пастух» і сам образ діда-пастуха, що марить козацьким мину-
лим України.
Завершенням читань стала цікава підсумкова дискусія.
Отримано 5 грудня 2019 р. Галина БУРЛАКА
м. Київ
Галина БУРЛАКА
|