Таємниці рукописів і першодруків роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада»
Рецензія на книгу: Федорук Олесь. Роман Куліша «Чорна рада»: історія тексту. Київ: Критика, 2019. ХІІ+588 с.
Збережено в:
| Дата: | 2020 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2020
|
| Назва видання: | Слово і Час |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/171436 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Таємниці рукописів і першодруків роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» / В. Подрига // Слово і Час. — 2020. — № 3. — С. 119-121. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-171436 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1714362020-09-23T01:25:18Z Таємниці рукописів і першодруків роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» Подрига, В. Рецензії Рецензія на книгу: Федорук Олесь. Роман Куліша «Чорна рада»: історія тексту. Київ: Критика, 2019. ХІІ+588 с. 2020 Article Таємниці рукописів і першодруків роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» / В. Подрига // Слово і Час. — 2020. — № 3. — С. 119-121. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/171436 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Подрига, В. Таємниці рукописів і першодруків роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» Слово і Час |
| description |
Рецензія на книгу: Федорук Олесь. Роман Куліша «Чорна рада»: історія тексту.
Київ: Критика, 2019. ХІІ+588 с. |
| format |
Article |
| author |
Подрига, В. |
| author_facet |
Подрига, В. |
| author_sort |
Подрига, В. |
| title |
Таємниці рукописів і першодруків роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» |
| title_short |
Таємниці рукописів і першодруків роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» |
| title_full |
Таємниці рукописів і першодруків роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» |
| title_fullStr |
Таємниці рукописів і першодруків роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» |
| title_full_unstemmed |
Таємниці рукописів і першодруків роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» |
| title_sort |
таємниці рукописів і першодруків роману пантелеймона куліша «чорна рада» |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2020 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/171436 |
| citation_txt |
Таємниці рукописів і першодруків роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» / В. Подрига // Слово і Час. — 2020. — № 3. — С. 119-121. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT podrigav taêmnicírukopisívíperšodrukívromanupantelejmonakulíšačornarada |
| first_indexed |
2025-07-15T07:16:44Z |
| last_indexed |
2025-07-15T07:16:44Z |
| _version_ |
1837696344591958016 |
| fulltext |
ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2020. № 3 (711) 119
ТАЄМНИЦІ РУКОПИСІВ
І ПЕРШОДРУКІВ РОМАНУ
ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША «ЧОРНА РАДА»
Федорук Олесь. Роман Куліша «Чорна рада»: історія тексту.
Київ: Критика, 2019. ХІІ+588 с.
Художня, епістолярна, мемуарна, наукова, публіцистична, етнографіч-
на спадщина запального й невгамовного Пантелеймона Куліша понад
століття перебуває в полі зору істориків, культурологів, фольклористів,
лінгвістів, літературознавців, які сформували його цілісний образ лю-
дини, майстра слова, мислителя, шукача національної уснопоетичної
мудрості, популяризатора доробку українських письменників.
У працях, присвячених життю та діяльності «корифея нашої лі-
тератури» (І. Франко), дослідники зосереджують увагу на психології,
окремих фактах і явищах біографії, взаєминах із дружиною, членами
родини Білозерських, Т. Шевченком, іншими чільними українцями
ІІ половини ХІХ ст., поглиблюючи уявлення про простого і складного,
творчого та працьовитого, навіть багатоликого й незбагненного П. Ку-
ліша. Сприйняття цієї постаті ніколи не було однозначним, варіювало
від «друга та брата» (Т. Шевченко), «ідеального революціонера-гро-
мадянина» (Микола Хвильовий) до «химерної постаті», «людини з
тисячею масок» (Дмитро Донцов), «заздрісника» (Юрій Луцький)
тощо. Однак це не применшує його ролі в історії української літера-
тури, як і культури загалом, лише сприяє проникненню у психологію
особистості, а через неї — психологію творчості.
Біографію та доробок П. Куліша вивчали літературознавці першої
половини ХХ ст. Сергій Єфремов, Микола Зеров, Євген Кирилюк, Ві-
ктор Петров, праці яких використали сучасні дослідники художньої
спадщини прозаїка — Романа Багрій, Анатолій Гуляк, Євген Нахлік,
Василь Івашків та інші. Нещодавно опублікована монографія Олеся
Федорука «Роман Куліша “Чорна рада”: історія тексту» свідчить про
тривкість у традиції студій першого українського історичного роману
в національному літературознавстві, підсумовує успішну спробу науко-
вої реконструкції тексту твору, еволюції мислення прозаїка під час ба-
гатолітньої плідної праці. Ця книжка — ще один крок у пізнанні секре-
тів індивідуального стилю видатного й суперечливого письменника.
О. Федорук, поєднуючи джерелознавчі та текстознавчі методи
розгляду художніх творів, спираючись на досягнення текстологів, пе-
редовсім Василя Бородіна, Сергія Гальченка, Мирослави Гнатюк, Дми-
РЕЦЕНЗІЇ
120 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2020. № 3 (711)
тра Єсипенка, Дмитра Лихачова, Тетяни Маслянчук, Миколи Сиваченка тощо, уперше
комплексно дослідив історію тексту роману «Чорна рада», порівняв численні чорнові
рукописи й редакції, авторизовані першодруки, публікації різного часу, показав зв’язок
між ними, зосередив увагу на зауваженнях цензорів, з’ясував джерела, дати тощо.
З одного боку, значний за обсягом матеріал для аналізу сприяв реалізації завдань,
проте з другого — стримував науковця, який обмежився лише окремими заувагами
про історико-соціальні умови виникнення досліджуваного твору, еволюцію образів
персонажів, перебіг національного літературного процесу початку другої половини
ХІХ ст., особливості розвитку творчості письменника. Утім ця обставина не перешко-
дила втілити задум, що полягав у всебічному розкритті історії тексту «Чорної ради».
Важливе практичне значення праці О. Федорука полягає в тому, що майбутні дослід-
ники використають її матеріали й висновки в аналізі роману П. Куліша. Бо ж, як указав
учений, покликаючись на думку М. Сиваченка, лише текстолог може відшукати відпо-
віді на питання, незрозумілі чи недоступні історикові літератури.
Варто зауважити, що композиція монографії раціонально продумана. У першо-
му розділі («Які видання “Чорної ради” ми маємо?») дослідник здійснив науково-
критичний аналіз видань першого українського історичного роману, оглянув етапи
публікації, наголосив на недоглядах, помилках і фальсифікаціях тексту й, коментуючи
їх, пояснив причини, що змусили впорядників несвідомо чи свідомо деформувати пер-
шоджерело.
Аналіз епістолярної спадщини П. Куліша, а також його співвітчизників 1840—
1850-х років допоміг О. Федоруку висвітлити зародження задуму прозаїка написати
історичний твір російською та українською мовами на тему минулого рідного народу,
зосередитись на шляхах його реалізації. Роздуми про творчі пошуки, успіхи, труднощі,
невдачі, роботу над рукописами аж до публікації двох варіантів роману висловлено у
другому розділі — «Історія створення». Він не лише деталізує хронологію процесу вті-
лення задуму, подає огляд творчого методу письменника, а й формує образ вдумливого
дієвого та національно свідомого автора. Робота П. Куліша над художньою версією ми-
нулих подій сприяла реалізації авторських здібностей, свідчила про активну життєву по-
зицію, намагання прислужитись громаді, для якої він натхненно жив, творив, працював.
У третьому розділі («Цензурна історія») О. Федорук, оглянувши низку архівних
матеріалів, пов’язаних із романом «Чорна рада», відповів на важливі текстологічні
питання, зокрема обґрунтував хронологію цензурної історії твору, оповів про складні
взаємини автора із цензорами, котрі часто роками не читали рукописів його творів,
закреслювали абзаци та сторінки в романі, що, звісна річ, непокоїло, змушувало вда-
ватись до самоцензури, змінювати імена та прізвища реальних історичних постатей,
приховувати їхні титули, посади, переписувати окремі частини. Працюючи над заявле-
ною в назві розділу темою, учений наголосив на важливій потребі додатково досліди-
ти проблему авторської самоцензури, виправлень тексту на вимогу цензорів, що часто
перетворювалось на художнє редагування. На його думку, майбутні впорядники кри-
тичної публікації «Чорної ради» мають або ж відновити частини роману, редаговані
відповідно до зовнішніх приписів чи самостійно, або ж перевидавати першодруки без
змін, розуміючи, що вони з’явились у колоніальну добу.
О. Федорук ретельно опрацював уцілілі рукописи україномовного та російсько-
мовного текстів роману «Чорна рада», передовсім автографи, авторизовані копії,
списки. Свої думки про їх зв’язок, редакторські правки, першодруки, час створення,
утрачені автографи він висловив у четвертому розділі — «Джерела тексту».
У п’ятому розділі («Редакції тексту») науковець проаналізував редакції україно-
мовної та російськомовної версій роману, наголосивши на тому, що його початок і за-
кінчення, сцена в пекарні, у Києві, у домі Гвинтовки зазнали кардинальних авторських
Володимир ПОДРИГА
ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2020. № 3 (711) 121
змін, тому свідчать про появу нової редакції, а не ситуативне поліпшення чи допов-
нення. Ця дослідницька робота розкриває індивідуальну методику праці прозаїка над
історичним художнім твором.
Відповідаючи на питання еволюції назви роману, О. Федорук у шостому розді-
лі («Питання тексту») обґрунтував думку, що тривалий пошук остаточного варіан-
та заголовка свідчить про відповідальне ставлення автора до власної праці. Також він
дослідив зміни композиції, сюжету у відомих рукописах і першодруках, завваживши
зміни в змісті; проаналізував використання епіграфів, їх роль у розкритті задуму про-
заїка, змістових акцентів, образів персонажів, думок про минуле українського народу,
передовсім козацьку славу.
Науковець не лише узагальнив попередній досвід текстологічних і джерелознав-
чих студій роману П. Куліша, а й здійснив масштабний порівняльний аналіз численних
текстів рукописів, журнальних першодруків, окремих авторизованих і впорядкованих
різними особами публікацій твору, відповів на порушені питання, реалізував мету, ви-
рішив низку дослідницьких завдань, намітив перспективи майбутніх студій. Віриться,
його висновки знадобляться для текстологічного аналізу не лише «Чорної ради», а й
інших творів письменника, адже нерозв’язаних питань залишилося дуже багато.
Варто вказати на сумлінність автора монографії в упорядкуванні матеріалів для
рубрики «Додатки», доборі ілюстрацій, створенні переліку умовних скорочень, спис-
ку ілюстрацій, покажчика імен.
Завдяки копіткій текстологічній праці О. Федорука історики літератури зможуть
глибше проникнути в поетику роману «Чорна рада», по-новому осмислити ідейно-
тематичний зміст, систему образів, жанрово-композиційні особливості, пізнають та-
ємниці творчого задуму прозаїка.
Володимир ПОДРИГА
Отримано 6 лютого 2020 р. м. Київ
«Вінець моїх свічад, що знають геть усе…»:
літературознавчий світ Леоніда Ушкалова :
біобліогр. довідник / упоряд., наук. ред.,
передм. Н. Левченко. Харків: Майдан, 2020.
92 с.
У довіднику здійснено жанровий розподіл наукових
розвідок доктора філологічних наук, професора Леоні-
да Ушкалова. Матеріал кожної рубрики подано в хро-
нологічній послідовності. «Літописна» традиція біо-
бібліографічного довідника робить його композиційно
прозорим, а також дає змогу окреслити історичну стра-
тегію розвитку літературознавчих векторів і поступ
наукової думки Л. Ушкалова.
Таємниці рукописів і першодруків роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада»
|