А П.Ковалівський - основні віхи життя та творчості
Professor Andry P. Kovalivsky (1895-1969) is one of the best-know Ukrainian historian and course investigator. He studied linguistic at Kharkov University. Professor Kovalivsky belongs to the Kharkiv school of comparative - history linguistics. Kovalivsky has created a original conception of Ukraini...
Gespeichert in:
| Datum: | 2005 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України
2005
|
| Schriftenreihe: | Хазарский альманах |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/171524 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | А П.Ковалівський - основні віхи життя та творчості / Н.М. Малиновська // Хазарский альманах. — 2005. — Т. 4. — С. 5-13. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-171524 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1715242020-09-26T01:25:17Z А П.Ковалівський - основні віхи життя та творчості Малиновська, Н.М. Статьи Professor Andry P. Kovalivsky (1895-1969) is one of the best-know Ukrainian historian and course investigator. He studied linguistic at Kharkov University. Professor Kovalivsky belongs to the Kharkiv school of comparative - history linguistics. Kovalivsky has created a original conception of Ukrainian culture history, first of all culture popular. In the center of his investigation was the phenomenon of culture popular languages, folklore, pagan belief, history and criticism of literature. He has established a firm reputation with his work about Ibn Fadlan’s papers of his journey in the Volga's Bulgarian’s tsar country (Kharkiv, 1956) 2005 Article А П.Ковалівський - основні віхи життя та творчості / Н.М. Малиновська // Хазарский альманах. — 2005. — Т. 4. — С. 5-13. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. XXXX-0128 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/171524 uk Хазарский альманах Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статьи Статьи |
| spellingShingle |
Статьи Статьи Малиновська, Н.М. А П.Ковалівський - основні віхи життя та творчості Хазарский альманах |
| description |
Professor Andry P. Kovalivsky (1895-1969) is one of the best-know Ukrainian historian and course investigator. He studied linguistic at Kharkov University. Professor Kovalivsky belongs to the Kharkiv school of comparative - history linguistics. Kovalivsky has created a original conception of Ukrainian culture history, first of all culture popular. In the center of his investigation was the phenomenon of culture popular languages, folklore, pagan belief, history and criticism of literature. He has established a firm reputation with his work about Ibn Fadlan’s papers of his journey in the Volga's Bulgarian’s tsar country (Kharkiv, 1956) |
| format |
Article |
| author |
Малиновська, Н.М. |
| author_facet |
Малиновська, Н.М. |
| author_sort |
Малиновська, Н.М. |
| title |
А П.Ковалівський - основні віхи життя та творчості |
| title_short |
А П.Ковалівський - основні віхи життя та творчості |
| title_full |
А П.Ковалівський - основні віхи життя та творчості |
| title_fullStr |
А П.Ковалівський - основні віхи життя та творчості |
| title_full_unstemmed |
А П.Ковалівський - основні віхи життя та творчості |
| title_sort |
а п.ковалівський - основні віхи життя та творчості |
| publisher |
Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України |
| publishDate |
2005 |
| topic_facet |
Статьи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/171524 |
| citation_txt |
А П.Ковалівський - основні віхи життя та творчості / Н.М. Малиновська // Хазарский альманах. — 2005. — Т. 4. — С. 5-13. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| series |
Хазарский альманах |
| work_keys_str_mv |
AT malinovsʹkanm apkovalívsʹkijosnovnívíhižittâtatvorčostí |
| first_indexed |
2025-07-15T07:21:49Z |
| last_indexed |
2025-07-15T07:21:49Z |
| _version_ |
1837696663665246208 |
| fulltext |
тому и подробноописаны в «памятке для авторов». Материалы принимаются п о а д р ^
указанному в «памятке», а также на последней (титульной) странице Альманаха. J
Тематика Альманаха по-прежнему остается достаточно широкой Редколлеги!
интересом рассмотрит работы историков, археологов, филологов посвящен!
истории или источниковедению истории Восточной Европы в хазарское время (btoi
половина VII - третья четверть X в ), дохазарский (конец VI - первая половина Vll а |
или постхазарский (поиски хазарского наследия) периоды. К сотрудничестм
привлекаются представители любых научных школ и направлений, сторонники
различных точек зрения, при том обязательном условии, что их взгляды будут
сформулированы академично, на основе знания соответствующей историографии ц
источников, а критика оппонентов не будет выходить за рамки научной этики Попытки
навязать редколлегии дискуссии политического или зтноконфессионального характера
бесполезны, подобные работы не соответствуют целям существования научного
издания и публиковаться не будут |
1. Статьи
Ц . М . М а л и н о е с ь к а
X a p x ie
А. П. КОВАЛЮСЬКИЙ - OCHOBHI В1ХИ життя
ТА ТВОРЧОСТ1
1м’я Андри Петровича Ковашвського (1895-1969 pp.), чиТжиття та творч1Сть нерозривно
пов язан з Харковом, добре вдоме як серед украГнських, так i серед закордонних вченкх,
перш за все завдяки його дослщженням, присвяченим арабським джерелам до iCTopif на
роде CxiflHoV Европи За бтьш Н1Ж40 роив науково( дяльносл дослщник олубпкував близь-
ко 60 орипнальних роб'гг. Його науковий свгтогпяд слревив вепичезний вллив на формування
млькохлоколньукрагнськихрсторигав, серед якихЯ.П.Побеленський,С1С|дельников,А.1.Мит-
ряев, Ю.О.Голубган, Я.РДашкевич, 1.Ф.Черн1ков, Ю. Г. Литвиненко та in
Вивчення життя та творчосп А П Ковал1вського важливе з точки зору юлькох науко-
вих проблем, тематичного, методолопчногота гсторюсофського характеру. У сво(х розв-
щках юторик висповив низку орипнальних спостережень щодо деяких аспеклв icropit
духовно! культури в УкраМ, зокрема дохристиянських BipyeaHb, IX сутност! i окремих
прояв1в Протягом Bciei свой науковоТд|япьносп А.П Ковалшський вт!й чи |нш!й форм!
звертався до проблеми зв’яэк!в Укратни 3i Сходом - проблеми, до останнього часу недо-
статньо дослщжувано'! в украГнсьюй 1Сторюграфй П|д час г ид готовки c b o ix робгг А. П.
Ковал1вський використовував лерспективну методику розгпяду художньоТ (чи близькоГ
за сутнютю до художньоТ) лтератури як (сторичного джерела, яка не знайшла сктьки -
небудь послщовного анал1зу у науковй n iT e pa T yp i э дано! теми.
Доспщження науково! д 1ягьност 1 А.П. Ковал1вського важливе також як скпадова час-
тина осмислення ic rop fiукраГнськог науки XX ст., зокрема П радянського перюду, Який
магае нового розумЫня, вшьного eifl щеолопчногта теоретико-метсдолопчноК обмеже-
н°го рух 1Х П|:>1,'Вносила * ™ М я В1ТЧИЗНЯНО! суслтьнот науки в|Д свтового Ытелектуаль-
Ковап* СТатт' авт°Р ставить co6i за мету висветлити o c h o b h I в|хи життя i творчосп А. П.
юського у контексл сусптьного та наукового життя його часу
ся г , ™ пР0_життя' тв0Рч*стьА.П. Ковал1вс,ького в юторюграфп лереважно складало-
С«дноГР™ ВОМ Й0Г° досл'Ажень' лрисвячених арабським джерелам до icropff народ1в
1сгорика Вр°2 и Час в‘д часУ привертали увагу 1нш1 аспекта ц!ег теми, зокрама участь
його сп!вУ Р УДОВ| УФЭ'нського сходознавства i написанн! його рсторП, деяга особливосп
д I Б а га .-г^г знаУк0В0_Д0сп'Дн0ю кафедрою iCTopit укрвУнсько! культури, щои заснував
в 'стор Ь ' ™ НОГО вРаження ПР° эм1ст ■ cyTHiCTb науковог д1яльносл А.П. Ковал1вського
Рика дд ^ " н е склалося. При тому щонвявН джерела, зокрама опубл1кован! працисто-
__ _ тьможлиасть комплексного досл(дження даноУтвми, за умови застосування
“Хаза .I — , I
рский альманах” , т о м 4. Харьков, 2005 ■шА
ширшого пщходу i виходу за рамки традицмних уявлень про принципи органгаацИ' науко
вот д!яльносл, розгляду творчого доробку А. П. Ковал(вського в контекст! св1тового 1нтелек«
туального руху XX ст.
По cyri основою пубпгсацм про життя i д1яльн!сть А П. Ковал1вського стала колекгивн}
стаття-некролог, присвячена пам'ят! харювського вченого, авторами якот були В. I. Аста
хов, В М Бейлю, С. М. Корол!вський, I. К. Рибалка, С. I. Сщельников, Г. В. Фр1зман, Б. д
Шрамко - колеги i учн! А. П. Ковал 1вського [Астахов 1970]. Цю публ!кац!ю слщ вважаг
найбтьш поел ровною спробою анап!зу життя i науковоТ творчосп А. П. Ковал1вського,
у 1918 р. шетитут припинив свое юнування, i через неможливють жити у M ockbi А.П.Ко-
вал1вський повернувся до Харкова. Восени того ж року BiH вщновив навчання, тепер на
ф1лолопчному факультет! щойно вщновленого Харювського уыверситету з розряду ро-
мано-германських ллератур Навчання завершилося у 1921 р., коли сам университет було
л1кв1довано, зам!сть нього утворено “Академ)ю теоретичних знань”. Того ж року А.П.Ко-
допвський заюнчив Падаголчн! курси, влаштова™ спец!ально для випускниюв з метою
надання Тм падагопчноТ квал1ф!кацм
У 1920 - 1921 pp. А.П. Ковал1вський був лврекпадачем в УкраТнсько - Росмському
Новий етап у вивченн! науково)' дгальносл А. П. Ковал1вського було започатковано Телегр аф ном у агентств!. За перших роюв РадянськоТ влади у р1знг часи викпадав ук-
низкою заход1в з нагоди 100- рчного ю втвю з дня народження юторика 1995 р. Було
опубл|кованозб1ркутездоповщей[Начестьзаслуженогод!ячанауки УкраТни А.П. Кова
лась кого 1995], тематика якихтакчи 1накше пов язувапася з особливостями життя i нау
ково! творчост! А. П Ковал |Вського O c h o b h i матерюли наукових заход ib з приводу юв!-
лею побачили c b it на сторЫках журналу “Схщний евпг" [1995]
У 1990-х pp. деяю аспекти науковоТ д1япьност'| А.П.Ковал!вського висвппювалися у
працях росмських дослщниюв [Долинина 1994; Большаков 1998] А. А Долж на у свотй
монографм, лрисвячемйжиттю i науковШ д1яльносп ГЮ.КрачкСвського, на пщетав! осо-
бистого a px iB y леншградського доел 1д ни ка висв1тлила перюд леребування А.П.Коваль
вського у штат! 1нституту Сходознавства АН СРСР (1935 -1 9 4 8 рр )
' Роайський дослщник арабських джерел О.М. Большаков присвятив npaqi харювеь- "а у деяких спорщнених з нвю установах, зокрема МузеТ Слоб!дськоТ УкраТни iM. Г.С.Ско-
кого юторика “Книга Ахмеда ибн Фадлана”окрему статтю, у яюй визнав, що переклад ’ороди, юторикпрецювавдо 1933 р., колиТхбуло лжвщовано. Паралельно з 1926 р. А.П.
А.П. Ковал1вського витримав випробування часом i HiKoro не вв1ву оману. А.М. Больша
ков зробив два зауваження загапьного характеру вщносно перекладу терм iHiB“caKani6a"
та ‘‘гулям1’, переважна бтьш ю ть подальших окремих зауважень мала стилютичний ха
рактер
КиТвський юторик В А. Потульницький звернув увагу на юторюсофський аспект нау-
ковог Д1яльност! А.П.Коважвського [Потульницький 2002.458- 459], зокрема його заува
ження щодо 1нтеграци‘укра!нсько1 icTOpi'fflocBiTOBOf. Вщтак питания про мюце А.П.Кова-
л!вського в украгнсьюй науцг постало на новому piBHi.
Сучасн! дослщження науковоТ д1яльност! А П.Коваовського шщшвав один з його учмв
- Я.РДашкевич, який протягом 1995 -1 9 9 8 р опубл1кував частину свого листування э
харювським 1сториком [Дашкевич 1995,1998], яке е джерелом унжальног шформацм про
науковий св 1тогляд вченого, зокрема про mini i завдання його науковоТ працг ям «нод! не
зовам ч 1тко вщображен! у його пубп1кац'1ях.
Андрм Петрович Ковал!вський народився 1 лютого 1895 р. (за новим стилем) у Mockbi,
де у той час працював його батько. Однак сам BiH niSHime завжди наголошував, що
походить з Росохватого, де знаходився родинний масток Ковал [вських
А.П. Ковал1вський вчився у пмназ(ях Москви, Серпухова, эаюнчував курс у Трелй
Харк1вськ!й пмназГ| 1915 р. АП . Ковал !вський вступив на ф^зико-математичний факультет
Харювського ун1верситету Одночасно з заняттями на ф!зико-математичному факультет!
А.П.Ковал!вський вщвщувавлекцпП.Г.Рптераз санскриту i протягом вересня-жовтня 1915
р. очолювавстудентський юторичний гурток. Також BiH активно сприяв вщновленню УкраТ-
нськог громади у Харювському уыверситет!. до складу Установчого комитету якот входив.
У 1916 р. А.П. Ковал!вський перейшов до Лазаревського институту схщних мов у
Москву де два роки вивчав арабську мову лщ кер1вництвом А.Ю.Кримського.
Международный иешпп хазароведения.
р;эТнознавство, украТнську литературу, шмецьку та французьку мови у ж!ночих профес-
йних учбових майстернях Харкова, у Мироптл1 на учительських курсах, у труд школ i
м. Б.гр 1нчвнка, ni3H im e - Карла Марксв, на курсах iM. Г.С.Сковороди. Також брав участь
громадсьМй д1яльност1. У 1917 р. виконував коректорську i частково редакторську
зоботу у л!тературному мюячнику "Шлях” у M ockbi. Пюля революцп разом з В.Коряком
я Ышими брав участь у видавничому гуртку "Цех каменяр|'в”. У 1921 р був членом
’равлЫня Роб!тничого клубу на Ярославсьюй вул. ( у XapKOBi) [Музей icTopiT ХНУ iM
з Н КаразЫа, П. 25, б арк.].
ПрофеЬйну наукову д!яльнють А.П. Ковалввський розпочав у 1922 р. на новоство-
»ен1й науково-дослщнм кафедр! icTopiT УкраТни, очолюважй Д.1.Багал!ем; на ц!й кафедр»
,оаал1вський працював у ВсеукраТнськ^й науков1й Асоц(ацп' сходознавц)‘в i н установах -
курсах схщних мов. ni3Hiuje - 1нститут1 сходознавства. К1лькюно перюд 1922-1934 pp.
5ув найбшьш плщним у нayкoвiй бюграфГг юторика: вш опубл!кував низку статей з piannx
алузей украТноэнавства, оформив аласну наукову методолопю, був активним учасни-
юм громадськогота наукового життя.
Становления дослщницькоУ манери А.П,Ковал!вськоговщбувалося в першерадянське
;есятил!ття i було результатом безпосераднього контакту з пею новою д!йснютю, що
юставала. Разюче эм!нилося пврш за все укратнське село, традищйне джерегю нат-
(нення в!тчизняноТ рнтел|генцм. Г.М Хоткевич у рецензп на постановку опери “Тарас Бупь-
)а зауважував з цього приводу: "Нам з Лисвнком не рвнятися. Лисенко - це людина,
до насищала свою думку мшим и враженнями, и\ж ми. До нього говорило iHiue село.
3e4jp. Субота. Блакитн! TiHi впали на дорогу. Розтомлена лагодиться заснути р|'чка. За-
iax pmni, стежка вузенька, а назустр!ч товпа д!вчат, ларубйв. Обличчя таю piAHi, хоч i
так! близью, хоч j далею. Жартом зустр1нуть, засп!вають - i так si cniBOM гйдуть, i он
i>Ke Далеко вони, а зачарований Лисенко стоТть, творча радють кпекоче в душ1. А нам
We того не судилося. Ми вжв чули суботжми вечорами “Ех да распашол да мальчш ч-
маладой” Зустр!чала нас товпа парубоцька не привггом жарлвливим, а матюком заго-
^истим, i вчилися ми народньоТ nicHi не э живих люень суботн1х, а з мертвих етнограф(ч-
1их 36ipHHKiB. Так д е ж нам р1внятися з Лисенком” [Хоткевич 1924,212]. !ншою особлив
о ю цього перюду були складн! творч! взаемовщносини м1ж харкюською i киТвською
нтел1генц1€ю, як! елробував проанал1зувати поет i критик М.В.Доленко. Зокрема, BiH так
^ракгеризував лггературний КиТв- "Замр1яно-твереэий, заглиблений чи в минуле, чи в май-
УТне; стар1ший i людыший, що мае традицм. школ и, разном aHiTHime життя мистецтва.
) Новаторство" у Киев! засвоюе co6i, як i ки'Гвський консерватизм, обов’язков!, ос} !̂ц1йН1
Хазарский альманах” , т о м 4. Харьков. 2005
8
форми. ( .) Взагал1 трапчний "старостерзаний КиТв" ховае в найннтимыш! закутки п!дсвщо-
MOCTi великий нахил до зворушуючо'Т щилГг. Доля його - “ rusticus”, тавро селянське, чи
просто втома рафшовано-сел янськоТ1нтел1гентсько! культури Киева, що вже д!йшла да
найвищого з можливих для не! досягнень в особах Леонтовича та Тичини. Саме у 1920-
т1 pp., за с л остережениям критика "закшчено виробиласьта замр!яна нав1ть у свотй су{
BopocTi, абстрактна навпъ у найконкретнииих описвх, глибока й гарна символютична мова
з нахилом до ексгатичносп; з неймов1рним почуттям такту й м1ри, але безнадмно далека
од живого життя з його брудом i кров'ю " На противагу гнтературний Харюв - “центр
пульс культурного життя УкраТни, 1ндустр1альний, ввсь од сучасного i в сучасному, най-
молодшастолиця у всесвт. (...) За роки ревопюцО'зрю, поновився новими йменнями!
придбавсили асимглювати hobi обличчя, надаючиТм свое, хармвське, враження. ( ) На
вщмшу В1д Киева, молодший I втьн!ший. Ж и т т я не дало йому консервативно! p o n i охоро*
няти придбання минулого, бо таких не бупо. У Харков! немае д1яч1в лггератури. безпосе-
редньо зв’язаних зякою-небудьформалютичноютеч!ею. Немае й гуртмв, щооб'еднува-
ли б левними естетичними, дисцилл!нуючими теорчють особи принципами. Bci харювсью
об’еднання - колективне негування старого (чи як старого так i нового) свгу; eci харк]всью
ман|фести зводяться до формули. заперечую i не згоджуюсь. Взагал1 дух х а р тс ь ко !
творчост1 позасвщомо анарх1чний. iH o fli з бандитськими ухиленнями i не кожний його
витримуе. Тут його головн1 хиби i основна вартють його. 3 цього виходить i так званий
“харкшський iM npecioH i3M" i взагал) харкюська 1регулярнють, що так погано впливае на
нерви китвських рецензента, навгть щонайрадикальн1ших (...) Харювська продукция, бодай
почасти лотенцмна, вже незрозумта якось для киТвськоТ критики, не висловлюеться в
термшах киТвськоТтворчостг (...) Серед киян були герот й ттьки. Цезабагато i замало в
той же час. А сучасн! харюв’яни були тод1 “юрба", др«бненьк1 люди - в побуп революцП',
в 17 конкретних формах. 1 таке становище змусило Тх в1ч-на-в!ч !зжиттям пщмти до нього
безпосередньо. Завданням стало дати всьому, що побачипось Hi6n вперше, свое iM'fl
Вщновити словник. Зам [нити щеалютичний, умовний лексикон попередньо'Т доби на ма-
тер1алютичний" [Доленго 1927.151 -157]. HayKOBi твори А.П.Ковал1вського якнайповнкие
вттили eci риси хармвсько! творчоси
IcTopifl духовно! культури в УкраТн1, у розумшнг А. П. Ковал1вського, мала три концен-
три; дохристиянськ! в1рування, козаччина, Д1яльнють (нтелтенцм; концентри визначалися
за суслтьними трупами, що у певну добу задавали тон культур i сприяли !Т поступу.
Доробок з вивчення дохристиянських в1рувань е найбтьш фундаментальним у нау-
ковм спадщин! А.П. КовалiBCbKoro. У цих дослщжвннях А.П.Ковал1вський спирався на
теоретичн1 положения роайського славюта С В. Ан1чкова: новий метод критики джерел;
зречення описового висвгглення "м1фолопГ. эаперечення юнування “Кигвського Огймпу’
з Перуном на чол!, под1бного до давньогрецького, активне впровадження лриродничо-
наукових п1дход1в до вивчення духовно! культури, зокрема в1рувань. А.П Ковалшський
обфунтовував ктька теоретичних положень розгляд в1рувань як основно! форми духов
но! культури доби натурального госпсдарства з точки зору загальнасторичного процесу;
виробничий характер в!рувань в УкраТн i до XI, а мюцями i до XV ст. (у Тх висвлпенН!
дослщникслирався на сутн!стьдавньоТ релihT ггалмв); розробка категор1й “мапя” i “культ”
на укратському MaTepiani. Джерелами до цих дослщжень стали пам’ятки апографита
фольклору [Ковал1вський 1928.168]. Про значения таких джерел юторик писав: "У Захщнм
евро л i за давн!х чаав було три класичних мови - старогрецька. латинська й староли-
А Ч МеждунароОиый центр хазароведения
товська. 3 них повстали - новогрецька, 1тагнйська та iHiui романсью мови, а 3 1 староли-
товсько! частково латиська. Одначе й старолитовська мова мало змшвна збереглася у
сучаснм литовсьш мовг Таким чином ця мова зараз е единою класичною мовою в
gBponi. Крутого , литовськамовайстародавня литовськакультура, особливо дохристи-
янська литовська релИя, мають виняткове значения для роэумЫня старослов'янсько!,
отже й староукраТнсько! культури Наш) знания упираються в минулому в часи христия-
н1зацп. Для нас старослов'янська мова це фактично старомакедонська церковна мова,
усе давыше е ппотетичне. Так само й про старослов’янську культуру ми знаемо ттьки з
п а м яток вже християнсько! доби. Археолопя мае значения ттьки для iCTopiV матер!апь-
но'1 культури Це все ж HiMi пам'ятки, як) без живого слова фольклору або пврвказу таких
мандр1вниюв як 1бн Фадлан, призводять т ть ки до загальних гадок. А Литва прийняла
християнство формально у XV в у , а фактично далеко niSHiuje’ [Дашкевич 1996,45].
Вивчення nocTaTi i спадщини Г.С.Сковороди -другий за значениям здобутокнауковот
д 1яльност1 А.П.Ковал1вського. У висвггпенн1 юторика Г.Сковорода являв собою позакла-
сового Ытел1гента, "несродного” сучасному йомусусптьству. Ця постать була провюни-
ком ново!доби. становления ново'!д1яльно! сусп!льноТверстви - Ытелгенцн. А.П.Ковал-
1вський нет1льки вщтворив цтю ну картину життя i д1яльност1 мислителя, але й висловив
влучн! спостереження i зауваження, яю сприяють глибокому розумшню свтоглядних
особливостей слобожанського сусптьства другоТ половини XVIII ст. [Ковал1вський 1924].
Самост!йного значения набули р1зномант-идослщження А.П Ковал(вського, присвя-
чен1 двяким аспектам icTopiT духовно! культури в УкраТн! XIX - XX ст., зокрама з юторГ!
сходознавства та лггератури. Творцем духовних цЫностей в цю добу, за визначенням АП .
Ковал 1вського, стала 1нтел1генц1я, що потрапила пщ вплив рацюнал!зму - революц1Йнот
(деологм буржуазЛ' [Ковал1вський 1930,43]. У центр1 уваги юторика були перш за все пер
сонала д1яч|в науки та культури цього перюду, вщ маловщомих, як К. Соколовська, до
уславлених-О.М. Максимович, Т.Г.Шевченко, А.Ю Кримський, П. Г. Рггтерта iH.
Умовно початком другого л вреду у науков)й бюграфп А. П. Ковал1вського прийнято вва-
жати ociHb 1934 р., коли юторик пераТхавдо ЛенЫграду 3 цього часу BiH переважно зосе-
редився на досл!дженн1 схщних джерел до юторП' народ(в Сх1дно! Европи Протягом 1934
-1951 pp. А.П.Ковал1вський у тому чи шшому статус! працював у 1нститут1 сходознавства
АН СРСР п!д кер1вництвом акад I. Ю Крачковського, видатного роайського i радянського
аРаб1ста, причому робота переривалася незаконним арештом i засланням (1938 -1944
PP-). 1937 р. пюля поновлення у радянсьш науц] вчених ступен®, за подання 1.Ю. Крач
ковського вченому був присвоений ciyn iHb кандидата наук без захисту дисертацП [Дер-
жавний ApxiB-музей л1тератури та мистецтва УкраТни, спр. 78, арк. 3]. Того ж року А.П
Ковал 1вський практично завершив свое досл!дження, присвяченетвору арабського манд-
Р'вника 1бн-Фадлана про подорождо царя волзькихбупгар921 -9 2 2 р. До 1951 р юторик
оформив це доел щження у вигляд докторсько! дисертаци. яку усгИшно захистив.
Матер1али такого роду вкрай рщко потрапляють на стоянки наукових праць у повно-
МУ вигляд1, особливо якщо це монографИ з icTopiT УкраТни чи украТнськоТ культури, адже
вони не зовс!м вщповщають тому образу давньоТ УкраТни, що склався лщ впливом хри-
стиянськоТ лггописно! традицГг. Натом1сть археологи широко використовують результати
Цих дослщжень А.П. Ковал!вського. Розв!дками, присвяченими перекладу та коменту-
ванню арабських джерел з icropiT народ1в Сх(дноТ Свропи А. П. Ковал1вський пщтвердив
1 поглибив Ti висновки, яких д1йшов у 1920-T i pp. як дослщник icTopiT культури в УкраТн).
"‘Хаза реки it альманах” , т о м 4. Харьков, 2005 .
3 середини 1950-х pp. юторик осгаточно зосередився на робоп у Харювському уывер
сител, де очопив спочатку кафедру ново! та новгтньоТ icTopil', а з 1961 р. - поновлену ке
федру icTopii середах bikib. Протягом 1950-х - 1960-х pp. вчений проводив активну науке*
во-педагопчну д1япьнють. зокрема читав лекцмн! курси. присвячен! разним перюдам icTopi
краУн Сходу, BiB низку слецкурав, пщ його кврвництвом було захищено ктька дисертац1й.
1965 р. А. П Ковал|вському було лрисвоене звання заслуженого Д1яча науки УкраТни.
У цей пер|одвийшлодруком найбтьшвщоме дослщження А.П. Ковал1вського-"Кн|Я
Ахмеда ибн Фадлана о его путешествии на Волгу в 921 - 922 гг. Статьи, переводы и ком
ментарии” (Харьков, 1956) Через Илька рокю юторик тдготував ' Антолопю л!тератур Схо
ду’’ (XapKiB, 1962), у як!й вмютив грунтовну розвщку про розвиток сходознавчих дослщ-
жень у XapKOBi i Харшвському ун1верситет|, яка досьогоды е основою b c ix дослщжень у
цьому напрямг 3 середини 1960-х pp. А.П. Ковал!вський повернувся до розпочатого щ е у
1934 р. дослщження, присвяченого аль M a c y fli, арабському географу X ст. Завершити це
дослщження юторик не встиг. 29 листопада 1969 р. А.П. Ковал!вського не стало.
У науковм бюграфп харш ського юторика привертве увагу той факт, що BiH завжди
був одним з засновниш якогось нового дослщницького проекту чи тадатором вщнов-
лення левного напряму науковог роботи на новому piBHi, як цебуло у 1940-Bi рр у Харк-
iBCbKOMy университет!. Причому слщ виэнати, що у вибор1 напрямюв I метод1в науково-
дослщнот роботи А. П Ковал 1вський керувався перш за все своТм особистим розумшням
eymocTi icTopiT 1юторичного дослщження.
. Творч1сть А.П. Ковал 1вського перш за все була спрямована на утвердження певнот
системи свггоглядних цЫностей. Саме ця система, абожиттева i дослщницька ф тосо-
фгя. суттево вир!зняють його в icTopii вггчизняноТ науки. Перш за все привертае увагу
вм(ння А.П. Ковал1вського сприймати життя I науку позитивно. Друга його виэначна рисв
-вщповщальнють за cnoci6 i результати своеТ npaui, яка практично звтьнила його досл
щження вщ защеслолзованосл татеоретико-методопопчноТобмеженост! якими сучасн!
юторики пост1йно д opiкають радянським дослщникам. На цьому xni визначився послщов-
ний 1ндивщуал1зм паукового свтогляду А П. Ковал1вського, асамевмшня поважати себе
i ловажати Ыших, створювати оптимютичний, творчий настрм 1сторик усвщомлював свггог-
лядне значения своТх дослщжень i працю свого життя, присвячену джерелам до icTopii
духовноТ культури в УкраТнI, вважав фтософською, але створити ТТ не встиг.
Науковий св1тогляд А.П. Ковал1вського е результатом взаемодп багатьох фактор!в, серед
яких особист! схильност! та Ытереси вченого, зокрама лЫгвютична обдарованють та инте
рес до icTop ii своеТ родини, до сутносп тодськот псих1ки; осв!та i оточення, що сприяли
розвитку 1ндив1дуальност1 - серед його вчител!в i старших колег переважали високоерудо
ван), доброзичлив1 фах!вц1, не схильн1 до авторитарного тиску - сходознавц! П.Г. Ргттертг
А.Ю Кримський, п|зн1ше 1.Ю. Крачковський, гитературознавц! е.Г.Кагаров та 0.1. Бшець-
кий, етнолог О.В. Ветухов. юторик M.I. Яворський, яскрав1 особистосгп, що виступалИ а
оригЧнальними науковими щеями, зокрема про сутнють i значениятворчосл, знали багатС
мов. Певну роль у формуванн! свггогляду А. А. Ковал iBCbKoro вдограли також цшносп епо-
хи — революций науков1 теор», щеТ 1нтернацюнал)змута нац1онал1зму, наполеглив1 роЗДУ'
ми про сутнють людськогобуття, велич, боротьбу. визволення i самореал1зац!ю
Значною Mipo»o св!тогпяд А П. Ковал1вського зумовив його наукову методолопю, в ос-
HOBi якоТ можна виокремити психологЧчну поетику, метод юторичних паралелвй i основи
положения марксизму
Международный центр хазароведенШ
Вся творча спадщина А П . КовалiBcbKoro поеднана одною проблематикою: вчений
дослщ ж ував pi3Hi аспекти юторн духовноТ культури в УкраЫ. Ц| дослщження BiH розпо-
чав як складову частину задумано) Д .I.Бага л1ем на початку 1920-х pp. "IcTopiT УкраТни на
с0ц|ально-економ 1чному г'рунтГ'. У перюд з 1922 по 1934 pp. А.П.Ковал1вський беэлосе-
редньо розробляв питания, пов’язан! з сутнютю та еволюц!ею духовноТ культури в Ук~
pai'Hi, У леркщ 1934 - 1969 рр ц| дослщження продовжилися у вигляд! опрацювання
арабських джерел з icTopii слов’ян т а УкраТни та написания icTopii укратнського сходоз
навства.
Поставивши за мету вивчення ic ro p ir духовноТ культури в Украи-й, юторик розробляв и
послщовно в методолопчному nnaH i, але фрагментарно - у тематичному; його пщхщ
вимагав виходу за рамки дослщжуваного об'екту i свщомого звернення до шших, iHOfli
на перший погляд далеких вщ украТнськоТ icTopiT тем, на зразок давньоТ peniri i ггалжвчи
культури народ!в Анагуака
Предмет своТх дослщжень А П.Коватвський визначав по-р1зному: “народна щеоло-
пя”. "староукраТнський" свггогляд, “ютор1я красного письменства". Об’ектом дослщження
юторик визначав “живе слово" - фольклорний материал i художню литературу.
Анал1з Л1тературноготвору як кор и чно го явища складався з чотирьох момент1в: вис-
в^лення обставин, що передували виникненню явища i його зумовили; анал 1з явища у
його сутност!; з’ясування мюця явища в його юторичному середовищ!; анал1з резуль-
тат1в явища 3 методiB А П Ковал1вський вщдавав перевагу юторичному, психолопчно-
му тафтолопчному. В цтому його дослщження наслщували принципи харювських л1те-
ратурознавщв 1920-х рр. - 0.1 Влецькогота С Г Кагарова; особливютю дослщжень А П .
Ковал|вського було, по-перше, невизнання самоспйних внутр1шн1х закон1в творчост!, на
що одразу звернули увагу рецензенти, зокрема В.Петров [Петров 1925]; цтеспрямова-
ний виб1р твор1в для вивчення — вони Мали на M e ii висв^лити суперечлив1 i маловщом1
стоянки icTopiT духовноТ культури в Укра'1'Hi; широке використання методу юторичних па-
ралелей.
В цтом у творчий доробок А.П. Ковал1вського суттево збагатив украТнську юторюгра-
ф1ю матер!алами що вллили думки i почуття минулих поколЫь, вщобразили образ мис-
пення минулих епох. Дослщження з icropiT культури в УкраТн!, зд!йснен1 А.П. Ковал!всь-
<им. мають ф1лософське, методолопчнета науково-практичне значения. У нихвиведено
эрипнальну концепц1ю розвитку “народноТ щвологн" украТнц1в. подано величезний фак-
гичний i лп-ературний матер1ал, мало використаний впчизняними дослщниками.
Комплексне дослщження науковоТ спад щи ни А. П. Ковал iBCbKoro суттево розширюе
/явления про сутнють i значения його творчост1
У c b o ix працях icTopnK вттив певну систему св!тоглядиих ц 1Ниостей, оптимютичну i
уманютичну, повну 1ндив1дуал1зму„ толерантност1, високо'Т внутр!шньоТ культури. Його
творчий доробок характаризують дотепний пщхщ i в м те опрацювання матер!алу.
Сутн1сть методолопчного пщходу А.П Ковал(вського полягала у новому прочитана
В1домих вже джерел переважно л Герату рн их та фолькпорних, широкому використанн1
еторичного, фтолопчного j психолопчного метод1в дослщження.
А. П KoBaniBcbKHM висловив у своТх працях ори^нальне бачення icTopii духовноТ куль-
Ури в Укра)н1. в основ! якот була ютор!я “народноТ щеолопГ - св!тогляду переважноТ
тьш осп населения УкраТни в м еволюцп вщ дохристиянських BipyeaHb до середини XX
Вчений висловив перспективне розумшня сутносл вщносин УкраТни з\ Сходом, вшьне
Ха1арский альманах” , т о м 4. Харьков, 2005
вщ Tiei обмеженосп. що и привносить переелщування якихось вузькополггичних ih t<
p e c iB : b ih розглядав украТнсью зем т як терен боротьби культур - Ывденно-схщноТ "арабе
ксГ, э одного боку та захщно- та схщноевропейськоГ з другого; час в1д часу у краше*
земл1 чи Тх частини опинялися у склад! певних економ(чних та купьтурних систем з ос
редками на Сход1, як це було у перюд КиТвськоТ Pyci. У р о зу м М А.П Ковал1всы:э
схщний епемент в украТнсьюй культур! став ТТ невщ’емною частиною i однюю з харакге
них особливостей.
А П . Ковал1вський суттево збагатив впчизняну юторичну науку розширив джерелы
базу дослщжень, виступив з ц1кавими (нтерпретац1ями, створив орипнальну концепц
icT o p ii духовноТ культури в УкраТн!
Литература
Астахов В. И. Памяти Андрея Петровича Ковалевского: [Историк, востоковед] / В. j
Астахов, В. М. Бейлис, С. М. Короли веки й и др. // Народы Азии и Африки. -1970 . - №
- С 2 4 4 -2 4 6
Большаков О Г. Уточнения к переводу «Зписки» Ибн Фадлана II Древнейшие госуда
ства Восточной Европы. 1998/ Памяти члена-корреспондента РАН Анат. Петр. Новосел
цева. - Москва. Изд. фирма «Восточная литература» РАН. 2000. - С . 5 4 -6 3 .
Дашкевич Я РАндрш Ковал1вський. 3 листування 1964-1965 рр. /Я.РДашкевич //У
раГна в минулому. ВипА/Ш К.-Льв1в; 1996.-С . 8-53
Дашкевич Я.Р Андрм Ковал|'вський у листах 1961 -1 9 6 3 рр / Я.РДашкевич II CxiflHV
CBiT - 1995 - № 2. - С. 34-58
Державний apxiB-музей л!тератури та мистецтва УкраТни. - фонд 149. - опис № 1
сп р. 1-280
Долинина А.А. Невольник долга/А. А Д олинин а-С пб .; Центр «Петербургское воете
коведение»,1994- 462 с.
Ковалевский А.П Книга Ахмеда ибн Фадлана о его путешествии на Волгу в 921-922
гг Статьи, переводы и комментарии/ А.П.Ковалевский - X ХГУ, 1956. - 345 с.
Коватвський А. П АнтолопяПтературСходу. / А. П Ковал1вський. -X . : Вид-во Хар
к держ ун-ту, 1962
Ковал!вський А.П. В|рування/ А.П. Ковал1вський II Багалм Д.1. Нарис icTopiT УкраТни нг
соц1ально-економ1чному грунт!. Т.1. 1сторюфаф1чний вступ i доба натурального roend
дарстеа. К : ДВУ. 1928 - С . 216-251.
Ковал1вський А П До видання тексту “31рки’7 Ковагнвський А.П.// Соколовська К.Ф
Поезп. Харюв. Pyx, 1931. - С 15-44
Ковал1вський А.П. Розвиток етичних поглядев Г.С.Сковороди в зв ’язку з його життям/
А.П.Ковал1вський А.П. II Науковий зб1рник науково-дослщноТ кафедри icTopir УкраТни, 1
1924,- С . 69-98.
Музей icTopiT Харювського нацюнального ун1верситету iM. В.Н Каразша Ф. 8. о.2. '
На честь заслуженого д|яча науки УкраТни А П.КовапiBcbKoro. 36. тездоповщей. - X
ХДУ, 1995. - 6 7 с.
Петров В.П (Реценая): Ковап(вський АП . Розвиток етичних поглядев Г.Сковороди в зв'яз
куз його життям (Наук. зйрникХарювськоТ науково-дослщнот кафедри icropiT УкраТни, зб. 1|
1д2 4 с 69-98.)/В П. Петров // Записки юторично-фтолопчного вщцту (всеукр. Акад. наук),
кн 5 .’ 1925,-С . 229-233.
П о ту л ь н и ц ь ки й В. А. УкраТна i всесвп-ня icTopip: 1сторюсоф|'я свГговоТ та укратнеькот
icTOpiT ХУII - XX ст. - К - Либщь. 2002. - 480 с.
С хщ ний св1т - 1995 - №2
Хоткевич Г Тарас Бульба / Г.Хоткевич // Червоний шлях. -1 92 4 - № 11-12. - С. 211-238
Summary
Malynovska Natalia. The pnncipials milestones ot the life and sceintific work
of professor Andry P Kovalivsky.
Professor Andry P. Kovalivsky (1895-1969) is one of the best-know Ukrainian historian and
course investigator. He studied lingvistic at Kharkov University. Professor Kovalivsky belongs
to the Kharkiv school o f comparative - history linguistics. Kovalivsky has created a original
conception of Ukrainian culture history, first of all culture popular. In th B centre of his investigation
was the phenomenons of culture popular languages, folklore, pagan belief, history and criticism
of literature. H b has established a firm reputation with his work about Ibn Fadlan’s papers of
his journey in the Volga's Bulgarian’s tsar country (Kharkiv, 1956)
Международный центр хшароведени Хазарский альма птС*.тгш 4. Хппъкпа ">0 iS
|