Перспективна роль природного газу в рамках «зеленого переходу» ЄС: аналітичний огляд

Розглянуто загальноєвропейські та національні програмні документи, що визначають цілі розвитку європейської економіки й енергетики. Мета дослідження обумовлена зміною у європейській політиці бачення майбутніх перспектив природного газу при встановленні жорстких кліматичних вимог та прагненням досягт...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2020
1. Verfasser:	Юхимець, Р.С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2020
Schriftenreihe:	Економіка промисловості
Schlagworte:	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/171836
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Перспективна роль природного газу в рамках «зеленого переходу» ЄС: аналітичний огляд / Р.С. Юхимець // Економіка промисловості. — 2020. — № 3 (91). — С. 29–46. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-171836
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1718362020-10-09T01:23:31Z Перспективна роль природного газу в рамках «зеленого переходу» ЄС: аналітичний огляд Юхимець, Р.С. Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Розглянуто загальноєвропейські та національні програмні документи, що визначають цілі розвитку європейської економіки й енергетики. Мета дослідження обумовлена зміною у європейській політиці бачення майбутніх перспектив природного газу при встановленні жорстких кліматичних вимог та прагненням досягти вуглецево-нейтрального рівня розвитку економіки. Очікування «золотої доби» природного газу викликане успіхами«сланцевої революції» у США, надіями на повторення американського успіху видобутку сланцевого газу в інших частинах світу, збільшенням транспортування природного газу газопроводами та LNG-танкерами, зниженням темпів розвитку атомної енергетики та подальшим зменшенням собівартості видобутку сланцевого газу.Зміна європейської енергетичної політики в напрямі посилення вимог до екологічності, зменшення викидів парникових газів (ПГ), посилення ролі Європи у протидії змінам клімату спричиняє невизначеність щодо перспектив природного газу як енергоресурсу. Україна, обравши європейський вектор розвитку, зацікавлена в рамках своїх міжнародних зобов’язань та євроінтеграційних прагнень відповідати вимогам європейської політики. Це зумовлює потребу в адаптації національних програм і стратегій розвитку до нових умов та викликів, що виникають у Європейському Союзі. Аналіз основних програмних документів ЄС щодо перспектив розвитку природного газу та інших синтетичних газів уможливлює перегляд національних планів розвитку щодо адаптації внутрішньої розвинутої газової інфраструктури до нових можливостей на ринку задля того, щоб Україна в подальшому була конкурентоспроможною на європейському ринку газу, а споживачі могли одержувати енергоресурси належної якості за конкурентними цінами.Комплекс проблем, які виникають у країнах-членах ЄС щодо забезпечення стимулів для впровадження синтетичних, «зелених» газів, ухвалення відповідних регуляторних і фінансових механізмів, що дозволять залучати інвестиції в розвиток нової інфраструктури або розробку нових технологій, потребує від уряду України визначення пріоритетів економічного розвитку, формування дорожньої карти трансформації енергетичної системи відповідно до нових міжнародних вимог, внутрішніх потреб та економічної спроможності реалізувати ті чи інші технологічні трансформації. Органи центральної влади спільно з учасниками енергетичного ринку мають сформувати загальнодержавне бачення щодо вектора розвитку енергетичного сектору України та місця природного газу в енергозабезпеченні України до 2050 року. Рассмотрены общеевропейские и национальные программные документы, определяющие цели развития европейской экономики и энергетики. Цель статьи обусловлена изменениями в европейской политике видения будущих перспектив природного газа при принятии жестких климатических требований и стремлением достичь углеродно-нейтрального уровня развития экономики. Ожидание «золотого века» природного газа вызвано успехами «сланцевой революции» в США, надеждами на повторение американского успеха добычи сланцевого газа в других частях света, увеличением транспортировки природного газа газопроводами и LNG-танкерами, уменьшением темпов роста атомной энергетики и последующим снижением себестоимости добычи сланцевого газа.Изменение европейской энергетической политики в направлении ужесточения требований к экологичности, уменьшения выбросов парниковых газов, усиления роли Европы в противодействии изменениям климата приводит к неопределенности относительно перспектив природного газа как энергоресурса. Украина, выбрав европейский вектор развития, заинтересована в рамках своих международных обязательств и евроинтеграционных стремлений отвечать требованиям европейской политики. Это обусловливает необходимость адаптации национальных программ и стратегий развития к новым условиям и вызовам, которые возникают в ЕС. Анализ программных документов ЕС относительно перспектив развития природного газа и других синтетических газов позволяет пересмотреть национальные планы развития в части адаптации внутренней газовой инфраструктуры к новым возможностям на рынке, что позволит в дальнейшем Украине увеличить свою конкурентоспособность на газовом рынке, а потребители смогут получать энергоресурсы надлежащего качества по конкурентным ценам.Комплекс проблем, возникающих в странах-членах ЕС по формированию стимулов для внедрения синтетических, «зеленых» газов, необходимости принятия соответствующих регуляторных и финансовых механизмов, которые позволят привлекать инвестиции в развитие новой инфраструктуры или разработку новых технологий, требует от правительства Украины определения приоритетов экономического развития, формирования дорожной карты трансформации энергетической системы в соответствии с новыми международными требованиями, внутренними потребностями и экономическими возможностями реализовать те или иные технологические трансформации. Органы центральной власти совместнос участниками энергетического рынка должны сформировать общегосударственное видение вектора развития энергетического сектора Украины и места природного газа в энергообеспечении Украины до 2050 года. Pan-European and national policy documents were reviewed that set the goals for the development of the European economy and energy. The objective of this paper is due to changes in European policy vision of the natural gas’s future prospects of in the context of establishing strict climatic requirements and the desire to achieve a carbon-neutral level of the European economy development. In previous periods, it was believed that until the 2040s-2050s we can expect the “Golden Age” of natural gas, which was due to the success of the "shale revolution" in the United States, significant expectations of a repeat of the US success of shale gas production in other parts of the world, increased transportation of natural gas by pipelines and LNG tankers; decreased growth rate of a nuclear energy and further cost reduction of a shale gas production.A change in the European energy policy towards the strengthening of environmental requirements, reduction of greenhouse gas emissions and emerging of EU's role in combating climate change causes uncertainties regarding prospects of natural gas as an energy resource in Europe. By choosing the European vector of development, Ukraine is interested in meeting requirements of EU policy within the framework of its international obligations and European integration ambitions. This makes it necessary to adapt national development programs and strategies to new conditions and challenges that arise in the EU. The analysis of the main EU policy documents on prospects for the natural and other synthetic gases development allows us to begin to reassess national development plans for adapting the internal developed gas infrastructure to new market opportunities, which will permit Ukraine to increase its competitiveness in the gas market further, and consumers will be able to receive energy resources at more competitive prices and an appropriate quality of service.The complex of problematic issues that arise in the EU member states regarding the formation of incentives for the introduction of synthetic, "green" gases, adoption of appropriate regulatory mechanisms, formation of effective financial mechanisms that would attract investment in the development of a new infrastructure or development of new technologies requires from Ukraine to define priorities of its economic development, to form a roadmap for the energy system transformation in accordance with new international requirements, internal needs and economic opportunities to implement corresponding technological transformations. The central government after consultations with interested participants in the energy market should form a nationwide vision of the vector for the energy sector development in Ukraine and the place of natural gas in the energy supply of Ukraine until 2050. 2020 Article Перспективна роль природного газу в рамках «зеленого переходу» ЄС: аналітичний огляд / Р.С. Юхимець // Економіка промисловості. — 2020. — № 3 (91). — С. 29–46. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. 1562-109Х DOI: doi.org/10.15407/econindustry2020.03.029 JEL: K32, L51, L95 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/171836 338.242.4:339.972:665.612 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
spellingShingle	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Юхимець, Р.С. Перспективна роль природного газу в рамках «зеленого переходу» ЄС: аналітичний огляд Економіка промисловості
description	Розглянуто загальноєвропейські та національні програмні документи, що визначають цілі розвитку європейської економіки й енергетики. Мета дослідження обумовлена зміною у європейській політиці бачення майбутніх перспектив природного газу при встановленні жорстких кліматичних вимог та прагненням досягти вуглецево-нейтрального рівня розвитку економіки. Очікування «золотої доби» природного газу викликане успіхами«сланцевої революції» у США, надіями на повторення американського успіху видобутку сланцевого газу в інших частинах світу, збільшенням транспортування природного газу газопроводами та LNG-танкерами, зниженням темпів розвитку атомної енергетики та подальшим зменшенням собівартості видобутку сланцевого газу.Зміна європейської енергетичної політики в напрямі посилення вимог до екологічності, зменшення викидів парникових газів (ПГ), посилення ролі Європи у протидії змінам клімату спричиняє невизначеність щодо перспектив природного газу як енергоресурсу. Україна, обравши європейський вектор розвитку, зацікавлена в рамках своїх міжнародних зобов’язань та євроінтеграційних прагнень відповідати вимогам європейської політики. Це зумовлює потребу в адаптації національних програм і стратегій розвитку до нових умов та викликів, що виникають у Європейському Союзі. Аналіз основних програмних документів ЄС щодо перспектив розвитку природного газу та інших синтетичних газів уможливлює перегляд національних планів розвитку щодо адаптації внутрішньої розвинутої газової інфраструктури до нових можливостей на ринку задля того, щоб Україна в подальшому була конкурентоспроможною на європейському ринку газу, а споживачі могли одержувати енергоресурси належної якості за конкурентними цінами.Комплекс проблем, які виникають у країнах-членах ЄС щодо забезпечення стимулів для впровадження синтетичних, «зелених» газів, ухвалення відповідних регуляторних і фінансових механізмів, що дозволять залучати інвестиції в розвиток нової інфраструктури або розробку нових технологій, потребує від уряду України визначення пріоритетів економічного розвитку, формування дорожньої карти трансформації енергетичної системи відповідно до нових міжнародних вимог, внутрішніх потреб та економічної спроможності реалізувати ті чи інші технологічні трансформації. Органи центральної влади спільно з учасниками енергетичного ринку мають сформувати загальнодержавне бачення щодо вектора розвитку енергетичного сектору України та місця природного газу в енергозабезпеченні України до 2050 року.
format	Article
author	Юхимець, Р.С.
author_facet	Юхимець, Р.С.
author_sort	Юхимець, Р.С.
title	Перспективна роль природного газу в рамках «зеленого переходу» ЄС: аналітичний огляд
title_short	Перспективна роль природного газу в рамках «зеленого переходу» ЄС: аналітичний огляд
title_full	Перспективна роль природного газу в рамках «зеленого переходу» ЄС: аналітичний огляд
title_fullStr	Перспективна роль природного газу в рамках «зеленого переходу» ЄС: аналітичний огляд
title_full_unstemmed	Перспективна роль природного газу в рамках «зеленого переходу» ЄС: аналітичний огляд
title_sort	перспективна роль природного газу в рамках «зеленого переходу» єс: аналітичний огляд
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/171836
citation_txt	Перспективна роль природного газу в рамках «зеленого переходу» ЄС: аналітичний огляд / Р.С. Юхимець // Економіка промисловості. — 2020. — № 3 (91). — С. 29–46. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT ûhimecʹrs perspektivnarolʹprirodnogogazuvramkahzelenogoperehoduêsanalítičnijoglâd
first_indexed	2025-07-15T07:45:28Z
last_indexed	2025-07-15T07:45:28Z
_version_	1837698152684060672
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 29 2020, № 3 (91) УДК 338.242.4:339.972:665.612 doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.03.029 Роман Сергійович Юхимець, канд. екон. наук, науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» вул. Панаса Мирного, 26, м. Київ, Україна, 01011 E-mail: r.uhimets@gmail.com https://orcid.org/0000-0001-6610-9453 ПЕРСПЕКТИВНА РОЛЬ ПРИРОДНОГО ГАЗУ В РАМКАХ «ЗЕЛЕНОГО ПЕРЕХОДУ» ЄС: АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД Розглянуто загальноєвропейські та національні програмні документи, що визначають цілі розвитку європейської економіки й енергетики. Мета дослідження обумовлена зміною у європейській політиці бачення майбутніх перспектив природного газу при встановленні жорстких кліматичних вимог та прагненням досягти вуглецево-нейтрального рівня розвит- ку економіки. Очікування «золотої доби» природного газу викликане успіхами «сланцевої революції» у США, надіями на повторення американського успіху видобутку сланцевого газу в інших частинах світу, збільшенням транспортування природного газу газопроводами та LNG-танкерами, зниженням темпів розвитку атомної енергетики та подальшим змен- шенням собівартості видобутку сланцевого газу. Зміна європейської енергетичної політики в напрямі посилення вимог до екологічнос- ті, зменшення викидів парникових газів (ПГ), посилення ролі Європи у протидії змінам клімату спричиняє невизначеність щодо перспектив природного газу як енергоресурсу. Україна, обравши європейський вектор розвитку, зацікавлена в рамках своїх міжнародних зобов‘язань та євроінтеграційних прагнень відповідати вимогам європейської політики. Це зумовлює потребу в адаптації національних програм і стратегій розвитку до нових умов та викликів, що виникають у Європейському Союзі. Аналіз основних програмних документів ЄС щодо перспектив розвитку природного газу та інших синтетичних газів уможливлює перегляд національних планів розвитку щодо адаптації внутрішньої розвинутої газової ін- фраструктури до нових можливостей на ринку задля того, щоб Україна в подальшому була конкурентоспроможною на європейському ринку газу, а споживачі могли одержувати ене- ргоресурси належної якості за конкурентними цінами. Комплекс проблем, які виникають у країнах-членах ЄС щодо забезпечення стимулів для впровадження синтетичних, «зелених» газів, ухвалення відповідних регуляторних і фі- нансових механізмів, що дозволять залучати інвестиції в розвиток нової інфраструктури або розробку нових технологій, потребує від уряду України визначення пріоритетів еконо- мічного розвитку, формування дорожньої карти трансформації енергетичної системи від- повідно до нових міжнародних вимог, внутрішніх потреб та економічної спроможності ре- алізувати ті чи інші технологічні трансформації. Органи центральної влади спільно з учас- никами енергетичного ринку мають сформувати загальнодержавне бачення щодо вектора розвитку енергетичного сектору України та місця природного газу в енергозабезпеченні України до 2050 року. Ключові слова: енергетичні ринки, ринок природного газу, синтетичний газ, «зеле- ний» газ, енергетичні стратегії, енергетичні трансформації, Європейська зелена угода. JEL: K32, L51, L95 Україна, як держава, що обрала євро- пейський інтеграційний вектор розвитку та вимушена імпортувати близько 1/3 потреб у природному газі з Європи, в економічно- © Р. С. Юхимець, 2020 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 30 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 3 (91) му та політичному плані зацікавлена не відставати від ринкових трансформацій, що відбуваються на європейських ринках, задля подальшої інтеграції у єдиний енер- гетичний європейський простір. Потреба у скороченні викидів парни- кових газів (ПГ) та забезпеченні європей- ських споживачів доступною, стійкою та безпечною енергією зумовлює значні тран- сформації у сфері енергетики ЄС. Наднаці- ональні органи ЄС формують і встанов- люють юридичні зобов‘язання для країн- членів щодо досягнення визначених зага- льноєвропейських цілей у сфері протидії змінам клімату (UN, 2015), упровадження відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), дося- гнення певного рівня енергоефективності. Країни-члени ЄС на основі створеного Енергетичного Союзу ухвалили законодав- чу базу до 2030 року з визначеними кліма- тичними цілями та відповідними заходами для їх досягнення. Подібні вимоги зумов- люють значні виклики для національної політики країн-членів ЄС у виборі найкра- щих шляхів реалізації заходів щодо декар- бонізації. Амбітні цілі досягнення вуглеце- во-нейтральної європейської економіки до 2050 р. ставлять під питання майбутні пер- спективи природного газу в енергозабезпе- ченні ЄС. Проблеми, пов‘язані зі зміною кліма- ту, активно вивчаються різними міжнарод- ними організаціями (IPCC, 2019; UN, 2019; UN, 2016; IPCC, 2006). Паризька угода ак- туалізувала проблему пошуку ефективних шляхів протидії змінам клімату й обумови- ла необхідність для держав при розробці своїх програм економічного розвитку вра- ховувати скорочення обсягу викидів ПГ. У науковій сфері в останнє десятиліття дана проблема породила велику кількість дослі- джень, що стосуються різних аспектів про- тидії змінам клімату. Так, колективами ав- торів (Fawcett, Gokul, Iyer et al., 2015; Rogelj, den Elzen, Höhne et al., 2016) вико- нано оцінку впливу заявлених національно визначених внесків (НВВ) на зменшення сукупних викидів ПГ та їх наслідків для досягнення цілей Паризької угоди. Перші заявлені НВВ не дозволяли досягти загаль- них цілей Паризької угоди, однак НВВ від кожної країни переглядаються кожні 5 ро- ків, а тому важливо, щоб країни у подаль- шому подавали свої НВВ більш амбітними. Це потребує відповідного аналізу впливу оновлених НВВ на глобальні викиди ПГ до 2030 р. й оцінки ризиків невизначеності (Benveniste, Boucher, Guivarch et al., 2018). Викиди ПГ національними економіками світу є нерівномірними. На країни «Групи 20» (G-20) припадає переважна більшість викидів ПГ, а отже, важливі дослідження, що оцінюють потенціал скорочення вики- дів ПГ і зменшення впливу даних країн на зміну клімату (Elzen, Admiraal, Roelfsema et al., 2016; Vandyck, Keramidas, Saveyn et al., 2016). У реалізації політики протидії змінам клімату важливе місце посідають різноманітні секторальні політики та захо- ди, що сприяють скороченню обсягу вики- дів ПГ. Оскільки чверть глобального вико- ристання енергії припадає на виробництво матеріалів, то заходи, що зумовлюють більш ефективне використання цих матері- алів, надають можливість зменшити вики- ди ПГ. Скорочення викидів ПГ за допомо- гою впровадження стратегій енергоефек- тивного використання матеріалів у сфері транспорту, будівництва та енергетики по- требує окремої оцінки подальших перспек- тив в енергоменеджменті (Hertwich, Ali, Ciacci et al., 2019; Rebolledo-Leiva, Angulo- Meza, Iriarte et al., 2017). Енергетичний се- ктор є безпосередньо великим джерелом значних викидів ПГ, тому загальне скоро- чення їх обсягу неможливо здійснити без відповідних наукових досліджень щодо зменшення світових викидів ПГ у нафтога- зовому секторі та оцінки необхідних інвес- тицій у нафтогазовий сектор задля цього (Burnham, Han, Clark et al., 2012). Вітчизняні науковці не залишаються осторонь проблем протидії змінам клімату та скорочення викидів ПГ в Україні. Зо- крема, в Інституті економіки та прогнозу- вання НАН України активно досліджують –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 31 2020, № 3 (91) питання скорочення викидів ПГ шляхом реалізації заходів щодо енергоефективності в різних секторах національної економіки, оцінки необхідних інвестицій для їх реалі- зації (Diachuk, Podolets, Balyk et al., 2019; Лір, Биконя, 2017), впровадження ВДЕ (Chepeliev, Podolets, Diachuk, 2019; Три- польська, Подолець, Дячук та ін., 2018). Фахівці Інституту загальної енергетики НАН України виконали оцінку потенціалу скорочення викидів ПГ у нафтогазовому секторі України (Лещенко, Єгер, 2020). Трансформацію національної промислово- сті в умовах «зеленого переходу» з метою декарбонізації економіки активно дослід- жують в Інституті економіки промисловос- ті НАН України (Заниздра, 2018). Разом з тим процес «зеленого пере- ходу» національних економік залишається малодослідженим. Так, дискусійним є пи- тання про перспективи використання при- родного газу як екологічно чистого джере- ла енергії у майбутньому. У практичному плані недостатньо вивчено проблематику впровадження нової моделі ринку «зелених газів», зокрема оцінку наслідків від відпо- відних змін на ринку для розвитку галузі, конкуренції та захищеності кінцевого спо- живача. Метою статті є аналіз програмних документів та енергетичної політики ЄС в умовах процесу трансформації енергетич- ної європейської системи, орієнтованої на декарбонізацію та протидію змінам кліма- ту, для виявлення перспектив розвитку га- зового сектору, який є одним із значущих чинників розробки стратегії майбутнього розвитку України. Прийняття довгострокових стратегій має вирішальне значення у сприянні здійс- ненню необхідних економічних перетво- рень і розширенню цілей сталого розвитку, а також у досягненні довгострокової мети, встановленої Паризькою угодою, − утри- мання зростання середньої світової темпе- ратури на рівні значно нижче +2 °C від до- індустріального рівня та спрямування зу- силь на обмеження зростання температури до +1,5 °C від доіндустріального рівня. Са- ме для цього у ЄС був ухвалений Регла- мент щодо управління Енергетичного Со- юзу та кліматичних заходів ЄС/2018/1999 (European Parliament, 2018), який визначає процедуру та вимоги до країн-членів ЄС у підготовці відповідних стратегій та їх по- дальших оновлень кожні 10 років. Водно- час довгострокові стратегії мають відпові- дати інтегрованим національним планам енергетики та клімату країн-членів на пері- од 2021-2030 рр. Основні вимоги до національних дов- гострокових стратегій і стратегій ЄС поля- гають у такому: термін охоплення стратегії має бути з перспективою не менше 30 років; у стратегії мають зазначатися як за- гальні обсяги скорочення викидів та їх уловлення, так і за окремими секторами, включаючи електроенергетику, промисло- вість, транспорт, сектор централізованого опалення та охолодження, сектор будівель, сільське господарство, сектор відходів, зе- млекористування, лісове господарство (LULUCF); стратегія має відображати очікуваний прогрес у переході до низьковуглецевої економіки, включаючи зниження інтенсив- ності викидів ПГ, зменшення питомої ваги оксиду вуглецю (СО2) у виробництві ВВП, у тому числі планування та оцінку довго- строкових інвестицій у відповідні сектори економіки та наукові дослідження, розроб- ки та інновації; у стратегії мають бути зазначені оці- нки очікуваного соціально-економічного ефекту від заходів декарбонізації, включа- ючи, зокрема, аспекти, пов'язані з макро- економічним та соціальним розвитком, ри- зиками та перевагами для здоров'я, охоро- ною довкілля; стратегії мають бути взаємоузгоджені з іншими національними довгостроковими цілями, планами, заходами та іншими від- повідними аспектами національної політи- ки. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 32 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 3 (91) У 2018 р. у ЄС було сформовано єв- ропейське стратегічне довгострокове баче- ння щодо досягнення вуглецево-нейт- ральної економіки ЄС та відповідного впливу економіки на клімат до 2050 року (The European Council, 2018). Європарла- мент схвалив ціль нульових викидів ПГ у своїй резолюції (European Parliament, 2019) про зміну клімату в березні 2019 р. та резо- люції про Європейську зелену угоду у січні 2020 р. (European Parliament, 2020). У груд- ні 2019 р. Європейська рада підтримала мету (The European Council, 2019) зробити клімат вуглецево-нейтральним до 2050 ро- ку відповідно до Паризької угоди. У берез- ні 2020 р. Європейська комісія представила свою довгострокову стратегію (European Commission, 2020a) та пропозиції до євро- пейського закону про клімат, щоб забезпе- чити виконання ЄС своїх цілей відповідно до Рамкової конвенції ООН про зміну клі- мату (РКЗК ООН). Поточна політика ЄС узгоджується з попередньою метою скоро- чення викидів ПГ в ЄС у частині протидії змінам клімату. Відмінність полягає лише в амбітності нової мети – досягнення ціл- ковито вуглецево-нейтральної економіки, а не лише зменшення обсягу викидів ПГ на 80-90% порівняно з 1990 р. У ЄС існують державні документи, у яких надано набір інструментів впливу на зменшення викидів ПГ, у тому числі для газового сектору: Дорожня карта кліматичних цілей 2030 (The European Council, 2014) − вста- новлює мету скорочення викидів ПГ що- найменше на 40% до 2030 р. порівняно з рівнем викидів у 1990 р. і досягнення рівня 32% ВДЕ в енергобалансі; Схема торгівлі викидами (European Union Emission Trading Scheme, EU ETS) (European Commission, 2005) − охоплює викиди у виробництві електроенергії, про- мисловості, авіаційному транспорті та пе- редбачає, що до 2030 р. викиди в даних се- кторах економіки мають бути скорочені на 43% порівняно з рівнем 2005 р.; Національні цілі щодо скорочення за секторами, які перебувають поза схемою торгівлі викидами (транспорт, будівництво, сільське господарство). Країни-члени ЄС мають різні цілі в рамках своїх національ- них планів; програма щодо популяризації низь- ковуглецевих технологій – у ЄС існує Фонд інновацій (European Commission, 2019a), дяльність якого зосереджена на до- слідженнях інноваційних низьковуглеце- вих технологій в енергоємних секторах економіки, уловлюванні та зберіганні вуг- лецю, повторного використання вуглецю для генерації енергії або тепла; переглянута Директива з ВДЕ, яка набула чинності у грудні 2018 р., встанов- лює юридичну відповідальність щодо зо- бов‘язання до 2030 р. досягти 32% ВДЕ в енергетичному балансі країн-членів ЄС, а також передбачає використання «зелених» газів (біогаз, енергетичні ресурси, отримані з електрохімічних процесів або так звані синтетичні гази). Країни-члени ЄС повинні оцінити потребу та потенціал у розширенні газової інфраструктури з урахуванням зро- стання ступеня використання біогазу або синтетичних газів. Використання механіз- му «гарантія походження енергії» дозво- лить споживачам бути проінформованими про відсоток їхнього енергозабезпечення, який припадає на ВДЕ; документи щодо адаптації ринку еле- ктроенергії для врахування зростаючої ролі ВДЕ. У Зеленій угоді ЄС надано детальну інформацію про те, як можна досягти вуг- лецево-нейтральних цілей і зменшити ви- киди ПГ. Разом з тим цей документ біль- шою мірою являє собою заяву про наміри, а не всебічну європейську стратегію. Євро- пейська Комісія має представити інвести- ційний план «Стала Європа» з метою за- безпечення додаткових фінансових потреб для декарбонізації, які оцінюються в 260 млрд євро на рік (близько 1,5% ВВП ЄС), і в 2021 р. ухвалити план дій щодо протидії забрудненню повітря, води та ґру- нту для захисту громадян ЄС й екосистеми (рис. 1). –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 33 2020, № 3 (91) Рисунок 1 – Очікувані зміни в газовому секторі внаслідок реалізації положень Зеленої угоди (The European Green Deal) Джерело: складено за Європейською зеленою угодою (European Parliament, 2020). Декарбонізація газового сектору ре- алізується в європейській регуляторній по- літиці з використанням двох основних ін- струментів. Існуюче законодавство ЄС у сфері декарбонізації включає систему тор- гівлі викидами, що встановлює ціну на СО2 для промисловості, виробників електро- енергії та палива, та національні цілі для інших секторів. Директива щодо ВДЕ за- безпечує підтримку та встановлює цілі для ЄС у використанні біометану, водню, різ- номанітних синтетичних газів і рідин, що можуть вироблятися в тому числі з природ- ного газу. Існує два протилежних сценарії роз- витку попиту на природний газ у найбільш розвинутих регіонах ЄС – еволюційний та революційний. Еволюційний сценарій зде- більшого орієнтований на досягнення мак- симальної економічної вигоди, а револю- ційний передбачає посилення кліматичного регулювання, просування ВДЕ та зниження обсягів споживання традиційних видів вуг- леводнів. ЄС у своїх енергетичних страте- гіях і прогнозах очікує скорочення спожи- вання природного газу до 2050 року за всі- ма сценаріями розвитку. У більшості ви- падків ключовим споживачем природного газу залишатиметься енергетичний сектор. Водночас у разі реалізації активної політи- ки декарбонізації європейської економіки значна частина споживання природного газу буде пов‘язана фактично з неенерге- тичними потребами (виробництво органіч- ної хімії тощо). Згідно з прогнозами до 2050 р. виробництво природного газу у країнах ЄС значно скоротиться та порівня- но з 2015 р. зменшиться на 70-85%. Змен- шення попиту на природний газ обумов- лює також зниження імпортної залежності від зовнішніх джерел постачання внаслідок зменшення імпорту природного газу до країн ЄС. Реалізація політики декарбонізації надає значні перспективи для збільшення ступеня використання біогазу. Біогаз є пов- Поступове усунен- ня вугілля та інших вуглецевомістких видів палива Зменшення обсягу вики- дів ПГ і де- карбонізація економіки Виробництво енергії має більше акцентуватися на ВДЕ Перегляд регламентів (мережевих кодексів) Перегляд проєктів спіль- ного інтересу (PCIs) Декарбонізація газового сектору та підтримка розвитку газоподібного палива Розвиток водневих мереж Нова промислова стратегія ЄС Підтримка комерційного застосування інноваційних технологій (чистий во- день, накопичення енергії, технологій захоплення та зберігання СО2 ) Реконструкція будівель і помешкань для зменшення обсягу викидів ПГ Упровадження сталих альтернатив- них видів палива для транспорту –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 34 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 3 (91) ністю взаємозамінним із природним газом за своїми властивостями, а його спалюван- ня вважається безвуглецевим. Відповідно до європейських прогнозів, представлених у документі «Поглиблений аналіз на під- тримку COM (2018) 773: Чиста планета для всіх – Європейське стратегічне довгостро- кове бачення процвітаючої, сучасної, кон- курентоспроможної та кліматично нейт- ральної економіки» (European Commission, 2018), очікується, що споживання біогазу збільшиться з 16 млн т нафтового еквіва- ленту (н.е.) у 2015 р. до 30 млн т н.е. у 2030 р. та залежно від подальших заходів, які можуть реалізовуватися у країнах ЄС, може зрости до 45-79 млн т н.е. у 2050 р. і в основному використовуватиметься в ене- ргетичному та промисловому секторах. Подібні прогнози узгоджуються з іншими незалежними дослідженнями, у яких також відзначено значний потенціал зростання частки споживання біогазу в енергетично- му балансі країн ЄС. Так, дослідження Green Gas Grids Project (Guidehouse, 2020) продемонструвало, що до 2030 р. вироб- ництво біогазу може досягти 48-50 млрд м3, або приблизно 45 млн т н.е. (включаю- чи різні види біогазу та синтезований газ) з технічного потенціалу в 151 млрд м3 (бли- зько 135 млн т н.е.). Це більш ніж утричі більше поточного рівня. Очікується, що у 2050 р. споживання біогазу може досягти 98 млрд м3 (близько 88 млн т н.е.), або 20- 25% від поточного рівня споживання при- родного газу. Аналіз прогнозних сценаріїв спожи- вання природного газу у ЄС свідчить, що за Базовим1 сценарієм у 2030 р. загальне споживання всіх типів газу становитиме 320 млн т н.е. – це є незначним зниженням порівняно з 2015 р. (370 млн т н.е.). За умов реалізації сценаріїв, що передбачають активне впровадження політики декарбоні- зації, загальне споживання коливатиметься 1 Базовий прогноз ЄС відображає поточну траєкторію політики декарбонізації у ЄС, зде- більшого засновану на узгоджених рішеннях ЄС між країнами-членами або політиці, запропоно- ваній Європейською Комісією. між 150 та 300 млн т н.е. У сценаріях, що дозволяють досягти вищих рівнів скоро- чення викидів ПГ, споживання природного газу визначено в межах даного діапазону, оскільки забезпечуються умови для помір- ного заміщення природного газу синтезо- ваним і біогазом з урахуванням реалізації політики енергоефективності. Зростання ступеня заміщення природного газу синте- тичним та біогазом у реалізації політики декарбонізації відіграватиме ключову роль для найбільш ефективного використання наявної інфраструктури природного газу ЄС. У формуванні низьковуглецевої еко- номіки ЄС важлива роль відводиться вико- ристанню водню у майбутній енергетичній системі. Незважаючи на те що протягом останнього десятиліття жодних великих технологічних проривів у використанні водневих технологій не відбулося, а реалі- зовувалися лише окремі пілотні проєкти із застосуванням водню, у європейській енер- гетичній політиці в майбутньому водню відводиться важливе місце. У європейсь- ких сценаріях роль водню варіюється від нішевого додатку для автомобільного тра- нспорту до широкомасштабного викорис- тання у промисловості. Водень розгляда- ють як перспективний напрям зберігання електроенергії, що дозволятиме викорис- товувати електроенергію від об‘єктів гене- рації зі змінним графіком виробництва. Водень можна використовувати у промис- ловості, на транспорті − для великих ван- тажних автомобілів, які не мають можли- вості електрифікації та призначені для ве- ликих відстаней, меншою мірою – для опа- лення (разом із природним газом). Вироб- ництво водню чи синтетичних газів потре- бує в майбутньому формування техноло- гічного та сировинного забезпечення, мо- дернізації газової інфраструктури відповід- но до попиту. Деякі регіони ЄС можуть бути ефективними для виробництва водню або синтетичного газу завдяки близькому розташуванню до великої кількості об‘єк- тів генерації ВДЕ, атомних електростанцій або великих промислових споживачів. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 35 2020, № 3 (91) Водночас на повномасштабне використан- ня водневих технологій в енергетиці очі- кують не раніше 2050 р., коли відповідні технології зможуть стати комерційно до- ступними для кінцевих споживачів і більш конкурентними. У дослідженні Trinomics (Trinomics, 2018), де проаналізовано роль європейської газової інфраструктури у політиці декарбо- нізації до 2050 р. прогнозується, що попит на газоподібне паливо зменшиться порів- няно із сьогоднішнім у разі сильної елект- рифікації, але стабілізується або навіть спостерігатиметься невелике зростання у разі значного використання газів, які не містять вуглець та водень1. У майбутньому перспективним на- прямом в енергетиці є також використання рідких енергетичних видів палива, які є складними синтетичними вуглеводнями, що синтезують із водню за прикладом син- тетичного газу, використовуючи СО2 з нейтральних джерел вуглецю. Викорис- тання таких видів палива є перспективним у транспортному секторі, який особливо важко декарбонізувати. Аналіз положень Зеленої угоди ЄС та інших нормативно-правових документів, що визначають європейську політику з пи- тань протидії змінам клімату та декарбоні- зації, свідчить про розуміння потреби в адаптації існуючої регуляторної бази до нових умов. Можливими інструментами такої адаптації можуть стати «перспектив- на модель конкурентного ринку низькову- глецевого газоподібного палива» (European Commission, 2020b), перегляд регламентів, що регулюють сферу газотранспортної ін- фраструктури (так звані мережеві кодекси) та проєктів спільного інтересу. Дані ін- струменти свого часу відіграли ключову роль у становленні та розвитку сучасного лібералізованого ринку природного газу. Європейська Комісія також створила ме- 1 У дослідженні виокремлено три аспекти: електрифікація транспорту та опалення; декарбо- нізація газу через біометан та синтетичні гази; декарбонізація газу через «зелений» водень. режу водневої енергетики, яка є неофіцій- ною групою експертів міністерств країн- членів ЄС, що має на меті розробку меха- нізмів сприяння розвитку водневих техно- логій та водневої інфраструктури. Однак використання похідних синте- тичних газів або водню, вироблених із природного газу, залишає невирішеною проблему, пов‘язану з наявною методоло- гією оцінки екологічних викидів, змен- шення викидів метану та несумісністю та- ких типів газоподібного палива до заявле- них екологічних цілей. Тим не менш Євро- пейська Комісія визнає, що газоподібне паливо з низьким вмістом вуглецю відігра- ватиме значну роль у майбутньому, і це обумовлює великі можливості як для транс- формації поточної газової інфраструктури, так і для використання природного газу як вихідної сировини для синтетичних газів. Стратегія ЄС щодо інтеграції енерге- тичних систем (European Commission, 2020d) має на меті досягнення галузевої інтеграції різних видів енергоносіїв один з одним та з кінцевим сектором споживання. Це дозволить оптимізувати енергетичну систему загалом, а не підвищити ефектив- ність, незалежно декарбонізувавши лише якийсь окремий сектор. Нова стратегія пе- редбачає використання існуючих та нових технологій, процесів і бізнес-моделей, та- ких як інформаційні технології, цифровіза- ція, «розумні» мережі та системи обліку тощо. У звіті «Потенціал міжсекторних вза- ємозв‘язків та декарбонізація: оцінка регу- ляторних бар'єрів у взаємозв‘язку газового та електроенергетичного секторів в ЄС» (European Commission, 2019b) визначено 5 перешкод для взаємозв‘язку газового й енергетичного секторів, які породжують ризики для поєднання ВДЕ та низьковуг- лецевих газоподібних типів палива (рис. 2). У звіті Європейського агентства зі співробітництва регуляторів енергетики (ACER) (ACER, 2019) зазначено, що пла- нування інфраструктури, нормативно-пра- вової бази та політики щодо природного –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 36 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 3 (91) Рисунок 2 – Пропозиції та рекомендації щодо подолання існуючих перешкод подаль- шій інтеграції газового та електроенергетичного секторів Джерело: складено за звітом Європейської Комісії «Потенціал міжсекторних взаємозв‘язків та декарбо- нізація: оцінка регуляторних бар'єрів у взаємозв‘язку газового та електроенергетичного секторів в ЄС» (European Commission, 2019b). газу необхідно оновити задля сприяння де- карбонізації, забезпечення надійного по- стачання та зростання конкурентоспро- можності. Основі висновки ACER поляга- ють у такому: необхідно оцінити екологічні перева- ги низьковуглецевого газоподібного пали- ва та в подальшому його інтегрувати в іс- нуючі енергетичні ринки; у законодавстві ЄС має бути чітко визначено, що можна вважати низьковуг- лецевим газоподібним паливом; змішування низьковуглецевих типів газоподібного палива має бути полегше- ним, а законодавство − сприяти появі но- вих типів низьковуглецевого газоподібного палива і технологій його виробництва; необхідно сформувати нову модель регулювання на основі моніторингу й ана- лізу ACER. Показники моніторингу мають не фіксуватися в законодавстві, а прозоро встановлюватися регуляторами; забезпечити рівні умови та економіч- но обґрунтовані мережеві витрати на пе- ретворення, транспортування, зберігання енергії з урахуванням дотримання норм безпеки постачання й екологічних переваг; сприяти формуванню нової інфра- структури з дотриманням принципів доб- росовісної конкуренції та не допускати зловживання монопольним становищем; магістральні та розподільчі операто- ри не можуть допускатися до конкурентної діяльності, окрім як при дотриманні жорст- ких правил, що регулюють діяльність при- родних монополій; окремого визначення потребує пи- тання доступу третіх сторін до водневих мереж; необхідно сформувати окрему орга- нізаційну структуру, що відповідатиме за планування нової інфраструктури на рівні ЄС, оскільки існуючих операторів мереж не можна вважати нейтральними і вони стикатимуться з проблемами децентралізо- Незрілість відповідних технологій Невідповід- ність техно- логій і галузе- вих норм Невизначеність стан- дартів якості газу, що створюють проблеми для доступу до нових типів газоподібного палива Неузгодже- ність плану- вання нової газової інфраструк- тури Відсутність узгодженої транскордонної інвес- тиційної політики щодо виведення з експ- луатації застарілих га- зотранспортних мереж Перешкоди Рішення та рекомендації Реалізація цілей кліматичної по- літики / сприян- ня розвитку ВДЕ та підтримка інновацій Набір регулятор- них механізмів для вирішення проблем, пов'я- заних із відшко- дуванням витрат Формування ці- льового ринку та узгодження пи- тань щодо оплати за різноманітні послуги Ухвалення чітких регла- ментів досту- пу до інфра- структури Узгоджене пла- нування інфра- структури та виведення з експлуатації –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 37 2020, № 3 (91) ваних рішень у рамках своїх національних економік; нові інвестиції в активи природного газу мають бути перевірені на відповід- ність новим цілям щодо декарбонізації. Зумовлений декарбонізацією перехід від природного газу до низьковуглецевого газоподібного палива матиме фінансові наслідки для домогосподарств, тому в оці- нці необхідних інвестицій слід ураховувати витрати на заміну газотранспортних при- ладів і приладів обліку. Декарбонізація га- зового сектору має базуватися на ефектив- них економічних принципах, а збільшення конкуренції в газовому секторі − сприяти підвищенню рівня якості обслуговування та подоланню енергетичної бідності. У Дорожній карті розвитку газових мереж Європейської мережі операторів га- зотранспортних систем (ENTSOG) до 2050 р. (ENTSOG, 2019) надано рекомен- дації щодо ефективного поєднання ринків газоподібних типів палива з дотриманням принципів безпеки постачання газу за умов декарбонізації сектору. Так, у ENTSOG вважають, що різні бізнес-моделі та ринки газоподібного палива можуть співіснувати, взаємодіяти та доповнювати один одного на певних територіях (рис. 3). Рисунок 3 – Чинники, які зумовлюють вибір найбільш ефективних технологій форму- вання нової моделі газового ринку Джерело: складено за Дорожньою картою розвитку газових мереж Європейської мережі операторів газо- транспортних систем (ENTSOG, 2019). У 1980-х роках мотивами початку реформування регулювання ринку природ- ного газу виступали формування та забез- печення конкурентного середовища, недо- пущення зловживання монопольним ста- новищем на ринку. Незважаючи на те що країнами ЄС протягом багатьох років було лібералізовано національні газові ринки, значною мірою сформовано єдиний інтег- рований газовий ринок, умов для декарбо- нізації газового сектору досі не існує. На- разі ЄС змінює та адаптує свою енергетич- ну політику до нових умов і цілей європей- ського розвитку задля того, щоб регулю- вання могло забезпечувати декарбонізацію газового сектору, а зменшення викидів ПГ узгоджувалося зі стратегією інтеграції на- явної газової інфраструктури та виробниц- Рекомендації ENTSOG Орієнтація на місцевий вироб- ничий потенціал ВДЕ (біо- метан або «зелений» водень) Наявний локальний попит і доступність технологій для споживачів Доступність до наземних та морських сховищ СО2 Наявність і доступність до технологій захоплення та зберігання СО2 Можливість виробництва водню з природного газу або інших джерел Можливі національні субсидії для виробництва низько- вуглецевих типів газопо- дібного палива Доступність до відновлю- ваних або низьковуглецевих джерел імпорту газу Рівень розвитку енергетичної інфраструктури Національні плани щодо декарбонізації Потенціал до зберігання і технічні можливості для різноманітних типів низько- вуглецевого газоподібного палива або водню –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 38 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 3 (91) твом ВДЕ. Європейська Комісія, ENTSOG та ACER визнають необхідність адаптації регулювання ринку газу до нових умов та цілей розвитку ЄС, однак пропозиції щодо змін у регуляторній політиці, формуванні нового інституційного забезпечення досі перебувають на рівні обговорень через різ- ні бачення шляху розвитку газового секто- ру. Наприклад, у сценаріях розвитку га- зового сектору Європейської Комісії ви- ключається використання водню, що фор- мується з природного газу, після 2030 р. та запропоновано орієнтуватися на викорис- тання альтернативних варіантів синтезу- вання водню з відновлюваних джерел, які наразі не можуть бути комерційно доступ- ними. Разом з тим ACER та ENTSOG наго- лошують на необхідності дотримання тех- нологічного нейтрального підходу з надан- ням рівних можливостей усім типам низь- ковуглецевого газоподібного палива. У ACER вбачають значні ризики в разі поси- лення ролі транспортних операторів у ви- робництві водню, тоді як ENTSOG під- тримують можливість транспортних опера- торів також виробляти водень, ураховуючи різні переваги та недоліки інтегрованих моделей виробництва водню і відокремле- ного виробництва. Розробка узгодженої та ефективної регуляторної системи потребу- ватиме в майбутньому складних компромі- сів між потребами та очікуваннями країн- членів, інститутів ЄС й економічних секто- рів у досягненні цілей декарбонізації та збільшення європейської конкурентоспро- можності. Висновки. Аналіз європейської енер- гетичної політики декарбонізації свідчить про невизначеність ролі газу в довгостро- ковій перспективі, яка є значним викликом для планування енергетичного переходу, зокрема майбутнього газової інфраструк- тури. У багатьох регіонах ЄС природний газ, замінюючи інші види палива з вищим рівнем вуглецю, досі може забезпечити швидку декарбонізацію. Це дозволить ЄС до 2030 р. перевищити мету щодо скоро- чення обсягу викидів ПГ щонайменше на 40%. У довгостроковій перспективі викиди ПГ, спричинені використанням природного газу в колишніх масштабах, є все більше несумісними з кліматичними цілями. До- сягнення амбітних цілей ЄС щодо вуглеце- во-нейтральної економіки до 2050 р. об- умовлює потребу в кардинальній транс- формації європейської енергетичної систе- ми. Забезпечення вищого рівня екологіч- ності та сталості потребує подальшої інтег- рації між газовим й електроенергетичним ринками та іншими секторами економіки. Залежно від секторів економіки природний газ може бути заміщений іншими вуглеце- во-нейтральними формами газу або вод- нем, який може замінити в деяких сферах традиційне використання газу. ЄС ухвалив законодавчу базу щодо «зеленого переходу» економіки до рівня вуглецево-нейтральної з визначеними клі- матичними цілями та відповідними для їх досягнення заходами. Нове нормативно- правове забезпечення визначає актуальний порядок денний для країн-членів ЄС щодо інвестицій у формування нової інфраструк- тури з екологічно чистої енергії, створення нових робочих місць, збільшення конку- рентоспроможності економіки. За цих умов Європейська зелена угода є дорожньою картою, яка покликана перетворити кліма- тичні й екологічні виклики на можливості у всіх сферах економіки та політки. Однак існуюче інституційне середовище ЄС не здатне забезпечити декарбонізацію газово- го сектору до 2050 р. У Європейській зеле- ній угоді наведено лише перелік докумен- тів, які в подальшому визначатимуть умови та засоби трансформації європейської енер- гетичної системи. Досягнення вуглецево-нейтрального рівня економіки, зокрема декарбонізація газового сектору, потребує формування відповідної регуляторної політики, яка б забезпечила перехід до низьковуглецевого газоподібного палива; створення умов сти- мулювання попиту та пропозиції на низь- ковуглецеве газоподібне паливо; централі- зованої координації значних інвестицій у виробництво; здійснення відповідних ін- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 39 2020, № 3 (91) фраструктурних змін. ЄС має забезпечити рівні умови між електроенергією, газом, подальшу інтеграцію між цими ринками, а також сприяти поступовому переходу до водню, біометану, синтетичного газу. У зв‘язку з подальшою трансформа- цією європейських енергетичних ринків згідно із задекларованими цілями перед Україною постають серйозні виклики. В Україні неповною мірою прийнято всі но- рми Третього та Четвертого енергетичних пакетів, а Європейська зелена угода розпо- чинає новий етап трансформації енергетич- ної системи з більш жорсткими та склад- ними вимогами. Ухвалення Другого націо- нально-визначеного внеску України (до 2030 р.) відповідно до Паризької кліматич- ної угоди та другого Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 р. наражається на значні перешкоди для узгодження міжнародних зобов‘язань та рівня економічного розвитку України. В Україні відсутня як економічна стратегія розвитку, так і довгострокова стратегія роз- витку енергетики до 2050 р., що лише по- силює невизначеність і непрогнозованість. Необхідна не лише трансформація енерге- тичної системи, але і перебудова інфра- структурного забезпечення, великі інвес- тиції у промисловість й енергетику, зміни ринкових підходів на різних сегментах енергетичних ринків. Окремого аналізу потребують питання механізмів регулю- вання при переході до низьковуглецевої економіки, які б забезпечили конкурентні умови між газоподібним паливом із низь- ким вмістом вуглецю, між газовими та еле- ктричними мережами. Слід також оцінити обсяг інвестицій у формування нових дже- рел генерації газоподібного палива з низь- ким вмістом вуглецю та вартість трансфор- мацій в енергетичному та інших секторах економіки в межах «зеленого переходу». Література Заниздра М.Ю. (2018). Концептуальные положения "зеленой смарт" промыш- ленности. Економіка промисловості. № 1 (80). С. 61-85. doi: http://doi.org/10. 15407/10.15407/econindustry2018.01.061 Лещенко І.Ч., Єгер Д.О. (2020). Загальна оцінка потенціалу скорочення викидів парникових газів у нафтогазовій галузі України на період до 2040 року. Проб- леми загальної енергетики. № 1 (60), С. 55-65. doi: http://doi.org/10.15407/pge 2020.01.055 Лір. В.Е., Биконя О.С. (2017). Інституційне забезпечення євроінтеграції України у сфері енергетики та енергоефективнос- ті. Економіка та право. № 1 (46). С. 92- 104. Трипольська Г.С., Подолець Р.З., Дячук О.А., Чепелєв М.Г. (2018). Біогазові проекти в Україні: перспективи, наслідки та регуляторна політика. Економіка і прогнозування. № 2. С. 111-134. doi: https://doi.org/10.15407/eip2018.02.111 ACER (2019). The Bridge Beyond 2025 Con- clusions Paper. URL: https://www.acer. europa.eu/Official_documents/Acts_of_ the_Agency/SD_The%20Bridge%20beyo nd%202025/The%20Bridge%20Beyond% 2020 25_Conclusion%20Paper.pdf (дата звернення: 07.07.2020). Benveniste H., Boucher O.,Guivarch C., Treut H., Criqui P. (2018). Impacts of nationally de- termined contributions on 2030 global greenhouse gas emissions: uncertainty analysis and distribution of emissions. Environmental Research Letters. Vol. 13. P. 1-10. doi: http://doi.org/10.1088/1748- 9326/aaa0b9 Burnham A., Han J., Clark C., Wang M., Dunn J., Palou-Rivera I. (2012). Life- Cycle Greenhouse Gas Emissions of Shale Gas, Natural Gas, Coal, and Petroleum. Environ. Sci. Technol. Vol. 46. P. 619-627 doi: http://doi.org/10.1021/es201942m Chepeliev M., Podolets R., Diachuk O. (2019). Economic and Environmental Assessment of Ukraine's Transition to Renewable En- ergy by 2050: Linking Top-down and Bot- tom-up. Presented at the 22nd Annual Conference on Global Economic Analysis, Warsaw, Poland. URL: https://www.gtap. agecon.purdue.edu/resources/res_display. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 40 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 3 (91) asp?RecordID=5727 (дата звернення: 07.07.2020). Diachuk O., Podolets R., Balyk O., Yukhymets R., Pekkoiev V., Simonsen, Bosack M. (2019). Long-term Energy Modelling and Fore- casting in Ukraine: Scenarios for the Ac- tion Plan of Energy Strategy of Ukraine until 2035. DTY Librart. URL: https://bac kend.orbit.dtu.dk/ws/portalfiles/portal/190 787097/long_term_energy_modelling_and_ forecasting_in_ukraine_english.pdf (дата звернення: 07.07.2020). Elzen M., Admiraal A., Roelfsema M., Soest H., Hof A., Forsell N. (2016). Contribu- tion of the G20 economies to the global impact of the Paris agreement climate pro- posals. Climatic Change. Vol. 137. P. 655- 665. doi:10.1007/s10584-016-1700-7 The European Network of Transmission Sys- tem Operators for Gas (2019). 2050 Roadmap for Gas Grids. Executive Sum- mary. URL: https://entsog.eu/sites/default/ files/2019-12/ENTSOG%20Roadmap%20 2050%20for%20Gas%20Grids_Executive %20Summary.pdf (дата звернення: 10.07.2020). European Commission (2005). EU Emissions Trading System (EU ETS). Official Journal of the European Union. URL: https://ec.euro pa.eu/clima/policies/ets_en (дата звернення: 07.07.2020). European Commission (2018). In-depth anal- ysis in support on the COM(2018) 773: A Clean Planet for all - A European strategic long-term vision for a prosperous, modern, competitive and climate neutral economy. Official Journal of the European Union. URL: https://ec.europa.eu/knowledge4po licy/publication/depth-analysis-support- com2018-773-clean-planet-all-european- strategic-long-term-vision_en (дата звер- нення: 01.07.2020). European Commission (2019a). Innovation Fund. Official Journal of the European Union. URL: https://ec.europa.eu/clima/ policies/innovation-fund_en (дата звер- нення: 07.07.2020). European Commission (2019b). Potentials of sector coupling for decarbonisation: As- sessing regulatory barriers in linking the gas and electricity sectors in the EU. Official Journal of the European Union. URL: https://ec.europa.eu/energy/studies/ potentials-sector-coupling-decarbonisation- assessing-regulatory-barriers_en (дата звер- нення: 07.07.2020). European Commission (2020a). Long-term low greenhouse gas emission development strategy of the EU and its Member States. Official Journal of the European Union. URL: https://unfccc.int/documents/210328 (дата звернення: 27.06.2020). European Commission (2020b). New studies on upgrading the gas market in the context of the European Green Deal. Official Journal of the European Union. URL: https://ec.europa.eu/info/news/new-studies- upgrading-gas-market-context-european- green-deal-2020-jun-05_en (дата звер- нення: 07.07.2020). European Commission (2020d). EU strategy on energy system integration. Official Journal of the European Union. URL: https://ec.europa.eu/energy/topics/energy-sys tem-integration/eu-strategy-energy-system- integration_en (дата звернення: 30.06. 2020). European Parliament (2018). Regulation on the governance of the energy union and climate action (EU/2018/1999). URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/?uri=uriserv:OJ.L_.2018.328.01.000 1.01.ENG &toc=OJ:L:2018:328:FULL (дата звернення: 10.07.2020). European Parliament (2019). European Par- liament resolution of 14 March 2019 on climate change – a European strategic long-term vision for a prosperous, modern, competitive and climate neutral economy in accordance with the Paris Agreement. Official Journal of the European Union. URL: https://www.europarl.europa.eu/do ceo/document/TA-8-2019-0217_EN.html (дата звернення: 11.07.2020). European Parliament (2020). The European Green Deal. Official Journal of the Euro- pean Union. URL: https://eur-lex.europa. eu/legal-content/EN/TXT/?qid=15885807 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 41 2020, № 3 (91) 74040&uri=CELEX:52019DC0640 (дата звернення: 09.07.2020). Fawcett A., Iyer C., Clarke L., Edmonds J., Hultman N., McJeon H., Rogelj J., Schule R. et al. (2015). Can Paris pledges avert severe climate change? Climate policy. Vol. 350, P. 1168-1169. doi: 10.1126/scien ce.aad5761 Guidehouse (2020). Gas Decarbonisation Pathways 2020–2050. Gas for Climate. URL: https://www.europeanbiogas.eu/wp- content/uploads/2020/04/Gas-for-Climate- Gas-Decarbonisation-Pathways-2020- 2050.pdf (дата звернення: 03.07.2020). Hertwich E., Ali S., Ciacci L., Fishman T., Heeren N., Masanet E., Asghari F., Olivetti E., Pauliuk S., Tu Q. (2019). Ma- terial efficiency strategies to reducing greenhouse gas emissions associated with buildings, vehicles, and electronics — a review. Environmental Research Letters. Vol. 14, P. 1-20. doi: http://doi.org/10. 1088/1748-9326/ab0fe3 Rebolledo-Leiva R., Angulo-Meza L., Iriarte A., González-Araya M. (2017). Joint carbon footprint assessment and data envelopment analysis for the reduction of greenhouse gas emissions in agriculture production. Science of The Total Environment. Vol. 593-594. P. 36-46. doi: http://doi.org/ 10.1016/j.scitotenv.2017.03.147 Rogelj J., Elzen M., Höhne N., Fransen T., Fekete H., Winkler H., Schaeffer R., Sha F., Riahi K., Meinshausen M. (2015). Par- is Agreement Climate Proposals Need a Boost to Keep Warming Well Below 2°C. A Nature Research Journal Search. Vol. 534. P. 631–639. doi: 10.1038/nature 18307 The European Council (2014). The 2030 cli- mate and energy framework. Official Journal of the European Union. URL: https://www.consilium.europa.eu/en/poli cies/climate-change/2030-climate-and- energy-framework/ (дата звернення: 10.07.2020). The European Council (2018). 2050 long-term strategy. Official Journal of the European Union. URL: https://eur-lex.europa.eu/le gal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52018 DC0773 (дата звернення: 07.07.2020). The European Council (2019). On 12 Decem- ber 2019 the European Council adopted conclusions on climate change. Official Journal of the European Union. URL: https://www.consilium.europa.eu/en/press/ press-releases/2019/12/12/european-coun cil-conclusions-12-december-2019/ (дата звернення: 05.07.2020). The Intergovernmental Panel on Climate Change (2006). Guidelines for National Greenhouse Gas Inventories. IPCC. URL: https://www.ipcc-nggip.iges.or.jp/public/ 2006gl/ (дата звернення: 07.07.2020). The Intergovernmental Panel on Climate Change (2019). Global warming of 1.5°C. IPCC. URL: https://www.ipcc.ch/site/ assets/uploads/sites/2/2019/06/SR15_Full_ Report_High_Res.pdf (дата звернення: 30.06.2020). Trinomics (2018). The role of Trans-European gas infrastructure in the light of the 2050 decarbonisation targets. URL: http://trinomics.eu/wp-content/uploads/ 2018/11/Final-gas-infrastructure.pdf (дата звернення: 11.07.2020). United Nations (2015). Paris agreement. United Nations. URL: https://unfccc.int/ resource/docs/2015/cop21/eng/l09.pdf (дата звернення: 07.07.2020). United Nations (2016). Aggregate effect of the intended nationally determined contri- buteons. United Nations. URL: https://unfccc.int/resource/docs/2016/cop22 /eng/02.pdf (дата звернення: 07.07.2020). United Nations (2019). Report of the Sec- retary-General on the 2019 climate action summit and the way forward in 2020. United Nations. URL: https://www.un.org/ en/climatechange/assets/pdf/cas_report_ 11_dec.pdf (дата звернення: 11.07.2020). Vandycka T., Keramidas K., Saveyn B., Kitousa A., Vrontisib Z. (2016). A global stocktake of the Paris pledges: Impli- cations for energy systems and economy. Global Environmental Change. Vol. 41. P. 63-47. doi: http://doi.org/10.1016/j. gloenvcha.2016.08.006 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 42 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 3 (91) References Zanizdra, M.Y. (2018). Green smart" industry conceptual provisions. Econ. promisl., 1 (80), pp. 61-85 [in Russian]. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2018. 01.061 Leshchenko, I.Ch., & Yeger, D.O. (2020). Overall assessment of the potential for reducing greenhouse gas emissions in the oil and gas industry of Ukraine for the period up to 2040. Probl. zagal'n. energy., 1 (60), pp. 55-65 [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.15407/pge2020.01.055 Lir, V.E., & Bykonia, O.S. (2017). Instituti- onal provision of European integration of Ukraine in the field of energy and energy efficiency. Economics and Law, 1 (46), pp. 92-104 [in Ukrainian]. Trypolska, H., Podolets, R, Diachuk, O., & Chepeliev, M. (2018). Biogas projects in Ukraine: prospects, consequences and reg- ulatory policy. Economy and forecastting, 2, pp. 111-134 [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.15407/eip2018.02.111 ACER (2019). The Bridge Beyond 2025 Conclusions Paper. Retrieved from https://www.acer.europa.eu/Official_docum ents/Acts_of_the_Agency/SD_The%20Bri dge%20beyond%202025/The%20Bridge %20Beyond%202025_Conclusion%20Pa per.pdf Benveniste, H., Boucher, O., Guivarch, C., Treut, H., & Criqui, P. (2018). Impacts of nationally determined contributions on 2030 global greenhouse gas emissions: uncertainty analysis and distribution of emissions. Environmental Research Let- ters, 13, pp. 1-10. doi: https://doi.org/10. 1088/1748-9326/aaa0b9 Burnham, A., Han, J., Clark, C., Wang, M., Dunn, J., & Palou-Rivera, I. (2012). Life- Cycle Greenhouse Gas Emissions of Shale Gas, Natural Gas, Coal, and Petroleum. Environ. Sci. Technol., 46, pp. 619-627. doi: https://doi.org/10.1021/es201942m Chepeliev, M., Podolets, R., & Diachuk, O. (2019). Economic and Environmental As- sessment of Ukraine's Transition to Re- newable Energy by 2050: Linking Top- down and Bottom-up. Presented at the 22nd Annual Conference on Global Eco- nomic Analysis, Warsaw, Poland. Retri- eved from https://www.gtap.agecon.pur due.edu/resources/res_display.asp?Record ID=5727 Diachuk, O., Podolets, R., Balyk, O., Yukhy- mets, R., Pekkoiev, V., & Simonsen, Bosack M. (2019). Long-term Energy Modelling and Forecasting in Ukraine: Scenarios for the Action Plan of Energy Strategy of Ukraine until 2035. DTY Li- brart. Retrieved from https://backend.or bit.dtu.dk/ws/portalfiles/portal/190787097/ long_term_energy_modelling_and_forecas ting_in_ukraine_english.pdf Elzen, M., Admiraal, A., Roelfsema, M., Soest, H., Hof, A., & Forsell, N. (2016). Contribu- tion of the G20 economies to the global impact of the Paris agreement climate pro- posals. Climatic Change, 137, pp. 655– 665. doi: 10.1007/s10584-016-1700-7 The European Network of Transmission Sys- tem Operators for Gas (2019). 2050 Roadmap for Gas Grids. Executive Sum- mary. Retrieved from https://entsog.eu/ sites/default/files/2019-12/ENTSOG%20 Roadmap%202050%20for%20Gas%20Gri ds_Executive%20Summary.pdf European Commission (2005). EU Emissions Trading System (EU ETS). Official Jour- nal of the European Union. Retrieved from https://ec.europa.eu/clima/policies/ ets_en European Commission (2018). In-depth anal- ysis in support on the COM(2018) 773: A Clean Planet for all – A European strategic long-term vision for a prosperous, modern, competitive and climate neutral economy. Official Journal of the European Union. Retrieved from https://ec.europa.eu/know ledge4policy/publication/depth-analysis- support-com2018-773-clean-planet-all- european-strategic-long-term-vision_en European Commission (2019a). Innovation Fund. Official Journal of the European –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 43 2020, № 3 (91) Union. Retrieved from https://ec.europa. eu/clima/policies/innovation-fund_en European Commission (2019b). Potentials of sector coupling for decarbonisation: As- sessing regulatory barriers in linking the gas and electricity sectors in the EU. Offi- cial Journal of the European Union. Retri- eved from https://ec.europa.eu/energy/ studies/potentials-sector-coupling-decarbo nisation-assessing-regulatory-barriers_en European Commission (2020a). Long-term low greenhouse gas emission development strategy of the EU and its Member States. Official Journal of the European Union. Retrieved from https://unfccc.int/docu ments/210328 European Commission (2020b). New studies on upgrading the gas market in the context of the European Green Deal. Official Journal of the European Union. Retrieved from https://ec.europa.eu/info/news/new- studies-upgrading-gas-market-context- european-green-deal-2020-jun-05_en European Commission (2020d). EU strategy on energy system integration. Official Journal of the European Union. Retrieved from https://ec.europa.eu/energy/topics/ energy-system-integration/eu-strategy- energy-system-integration_en European Parliament (2018). Regulation on the governance of the energy union and climate action (EU/2018/1999). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-conte nt/EN/TXT/?uri=uriserv:OJ.L_.2018.328.01. 0001.01.ENG&toc=OJ:L:2018:328:FULL European Parliament (2019). European Par- liament resolution of 14 March 2019 on climate change – a European strategic long-term vision for a prosperous, modern, competitive and climate neutral economy in accordance with the Paris Agreement. Official Journal of the European Union. Retrieved from https://www.europarl. eu- ropa.eu/doceo/document/TA-8-2019-021 7_EN.html European Parliament (2020). The European Green Deal. Official Journal of the Euro- pean Union. Retrieved from https://eur- lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?qid =1588580774040&uri=CELEX:52019DC 0640 Fawcett, A., Iyer, C., Clarke, L., Edmonds, J., Hultman, N., McJeon, H., Rogelj, J., Schule, R. et al. (2015). Can Paris pledges avert severe climate change? Climate poli- cy, Vol. 350, pp. 1168-1169. doi: 10.1126/ science.aad5761 Guidehouse (2020). Gas Decarbonisation Pathways 2020–2050 Gas for Climate. Re- trieved from https://www.european bio- gas.eu/wp-content/uploads/2020/04/Gas-- for-Climate-Gas-Decarbonisation-Path ways-2020-2050.pdf Hertwich, E., Ali, S., Ciacci, L., Fishman, T., Heeren, N., Masanet, E., Asghari, F., Olivetti, E., Pauliuk, S., & Tu, Q. (2019). Material efficiency strategies to reducing greenhouse gas emissions associated with buildings, vehicles, and electronics—a re- view. Environmental Research Letters, 14, pp. 1-20. doi: https://doi.org/10.1088/17 48-9326/ab0fe3 Rebolledo-Leiva, R., Angulo-Meza, L., Iriar- te, A., & González-Araya, M. (2017). Joint carbon footprint assessment and data en- velopment analysis for the reduction of greenhouse gas emissions in agriculture production. Science of The Total Envi- ronment, Vol. 593-594, pp. 36-46. doi: https://doi.org/1016/j.scitotenv.2017.03.147 Rogelj, J., Elzen, M., Höhne, N., Fransen, T., Fekete, H., Winkler, H., Schaeffer, R., Sha, F., Riahi, K., & Meinshausen, M. (2015). Paris Agreement Climate Propo- sals Need a Boost to Keep Warming Well Below 2 °C. A Nature Research Journal Search, 534, pp. 631-639. doi: 10.1038/ nature18307 The European Council (2014). The 2030 cli- mate and energy framework. Official Journal of the European Union. Retrieved from https://www.consilium.europa.eu/en/ policies/climate-change/2030-climate-and- energy-framework/ The European Council (2018). 2050 long-term strategy. Official Journal of the European –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 44 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 3 (91) Union. Retrieved from https://eur-lex.euro pa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX: 52018DC0773 The European Council (2019). On 12 Decem- ber 2019 the European Council adopted conclusions on climate change. Official Journal of the European Union. Retrieved from https://www.consilium.europa.eu/ en/press/press-releases/2019/12/12/europe an-council-conclusions-12-december-2019/ The Intergovernmental Panel on Climate Change (2006). Guidelines for National Greenhouse Gas Inventories. IPCC. Retri- eved from https://www.ipcc-nggip.iges.or. jp/public/2006gl/ The Intergovernmental Panel on Climate Change (2019). Global warming of 1.5°C. IPCC. Retrieved from https://www.ipcc. ch/site/assets/uploads/sites/2/2019/06/SR1 5_Full_ Report_High_Res.pdf Trinomics (2018). The role of Trans-European gas infrastructure in the light of the 2050 decarbonisation targets. Retrieved from http://trinomics.eu/wp-content/up loads/2018/11/Final-gas-infrastructure.pdf United Nations (2015). Paris agreement. United Nations. Retrieved from https://unf ccc.int/resource/docs/2015/cop21/eng/l09. pdf United Nations (2016). Aggregate effect of the intended nationally determined contri- butions. United Nations. Retrieved from https://unfccc.int/resource/docs/2016/cop2 2/eng/ 02.pdf United Nations (2019). Report of the Secre- tary-General on the 2019 climate action summit and the way forward in 2020. Uni- ted Nations. Retrieved from https://www.un. org/en/climatechange/assets/pdf/cas_report_ 11_dec.pdf Vandycka, T., Keramidas, K., Saveyn, B., Kitousa, A., & Vrontisib, Z. (2016). A global stocktake of the Paris pledges: Im- plications for energy systems and econo- my. Global Environmental Change, 41, pp. 63-47. doi: https://doi.org/10.1016/j. gloenvcha.2016. 08.006 Роман Сергеевич Юхимец, канд. экон. наук, научный сотрудник ГУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины» ул. Панаса Мирного, 26, г. Киев, Украина, 01011 E-mail: r.uhimets@gmail.com https://orcid.org/0000-0001-6610-9453 ПЕРСПЕКТИВНАЯ РОЛЬ ПРИРОДНОГО ГАЗА В РАМКАХ «ЗЕЛЕНОГО ПЕРЕХОДА» ЕС: АНАЛИТИЧЕСКИЙ ОБЗОР Рассмотрены общеевропейские и национальные программные документы, определя- ющие цели развития европейской экономики и энергетики. Цель статьи обусловлена изме- нениями в европейской политике видения будущих перспектив природного газа при при- нятии жестких климатических требований и стремлением достичь углеродно-нейтрального уровня развития экономики. Ожидание «золотого века» природного газа вызвано успехами «сланцевой революции» в США, надеждами на повторение американского успеха добычи сланцевого газа в других частях света, увеличением транспортировки природного газа га- зопроводами и LNG-танкерами, уменьшением темпов роста атомной энергетики и после- дующим снижением себестоимости добычи сланцевого газа. Изменение европейской энергетической политики в направлении ужесточения требо- ваний к экологичности, уменьшения выбросов парниковых газов, усиления роли Европы в противодействии изменениям климата приводит к неопределенности относительно пер- спектив природного газа как энергоресурса. Украина, выбрав европейский вектор развития, заинтересована в рамках своих международных обязательств и евроинтеграционных –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 45 2020, № 3 (91) стремлений отвечать требованиям европейской политики. Это обусловливает необходи- мость адаптации национальных программ и стратегий развития к новым условиям и вызо- вам, которые возникают в ЕС. Анализ программных документов ЕС относительно перспек- тив развития природного газа и других синтетических газов позволяет пересмотреть наци- ональные планы развития в части адаптации внутренней газовой инфраструктуры к новым возможностям на рынке, что позволит в дальнейшем Украине увеличить свою конкуренто- способность на газовом рынке, а потребители смогут получать энергоресурсы надлежащего качества по конкурентным ценам. Комплекс проблем, возникающих в странах-членах ЕС по формированию стимулов для внедрения синтетических, «зеленых» газов, необходимости принятия соответствующих регуляторных и финансовых механизмов, которые позволят привлекать инвестиции в раз- витие новой инфраструктуры или разработку новых технологий, требует от правительства Украины определения приоритетов экономического развития, формирования дорожной карты трансформации энергетической системы в соответствии с новыми международными требованиями, внутренними потребностями и экономическими возможностями реализо- вать те или иные технологические трансформации. Органы центральной власти совместно с участниками энергетического рынка должны сформировать общегосударственное виде- ние вектора развития энергетического сектора Украины и места природного газа в энерго- обеспечении Украины до 2050 года. Ключевые слова: энергетический рынок, рынок природного газа, синтетический газ, «зеленый» газ, энергетические стратегии, энергетические трансформации, Европейское зе- леное соглашение. JEL: K32, L51, L95 Roman S. Yukhymets, PhD in Economics, Researcher, State Organization «Institute of the Economy and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine» 26, Panas Myrnyi Str., Kyiv, Ukraine, 01011 E-mail: r.uhimets@gmail.com https://orcid.org/0000-0001-6610-9453 LONG-RANGE ROLE OF NATURAL GAS IN THE EU GREEN TRANSITION: ANALYTICAL OVERVIEW Pan-European and national policy documents were reviewed that set the goals for the de- velopment of the European economy and energy. The objective of this paper is due to changes in European policy vision of the natural gas‘s future prospects of in the context of establishing strict climatic requirements and the desire to achieve a carbon-neutral level of the European economy development. In previous periods, it was believed that until the 2040s-2050s we can expect the ―Golden Age‖ of natural gas, which was due to the success of the "shale revolution" in the United States, significant expectations of a repeat of the US success of shale gas production in other parts of the world, increased transportation of natural gas by pipelines and LNG tankers; decreased growth rate of a nuclear energy and further cost reduction of a shale gas production. A change in the European energy policy towards the strengthening of environmental re- quirements, reduction of greenhouse gas emissions and emerging of EU's role in combating cli- mate change causes uncertainties regarding prospects of natural gas as an energy resource in Eu- rope. By choosing the European vector of development, Ukraine is interested in meeting require- ments of EU policy within the framework of its international obligations and European integration –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 46 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 3 (91) ambitions. This makes it necessary to adapt national development programs and strategies to new conditions and challenges that arise in the EU. The analysis of the main EU policy documents on prospects for the natural and other synthetic gases development allows us to begin to reassess na- tional development plans for adapting the internal developed gas infrastructure to new market op- portunities, which will permit Ukraine to increase its competitiveness in the gas market further, and consumers will be able to receive energy resources at more competitive prices and an appro- priate quality of service. The complex of problematic issues that arise in the EU member states regarding the for- mation of incentives for the introduction of synthetic, "green" gases, adoption of appropriate regu- latory mechanisms, formation of effective financial mechanisms that would attract investment in the development of a new infrastructure or development of new technologies requires from Ukraine to define priorities of its economic development, to form a roadmap for the energy sys- tem transformation in accordance with new international requirements, internal needs and eco- nomic opportunities to implement corresponding technological transformations. The central gov- ernment after consultations with interested participants in the energy market should form a na- tionwide vision of the vector for the energy sector development in Ukraine and the place of natu- ral gas in the energy supply of Ukraine until 2050. Keywords: energy markets, natural gas market, synthetic gas, green gas, energy strategies, energy transformations, European Green Deal. JEL: K32, L51, L95 Формат цитування: Юхимець Р. С. (2020). Перспективна роль природного газу в рамках «зеленого переходу» ЄС: аналітичний огляд. Економіка промисловості. № 3 (91). С. 29-46. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry 2020.03.029 Yukhymets, R. (2020). Long-range role of natural gas in the EU green transition: analytical overview. Econ. promisl., 3 (91), рр. 29-46. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.03.029 Надійшла до редакції 14.07.2020 р.

Перспективна роль природного газу в рамках «зеленого переходу» ЄС: аналітичний огляд

Institution

Ähnliche Einträge