Дзвони Давньої Русі та їх знахідки на території Чернігово-Сіверщини
Мета статті – шляхом аналізу спеціальних досліджень у галузі історії, археології, мистецтвознавства та кампанології (дзвонознавства) розглянути процес становлення давньоруської дзвонарської культури; схарактеризувати особливості технології виготовлення дзвонів та проаналізувати їх знахідки на терит...
Gespeichert in:
| Datum: | 2020 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2020
|
| Schriftenreihe: | Сiверянський літопис |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/173231 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Дзвони Давньої Русі та їх знахідки на території Чернігово-Сіверщини / О. Дядечко // Сіверянський літопис. — 2020. — № 4. — С. 4-11. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Мета статті – шляхом аналізу спеціальних досліджень у галузі історії, археології, мистецтвознавства та кампанології (дзвонознавства) розглянути процес
становлення давньоруської дзвонарської культури; схарактеризувати особливості технології виготовлення дзвонів та проаналізувати їх знахідки на території
Чернігово-Сіверщини. Методологія дослідження спирається на принцип історизму, який дозволяє розглядати історико-культурні явища в динамічному розвитку. Здійснення аналізу та систематизації джерел передбачає використання
історико-порівняльного, описового та класифікаційного методів. Наукова новизна. На основі зібраних даних про знахідки дзвонів на території Чернігово-Сіверщини засвідчено їх поширення у регіоні за часів Давньої Русі принаймні з
ХІІІ ст. Висновки. Після прийняття християнства дзвони стали одним із головних атрибутів церкви в Давній Русі. Їх появі передували інші ударно-сигнальні інструменти – била. З часом била у церковному вжитку сильно поступилися
дзвонам. Спочатку дзвони завозилися з Німеччини, яка в Х ст. була найбільшим
центром їх виробництва. Згодом з'являються перші зразки дзвонів, відлиті давньоруськими майстрами. Розвиток давньоруської дзвоноливарної справи відбувався в руслі загальноєвропейських тенденцій. Перші давньоруські дзвони були
невеликими за розміром і вагою, однак з поступовим удосконаленням техніки ливарництва розміри дзвонів збільшувалися, змінювалася їх форма. В ХІІ–ХІIІ ст. популярними були так звані «вуликоподібні» дзвони та дзвони у формі «цукрова
голова». Серед археологічних знахідок дзвони трапляються рідко. Це обумовлено
крихкістю сплаву, з якого вони виготовлялись. На території Чернігово-Сіверщини на сьогодні зафіксовано шість знахідок давньоруських дзвонів у містах Чернігові, Любечі, Новгороді-Сіверському та Вщижі. |
|---|