Книга буття у настінному розписі Спасо-Преображенського собору (ХІ ст.) м. Чернігова
Мета цієї публікації – детально розглянути та описати монументальний живопис центральної бані та верхньої частини північної нави одного з найдавніших храмів Придніпровʼя – Спасо-Преображенського собору (XI ст.) Чернігова, показати логічну узгодженість композицій стінопису, сюжетну послідовність і...
Gespeichert in:
| Datum: | 2020 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2020
|
| Schriftenreihe: | Сiверянський літопис |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/173232 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Книга буття у настінному розписі Спасо-Преображенського собору (ХІ ст.) м. Чернігова / А. Гаркуша // Сіверянський літопис. — 2020. — № 4. — С. 12-23. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Мета цієї публікації – детально розглянути та описати монументальний
живопис центральної бані та верхньої частини північної нави одного з найдавніших храмів Придніпровʼя – Спасо-Преображенського собору (XI ст.) Чернігова,
показати логічну узгодженість композицій стінопису, сюжетну послідовність
і цілісність загального художнього задуму, а також укотре привернути увагу
до настінного розпису, створеного у першій чверті ХІХ ст. як важливої складової внутрішнього опорядження древнього храму. Методи, на яких ґрунтується
дослідження, оскільки йдеться про мистецький твір, добиралися відповідно до
обʼєкта. Передусім це методи опису, аналізу та інтерпретації. Наукова новизна полягає в тому, що вперше детально описуються й аналізуються композиції
стінопису, який складає основу декору соборного інтерʼєру. Аналізується відповідність проєктному задуму наявних композицій, розкривається логічний звʼязок
між ними, що, у свою чергу, вказує на цілісність художнього задуму. Висновки.
Детальний опис та аналіз композицій дозволив зʼясувати, що живопис центральної бані і підбанного простору Спасо-Преображенського собору складається
з трьох композиційних частин і створює сюжетну лінію, яку можна назвати
«Створення світу» і яка ілюструє першу главу Книги Буття. У верхній частині північної нави розміщено також три композиційні частини, що утворюють завершену сюжетну лінію, яку умовно можна визначити як «Повстання проти
Творця та покарання за це повстання». Дві з трьох названих композицій є ілюстраціями до 2-ї та 6–7 глав Книги Буття. |
|---|