Книга буття у настінному розписі Спасо-Преображенського собору (ХІ ст.) м. Чернігова

Мета цієї публікації – детально розглянути та описати монументальний живопис центральної бані та верхньої частини північної нави одного з найдавніших храмів Придніпровʼя – Спасо-Преображенського собору (XI ст.) Чернігова, показати логічну узгодженість композицій стінопису, сюжетну послідовність і...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2020
Автор:	Гаркуша, А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2020
Назва видання:	Сiверянський літопис
Теми:	Iсторія міст і сіл
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/173232
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Книга буття у настінному розписі Спасо-Преображенського собору (ХІ ст.) м. Чернігова / А. Гаркуша // Сіверянський літопис. — 2020. — № 4. — С. 12-23. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-173232
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1732322020-11-28T01:26:37Z Книга буття у настінному розписі Спасо-Преображенського собору (ХІ ст.) м. Чернігова Гаркуша, А. Iсторія міст і сіл Мета цієї публікації – детально розглянути та описати монументальний живопис центральної бані та верхньої частини північної нави одного з найдавніших храмів Придніпровʼя – Спасо-Преображенського собору (XI ст.) Чернігова, показати логічну узгодженість композицій стінопису, сюжетну послідовність і цілісність загального художнього задуму, а також укотре привернути увагу до настінного розпису, створеного у першій чверті ХІХ ст. як важливої складової внутрішнього опорядження древнього храму. Методи, на яких ґрунтується дослідження, оскільки йдеться про мистецький твір, добиралися відповідно до обʼєкта. Передусім це методи опису, аналізу та інтерпретації. Наукова новизна полягає в тому, що вперше детально описуються й аналізуються композиції стінопису, який складає основу декору соборного інтерʼєру. Аналізується відповідність проєктному задуму наявних композицій, розкривається логічний звʼязок між ними, що, у свою чергу, вказує на цілісність художнього задуму. Висновки. Детальний опис та аналіз композицій дозволив зʼясувати, що живопис центральної бані і підбанного простору Спасо-Преображенського собору складається з трьох композиційних частин і створює сюжетну лінію, яку можна назвати «Створення світу» і яка ілюструє першу главу Книги Буття. У верхній частині північної нави розміщено також три композиційні частини, що утворюють завершену сюжетну лінію, яку умовно можна визначити як «Повстання проти Творця та покарання за це повстання». Дві з трьох названих композицій є ілюстраціями до 2-ї та 6–7 глав Книги Буття. The purpose of this publication is to consider in detail and describe the monumental painting of the upper part of the central (main dome) and northern nave of one of the oldest temples of the Trans Dnipro region – the Transfiguration Cathedral (11th century) Chernihiv, to show the logical consistency of frescoes, plot sequence and the integrity of the overall artistic design, as well as once again to draw attention to the mural, created in the first quarter of the nineteenth century, as an important interior decoration of the ancient temple. The methods on which the research is basedwere selected according to the object as a work of art. First of all, these are methods of description, analysis and interpretation. The scientific novelty is that for the first time the compositions of the fresco, which form the basis of the interior decoration of the cathedral, are described and analyzed in detail. The correspondence of the available compositions to the project idea is analyzed, the logical connection between them is revealed, which in its turn indicates the integrity of the artistic idea. Conclusions. A detailed description and analysis of the compositions revealed that the painting of the central dome and the under dome space of the Transfiguration Cathedral consists of three compositions that create a plotline. It can be called the «Creation of the World» and it illustrates the first chapter of the Book of Genesis. This line is connected to another one located in the upper part of the northern nave. It also consists of three compositions – «The Rejection of Sinful Angels», «Life in the Paradise» and «The Deluge». They can be defined conditionally as «The Rebellion against the Creator and Punishment for This Rebellion». Two of the three named compositions are illustrations for the 2nd and 7th chapters of the Book of Genesis. Both plotlines illustrate certain verses from the 1st, 2nd, 3rd, 6th and 7th chapters of the Book of Genesis. 2020 Article Книга буття у настінному розписі Спасо-Преображенського собору (ХІ ст.) м. Чернігова / А. Гаркуша // Сіверянський літопис. — 2020. — № 4. — С. 12-23. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.4018346 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/173232 75.052.046.3:27–242]:271.2-523.41(477.51–25)«18» uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Iсторія міст і сіл Iсторія міст і сіл
spellingShingle	Iсторія міст і сіл Iсторія міст і сіл Гаркуша, А. Книга буття у настінному розписі Спасо-Преображенського собору (ХІ ст.) м. Чернігова Сiверянський літопис
description	Мета цієї публікації – детально розглянути та описати монументальний живопис центральної бані та верхньої частини північної нави одного з найдавніших храмів Придніпровʼя – Спасо-Преображенського собору (XI ст.) Чернігова, показати логічну узгодженість композицій стінопису, сюжетну послідовність і цілісність загального художнього задуму, а також укотре привернути увагу до настінного розпису, створеного у першій чверті ХІХ ст. як важливої складової внутрішнього опорядження древнього храму. Методи, на яких ґрунтується дослідження, оскільки йдеться про мистецький твір, добиралися відповідно до обʼєкта. Передусім це методи опису, аналізу та інтерпретації. Наукова новизна полягає в тому, що вперше детально описуються й аналізуються композиції стінопису, який складає основу декору соборного інтерʼєру. Аналізується відповідність проєктному задуму наявних композицій, розкривається логічний звʼязок між ними, що, у свою чергу, вказує на цілісність художнього задуму. Висновки. Детальний опис та аналіз композицій дозволив зʼясувати, що живопис центральної бані і підбанного простору Спасо-Преображенського собору складається з трьох композиційних частин і створює сюжетну лінію, яку можна назвати «Створення світу» і яка ілюструє першу главу Книги Буття. У верхній частині північної нави розміщено також три композиційні частини, що утворюють завершену сюжетну лінію, яку умовно можна визначити як «Повстання проти Творця та покарання за це повстання». Дві з трьох названих композицій є ілюстраціями до 2-ї та 6–7 глав Книги Буття.
format	Article
author	Гаркуша, А.
author_facet	Гаркуша, А.
author_sort	Гаркуша, А.
title	Книга буття у настінному розписі Спасо-Преображенського собору (ХІ ст.) м. Чернігова
title_short	Книга буття у настінному розписі Спасо-Преображенського собору (ХІ ст.) м. Чернігова
title_full	Книга буття у настінному розписі Спасо-Преображенського собору (ХІ ст.) м. Чернігова
title_fullStr	Книга буття у настінному розписі Спасо-Преображенського собору (ХІ ст.) м. Чернігова
title_full_unstemmed	Книга буття у настінному розписі Спасо-Преображенського собору (ХІ ст.) м. Чернігова
title_sort	книга буття у настінному розписі спасо-преображенського собору (хі ст.) м. чернігова
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Iсторія міст і сіл
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/173232
citation_txt	Книга буття у настінному розписі Спасо-Преображенського собору (ХІ ст.) м. Чернігова / А. Гаркуша // Сіверянський літопис. — 2020. — № 4. — С. 12-23. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Сiверянський літопис
work_keys_str_mv	AT garkušaa knigabuttâunastínnomurozpisíspasopreobražensʹkogosoboruhístmčernígova
first_indexed	2025-07-15T09:45:22Z
last_indexed	2025-07-15T09:45:22Z
_version_	1837705695792726016
fulltext	12 ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ УДК 75.052.046.3:27–242]:271.2-523.41(477.51–25)«18» Алла Гаркуша • КНИГА БУТТЯ У НАСТІННОМУ РОЗПИСІ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКОГО СОБОРУ (ХІ СТ.) М. ЧЕРНІГОВА DOI: 10.5281/zenodo.4018346 © А. Гаркуша, 2020. CC BY 4.0 Мета цієї публікації – детально розглянути та описати монументальний живопис центральної бані та верхньої частини північної нави одного з найдавні- ших храмів Придніпровʼя – Спасо-Преображенського собору (XI ст.) Чернігова, показати логічну узгодженість композицій стінопису, сюжетну послідовність і цілісність загального художнього задуму, а також укотре привернути увагу до настінного розпису, створеного у першій чверті ХІХ ст. як важливої складо- вої внутрішнього опорядження древнього храму. Методи, на яких ґрунтується дослідження, оскільки йдеться про мистецький твір, добиралися відповідно до обʼєкта. Передусім це методи опису, аналізу та інтерпретації. Наукова новиз- на полягає в тому, що вперше детально описуються й аналізуються композиції стінопису, який складає основу декору соборного інтерʼєру. Аналізується відпо- відність проєктному задуму наявних композицій, розкривається логічний звʼязок між ними, що, у свою чергу, вказує на цілісність художнього задуму. Висновки. Детальний опис та аналіз композицій дозволив зʼясувати, що живопис централь- ної бані і підбанного простору Спасо-Преображенського собору складається з трьох композиційних частин і створює сюжетну лінію, яку можна назвати «Створення світу» і яка ілюструє першу главу Книги Буття. У верхній части- ні північної нави розміщено також три композиційні частини, що утворюють завершену сюжетну лінію, яку умовно можна визначити як «Повстання проти Творця та покарання за це повстання». Дві з трьох названих композицій є ілю- страціями до 2-ї та 6–7 глав Книги Буття. Ключові слова: композиція, сюжет, Книга Буття, регістр, реставрація, фо- тографія, Спасо-Преображенський собор. Спасо-Преображенський собор м. Чернігова – відомий на всю Україну та за її межами унікальний храм, збудований ще у першій половині ХІ ст. Унікальний він передусім своєю архітектурою – зовнішньою та внутрішньою, що дивним чи- ном збереглася, адже у 2021 р. виповнюється 985 років з часу першої писемної згадки про Спас Чернігівський. Цього ж року у березні виповниться 200 років з моменту підписання архієпископом Чернігівським Лаврентієм (Бакшевським) та воронезьким майстром Акимом (Якимом) Юріновим контракту на розписання стін кафедрального Спасо-Преображенського собору1. 200 років – дата не най- вагоміша в історії майже тисячолітнього храму, однак, враховуючи, що стінопис, щодо виконання якого укладався згаданий вище контракт, зберігся до наших 1 Добровольский П. М. Архив Черниговского кафедрального собора. Труды Черниговской губернской архивной комиссии. Чернигов: Тип. губерн. правления, 1902. Вып. 4 (1900–1902). Отд. 2. С. 6. 13 Siverian chronicle. 2020. № 4______________________________________________________________________________________________________________________ днів і досі залишається важливою частиною внутрішнього опорядження древ- ньої церкви, його дата, а звідси й вік, набувають певної ваги. На жаль, увага до- слідників різних часів була прикута більше до архітектури собору, питання про датування споруди, князівських поховань. Якщо й виникав інтерес до настінного живопису, то йшлося передусім про залишки фресок2. Розпис, створений у пер- шій чверті ХІХ ст., лише епізодично потрапляв у поле зору дослідників, зокрема дорадянського періоду (друга половина ХІХ ст. – 1917 р.), а відгуки про нього були часом діаметрально протилежні3. У радянські часи, зважаючи на ряд обста- вин як субʼєктивного, так і обʼєктивного характеру, цей стінопис і взагалі випав із наукового поля4. Варто нагадати, що потреба в новому стінописі виникла через пожежу 1750 р., яка завдала собору чи не найбільшого руйнування за всю його історію. Подальші півстоліття знадобилися для того, щоб відремонтувати храм, у якому цілими за- лишилися лише потужні стіни, змуровані ще в ХІ ст. До настінного розпису черга дійшла аж на початку нового ХІХ ст. Початок процесу був покладений наприкінці 1814 р. тодішнім архієпископом Чернігівським Михайлом (Десницьким). Він доручив настоятелю кафедрального Спасо-Преображенського собору о. Іоану (Єлєнєву) скласти план «як і чим би вифарбувати пристойно храм наш»5. Тож підписанню контракту передувала кро- пітка, тривалістю у пʼять із лишком років, підготовча робота настоятеля і, власне, виконанню роботи маємо завдячувати передусім його наполегливості. Проєкт розписів був складений о. Іоаном доволі швидко і представлений пре- освященному в середині грудня того ж таки 1814 р. Він вийшов «надто великий і розлогий»6, однак на початку 1815 р. архієпископ Михайло цей план схвалив. Проте коштів на втілення задуманого не було. Новим етапом став процес зби- рання грошей на новий стінопис. Збиралися пожертви з усієї єпархії, завдяки клопотанню преосвященного з державної казни також було виділено 7144 руб. асигнаціями, однак усіх цих заходів, як і зібраних коштів, виявилося недостатньо. Справа, яка розпочалася доволі жваво, поступово почала гальмувати. А далі втру- тилися обставини адміністративного порядку, а саме – змінився архієпископ. Ми- хайла Десницького було висвячено митрополитом Санкт-Петербузьким (1818 р.), його місце на чернігівській кафедрі посів єпископ Симеон (Крилов-Платонов, 2 Макаренко М.: 1) Найдавніша стінопись княжої України. Україна. Науковий двохмісячник. Київ, 1924. Кн. 1–2. С. 11–12; 2) Досліди над Чернігівським Спасом. Коротке звідомлення. Записки історико-філологічного відділу ВУАН. 1924. Кн. 4. С. 243; 3) Біля Чернігівського Спаса (Археоло- гічні досліди року 1923). Чернігів і Північне лівобережжя: Огляди, розвідки, матеріали. Київ, 1928. С. 184–196; Моргілевський І. Спасо-Преображенський собор у Чернігові за новими дослідами. Черні- гів і Північне лівобережжя: Огляди, розвідки, матеріали. Київ, 1928. С. 173–183; Фесенко Л. А. Рос- писи Спасского собора в Чернигове. Тезисы Черниговской областной научно-методической конфе- ренции, посвященной 20-летию Черниговского архитектурно-исторического заповедника (сентябрь 1987 г.). Чернигов, 1987. С. 41–42; Дорофієнко І. Нові реставраційні розкриття стінопису в Спасо- Преображенському та Успенському соборах Чернігова. Пам’ятки архітектури і монументального мистецтва в світлі нових досліджень. Тези наукової конференції Національного заповідника «Софія Київська». Київ, 1996. С. 56–57; Поліщук В. Реставрація монументальних розписів Спасо-Преобра- женського собору в Чернігові (1979–1996 рр.). Там само. С. 57–58; Коренюк Ю. Фрески ХІ ст. Спасо- Преображенського собору у Чернігові. [Електронний ресурс]. URL: https://www.myslenedrevo.com.ua/ uk/Sci/Heritage/SpasChernigiv.htm (дата звернення: 30.05.2020); Адруг А. Фреска «Св. Текля» ХІ ст. із Спаського собору в Чернігові. Матеріали наукових конференції: «Зодчество Чернігова ХІ–ХІІІ сто- літь та його місце в архітектурній спадщині Центральної та Південно-Східної Європи». 2002, «Ан- тоній Печерський, його доба та спадщина». 2003. Чернігів, 2004. С. 36. 3 Гаркуша А. Б. Олійний стінопис (перша чверть ХІХ ст.) Спасо-Преображенського собору в Черніго- ві в історико-краєзнавчій літературі дорадянського періоду (ХІХ ст. – 1917 р.). Сіверянський літопис. 2016. № 2. С. 40. 4 Там само. 5 Добровольский П. М. Архив Черниговского кафедрального собора… С. 6. 6 Там же. 14 Сіверянський літопис. 2020. № 4______________________________________________________________________________________________________________________ 1818–1819 рр.), який не проявив інтересу до проекту розписання Спаського со- бору. Через два роки Симеона змінив преосвященний Лаврентій (Бакшевський; 1819–1824 рр.). Останній повернувся до ідеї заново розписати кафедральний собор Чернігова. Однак, переглянувши проєкт о. Іоана, він зауважив, що даний план не може бути втілений за «зібрані та наявні кошти»7. Тому отцю-протоієрею було рекомендовано «змінити свій проєкт, скоротивши його наполовину»8. До того ж, владика Лаврентій дав особисті вказівки щодо того, «у чому власне ско- ротити і змінити перший проєкт»9. Таким чином, на початку 1821 р. зʼявляється другий проєкт розписів. Виправлений, а по суті інший, план був представлений 27 лютого 1821 р. І. Єлєнєвим архієпископу Лаврентію й затверджений останнім. Виконавцем робіт, підрядником став воронезький майстер Аким (Яким) Юрінов. Оскільки розпис виконувався олійними фарбами, у літературі, зокрема у цьо- му дослідженні, для його позначення вживаються терміни «олійний стінопис», «олійний розпис»10. Порівняння першого та другого проєктів дозволяє, на думку авторки цієї студії, констатувати, що саме другий план і було, зрештою, реалізовано11. Адже у першо- му плані переважали «алегорично-символічні паралелі», історичні сюжети, в тому числі з історії краю12, та портретні зображення світських і церковних володарів, тоді як другий план мав виражений біблійно-богословський характер. Окрім того, у другому плані змінилася й сама схема розміщення сюжетів13. За новим проєктом, північну частину собору повинні були зайняти сюжети переважно зі Старого За- повіту. Натомість у південній мали розміщуватися сюжети євангельські. Вочевидь, схему розміщення сюжетів настінного живопису було «привʼязано» до царських врат іконостасу Спаського собору, встановленого ще наприкінці ХVIII ст. Якраз у медальйонах царських врат північна сторона – це старозавітні символи, а південна – новозавітні14. Дана студія має за мету детальний розгляд стінопису верхньої частини цен- тральної, а саме у головній бані, та північної нави Спасо-Преображенського со- бору, який ілюструє історії зі Старого Заповіту, зокрема, глави з Книги Буття. Перед тим, як почати прискіпливий розгляд матеріалу, авторка вважає за потрібне звернути увагу на таке. Неозброєним оком безпосередньо у приміщенні собору, навіть за наявності електричного освітлення, роздивитися більшість зображень, про які йтиметься далі, практично неможливо. Особливо це стосується тих ком- позицій, що розміщені у північно-східній та північно-західній вежах. У розпо- рядженні авторки студії були чорно-білі фотографії, зроблені одразу після рес- таврації стінопису північної нави у першій половині 80-х років ХХ ст. Ці фото зберігаються у відділі музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Були також залу- чені фотознімки, зроблені для ілюстрування розділу «Благолєпіє непостыдное» книги «Спас Чернігівський»15, над якими свого часу працювала авторка і які з тих чи інших причин не увійшли до книги. Ще одним джерелом для роботи стали фотознімки, зроблені на початку 2020 р. під час підготовки до ремонтних робіт у верхній частині північної нави Спаського собору. Більшість із цих світлин ні- 7 Там же. С. 10. 8 Там же. 9 Там же. 10 Гаркуша А. Б. Олійний стінопис (перша чверть ХІХ ст.)... С. 40. 11 Гаркуша А. Б. До питання про розміщення сюжетів стінопису (перша половина ХІХ ст.) Спасо-Пре- ображенського собору в Чернігові. Сіверянський літопис. 2017. № 4. С. 78. 12 Жолтовський П. Монументальний живопис на Україні XVII– XVIII ст. Київ, 1988. С. 162. 13 Гаркуша А. Б. До питання про розміщення сюжетів… С. 77. 14 Там само. С. 78. 15 Доценко А. В., Гаркуша А. Б., Ванжула О. М., Васюта О. О. Спас Чернігівський. Чернігів: Десна- Поліграф, 2011. C. 88–91. 15 Siverian chronicle. 2020. № 4______________________________________________________________________________________________________________________ коли не публікувалися, частина існує у вигляді роздруківок з негативів розміром 6 х 9 см. Отже, у склепінні головного купола, на тлі хмарного неба зображено Савао- фа, Бога-Творця. Зміст зображення очевидний, промовистий і однозначний: «Гос- подь-Творець над усім!», тому воно й розташоване у найвищій частині храму. У нього сиві голова й борода, однак сама постать виглядає настільки потужно, що слово «старець» з нею не вʼяжеться. Очі Творця опущені долу, руки широко розкинуті, наче прагнуть охопити увесь світ. Позаду голови виконаний німб у вигляді сяючого трикутника, від якого у різні боки відходять промені. Саваоф зображений у світлій туніці, а на плечах зелена накидка, зелена тканина огортає складками потужні стегна. У всій композиції відчувається Подих – розвівається борода, складки одягу, клубочуть хмари довкола Всевишнього, з-поміж хмар ви- дніють голівки янголів16. Отже, сюжетний початок – першу главу Книги Буття17 – відтворює живопис на склепінні головної бані собору. Нижче, у підбанному просторі між вікнами барабану розташована компо- зиція «Створення світу», що за змістом повʼязана із попередньою. Моря, гори, рослини, тварини, люди написані суцільним зображенням у «килимовій» ма- нері18. Ще нижче, під кільцем головної бані, у парусах замість традиційного зобра- ження чотирьох євангелістів, написані пори року. У другому проєкті І. Єлєнєва знаходимо: «11) ...під сим же куполом, нижче карнизу, на чотирьох заламаних ку- тах зобразити чотири пори року...»19. Спільною рисою всіх сезонних зображень є те, що площина пáруса поділена на дві частини: у нижній зображено землю, у верхній – небо. Важливим нюансом є лінія, що розмежовує небо і землю, своє- рідний «небосхил». Саме на ній розміщуються атрибути тієї або іншої пори року. Так, у сюжеті «Весна» на лінії «небосхилу» зображено кущ (букет) білих троянд на зеленому тлі (очевидно, ідеться про траву)20. У сюжеті «Літо» на лінії «не- босхилу» виконані два снопи пшениці, що покладені хрестообразно, а біля них – серп. Літня трава прописана чіткіше21. У композиції «Осінь» на межі неба і землі представлено своєрідний натюр- морт із різноманітних плодів (яблука, груші, виноград), гілля та листя. Плоди лежать на поруділій землі, і лише у нижньому куточку паруса виписана зеленим трава22. Композиція «Зима» виглядає доволі апокаліптично – голі дерева, зламане гіл- ля, засніжена земля. Особливої похмурості додає зображення чорної, не присипа- ної снігом землі у нижньому куті паруса23. Отже, три композиції – «Саваоф», «Створення світу» та «Пори року», розміщені у головному куполі та під ним безпосередньо, ілюструють першу главу Книги Буття. Далі сюжетна лінія переходить до верхньої частини північної нави. Послідов- ність її сюжетних частин розгортається у напрямку від північно-східної вежі до північно-західної та згори донизу. Уздовж усієї північної стіни зі сходу на захід приблизно посередині простягається ліпний карниз, що слугує своєрідною віссю, яка розділяє стінопис північної нави на дві частини – верхню та нижню. Верхня 16 Там само. С. 88–89. 17 Біблія (перекл. Івана Огієнка). Книга Буття, гл. 1:6–2. 18 Біблія (перекл. Івана Огієнка). Книга Буття, гл. 1:6–1,14. 19 Добровольский П. М. Архив Черниговского кафедрального собора. Труды Черниговской губернской архивной комиссии. Чернигов. 1902. Вып. 4. (1900–1902). Отд. 2. С. 13. 20 Доценко А. В., Гаркуша А. Б., Ванжула О. М., Васюта О. О. Спас Чернігівський... С. 90. 21 Там само. С. 90. 22 Там само. С. 91. 23 Там само. 16 Сіверянський літопис. 2020. № 4______________________________________________________________________________________________________________________ частина – склепіння північної нави, верхня частина власне північної стіни (про- стір між вікнами), північно-східна та північно-західна вежі розписані в суцільній («килимовій») манері. Висловлюючись музичною термінологією, тему всього розпису північної нави задає зображення на її склепінні. По всій площині склепіння із захóдом на бічні простінки виконане зображення нічного неба. По центру склепіння на темному тлі написаний місяць уповні, що виглядає з-за хмар, з-поміж хмар та довкола місяця виглядають зорі. Саме хмари вдало передають відчуття руху, певного неспокою у небесній тверді. Ближче до зовнішнього краю склепіння ви- конаний напис білою фарбою: «И Твоя єсть нощъ». Цей напис був передбачений у другому плані о. Іоана24. Він, на думку авторки цієї студії, несе значне смис- лове навантаження. По-перше, напис відображає основну ідею, що обʼєднує всі старозавітні сюжети стінопису у даній частині собору, а сáме – зображення ночі, яку переживало людство перед приходом Месії. По-друге, він підкреслює зв’язок із розписом протилежної, південної нави, на склепінні якої інший напис проголошує: «Твой єсть день»25, а сюжети розпису переважно євангельські. Оскільки «ніч», «темрява» асоціюються з поняттям «гріх», своєрідним про- довженням теми ночі (гріховності) є композиція «Відторгнення грішних ангелів» (у плані о. Іоана – «отторжение противных ангелов, и в бездну низвергаемых»26 – А. Гаркуша), розміщена у північно-східній вежі. Композиція розташована у до- волі темній частині собору, олійні фарби, відновлені в ході реставрації на по- чатку 80-х рр. ХХ ст., потемніли, і на сьогоднішній день ця частина стінопису стала практично невидима для неозброєного ока і без відповідного спорядження. На фотознімку, зробленому одразу після реставрації, видно, що композиція бага- тофігурна, в її нижній частині (над ліпним карнизом) зображені іскри полум’я, в яке хаотично падають білі ангели, намальовані в людській подобі. Натяки на цю історію присутні у Книзі Буття27, частково згадуються у книзі пророка Ісайї (14:12–14:15)28, також у книзі пророка Ієзекіля (Ієз. 28:14–28:17)29, але цілісно іс- торія оповідається у Обʼявленні Іоана Богослова (Обʼяв. 12:7)30. Ця композиція є по суті зображенням фіналу історії, в якій частина ангелів на чолі з Люцифером (Денницею) через пиху повстала проти свого Творця, Отця Небесного, і була ски- нута у пекло (Обʼяв. 12:9)31. Наступною є масштабна композиція «Життя первозданних людей в раю та ви- гнання з раю», що міститься у верхній частині північної стіни й займає всю пло- щину простінка. По низу ця ділянка відділена від решти стіни ліпним карнизом, про який згадувалося вище, вгорі завершується напівколом, ліворуч та праворуч її обмежують підпружні арки, відповідно західна та східна. На цій ділянці у два ряди розташовані шість вікон, вузьких, витягнутих по вертикалі. У другому пла- ні о. Іоана зазначено: «…17) на середньому півкіллі32 зобразити життя і падіння первозданих в раю, відтворюючи поміж вікнами, що займають місце се, достой- них саду сього простінків, хащів та джерела, що на чотири ріки розділяється і 24 Добровольский П. Архив Черниговского кафедрального собора... С. 12. 25 Доценко А. В., Гаркуша А. Б., Ванжула О. М., Васюта О. О. Спас Чернігівський. Чернігів: Десна- Поліграф, 2011. С. 83. 26 Добровольский П. М. Архив Черниговского кафедрального собора... С. 13. 27 Толковая Библия или комментарий на все книги св. Писания Ветхаго и Новаго Завета. Кн. 1. Бытие. Притчи Соломона. Стокгольм, 1987. [2-е изд.]. Т. 1. С. 3. 28 Біблія (перекл. Івана Огієнка). Книга пророка Ісаї 14:12–14:15. 29 Толковая Библия или комментарий на все книги св. Писания Ветхаго и Новаго Завета. Кн. 2. Еккле- сіаст – 3 Ездры. Стокгольм, 1987. [2-е изд.]. Т. 6. С. 394–396. 30 Біблія (перекл. Івана Огієнка). Обʼявлення Іоана Богослова. 31 Там само. 32 Слово «середній» у даному випадку вживається у значенні «центральний». Йдеться про центральну частину північної стіни. – Авт. 17 Siverian chronicle. 2020. № 4______________________________________________________________________________________________________________________ різновидних поміж тим тварин; ...»33. Як бачимо, план того, що сáме мало бути зображено у цьому випадку, доволі загальний. По суті ж, досліджувана компози- ція являє собою міні-цикл, до якого входять вісім сюжетів. Її умовна назва, якою переважно користуються науковці, – «Життя в раю». Композиція відтворює 2-у та 3-ю глави Книги Буття34. Як зазначалося вище, цей міні-цикл створено у два регістри, по чотири композиції у кожному, написаний міні-цикл килимовим (су- цільним) способом. Оскільки йдеться про райський сад, сюжети розгортаються на тлі зображень рослин, рік, гір та тварин. Послідовність сюжетного розвитку зліва направо і знизу вгору. Отже, у нижньому регістрі розташовані сюжети: «Адам називає тварин», «Со- творіння Єви», «Адам і Єва» та «Єва, що зриває яблуко»35. Вони розміщуються безпосередньо над ліпним карнизом, їх загальний розмір становить 570х570 см. Першим у хронології біблійних подій, відтворених у композиції «Життя в раю», можна вважати сюжет «Адам називає тварин»36. Ця частина розміщена у лівому куті, своєрідним обмежувачем зліва слугує північно-західна арка. Постать Адама зображена на передньому плані у ¾ повороті вліво. Правою рукою він спирається на камінь позаду, права нога висунута вперед, ліва рука простягнута у вказівному жесті. Перед Адамом виконані білий індик та пара левів. На другому плані зображені: пара коней, пара дрібних птахів, пара волів та пара кіз. На тре- тьому плані видно голову оленя та слона з бивнями на тлі дерев. Варто зауважити, що зображення тварин написані більш удало і майстерно, аніж постать Адама. Авторка дослідження вважає, що над зображеннями звірів та птахів працював анімаліст або художник, якому такі зображення добре вдавалися. Натомість люд- ська фігура виглядає незграбною, навіть примітивною. Невдало написана й влас- не пóза Адама – він наче «завалюється» назад. Найяскравіша, найпромовистіша деталь у цій сюжетній частині – вказівний жест Адама, саме в ньому виражена ідея композиції. На жаль, постать Адама – це все, що можна побачити з цієї час- тини композиції нині в соборі безпосередньо, не користуючись спеціальним під- світленням та риштованням. Наступна сюжетна частина міні-циклу – «Сотворіння Єви»37 – розташована між західним і центральним вікном нижнього ряду. На передньому плані зобра- жено Адама, що лежить на правому боці. Його права рука витягнута, ліва зігнута в лікті та закинута за голову. Права нога зігнута в коліні та підтягнута до живота, ліва навпаки – витягнута. Над головою Адама видніє квітучий кущ білих троянд. Цей кущ і камінь, зображений позаду тіла на другому плані, відкидають тінь на обличчя Адама, тому воно написане невиразно. Над Адамом, спираючись на ка- мінь, стоїть оголена Єва. Вона змальована в анфас. Права рука зігнута в лікті, кисть торкається пасма волосся, що перекинуте через праве плече і спадає на груди. Голова повернута на 3/4 повороту і трохи нахилена вліво. Біля правого ліктя на камені сидить птах. Нижню частину оголеного тіла жінки закриває камінь. Як і в попередньому сюжеті, постать Адама написана доволі примітивно. Дуже невдалою, зокрема, є спроба зобразити мʼязи торсу, тіло виглядає так, наче його перетягнули поперек у двох місцях мотузкою. Так само примітивно напи- сана постать Єви, її ліве плече і ліва рука взагалі виглядають незграбно. Попри це, риси обличчя Єви витончені: високий лоб, тонкий прямий ніс, брови кутиком і невловима посмішка на устах, намальованих рожевим кольором. Через спів- 33 Добровольский П. М. Архив Черниговского кафедрального собора... С. 13. 34 Біблія (перекл. Івана Огієнка). Книга Буття 2–3. 35 Біблія (перекл. Івана Огієнка). Книга Буття 2:5–2:25. 36 Біблія (перекл. Івана Огієнка). Книга Буття 2:19. 37 Біблія (перекл. Івана Огієнка). Книга Буття 2:22; Олійний стінопис Спасо-Преображенського со- бору. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». Відділ музейної та науково-фондової діяльності. 18 Сіверянський літопис. 2020. № 4______________________________________________________________________________________________________________________ ставлення зображення тіла Єви та її обличчя виникає думка, що працювали різні художники. Авторка дослідження припускає, що лик (обличчя) Єви міг писати майстер, а тіло – учень, як це часто траплялося в іконописі. Між цією сюжетною частиною й наступною вміщено зображення левиці та двох птахів, можливо, страусів. Наступною є сюжетна частина «Адам і Єва», розташована між центральним і східним вікнами. На передньому плані – Єва, зображена в профіль, тіло від плеча до стегон закрите гіллям та листям дерева, котре розташоване ліворуч. Її ліва рука витягнута у застиглому жесті. Адам розміщений лівіше від Єви, його фігура зображена у фас, голова виконана у повороті на 3/4, права рука опущена донизу, жест можна трактувати як пояснюючий. Можливо припустити, що ця сюжетна частина відображає перебування Адама і Єви в Едемському саду до того моменту, коли Єву спокусив змій, і вона зірвала плід з дерева знання добра і зла38. Якщо попередні сюжетні частини можна було б охарактеризувати як статичні, то у ком- позиції «Адам і Єва» персонажі зображені в динаміці. Остання сюжетна частина у нижньому регістрі – композиція «Єва, що зриває яблуко», розміщена у правому куті даної ділянки стіни між східним вікном ниж- нього ряду та східною підпружною аркою. На передньому плані Адам сидить на березі невеликої річки, спершись спиною на дерево. По ліву руку від Адама на передньому плані зображена напівфігура тварини, схожої на оленя. На проти- лежному березі річки гуляють чаплі (другий план), ще далі (третій план) за спи- ною Адама зображено Єву, що зриває плід (яблуко) з дерева пізнання добра і зла. Лівою рукою Єва нахиляє гілку, а правою тримає яблуко. Тіло жінки прикрите гіллям та листям. Обличчя її повернуте в сторону Адама. Стовбур дерева обвив змій39. Далі сюжетний розвиток переходить у верхній регістр. Як зазначалося раніше, верхній регістр, як і нижній, вміщує чотири композиції – «Гріхопадіння», «Ка- яття», «Вигнання з раю» та «Адам і Єва на землі». Послідовність розташування сюжетних композицій у верхньому регістрі, як і в нижньому, відбувається зліва направо. Відповідно, сюжетна частина «Гріхопадіння» є у цій послідовності першою, розміщеною з лівого краю якраз над композицією «Адам називає тварин». Книга Буття цю подію описує так: «І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й зʼїла, і разом дала теж чоловікову своєму, і він зʼїв»40. Подія відбувається на тлі райсько- го саду, Адам і Єва зображені біля великого дерева. Оголена Єва сидить, поклав- ши праву ногу на ліву, біля її ніг птах, можливо, павич. Обличчя Єви повернуте і підняте до Адама, який стоїть дещо позаду поруч. Жінка пропонує йому плід, який тримає у правій руці. Біля ніг чоловіка намальовано собаку та вівцю. Стов- бур дерева обвиває змій. На другому плані видніється райський пейзаж: дерева, а вдалині (третій план) – гори. Пози Адама та Єви статичні і передають відчуття певного спокою та зацікавленості. Між західним і центральним вікнами верхнього ряду міститься сюжет «Каяття». Ця частина ілюструє главу 3, вірші 7–13 із Книги Буття, той момент, 38 Біблія (перекл. Івана Огієнка). Книга Буття 2:25; Олійний стінопис Спасо-Преображенського со- бору. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». Відділ музейної та науково-фондової діяльності. 39 Біблія (перекл. Івана Огієнка). Книга Буття 3:5; Олійний стінопис Спасо-Преображенського собору. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». Відділ музейної та на- уково-фондової діяльності. 40 Біблія (перекл. Івана Огієнка). Книга Буття 3:6; Олійний стінопис Спасо-Преображенського собору. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». Відділ музейної та на- уково-фондової діяльності. 19 Siverian chronicle. 2020. № 4______________________________________________________________________________________________________________________ коли Адам і Єва усвідомлюють, що сталося. Тлом, як і у попередній композиції, залишається дерево, проте Адам та Єва зображені в інших позах. Оголена Єва сидить до Адама спиною, закривши обличчя руками, її корпус дещо нахилений уперед, права нога зігнута, права ступня спирається на пальці. Праворуч утікає Адам. Чоловік зображений у динамічній позі, вся його постава передає рух від Єви, однак він озирається в її бік. Його тулуб повернутий вправо, а обличчя – вліво. Біля його ніг зображений заєць, неподалік від зайця, дещо лівіше – вівця, навпроти Єви сидить, піднявши морду, собака. Пози людей доволі яскраво передають емоційну суміш сорому й страху і добре ілюструють слова Адама: «Почув я Твій голос у раю і злякався…»41. Логічним продовженням сюжету «Каяття» є частина «Вигнання з раю», розта- шована між центральним і східним вікном верхнього ряду. Адам і Єва зображені на повний зріст, у повороті вправо на 3/4. Адам закриває руками обличчя, його плечі згорблені, а сама постать виражає розпач. Поруч з Адамом – Єва. Стегна обох прикриті гірляндами з листя. Єва оглядається назад, її руки складені в мо- литовному жесті. Намагаючись передати атмосферу, художник намалював трохи лівіше від Адама ведмедя, що гарчить на людей. Ліворуч від Єви – змій, що обвив стовбур дерева і з пащі якого виривається полумʼя. Позаду людей зображений у білому, з палаючим мечем у руці, ангел. Рука ангела з мечем занесена над Адамом і Євою, він виганяє їх з раю42. Слід зауважити, що, попри певну незграбність у зображенні власне людських постатей (фігура Адама зображена з тонкою талією, як у жінки, фігура Єви, навпаки, виглядає більш чоловічою), художнику (худож- никам) удалося загалом передати атмосферу розпачу, який охопив перших людей, коли вони почули присуд Творця43. Останній сюжет міні-циклу – «Адам та Єва на землі». Єву зображено у пово- роті на 3/4. Вона вже одягнена, займається прядінням, в її правій руці – веретено. Перед Євою дещо лівіше на землі сидять двоє дітей. Позаду Єви намальовані дерево й будівля, схожа на курінь. Удалині зображено людську постать (Адам), у руках людини знаряддя, схоже на мотику, яким вона обробляє землю44. Останнє зображення натякає на вірш 19 глави 3 Книги Буття: «У поті свого лиця ти їсти- меш хліб…»45. Наступний сюжет «Всесвітній потоп» займає увесь простір північно-західної вежі, окрім склепіння. У другому плані о. Іоана знаходимо: «...18) весь же західний купол, з його простінком, зайняти зображенням всесвітнього потопу»46. Оскільки о. Іоан обмежився у плані одним реченням щодо сюжету, це дає під- стави припустити, що зміст зображення та детальне відтворення сюжету є витво- ром художника. Згідно з Біблією, людство, нащадків Адама та Єви, у допотопний період поглинув гріх. «І бачив Господь велике розбещення людини на землі, і 41 Біблія (перекл. Івана Огієнка). Книга Буття 3:10; Олійний стінопис Спасо-Преображенського со- бору. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». Відділ музейної та науково-фондової діяльності. 42 Біблія (перекл. Івана Огієнка). Книга Буття 3:23-3:24; Олійний стінопис Спасо-Преображенського собору. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». Відділ музейної та науково-фондової діяльності. 43 Біблія (перекл. Івана Огієнка). Книга Буття 3:24; Олійний стінопис Спасо-Преображенського со- бору. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». Відділ музейної та науково-фондової діяльності. 44 Біблія (перекл. Івана Огієнка). Книга Буття 3:17-3:19; Олійний стінопис Спасо-Преображенського собору. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». Відділ музейної та науково-фондової діяльності. 45 Біблія (перекл. Івана Огієнка). Книга Буття 3:19; Олійний стінопис Спасо-Преображенського собору. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». Відділ музейної та науково-фондової діяльності. 46 Добровольский П. М. Архив Черниговского кафедрального собора... С. 13. 20 Сіверянський літопис. 2020. № 4______________________________________________________________________________________________________________________ ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно»47. Текст дає зрозуміти, що це було тотальне панування відкритого і зухвалого гріха і повстання проти Бога. Як покарання за таку поведінку на людство насилається Всесвітній потоп. Як зазначалося вище, композиція займає увесь простір північно-західної вежі, окрім склепіння, зображення розміщені по обидва боки північного кута північно- західної вежі, тому надалі для зручності та частина, що займає північну стіну, називатиметься «північною частиною композиції», відповідно частина на захід- ній стіні – «західною частиною композиції». Загалом композиція багатофігурна. Однак розміщення людських постатей на малюнку нерівномірне, переважна біль- шість розташована на північній стіні. Внизу західна частина композиції пошко- джена. Більшість людських фігур зображена у північній частині композиції. Тут по- казано страждання людей, які потерпають від потопу. На передньому плані зобра- жено воду, яка підступила до краю земної тверді. У воді видніють постаті двох чо- ловіків. Один лежить горілиць із заплющеними очима, рука занесена над водою. Складається враження, що він намагається пливти. У протилежному від нього боці – інший чоловік з оголеним торсом, також горілиць із заплющеними очима, відкинутою у воді рукою, вочевидь потопельник. Другий план північної частини композиції утворюють зображення трьох груп людей, по двоє у кожній групі, розміщені на одній лінії. Найближче до передньо- го плану зображено групу, в якій один чоловік, молодший, оскільки без бороди, рятує старшого. Він витягує з води старого, обхопивши його оголений торс обо- ма руками. Обличчя старшого чоловіка, його заплющені очі і постать загалом демонструють знесилення. Трохи далі – наступна група, у ній також двоє людей, приблизно по пояс у воді. Вони тримаються за коня, що разом з ними занурився по груди у воду. Найближче до лінії північного-західного кута зображена ще одна пара. Тут художник вирішив передати емоції через жести. Один з чоловіків три- має руку піднятою у жесті, що виглядає як прощальний, у іншого рука зігнута в лікті, а кисть безсило звисає, виражаючи безнадію. Третій план утворює зображення скельного виступу з деревом. Скеля нависає над водою, що підступає впритул. На верхівку виступу видерлися двоє людей. Один з них уже піднявся на ноги, інший – тільки-но видерся і ще напівсидить. Поруч з деревом стоїть жінка у білому одязі. Вона подає дитину людині, котра вилізла на дерево і простягає до дитини руку. Біля підніжжя скелі – троє, вони на- магаються вибратися з води. Одна жінка чіпляється за одяг тієї, що підсаджує на дерево дитину, за неї намагається вчепитися інша, яку поглинає вода. Цю остан- ню також підтримує за плечі інша людина біля самόго підніжжя скелі. На дальньому план, за скелею, і на своєрідному острівці скупчилася ще одна група людей – дорослі та діти. Позаду них проглядають дерева та гори. Обличчя людей у цій групі зображені спрощено, натомість в одязі промальовані, і доволі вправно, складки. Це своєрідна характерна риса даної композиції – одяг, зокрема складки, на всіх персонажах прописано ретельно. Окремо варто звернути увагу на зображення води, оскільки її поверхня неспокійна, хоча хвилі невисокі. Зобра- ження острівця з групою людей розміщено впритул до лінії північно-західного кута, далі композиція поширюється на західну стіну північної нави. На передньому плані західної частини композиції, якраз над утраченим фраг- ментом, розташовані зображення двох чоловіків у воді, один з яких, піднявши руки, благає про допомогу. Позаду людей, на другому плані, на самому краю зем- ної тверді зображене розлоге дерево, до якого уже підступила вода. Далі, ліворуч 47 Біблія (перекл. Івана Огієнка). Книга Буття 6:5; Олійний стінопис Спасо-Преображенського собору. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». Відділ музейної та науково-фондової діяльності. 21 Siverian chronicle. 2020. № 4______________________________________________________________________________________________________________________ від дерева, зображено водну поверхню. На відміну від попередньої частини на північній стіні, тут вода майже спокійна, на ній лише легкі кола. На дальньому (третьому) плані зображено Ноїв ковчег48. Це споруда, нижня частина якої являє собою великий човен, а верхня виглядає як двоповерховий будинок з двома ряда- ми вікон, напівкруглою покрівлею та дверима по центру. Складається враження, що задня частина ковчега уже пристала до берега, однак напевне стверджувати важко, оскільки ця частина зображення закрита зображенням дерева. Авторка дослідження вважає, що композиція «Всесвітній потоп» є своєрід- ним завершенням сюжетної лінії, яка утворюється композиціями, розміщеними у верхній частині північної нави Спасо-Преображенського собору м. Чернігова. Після детального розгляду й аналізу розписів головної бані та верхньої частини північної нави авторка даної студії приходить до наступних висновків. У головній бані та підбанному просторі три композиції – «Саваоф», «Створення світу» та «Пори року», створюють сюжетну лінію, яку загально можна назвати «Створення світу». Ця лінія по своїй суті повʼязана з розписами у верхній частині північної нави, де розміщуються також три композиції: «Відторгнення грішних ангелів», «Життя в раю» та «Всесвітній потоп». Всі вони розповідають про одне – про повстання проти Творця та покарання за таку зухвалість, що і є змістом ще однієї сюжетної лінії. Авторка умовно так і назвала цю лінію. Обидві сюжетні лінії ілюструють певні вірші з 1-ї, 2-ї, 3-ї, 6-ї та 7-ї глав Книги Буття. Разом з тим, оскільки Всесвітній потоп подається Біблією не лише як покарання людства, а й як новий етап у його розвитку, композицію «Всесвітній потоп» можна вважати своєрідним вступом до іншої сюжетної лінії, композиції якої розміщені у нижній частині північної нави. References Adruh, A. (2004). Freska «Sv. Teklia» XI st. iz Spaskoho soboru v Chernihovi [Fresco «St. Tekla» of 11th century from the St. Transfi guration Cathedral in Chernihiv]. Materialy naukovykh konferentsii: «Zodchestvo Chernihova ХI–ХIII stolit ta yoho mistse v arkhitekturnii spadshchyni Tsentralnoi ta pivdenno-Skhidnoi Yevropy» 2002, «Antonii Pecherskyi, yoho doba ta spadshchyna» 2003 – Proceedings of the scientifi c conferences: «Architecture of Chernihiv 11–13th centuries and its place in the architectural heritage of Central and South-Eastern Europe» 2002, «Anthony of Pechersk, his time and legacy» 2003. Chernihiv, Ukraine. 36. Garkusha, A. (2016). Oliinyi stinopys (persha chvert ХIХ st.) Spaso- Preobrazhenskoho soboru v Chernihovi v istoryko-kraieznavchii literaturi doradianskoho periodu (XIX st. – 1917 r.) [Oil mural (fi rst quarter of the 19th century) of the Transfi guration Cathedral in Chernihiv in the historical and local lore literature of the pre-Soviet period (19th century – 1917)]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 2, 36–40. Garkusha, A. (2017). Do pytannia pro rozmishchennia siuzhetiv stinopysu (persha polovyna XIX st.) Spaso-Preobrazhenskoho soboru v Chernihovi [On the question of placing the plots of the mural (fi rst half of the XIX century) Savior Transfi guration Ca- thedral in Chernihiv]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 4, 72–78. Dobrovolskyi, P. (1902). Arkhiv Chernigovskogo kafedralnogo sobora. Trudy Chernigovskoi gubernskoi arkhivnoi komissii. Is. 4: (1900–1902). P. 2. Chernihiv, Rus- sian empire : Chernihiv. Typ. hubern. Pravlenyia. Dorofi ienko, I. (1996). Novi restavratsiini rozkryttia stinopysu v Spaso- Preobrazhenskomu ta Uspenskomu soborakh Chernihova [New restoration openings 48 Біблія (перекл. Івана Огієнка). Книга Буття 7:18; Олійний стінопис Спасо-Преображенського со- бору. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». Відділ музейної та науково-фондової діяльності. 22 Сіверянський літопис. 2020. № 4______________________________________________________________________________________________________________________ of the mural in the Transfi guration and Assumption Cathedrals of Chernihiv]. Pamiatky arkhitektury i monumentalnoho mystetstva v svitli novykh doslidzhen. Tezy naukovoi konferentsii Natsionalnoho zapovidnyka «Sofi ia Kyivska» – Monuments of architecture and monumental art in the light of new research. Abstracts of the scientifi c conference of the National Reserve «Sophia of Kyiv». Kyiv, Ukraine. Pp. 56–57. Dotsenko, A., Harkusha, A., Vanzhula, O., & Vasiuta, O. (2011). Spas Chernihivskyi [Spas of Chernihiv]. Chernihiv, Ukraine : Desna-Polihraf. Koreniuk, Yu. Fresky XI st. Spaso-Preobrazhenskoho soboru u Chernihovi [Fres- coes of the 11th century Transfi guration Cathedral in Chernihiv]. Retrieved from https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Heritage/SpasChernigiv.html. Makarenko, M. (1924). Naidavnisha stinopys kniazhoi Ukrainy [The oldest mural of princely Ukraine]. Ukraina – Ukraine, 1–2, 11–12. Makarenko, M. (1924). Doslidy nad Chernihivskym Spasom. Korotke zvidomlennia [Experiments on the Chernihiv Savior. Short message]. Zapysky istoryko-fi lolohichnoho viddilu VUAN – Launch of the historical and philological department of the Ukrainian Academy of Sciences, 4, 243. Makarenko, M. (1928). Bilia Chernihivskoho Spasa (Arkheolohichni doslidy roku 1923) [Near the Chernihiv Savior (Archaeological experiments in 1923)]. Chernihiv i Pivnichne livoberezhzhia: Ohliady, rozvidky, materialy – Chernihiv and the Northern Left Bank: reviews, explorations, materials, 184–196. Morhilevskyi, I. (1928). Spaso-Preobrazhenskyi sobor u Chernihovi za novymy doslidamy [Transfi guration Cathedral in Chernihiv according to new experiments]. Chernihiv i Pivnichne livoberezhzhia: Ohliady, rozvidky, materialy – Chernihiv and the Northern Left Bank: reviews, explorations, materials, 173–183. Polishchuk, V. (1996). Restavratsiia monumentalnykh rozpysiv Spaso- Preobrazhenskoho soboru v Chernihovi (1979–1996 rr.) [Restoration of monumen- tal paintings of the Transfi guration Cathedral in Chernihiv (1979–1996)]. Pamiatky arkhitektury i monumentalnoho mystetstva v svitli novykh doslidzhen. Tezy naukovoi konferentsii Natsionalnoho zapovidnyka «Sofi ia Kyivska» – Monuments of architecture and monumental art in the light of new research. Abstracts of the scientifi c conference of the National Reserve «Sophia of Kyiv», 57–58. Fesenko, L. (1987). Rospisi Spasskogo sobora v Chernigove [Paintings of the Sav- ior Cathedral in Chernihiv]. Tezisy Chernigovskoi oblastnoi nauchno-metodycheskoi konferentsyy, posviashchennoi 20-letyiu Chernigovskogo arkhitekturno-istoricheskogo zapovednyka (sentiabr 1987 g.) – Abstracts of the Chernihiv Regional Scientifi c and Methodological Conference dedicated to the 20th anniversary of the Chernigov Archi- tectural and Historical Reserve (September 1987), 41–42. Гаркуша Алла Броніславівна – завідувачка науково-просвітницького відді- лу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» (вул. Преображенська 1, м. Чернігів, 14000, Україна). Garkusha Alla B. – Head of the Scientifi c and Educational Department of the National Architectural and Historical Reserve «Ancient Chernihiv» (1 Preobrazhenska Str., Chernihiv, 14000, Ukraine). E-mail: sigzmundovna@gmail.com THE BOOK OF GENESIS IN THE WALL PAINTING OF THE TRANSFIGURATION CATHEDRAL (11th CENTURY), CHERNIHIV The purpose of this publication is to consider in detail and describe the monumental painting of the upper part of the central (main dome) and northern nave of one of the oldest temples of the Trans Dnipro region – the Transfi guration Cathedral (11th century) 23 Siverian chronicle. 2020. № 4______________________________________________________________________________________________________________________ Chernihiv, to show the logical consistency of frescoes, plot sequence and the integrity of the overall artistic design, as well as once again to draw attention to the mural, created in the fi rst quarter of the nineteenth century, as an important interior decoration of the ancient temple. The methods on which the research is basedwere selected according to the object as a work of art. First of all, these are methods of description, analysis and interpretation. The scientifi c novelty is that for the fi rst time the compositions of the fresco, which form the basis of the interior decoration of the cathedral, are described and analyzed in detail. The correspondence of the available compositions to the project idea is analyzed, the logical connection between them is revealed, which in its turn indicates the integrity of the artistic idea. Conclusions. A detailed description and analysis of the compositions revealed that the painting of the central dome and the under dome space of the Transfi guration Cathedral consists of three compositions that create a plotline. It can be called the «Creation of the World» and it illustrates the fi rst chapter of the Book of Genesis. This line is connected to another one located in the upper part of the northern nave. It also consists of three compositions – «The Rejection of Sinful Angels», «Life in the Paradise» and «The Deluge». They can be defi ned conditionally as «The Rebellion against the Creator and Punishment for This Rebellion». Two of the three named compositions are illustrations for the 2nd and 7th chapters of the Book of Genesis. Both plotlines illustrate certain verses from the 1st, 2nd, 3rd, 6th and 7th chapters of the Book of Genesis. Key words: composition, plot, Book of Genesis, register, restoration, photography, Transfi guration Cathedral. Дата подання: 30 травня 2020 р. Дата затвердження до друку: 3 серпня 2020 р. Цитування за ДСТУ 8302:2015 Гаркуша А. Книга буття у настінному розписі Спасо-Преображенського собо- ру (ХІ ст.) м. Чернігова. Сіверянський літопис. 2020. № 4. C. 12–23. DOI: 10.5281/ zenodo.4018346. Цитування за стандартом APA Garkusha, A. (2020). Knyha buttia u nastinnomu rozpysi Spaso-Preobrazhenskoho so- boru (11 st.) m. Chernihova [The Book of Genesis in the wall painting of the Transfi gu- ration Cathedral (11th century), Chernihiv]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 4, 12–23. DOI: 10.5281/zenodo.4018346.

Книга буття у настінному розписі Спасо-Преображенського собору (ХІ ст.) м. Чернігова

Репозитарії

Схожі ресурси