Засновник української школи з міцності матеріалів та конструкцій в екстремальних умовах навантаження (до 110-річчя від дня народження академіка Г.С. Писаренка)

12 листопада 2020 р. наукова громадськість відзначає 110 років від дня народження всесвітньо відомого українського вченого в галузі механіки деформівного твердого тіла, заслуженого діяча науки України, засновника Інституту проблем міцності НАН України, доктора технічних наук (1949), професора (195...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2020
Автори:	Матвєєв, В.В., Зіньковський, А.П.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2020
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Наукова спадщина
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/173804
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Засновник української школи з міцності матеріалів та конструкцій в екстремальних умовах навантаження (до 110-річчя від дня народження академіка Г.С. Писаренка) / В.В. Матвєєв, А.П. Зіньковський // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 11. — С. 66-76. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-173804
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1738042020-12-22T01:25:49Z Засновник української школи з міцності матеріалів та конструкцій в екстремальних умовах навантаження (до 110-річчя від дня народження академіка Г.С. Писаренка) Матвєєв, В.В. Зіньковський, А.П. Наукова спадщина 12 листопада 2020 р. наукова громадськість відзначає 110 років від дня народження всесвітньо відомого українського вченого в галузі механіки деформівного твердого тіла, заслуженого діяча науки України, засновника Інституту проблем міцності НАН України, доктора технічних наук (1949), професора (1950), академіка НАН України (1964) Георгія Степановича Писаренка. On November 12, 2020, the scientific community celebrates 110th anniversary of the world-famous Ukrainian scientist in the field of deformable solid mechanics, Honored Scientist of Ukraine, founder of the Institute for Problems of Strength of the NAS of Ukraine, Doctor of Technical Sciences (1949), Professor (1950), Academician of the NAS of Ukraine (1964) G.S. Pisarenko. 2020 Article Засновник української школи з міцності матеріалів та конструкцій в екстремальних умовах навантаження (до 110-річчя від дня народження академіка Г.С. Писаренка) / В.В. Матвєєв, А.П. Зіньковський // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 11. — С. 66-76. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2020.11.066 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/173804 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукова спадщина Наукова спадщина
spellingShingle	Наукова спадщина Наукова спадщина Матвєєв, В.В. Зіньковський, А.П. Засновник української школи з міцності матеріалів та конструкцій в екстремальних умовах навантаження (до 110-річчя від дня народження академіка Г.С. Писаренка) Вісник НАН України
description	12 листопада 2020 р. наукова громадськість відзначає 110 років від дня народження всесвітньо відомого українського вченого в галузі механіки деформівного твердого тіла, заслуженого діяча науки України, засновника Інституту проблем міцності НАН України, доктора технічних наук (1949), професора (1950), академіка НАН України (1964) Георгія Степановича Писаренка.
format	Article
author	Матвєєв, В.В. Зіньковський, А.П.
author_facet	Матвєєв, В.В. Зіньковський, А.П.
author_sort	Матвєєв, В.В.
title	Засновник української школи з міцності матеріалів та конструкцій в екстремальних умовах навантаження (до 110-річчя від дня народження академіка Г.С. Писаренка)
title_short	Засновник української школи з міцності матеріалів та конструкцій в екстремальних умовах навантаження (до 110-річчя від дня народження академіка Г.С. Писаренка)
title_full	Засновник української школи з міцності матеріалів та конструкцій в екстремальних умовах навантаження (до 110-річчя від дня народження академіка Г.С. Писаренка)
title_fullStr	Засновник української школи з міцності матеріалів та конструкцій в екстремальних умовах навантаження (до 110-річчя від дня народження академіка Г.С. Писаренка)
title_full_unstemmed	Засновник української школи з міцності матеріалів та конструкцій в екстремальних умовах навантаження (до 110-річчя від дня народження академіка Г.С. Писаренка)
title_sort	засновник української школи з міцності матеріалів та конструкцій в екстремальних умовах навантаження (до 110-річчя від дня народження академіка г.с. писаренка)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Наукова спадщина
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/173804
citation_txt	Засновник української школи з міцності матеріалів та конструкцій в екстремальних умовах навантаження (до 110-річчя від дня народження академіка Г.С. Писаренка) / В.В. Матвєєв, А.П. Зіньковський // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 11. — С. 66-76. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT matvêêvvv zasnovnikukraínsʹkoíškolizmícnostímateríalívtakonstrukcíjvekstremalʹnihumovahnavantažennâdo110ríččâvíddnânarodžennâakademíkagspisarenka AT zínʹkovsʹkijap zasnovnikukraínsʹkoíškolizmícnostímateríalívtakonstrukcíjvekstremalʹnihumovahnavantažennâdo110ríččâvíddnânarodžennâakademíkagspisarenka
first_indexed	2025-07-15T10:36:09Z
last_indexed	2025-07-15T10:36:09Z
_version_	1837708892435382272
fulltext	66 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (11) doi: https://doi.org/10.15407/visn2020.11.066 ЗАСНОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ З МІЦНОСТІ МАТЕРІАЛІВ ТА КОНСТРУКЦІЙ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ НАВАНТАЖЕННЯ До 110-річчя від дня народження академіка Г.С. Писаренка 12 листопада 2020 р. наукова громадськість відзначає 110 років від дня на- родження всесвітньо відомого українського вченого в галузі механіки де- формівного твердого тіла, заслуженого діяча науки України, засновника Інституту проблем міцності НАН України, доктора технічних наук (1949), професора (1950), академіка НАН України (1964) Георгія Степа- новича Писаренка. Георгій Степанович Писаренко народився 12 листопада 1910 р. на хуторі Скрильники Білицької волості Кобеляцького повіту Полтавської губернії. Його батьки, Степан Петрович Писарен- ко і Єфросинія Петрівна Скрильник, — нащадки представни- ків українського козацтва. Вони виховували своїх дітей, яких у сім’ї було десятеро, в дусі любові до рідної землі та праце- любства. Батьківські настанови стали для Георгія Степанови- ча дороговказом на все життя. «На цій землі століттями жили виключно роботящі люди, які злилися з землею, не мислили свого існування без неї», — писав він у своїх спогадах. «Самородок з полтавського хутора» — під такою назвою десять років тому в газеті «Урядовий кур’єр» вийшла стаття, присвячена 100-річчю від дня народження Г.С. Писаренка. І ця художня метафора цілком відповідає дійсності. У 1926 р. юний Георгій успішно складає екстерном іспити за шість років, стає учнем семирічної школи в с. Білики і піс- ля 10 місяців навчання отримує атестат. Але на досягнутому рівні освіти він не зупиняється і в 1927 р., подолавши конкурс у 7 чоловік на місце, вступає до Полтавської індустріальної профшколи. Однак уже наступного, 1928, року за порадою рід- них він залишає Україну і переїздить на Урал. Там, уже маючи досвід роботи в ремонтній бригаді в Полтаві, Георгій одразу влаштовується працювати в ковальський цех Златоустівсько- МАТВЄЄВ Валентин Володимирович — академік НАН України, головний науковий співробітник Інституту проблем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України ЗІНЬКОВСЬКИЙ Анатолій Павлович — доктор технічних наук, професор, заступник директора з наукової роботи Інституту проблем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України Георгій Степанович Писаренко (1910–2001) ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 11 67 НАУКОВА СПАДЩИНА го механічного заводу. Згодом, у 1930 р., коли розпочалося будівництво Нижньогородського автомобільного заводу, він переїхав у Нижній Новгород, де працював на 1-му Автоскладаль- ному заводі. В колективі помітили здібності молодого робітника, який тоді вже мав квалі- фікацію слюсаря шостого розряду, і в 1931 р. комсомольська організація заводу рекоменду- вала його до навчання в Нижньогородському механіко-машинобудівному інституті. Успіш- но склавши вступні іспити, Г.С. Писаренко став студентом. Профіль інституту за період навчання в ньо- му Георгія Степановича неодноразово зміню- вався. Так, спочатку він навчався за спеціаль- ністю «автоконструктор», потім його перевели на спеціальність «двигуни внутрішнього зго- ряння», а після її ліквідації — на спеціальність «обробка металів тиском». З четвертого курсу він перейшов на кораблебудівний факультет, який і закінчив з відзнакою (диплом першого ступеня) в 1936 р. за спеціальністю «механіч- не устаткування суден». У цей час Нижнього- родський механіко-машинобудівний інститут об’єднали з Хіміко-технологічним інститутом, і він став називатися Горьківський індустрі- альний інститут. Після закінчення інституту Г.С. Писаренко протягом року працює на посаді конструкто- ра в конструкторському бюро суднобудівного заводу «Червоне Сормово» в Нижньому Нов- городі. Однак бажання продовжити навчання перемагає, і в жовтні 1937 р. його без іспитів було зараховано до аспірантури Київського ін- дустріального інституту (нині — НТУУ «Ки- ївський політехнічний інститут імені Ігоря Сі- корського») за спеціальністю «парові турбіни». У лютому 1941 р. Георгій Степанович успішно захищає кандидатську дисертацію «Визначен- ня прогинів і напружень у роз’ємних діафраг- мах парових турбін». Без перебільшення можна стверджувати, що період аспірантури став початком створення Г.С. Писаренком української наукової школи з міцності матеріалів та конструкцій в екстре- мальних умовах навантаження. Так, працю- ючи над кандидатською дисертацією, Георгій Степанович неодноразово консультувався з академіком АН СРСР Б.Г. Гальоркіним, чле- нами-кореспондентами АН СРСР П.Ф. Пап- ковичем, А.І. Лур’є та іншими відомими вче- ними-механіками. Це дало йому змогу істотно поповнити свої знання з теорії пластин. З ви- користанням методу Гальоркіна він розв’язав задачу про згин пластини півкільцевої фор- ми з обпиранням по зовнішньому контуру при вільних інших краях як моделі роз’ємної діафрагми. Причому в цій роботі результати аналітичних досліджень було підтверджено даними проведених експериментальних ви- пробувань, що стало надалі характерною осо- бливістю наукової діяльності Георгія Степа- новича — комплексне поєднання аналітичних та експериментальних методів при вирішенні актуальних науково-технічних завдань. Визначальним моментом у виборі подаль- шого напряму наукових досліджень стало зна- йомство Георгія Степановича з академіком АН УРСР Сергієм Володимировичем Серенсе- ном, який тоді був директором Інституту буді- вельної механіки АН УРСР (нині — Інститут механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України). На початку 1939 р. С.В. Серенсен запросив його працювати в Інституті за сумісництвом, і відтоді вся творча діяльність Г.С. Писаренка була нерозривно пов’язана з Академією наук України. Працюючи в Інституті будівельної механі- ки, Г.С. Писаренко на базі Центрального на- уково-дослідного інституту ім. О.М. Крилова З академіком С.В. Серенсеном. 1973 р. 68 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (11) НАУКОВА СПАДЩИНА виконав комплекс досліджень з вивчення на- пруженого стану багатоопорних колінчастих валів суднових двигунів з урахуванням під- датливості їхніх опор. С.В. Серенсен, як про- відний фахівець у галузі циклічної міцності лопаток турбомашин, звернув увагу Георгія Степановича на необхідність розроблення ме- тодів зниження їх динамічної напруженості за рахунок демпфування коливань. Розмірко- вуючи над цією проблемою, Г.С. Писаренко ознайомився з роботою академіка АН УРСР М.М. Давиденкова «Про розсіяння енергії при вібраціях», опублікованою в 1938 р. в журналі «Технічна фізика». Ця стаття стала поштовхом до формування нового наукового напряму з вивчення розсіювання енергії в циклічно де- формівному матеріалі. З початком війни Академію наук УРСР було евакуйовано до Уфи. Г.С. Писаренка ра- зом з академіком АН УРСР С.В. Серенсеном, членами-кореспондентами АН УРСР Ф.П. Бє- лянкіним (пізніше став академіком АН УРСР) і Б.Д. Грозіним, а також старшим науковим співробітником А.Д. Коваленком (згодом та- кож академіком АН УРСР) було направлено на Уфимський моторобудівний завод. Під ке- рівництвом С.В. Серенсена ця група вчених займалася пошуком можливості підвищення міцності та надійності авіаційних двигунів, які тоді були недостатніми при форсуванні їх потужності. В цей період Георгій Степанович виконував важливі дослідження, пов’язані, зокрема, з вивченням напруженого стану най- більш навантажених конструктивних елемен- тів двигуна, що мали недостатні запаси міц- ності при форсуванні його потужності. Піз- ніше аналогічні дослідження він проводив у лабораторіях Центрального інституту авіацій- ного моторобудування ім. П.І. Баранова, куди в 1942 р. було переведено групу вчених АН УРСР у складі С.В. Серенсена, Г.С. Писаренка і А.Д. Коваленка. Після повернення наприкінці 1943 р. до Ки- єва Георгій Степанович активно займається розміщенням реевакуйованих установ і спів- робітників АН УРСР, організацією діяльності лабораторій Інституту будівельної механіки АН УРСР, ученим секретарем якого він став у квітні 1944 р. Незважаючи на велике навантаження, по в’я- зане з науково-організаційною роботою, Геор- гій Степанович продовжує розвивати розпоча- ті ще до війни дослідження коливань неконсер- вативних механічних систем. З використанням підходів М.М. Давиденкова до опису розсію- вання енергії в матеріалі та асимптотичного методу Крилова–Боголюбова Г.С. Писаренко вперше виконав фундаментальні досліджен- ня з розрахунку коливань механічних систем з урахуванням гістерезисних втрат у циклічно деформівному матеріалі в нелінійній постанов- ці. При цьому він не обмежувався тільки розра- хунковими дослідженнями, а плідно працював над створенням експериментальних установок для вивчення розсіювання енергії в матеріа- лі при коливаннях. Уперше у світовій прак- тиці Георгій Степанович запропонував метод підвіски системи у вузлах її коливань на тон- ких струнах для уникнення небажаних втрат енергії при дослідженні розсіювання енергії в матеріалі, який надалі було використано при створенні багатьох експериментальних уста- новок. Так, експериментальну установку Д6-М для дослідження дисипативних властивостей конструкційних матеріалів при згинних коли- ваннях у 1987 р. було удостоєно золотої медалі міжнародного Лейпцизького ярмарку. Академік Г.С. Писаренко в робочому кабінеті ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 11 69 НАУКОВА СПАДЩИНА За результатами проведених розрахунково- експериментальних досліджень з вивчення ко- ливань неконсервативних механічних систем у 1948 р. Г.С. Писаренко захистив докторську дисертацію «Вимушені коливання пружних систем з урахуванням розсіювання енергії в матеріалі». Цю роботу високо оцінили офі- ційні опоненти — відомі вчені в галузі меха- ніки академіки АН УРСР М.М. Давиденков, М.М. Боголюбов, Г.М. Савін. Наприклад, М.М. Давиденков написав у відгуку: «Дисертацію... присвячено питанню, необхідність вирішення якого давно назріла, а тим часом через математичні труднощі на нього досі не було відповіді. Г.С. Писаренко не побоявся математичних труднощів і розв’язав задачу до кінця. Застосувавши методи неліній- ної механіки М.М. Крилова, М.М. Боголюбо- ва, дисертант не обмежився лише розв’язанням задачі для найпростішої системи ..., а докладно розглянув технічно більш важливий і набагато складніший випадок вигину консольного бру- са і навіть поширив цей випадок на бруси змін- ного перерізу, що має ще більше практичне значення... Обсяг теоретичної частини дисер- тації такий великий, а зміст такий насичений, що дисертацію можна було б визнати гідною докторського ступеня і за відсутності експери- ментальної частини. Проте автор не пошкоду- вав зусиль і побудував цікаву вібраційну уста- новку, виконав низку дослідів, які слугували для перевірки його теорії...». Академік М.М. Боголюбов зазначав: «У тео- ретичній частині автору вперше вдалося роз- робити ефективний метод побудови резо- нансних кривих за наявності нелінійного за- гасання в матеріалі... Особливо зручним для цілей практичного застосування виявилося знайдене ним перше наближення... З огляду на необхідність тісної взаємодії між теорією і практикою Г.С. Писаренко не обмежився лише теоретичною частиною роботи, хоча вона і ста- новить визначний самостійний інтерес і від- криває перспективи для подальших плідних досліджень». Дослідження коливань механічних систем, зокрема лопаток турбомашин, з урахуванням розсіювання енергії, які Г.С. Писаренко та його численні учні розвинули в наступні роки, здо- були широке світове визнання. Так, у 1955 р. вийшла друком перша монографія Георгія Степановича «Колебания упругих систем с учетом рассеяния энергии в материале», яку в 1962 р. було перевидано в США. У передмові до цієї книги М.М. Боголюбов писав: «З огля- ду на нелінійності диференціальних рівнянь, що утворюються при цьому, автор скористав- ся ідеями теорії асимптотичних розкладів не- лінійної механіки і розробив оригінальну ме- тодику розрахунку резонансних кривих, яка виявилася досить ефективною. За допомогою цієї методики автор вирішив низку практично важливих питань, пов’язаних, зокрема, з вібра- цією турбінних лопаток... Взагалі слід зазначи- ти, що в книзі повністю розв’язано і доведено до чисельного розрахунку кілька типових за- дач, на яких продемонстровано ефективність запропонованого автором методу, і показа- но достатню точність першого наближення. Ця обставина дозволяє рекомендувати метод Г.С. Писаренка для практичного використання у відповідних конструкторських бюро». За результатами комплексних експеримен- тальних досліджень у 1971 р. Георгій Степа- нович разом зі своїми учнями В.В. Матвєєвим та А.П. Яковлєвим видав перший у світовій практиці довідник «Вибропоглощающие свой- ства конструкционных материалов», який у 1976 р. було перевидано в Польщі. Крім того, лише зараз стало відомо, що в 1974 р. без відо- ма авторів довідник було перевидано в США. У період з 1958 по 1992 р. Г.С. Писаренко про- вів 16 науково-технічних конференцій «Роз- сіювання енергії при коливаннях механічних систем». Усе це загалом свідчить про те, що Україна стала світовим лідером з вивчення ко- ливань неконсервативних механічних систем, і натхненником цього напряму був Георгій Сте- панович, а його учні та послідовники продо- вжили справу. У науковій діяльності Г.С. Писаренка 1950 рік став переломним. Це був час бурхливого розвитку новітньої техніки, передусім у тих галузях промисловості, які забезпечували 70 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (11) НАУКОВА СПАДЩИНА обороноздатність країни (ракетно-космічна, авіаційна, газотурбобудування, кораблебуду- вання, атомна енергетика тощо). Прогрес був зумовлений створенням нових матеріалів, придатних до експлуатації в екстремальних умовах: за високих і низьких температур, під дією високотемпературних газових потоків, нейтронного опромінення, за нестаціонарних теплових і силових впливів високої інтен- сивності, високих швидкостей навантаження тощо. Враховуючи нагальну потребу в інтен- сифікації таких досліджень в АН УРСР, акаде- мік АН УРСР І.М. Францевич, який очолював відділ спеціальних сплавів в Інституті чорної металургії АН УРСР, звернувся за допомогою до Інституту будівельної механіки щодо про- ведення досліджень механічних властивостей нових конструкційних матеріалів за високих температур. Виконання цього завдання було доручено Г.С. Писаренку. У 1951 р. Георгія Степановича переводять у відділ спеціальних сплавів, де було створено групу міцності, а в 1952 р. він стає керівни- ком відділу міцності Лабораторії спеціальних сплавів АН УРСР. У 1955 р. на її базі було організовано Інститут металокераміки і спец- сплавів АН УРСР (нині — Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України), в якому Г.С. Писаренко очолив від- діл, а згодом став завідувачем сектору міцності і одночасно заступником директора з наукової роботи. У цей період Георгій Степанович не припи- няє педагогічну діяльність, яку він розпочав ще в 1939 р. в Київському політехнічному ін- ституті. Після повернення з евакуації, з 1944 р. він відновив свою викладацьку роботу за су- місництвом на кафедрі опору матеріалів спо- чатку на посаді доцента, а з 1950 р. — на посаді професора. У 1952–1982 рр. він очолював ка- федру і до 1956 р. був проректором КПІ з на- укової роботи. Свого часу Георгій Степанович залучив до наукової діяльності молодих талановитих ви- пускників Київського політехнічного інсти- туту В.Т. Трощенка, Г.М. Третьяченка, В.Г. Ти- мошенка, В.М. Руденка, а згодом А.О. Лебедє- ва, М.В. Новікова, В.О. Стрижала та багатьох інших, які стали в подальшому відомими вченими-механіками. З огляду на важливість забезпечення академічних інститутів висо- кокваліфікованими кадрами за ініціативою Г.С. Писаренка на кафедрі опору матеріалів КПІ розпочалася підготовка інженерів-механі- ків-дослідників за фахом «динаміка і міцність машин». При цьому базовою установою для їх підготовки став Інститут проблем міцності. Окремо слід відзначити пам’ятні для Георгія Степановича зустрічі та активне листування зі Степаном Прокоповичем Тимошенком — всесвітньо відомим ученим-механіком, одним з перших академіків Української академії наук, засновником і першим директором Інституту технічної механіки (нині — Інститут механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України) та одним з перших завідувачів кафедри опору матеріалів Київського політехнічного інституту. Перебу- ваючи з 1920 р. в еміграції, С.П. Тимошенко двічі приїжджав до Києва у 1958 і 1967 рр. Подальший розвиток досліджень міцності матеріалів та елементів конструкцій, що пра- цюють в екстремальних умовах, а також ство- рення потужного наукового колективу потре- бувало нових науково-організаційних форм. Тому за ініціативою Г.С. Писаренка та за ак- тивної підтримки президента АН УРСР акаде- міка Б.Є. Патона і президента АН СРСР ака- деміка М.В. Келдиша у вересні 1966 р. згідно з рішенням Президії АН УРСР, прийнятим на Зустріч з академіком С.П. Тимошенком. 1958 р. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 11 71 НАУКОВА СПАДЩИНА підставі Постанови Ради Міністрів УРСР від 30 липня 1966 р., на базі сектору міцності Ін- ституту проблем матеріалознавства АН УРСР було створено Інститут проблем міцності АН УРСР, директором якого призначили Г.С. Пи- саренка. Георгій Степанович очолював Інсти- тут до травня 1988 р., і нині установу названо його ім’ям. Основними науковими напрямами Інститу- ту проблем міцності на етапі його створення були такі: • міцність керамічних матеріалів за різних видів навантаження в умовах впливу високих (до 3300 К) температур; • міцність і твердість тугоплавких матеріа- лів у вакуумі за температур до 2300 К; • циклічна міцність і дисипативні власти- вості матеріалів, що використовуються в тур- бомашинобудуванні; • міцність теплозахисних матеріалів, що за- стосовуються в космічній техніці. Результати досліджень міцності матеріалів і елементів конструкцій за високих температур (до 3000 °С) було узагальнено у фундамен- тальній монографії Г.С. Писаренка, написаній у співавторстві з В.Т. Трощенком, Г.М. Тре- тьяченком і В.М. Руденком «Прочность ма- териалов при высоких температурах» (1966). У 1969 р. її було перевидано за кордоном, і ця праця здобула високу оцінку багатьох відомих учених світу, зокрема С.П. Тимошенка, а також була відзначена Державною премією УРСР у галузі науки і техніки. Особливість наукових досліджень, які про- водилися в Інституті під керівництвом Г.С. Пи- саренка, полягала в поєднанні теоретичних і експериментальних досліджень міцності з ура- хуванням впливу різних факторів, що супрово- джують реальні умови експлуатації найбільш напружених елементів конструкцій і зумовлю- ють, як правило, надійність та довговічність усієї конструкції. При цьому особливу увагу в Інституті приділяли розвитку досліджень міцності матеріалів і конструкцій, пов’язаних з найважливішими галузями сучасної техні- ки, які визначають технічний прогрес країни в цілому, зокрема з атомною енергетикою, га- зотурбобудуванням, авіа- і суднобудуванням, хімічним машинобудуванням, кріогенною тех- нікою, будівництвом магістральних трубопро- водів, глибоководних апаратів для вивчення Світового океану тощо. Слід відзначити і ве- ликий інтерес Г.С. Писаренка до розроблення методів підвищення надійності авіаційних га- зотурбінних двигунів. Він підтримував тісні дружні зв’язки з видатними авіаконструктора- ми М.Д. Кузнєцовим, А.М. Люлькою, О.К. Ан- тоновим, О.Г. Івченком, В.О. Лотарєвим та ін. Теоретичні та експериментальні досліджен- ня поведінки реальних матеріалів в умовах складного напруженого стану з урахуванням впливу температури, режиму навантаження, часу, анізотропії матеріалу та інших факто- рів було узагальнено в книзі Г.С. Писаренка і А.О. Лебедєва «Сопротивление материалов деформированию и разрушению при сложном напряженном состоянии», виданій у 1969 р. і в розширеному та доповненому варіанті — в 1976 р. Унікальні результати щодо короткочасної і довготривалої міцності матеріалів в умовах ре- акторного опромінення, які дали можливість сформулювати критерії міцності матеріалів в умовах радіаційного опромінення, було викла- дено у виданій у 1979 р. монографії Г.С. Пи- саренка і В.М. Киселевського «Прочность и пластичность материалов в радиационных З президентом АН УРСР академіком Б.Є. Патоном і президентом АН СРСР академіком М.В. Келдишем. 1969 р. 72 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (11) НАУКОВА СПАДЩИНА потоках». Докладний опис наявних методів експериментального дослідження міцнос- ті, деформування та руйнування твердих тіл при характерних для сучасної техніки умовах було наведено в першому (1986) та другому (2018) виданнях монографії Г.С. Писаренка і В.О. Стрижала «Экспериментальные методы в механике деформируемого твердого тела». Багато зусиль Георгій Степанович докладав до написання підручників і довідників з опо- ру матеріалів, у яких було відображено сучасні досягнення науки і техніки. У співавторстві з колегами в 1969 р. він видав підручник «Со- противление материалов», який потім було неодноразово перевидано: у 1967, 1973, 1979 і 1986 рр. Четверте видання цього підручни- ка в 1980 р. було удостоєно Державної премії УРСР. Останні три видання отримали гриф Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР як підручник для студентів ма- шинобудівних спеціальностей вищих навчаль- них закладів країни. В 1993 р. було видано підручник «Опір матеріалів», перевиданий у 2004 р. Разом зі своїми учнями А.П. Яков- лєвим і В.В. Матвєєвим Г.С. Писаренко під- готував найбільш повний серед усіх подібних видань «Справочник по сопротивлению мате- риалов», який неодноразово перевидавався російською (1975, 1988, 2008), французькою (1979, 1985), іспанською (1979, 1985, 1989) та португальською (1985) мовами. Від початку заснування і дотепер Інститут проблем міцності залишається єдиною спеці- алізованою науковою установою в галузі екс- периментальної механіки деформівного твер- дого тіла і міцності матеріалів та елементів конструкцій і продовжує втілювати в життя традиції, закладені його засновником академі- ком НАН України Г.С. Писаренком. Сьогодні загальна концепція діяльності установи поля- гає в розвитку фундаментальних і прикладних досліджень за такими науковими напрямами: • граничний стан і критерії міцності матері- алів та конструкцій; • розрахункові та експериментальні методи дослідження напружено-деформованого стану; • механіка руйнування і живучість кон- струкцій; • коливання неконсервативних механічних систем. Розвиток цих наукових напрямів зумовле- ний необхідністю вирішення актуальних науко- З авіаконструктором М.Д. Кузнєцовим, В.В. Матвєє- вим і В.Т. Трощенком. 1979 р. З авіаконструктором А.М. Люлькою. 1969 р. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 11 73 НАУКОВА СПАДЩИНА во-технічних завдань з визначення граничного стану і критеріїв міцності елементів конструк- цій енергетичного і транспортного машинобу- дування, авіаційної і ракетно-космічної техні- ки, теплової і атомної енергетики, що експлу- атуються в екстремальних умовах; цілісності і живучості конструкцій з тріщиноподібними дефектами при статичному і циклічному термо- механічному навантаженні; вібраційної надій- ності механічних систем, а також розроблення методів розрахунку і дослідження напружено- деформованого стану елементів конструкцій з урахуванням впливу технологічних, експлуата- ційних та інших факторів, що супроводжують їх експлуатацію, дослідження методами неруйнів- ного контролю технічного стану конструкцій і розроблення розрахункових та інструменталь- них методів визначення їх залишкового ресурсу на стадіях розвитку розсіяного і локалізованого пошкодження. Досить повне уявлення про результати творчої діяльності колективу, очолювано- го Г.С. Писаренком, дає підготовлена за його особистої участі та видана за його редакцією фундаментальна двотомна монографія «Про- чность материалов и элементов конструкций в экстремальных условиях» (1980), яку в 1982 р. було відзначено Державною премією СРСР в галузі науки і техніки. Велику увагу Георгій Степанович приділяв вихованню молодих вчених. Він надзвичайно доброзичливо і тепло ставився до своїх учнів, допомагав їм на всіх етапах виконання робіт, ще- дро ділився з ними своїми ідеями. Під керівни- цтвом Г.С. Писаренка підготовлено 185 канди- датських і 49 докторських дисертацій. У кожну з цих робіт вкладено працю і душу вимогливого керівника, досвідченого консультанта, вченого, який турбується про зростання наукової зміни. Так, на основі сформованої Г.С. Писаренком на- укової школи з вивчення міцності матеріалів та конструкцій в екстремальних умовах згодом утворилися нові наукові школи під керівни- цтвом уже його учнів, а саме: • з вивчення розсіювання енергії при коли- ваннях механічних систем; ця школа, започат- кована Г.С. Писаренком, згодом перетворилася на школу теорії коливань неконсервативних механічних систем, яку очолив академік НАН України В.В. Матвєєв; • з втоми металів та розроблення критері- їв руйнування і статистичних теорій міцнос- ті матеріалів при циклічному навантаженні, керівником якої став академік НАН України В.Т. Трощенко; • з визначення критеріїв міцності і вивчен- ня закономірностей деформування та руйну- вання матеріалів і конструкцій при складному напружено-деформованому стані, яку започат- кував академік НАН України А.О. Лебедєв. Слід відзначити і науково-організаційну спадкоємність учнів Г.С. Писаренка. Завер- шуючи каденцію директора Інституту, він ре- комендував на цю посаду свого талановитого учня академіка НАН України В.Т. Трощенка, який успішно керував установою з 1988 по 2011 р. і передав естафету вже своєму учне- ві, тоді члену-кореспонденту НАН України, а нині академіку НАН України В.В. Харченку. Однак до останніх років життя Георгій Сте- панович продовжував активну наукову і нау- ково-організаційну діяльність як у Президії НАН України, так і в Інституті: був радником Президії НАН України та почесним директо- ром Інституту проблем міцності. Дослідження, виконані як особисто Г.С. Пи- саренком, так і співробітниками під його ке- рівництвом, дали змогу отримати принципо- З академіком В.Т. Трощенком. 2000-ні роки 74 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (11) НАУКОВА СПАДЩИНА во нові важливі результати з розвитку теорії коливань з урахуванням гістерезису, з демп- фувальних властивостей механічних систем і методів підвищення вібраційної надійності ви- соконапружених елементів конструкцій в умо- вах інтенсивного резонансного збудження ко- ливань, з різних аспектів міцності за високих і низьких температур, у тому числі при складно- му напруженому стані, в умовах опромінення, з конструкційної міцності роторів у полі від- центрових сил, механіки руйнування, міцності при імпульсних навантаженнях, впливу захис- них покриттів на міцність і несучу здатність елементів конструкцій під дією на них висо- ких температур і агресивних середовищ. Біль- шість з цих результатів було опубліковано у науково-технічному журналі «Проблемы про- чности», видання якого в 1969 р. ініціював та організував Георгій Степанович. Цей журнал від першого номера і донині перевидається ан- глійською мовою в США під назвою «Strength of Materials». У творчому доробку Г.С. Писаренка понад 800 наукових праць, зокрема більш як 50 моно- графій, підручників, довідників, багато з яких перекладено різними мовами світу, а також 50 авторських свідоцтв на нові експеримен- тальні установки та методи досліджень. Крім зазначених раніше конференцій з пи- тань розсіювання енергії при механічних ко- ливаннях, під головуванням Г.С. Писаренка Інститут регулярно проводив республіканські і всесоюзні конференції з питань термоміцнос- ті матеріалів і елементів конструкцій, міцності за низьких температур, міцності при складно- му напруженому стані, міцності матеріалів в умовах нейтронного опромінення та ін. Розпо- рядженням Президії АН СРСР Г.С. Писарен- ка було призначено головою оргкомітету най- більшого наукового форуму вчених-механіків Радянського Союзу — ІV Всесоюзного з’їзду з теоретичної та прикладної механіки, в роботі якого взяли участь близько 3500 вчених зі 135 міст СРСР. Віддаючи глибоку шану своїм учителям, Г.С. Писаренко постійно піклувався про пере- видання їхніх праць. У 1976 р. за його участю як відповідального редактора було видано ви- брані праці видатного вченого академіка АН УРСР А.Д. Коваленка. В 1981 р. за редакцією Г.С. Писаренка вийшов друком двотомник ви- браних праць видатного вченого-механіка ака- деміка АН УРСР М.М. Давиденкова. За його ініціативою та активною участю в 1985 р. було видано в трьох томах вибрані праці засновни- ка вітчизняної школи з конструкційної міц- ності в машинобудуванні академіка АН УРСР С.В. Серенсена. В 1979 р. Г.С. Писаренко опу- блікував книгу про життя, наукову і педагогіч- ну діяльність всесвітньо відомого вченого-ме- ханіка С.П. Тимошенка, присвячену 100-річчю від дня народження вченого. Меморіальна дошка Г.С. Писаренка на будівлі Інститу- ту проблем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 11 75 НАУКОВА СПАДЩИНА Крім наукової та викладацької діяльності Г.С. Писаренко проводив величезну науково- організаційну роботу. З 1962 по 1988 р. був членом Президії АН УРСР, головним ученим секретарем АН УРСР (1962–1966), віцепрези- дентом АН УРСР (1970–1978), головою Пів- нічно-Західного наукового центру АН УРСР (1981–1988). Георгій Степанович брав також активну участь у координації наукових досліджень в Україні як член координаційних рад і керівник семінарів з окремих проблем і наукових напря- мів. Він був членом наукової ради АН УРСР «Наукові основи міцності й пластичності» (1963–1974), очолював наукову раду з про- блеми «Народногосподарське використання вибуху» при Президії АН УРСР (1968–1985), а з 1973 по 1984 р. — Комісію з космічних до- сліджень при Президії АН УРСР; був головою наукової ради АН УРСР з проблеми «Механі- ка деформівного твердого тіла» (1974–2001), членом наукової ради АН СРСР «Наукові основи міцності й пластичності». З 1966 р. Г.С. Писаренко був членом Національного ко- мітету СРСР з теоретичної та прикладної ме- ханіки, а з 1982 р. — членом його Президії. Три- валий час він був членом наукової ради з про- блеми конструкційної міцності й руйнування при Державному комітеті СРСР з науки і тех- ніки, членом Республіканської ради з коорди- нації наукових досліджень у галузі природни- чих і суспільних наук, членом експертної ради з машинобудування і машинознавства Вищої атестаційної комісії при Раді Міністрів СРСР (1977–1988), членом Комітету з Державних премій Української РСР (1969–1989). Очолюючи кафедру опору матеріалів Ки- ївського політехнічного інституту з 1952 по 1984 р., Г.С. Писаренко органічно поєднував наукову діяльність кафедри з вирішенням ак- туальних проблем міцності матеріалів і еле- ментів конструкцій, продиктованих потребами промисловості, підтримував традиційні творчі зв’язки співробітників кафедри з Інститутом проблем міцності АН УРСР, постійно залу- чаючи талановитих випускників до наукової роботи. Багатогранною була діяльність Г.С. Писа- ренка з розвитку наукових контактів із закор- донними вченими та організаціями. У 1977 р. його було обрано членом Американського товариства випробувань і матеріалів. Як член Міжнародної академії астронавтики (з 1974 р.) він був доповідачем і співголовою секції «Ма- теріали і конструкції» багатьох міжнародних конгресів з аеронавтики. Георгій Степанович неодноразово очолював делегації радянських учених, які виїжджали на різні наукові форуми за кордон. Зокрема, в 1982 р. він був керівни- ком делегації України на ІІ Конференції ООН з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях. Г.С. Писаренко був багатогранною творчою особистістю: талановитим вченим-механіком, організатором науки, вихователем наукових та інженерних кадрів, носієм культури у най- вищому розумінні цього слова, знавцем історії і дбайливим захисником творчої спадщини ві- домих вчених-механіків. Постановою Президії НАН України в 2007 р. в Академії засновано премію імені Г.С. Писаренка за видатні наукові роботи в галузі міцності матеріалів і конструкцій. На честь Георгія Степановича у 2004 р. Міжнарод- ний астронавтичний союз назвав малу плане- ту 20963, відкриту в Кримській астрофізичній обсерваторії М.С. Черних. Від жовтня 2002 р. Інститут проблем міцності НАН України на- званий ім’ям свого засновника — Георгія Сте- пановича Писаренка. На території Інституту функціонує кабінет-музей Г.С. Писаренка, а до 100-річчя від дня його народження було вида- но його вибрані праці. На завершення наведемо слова незабутнього президента НАН України академіка Б.Є. Па- тона, якими він схарактеризував діяльність Г.С. Писаренка: «Небагато у нас таких дійсно видатних людей, видатних учених, які все своє життя присвятили науці та освіті, і мене дуже і дуже радує те, що Георгій Степанович створив наукову школу, яка сьогодні в Інституті про- блем міцності продовжує розвивати його ідеї, продовжує працювати над новими проблема- ми в галузі міцності матеріалів і конструкцій». 76 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (11) НАУКОВА СПАДЩИНА Valentin V. Matveev ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7473-4176 Pisarenko Institute for Problems of Strength of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine Anatoliy P. Zinkovskii ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0803-7054 Pisarenko Institute for Problems of Strength of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine FOUNDER OF THE UKRAINIAN SCHOOL FOR THE STRENGTH OF MATERIALS AND STRUCTURES IN EXTREME LOAD CONDITIONS To the 110th anniversary of the birth of Academician G.S. Pisarenko On November 12, 2020, the scientific community celebrates 110th anniversary of the world-famous Ukrainian scientist in the field of deformable solid mechanics, Honored Scientist of Ukraine, founder of the Institute for Problems of Strength of the NAS of Ukraine, Doctor of Technical Sciences (1949), Professor (1950), Academician of the NAS of Ukraine (1964) G.S. Pisarenko.

Засновник української школи з міцності матеріалів та конструкцій в екстремальних умовах навантаження (до 110-річчя від дня народження академіка Г.С. Писаренка)

Репозитарії

Схожі ресурси