Європейський дослідницький простір та Україна: проблеми і перспективи інтеграції
У статті обґрунтовано необхідність європейської інтеграції України у науково-дослідній сфері та викладено нормативно-правові засади євроінтеграційних процесів. Розкрито сутність, основні риси, завдання та принципи формування Європейського дослідницького простору, надана характеристика основним прогр...
Збережено в:
| Дата: | 2020 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2020
|
| Назва видання: | Економічний вісник Донбасу |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/173855 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Європейський дослідницький простір та Україна: проблеми і перспективи інтеграції / С.В. Іванов, В.П. Антонюк // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 3 (61). — С. 166-176. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-173855 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1738552020-12-24T01:26:23Z Європейський дослідницький простір та Україна: проблеми і перспективи інтеграції Іванов, С.В. Антонюк, В.П. Менеджмент інновацій У статті обґрунтовано необхідність європейської інтеграції України у науково-дослідній сфері та викладено нормативно-правові засади євроінтеграційних процесів. Розкрито сутність, основні риси, завдання та принципи формування Європейського дослідницького простору, надана характеристика основним програмам науково-технічного співробітництва в рамках ЄС. Особлива увага приділена висвітленню змісту програмам COST, EUREKA, HORIZON-2020, при цьому здійснено аналіз участі України в цих програмах, наявних досягнень та проблем. Зроблено висновок, що Україна не використовує усіх можливостей співробітництва у науково-технологічній сфері з ЄС. Здійснено оцінку змісту розробленої МОН Дорожньої карти інтеграції України до Європейського дослідницького простору та визначено її слабкі місця. Дорожня карта є внутрігалузевим документом, має обмежену сферу дії, оскільки стосується лише тієї частини національної дослідницької системи, яка підпорядкована МОН, і не охоплює дослідницькі організації академій наук та підприємницького сектору. Також в Дорожній карті науково-дослідна сфера розглядається відірвано від інноваційного процесу. Зроблено висновок, що вона не забезпечує євроінтеграцію усієї дослідницької системи України, тому потребує доопрацювання. Розроблено пропозиції щодо удосконалення інституціональних умов забезпечення ефективної інтеграції України в Європейський дослідницький простір в умовах розгортання нової програми Horizon Europe на 2021-2027 роки. Обґрунтовано, що головну координуючу роль у цьому процесі має відігравати Національна рада України з питань розвитку науки і технологій. В статье обоснована необходимость евроинтеграции Украины в научно-исследовательской сфере, изложены нормативно-правовые принципы евроинтеграционных процессов. Раскрыты содержание, основные черты, задачи и принципы формирования европейского исследовательского пространства, изложены параметры основных программ научно-технического сотрудничества в рамках ЕС. Особое внимание уделяется освещению содержания программ COST, EUREKA, HORIZON-2020, сделан анализ участия Украины в этих программах, имеющихся достижений и проблем. Сделан вывод, что Украина не использует всех возможностей сотрудничества в научно-технологической сфере с ЕС. Произведена оценка содержания разработанной Министерством образования и науки Дорожной карты интеграции Украины в европейское научно-исследовательское пространство и выявлены ее слабые моменты. Дорожная карта является внутриотраслевым документом, имеет ограниченную сферу действия, так как не распространяется на исследовательские организации академической науки и бизнеса. Также в «дорожной карте» научно-исследовательская сфера рассматривается в отрыве от инновационного процесса. Сделан вывод, что она не обеспечивает евроинтеграцию всей исследовательской системы Украины, поэтому ее необходимо усовершенствовать. Были внесены предложения об улучшении институциональной среды для эффективной интеграции Украины в европейское научно-исследовательское пространство в условиях развертывания новой программы Horizon Europe на 2021-2027 годы. Обосновано, что главную координирующую роль в этом процессе должен играть Национальный совет Украины по развитию науки и техники. The article substantiates the need for Ukraine's European integration in the research sphere, outlines the regulatory and legal principles of The European integration processes. The content, main features, tasks and principles of the formation of the European research space are revealed, the parameters of the main programs of scientific and technical cooperation within the EU are laid out. Particular attention is paid to the coverage of the content of THE programs COST, EUREKA, HORI-2020, made an analysis of Ukraine's participation in these programs, existing achievements and problems. It is concluded that Ukraine does not use all opportunities for cooperation in the scientific and technological sphere with the EU. The content of the Roadmap for Ukraine's integration into the European research space developed by the Ministry of Education and Science has been assessed and its weaknesses have been revealed. The roadmap is an intra-industry document, has a limited scope, as it does not apply to research organizations of academic science and business. Also in the road map, the research sphere is considered in isolation from the innovation process. It is concluded that it does not provide European integration of the entire research system of Ukraine, so it needs to be improved. Proposals have been made to improve the institutional environment for Ukraine's effective integration into the European research space with the launch of the new Horizon Europe programme for 2021-2027. It is justified that the main coordinating role in this process should be played by the National Council of Ukraine for the Development of Science and Technology. 2020 Article Європейський дослідницький простір та Україна: проблеми і перспективи інтеграції / С.В. Іванов, В.П. Антонюк // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 3 (61). — С. 166-176. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 1817-3772 DOI: 10.12958/1817-3772-2020-3(61)-166-176 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/173855 339.923(477) uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій |
| spellingShingle |
Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій Іванов, С.В. Антонюк, В.П. Європейський дослідницький простір та Україна: проблеми і перспективи інтеграції Економічний вісник Донбасу |
| description |
У статті обґрунтовано необхідність європейської інтеграції України у науково-дослідній сфері та викладено нормативно-правові засади євроінтеграційних процесів. Розкрито сутність, основні риси, завдання та принципи формування Європейського дослідницького простору, надана характеристика основним програмам науково-технічного співробітництва в рамках ЄС. Особлива увага приділена висвітленню змісту програмам COST, EUREKA, HORIZON-2020, при цьому здійснено аналіз участі України в цих програмах, наявних досягнень та проблем. Зроблено висновок, що Україна не використовує усіх можливостей співробітництва у науково-технологічній сфері з ЄС. Здійснено оцінку змісту розробленої МОН Дорожньої карти інтеграції України до Європейського дослідницького простору та визначено її слабкі місця. Дорожня карта є внутрігалузевим документом, має обмежену сферу дії, оскільки стосується лише тієї частини національної дослідницької системи, яка підпорядкована МОН, і не охоплює дослідницькі організації академій наук та підприємницького сектору. Також в Дорожній карті науково-дослідна сфера розглядається відірвано від інноваційного процесу. Зроблено висновок, що вона не забезпечує євроінтеграцію усієї дослідницької системи України, тому потребує доопрацювання. Розроблено пропозиції щодо удосконалення інституціональних умов забезпечення ефективної інтеграції України в Європейський дослідницький простір в умовах розгортання нової програми Horizon Europe на 2021-2027 роки. Обґрунтовано, що головну координуючу роль у цьому процесі має відігравати Національна рада України з питань розвитку науки і технологій. |
| format |
Article |
| author |
Іванов, С.В. Антонюк, В.П. |
| author_facet |
Іванов, С.В. Антонюк, В.П. |
| author_sort |
Іванов, С.В. |
| title |
Європейський дослідницький простір та Україна: проблеми і перспективи інтеграції |
| title_short |
Європейський дослідницький простір та Україна: проблеми і перспективи інтеграції |
| title_full |
Європейський дослідницький простір та Україна: проблеми і перспективи інтеграції |
| title_fullStr |
Європейський дослідницький простір та Україна: проблеми і перспективи інтеграції |
| title_full_unstemmed |
Європейський дослідницький простір та Україна: проблеми і перспективи інтеграції |
| title_sort |
європейський дослідницький простір та україна: проблеми і перспективи інтеграції |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2020 |
| topic_facet |
Менеджмент інновацій |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/173855 |
| citation_txt |
Європейський дослідницький простір та Україна: проблеми і перспективи інтеграції / С.В. Іванов, В.П. Антонюк // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 3 (61). — С. 166-176. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT ívanovsv êvropejsʹkijdoslídnicʹkijprostírtaukraínaproblemiíperspektiviíntegracíí AT antonûkvp êvropejsʹkijdoslídnicʹkijprostírtaukraínaproblemiíperspektiviíntegracíí |
| first_indexed |
2025-07-15T10:39:27Z |
| last_indexed |
2025-07-15T10:39:27Z |
| _version_ |
1837709099888803840 |
| fulltext |
С. В. Іванов, В. П. Антонюк
166
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
УДК 339.923(477) doi: 10.12958/1817-3772-2020-3(61)-166-176
С. В. Іванов,
член-кореспондент НАН України,
доктор економічних наук, професор,
ORCID 0000-0002-1205-3797,
В. П. Антонюк,
доктор економічних наук, професор,
ORCID 0000-0003-2100-7343,
e-mail: antonukvp@gmail.com,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОСТІР ТА УКРАЇНА:
ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ІНТЕГРАЦІЇ
Постановка і актуальність проблеми. Укра-
їна на сучасному етапі відноситься до країн з серед-
ньо- та низькотехнологічним рівнем розвитку. До-
сить високий науковий потенціал, який вона мала
раніше, занепадає, має місце дисбаланс між рівнем
розвитку вітчизняної науки, яка прагне наблизитися
і відповідати сучасним досягненням світової науко-
вої думки, та рівнем розвитку економіки, яка існує в
рамках 3 та 4 технологічних укладів. Переважно си-
ровинний характер економіки України стримує роз-
виток науки, технологій, інновацій, однак без них
ніяк не подолати технологічну відсталість та пе-
рейти до 5 і 6 технологічних укладів. Відставання
науково-дослідного сектору України важко подо-
лати без міжнародного співробітництва, викорис-
тання платформ, інфраструктури, інструментів сві-
тової та європейської системи наукових досліджень.
Європейський дослідницький простір (ЄДП) дає
можливість зробити суттєві зрушення в розвитку
вітчизняної науково-дослідної системи, підвищення
її ефективності та результативності шляхом участі
та можливості набуття навичок роботи в спільних
інноваційних екосистемах і використанні їх резуль-
татів, створення критичної маси людського капіталу
та ресурсів на перспективних напрямах наукових
досліджень. Ключовим завданням є узгодження на-
укової політики України з науковою політикою ЄС
та забезпечення ефективної інтеграції національної
дослідницької системи до ЄДП. Це дасть змогу за-
лучити досвід і ресурси європейської спільноти для
випереджаючого розвитку науки і технологій для
потреб інноваційного розвитку економіки.
Аналіз публікацій за проблемою. Серед віт-
чизняних науковців дослідження проблем інтеграції
України у європейський освітньо-науковий простір
здійснює чимало вчених. Так, у статті А. Кругла-
шова аналізувалися можливості співпраці в галузі
освіт і науки ще на початковому етапі цього процесу
[1]. У публікації О. Краєвської аналізуються уже
перспективи співпраці при укладанні Угоди про асо-
ціацію між Україною та ЄС [2]. Платформа грома-
дянського суспільства Україна – ЄС у 2017 р. підго-
тувала доповідь, в якій детально аналізуються мож-
ливості імплементації євроінтеграційних реформ у
сфері науки і технологій, в тому числі участь Укра-
їни у формуванні стратегії розвитку науки та техно-
логій ЄС, оцінювання можливостей, шляхів і наяв-
них інструментів для забезпечення інтеграції Укра-
їни до ЄДП [3]. Н. Рилач розглядає можливості ін-
теграції України в європейський дослідницький
простір та наводить успішні приклади участі в Про-
грамі «Горизонт 2020» [4]. В. Лозовий обґрунтовує
необхідність врахування національних інтересів у
процесі інтеграції української науки у світовий до-
слідницький простір [5]. В публікації заступника мі-
ністра МОН М. Стріхи аналізуються результати не-
залежного аудиту дослідницької та інноваційної си-
стеми України та можливості євроінтеграції [6]. Ці
та низка інших публікацій свідчить, що проблема ін-
теграції в ЄДП є актуальною і активно обгово-
рюється в науковому та експертному середовищі.
Оскільки цей процес лише почав розгортатися, то
важливим є усесторонній аналіз шляхів та проблем
євроінтеграції у сфері науки.
Мета статті – аналіз євроінтеграційних проце-
сів у сфері науки та визначення умов забезпечення
ефективної інтеграції національної дослідницької
системи до ЄДП.
Виклад основного матеріалу. Правові засади
євроінтеграції України у сфері науки та інновацій
формувалися упродовж практично усього періоду
незалежності України, авторами вони детально ви-
світлені у відповідній публікації [7]. Тому в даній
статті викладемо лише основні нормативні доку-
менти, які забезпечують цей процес. До них слід
віднести:
підписану в 2002 р. Угоду між Україною та Єв-
ропейським Співтовариством про наукове і техно-
логічне співробітництво, в якій визначено прин-
ципи, напрями та форми співробітництва [8]. Доку-
мент є актуальним і сьогодні, адже Угода періо-
дично відновлюється і подовжується на наступні
Менеджмент інновацій
С. В. Іванов, В. П. Антонюк
167
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
5 років, останнє таке відновлення відбулося
03.03.2015 р.;
укладену в 2015 р. Угоду між Україною і Євро-
пейським Союзом про участь України у програмі
Європейського Союзу Горизонт 2020 – Рамкова
програма з досліджень та інновацій (2014-2020) [9].
Програма спрямована на сприяння досягненню єди-
ного європейського наукового простору та іннова-
ційного союзу. В Угоді визначено, що Україна бере
участь у Програмі в якості асоційованої країни,
включаючи окремі програми, на умові правил визна-
чених Угодою. Юридичні особи України беруть уч-
асть у діяльності освітніх та інноваційних това-
риств, у діяльності Об'єднаного дослідницького
центру. Україні дозволяється брати участь у фор-
мальних структурах, створених у рамках цих поло-
жень Програми. Для участі у Програмі Україна
сплачує свій фінансовий внесок до загального
бюджету Європейського Союзу. Для координації
участі у Програмі Горизонт-2020 створюється Комі-
тет Україна-ЄС з досліджень та інновацій;
підписану в 2015 р. Угоду про асоціацію між
Україною, з однієї сторони, та Європейським Сою-
зом, Європейським співтовариством з атомної
енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони
[10], яка вступила в силу 1 вересня 2017 р. У роз-
ділі V – Економічне та галузеве співробітництво, в
Главі 9 (ст. 374-377) викладено засади співробітни-
цтва у сфері науки та технологій. Відзначено, що
сторони докладають зусиль для досягнення про-
гресу в набутті наукових та технологічних знань,
важливих для забезпечення сталого економічного
розвитку, шляхом розвитку дослідних потужностей
та людського потенціалу. У ст. 376 визначено ос-
новні шляхи такого співробітництва: обмін інфор-
мацією щодо політики Сторін у сфері науки та тех-
нологій; участь у Рамковій програмі «Горизонт
2020»; спільна реалізація наукових програм та до-
слідної діяльності; заохочення наукового прогресу,
трансферу технологій та ноу-хау; навчання шляхом
реалізації програм обміну для дослідників та спеці-
алістів; організації спільних заходів щодо наукового
та технологічного розвитку; розвиток сприятливих
умов для проведення досліджень та впровадження
нових технологій, належного захисту інтелектуаль-
ної власності результатів досліджень; активізація
регіонального та іншого міжнародного співробітни-
цтва; обмін досвідом у сфері управління науково-
дослідними установами.
Паралельно за роки незалежності Україна ук-
лала низку двосторонніх угод про співробітництво в
науково-технічній та освітній сферах з багатьма кра-
їнами Європи та світу. Так, наприклад, з Об’єдна-
ним Королівством Великобританії та Північної Ір-
ландії, з Федеративною Республікою Німеччини
угоди були укладені ще в 1993 р., з Чеською респу-
блікою – у 2011 р. Всього було укладено 18 двосто-
ронніх угод з 16 країнами Європи, що також спри-
яло посиленню євроінтеграційних процесів [11].
На основі цих документів здійснено поступову
модернізацію українського законодавства у сфері
наукової і науково-технічної діяльності з набли-
ження його до правових норм ЄС. Це проявилося у:
прийняті Закону України «Про наукову і науково-
технічну діяльність» (ННТД), що набув чинності у
січні 2016 р.; створенні Національної ради з питань
розвитку науки та технологій України з метою коор-
динації спільних зусиль науковців та влади у фор-
муванні державної політики у сфері науки та страте-
гії її розвитку; створенні Національного фонду до-
сліджень України, основна задача якого є забезпе-
чення конкурсного фінансування наукових дослі-
джень на основі прозорої та якісної експертизи, в
тому числі із залученням закордонних фахівців; ух-
валенні розпорядження КМУ «Про затвердження
плану заходів з реалізації Концепції реформування
державної політики в інноваційній сфері на 2015-
2019 роки»; прийняті Стратегії розвитку сфери інно-
ваційної діяльності на період до 2030 року (Поста-
нова КМУ від 10.07.2019 р. №526-р), та низці інших
нормативних положень, які створюють сприятливі
умови для розвитку науково-технічної та інновацій-
ної сфери, збільшення кількості впроваджуваних
розробок, підвищення економічної віддачі від них,
залучення інвестицій в інноваційну діяльність [12].
Можна зробити висновок, що в Україні сфор-
мовано достатню нормативно-правову базу для
співробітництва у науково-дослідній сфері з ЄС, яке
є одним із провідних напрямів розвитку Європей-
ського Співтовариства. За роки існування ЄС таке
співробітництво посилювалося і збагачувалося, що
привело до формування Європейського дослідниць-
кого простору. ЄДП – це широке коло зв’язків та ко-
мунікацій між науковцями та дослідницькими орга-
нізаціями різних країн Європейського Союзу, які на-
віть виходять за географічні кордони Європи. Цей
простір характеризується такими основними ри-
сами: інтеграція, підсилення, структуризація, стиму-
ляція, інвестиції у R&D, освіта, зайнятість, розши-
рення. Ці риси формують основні пріоритети ЄДП:
більш ефективні національні наукові системи; опти-
мальна транснаціональна кооперація та конкурен-
ція; відкритий ринок праці для науковців; гендерна
рівність; оптимальний обмін науковими знаннями.
ЄДП відповідає багатьом сучасним глобальним ви-
кликам, у тому числі створенню єдиного цифрового
ринку у Європі.
Європейський дослідницький простір є ключо-
вим елементом стратегії «Європа 2020» – Інновацій-
ний Союз [13]. «Європа 2020: стратегія розумного,
стійкого і всеосяжного зростання», яка була схва-
лена в червні 2010 р., передбачала досягнення висо-
ких темпів інтелектуального, стійкого та всебічного
зростання економіки, що повинно забезпечити Єв-
ропі провідне становище світі. Ця стратегія базу-
ється на таких пріоритетах: інтелектуальне (smart)
зростання (розвиток економіки, що базується на
знаннях та інноваціях); стале (sustainable) зростання
С. В. Іванов, В. П. Антонюк
168
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
(просування вперед до більш ресурсоефективної,
екологічно чистої та конкурентоспроможнішої еко-
номіки); соціально інтегроване (inclusive) зростання
(сприяння високого рівня зайнятості в економіці, що
забезпечує соціальну і територіальну згуртованість)
[14]. Безумовно, що реалізація цих пріоритетів ви-
магає спільного науково-інноваційного простору.
У той же час, ЄДП є дослідницькою та іннова-
ційною екосистемою, що базується на: національ-
них системах досліджень країн-членів ЄС; націо-
нальних системах досліджень асоційованих країн
(тобто країн, що підписали угоди про участь у «Го-
ризонт 2020» та сплатили відповідний внесок); 6-ти
європейських асоціаціях у сфері досліджень (стейк-
холдери ЄДП, що підписали угоду про партнерство
з Єврокомісією), які мають спільну систему управ-
ління екосистемою, спільне бачення її розвитку,
дослідницьку інфраструктуру та програми дослі-
джень, узгоджені правила взаємодії та стандарти,
спільну систему обміну професійними знаннями та
механізми їх упровадження (комерціалізації), а та-
кож програми фінансування спільних дій [15].
Співробітництво між європейськими країнами
у сфері науки і техніки розпочалося ще до створення
ЄС, що забезпечило лідерські позиції. Маючи лише
7% світового населення, на Європу припадає 20%
світових інвестицій в НДДКР, виробляється третина
всіх високоякісних наукових публікацій. Європа
займає провідне місце у світі в галузях промислово-
сті, таких як фармацевтична продукція, хімікати, ма-
шинобудування та мода [16]. В рамках Європей-
ського дослідницького простору здійснюється ши-
рока кооперація та співробітництво між науковцями
різних країн на основі низки програм співробіт-
ництва, серед яких найбільш вагомими є такі.
COST (European Cooperation in Science and
Technology). COST – Європейське співробітництво
у сфері науки і технологій – найстаріша і найширша
міжурядова європейська мережа для співробіт-
ництва в наукових і технічних дослідженнях, ство-
рена в 1971 р. з метою зміцнення Європейського до-
слідницького простору, підвищення мобільності на-
уковців різних країн світу та сприяння проведенню
спільних наукових досліджень у різних галузях.
Вона допомагає об’єднати і розвивати дослідницькі
ініціативи в Європі та за її межами у будь-яких сфе-
рах науки і техніки. COST це: швидкодіюча, ефек-
тивна, гнучка структура; діє відкрито та інклю-
зивно; функціонує під гласним стратегічним керу-
ванням; збирає разом видатних учених та сприяє їм
у розробці своїх ідей; має мульти- та міждисциплі-
нарний характер; має пан’європейський характер.
Нині об’єднує 45000 дослідників і новаторів, має
240 проєктів [17].
Дослідження, відповідно до обраної галузі,
проводять у рамках проєктів – так званих Дій (COST
Actions), тривалістю переважно 4 роки. Для цього
створюють робочі групи, до складу яких повинні
входити науковці із щонайменше 5 країн-учасниць
COST. Дослідження проводяться в країні науковця
і фінансуються на національному рівні. COST фі-
нансує лише координаційну діяльність у межах Дії
(покриття дорожніх і добових витрат, витрат на про-
ведення зустрічей, семінарів/конференцій, коротко-
строкових наукових візитів тощо) у розмірі 100 000
EUR на рік. Україна не є членом цієї програми, але
практично може брати участь в Діях (проєктах)
COST, для цього періодично об’являються кон-
курси, однак узагальнена інформація щодо участі в
них українських вчених відсутня.
«EUREKA» – міжнародна європейська інно-
ваційна науково-технічна програма, започатко-
вана в 1985 р. Наразі в ній беруть участь понад 40
країн світу. EUREKA сприяє: просуванню на ринок
науково-технічних розробок в усіх сферах новітніх
технологій; посиленню конкурентоспроможності на
європейському і світовому ринках; розробці виро-
бів, технологічних процесів та послуг високої яко-
сті; просуванню міжнародної співпраці; залученню
промислових та дослідних установ для виконання
спільних розробок; збільшенню продуктивності
праці. Принципи EUREKA: принцип «Знизу до-
гори», міжнародне співробітництво, децентраліза-
ція, гнучкість, орієнтація на ринок, підтримуючі за-
ходи, приєднання до інших існуючих програм спів-
робітництва [18; 19].
Повноправне членство України у програмі
EUREKA було підтримано у червні 2006 р. на Міні-
стерській конференції у Празі, а статус повноправ-
ного члена Україна отримала з 1 січня 2007 р. Однак
тривалий час її участь в програмі була дуже пасив-
ною. За декілька років лише один проєкт було за-
тверджено у 2017 р. Для порівняння – Іспанія що-
року виконувала близько ста проєктів [15]. Активі-
зація участі в даній програмі почалася з 2018 р.,
коли у жовтні Міністерство освіти і науки
України провело інформаційно-комунікативний за-
хід «EUREKA info day». Аналогічний захід у вигляді
вебінару було проведено у вересні 2019 р. Основна
мета – ознайомлення українських інноваторів та на-
уковців із можливостями програми, її практичними
інструментами, що дозволять інтенсифікувати впро-
вадження вітчизняних інноваційних науково-тех-
нічних розробок у виробництво та вихід на міжна-
родні ринки збуту.
За даними МОН, на сьогодні Україна взяла уч-
асть у виконанні 32 проєктів й співпрацювала з по-
над 30 країнами-учасницями програми «EUREKA»,
зокрема з Польщею, які виступали партнерами про-
єктів 13 разів, Чехією та Литвою – по 9 проєктів, Іс-
панією – 5 проєктів, Францією та Фінляндією по
4 проєкти; Турцією та Словенією – по 3 проєкти. За-
раз Україна спільно з Румунією та Польщею є спів-
виконавцем одного мережевого проєкту; виконав-
цем від України є Київський національний універси-
тет технологій і дизайну. Чекає на затвердження
проєкт, що виконуватиметься українською ІТ-ком-
панією спільно з представниками Канади. Основ-
С. В. Іванов, В. П. Антонюк
169
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
ною метою проєкту є розробка та впровадження єв-
ропейської платформи-сервісу для приватного капі-
талу, боргового та сімейного офісу [20]. Наведені
дані свідчать про низький рівень залученості віт-
чизняних дослідників до програми «EUREKA».
Рамкова програма ЄС з досліджень та інно-
вацій «HORIZON-2020» на сьогодні є найпотужні-
шим інструментом науково-інноваційного розвитку
на теренах Європи з фінансуванням понад 80 млрд
євро на 2014-2020 рр. Ця програма фінансує розроб-
ки від проривних майбутніх технологій до їх впро-
вадження на ринку, при цьому розмір грантів сягає
від 50 тис. євро до 10 млн євро [15]. Участь України
в «Горизонт 2020» є більш активною, оскільки укра-
їнські науково-дослідницькі інституції отримали
можливість залучатися до Програми на тих умовах,
що і країни-члени ЄС. Однак українські дослідники
мають менші навички участі у міжнародних проєк-
тах, що не забезпечує їм високих результатів у кон-
курсах. Загалом у період з 2014 по 2018 р. 694 укра-
їнські установи та організації подали на розгляд
1434 проєктні пропозиції. За підсумками цих кон-
курсів для 100 українських організацій-учасників
програми «Горизонт Європейський дослідницький
простір та Європейські програми науково-технічно-
го співробітництва» передбачено фінансування 114
проєктних пропозицій на суму 20,84 млн євро, 16 з
яких координуються українськими організаціями
[21]. Отже, із усіх українських учасників конкурсів
лише 14,4% отримали позитивний результат, а з усіх
поданих проєктів було підтримано менше 8%.
За даними МОН, починаючи з 2014 р. і до кінця
січня 2019 р. українські учасники отримали 171
грант на суму 29 690 000 євро. З них: 52,2% (87 учас-
тей, 15,51 млн євро) – середні та малі підприємства;
22,6% (59 участей, 6,7 млн євро) – наукові установи;
17,4% (49 участей, 5,15 млн євро) – ЗВО; 4,2%
(22 участі, 1,23 млн євро) – інші установи; 3,7%
(21 участь, 1,1 млн євро) – органи виконавчої влади
[22]. Можна зробити висновок про низьку залуче-
ність до участі у програмі наукових установ та ви-
щих навчальних закладів. Основні умови участі у
проєктах програми «Горизонт 2020» – актуальна до-
слідницька тема, щонайменше два партнери з євро-
пейських країн (країни-члени ЄС або країни-асоці-
йовані члени програми «Горизонт 2020») і заявка ан-
глійською мовою об'ємом 10-15 сторінок, залежно
від типу проєкту. Можливо, що перешкодою для ук-
раїнських учасників є слабкі партнерські зв’язки з
європейськими науково-дослідними установами.
Можливо перешкодою також є низька дер-
жавна фінансова підтримка участі України в міжна-
родних проєктах. Обсяг видатків загального фонду
на виконання досліджень і розробок за напрямом
бюджетного фінансування «Проєкти у межах між-
народного науково-технічного співробітництва» за
2014-2018 рр. становив 33,76 млн грн [23], що приб-
лизно відповідало 1,2 млн євро. Якщо враховувати,
що в рамках програми Горизонт за цей період було
профінансовано проєктів з участю українських
партнерів на суму більше 20 млн євро, то внесок Ук-
раїни є дуже малим. Багато програм співробітництва
вимагають фінансового внеску учасників цих про-
грам.
Незважаючи на різноманітні труднощі, за
останні десятиліття є багато прикладів наукової
співпраці з ЄС та успішної участі в проєктах про-
грами «Горизонт 2020», серед яких: проєкт ANIMA
(Aviation Noise Impact Management through Novel
Approaches – Управління авіаційним впливом за до-
помогою нових підходів) спрямовано на розробку
нових методологій та інструментів для управління
та зменшення впливу шуму на навколишнє середо-
вище, підвищення якості життя поблизу аеропортів;
ERA-PLANET (European Network for Observing Our
Changing Planet – Європейська мережа спостере-
ження за нашою зміною планети) спрямовано на
зміцнення європейського лідерства в рамках Гло-
бальної системи спостереження за Землею (GEOSS);
UKRAINE («Ukraine Replication, Awareness and
Innovation based on EGNSS» – «Реплікація, інформо-
ваність і новаторство на базі EGNSS»). Проєкт
UKRAINE було створено в січні 2015 р. згідно з Уго-
дою про співробітництво між Україною та ЄС у
сфері глобальних навігаційних супутникових сис-
тем (GNSS) [4]; ENGIMA (2017–2021), який являє
собою консорціум, у склад якого входять МСП з Ук-
раїни. Мета дослідження – вивчення наноструктур
та магнітних / п’єзоелектричних зверхрешіток, що
мають потенційне застосування в якості магніто-
електричних датчиків і телекомунікаційних прила-
дів; SeaDataCloud (2016-2020), що об’єднує 111 цент-
рів обробки даних, у тому числі Український науко-
вий центр екології моря, для розробки стандартизо-
ваної інфраструктури для управління, збору й орга-
нізації морських даних в загальноєвропейській ін-
фраструктурі [28]; Idealist2020 – є проєктом мережі
Ideal-ist – мережі національних контактних точок
(NCP) інформаційно-комунікаційних технологій
(ІКТ); проєкт «Хаб-лабораторія інтернету речей» та
інші [28].
Має місце також розвиток двосторонніх форм
співробітництва у освітньо-науковій сфері. Напри-
клад, Сілезькиий технологічний університет «Сі-
лезька політехніка в Глівіцах», який за результатами
останнього рейтингування Міністерства освіти
Польщі увійшов до топ-10 університетів з виділен-
ням додаткового фінансування на проведення на-
укових досліджень, та Інститут економіки промис-
ловості НАН України мають багаторічний досвід
співробітництва. Одним із останніх позитивних при-
кладів зміцнення зв’язків між українською акаде-
мічною та польською університетською наукою
стало надання у 2019 р. Президентом НАН України
Б. Є. Патоном Почесного патронату Національної
академії наук України для V Міжнародної наукової
конференції «Соціальний розвиток назустріч до цін-
ностей. Етика – технології – суспільство», яку орга-
С. В. Іванов, В. П. Антонюк
170
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
нізовувала кафедра прикладних соціальних наук фа-
культету організації та управління Сілезького тех-
нологічного університету (Польща), у співпраці з
Київським національним університетом будів-
ництва та архітектури (Україна), Інститутом еконо-
міки промисловості Національної академії наук Ук-
раїни (м. Київ), Лондонською академією науки та
бізнесу (Англія), Центром прикладної етики
(Банська Бистриця, Словаччина).
Метою цієї щорічної конференції є насамперед
інтеграція наукових спільнот з різних європейських
країн, обмін науковим та дослідницьким досвідом,
презентація останніх результатів теоретичних та ем-
піричних досліджень, налагодження співпраці між-
дисциплінарних дослідницьких груп. Теми конфе-
ренції включають питання, пов'язані з теорією та
практикою сталого розвитку, роллю інновацій у со-
ціально-економічному розвитку, оцінкою техноло-
гій, аксіологією інтелектуального розвитку, ідеєю
«розумного міста» та його соціально-економічними
умовами, визначенням ролі гуманітарних наук у
розвитку сучасного суспільства, права взаємних
відносин та етики, питання, пов'язані з розвитком
промисловості 4.0, штучного інтелекту та циркуляр-
ної економіки. Конференція під Почесним патрона-
том Національної академії наук України стала вели-
кою відзнакою для організаторів та підвищила пре-
стиж цієї унікальної наукової зустрічі в міжнародній
групі.
Нині в ЄС активно формується нова програма
«Горизонт Європа» (Horizon Europe) – масштабна
програма дослідження та інновацій на 100 млрд євро
для досягнення успіху на основі «Горизонт 2020».
Вона запропонована Комісією в червні 2018 р. як
частина довгострокового бюджету ЄС на 2021-
2027 рр. і є найбільш амбітною програмою дослі-
джень та інновацій ЄС в авангарді глобальних до-
сліджень та інновацій. «Горизонт Європа» є важли-
вою частиною реалізації оновленої «Європейської
програми для досліджень та інновацій – шанс Єв-
ропи формувати своє майбутнє», яка спрямована на
забезпечення глобальної конкурентоспроможності
Європи. Процес стратегічного планування буде зо-
середжений, зокрема, на глобальних викликах та єв-
ропейському стовпі конкурентоспроможності – про-
мисловості. Виходячи з того, що інвестування в на-
укові дослідження та інновації – це вкладення кош-
тів у майбутнє Європи, у знання та нові рішення для
підтримки та вдосконалення європейського способу
життя, ідентифіковано 5 науково-дослідних та інно-
ваційних місій Horizon Europe: аптація до зміни клі-
мату, включаючи трансформацію суспільства; рак;
кліматично нейтральні та розумні міста; здоровий
океан, моря, прибережні та внутрішні води; здоров'я
ґрунтів та харчування [16]. Для українських дослід-
ників важливо активно включитися в реалізації цієї
програми та використати кошти ЄС для розвитку
вітчизняної науково-дослідної сфери й інноваційної
екосистеми.
Слід відзначити, що незважаючи на наявність з
2002 р. угоди між Україною та ЄС про наукове і
технологічне співробітництво, тривалий час не було
системних дій у напрямі інтеграції України до ЄДП
та комплексного використання його можливостей.
Ще в 2017 р. було опубліковано Заключний звіт не-
залежного європейського аудиту національної сис-
теми досліджень та інновацій України, в якому ро-
билися рекомендація про те, що Україні слід упев-
нено рухатися на шляху інтернаціоналізації та від-
криття світові її системи НТІ (науки, технологій та
інноваційної діяльності). Країна має використову-
вати численні можливості, отримані завдяки участі
у Рамковій програмі «Горизонт 2020», а також ство-
рювати адекватні механізми, що сприятимуть успіху
українських учасників програми «Горизонт 2020».
Водночас, Україна повинна прийняти порядок ден-
ний Європейського наукового простору як плат-
форму для реалізації її національних реформ. Від-
критість та інтернаціоналізація сприяють форму-
ванню ефективних та передових систем НТІ [24].
Лише з 2018 р. почав формуватися більш системний
підхід інтеграції України в науково-дослідницький
простір Європи, що пов’язано з розробкою Дорож-
ньої карти.
В Європейському Союзі для розвитку науково-
технічного співробітництва впроваджено Дорожню
карту Європейського дослідницького простору на
2015-2020 рр. У 2016 р. розроблено Дорожню карту
Європейських дослідницьких інфраструктур, яка
має на меті забезпечити спільними ресурсами, екс-
пертизою для досліджень та надання сервісів біз-
несу для вирішення глобальних викликів та роз-
витку інновацій у промисловості. У Заключному
звіті незалежного європейського аудиту НІС Укра-
їни 2017 р. рекомендовано МОН України розробити
та опублікувати план дій, що включатиме поетапний
сценарій – дорожню карту виконання заходів, визна-
чених новим Законом України «Про наукову і на-
уково-технічну діяльність», в тому числі інтеграції
до ЄДП. В якості основних завдань було визначено
необхідність: підвищити якість та ефективність на-
укової бази; відкрити українські дослідження та
інновації для решти країн світу, збільшити участь
України в європейських дослідженнях; забезпечити
створення сприятливих умов для побудови іннова-
ційної економіки .
На виконання цих рекомендацій та для забезпе-
чення успішного входження України в ЄДП коле-
гією Міністерства освіти і науки України в 2018 р.
було розроблено й ухвалено Дорожню карту інте-
грації України до Європейського дослідницького
простору (ERA-UA) [25]. Враховуючи результати
і рекомендації незалежного європейського аудиту
національної системи досліджень та інновацій Ук-
раїни та на основі аналізу стану і проблем наукової
та науково-технічної діяльності (НіНТД), її резуль-
татів і результатів міжнародної співпраці в даній
сфері було визначено шість пріоритетів інтеграції
С. В. Іванов, В. П. Антонюк
171
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
української науки в ЄДП та цілі для їх досягнення
(див. таблицю). Для кожної цілі визначено заходи та
інструменти, а також індикатори їх досягнення.
Аналіз змісту Дорожньої карти вказує на те, що вона
хоч і визначає пріоритетні цілі інтеграції до ЄДП,
однак має певні упущення.
До її розробки не були залучені Мінеконом-
розвитку, інші міністерства а також національні ака-
демії наук. Документ затверджено колегією МОН,
отже Дорожня карта має внутрігалузеве значення
і стосується лише тієї частини національної дослід-
ницької системи, яка підпорядкована МОН, і не сто-
сується дослідницьких організацій академій наук та
підприємницького сектору. Тому вона має обме-
жену сферу дії, оскільки вона не забезпечує євроін-
теграцію усієї дослідницької системи України. Та-
кож Дорожня карта інтеграції України до ЄДП не-
достатньо пов’язана з стратегічними завданнями
уряду щодо розвитку України. Її аналіз за окремими
пріоритетами також показує певні упущення.
Таблиця
Пріоритети і цілі інтеграції України до Європейського дослідницького простору,
визначені ERA-UA, та її слабкі місця*
Пріоритети Цілі в рамках даного пріоритету Упущення та пропозиції
1 2 3
1. Ефективність націо-
нальної дослідницької
системи (НДС)
1) досягнення високого рівня інтеграції НДС до
ERA;
2) запровадження системи оцінки наукових уста-
нов та НіНТД в закладах ВО згідно з практикою
ЄС та з урахуванням національної специфіки;
3) забезпечення необхідного рівня фінансування
ДіР та виконання наукою функції впливу на соці-
ально-економічний розвиток держави;
4) забезпечення покращення взаємодії науки та
бізнесу
Ефективність НДС неможливе без:
1) комплексного реформування
усіх структурних блоків НДС на ос-
нові використання досвіду ЄС;
2) розвитку конкурент ного середо-
вища НДР;
3) суттєвої модернізації матеріа-
льно-технічної бази науково-до-
слідних установ;
4) комерціалізації досліджень
2а. Спільне вирішення
проблем, зумовлених
глобальними викликами
1) ефективне і раціональне використання наявних
ресурсів України в сфері науки, досліджень і тех-
нологій для вирішення глобальних викликів
шляхом вдосконалення міжнародного співробіт-
ництва;
2) покращення співпраці України з державами-
членами ЄС, асоційованими країнами і дослідни-
ками цих країн для зменшення фрагментації на-
укових досліджень та дублювання зусиль; макси-
мально ефективне використання спільних ресур-
сів для вирішення загальних проблем
Недостатня спрямованість на поси-
лення координації між органами
державної влади, науковими уста-
новами, бізнесом та громадянським
суспільством у процесі організації
міжнародної співпраці для вирі-
шення стратегічних питань роз-
витку України і наукової сфери.
Ігнорування галузевих дослідниць-
ких структур та бізнесорганізацій
2б. Оптимальне викори-
стання державних інвес-
тицій у дослідницькі ін-
фраструктури
1) розробити стратегію розвитку сучасних до-
слідницьких та е-інфраструктур;
2) забезпечення відкритого доступу до співробіт-
ництва з Європейськими дослідницькими інфра-
структурами державних наукових установ, уніве-
рситетів та інноваційних МСП
Оптимальне і ефективне викорис-
тання державних інвестицій в на-
уку можливе на основі змагального
конкурсного розподілу коштів між
усіма суб’єктами НДС у відповід-
ності до рівня їх наукової спромож-
ності
3. Вільний ринок праці
дослідників
1) створення стимулів для реалізації Стратегії у
сфері людських ресурсів для дослідників на ос-
нові Європейської хартії дослідників та Кодексу
працевлаштування наукових працівників;
2) створення стратегії «Кар’єра для молодого вче-
ного в Україні»;
3) гармонізація українського законодавства щодо
забезпечення потреб системи НіНТД, створення
можливостей та умов для залучення іноземних
фахівців та мобільності українських вчених;
4) усунення юридичних та інших бар’єрів на
шляху застосування відкритого, прозорого та за-
снованого на здобутках і кваліфікації найму до-
слідників;
5) розробка нових принципів обліку робочого
часу науково-педагогічних працівників ЗВО, які
базуються на врахуванні часу, що витрачається на
дослідження
Недостатньо уваги приділено та-
ким аспектам:
1) суттєве розширення програм об-
міну та мобільності науковців, за-
безпечення відповідного фінансу-
вання цих програм;
2) забезпечення науковцям євро-
пейського рівня відповідної заро-
бітної плати;
3) активне формування в Україні
дуального українсько-англомовно-
го дослідницького середовища
С. В. Іванов, В. П. Антонюк
172
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
Закінчення таблиці
1 2 3
4. Гендерна рівність і
комплексний гендерний
підхід у сфері науки
1) збільшення частки жінок у природничих і тех-
нічних спеціальностях на всіх рівнях ієрархії. Во-
дночас забезпечення не менш ніж 30% представ-
ництва будь-якої статі у сферах науки і дослі-
джень, де ця стать незбалансовано представлена;
2) збільшення частки жінок на рівні прийняття рі-
шень у сфері науки через інтеграцію комплекс-
ного гендерного підходу у структури і політики в
сфері науки
Збалансування кадрового складу
наукової сфери в багатьох галузях
потребує також більшого залу-
чення чоловіків до науково-дослід-
ної діяльності.
Для збільшення частки жінок у
природничих і технічних спеціаль-
ностях важливо забезпечити розви-
ток STEM-освіти
5. Оптимальні обмін та
трансфер наукових
знань
5a. Трансфер знань
та відкриті інновації
Запровадження на основі досвіду країн ЄС нових
механізмів та інструментів політики у сфері інно-
ваційної діяльності на національному рівні, мак-
симальне поширення і використання наукових ре-
зультатів для конкурентоздатної економіки, інно-
вацій та сталого розвитку. Охорона інтелектуаль-
ної власності та ефективне використання немате-
ріальних активів
Недостатньо чітко сформовано
завдання пріоритетної орієнтація
систем НТР на потреби інновацій-
ної економіки.
Необхідно акцентувати увагу на
формуванні мережевої системи ор-
ганізації НТІ на основі відкритої
науки та відкритих інновацій
5b. Відкрита наука та
цифрові інновації
Розвиток електронної інфраструктури і сервісів
досліджень та інновацій, сприяння відкритому до-
ступу до публікацій та наукових даних
Необхідне суттєве збільшення ін-
вестицій в розбудову та регулярне
оновлення електронної інфраструк-
тури
6. Міжнародне співробі-
тництво
Інтернаціоналізація наукових досліджень, розро-
бок та інновацій України
Передусім необхідно узгодження
Національної наукової політики з
науковою політикою ЄС
* Складено авторами на основі джерела [25].
Усі визначені пріоритети й цілі мають акту-
альне значення для України, однак до їх реалізації
мають бути залучені всі суб’єкти науково-дослідної
сфери України. Крім того, вони мають бути спрямо-
вані на вирішення реальних проблем низького тех-
нологічного розвитку вітчизняної економіки. В До-
рожній карті науково-дослідна сфера розглядається
відокремлено від інноваційного процесу. Однак
розбудова національної дослідницької системи та її
інтеграція в НДП ЄС неможлива без побудови інно-
ваційної економіки, яка формує потребу в дослі-
дженнях та наукових розробках. На це особливу
увагу звертали експерти Заключного звіту незалеж-
ного європейського аудиту національної системи
досліджень та інновацій України, які розглядають
дослідження та інновації в тісному взаємозв’язку.
Вони наголошують, що Україна зобов’язана зро-
бити питання про розвиток досліджень та іннова-
цій одним із пріоритетних пунктів національного
порядку денного. Цього стосується Рекомендація
24 – розробити міжвідомчу Стратегію досліджень
та інновацій та План дій, зосереджений на пріори-
тетних сферах, що забезпечить інновації на основі
науки та технологій [24]. У зв’язку з цим необхідно
суттєво підвищити роль Національної академії наук
України у формуванні інституційних та наукових за-
сад інтеграції в ЄДП. В зв’язку з цим пропонується
викласти п. 2.1.8 Статуту Національної академії
наук України в наступній редакції: «Забезпечення
постійної участі НАН України, регіональних цент-
рів НАН України та МОН України та наукових
установ НАН України у міжнародному науковому
та науково-технічному співробітництві шляхом
створення філій та представництв НАН України, її
регіональних центрів та установ при наукових і освіт-
ніх закладах у першу чергу країн-членів ЄС з метою
розширення можливостей публікації результатів до-
сліджень у виданнях, включених до міжнародних
наукометричних баз, всебічного вивчення та впро-
вадження в Україні корисного зарубіжного досвіду,
розвиток співпраці на основі угод НАН України, ре-
гіональних центрів НАН України та МОН України
та її наукових установ з міжнародними й зарубіж-
ними академіями наук, провідними університетами,
науковими товариствами і установами, делегування
її представників до міжнародних наукових рад, ко-
місій й інших міжнародних консультативних орга-
нів, створення спільних лабораторій, надання до-
даткової підтримки виданню наукових праць віт-
чизняних вчених в Україні та за кордоном інозем-
ними мовами, забезпечення належного захисту і ре-
алізації прав вітчизняних вчених на створені ними
об’єкти інтелектуальної власності».
Новий старт Європи в сфері досліджень та
інновацій з 2015 р. набуває чітких форм переходу
від побудови Європейського дослідницького про-
стору до побудови Європейської інноваційної еко-
системи, яка заснована на парадигмі Відкритих
інновацій, Відкритої науки та Відкритості до світу
[26]. Саме на таких засадах має базуватися інтегра-
ція України в ЄДП.
Висновки та напрями подальших дослі-
джень. За роки незалежності в Україні було сфор-
мовано нормативно-правові засади євроінтеграцій-
ного вектору розвитку України у науково-дослідній
сфері. Співпраця між європейськими і українськими
С. В. Іванов, В. П. Антонюк
173
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
дослідницькими установами посилюється, однак за-
лишається на досить низькому рівні і поки що вона
мало позначається на інноваційному розвитку Укра-
їни. За період з 2014 по 2018 р. лише кожна сьома
вітчизняна науково-дослідна установа подавала за-
явки на участь в європейських конкурсах, із усіх ук-
раїнських учасників конкурсів лише 14,4% отри-
мали позитивний результат, а з усіх поданих проєк-
тів було підтримано менше 8%. Україна не вико-
ристовує усіх можливостей для науково розвитку
від співробітництва у науково-технологічній сфері з
ЄС. Для забезпечення більш активної інтеграції на-
уково-дослідної сфери в ЄДП Міністерством освіти
і науки України в 2018 р. було розроблено й ухва-
лено Дорожню карту інтеграції України до Європей-
ського дослідницького простору (ERA-UA). Аналіз
її змісту свідчить про її обмежений характер.
Завдання забезпечення ефективної інтеграції
науково-дослідної системи України до Європей-
ського дослідницького простору залишається акту-
альним. Його вирішення потребує доопрацювання
Дорожньої карти шляхом залучення до цього про-
цесу усіх суб’єктів системи досліджень та інновацій.
Проблема в тому, що Україна має досить розвинену
науково-дослідну систему, що складається з дослід-
ницьких організацій національної академії наук, га-
лузевих академій, підприємницького сектору та до-
слідницьких підрозділів ВНЗ, які не мають єдиного
органу управління і координації, слабко взаємоді-
ють між собою та з інноваційною сферою. Це обу-
мовлює відсутність єдиного центру управління у
сфері НДР та координації міжнародного співробіт-
ництва у науково-дослідній сфері. Нині ця функція
покладена на МОН, однак МОН опікується діяльні-
стю підпорядкованих йому освітніх та науково-до-
слідних організацій, значна частка науково-дослід-
них структур (підприємницького сектору та галузе-
вих академій наук) знаходиться поза межами впливу
МОН, що не забезпечує комплексного євроінтегра-
ційного вектору розвитку в науково-технологічній
сфері.
У цьому процесі головну координуючу роль
має відігравати Національна рада України з питань
розвитку науки і технологій, яка утворюється при
Кабінеті Міністрів України з метою забезпечення
ефективної взаємодії представників наукової гро-
мадськості, органів виконавчої влади та реального
сектору економіки у формуванні та реалізації єдиної
державної політики у сфері наукової і науково-тех-
нічної діяльності. В забезпеченні інтеграції в ЄДП
має бути суттєво підвищена роль НАН України та
національних галузевих академій наук.
Виходячи з викладеного вище, актуальними на-
прямками подальших досліджень у даній сфері ма-
ють бути: удосконалення інституціональних засад
євроінтеграційних процесів в науково-дослідній
сфері; актуалізація напрямків співпраці; розробка
ефективних механізмів співробітництва на взаємо-
вигідній основі.
Література
1. Круглашов А. Співпраця України та Європей-
ського Союзу в галузі освіти і науки. Політичний ме-
неджмент. 2005. №4. С. 115-126. 2. Краєвська О.
Угода про асоціацію між Україною та ЄС: співпраця у
сфері освіти і науки. Вісник Львівського університету.
Серія міжнародні відносини. 2014. Вип. 36, ч. 2. С. 90–
97. 3. Доповідь УС ПГС Україна-ЄС «Імплементація
євроінтеграційних реформ у сфері науки і технологій»
(станом на 5.11.2017 р.). URL: http://www.nas.gov.ua/
tradeunion/news/Documents/%D0%94%D0%BE%D0%B
F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C%20
%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0
%BD%D0%B0-%D0%84%D0%A1%2016.11.17.pdf.
4. Рилач Н. Використання можливостей угоди про асо-
ціацію між Україною та Європейським Союзом для ін-
теграції в європейський дослідницький простір. Вісник
Київського національного університету імені Тараса
Шевченка. Міжнародні відносини. 2017. № 1/2(47/48).
С. 43-49. 5. Лозовий В. С. Врахування національних
інтересів у процесі інтеграції української науки у сві-
товий дослідницький простір / Національний інститут
стратегічних досліджень. URL: http://old2.niss.gov.ua/
content/articles/files/111AZ_Lozovyi_24.09.2018-4ddff.
pdf. 6. Стріха М. Українська наука на шляху до Єв-
ропи: здобутки, проблеми і перспективи. Дзеркало ти-
жня. 2019. № 1. 7. Іванов С. В., Антонюк В. П., Ля-
шенко В. І. Інституційні засади європейської інтегра-
ції України в науково-дослідній сфері та напрями їх
удосконалення. Science, society, education: topical issues
and development prospects. Abstracts of VII International
Scientific and Practical Conference Kharkiv, Ukraine 7-9
June 2020, p. 823-830. 8. Угода між Україною та Євро-
пейським Співтовариством про наукове і технологічне
співробітництво {Угоду ратифіковано Законом N 368-
IV (368-15) від 25.12.2002}. Документ 994_194, дію
відновлено, поточна редакція від 15.07.2015 р. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_194#Text.
9. Угода між Україною і Європейським Союзом про
участь України у програмі Європейського Союзу Го-
ризонт 2020 - Рамкова програма з досліджень та інно-
вацій (2014-2020). Документ 984_018. {Угоду ратифі-
ковано Законом № 604-VIII від 15.07.2015} URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_018. 10. Угода
про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Єв-
ропейським Союзом, Європейським співтовариством з
атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої
сторони. Документ 984_011, поточна редакція від
30.11.2015, підстава - v2980321-15. URL: https: //zakon.
rada.gov.ua/laws/show/984_011. 11. Перелік чинних
угод, договорів, меморандумів. URL: https://mon.gov.
ua/ua/ministerstvo/diyalnist/mizhnarodna-dilnist/mizhna
rodni-naukovi-proekti/perelik-chinnih-ugod-dogovoriv-
memorandumiv. 12. Наукове співробітництво. Урядо-
вий офіс координації європейської та євроатлантичної
інтеграції. URL: https://eu-ua.org/uryadovyy-ofis-koordy
naciyi-yevropeyskoyi-ta-yevroatlantychnoyi-integraciyi.
13. Europe 2020 Flagship Initiative Innovation Union.
URL: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do
?uri= COM:2010:0546:FIN:en:PDF. 14. Сіденко В. Р.
Інноваційна модель розвитку ЄС – від Лісабонської
С. В. Іванов, В. П. Антонюк
174
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
стратегії до "Європи-2020". Проблеми інноваційноінве-
стиційного розвитку. 2011. № 1. С. 114–116. 15. Ім-
плементація євроінтеграційних реформ у сфері науки
й технологій. Доповідь Платформи громадянського су-
спільства Україна-ЄС. Київ, 15 листопада 2017 року.
URL: http://eu-ua-csp.org.ua/csp-activity/analytics/98-
dopovid-pgs-science. 16. Бюджет ЄС на 2021-2027
роки: Комісія вітає попередню угоду щодо програми
"Горизонт Європа", майбутньої програми досліджень
та інновацій. URL: https://ec.europa.eu/commission/ pres
scorner/ detail/en/IP_19_1676. 17. COST – European
Cooperation in the field of Scientific and Technical
research. URL: http://www.cost.esf.org. 18. Європейсь-
кий дослідницький простір та Європейські програми
науково-технічного співробітництва. URL: http:
//www1.nas.gov.ua/svit/Article/Pages/18_1314_2.aspx.
19. EUREKA — European Research Coordination Agen-
cy. URL: http://www.eurekanetwork.org/. 20. EUREKA
info day. URL: https://mon.gov.ua/ua/nauka/innovacijna-
diyalnist-ta-transfer-tehnologij/zahodi/eureka-info-day.
21. Наука і технології, cпівробітництво у сфері кос-
мосу. Представництво України при ЄС. URL: https:
//ukraine-eu.mfa.gov.ua/posolstvo/galuzeve-spivrobitnict
vo/nauka-i-tehnologiyi-cpivrobitnictvo-u-sferi-kosmosu.
22. ГОРИЗОНТ 2020. Інформація МОН. URL: https:
//mon.gov.ua/ua/tag/gorizont-2020. 23. Стан розвитку
науки і техніки, результати наукової і науково-техніч-
ної діяльності за 2018 рік. Аналітична довідка. Мініс-
терство освіти і науки України. Київ: Український ін-
ститут науково-технічної експертизи та інформації,
2019. 117 с. 24. Заключний звіт незалежного європей-
ського аудиту національної системи досліджень та
інновацій України. Інструмент політичної підтримки
програми «Горизонт 2020». Європейська комісія, 2017.
URL: http://inno.nung.edu.ua/sites/default/files/news/re
zultaty_mizhnarodnogo_audytu_ukrayinskoyi_naukypere
klad_ukrayinskoyu/uk/files/ki_ax_16_008_uk_n_transl.p
df. 25. Дорожня карта інтеграції України до Європей-
ського дослідницького простору (ERA-UA). URL:
https://mon.gov.ua/storage/app/media/kolegiya-ministerst
va/2018/05/1-dorozhnya-karta-integratsii-ukraini-do-evro.
pdf. 26. Open Innovation, Open Science, Open to the
World – a vision for Europe/ Directorate-General for
Research and Innovation. European Commission/B-1049
Brussels, 2016. Р. 106. URL: http://ec.europa.eu/news
room/dae/document.cfm?doc_id=16022. 27. Україна –
ЄС. Дані офіційного сайту Європейського союзу. URL:
https://ec.europa.eu/info/research-and-innovation/strategy
/international-cooperation/ukraine_en. 28. Громадська
організація «Агенція європейських інновацій». URL:
https://aei.org.ua/about_ua/
References
1. Kruhlashov A. (2005). Spivpratsia Ukrainy ta
Yevropeiskoho Soiuzu v haluzi osvity i nauky [Coopera-
tion between Ukraine and the European Union in the field
of education and science]. Politychnyi menedzhment –
Political management, 4, рр. 115-126 [in Ukrainian].
2. Kraievska O. (2014). Uhoda pro asotsiatsiiu mizh
Ukrainoiu ta YeS: spivpratsia u sferi osvity i nauky [Asso-
ciation Agreement between Ukraine and the EU:
cooperation in education and science]. Visnyk Lvivskoho
universytetu. Seriia mizhnarodni vidnosyny – Bulletin of
Lviv University. International relations series, Issue. 36,
Part 2. pp. 90–97 [in Ukrainian].
3. Report of the CSS Ukraine-EU CSS "Imple-
mentation of European integration reforms in the field of
science and technology" (as of November 5, 2017).
Retrieved from http://www.nas.gov.ua/tradeunion/news/
Documents/%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0
%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C%20%D0%A3%D0%
BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-%
D0%84%D0%A1%2016.11.17.pdf [in Ukrainian].
4. Rylach N. (2017). Vykorystannia mozhlyvostei
uhody pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu ta Yevropeiskym
Soiuzom dlia intehratsii v yevropeiskyi doslidnytskyi
prostir [Using the possibilities of the Association
Agreement between Ukraine and the European Union for
integration into the European Research Area]. Visnyk
Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa
Shevchenka. Mizhnarodni vidnosyny – Bulletin of Taras
Shevchenko National University of Kyiv. International
relations, 1/2(47/48), рр. 43-49 [in Ukrainian].
5. Lozovyi V. S. (2018). Vrakhuvannia natsionalnykh
interesiv u protsesi intehratsii ukrainskoi nauky u svitovyi
doslidnytskyi prostir [Consideration of national interests in
the process of integration of Ukrainian science into the
world research space]. Retrieved from http://old2.niss.
gov.ua/content/articles/files/111AZ_Lozovyi_24.09.2018
- 4ddff. pdf [in Ukrainian].
6. Strikha M. (2019). Ukrainska nauka na shliakhu do
Yevropy: zdobutky, problemy i perspektyvy [Ukrainian
science on the way to Europe: achievements, problems and
prospects]. Dzerkalo tyzhnia – Mirror of the week, 1 [in
Ukrainian].
7. Ivanov S. V., Antoniuk V. P., Liashenko V. I.
(2020). Іnstitutional principles of European integration of
Ukraine in the research sphere and directions of their
improvement. Science, society, education: topical issues
and development prospects, рp. 823-830. Abstracts of VII
International Scientific and Practical Conference. Kharkiv
[in Ukrainian].
8. Agreement between Ukraine and the European
Community on scientific and technological cooperation
(Agreement ratified by Law No. 368-IV (368-15) of
December 25, 2002). Document 994_194, action restored,
current version dated 15.07.2015. Retrieved from
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_194#Text [in
Ukrainian].
9. Agreement between Ukraine and the European
Union on Ukraine's participation in the European Union
program Horizon 2020 - Framework Program for Research
and Innovation (2014-2020). Document 984_018. (The
agreement was ratified by Law № 604-VIII of July 15,
2015). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/984_018 [in Ukrainian].
10. Association Agreement between Ukraine, of the
one part, and the European Union, the European Atomic
Energy Community and their Member States, of the other
part. Document 984_011, current version dated
30.11.2015, basis - v2980321-15. Retrieved from https:
//zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011 [in Ukrainian].
С. В. Іванов, В. П. Антонюк
175
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
11. List of current agreements, contracts, memoran-
da. (n.d.). Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/minister-
stvo/diyalnist/mizhnarodna-dilnist/mizhnarodni-naukovi-
proekti/perelik-chinnih-ugod-dogovoriv-memorandumiv
[in Ukrainian].
12. Scientific cooperation. Government Office for
Coordination of European and Euro-Atlantic Integration.
(n.d.). Retrieved from https://eu-ua.org/uryadovyy-ofis-
koordynaciyi-yevropeyskoyi-ta-yevroatlantychnoyi-
integraciyi [in Ukrainian].
13. Europe 2020 Flagship Initiative Innovation
Union. Retrieved from http://eur-lex.europa.eu/LexUri
Serv/LexUriServ.do?uri=COM:2010:0546:FIN:en:PDF.
14. Sidenko V. R. (2011). Innovatsiina model rozvyt-
ku YeS – vid Lisabonskoi stratehii do "Yevropy-2020" [Іn-
novative model of EU development - from the Lisbon
Strategy to "Europe 2020"]. Problemy innovatsiino
investytsiinoho rozvytku – Problems of innovation and
investment development, 1, рр. 114–116 [in Ukrainian].
15. Implementatsiia yevrointehratsiinykh reform u
sferi nauky y tekhnolohii [Implementation of European
integration reforms in the field of science and technology].
(2017). Kyiv. Retrieved from http://eu-ua-csp.org.ua/csp-
activity/analytics/98-dopovid-pgs-science [in Ukrainian].
16. EU budget for 2021-2027: Commission wel-
comes preliminary agreement on Horizon Europe, future
research and innovation program. Retrieved from
https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/IP_
19_1676 [in Ukrainian].
17. COST – European Cooperation in the field of
Scientific and Technical research. Retrieved from
http://www.cost.esf.org.
18. European Research Area and European Programs
of Scientific and Technical Cooperation. Retrieved from
http://www1.nas.gov.ua/svit/Article/Pages/18_1314_2.asp
x [in Ukrainian].
19. EUREKA — European Research Coordination
Agency. Retrieved from http://www.eurekanetwork.org/.
20. EUREKA info day. Retrieved from https:
//mon.gov.ua/ua/nauka/innovacijna-diyalnist-ta-transfer-
tehnologij/zahodi/eureka-info-day.
21. Science and technology, cooperation in space.
Representation of Ukraine to the EU. Retrieved from
https://ukraine-eu.mfa.gov.ua/posolstvo/galuzeve-spivro
bitnictvo/nauka-i-tehnologiyi-cpivrobitnictvo-u-sferi-kos
mosu [in Ukrainian].
22. HORIZON 2020. Information of the Ministry of
Education and Science. Retrieved from https://mon.gov.
ua/ua/tag/gorizont-2020 [in Ukrainian].
23. Stan rozvytku nauky i tekhniky, rezultaty
naukovoi i naukovo-tekhnichnoi diialnosti za 2018 rik.
Analitychna dovidka [The state of development of science
and technology, the results of scientific and scientific and
technical activities in 2018]. (2019). Kyiv, Ukrainskyi
instytut naukovo-tekhnichnoi ekspertyzy ta informatsii [in
Ukrainian].
24. Final report of the independent European audit of
the national research and innovation system of Ukraine.
Horizon 2020 political support tool. (2017). Retrieved
from http://inno.nung.edu.ua/sites/default/files/news/rezul
taty_mizhnarodnogo_audytu_ukrayinskoyi_naukyperekla
d_ukrayinskoyu/uk/files/ki_ax_16_008_uk_n_transl.pdf
[in Ukrainian].
25. Roadmap for Ukraine's integration into the
European Research Area (ERA-UA). Retrieved from
https://mon.gov.ua/storage/app/media/kolegiya-
ministerstva/2018/05/1-dorozhnya-karta-integratsii-
ukraini-do-evro.pdf [in Ukrainian].
26. Open Innovation, Open Science, Open to the
World – a vision for Europe. (2016). Directorate-General
for Research and Innovation. European Commission/B-
1049. Brussels. Р. 106. Retrieved from http://ec.europa.eu/
newsroom/dae/document.cfm?doc_id=16022.
27. Ukraine - EU. Data from the official website of
the European Union. Retrieved from https://ec.europa.eu/
info/research-and-innovation/strategy/international-coope
ration/ukraine_en.
28. European Innovation Agency, Non-Govern-
mental Organization. Retrieved from https://aei.org.ua/
about_ua/ [in Ukrainian].
Іванов С. В., Антонюк В. П. Європейський до-
слідницький простір та Україна: проблеми і перс-
пективи інтеграції
У статті обґрунтовано необхідність європейської
інтеграції України у науково-дослідній сфері та викла-
дено нормативно-правові засади євроінтеграційних
процесів. Розкрито сутність, основні риси, завдання та
принципи формування Європейського дослідницького
простору, надана характеристика основним програмам
науково-технічного співробітництва в рамках ЄС. Осо-
блива увага приділена висвітленню змісту програмам
COST, EUREKA, HORIZON-2020, при цьому здійс-
нено аналіз участі України в цих програмах, наявних
досягнень та проблем. Зроблено висновок, що Україна
не використовує усіх можливостей співробітництва у
науково-технологічній сфері з ЄС. Здійснено оцінку
змісту розробленої МОН Дорожньої карти інтеграції
України до Європейського дослідницького простору та
визначено її слабкі місця. Дорожня карта є внутрігалу-
зевим документом, має обмежену сферу дії, оскільки
стосується лише тієї частини національної дослідниць-
кої системи, яка підпорядкована МОН, і не охоплює
дослідницькі організації академій наук та підприєм-
ницького сектору. Також в Дорожній карті науково-до-
слідна сфера розглядається відірвано від інноваційного
процесу. Зроблено висновок, що вона не забезпечує єв-
роінтеграцію усієї дослідницької системи України,
тому потребує доопрацювання. Розроблено пропозиції
щодо удосконалення інституціональних умов забезпе-
чення ефективної інтеграції України в Європейський
дослідницький простір в умовах розгортання нової
програми Horizon Europe на 2021-2027 роки. Обґрунто-
вано, що головну координуючу роль у цьому процесі
має відігравати Національна рада України з питань
розвитку науки і технологій.
Ключові слова: науково-дослідна сфера, євроінте-
грація, науково-технічне співробітництво, Європей-
ський дослідницький простір, Горизонт 2020, Дорожня
карта.
С. В. Іванов, В. П. Антонюк
176
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
Ivanov S., Antonyuk V. European Research Space
and Ukraine: Problems and Prospects for Integration
The article substantiates the need for Ukraine's Euro-
pean integration in the research sphere, outlines the regu-
latory and legal principles of The European integration pro-
cesses. The content, main features, tasks and principles of
the formation of the European research space are revealed,
the parameters of the main programs of scientific and tech-
nical cooperation within the EU are laid out. Particular at-
tention is paid to the coverage of the content of THE pro-
grams COST, EUREKA, HORI-2020, made an analysis of
Ukraine's participation in these programs, existing achieve-
ments and problems. It is concluded that Ukraine does not
use all opportunities for cooperation in the scientific and
technological sphere with the EU. The content of the
Roadmap for Ukraine's integration into the European re-
search space developed by the Ministry of Education and
Science has been assessed and its weaknesses have been
revealed. The roadmap is an intra-industry document, has
a limited scope, as it does not apply to research organiza-
tions of academic science and business. Also in the road
map, the research sphere is considered in isolation from the
innovation process. It is concluded that it does not provide
European integration of the entire research system of
Ukraine, so it needs to be improved. Proposals have been
made to improve the institutional environment for
Ukraine's effective integration into the European research
space with the launch of the new Horizon Europe pro-
gramme for 2021-2027. It is justified that the main coordi-
nating role in this process should be played by the National
Council of Ukraine for the Development of Science and
Technology.
Keywords: Research, European integration, scientific
and technical cooperation, European Research Space,
Horizon 2020, Roadmap.
Иванов С. В., Антонюк В. П. Европейское ис-
следовательское пространство и Украина: про-
блемы и перспективы интеграции
В статье обоснована необходимость евроинтегра-
ции Украины в научно-исследовательской сфере, изло-
жены нормативно-правовые принципы евроинтеграци-
онных процессов. Раскрыты содержание, основные
черты, задачи и принципы формирования европей-
ского исследовательского пространства, изложены па-
раметры основных программ научно-технического со-
трудничества в рамках ЕС. Особое внимание уделяется
освещению содержания программ COST, EUREKA,
HORIZON-2020, сделан анализ участия Украины в
этих программах, имеющихся достижений и проблем.
Сделан вывод, что Украина не использует всех воз-
можностей сотрудничества в научно-технологической
сфере с ЕС. Произведена оценка содержания разрабо-
танной Министерством образования и науки Дорож-
ной карты интеграции Украины в европейское научно-
исследовательское пространство и выявлены ее слабые
моменты. Дорожная карта является внутриотраслевым
документом, имеет ограниченную сферу действия, так
как не распространяется на исследовательские органи-
зации академической науки и бизнеса. Также в «до-
рожной карте» научно-исследовательская сфера рас-
сматривается в отрыве от инновационного процесса.
Сделан вывод, что она не обеспечивает евроинтегра-
цию всей исследовательской системы Украины, по-
этому ее необходимо усовершенствовать. Были вне-
сены предложения об улучшении институциональной
среды для эффективной интеграции Украины в евро-
пейское научно-исследовательское пространство в
условиях развертывания новой программы Horizon
Europe на 2021-2027 годы. Обосновано, что главную
координирующую роль в этом процессе должен играть
Национальный совет Украины по развитию науки и
техники.
Ключевые слова: научно-исследовательская сфе-
ра, евроинтеграция, научно-техническое сотрудниче-
ство, Европейское исследовательское пространство,
Горизонт 2020, Дорожная карта.
Стаття надійшла до редакції 27.07.2020
Прийнято до друку 15.09.2020
|