Дослідження можливості підвищення рівня зайнятості в Україні за результатами аналізу проблем безробіття
У статті досліджено стан безробіття в Україні, зокрема встановлено, що фінансово-економічна криза, пов'язана з військовими діями всередині країни, і коронавірусна інфекція суттєво загострили цю проблему. Це проявилося в першу чергу в зменшенні частки економічно активного населення працездатного...
Gespeichert in:
| Datum: | 2020 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2020
|
| Schriftenreihe: | Економічний вісник Донбасу |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/173859 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Дослідження можливості підвищення рівня зайнятості в Україні за результатами аналізу проблем безробіття / В.Б. Гітіс, М.М. Маргієва, С.С. Дріго, А.О. Юркін // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 3 (61). — С. 198-204. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-173859 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1738592020-12-24T01:26:32Z Дослідження можливості підвищення рівня зайнятості в Україні за результатами аналізу проблем безробіття Гітіс, В.Б. Маргієва, М.М. Дріго, С.С. Юркін, А.О. Менеджмент персоналу У статті досліджено стан безробіття в Україні, зокрема встановлено, що фінансово-економічна криза, пов'язана з військовими діями всередині країни, і коронавірусна інфекція суттєво загострили цю проблему. Це проявилося в першу чергу в зменшенні частки економічно активного населення працездатного віку в чисельності населення в цілому і зростання чисельності безробітного населення працездатного віку. Також встановлено, що, внутрішнє переселення і зростання за рахунок цього рівня безробіття, а також посилення еміграційних намірів серед внутрішньо переміщених осіб на тлі і так досить високої чисельності працюючих за кордоном. А також криза, викликана коронавірусною інфекцією, без перебільшення внесли суттєві корективи в український ринок праці. У сфері зайнятості спостерігалося суттєве зменшення кількості вакансій одночасно зі зростанням числа безробітних громадян. У першу чергу роботу втратили ті, хто неформально працював в галузях, діяльність яких була зупинена на час карантину. До них додалися і трудові мігранти, які повернулися в Україну, втративши роботу за кордоном. Сьогодні всі ці люди опинилися на роздоріжжі. Запропоновано можливі шляхи зниження безробіття в країні. Зниження рівня безробіття сприятиме економічному розвитку України. Але подолання цієї проблеми потребує реалізації комплексу рішень, починаючи від адекватного розподілу державного замовлення при підготовці спеціалістів у навчальних закладах і завершуючи проведенням економічних реформ та залученням інвестицій. Реальну ситуацію, яка сталася наразі в Україні, можемо бачити і без статистики. Враховуючи демографічну ситуацію, що склалася в різних регіонах України, а також карантин, можна передбачити, що при нинішньому рівні створення нових робочих місць і природному прирості населення рівень безробіття в регіонах у майбутньому набуде ще більшої гостроти. В статье исследовано состояние безработицы в Украине, в частности установлено, что финансово-экономический кризис, связанный с военными действиями внутри страны, и коронавирусная инфекция существенно обострили эту проблему. Это проявилось в первую очередь в уменьшении доли экономически активного населения трудоспособного возраста в численности населения в целом и росте численности безработного населения трудоспособного возраста. Также установлено, что внутреннее переселение и рост за счет этого уровня безработицы, а также усиление эмиграционных намерений среди внутренне перемещенных лиц на фоне и так достаточно высокой численности работающих за рубежом, а также кризис, вызванный коронавирусной инфекцией, без преувеличения внесли существенные коррективы в украинский рынок труда. В сфере занятости наблюдалось существенное уменьшение количества вакансий одновременно с ростом числа безработных граждан. В первую очередь работу потеряли те, кто неформально работал в отраслях, деятельность которых была остановлена на время карантина. К ним добавились и трудовые мигранты, которые вернулись в Украину, потеряв работу за рубежом. Сегодня все эти люди оказались на распутье. Предложены возможные пути снижения безработицы в стране. Снижение уровня безработицы будет способствовать экономическому развитию Украины. Но преодоление этой проблемы требует реализации комплекса решений, начиная от адекватного распределения государственного заказа при подготовке специалистов в учебных заведениях и заканчивая проведением экономических реформ и привлечением инвестиций. Реальную ситуацию, которая произошла сегодня в Украине, можем видеть и без статистики. Учитывая демографическую ситуацию в разных регионах Украины, а также карантин, можно предвидеть, что при нынешнем уровне создания новых рабочих мест и естественном приросте населения уровень безработицы в регионах в будущем приобретет еще большую остроту. The article examines the state of unemployment in Ukraine, in particular, it is established that the financial and economic crisis associated with hostilities within the country, and coronavirus infection have significantly exacerbated this problem. This manifested itself primarily in a decrease in the share of economically active population of working age in the population as a whole and an increase in the number of unemployed population of working age. It is also established that internal resettlement and growth due to this level of unemployment, as well as the strengthening of emigration intentions among internally displaced persons against the background of a fairly high number of workers abroad. As well as the crisis caused by coronavirus infection, without exaggeration, made significant adjustments to the Ukrainian labor market. In the field of employment, there was a significant decrease in the number of vacancies along with an increase in the number of unemployed citizens. First of all, those who worked informally in industries whose activities were suspended during quarantine lost their jobs. They were joined by migrant workers who returned to Ukraine after losing their jobs abroad. Today, all these people are at a crossroads. Possible ways to reduce unemployment in the country are suggested. Reducing unemployment will contribute to Ukraine's economic development. But overcoming this problem requires the implementation of a set of solutions, ranging from adequate distribution of public procurement in the training of specialists in educational institutions and ending with economic reforms and investment. The real situation that has happened now in Ukraine can be seen without statistics. Given the demographic situation in different regions of Ukraine, as well as quarantine, we can predict that at the current level of job creation and natural population growth, unemployment in the regions in the future will become even more acute. 2020 Article Дослідження можливості підвищення рівня зайнятості в Україні за результатами аналізу проблем безробіття / В.Б. Гітіс, М.М. Маргієва, С.С. Дріго, А.О. Юркін // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 3 (61). — С. 198-204. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1817-3772 DOI: 10.12958/1817-3772-2020-3(61)-198-204 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/173859 331.5(477) uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Менеджмент персоналу Менеджмент персоналу |
| spellingShingle |
Менеджмент персоналу Менеджмент персоналу Гітіс, В.Б. Маргієва, М.М. Дріго, С.С. Юркін, А.О. Дослідження можливості підвищення рівня зайнятості в Україні за результатами аналізу проблем безробіття Економічний вісник Донбасу |
| description |
У статті досліджено стан безробіття в Україні, зокрема встановлено, що фінансово-економічна криза, пов'язана з військовими діями всередині країни, і коронавірусна інфекція суттєво загострили цю проблему. Це проявилося в першу чергу в зменшенні частки економічно активного населення працездатного віку в чисельності населення в цілому і зростання чисельності безробітного населення працездатного віку. Також встановлено, що, внутрішнє переселення і зростання за рахунок цього рівня безробіття, а також посилення еміграційних намірів серед внутрішньо переміщених осіб на тлі і так досить високої чисельності працюючих за кордоном. А також криза, викликана коронавірусною інфекцією, без перебільшення внесли суттєві корективи в український ринок праці. У сфері зайнятості спостерігалося суттєве зменшення кількості вакансій одночасно зі зростанням числа безробітних громадян. У першу чергу роботу втратили ті, хто неформально працював в галузях, діяльність яких була зупинена на час карантину. До них додалися і трудові мігранти, які повернулися в Україну, втративши роботу за кордоном. Сьогодні всі ці люди опинилися на роздоріжжі.
Запропоновано можливі шляхи зниження безробіття в країні. Зниження рівня безробіття сприятиме економічному розвитку України. Але подолання цієї проблеми потребує реалізації комплексу рішень, починаючи від адекватного розподілу державного замовлення при підготовці спеціалістів у навчальних закладах і завершуючи проведенням економічних реформ та залученням інвестицій.
Реальну ситуацію, яка сталася наразі в Україні, можемо бачити і без статистики. Враховуючи демографічну ситуацію, що склалася в різних регіонах України, а також карантин, можна передбачити, що при нинішньому рівні створення нових робочих місць і природному прирості населення рівень безробіття в регіонах у майбутньому набуде ще більшої гостроти. |
| format |
Article |
| author |
Гітіс, В.Б. Маргієва, М.М. Дріго, С.С. Юркін, А.О. |
| author_facet |
Гітіс, В.Б. Маргієва, М.М. Дріго, С.С. Юркін, А.О. |
| author_sort |
Гітіс, В.Б. |
| title |
Дослідження можливості підвищення рівня зайнятості в Україні за результатами аналізу проблем безробіття |
| title_short |
Дослідження можливості підвищення рівня зайнятості в Україні за результатами аналізу проблем безробіття |
| title_full |
Дослідження можливості підвищення рівня зайнятості в Україні за результатами аналізу проблем безробіття |
| title_fullStr |
Дослідження можливості підвищення рівня зайнятості в Україні за результатами аналізу проблем безробіття |
| title_full_unstemmed |
Дослідження можливості підвищення рівня зайнятості в Україні за результатами аналізу проблем безробіття |
| title_sort |
дослідження можливості підвищення рівня зайнятості в україні за результатами аналізу проблем безробіття |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2020 |
| topic_facet |
Менеджмент персоналу |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/173859 |
| citation_txt |
Дослідження можливості підвищення рівня зайнятості в Україні за результатами аналізу проблем безробіття / В.Б. Гітіс, М.М. Маргієва, С.С. Дріго, А.О. Юркін // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 3 (61). — С. 198-204. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT gítísvb doslídžennâmožlivostípídviŝennârívnâzajnâtostívukraínízarezulʹtatamianalízuproblembezrobíttâ AT margíêvamm doslídžennâmožlivostípídviŝennârívnâzajnâtostívukraínízarezulʹtatamianalízuproblembezrobíttâ AT drígoss doslídžennâmožlivostípídviŝennârívnâzajnâtostívukraínízarezulʹtatamianalízuproblembezrobíttâ AT ûrkínao doslídžennâmožlivostípídviŝennârívnâzajnâtostívukraínízarezulʹtatamianalízuproblembezrobíttâ |
| first_indexed |
2025-07-15T10:39:46Z |
| last_indexed |
2025-07-15T10:39:46Z |
| _version_ |
1837709119702695936 |
| fulltext |
В. Б. Гітіс, М. М. Маргієва, С. С. Дріго, А. О. Юркін
198
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
УДК 331.5(477) doi: 10.12958/1817-3772-2020-3(61)-198-204
В. Б. Гітіс,
кандидат технічних наук,
ORCID 0000-0002-7434-8259,
М. М. Маргієва,
С. С. Дріго,
А. О. Юркін,
Донбаська державна машинобудівна академія, м. Краматорськ
ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТІ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЗАЙНЯТОСТІ В УКРАЇНІ
ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ АНАЛІЗУ ПРОБЛЕМ БЕЗРОБІТТЯ
Постановка проблеми. Однією із найгострі-
ших соціально-економічних проблем розвитку су-
часної української економіки є безробіття, що ви-
кликане як об'єктивними, так і суб'єктивними обста-
винами. З одного боку, це невід'ємна характерис-
тика функціонування і розвитку ринкового суспіль-
ства, коли мова йде про мінімальний рівень безро-
біття в країні, який не може бути знижений і відпо-
відає поняттю повної зайнятості. А з іншого, коли
рівень безробіття перевищує природній рівень, –
відбуваються втрати потенційного ВНП, знижу-
ється купівельна спроможність населення, нераціо-
нально використовується людський капітал.
З огляду на нинішню ситуацію, в якій знахо-
диться країна, безробіття – це найбільш гостра про-
блема, з якою стикається населення України в умо-
вах сьогодення. Причиною цього є неефективність
використання робочої сили у минулому і відсутність
економічних умов, які б дали змогу людям застосо-
вувати свої навички у продуктивній роботі за гідну
плату, війна на сході країни. Саме тому це явище є
як економічною, так і соціальною проблемою. Без-
робіття у нашій країні набуло масового характеру
і несе реальну загрозу для державного та суспіль-
ного благополуччя.
Нинішній вал безробітних – найсерйозніше ви-
пробування для України за майже 20 років. Цього
року через COVID-19 склалася складна ситуація, з
якою бореться зараз весь світ. Пандемія коронаві-
руса внесла істотні корективи в плани і добробут на-
селення України. Стрімке зростання безробіття і,
відповідно, збідніння населення загрожує значними
соціальними потрясіннями.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Проблеми зайнятості і безробіття в Україні знайшли
своє відображення у наукових доробках вітчизняних
науковців, а саме: І. Кочуми [1], Е. Лібанової,
О. Новікової, В. Онікієнко, Л. Ярової, А. Борищук та
К. Семенова, І. Зайцева [2]. Л. Шаульської та
Н. Якимової, О. Амоши, С. Бандур, Д. Богині,
Л. Гальківа, О. Грішнової, М. Долішнього, А. Ко-
лота, О. С. Лисюк [3], В. Літинської [4] та богагатьох
інших.
Метою статті є виявлення можливості підви-
щення рівня зайнятості на ринку праці України за
результатами вивчення та аналізу проблем безро-
біття, особливо з урахуванням нинішнього введе-
ного карантину через загрозу коронавіруса.
Виклад основного матеріалу. Безробіття є не-
від'ємною складовою ринкової економіки, одним із
негативних наслідків самої природи ринку, резуль-
татом дії його головного закону – попиту і пропози-
ції. Безробіття є макроекономічною проблемою, яку
формують такі фактори, як зміни в економіці, спо-
вільнення темпів економічного розвитку, співвідно-
шення цін на фактори виробництва, недостатній су-
купний попит, інфляція, що сприяє скороченню ка-
пітальних вкладень, зниження реальних доходів на-
селення, що викликає збільшення пропозиції зі
зменшенням попиту на робочу силу, співвідно-
шення цін на фактори виробництва, яке веде до пе-
реважання працездатних технологій, сезонні коли-
вання виробництва, що здійснюють коливання у по-
питі на робочу силу, науково-технічний прогрес, що
збільшує диспропорції між попитом і пропозицією
робочої сили, недосконале трудове законодавство,
низький рівень професійної підготовки й перепідго-
товки, неналежний рівень програм зайнятості та де-
мографічні процеси, які відбуваються в країні.
Безробіття – соціально-економічне явище, за
якого працездатне населення не може знайти ро-
боту, стан зайнятості частини економічно активного
населення [3].
Провівши аналіз наукової літератури, а також
розглянувши різні визначення поняття «безробіття»,
ми дійшли висновку, що не існує єдиного погляду
щодо цього соціально-економічного явища. Узага-
льнивши всі зазначені твердження пропонуємо таке
розуміння поняття «безробіття».
Безробіття – це суспільна ситуація в країні,
спричинена економічними, політичними або соціа-
льними чинниками, за яких значна частина працез-
датного населення не може реалізувати свій трудо-
вий і творчий потенціал через обмежену кількість
вакантних робочих місць або через свою не конку-
рентоспроможність на ринку праці.
Безробіття в економічному житті – це переви-
щення пропозиції робочої сили над попитом на
працю. Його не можливо скасувати, бо в кращому
випадку воно може бути зведене до «природного»
В. Б. Гітіс, М. М. Маргієва, С. С. Дріго, А. О. Юркін
199
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
рівня безробіття. Незважаючи на значне зменшення
кількості безробітних, його рівень, як і раніше, до-
сить високий.
Таким чином, безробіття зумовлено процесом
соціально-економічного розвитку держави і сус-
пільства. Воно є невід'ємним елементом розвитку
виробництва. В певному сенсі можна сказати, що
безробіття – це макроекономічне явище, що визна-
чає темпи і рівень економічного розвитку країни.
У Законі України «Про зайнятість населення»
безробіття трактується як соціально-економічне
явище, за якого частина осіб не має змоги реалізу-
вати своє право на працю та отримання заробітної
плати (винагороди) як джерела існування [5].
Отже, серед учених немає єдиної думки щодо
визначення поняття «безробіття» як складного і ба-
гатогранного явища. Безробітні поряд із зайнятими
формують робочу силу країни. У реальному еконо-
мічному житті безробіття виступає як перевищення
пропозиції робочої сили над попитом на неї [1].
Виникнення безробіття призводить до таких
наслідків: збільшення соціального напруження; збі-
льшення осіб з психічними захворюваннями; поси-
лення соціальної диференціації; виникнення випад-
ків кримінального характеру; зниження трудової ак-
тивності, а також рівня життя населення; скоро-
чення податкових надходжень; зменшення ВВП;
зростання витрат на допомогу безробітнім [2].
Попри всі негативні наслідки, безробіття має й
позитивні сторони [2]:
– підвищення соціальної цінності робочого
місця;
– збільшення особистого вільного часу та сво-
боди вибору місця роботи;
– зростання соціальної значимості й цінності
праці;
– створення конкуренції між працівниками;
– стимулювання підвищення інтенсивності і
продуктивності праці.
За ринкових умов безробіття є не тільки еконо-
мічною, але й серйозною соціальною проблемою.
Причому соціальні аспекти даної проблеми є більш
відчутними для суспільства і дуже актуальні наразі.
Проаналізуємо рівень безробіття в Україні за
останні роки. Значної шкоди Україні завдала світова
фінансова криза, окупація Криму та ситуація на
сході країни. Саме тому найбільшого скорочення
зайнятості на початку кризи зазнали такі сектори, як
промисловість та будівництво. За останні чотири
роки рівень безробіття в Україні знизився на 0,5%.
Такі дані в січні 2020 р. оприлюднила Державна
служба статистики України [4].
За час карантину, який триває з березня 2020 р.,
згідно Указу Кабінету Міністрів України від 11 бе-
резня 2020 р. № 211, у зв'язку із загрозою поширення
нової коронавірусні інфекції, рівень реального без-
робіття в Україні збільшився. Так, за підрахунками
Торгово-промислової палати, в перші два тижні
карантину кількість безробітних виросла на 500
-700 тисяч, а за наступні два тижні – у квітні – дода-
лося ще 500-600 тисяч осіб. І загалом сьогодні без-
робітних в Україні не менше 2,5-2,8 млн громадян.
За оцінками Торгово-промислової палати України,
рівень безробіття сьогодні складає 13,7-15,4%. Це
найвищий показник за останній 15 років [6].
Безробіття є макроекономічною проблемою,
яку формують такі чинники, як структурні зміни
(міжгалузеві, внутрішньогалузеві, регіональні) в
економіці (наприклад, упровадження нових техно-
логій, згортання виробництва в традиційних галу-
зях, закриття технічно відсталих підприємств), зни-
ження темпів економічного розвитку, сезонні коли-
вання виробництва, недостатній сукупний попит, ін-
фляція, недосконале трудове законодавство, низь-
кий рівень професійної підготовки й перепідго-
товки, неналежний рівень програм зайнятості та де-
мографічні процеси [2].
Розглянемо динаміку кількості безробітних та
рівень безробіття в Україні за 2016-2020 рр. (див.
таблицю). За даними Державної служби статистики
України, щороку із січня до вересня кількість безро-
бітних стабільно зменшується, а у 2020 р. кількість
безробітних стрімко зросла.
Таблиця
Динаміка кількості безробітних та рівня безробіття в Україні
(сформовано авторами на основі опрацьованого джерела [6])
Роки
Безробітне населення
у середньому,
тис. осіб
% до економічно
активного населення
зареєстрованих
безробітних
2016 1677,5 9,7% 407,2
2017 1697,3 9,9% 352,5
2018 1577,6 9,1% 341,7
2019 1486,9 8,6% 338,2
2020 2500,0-2800,0 13,7 % - 15,4% 900,0
У 2016 р. за 9 міс. роботу знайшли – 341,5 тис.
осіб, які на початку року були безробітними, у
2017 р. така тенденція зберігалась: у вересні безро-
бітних було на 303 тис. менше, ніж у січні [8], у
2018 р. – 417,3 тис. осіб, які на початку року були
безробітними [9]. У 2020 р. з початку дії карантину
(з 12 березня по 31 липня 2020 р.) статус безробіт-
ного отримали 395 тис. осіб, що на 71% більше ніж
за аналогічний період 2019 р.
В. Б. Гітіс, М. М. Маргієва, С. С. Дріго, А. О. Юркін
200
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
Однак слід зазначити, що останнім часом зрос-
тання кількості зареєстрованих безробітних зупини-
лося. Так, у квітні статус безробітного отримали
149 тис. осіб, у травні їх кількість становила 97 тис.
осіб, у червні – 75 тис. осіб, у липні – 68 тисяч.
Під час дії карантину фахівці центрів зайнято-
сті не припиняють підбирати для безробітних підхо-
дящі вакансії, а для роботодавців – кваліфікований
персонал. З 12 березня по 31 липня 2020 р. роботу
вдалося знайти для 222 тис. громадян, з них –
151 тис. безробітних.
Криза, спричинена коронавірусною інфекцією,
без перебільшення внесла суттєві корективи на ук-
раїнський ринок праці. У сфері зайнятості спостері-
галося суттєве зменшення кількості вакансій водно-
час із зростанням кількості безробітних громадян.
Відтак на початок серпня на одне робоче місце пре-
тендувало 8 безробітних.
Станом на 3 серпня статус безробітного мають
506 тис. українців (у тому числі – з початку дії ка-
рантину статус безробітного отримали 395 тис.
осіб).
Серед безробітних:
– за статтю: чоловіки – 211 тис. (або 42%),
жінки – 295 тис. осіб (58%);
– за віковими групами: 31% – до 35 років;
29% – від 35 до 45 років; 26% – від 45 до 55 років,
14% – у віці понад 55 років;
– за освітою: 51% – вища освіта, 32% – профе-
сійно-технічна освіта, 17% – загальна середня освіта
[7].
В першу чергу роботу втратили ті, хто нефор-
мально працював у галузях, діяльність яких була зу-
пинена на час карантину. До них додалися і трудові
мігранти, які повернулися в Україну, втративши ро-
боту за кордоном. Сьогодні усі ці люди опинилися
на роздоріжжі.
Зниження рівня безробіття сприятиме еконо-
мічному розвитку України. Але подолання цієї про-
блеми потребує реалізації комплексу рішень, почи-
наючи від адекватного розподілу державного за-
мовлення при підготовці спеціалістів у навчальних
закладах і завершуючи проведенням економічних
реформ та залученням інвестицій.
Порівняємо дані (рис. 1) та розглянемо також
графічно кількість безробітних за місцем прожи-
вання (рис. 2).
Рис. 1. Аналіз рівня безробіття в Україні за статтю у 2016-2019 рр., осіб
(сформовано авторами на основі опрацьованого джерела [6])
При аналізі безробіття населення важливо від-
значити причини безробіття. Наведемо структуру
безробітного населення України у 2019 р. (рис. 3).
Проаналізувавши структуру безробітних за да-
ними рис. 3, можна стверджувати, що у 2017 р. в Ук-
раїні найчастіше населення ставало безробітним че-
рез звільнення за власним бажанням (30% від за-
гальної кількості безробітних), наступними при-
чинами безробіття є звільнення з економічних
передумов і неможливість працевлаштування після
закінчення навчальних закладів загальної середньої
освіти та вищих (20 та 18% безробітних відповідно).
Безробітними ставали через демобілізацію з війсь-
кової строкової служби (2% безробітних) [6].
Існує багато проблем щодо статистики безро-
біття в Україні, які не дають змогу об'єктивно оці-
нювати реалії безробіття в Україні, до них належить:
– відсутність статистики про осіб, які втратили
надію на отримання роботи в Україні, які не стоять
на обліку в службі зайнятості;
– статистика не враховує часткову зайнятість;
– неправдива інформація з боку безробітних.
Велика кількість робітників працюють без офі-
ційного працевлаштування, тому майже неможливо
перевірити тих, хто отримує виплати по безробіттю
й задіяний у тіньовій економіці. Натомість статис-
тика не бере до уваги, що саме через відсутність ро-
боти 2,6-2,7 млн наших співвітчизників виїхали за
кордон на заробітки [6].
0
20
40
60
80
100
120
140
160
180
200
2016 2017 2018 2019
чоловіки жінки
В. Б. Гітіс, М. М. Маргієва, С. С. Дріго, А. О. Юркін
201
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
Рис. 2. Аналіз рівня безробіття в Україні за місцем проживання, тис. осіб
(сформовано авторами на основі опрацьованого джерела [6])
Рис. 3. Структура безробітного населення України у 2018 році за причинами незайнятості, %
(сформовано авторами на основі опрацьованого джерела [6])
Реальну ситуацію, яка сталася наразі в Україні,
можемо бачити і без статистики. Враховуючи демо-
графічну ситуацію, що склалася в різних регіонах
України, можна передбачити, що при нинішньому
рівні створення нових робочих місць і природному
прирості населення рівень безробіття в регіонах у
майбутньому набуде ще більшої гостроти.
На запит Укрінформу в Державній службі зай-
нятості України повідомили, що станом на 16 квітня
2020 р. кількість безробітних, зареєстрованих в цен-
трах зайнятості, становить 400,9 тис. осіб, що на
86,5 тис., або на 27% більше ніж на цю ж дату мину-
лого року (станом на 16 квітня 2019 р. кількість без-
робітних становила 314,4 тис.).
За час з початку карантину, тобто починаючи з
12 березня в службі зайнятості зареєструвалося
89,2 тис. безробітних.
Сьогодні економічна криза впливає найбільше
на сфери фінансових послуг, нерухомість, буді-
вельну галузь, металургію, торгівлю, хімічну та до-
бувну промисловість, однак перелік цей може бути
набагато більшим. Також актуальною на ринку
праці України є проблема мобільності робочої сили.
Трансформаційні економічні перетворення в Укра-
0
50
100
150
200
250
2016 2017 2018 2019
міське населення сільське населення
30% Звільнення за
власним бажанням, за
угодою сторін
20% Звільнення з
економічних причин18% Не працевлаштовані
після закінчення ЗЗСО та
ВНЗ
9% Робота має сезонний
характер
10% Звільнення у зв’язку з
закінченням контракту
4% Не зайняті через
виконання сімейних
обов’язків
2% Звільнені за станом
здоров'я, через
оформлення пенсії
2% Демобілізовані з
військової служби
5% Інші причини
В. Б. Гітіс, М. М. Маргієва, С. С. Дріго, А. О. Юркін
202
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
їні створили можливості для появи нових умов та
видів мобільності робочої сили.
Основні шляхи вирішення проблем безробіття
мають включати цілу низку заходів, зокрема [1]:
запровадити механізми захисту внутрішнього
ринку праці країни;
реалізувати Державні та регіональні програми
зайнятості населення;
знизити податки для підприємств за умови
збереження робочих місць;
застосувати економічні стимули фінансово-
кредитного механізму для створення інвестиційного
клімату та ефективного ринкового середовища;
варто розвивати розгалужену систему дер-
жавної служби зайнятості професійної орієнтації,
підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфіка-
ції кадрів;
необхідно сприяти підвищенню конкуренто-
спроможності робочої сили за рахунок поліпшення
рівня освіти по професіях, необхідних на ринку
праці;
слід здійснювати кооперацію, спеціалізацію
та інтенсифікацію виробництва на інноваційній ос-
нові з урахуванням зональної спеціалізації способом
відновлення;
гарантувати виплату заробітної плати, яка по-
винна бути не нижче законодавчо встановленого мі-
німального рівня заробітної плати (з 1 вересня
2020 р. 5000 грн), не допускати затримання з її ви-
плати, через що організувати постійний всебічний
контроль з боку державних органів;
сформувати легалізацію тіньової зайнятості.
Наразі в Україні спостерігається тенденція не-
відповідності кількості безробітних, зареєстрованих
у Державній службі зайнятості, кількості найнятих
робітників, які скористалися послугами служби зай-
нятості. Гострою на сьогодні є проблема високої
частки безробітних з вищою освітою в Україні.
Останнім часом також постійно загострюється
ситуація із зайнятістю молоді в Україні. Частка мо-
лоді у загальній кількості безробітних досягла
26,4%.
На нашу думку, держава повинна проводити
певні заходи для зниження рівня безробіття, а саме:
вдосконалення нормативно-правової бази до
міжнародних норм і стандартів;
створення нових робочих місць у сфері ма-
лого та середнього бізнесу, оскільки він сприяє від-
родженню традиційних ремесл, народних промис-
лів, кустарництва, розвитку туризму в Україні;
розвиток сільського господарства через вдос-
коналення системи збуту продукції;
розвивати «надомний» бізнес, бо це значно
покращить рівень зайнятості населення в Україні;
створення «сімейних ферм» у сільській місце-
вості;
перепідготовка безробітних, залучення їх до
суспільних робіт.
Першочерговим завданням для зниження рівня
безробіття в державі має стати реалізація виваженої
економічної політики, зорієнтованої на зменшення
рівня бідності та безробіття, підвищення частки оп-
лати праці в структурі реальних доходів населення,
забезпечення стабільного розвитку національної
економіки.
Сукупність цих заходів дасть можливість про-
аналізувати виконання регіональних програм, ро-
бити міжрегіональні порівняння, розрахувати ви-
трати Фонду зайнятості на конкретні напрями дер-
жавної політики зайнятості. Водночас державним
органам влади необхідно якомога швидше створити
відповідну правову базу з метою захисту прав на-
ших громадян - заробітчан за кордоном.
Запорукою вирішення проблеми безробіття в
Україні є розробка і реалізація широкого комплексу
відповідних заходів, насамперед, у соціально-трудо-
вій сфері. Варто звернути увагу на оновлення та під-
вищення технічного рівня робочих місць, зокрема,
для того, щоб кожне з них забезпечувало зайнятому
прожитковий мінімум і подальше збільшення заро-
бітної плати (з урахуванням інфляції). Це дозволить
привести заробітну плату у відповідність з продук-
тивністю праці, скасувати фіктивні робочі місця,
зменшити приховане безробіття [5].
Запровадження запропонованих вище шляхів
подолання безробіття значно покращить ситуацію
зайнятості на національному ринку праці, що спри-
ятиме поліпшенню як економічного, так і соціаль-
ного рівня розвитку українського суспільства.
Висновки з проведеного дослідження. При
прогнозуванні подальшої ситуації з безробіттям в
Україні, слід враховувати фактори, які спричиняти-
муть зменшення чи зростання його рівня. Так, до
зростання приведуть:
– необхідність подальшої структурної перебу-
дови економіки;
– дефіцитність інвестицій для створення нових
робочих місць, особливо для внутрішньо переміще-
них осіб;
– підвищення мінімальної заробітної плати.
Це, безперечно, проявиться у таких економіч-
них та соціальних наслідках, як:
– скорочення обсягів виробництва ВНП;
– зниження податкових надходжень до держав-
ного бюджету;
– зростання витрат на виплату соціальної допо-
моги безробітним;
– знецінення ефекту від отримання вищої
освіти та професійного навчання;
– посилення соціальної напруженості;
– зниження трудової активності.
Для подолання безробіття в Україні потрібно
проводити певні заходи, такі, як:
– практична реалізація державної та регіональ-
ної програм зайнятості;
– приведення законодавства України у відпові-
дність із міжнародними нормами;
В. Б. Гітіс, М. М. Маргієва, С. С. Дріго, А. О. Юркін
203
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
– захист внутрішнього ринку праці;
– забезпечення сприятливих умов для розвитку
малого бізнесу та підприємницької діяльності безро-
бітних;
– технічне оснащення та вчасна модернізація
робочих місць, що дозволить забезпечити дотри-
мання одного із головних принципів організації за-
робітної плати на підприємстві – перевищення тем-
пів зростання продуктивності праці над темпами
зростання заробітної плати, а також ліквідувати
фіктивні робочі місця та зменшити приховане без-
робіття та ін.
Крім того, слід проводити роботу з підвищення
конкурентоспроможності вітчизняної робочої сили
за рахунок підвищення її якості, тобто зростання
рівня загальної освіти; підвищення кваліфікації; мо-
більності працівників, що проявляється в першу
чергу у розширенні діапазону оволодіння працівни-
ками професією та спеціальностями, а також здатно-
сті швидко змінити місце роботи (перейти в інший
структурний підрозділ, філію, представництво в ін-
шому регіоні чи країні) і, звичайно, розвивати ті га-
лузі, які дають змогу повноцінно відтворювати інди-
відуальний людський капітал (медицину, культуру,
спорт). Особливих зусиль слід прикладати аби ство-
рити (забезпечити) гідні умови та оплату праці в
усіх секторах вітчизняної економіки, щоб зменшити
міграційні потоки на настрої населення, в першу
чергу це стосується переселенців.
Наразі тактика державної підтримки зайнятості
та стримування падіння доходів виглядають більш-
меш адекватними. Але вже зараз потрібно думати
про те, як країна має жити після карантину.
Література
1. Кочума І. Ю. Стан зайнятості та безробіття в
Україні на сучасному етапі. Фінансовий простір. 2011.
№ 3. С. 119-126. 2. Зайцева І. С. Проблеми зайнятості
та безробіття в Україні та країнах Європейського Со-
юзу. Управління розвитком. 25.03.2016. № 11. С. 125-
130. 3. Лисюк О. С. Безробіття як соціально-економі-
чна проблема населення України. Зб. наук. праць
ВНАУ. 2012. № 4(70). С. 48-53. 4. Літинська В. А. Дер-
жавне регулювання зайнятості населення в Україні.
Економічний Вісник Донбасу. 2013. № 3. С. 260-263.
5. Закон України «Про зайнятість населення» від
03.10.2017 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/2148-19#n708. 6. Державна служба статистики
України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/. 7. Урядовий
портал. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/z-pochatku-
roku-poslugami-sluzhbi-zajnyatosti-skoristalisya-ponad-
17-mln-ukrayinciv.
References
1. Kochuma I. Yu. (2011). Stan zainiatosti ta bez-
robittia v Ukraini na suchasnomu etapi [The state of
employment and unemployment in Ukraine at the present
stage]. Finansovyi prostir – Financial space, 3, рр. 119-
126 [in Ukrainian].
2. Zaitseva I. S. (2016). Problemy zainiatosti ta
bezrobittia v Ukraini ta krainakh Yevropeiskoho Soiuzu
[Problems of employment and unemployment in Ukraine
and the countries of the European Union]. Upravlinnia
rozvytkom – Development management, 11, рр. 125-130
[in Ukrainian].
3. Lysiuk O. S. (2012). Bezrobittia yak sotsialno-
ekonomichna problema naselennia Ukrainy [Unemploy-
ment as a socio-economic problem of the population of
Ukraine]. Zbirnyk naukovykh prats VNAU – Collection of
scientific works of VNAU, 4 (70), рр. 48–53 [in Ukrainian].
4. Litynska V. A. (2013). Derzhavne rehuliuvannia
zainiatosti naselennia v Ukraini [State regulation of
employment in Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu –
Economic Herald of the Donbas, 3, рр. 260-263 [in
Ukrainian].
5. Zakon Ukrainy «Pro zainiatist naselennia» vid
03.10.2017 r. [Law of Ukraine "On Employment" of
03.10.2017]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/2148-19#n708 [in Ukrainian].
6. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State
Statistics Service of Ukraine]. (n.d.). ukrstat.gov.ua.
Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
7. Government portal. kmu.gov.ua. Retrieved from
https://www.kmu.gov.ua/news/z-pochatku-roku-poslugam
i-sluzhbi-zajnyatosti-skoristalisya-ponad-17-mln-ukrayin
civ [in Ukrainian].
Гітіс В. Б., Маргієва М. М., Дріго С. С., Юр-
кін А. О. Дослідження можливості підвищення
рівня зайнятості в Україні за результатами аналізу
проблем безробіття
У статті досліджено стан безробіття в Україні, зо-
крема встановлено, що фінансово-економічна криза,
пов'язана з військовими діями всередині країни, і коро-
навірусна інфекція суттєво загострили цю проблему.
Це проявилося в першу чергу в зменшенні частки еко-
номічно активного населення працездатного віку в чи-
сельності населення в цілому і зростання чисельності
безробітного населення працездатного віку. Також
встановлено, що, внутрішнє переселення і зростання за
рахунок цього рівня безробіття, а також посилення емі-
граційних намірів серед внутрішньо переміщених осіб
на тлі і так досить високої чисельності працюючих за
кордоном. А також криза, викликана коронавірусною
інфекцією, без перебільшення внесли суттєві корек-
тиви в український ринок праці. У сфері зайнятості
спостерігалося суттєве зменшення кількості вакансій
одночасно зі зростанням числа безробітних громадян.
У першу чергу роботу втратили ті, хто неформально
працював в галузях, діяльність яких була зупинена на
час карантину. До них додалися і трудові мігранти, які
повернулися в Україну, втративши роботу за кордо-
ном. Сьогодні всі ці люди опинилися на роздоріжжі.
Запропоновано можливі шляхи зниження безро-
біття в країні. Зниження рівня безробіття сприятиме
економічному розвитку України. Але подолання цієї
проблеми потребує реалізації комплексу рішень, почи-
наючи від адекватного розподілу державного замов-
лення при підготовці спеціалістів у навчальних закла-
дах і завершуючи проведенням економічних реформ та
залученням інвестицій.
В. Б. Гітіс, М. М. Маргієва, С. С. Дріго, А. О. Юркін
204
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
Реальну ситуацію, яка сталася наразі в Україні,
можемо бачити і без статистики. Враховуючи демогра-
фічну ситуацію, що склалася в різних регіонах Укра-
їни, а також карантин, можна передбачити, що при ни-
нішньому рівні створення нових робочих місць і при-
родному прирості населення рівень безробіття в регіо-
нах у майбутньому набуде ще більшої гостроти.
Ключові слова: безробіття, рівень безробіття, еко-
номічно активне населення, зайнятість, коронавірус.
Гитис В. Б., Маргиева М. М., Дриго С. С.,
Юркин А. А. Исследование возможности повыше-
ния уровня занятости в Украине по результатам
анализа проблем безработицы
В статье исследовано состояние безработицы в
Украине, в частности установлено, что финансово-эко-
номический кризис, связанный с военными действи-
ями внутри страны, и коронавирусная инфекция суще-
ственно обострили эту проблему. Это проявилось в
первую очередь в уменьшении доли экономически ак-
тивного населения трудоспособного возраста в чис-
ленности населения в целом и росте численности без-
работного населения трудоспособного возраста. Также
установлено, что внутреннее переселение и рост за
счет этого уровня безработицы, а также усиление эми-
грационных намерений среди внутренне перемещен-
ных лиц на фоне и так достаточно высокой численно-
сти работающих за рубежом, а также кризис, вызван-
ный коронавирусной инфекцией, без преувеличения
внесли существенные коррективы в украинский рынок
труда. В сфере занятости наблюдалось существенное
уменьшение количества вакансий одновременно с рос-
том числа безработных граждан. В первую очередь ра-
боту потеряли те, кто неформально работал в отраслях,
деятельность которых была остановлена на время ка-
рантина. К ним добавились и трудовые мигранты, ко-
торые вернулись в Украину, потеряв работу за рубе-
жом. Сегодня все эти люди оказались на распутье.
Предложены возможные пути снижения безрабо-
тицы в стране. Снижение уровня безработицы будет
способствовать экономическому развитию Украины.
Но преодоление этой проблемы требует реализации
комплекса решений, начиная от адекватного распреде-
ления государственного заказа при подготовке специа-
листов в учебных заведениях и заканчивая проведе-
нием экономических реформ и привлечением инвести-
ций.
Реальную ситуацию, которая произошла сегодня
в Украине, можем видеть и без статистики. Учитывая
демографическую ситуацию в разных регионах Укра-
ины, а также карантин, можно предвидеть, что при
нынешнем уровне создания новых рабочих мест и ес-
тественном приросте населения уровень безработицы
в регионах в будущем приобретет еще большую ост-
роту.
Ключевые слова: безработица, уровень безрабо-
тицы, экономически активное население, занятость,
коронавирус.
Gitis V., Margieva M., Drigo S., Yurkin A.
Research of the possibility of increasing level of em-
ployment in Ukraine based on the results of the analysis
of unemployment problems
The article examines the state of unemployment in
Ukraine, in particular, it is established that the financial and
economic crisis associated with hostilities within the coun-
try, and coronavirus infection have significantly exacer-
bated this problem. This manifested itself primarily in a de-
crease in the share of economically active population of
working age in the population as a whole and an increase
in the number of unemployed population of working age.
It is also established that internal resettlement and growth
due to this level of unemployment, as well as the streng-
thening of emigration intentions among internally dis-
placed persons against the background of a fairly high
number of workers abroad. As well as the crisis caused by
coronavirus infection, without exaggeration, made signifi-
cant adjustments to the Ukrainian labor market. In the field
of employment, there was a significant decrease in the
number of vacancies along with an increase in the number
of unemployed citizens. First of all, those who worked in-
formally in industries whose activities were suspended
during quarantine lost their jobs. They were joined by mi-
grant workers who returned to Ukraine after losing their
jobs abroad. Today, all these people are at a crossroads.
Possible ways to reduce unemployment in the country
are suggested. Reducing unemployment will contribute to
Ukraine's economic development. But overcoming this
problem requires the implementation of a set of solutions,
ranging from adequate distribution of public procurement
in the training of specialists in educational institutions and
ending with economic reforms and investment.
The real situation that has happened now in Ukraine
can be seen without statistics. Given the demographic situ-
ation in different regions of Ukraine, as well as quarantine,
we can predict that at the current level of job creation and
natural population growth, unemployment in the regions in
the future will become even more acute.
Keywords: unemployment, unemployment rate, eco-
nomically active population, employment, coronavirus.
Стаття надійшла до редакції 04.09.2020
Прийнято до друку 15.09.2020
|