Рівень освіти в Україні: дослідження динаміки у контексті забезпечення якості робочої сили
Рівень освіти, будучи найбільш значущою ознакою якості робочої сили, сприяє забезпеченню розвитку підприємств у виробничому та економічному аспектах та потребує постійної уваги та дослідження його динаміки з метою недопущення та подолання негативних тенденцій. У статті проведено оцінювання рівня ос...
Збережено в:
Дата: | 2020 |
---|---|
Автори: | , , , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2020
|
Назва видання: | Економічний вісник Донбасу |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/173861 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Рівень освіти в Україні: дослідження динаміки у контексті забезпечення якості робочої сили / Т.П. Гітіс, А.В. Євсейчик, А.С. Спірато, М.Є. Андрійчук // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 3 (61). — С. 222-228. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-173861 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1738612020-12-24T01:26:42Z Рівень освіти в Україні: дослідження динаміки у контексті забезпечення якості робочої сили Гітіс, Т.П. Євсейчик, А.В. Спірато, А.С. Андрійчук, М.Є. Менеджмент персоналу Рівень освіти, будучи найбільш значущою ознакою якості робочої сили, сприяє забезпеченню розвитку підприємств у виробничому та економічному аспектах та потребує постійної уваги та дослідження його динаміки з метою недопущення та подолання негативних тенденцій. У статті проведено оцінювання рівня освіти в Україні, досліджено його динаміку у контексті забезпечення зростання якості робочої сили. Встановлено, що по охопленню населення вищою освітою Україна значно випереджає більшість розвинених країн, але останніми роками спостерігаються неоднозначні зміни у рівні освіченості робочої сили. Так, кількість осіб, які мають базову вищу та неповну вищу освіту, поступово зростає, а кількість осіб з повною вищою освітою навпаки зменшується. На особливу увагу заслуговує значне зростання кількості осіб, що мають лише базову, початкову загальну або не мають освіти. Також в останні роки спостерігається поступове скорочення кількості здобувачів вищої освіти, зменшення рівня участі молоді у формальних та неформальних видах навчання та професійної підготовки (в особливості у сільській місцевості). У цілому необхідно відзначити деяке зниження показника загального рівня освіти робочої сили у 2019 р. Наявність тенденції зниження освітнього рівня робочої сили в Україні обумовлено низкою факторів, серед яких можна виділити такі: наявність обмежень у доступності вищої освіти для певних верств населення України (в особливості для малозабезпечених сімей та мешканців сіл); селективна форма диференціації навчання, яка сприяє зростанню нерівності між школами; знецінювання значущості вищої освіти, що обумовлено кризовим станом економіки України; низька активність та зацікавленість керівників українських підприємств у фінансуванні підвищення освітнього рівня персоналу. Встановлене коло факторів, що негативно впливають на рівень освіти робочої сили України, потребує негайного усунення. При цьому питання підвищення освіченості населення має бути пріоритетним не тільки для держави, але й для бізнесу, оскільки саме приватні підприємства є основними «споживачами» робочої сили, однією з найважливіших якісних ознак якої є рівень освіти. Уровень образования, будучи наиболее значимым признаком качества рабочей силы, способствует обеспечению развития предприятий в производственном и экономическом аспектах и требует постоянного внимания и исследования его динамики с целью недопущения и преодоления негативных тенденций. В статье проведено оценивание уровня образования в Украине, исследована его динамика в контексте обеспечения роста качества рабочей силы. Установлено, что по охвату населения высшим образованием Украина значительно опережает большинство развитых стран, но за последние годы наблюдаются неоднозначные изменения в уровне образованности рабочей силы. Так, количество лиц, имеющих базовое высшее и неполное высшее образование, постепенно растет, а количество лиц с полным высшим образованием наоборот уменьшается. Особого внимания заслуживает значительный рост количества лиц, имеющих лишь базовое, начальное общее или не имеют образования. Также в последние годы наблюдается постепенное сокращение количества соискателей высшего образования, снижение уровня участия молодежи в формальных и неформальных видах учебы и профессиональной подготовки (в особенности в сельской местности). В целом необходимо отметить некоторое снижение показателя общего уровня образования рабочей силы в 2019 г. Наличие тенденции снижения образовательного уровня рабочей силы в Украине обусловлено рядом факторов, среди которых можно выделить следующие: ограниченный доступ к высшему образованию для определенных слоев населения Украины (в особенности для малообеспеченных семей и жителей сел); селективная форма дифференциации учебы, которая способствует росту неравенства между школами; обесценение значимости высшего образования, что обусловлено кризисным состоянием экономики Украины; низкая активность и заинтересованность руководителей украинских предприятий в финансировании повышения образовательного уровня персонала. Установленный круг факторов, негативно влияющих на уровень образования рабочей силы Украины, требует немедленного устранения. При этом вопрос повышения образованности населения должен быть приоритетным не только для государства, но и для бизнеса, поскольку именно частные предприятия являются основными "потребителями" рабочей силы, одним из важнейших качественных признаков которой является уровень образования. The level of education, being the most significant sign of the quality of labor force, contributes to ensuring the development of enterprises in production and economic aspects and requires constant attention and research of its dynamics in order to prevent and overcome negative trends. In the article the estimation of level of education is conducted in Ukraine, his dynamics is investigational in the context of providing of height of quality of labour force. It is set that on part of population with higher education Ukraine passes ahead the most developed countries considerably, but in the last few years there are ambiguous changes in the level of formation of labour force. So, the amount of persons having base higher and incomplete higher education grows gradually, and the amount of persons with complete higher education diminishes vice versa. The special attention is deserved by the considerable height of amount of persons, having only base, initial common or does not have education. Also the last years there is gradual reduction of amount of competitors of higher education, reductions of level of participation of young people in the formal and informal types of studies and professional preparation (in particular in rural to locality). On the whole it is necessary to mark some decline of index of general level of formation of labour force in 2019. The presence of tendency of decline of educational level of labour force in Ukraine is conditioned by the row of factors among that it is possible to distinguish the following: limit access to higher education for the certain layers of population of Ukraine (in particular for of scanty means families and habitants of villages); selective form of differentiation of studies that assists inequality between schools; depreciation of meaningfulness of higher education, that it contingently the crisis state of economy of Ukraine; subzero activity and personal interest of leaders of the Ukrainian enterprises are in financing of increase of educational level of personnel. The set circle of factors negatively influencing on the level of formation of labour force of Ukraine requires an immediate removal. Thus a question of increase of level of formation of population must be priority not only for the state but also for business, as exactly private enterprises are the basic "consumers" of labour force, one of major quality signs of that is a level of education. 2020 Article Рівень освіти в Україні: дослідження динаміки у контексті забезпечення якості робочої сили / Т.П. Гітіс, А.В. Євсейчик, А.С. Спірато, М.Є. Андрійчук // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 3 (61). — С. 222-228. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/173861 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Менеджмент персоналу Менеджмент персоналу |
spellingShingle |
Менеджмент персоналу Менеджмент персоналу Гітіс, Т.П. Євсейчик, А.В. Спірато, А.С. Андрійчук, М.Є. Рівень освіти в Україні: дослідження динаміки у контексті забезпечення якості робочої сили Економічний вісник Донбасу |
description |
Рівень освіти, будучи найбільш значущою ознакою якості робочої сили, сприяє забезпеченню розвитку підприємств у виробничому та економічному аспектах та потребує постійної уваги та дослідження його динаміки з метою недопущення та подолання негативних тенденцій.
У статті проведено оцінювання рівня освіти в Україні, досліджено його динаміку у контексті забезпечення зростання якості робочої сили. Встановлено, що по охопленню населення вищою освітою Україна значно випереджає більшість розвинених країн, але останніми роками спостерігаються неоднозначні зміни у рівні освіченості робочої сили. Так, кількість осіб, які мають базову вищу та неповну вищу освіту, поступово зростає, а кількість осіб з повною вищою освітою навпаки зменшується. На особливу увагу заслуговує значне зростання кількості осіб, що мають лише базову, початкову загальну або не мають освіти. Також в останні роки спостерігається поступове скорочення кількості здобувачів вищої освіти, зменшення рівня участі молоді у формальних та неформальних видах навчання та професійної підготовки (в особливості у сільській місцевості). У цілому необхідно відзначити деяке зниження показника загального рівня освіти робочої сили у 2019 р.
Наявність тенденції зниження освітнього рівня робочої сили в Україні обумовлено низкою факторів, серед яких можна виділити такі: наявність обмежень у доступності вищої освіти для певних верств населення України (в особливості для малозабезпечених сімей та мешканців сіл); селективна форма диференціації навчання, яка сприяє зростанню нерівності між школами; знецінювання значущості вищої освіти, що обумовлено кризовим станом економіки України; низька активність та зацікавленість керівників українських підприємств у фінансуванні підвищення освітнього рівня персоналу.
Встановлене коло факторів, що негативно впливають на рівень освіти робочої сили України, потребує негайного усунення. При цьому питання підвищення освіченості населення має бути пріоритетним не тільки для держави, але й для бізнесу, оскільки саме приватні підприємства є основними «споживачами» робочої сили, однією з найважливіших якісних ознак якої є рівень освіти. |
format |
Article |
author |
Гітіс, Т.П. Євсейчик, А.В. Спірато, А.С. Андрійчук, М.Є. |
author_facet |
Гітіс, Т.П. Євсейчик, А.В. Спірато, А.С. Андрійчук, М.Є. |
author_sort |
Гітіс, Т.П. |
title |
Рівень освіти в Україні: дослідження динаміки у контексті забезпечення якості робочої сили |
title_short |
Рівень освіти в Україні: дослідження динаміки у контексті забезпечення якості робочої сили |
title_full |
Рівень освіти в Україні: дослідження динаміки у контексті забезпечення якості робочої сили |
title_fullStr |
Рівень освіти в Україні: дослідження динаміки у контексті забезпечення якості робочої сили |
title_full_unstemmed |
Рівень освіти в Україні: дослідження динаміки у контексті забезпечення якості робочої сили |
title_sort |
рівень освіти в україні: дослідження динаміки у контексті забезпечення якості робочої сили |
publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
publishDate |
2020 |
topic_facet |
Менеджмент персоналу |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/173861 |
citation_txt |
Рівень освіти в Україні: дослідження динаміки у контексті забезпечення якості робочої сили / Т.П. Гітіс, А.В. Євсейчик, А.С. Спірато, М.Є. Андрійчук // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 3 (61). — С. 222-228. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
series |
Економічний вісник Донбасу |
work_keys_str_mv |
AT gítístp rívenʹosvítivukraínídoslídžennâdinamíkiukontekstízabezpečennââkostírobočoísili AT êvsejčikav rívenʹosvítivukraínídoslídžennâdinamíkiukontekstízabezpečennââkostírobočoísili AT spíratoas rívenʹosvítivukraínídoslídžennâdinamíkiukontekstízabezpečennââkostírobočoísili AT andríjčukmê rívenʹosvítivukraínídoslídžennâdinamíkiukontekstízabezpečennââkostírobočoísili |
first_indexed |
2025-07-15T10:39:54Z |
last_indexed |
2025-07-15T10:39:54Z |
_version_ |
1837709127965474816 |
fulltext |
Т. П. Гітіс, А. В. Євсейчик, А. С. Спірато, М. Є. Андрійчук
222
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
УДК 331.522.4:37(477) doi: 10.12958/1817-3772-2020-3(61)-222-228
Т. П. Гітіс,
кандидат економічних наук,
ORCID 0000-0002-4992-8438,
А. В. Євсейчик,
А. С. Спірато,
М. Є. Андрійчук,
Донбаська державна машинобудівна академія, м. Краматорськ
РІВЕНЬ ОСВІТИ В УКРАЇНІ: ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІКИ
У КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ РОБОЧОЇ СИЛИ
Постановка проблеми. Необхідною умовою
стійкого економічного зростання та підвищення
конкурентоспроможності вітчизняних підприємств
є забезпечення високого технічного та технологіч-
ного рівня виробництва. Реалізація цього завдання
потребує від підприємств не тільки нарощування об-
сягів інвестицій у технічне переоснащення та онов-
лення основних фондів, але й підвищення вимог до
якості персоналу. Найбільш затребуваною характе-
ристикою працівника у сучасних умовах господарю-
вання вважається наявність знань, умінь та навичок,
що можуть бути ефективно використані у його про-
фесійній діяльності, тобто певного рівня освіти.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зна-
чення освітнього рівня як однієї з найважливіших
якісних ознак персоналу досліджено та доведено у
наукових працях таких вчених як: С. В. Бебко [1],
О. А. Грішнова [2], Т. І. Лепейко [3], А. Ю. Погреб-
няк [4], Ю. В. Чекушина [5] та ін.
О. А. Грішнова визначає наступні напрями ак-
тивного впливу освіти на економічне зростання [2]:
1. Освіта або збільшує продуктивність праців-
ника на даному робочому місці, або робить його
здатним до такої роботи, результати якої становлять
вищу цінність і яка тому краще оплачується. Таким
чином, зростання кваліфікації і рівня освіти еконо-
мічно активного населення підвищує продуктив-
ність праці та ефективність економіки.
2. Освіта розвиває в людині ділові навички і
підприємливість. У західній літературі це явище на-
зване «розподільчим ефектом освіти». Робоча ефек-
тивність пов’язана зі здатністю виконувати певне
коло завдань, розподільча ефективність – зі здат-
ністю приймати правильні рішення.
3. Освіта підвищує чутливість людей до нових
наукових ідей і технічних розробок, у зв’язку з чим
вони швидше впроваджуються в практику. Приско-
рюючи поширення науково-технічних відкриттів,
освіта тим самим підвищує суспільну продуктив-
ність праці та стимулює економічне зростання.
Ю. В. Чекушина вважає, що у сучасному світі
«знання є вирішальним фактором забезпечення
зростання продуктивності праці, тобто освітній рі-
вень працівників зумовлює рівень розвитку вироб-
ництва і забезпечує стабільність економічної сис-
теми та сталий розвиток суспільства» [5].
Т. І. Лепейко підкреслює «велике значення для
зростання продуктивності праці інвестиції на освіту,
підвищення кваліфікації, перепідготовку кадрів,
тобто на поліпшення робочої сили» [3].
У дослідженні С. В. Бебко увага акцентована на
значимості вищої освіти персоналу, яка найбільш
виразно проявляється у: «зростанні продуктивності
праці; спрямуванні працівників до нових ідей та
технологій, формуванні здатності приймати само-
стійні рішення, що сприяє скороченню часу між на-
уковими відкриттями та їх упровадженням; приско-
ренні появи нових технологій та нових відкриттів,
що пояснюється зосередженням у вищій школі пе-
реважної більшості висококваліфікованих учених-
дослідників» [1].
У праці [6] доведено, що у працівників без ви-
щої освіти з початку роботи до 30 років збільшення
продуктивності йде набагато повільніше, ніж у пра-
цівників з вищою освітою.
За результатами досліджень [7] збільшення ви-
трат на підвищення освітнього рівня працівників
тільки на 10% сприяє зростанню продуктивності
праці на 8,6%, тоді як відповідне збільшення інвес-
тицій в акціонерний капітал – лише на 3,4%.
Отже, рівень освіти будучи найбільш значу-
щою ознакою якості робочої сили, сприяє забезпе-
ченню розвитку підприємств у виробничому та еко-
номічному аспектах та потребує постійної уваги та
дослідження його динаміки з метою недопущення та
подолання негативних тенденцій.
Метою статті є оцінювання рівня освіти в Ук-
раїні, дослідження його динаміки у контексті забез-
печення зростання якості робочої сили.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Розвиток сфери освіти є одним з пріоритетних на-
прямів державної політики України, що наглядно
демонструє значний відсоток бюджетних видатків
на освіту: у 2013-2019 рр. близько 6% відповідно до
ВВП. Взагалі за обсягами державного фінансування
освіти Україна випереджає значну кількість країн, у
тому числі з більшою часткою національного багат-
ства. Так, для порівняння, доля державних витрат на
Т. П. Гітіс, А. В. Євсейчик, А. С. Спірато, М. Є. Андрійчук
223
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
освіту у Німеччині складає 5% ВВП, у США – 5,2%
ВВП, у Канаді – 5,3% ВВП, у Франції – 5,7% ВВП,
у Польщі – 4,9% ВВП [8]. При цьому необхідно від-
значити, що в Україні на законодавчому рівні (а
саме Законом України «Про освіту») встановлена
частка видатків на освіту за рахунок коштів держав-
ного, місцевих бюджетів та інших джерел фінансу-
вання, не заборонених законодавством, на рівні не
менш 7% ВВП. Незважаючи на те, що в останні роки
відсоток видатків на освіту відповідно до ВВП Ук-
раїни менш ніж встановлено у Законі України «Про
освіту», статистичні данні демонструють стійке
зростання частки населення, що має вищу освіту.
Так, за даними Державної служби статистики Укра-
їни [9], у 2013 р. вищою освітою (повною, базовою
та неповною) було охоплено 49,6% робочої сили, у
2017-2019 рр. цей показник складав вже близько
53% (рис. 1).
Рис. 1. Частка робочої сили України з вищою освітою
(сформовано авторами на основі джерела [9])
Взагалі за показником охоплення населення ви-
щою освітою Україна значно випереджає більшість
розвинених країн. Так, наприклад, частка осіб, що
мають вищу освіту у Канаді складає 51%, Ізраїлі –
46, Японії – 45, США – 42, Нової Зеландії – 41, Пів-
денної Кореї – 40, Великобританії – 38% [10].
Для більш детальної оцінки рівня освіти та ви-
явлення тенденцій щодо його змінення, розглянемо
динаміку кількості робочої сили України у віці 15-
70 років за кожним рівнем освіти у відсотках до по-
переднього року (табл. 1).
Таблиця 1
Динаміка кількості робочої сили України у віці 15-70 років
за рівнем освіти, у % до попереднього року
(сформовано авторами на основі джерела [9])
Роки
Рівні освіти
повна вища базова вища неповна вища
повна загальна
середня, профе-
сійно-технічна
базова, початкова за-
гальна середня або
не мають освіти
тис.
осіб
у % до по-
перед-
нього року
тис.
осіб
у % до пе-
реднього
року
тис.
осіб
у % до пе-
реднього
року
тис.
осіб
у % до пе-
реднього
року
тис. осіб у % до пе-
реднього
року
2013 5788,6 - 203,8 - 4332,5 - 9466,2 - 1033,5 -
2014 6138,1 106 230,1 112,9 3997,2 92,3 9118,5 96,3 437 42,3
2015 5717,7 93,2 226,7 98,5 3526,7 88,2 8242,4 90,4 384,4 88,0
2016 5708,8 99,8 219,6 96,9 3507,4 99,5 8168,7 99,1 350,6 91,2
2017 5784,4 101,3 199 90,6 3466,9 98,8 8056 98,6 348,1 99,3
2018 5989,7 103,5 246,5 123,9 3343,4 96,4 8039,1 99,8 320,8 92,2
2019 5740,8 95,8 341,8 138,7 3605,6 107,8 7986,4 99,3 391,4 122,0
Як бачимо з даних, що наведені у табл. 1, за
останні роки в Україні спостерігаються неодно-
значні зміни у рівні освіченості робочої сили. Так,
кількість осіб, які мають базову вищу освіту у
2018 р. порівняно з попереднім роком зросла на
23,9%, а у 2019 р. – на 38,7%. Також у 2019 р. намі-
Т. П. Гітіс, А. В. Євсейчик, А. С. Спірато, М. Є. Андрійчук
224
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
тилася тенденція щодо збільшення кількості осіб,
які мають неповну вищу освіту, та зменшення кіль-
кості осіб з повною вищою освітою. Останнім часом
спостерігається щорічне скорочення кількості осіб,
які мають лише повну загальну середню або профе-
сійно-технічну освіту. На особливу увагу заслуговує
значне зростання кількості осіб (у 2019 р. порівняно
з 2018 р. на 22%), що мають лише базову, початкову
загальну або не мають освіти.
З метою з’ясування основної тенденції зміни
рівня освіти робочої сили доцільним є визначення
показника загального рівня освіти за наступною
формулою:
Ро = ∑Оі ∗ Кі∑Кі
де Ро – показник загального рівню освіти робочої
сили у віці 15-70 років;
Оі – кодовані значення рівнів освіти: «Базова, по-
чаткова загальна середня або не мають освіти» –
О1 = 1, «Повна загальна середня, професійно-тех-
нічна» – О2 = 2, «Неповна вища» та «Базова вища» –
О3 = 3 та «Повна вища» – О4 = 4;
Кі – кількість робочої сили за відповідними рів-
нями освіти, тис. осіб.
Результати розрахунку показника загального
рівня освіти робочої сили у віці 15-70 років в Україні
та його динаміка проілюстровано на рис. 2.
Рис. 2. Показник загального рівня освіти робочої сили в Україні
Значення показників загального рівня освіти
робочої сили в Україні у 2013-2019 рр., що наведені
на рис. 2, змінюються у діапазоні від 2,72 до 2,85. Це
свідчить про те, що більша частина робочої сили у
віці 15-70 років має повну загальну середня або про-
фесійно-технічну освіту. Суттєве наближення зна-
чення показника Ро до третього рівня означає наяв-
ність у структурі робочої сили досить вагомої
частки осіб з неповною або базовою вищою освітою.
Динаміка показника Ро у 2013-2018 рр. демонструє
поступове щорічне збільшення освіченості робочої
сили України и є позитивною. Але, необхідно від-
значити деяке зниження показника загального рівня
освіти робочої сили у 2019 р. до значення 2017 р. Це
безумовно негативна тенденція, яка, швидше за все,
буде зберігатиметься у майбутньому, що підтвер-
джують статистичні данні у табл. 2.
Таблиця 2
Динаміка кількості студентів та осіб, прийнятих на навчання та випущених із ЗВО України,
у % до попереднього року (сформовано авторами на основі джерела [9])
Навчальні роки
Кількість студентів
Кількість осіб, прийнятих
на навчання
Кількість осіб,
випущених із ЗВО
осіб у % до поперед-
нього року
осіб у % до поперед-
нього року
осіб у % до поперед-
нього року
2014/2015 1689226 - 361110 - 484482 -
2015/2016 1605270 95,0 323064 89,5 447418 92,3
2016/2017 1586754 98,8 313856 97,1 386668 86,4
2017/2018 1538565 97,0 323577 103,1 421131 108,9
2018/2019 1522250 98,9 310326 95,9 412914 98,0
2019/2020 1439706 94,6 297142 95,8 383865 93,0
,
Т. П. Гітіс, А. В. Євсейчик, А. С. Спірато, М. Є. Андрійчук
225
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
Як бачимо з даних, що наведені у табл. 2, в Ук-
раїні останніми роками спостерігається поступове
скорочення кількості здобувачів вищої освіти (за ви-
ключенням 2017/2018 навчального року). Так, у
2019/2020 навчальному році порівняно з попереднім
періодом кількість студентів закладів вищої освіти
скоротилась на 5,4%, кількість прийнятих осіб – на
4,2%, кількість випущених осіб – на 7%. При цьому
необхідно відзначити, що випуск учнів із закладів
загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному
році збільшився майже на 2% порівняно з поперед-
нім періодом.
Взагалі в Україні формальними та неформаль-
ними видами навчання та професійної підготовки
охоплено більш 60% молоді у віці від 15 до 24 років
(рис. 3). При цьому необхідно відзначити наявність
диспропорцій за типом місцевості, тобто рівень
участі молоді у формальних та неформальних видах
навчання у міський місцевості значно вище (майже
на 10%), ніж у сільський місцевості.
Рис. 3. Рівень участі молоді (у віці від 15 до 24 років) у формальних
та неформальних видах навчання та професійної підготовки, %
(сформовано авторами на основі джерела [9])
Також слід звернути увагу на зменшення участі
молоді у формальних та неформальних видах нав-
чання та професійної підготовки у 2019 р. порівняно
з попередніми роками.
Висновки та перспективи подальших до-
сліджень. Результати проведених досліджень свід-
чать про наявність тенденції зниження освітнього
рівня робочої сили в Україні, яку обумовлено низ-
кою факторів, серед яких можна виділити такі:
1. Наявність обмежень в доступності вищої
освіти для певних верств населення України (в особ-
ливості для малозабезпечених сімей та мешканців
сіл). За результатами дослідження [11] визначено
наступні чинники, що обмежують доступ до якісної
вищої освіти:
– більшість учнів з малозабезпечених сімей
сконцентровано у недофінансованих школах;
– умови навчання в малих та сільських школах
можна оцінити як незадовільні (низькій рівень мате-
ріальної бази та доступності до навчальних матеріа-
лів, інформаційно-комунікаційних технологій);
– обмежений доступ до високоякісних програм
навчання в сільських школах, яких безумовно нега-
тивно відображається на результатах навчання та
знижує ймовірність вступу до вищого навчального
закладу. Так, за результатами дослідження [11] учні
сільських шкіл рідше за учнів міських шкіл здобува-
ють за результатами ЗНО бал, що перевищує гра-
ничний рівень, і зі значно нижчою ймовірністю по-
дають заяви на вступ до вишів і вступають до них. У
той час, коли майже 70% учнів-містян здобувають
прохідні бали, подають заяви та зрештою вступають
до вишу, серед учнів сільських шкіл таких лише
40%;
– не престижність праці в малих та сільських
школах обумовлює низький кваліфікаційний рівень
учителів у цих закладах, що безумовно відобража-
ється на якості освіти.
2. Селективна форма диференціації навчання,
яка сприяє зростанню нерівності між школами і обу-
мовлює різницю в якісних показниках результатів
навчання у спеціалізованих навчальних закладах
(найчастіше «елітних», до яких важко потрапити) та
звичайних шкіл. Так, останніми роками випускники
міських навчальних закладів з профільним навчан-
ням (гімназій, ліцеїв, спеціалізованих шкіл) отриму-
ють найвищі бали за результатами ЗНО.
Т. П. Гітіс, А. В. Євсейчик, А. С. Спірато, М. Є. Андрійчук
226
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
3. Знецінювання значущості вищої освіти, що
обумовлено низкою факторів, серед яких можна ви-
ділити такі:
– кризовий стан, в якому перебуває економіка
України, обумовлює зниження попиту на робочу
силу (у тому числі кваліфіковану) та високий рівень
безробіття. Так, за даними Державної служби стати-
стики України [9] частка безробітних осіб з вищою
освітою (повною, базовою та неповною) складатиме
в останні роки близько 46% загальної кількості без-
робітних. Зростає кількість випускників вищих нав-
чальних закладів, які знаходять роботу, що не по-
требує наявності вищої освіти;
– відсутність гідної оплати праці в Україні
сприяє відтоку робочої сили закордон. При цьому
переважна чисельність трудових мігрантів працев-
лаштовуються на низькокваліфікованих роботах,
що не потребують наявності диплому про вищу
освіту.
4. Низька активність та зацікавленість керівни-
ків українських підприємств у фінансуванні підви-
щення освітнього рівня персоналу. Дійсно, криза в
економіці і, як наслідок, скорочення обсягів вироб-
ництва і випуску продукції обмежують фінансові
можливості вітчизняних підприємств з професій-
ного навчання та розвитку персоналу. Більшість під-
приємств на даний час не може навіть забезпечити
гідний рівень заробітної плати своїх працівників. У
даній ситуації вкладення грошей в професійне нав-
чання та підвищення кваліфікації персоналу розгля-
дається як витрати і здійснюється за залишковим
принципом. Такий підхід є обмеженим і пов'язаний
в більшості випадків з нерозумінням значущості та
ролі професіоналізму працівників у забезпеченні
економічного зростання та розвитку підприємства
[12].
Отже, вище окреслене коло факторів, що нега-
тивно впливають на рівень освіти робочої сили Ук-
раїни, потребує негайного усунення. При цьому пи-
тання підвищення освіченості населення має бути
пріоритетним не тільки для держави, але й для біз-
несу, оскільки саме приватні підприємства є основ-
ними «споживачами» робочої сили, однією з най-
важливіших якісних ознак якої є освіта.
Література
1. Бебко С. Значення вищої освіти у сучасних со-
ціально-економічних трансформаціях. Науковий віс-
ник СНУ імені Лесі Українки. Серія: Педагогічні
науки. 2017. № 1(350). URL: http://esnuir.eenu.edu.ua/
bitstream/123456789/13783/1/Бебко_63-68.pdf. 2. Гріш-
нова О. А. Освіта як чинник розвитку і економічного
зростання України. Демографія та соціальна еконо-
міка. 2004. № 1-2. С. 93-101. 3. Лепейко Т. І. Методо-
логічні засади виявлення і реалізації резервів продук-
тивності праці на промисловому підприємстві. Меха-
нізм регулювання економіки. 2015, № 1. С. 108-115.
4. Погребняк А. Ю., Рубцов А. М. Комплекс заходів
з удосконалення підвищення продуктивності праці
персоналу. Сучасні проблеми економіки і підприємниц-
тво. 2017. Випуск 19. С. 228-234. 5. Чекушина Ю. В.,
Чекушина Ю. М. Вища освіта України в аспекті інте-
лектуалізації праці (перше десятиліття ХХІ ст.). Гума-
нітарний журнал. 2013. № 3. С. 3-10. URL: http: //nbuv.
gov.ua/UJRN/gumj_2013_3_3. 6. Березовский В. А.,
Слива А. В., Фокина В. Н. Образование как фактор
влияния на экономическую ценность человека. URL:
www.muh.ru/content/pps/100823_stat_28.doc. 7. Доліш-
ній М. І., Куценко В. І. Диверсифікація освіти в кон-
тексті Болонського процесу як передумова поліпшення
якості кадрового потенціалу. Україна: аспекти праці.
2006. №5. С. 8-14. 8. Національна доповідь про стан і
перспективи розвитку освіти в Україні. Київ: Педа-
гогічна думка, 2016. 448 с. 9. Державна служба стати-
стики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua. 10. The
Most Educated Countries in the World. Edu-Active.com,
21.09.2013. URL: http://www.edu-active.com/news/ 2013
/sep/21/most-educated-countries-wg2orld.html. 11. До-
слідження сфери освіти в Україні: до більшої резуль-
тативності, справедливості та ефективності. URL:
http://documents1.worldbank.org/curated/en/7909315686
61644788/pdf/Overview.pdf. 12. Gitis T., Klimenko S.
Research of factors impeding professional development of
the personnel of domestic enterprises. Економічний Віс-
ник Донбасу (Economic Herald of the Donbas). 2017. №4
(50). С. 185-189.
References
1. Bebko S. (2017). Znachennia vyshchoi osvity u
suchasnykh sotsialno-ekonomichnykh transformatsiiakh
[The importance of higher education in modern socio-
economic transformations.]. Naukovyi visnyk SNU imeni
Lesi Ukrainky. Seriia: Pedahohichni nauky – Scientific
Bulletin of the Lesya Ukrainka National University. Series:
Pedagogical sciences, 1(350). Retrieved from http:
//esnuir. eenu.edu.ua/ bitstream/123456789/13783/1/Бе-
бко_63-68.pdf [in Ukrainian].
2. Hrishnova O. A. (2004). Osvita yak chynnyk
rozvytku i ekonomichnoho zrostannia Ukrainy [Education
as a factor of development and economic growth of
Ukraine.]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika –
Demography and social economy, 1-2, рр. 93-101 [in
Ukrainian].
3. Lepeiko T. I. (2015). Metodolohichni zasady
vyiavlennia i realizatsii rezerviv produktyvnosti pratsi na
promyslovomu pidpryiemstvi [Methodological bases of
revealing and realization of reserves of labor productivity
at the industrial enterprise]. Mekhanizm rehuliuvannia
ekonomiky – Mechanism of economic regulation, 1, рр.
108-115 [in Ukrainian].
4. Pohrebniak A. Yu., Rubtsov A. M. (2017).
Kompleks zakhodiv z udoskonalennia pidvyshchennia
produktyvnosti pratsi personalu [A set of measures to
improve staff productivity]. Suchasni problemy ekonomiky
i pidpryiemnytstvo – Modern problems of economy and
entrepreneurship, Issue 19, рр. 228-234 [in Ukrainian].
5. Chekushyna Yu. V., Chekushyna Yu. M. (2013).
Vyshcha osvita Ukrainy v aspekti intelektualizatsii pratsi
(pershe desiatylittia ХХI st.) [Higher education of Ukraine
in the aspect of labor intellectualization (the first decade of
the XXI century)]. Humanitarnyi zhurnal – Humanities
Т. П. Гітіс, А. В. Євсейчик, А. С. Спірато, М. Є. Андрійчук
227
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
magazine, 3, рр. 3-10. Retrieved from http: //nbuv.
gov.ua/UJRN/gumj_2013_3_3 [in Ukrainian].
6. Berezovsky V. A., Sliva A. V., Fokina V. N.
Education as a factor of influence on the economic value
of a person. Retrieved from www.muh.ru/content/
pps/100823_stat_28.doc [in Russian].
7. Dolishnii M. I., Kutsenko V. I. (2006). Dyver-
syfikatsiia osvity v konteksti Bolonskoho protsesu yak
peredumova polipshennia yakosti kadrovoho potentsialu
[Diversification of education in the context of the Bologna
process as a prerequisite for improving the quality of
human resources]. Ukraina: aspekty pratsi – Ukraine:
aspects of work, 5, рр. 8-14 [in Ukrainian].
8. Natsionalna dopovid pro stan i perspektyvy
rozvytku osvity v Ukraini [National report on the state and
prospects of education development in Ukraine]. (2016).
Kyiv. Pedahohichna dumka [in Ukrainian].
9. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State
Statistics Service of Ukraine]. (n.d.). ukrstat.gov.ua.
Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
10. The Most Educated Countries in the World.
(2013). Edu-Active.com. Retrieved from http://www.edu-
active.com/news/ 2013 /sep/21/most-educated-countries-
wg2orld.html.
11. Doslidzhennia sfery osvity v Ukraini: do bilshoi
rezultatyvnosti, spravedlyvosti ta efektyvnosti [Research
in the field of education in Ukraine: to greater efficiency,
fairness and efficiency]. Retrieved from http://docu-
ments1.worldbank.org/curated/en/7909315686
61644788/pdf/Overview.pdf [in Ukrainian].
12. Gitis T., Klimenko S. (2017). Research of factors
impeding professional development of the personnel of do-
mestic enterprises. Economic Herald of the Donbas, 4 (50),
рр. 185-189.
Гітіс Т. П., Євсейчик А. В., Спірато А. С., Анд-
рійчук М. Є. Рівень освіти в Україні: дослідження
динаміки у контексті забезпечення якості робочої
сили
Рівень освіти, будучи найбільш значущою озна-
кою якості робочої сили, сприяє забезпеченню роз-
витку підприємств у виробничому та економічному ас-
пектах та потребує постійної уваги та дослідження
його динаміки з метою недопущення та подолання не-
гативних тенденцій.
У статті проведено оцінювання рівня освіти в Ук-
раїні, досліджено його динаміку у контексті забезпе-
чення зростання якості робочої сили. Встановлено, що
по охопленню населення вищою освітою Україна
значно випереджає більшість розвинених країн, але
останніми роками спостерігаються неоднозначні зміни
у рівні освіченості робочої сили. Так, кількість осіб, які
мають базову вищу та неповну вищу освіту, поступово
зростає, а кількість осіб з повною вищою освітою на-
впаки зменшується. На особливу увагу заслуговує
значне зростання кількості осіб, що мають лише ба-
зову, початкову загальну або не мають освіти. Також в
останні роки спостерігається поступове скорочення
кількості здобувачів вищої освіти, зменшення рівня
участі молоді у формальних та неформальних видах
навчання та професійної підготовки (в особливості у
сільській місцевості). У цілому необхідно відзначити
деяке зниження показника загального рівня освіти ро-
бочої сили у 2019 р.
Наявність тенденції зниження освітнього рівня
робочої сили в Україні обумовлено низкою факторів,
серед яких можна виділити такі: наявність обмежень у
доступності вищої освіти для певних верств населення
України (в особливості для малозабезпечених сімей та
мешканців сіл); селективна форма диференціації нав-
чання, яка сприяє зростанню нерівності між школами;
знецінювання значущості вищої освіти, що обумов-
лено кризовим станом економіки України; низька ак-
тивність та зацікавленість керівників українських під-
приємств у фінансуванні підвищення освітнього рівня
персоналу.
Встановлене коло факторів, що негативно вплива-
ють на рівень освіти робочої сили України, потребує
негайного усунення. При цьому питання підвищення
освіченості населення має бути пріоритетним не тільки
для держави, але й для бізнесу, оскільки саме приватні
підприємства є основними «споживачами» робочої
сили, однією з найважливіших якісних ознак якої є рі-
вень освіти.
Ключові слова: рівень освіти, знання, робоча сила,
продуктивність праці, вища освіта, заклад освіти, ре-
зультати навчання, формальна освіта, неформальна
освіта, селективність.
Gitis T., Evseichik A., Spirato A., Andriychuk M.
The Level of Education is in Ukraine: Research of Dy-
namics in the Context of Providing of Quality of La-
bour Force
The level of education, being the most significant sign
of the quality of labor force, contributes to ensuring the de-
velopment of enterprises in production and economic as-
pects and requires constant attention and research of its dy-
namics in order to prevent and overcome negative trends.
In the article the estimation of level of education is
conducted in Ukraine, his dynamics is investigational in
the context of providing of height of quality of labour
force. It is set that on part of population with higher educa-
tion Ukraine passes ahead the most developed countries
considerably, but in the last few years there are ambiguous
changes in the level of formation of labour force. So, the
amount of persons having base higher and incomplete
higher education grows gradually, and the amount of per-
sons with complete higher education diminishes vice versa.
The special attention is deserved by the considerable height
of amount of persons, having only base, initial common or
does not have education. Also the last years there is gradual
reduction of amount of competitors of higher education, re-
ductions of level of participation of young people in the
formal and informal types of studies and professional pre-
paration (in particular in rural to locality). On the whole it
is necessary to mark some decline of index of general level
of formation of labour force in 2019.
The presence of tendency of decline of educational
level of labour force in Ukraine is conditioned by the row
of factors among that it is possible to distinguish the fol-
lowing: limit access to higher education for the certain lay-
ers of population of Ukraine (in particular for of scanty
means families and habitants of villages); selective form of
differentiation of studies that assists inequality between
Т. П. Гітіс, А. В. Євсейчик, А. С. Спірато, М. Є. Андрійчук
228
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
schools; depreciation of meaningfulness of higher educa-
tion, that it contingently the crisis state of economy of
Ukraine; subzero activity and personal interest of leaders
of the Ukrainian enterprises are in financing of increase of
educational level of personnel.
The set circle of factors negatively influencing on the
level of formation of labour force of Ukraine requires an
immediate removal. Thus a question of increase of level of
formation of population must be priority not only for the
state but also for business, as exactly private enterprises are
the basic "consumers" of labour force, one of major quality
signs of that is a level of education.
Keywords: level of education, knowledge, labour
force, labour productivity, higher education, educational
establishment, results of educating, formal education, in-
formal education, selectivity.
Гитис Т. П., Евсейчик А. В., Спирато А. С.,
Андрийчук М. Е. Уровень образования в Украине:
исследование динамики в контексте обеспечения
качества рабочей силы
Уровень образования, будучи наиболее значимым
признаком качества рабочей силы, способствует обес-
печению развития предприятий в производственном и
экономическом аспектах и требует постоянного вни-
мания и исследования его динамики с целью недопу-
щения и преодоления негативных тенденций.
В статье проведено оценивание уровня образова-
ния в Украине, исследована его динамика в контексте
обеспечения роста качества рабочей силы. Установ-
лено, что по охвату населения высшим образованием
Украина значительно опережает большинство разви-
тых стран, но за последние годы наблюдаются неодно-
значные изменения в уровне образованности рабочей
силы. Так, количество лиц, имеющих базовое высшее
и неполное высшее образование, постепенно растет, а
количество лиц с полным высшим образованием
наоборот уменьшается. Особого внимания заслужи-
вает значительный рост количества лиц, имеющих
лишь базовое, начальное общее или не имеют образо-
вания. Также в последние годы наблюдается постепен-
ное сокращение количества соискателей высшего об-
разования, снижение уровня участия молодежи в фор-
мальных и неформальных видах учебы и профессио-
нальной подготовки (в особенности в сельской местно-
сти). В целом необходимо отметить некоторое сниже-
ние показателя общего уровня образования рабочей
силы в 2019 г.
Наличие тенденции снижения образовательного
уровня рабочей силы в Украине обусловлено рядом
факторов, среди которых можно выделить следующие:
ограниченный доступ к высшему образованию для
определенных слоев населения Украины (в особенно-
сти для малообеспеченных семей и жителей сел); се-
лективная форма дифференциации учебы, которая спо-
собствует росту неравенства между школами; обесце-
нение значимости высшего образования, что обуслов-
лено кризисным состоянием экономики Украины; низ-
кая активность и заинтересованность руководителей
украинских предприятий в финансировании повыше-
ния образовательного уровня персонала.
Установленный круг факторов, негативно влия-
ющих на уровень образования рабочей силы Украины,
требует немедленного устранения. При этом вопрос
повышения образованности населения должен быть
приоритетным не только для государства, но и для биз-
неса, поскольку именно частные предприятия явля-
ются основными "потребителями" рабочей силы, од-
ним из важнейших качественных признаков которой
является уровень образования.
Ключевые слова: уровень образования, знания, ра-
бочая сила, производительность труда, высшее образо-
вание, учебное заведение, результаты обучения, фор-
мальное образование, неформальное образование, се-
лективность.
Стаття надійшла до редакції 04.09.2020
Прийнято до друку 15.09.2020
|