Західноєвропейські гравюри як зразок для настінних розписів ХІХ ст. чернігівського Троїцького собору

Мета публікації – здійснення мистецтвознавчого аналізу деяких монументальних композицій ХІХ ст. та визначення ступеня впливу на церковний стінопис цього періоду західноєвропейского мистецтва, зокрема, друкованої гравюри. Методика дослідження продиктована характером матеріалу та визначена з огляду н...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2020
Автор:	Бугера, І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2020
Назва видання:	Сiверянський літопис
Теми:	Церковна старовина
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174206
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Західноєвропейські гравюри як зразок для настінних розписів ХІХ ст. чернігівського Троїцького собору / І. Бугера // Сіверянський літопис. — 2020. — № 6. — С. 23-31. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-174206
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1742062021-01-09T01:25:21Z Західноєвропейські гравюри як зразок для настінних розписів ХІХ ст. чернігівського Троїцького собору Бугера, І. Церковна старовина Мета публікації – здійснення мистецтвознавчого аналізу деяких монументальних композицій ХІХ ст. та визначення ступеня впливу на церковний стінопис цього періоду західноєвропейского мистецтва, зокрема, друкованої гравюри. Методика дослідження продиктована характером матеріалу та визначена з огляду на завдання, що ставились на кожному з етапів роботи. Для визначення ступеня розробленості питання обрано принципи історизму та історіографічного аналізу, для виявлення художніх особливостей стінопису використано методи порівняльного та мистецтвознавчого аналізів. Наукова новизна полягає в запровадженні до наукового обігу монументальних розписів Троїцького собору, що були виконані у ХІХ ст., оскільки спроба висвітлення процесів та особливостей створення настінних розписів Троїцького собору м. Чернігова у ХІХ ст. здійснена по суті, вперше. На основі проведеного аналізу зроблено висновки про те, що питання взаємовпливів мистецтва різних країн потребує більш детального дослідження, оскільки храмові розписи ХІХ ст. до сьогодні лишаються малодослідженими. На превеликий жаль, досі не встановлені особи художників, які виконували розписи у чернігівському Троїцькому соборі. Однією з причин такого стану речей є те, що до другої половини ХХ ст. дослідники ставилися до стінопису собору досить неуважно, оскільки не визнавали його цінності. Проте під час ретельнішого їхнього вивчення стає зрозуміло, що стінопис чернігівських храмів є свідченням того, що Чернігів не лишався осторонь загальномистецьких тенденцій, характерних для міст Європи та Російської імперії. Стильові риси та кольорова гама розписів Троїцького собору свідчить про те, що у ХІХ ст. для оздоблення живописними композиціями стін храмів залучались досвідчені майстри, знайомі з художніми прийомами та зразками європейських майстрів. The purpose of this publication is providing an art review of some monumental compositions of 19th century in order to determine the influence of Western European art (particularly etching) on sacral wall-paintings of this period. The research methods are derived from peculiar issues of explored objects and particular goals, set during the investigation process. In order to determine the level of knowledge of the case, principles of historicism and historical analysis were chosen. Methods of comparative analysis and art analysis were used to identify artistic features of the frescoes. In fact, an investigation of creating the 19th century monumental paintings of Trinity Cathedral is provided for the first time ever – that is the scientific novelty of the work. The provided research leads to a conclusion, that 19th century monumental paintings remain poorly studied even though they are a fair illustration of the Western and Eastern European art interference. Unfortunately, the identities of the artists who painted in the Trinity Cathedral in Chernihiv have not yet been established. One of the reasons for this state of affairs is that by the second half of the twentieth century. researchers treated the fresco of the cathedral rather carelessly, because they did not recognize its value. However, upon closer examination, it becomes clear that the frescoes of Chernihiv churches are evidence that Chernihiv did not stay away from the general artistic trends characteristic of the cities of Europe and the Russian Empire. The stylistic features and color scheme of the paintings of the Trinity Cathedral indicate that in the 19th century. Experienced masters, familiar with artistic techniques and samples of European masters, were involved in decorating the walls of the temples with picturesque compositions. 2020 Article Західноєвропейські гравюри як зразок для настінних розписів ХІХ ст. чернігівського Троїцького собору / І. Бугера // Сіверянський літопис. — 2020. — № 6. — С. 23-31. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.4394334 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174206 75.052:[726:27-523.41(477.51)]:763(4-15)]:930.85(4)«18» uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Церковна старовина Церковна старовина
spellingShingle	Церковна старовина Церковна старовина Бугера, І. Західноєвропейські гравюри як зразок для настінних розписів ХІХ ст. чернігівського Троїцького собору Сiверянський літопис
description	Мета публікації – здійснення мистецтвознавчого аналізу деяких монументальних композицій ХІХ ст. та визначення ступеня впливу на церковний стінопис цього періоду західноєвропейского мистецтва, зокрема, друкованої гравюри. Методика дослідження продиктована характером матеріалу та визначена з огляду на завдання, що ставились на кожному з етапів роботи. Для визначення ступеня розробленості питання обрано принципи історизму та історіографічного аналізу, для виявлення художніх особливостей стінопису використано методи порівняльного та мистецтвознавчого аналізів. Наукова новизна полягає в запровадженні до наукового обігу монументальних розписів Троїцького собору, що були виконані у ХІХ ст., оскільки спроба висвітлення процесів та особливостей створення настінних розписів Троїцького собору м. Чернігова у ХІХ ст. здійснена по суті, вперше. На основі проведеного аналізу зроблено висновки про те, що питання взаємовпливів мистецтва різних країн потребує більш детального дослідження, оскільки храмові розписи ХІХ ст. до сьогодні лишаються малодослідженими. На превеликий жаль, досі не встановлені особи художників, які виконували розписи у чернігівському Троїцькому соборі. Однією з причин такого стану речей є те, що до другої половини ХХ ст. дослідники ставилися до стінопису собору досить неуважно, оскільки не визнавали його цінності. Проте під час ретельнішого їхнього вивчення стає зрозуміло, що стінопис чернігівських храмів є свідченням того, що Чернігів не лишався осторонь загальномистецьких тенденцій, характерних для міст Європи та Російської імперії. Стильові риси та кольорова гама розписів Троїцького собору свідчить про те, що у ХІХ ст. для оздоблення живописними композиціями стін храмів залучались досвідчені майстри, знайомі з художніми прийомами та зразками європейських майстрів.
format	Article
author	Бугера, І.
author_facet	Бугера, І.
author_sort	Бугера, І.
title	Західноєвропейські гравюри як зразок для настінних розписів ХІХ ст. чернігівського Троїцького собору
title_short	Західноєвропейські гравюри як зразок для настінних розписів ХІХ ст. чернігівського Троїцького собору
title_full	Західноєвропейські гравюри як зразок для настінних розписів ХІХ ст. чернігівського Троїцького собору
title_fullStr	Західноєвропейські гравюри як зразок для настінних розписів ХІХ ст. чернігівського Троїцького собору
title_full_unstemmed	Західноєвропейські гравюри як зразок для настінних розписів ХІХ ст. чернігівського Троїцького собору
title_sort	західноєвропейські гравюри як зразок для настінних розписів хіх ст. чернігівського троїцького собору
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Церковна старовина
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174206
citation_txt	Західноєвропейські гравюри як зразок для настінних розписів ХІХ ст. чернігівського Троїцького собору / І. Бугера // Сіверянський літопис. — 2020. — № 6. — С. 23-31. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
series	Сiверянський літопис
work_keys_str_mv	AT bugeraí zahídnoêvropejsʹkígravûriâkzrazokdlânastínnihrozpisívhíhstčernígívsʹkogotroícʹkogosoboru
first_indexed	2025-07-15T11:08:08Z
last_indexed	2025-07-15T11:08:08Z
_version_	1837710904398970880
fulltext	23 ЦЕРКОВНА СТАРОВИНА________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ УДК 75.052:[726:27-523.41(477.51)]:763(4-15)]:930.85(4)«18» Ірина Бугера • ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІ ГРАВЮРИ ЯК ЗРАЗОК ДЛЯ НАСТІННИХ РОЗПИСІВ ХІХ СТ. ЧЕРНІГІВСЬКОГО ТРОЇЦЬКОГО СОБОРУ DOI: 10.5281/zenodo.4394334 © І. Бугера, 2020. CC BY 4.0 Мета публікації – здійснення мистецтвознавчого аналізу деяких монумен- тальних композицій ХІХ ст. та визначення ступеня впливу на церковний стінопис цього періоду західноєвропейского мистецтва, зокрема, друкованої гравюри. Ме- тодика дослідження продиктована характером матеріалу та визначена з огляду на завдання, що ставились на кожному з етапів роботи. Для визначення ступеня розробленості питання обрано принципи історизму та історіографічного аналізу, для виявлення художніх особливостей стінопису використано методи порівняль- ного та мистецтвознавчого аналізів. Наукова новизна полягає в запровадженні до наукового обігу монументальних розписів Троїцького собору, що були викона- ні у ХІХ ст., оскільки спроба висвітлення процесів та особливостей створення настінних розписів Троїцького собору м. Чернігова у ХІХ ст. здійснена по суті, вперше. На основі проведеного аналізу зроблено висновки про те, що питання взаємовпливів мистецтва різних країн потребує більш детального дослідження, оскільки храмові розписи ХІХ ст. до сьогодні лишаються малодослідженими. На превеликий жаль, досі не встановлені особи художників, які виконували розписи у чернігівському Троїцькому соборі. Однією з причин такого стану речей є те, що до другої половини ХХ ст. дослідники ставилися до стінопису собору досить не- уважно, оскільки не визнавали його цінності. Проте під час ретельнішого їхньо- го вивчення стає зрозуміло, що стінопис чернігівських храмів є свідченням того, що Чернігів не лишався осторонь загальномистецьких тенденцій, характерних для міст Європи та Російської імперії. Стильові риси та кольорова гама розписів Троїцького собору свідчить про те, що у ХІХ ст. для оздоблення живописними композиціями стін храмів залучались досвідчені майстри, знайомі з художніми прийомами та зразками європейських майстрів. Ключові слова: Троїцький собор, стінопис, композиція, гравюра, стильові ознаки, кольорова гама. Настінний живопис ХІХ ст. Троїцького собору м. Чернігова, практично не до- сліджений мистецтвознавцями, лише нещодавно опинився в колі інтересів деяких спеціалістів. Це надзвичайно цікавий живописний комплекс, що складався у пер- шій третині та поновлювався у 70-ті рр. ХІХ ст., різноманітний за стилістикою, складом сюжетів, а також цікавий із точки зору відстеження культурних та мис- тецьких зв’язків Чернігова з країнами Європи. Однак, ця пам’ятка українського мистецтва залишилась недооцінена у працях дослідників до недавнього часу. Так, майже без уваги залишив розписи Чернігівський архієпископ Філарет (Гу- мілевський), якому належить найперша згадка про стінопис Свято-Троїцького со- бору: в «Історико-статистичному описі Чернігівської єпархії» автор побіжно зга- 24 Сіверянський літопис. 2020. № 6______________________________________________________________________________________________________________________ дує «священні зображення», виконані на стінах та склепіннях храму1. На початку ХХ ст. питання оздоблення Троїцького собору порушує у своїй публікації «Очерки мистецтва Старої України» історик В. Л. Модзалевський, проте, він згадує лише причетних до будівництва собору та здійснення розписів архієреїв і архітектора2, та напис про ктиторство І. Мазепи у куполі храму3. Значну увагу опису розписів собору приділив протоієрей О. Єфімов у нарисі «Чернігівський Свято-Троїцький-Іллінський монастир, нині Троїцько-Архієрей- ський будинок». Він зазначав, що після пожежі 1808 р. завдяки старанням єпис- копа Чернігівського Михайла Десницького у монастирі та в соборі зокрема був здійснений капітальний ремонт та виконаний стінний живопис, а в 1876–1878 рр. він був поновлений Чернігівським єпископом Серапіоном. Автор також докладно описує схему розміщення живописних композицій на стінах собору4. Інтерес до настінного живопису Троїцького собору відновився в останній тре- тині ХХ ст., коли у храмі розпочалися масштабні дослідницькі та реставраційні роботи. У 1970-ті рр. бригада художника-реставратора В. Бабюка Київської спеці- альної науково-реставраційної виробничої майстерні провела дослідження стану живопису Троїцькому собору, здійснила фотофіксацію, креслення та замальовки живопису, мікрохімічні дослідження тиньку та кольорового шару. У 1973–1977 рр. було виконано великий обсяг робіт по консервації та реставрації стінопису Тро- їцького собору5. Результати роботи бригади В. Бабюка, виявлені в архівних документах, лягли в основу публікацій чернігівського історика, мистецтвознавця А. Адруга. У його дослідженнях особливу увагу приділено розписам, що належать до першого пе- ріоду оздоблення храму (кінець ХVІІ – початок ХVІІІ ст.), проведено їх система- тизацію, здійснено датування6, атрибуцію, виявлено аналогії, висвітлено питання проведення досліджень та реставрації стінопису собору в ХІХ ст7. Історія розписів Троїцького собору XVII–ХХ ст., втрат під час пожеж і систематизація розписів за часом їх створення висвітлена у публікаціях А. Доценко8, історичні та історіогра- фічні питання створення розписів собору різних періодів висвітлювались у робо- тах Т. Миколайко9. Як випливає з наведеного історіографічного аналізу, розписи Троїцького со- бору, виконані в ХІХ ст., у плані зображальної типології є малодослідженими й не внесеними до кола інтересів істориків та мистецтвознавців. Проте на стінах Троїцького собору м. Чернігова зберігся цілий живописний комплекс, що створю- вався протягом XVII–XIX ст., реставрувався у ХХ ст., а на сьогодні складається із різноманітних за стилістикою сюжетів. Його можна розглядати як цікаву та яскра- 1 Филарет (Гумилевський), архиеп. Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Чер- нигов, 1873. Кн. 4. С. 38. 2 Модзалевский В. Л. Очерки искусства Старой Украины. Чернигов. Чернігівська старовина : зб. наук. пр., присвячений 1300-річчю Чернігова. Чернігів, 1992. С. 110. 3 Там само. С. 137. 4 Ефимов А. Черниговский Свято-Троицкий-Ильинский монастырь, ныне Троицко-Архиерейский дом. Его прошлое и современное состояние. Прибавление к Черниговским епархиальным известиям. Часть неофициальная. 1911. № 15. С. 403–404. 5 Проектные предложения по консервации настенной масляной росписи XVIII–XX вв. в памятнике архитектуры XVII в. – Троицком соборе в гор. Чернигове. 1972. Т. 1, 2. Національний архітектур- но-історичний заповідник «Чернігів стародавній». Відділ музейної та науково-фондової діяльності. 6 Адруг А. Нововідкриті розписи XVII ст. в Чернігові. Образотворче мистецтво. 1984. № 3. С 26–27. 7 Адруг А. Живопис Чернігова другої половини XVII – початку XVIII століть. Чернігів, 2013. С. 9–37. 8 Доценко А. До питання про датування стінопису Троїцького собору. Сіверянський літопис. 1997. N 5. С. 95–97 9 Миколайко Т. До питання стану живопису Троїцького собору в ХХ столітті. Сіверянський літопис. 2018. №3. С. 55–59.; Миколайко Т. Живопис першої половини ХІХ ст. у Троїцькому соборі. Сіве- рянський літопис. 2017. №4. С. 123–128.; Миколайко Т. А. Композиції монументального живопису к. XVIII-п. XIX ст. у Троїцькому соборі Чернігова. Нові дослідження пам’яток козацької доби в Укра- їні: Зб. наук. праць. 2017. Вип. 26. С. 307–311. 25 Siverian chronicle. 2020. № 6______________________________________________________________________________________________________________________ ву ілюстрацію однієї зі сторінок мистецтва Чернігова та його взаємозв’язків з мис- тецтвом країн Європи. Витоки особливих рис настінного церковного живопису ХІХ ст. слід шукати у більш ранні часи. Зокрема, протоієрей Г. Флоровський зазначав, що вже на по- чатку XVII ст. «в Оружейній палаті ... ми знаходимо «німецьких» майстрів, що працювали по <…> іконному письму. І вплив західних гравюр у руському іконо- пису середини століття стає настільки сильним, що Нікону вже силою доводилось відбирати <...> ікони «фрязького письма», – і віддавали їх з явною неохотою, так встигли вже до них звикнути. ... І в кінці століття цілі храми розписувались по «за- морським кунштам» – частіше за все за голандськими гравюрами»10. Зв’язок із за- хідною культурою в різних сферах поступово посилювався, що стало підґрунтям для творення складного та багатогранного церковного мистецтва ХІХ ст. і однієї з найважливіших його частин – настінних храмових розписів, які були доступні для сприйняття великій кількості людей11. Саме використання творів друкованої графіки в якості зразків іконографії справило на нього досить значний вплив. Європейські зразки впливали на створення розписів різними шляхами. Пере- дусім у якості іконографічного джерела використовувались Біблії з гравірованими ілюстраціями, а саме альбоми гравюр, що вибірково ілюструють події Старого та Нового Заповітів. За даними дослідників, лише у зібраннях російських бібліотек зберігається близько 80 екземплярів 13-ти різноманітних ілюстрованих Біблій XVI–XVIII ст., в основному голландського та німецького походження12. Одним із найпопулярніших західноєвропейських іконографічних джерел вва- жається видання Біблії Піскатора («Theatrum biblicum ae neis exspressae… per Nicolaum Ioannis Piscatorem»). Використання цього твору друкованої графіки вва- жається виявом значної ролі графіки у процесі передачі творчих досягнень та ху- дожнього досвіду на теренах Європи. Крім того, зразком для іконографії могли слугувати ілюстрації інших видань, зокрема, Біблія де Ондта, видана у 1728 р. в м. Гаазі, Біблія Кіліана (1758 р., м. Аусбург), Біблія Вайгеля (1695 та 1712 рр., Аусбург), Біблія Меріана (1625–27 та 1638–43 рр., Франкфурт-на-Майні; 1639 та ін.), Біблія Борхта (1581, 1585 рр., Антверпен; 1639, 1673 рр., Амстердам) та багато інших. На думку дослідників, ці видання були відомі не лише у великих містах, але й у провінціях13. Проте у 1850-х та 1860-х рр. відбулася зміна зразків. На перший план серед них виходить ілюстрована Біблія Юліуса Шнорра фон Карольсфельда. Іноді також ви- користовувалися зображення з Біблії Поля Густава Доре14. Видатний богослов та іконописець професор Леонід Успенський зазначав, що обер-прокурор Синоду постійно замовляв книготорговцю Гроте в Петербурзі дру- ковані зразки західних художніх творів, які в подальшому розсилав по монасти- рях Імперії в якості взірця для написання «ікон». Він надавав особливу перевагу творам «дюсельдорфських назарян»15, яскравим представником яких і був Юлі- ус Шнорр. З його біографії дізнаємося, що син та учень художника Іоанна Файта 10 Прот. Георгий Флоровский. Пути русского богословия. Киев, 1991. С. 73. 11 Сурова А. Влияние западноевропейских образцов на русскую монументальную живопись Сино- дального периода на примере храмов Тверской области. Актуальные проблемы теории и истории ис- кусства: сб. науч. статей. 2012. Вып. 2. С. 395–400. URL: https://www.actual-art.org/stati/131-st2012/ rus19/509-surova-vliyanie-zapadnoevropejskikh-obraztsov.html?showall=1. 12 Гамлицкий А.В. Западноевропейские лицевые Библии в России XVII–XVIII вв. Владельцы и формы бытования. Филевские чтения. Тезисы шестой научной конференции. 1999. С. 12. 13 Сурова А. Влияние западноевропейских образцов... 14 Павлова А. Церковные росписи храмов в Рязанской области XIX – начала ХХ века. Предмет ар- хитектуры. Искусство без границ: сборник научных работ. Москва, 2011. С. 267–279. URL: https:// www.elibrary.ru/item.asp?id=29833978. 15 Успенский Л. Богословие иконы Православной Церкви. СПб., 1997. С. 537. 26 Сіверянський літопис. 2020. № 6______________________________________________________________________________________________________________________ Шнорра фон Карольсфельда, добре підготовлений батьком, вступив до Віденської академії мистецтв у 1811 р. і потрапив там під вплив групи романтиків «Союз свя- того Луки». Це об’єднання молодих художників отримало назву «назарійці». У їх творчості проявляються реакційні тенденції німецького романтизму, на противагу еклектичному спрямуванню школи Віденської Академії мистецтв. Назарійці ста- вили за мету відродження релігійного монументального мистецтва в дусі серед- ньовіччя та майстрів раннього Відродження. Їх живопис був тісно пов’язаний з академічними традиціями, проти яких спочатку виступали. Врешті, художники з «Союзу св. Луки» незабаром були визнані офіційними колами і часто запрошува- лися для викладацької роботи та керівництва у академіях, розпису церков, королів- ських резиденцій та музеїв. Оселившись з іншими представниками групи в покинутому монастирі у Римі, схильний до романтизму Ю. Шнорр, вивчаючи, окрім натури, і творчість старо- винних німецьких та італійських майстрів, розробив нові художні прийоми, зосе- редившись на людських почуттях. У 1827 р. він посів кафедру історичного живо- пису в Мюнхенській Академії мистецтв, у 1848 р. переїхав до Дрездена, де зайняв посади професора Дрезденської Академії та директора місцевої галереї. У цей пе- ріод у своїй творчості Ю. Шнорр майже повністю облишив середньовічну роман- тику і віддався всією душею релігійному мистецтву. Він здійснив задуманий ще в Римі проект видання «Біблії в картинках», яка отримала популярність не лише в Німеччині, але й в інших країнах. «Біблія…», що являє собою серію із 240 гравюр на дереві – ілюстрацій до Святого Писання, була видана у Лейпцигу у 1852–60 рр. та неодноразово перевидавалася16. Попри прагнення художника вибудовувати композиції за зразками старих іта- лійських майстрів, ці малюнки відрізняються сухим академізмом. У них свідомо відкинута усіляка спроба історичної достовірності, події відбуваються ніби поза часом та простором, усі персонажі одягнуті в умовні «античні» драперії, типи об- лич досить одноманітні. Ілюстрації Ю. Шнорра багаторазово відтворювалися в Російській імперії в на- родних, навчальних, дитячих біблійних виданнях, виходили окремими альбомами. З-поміж іншого, за ними часто розписувалися православні храми і створювалися великі цикли, що інколи вкривали всі склепіння та стіни храмових приміщень, й окремі невеликі композиції. Із гравюр Гюстава Доре бралися лише одиничні при- клади композицій, оскільки на них наявні численні дальні плани, а фігури часто виглядають дрібними17. Натомість гравюри Шнорра надзвичайно зручні для від- творення в розписах, оскільки їх дії відбуваються на передньому плані, композиції врівноважені і здебільшого центричні, а крупні постаті досить виразні. У компози- ціях відсутня як зайва деталізація, так і незаповнений «пустий» простір. Автори розписів іноді спрощували запозичені у Шнорра композиції шляхом виключення певних персонажів або ж посилювали напруження сюжету шляхом уведення додаткових постатей або символів. Деякі сюжети розписів запозичували лише окремі фрагменти гравюр Юліуса Шнорра фон Карольсфельда. Крім того, твори німецького художника впливали на творчість місцевих майстрів і в плані спадкоємності стилістики та деяких мотивів. Так, у східній частині центрального куполу чернігівського Троїцького собо- ру зображено Бога-Отця. Поколінна постать Саваофа виконана серед хмар; сивий старець із густою довгою бородою одягнений у блакитний хітон та зелений плащ, перекинутий через ліве плече. Композиція, що займає третину площини купола, 16 Библия в иллюстрациях. 240 иллюстраций – гравюры на дереве Юлиуса Шнорр фон Карольсфельда с библейскими текстами по синодальному переводу. Б.м. : Издательство «Свет на Востоке», 1992. 17 Библия в гравюрах Гюстава Доре. URL: http://gorenka.org/index.php/bibliya-v-risunkakh/288-bibliya- v-gravyurakh-gyustava-dore. 27 Siverian chronicle. 2020. № 6______________________________________________________________________________________________________________________ відділена від інших зображень ліпними тягами. Під час досліджень розписів у 1972 р. реставратори зробили висновок, що малюнок у куполі собору належать до першої половини ХІХ ст18. Проте А. Адруг відзначив схожість виконання Бога-От- ця у центральному куполі Троїцького собору із подібним зображенням на гравюрі Юліуса Шнорра фон Карольсфельда19. Ця гравюра ілюструє оповідь про перший день творіння. Тут постать Саваофа також поколінна, оточена сяйвом, від якого розходиться яскраве проміння крізь хмари, розташовані навколо постаті Бога-Отця. Створюється враження ніби він розриває клуби хмар, відводить їх руками, даючи простір сяючому світлу20. На мо- нументальній композиції у Троїцькому соборі хмари піднімаються не так високо, клубочаться в нижній частині зображення, і тому руки Саваофа здаються просто піднятими на рівень плечей з оберненими в сторони долонями. За постаттю також присутнє сяйво, що в розписі отримало жовтуватий відтінок, проте від нього не розходиться проміння, як на гравюрі. Також відчуваються схожість зображень і в постаті, одязі, пластиці драперій. Під час виконання настінного розпису худож- никами були скопійовані риси обличчя, хвилястість волосся, складки одягу, їхня кількість і глибина. Отже, після порівняння настінної композиції із зображенням на гравюрі стає очевидним, що означена частина розпису собору була виконана під час поновлен- ня настінного живопису 1876–78 рр. До того ж, згідно з висновками реставраторів, живопис у куполі храму виконувався по левкасу, нанесеному безпосередньо на штукатурку, більш ранніх шарів живопису під ними не виявлено21, тобто поперед- ні зображення були, швидше за все, повністю втрачені, і оформлення купола у останній третині ХІХ ст. проводилося заново. У той же період був поновлений і живопис у західній частині собору, зокрема на північній стіні західної частини го- ловного нефу під хорами ілюстровано «Притчу про багача і Лазаря» та симетрич- но їй на південній стіні зображено багатофігурну композицію «Ісус з апостолами». У верхньому лівому куті північного простінку на світлому вохристому тлі в обрамленні м’яких хмар теплих світлих відтінків бачимо дві постаті: сивобородий чоловік, що сидить та тримає на колінах іншого, також із сивою бородою та волос- сям. Перший чоловік має густе кучеряве сиве волосся, одягнений у рожевий хітон, ноги прикриті зеленим плащем. Він тримає на колінах іншого, старшого за віком, чоловіка, нижня частина тіла якого накрита синьою тканиною, дивиться на нього, підтримує його правою рукою за плече, а ліва його рука піднята. Старець має ви- снажений вигляд, сидить на правому коліні та спирається рукою на ліве коліно молодшого чоловіка. У нижній частині простінку зображено високі, спрямовані до верху, язики вогню, які по зовнішніх своїх краях мають червоно-помаранчеве забарвлення, а всередині – рожеве та біле. Язики ніби огортають постать чоловіка з руками, простягненими до змальованих у хмарах постатей. Поясна постать чоло- віка, обернена до глядача лівим боком та спиною, звертає руки та обличчя з сивим волоссям і бородою до неба. Автор розпису промалював анатомічні особливості постатей та вирази облич, які відображають почуття діючих осіб, світлотіні формують глибокі виразні склад- ки одягу, відтінки світлих теплих кольорів – клуби хмар навколо верхньої частини зображення та яскраві червоно-помаранчеві язики вогню. Порівнюючи настінний розпис північного простінку у західній частині притво- ру Троїцького собору із композицією у збірнику гравюр Юліуса Шнорра, помітно, що для виконання монументального розпису автор використав лише частину гра- 18 Проектные предложения ... Т. 1. С. 11. 19 Адруг А. Живопис Чернігова другої половини XVII – початку XVIII століть. ... С. 13. 20 Библия в иллюстрациях ... С. 11. 21 Проэктные предложения... С. 11. 28 Сіверянський літопис. 2020. № 6______________________________________________________________________________________________________________________ вюри, яка ілюструє притчу про багача та бідного Лазаря. Гравюра Юліуса Шнорра складається із двох частин22. Більша, що займає дві третини композиції, змальовує сцену, описану на початку притчі: багатій сидить в оточенні слуг, які підносять йому їжу та напої, насолоджується ситим життям, смачними наїдками та гарними жінками; на сходинці біля його ніг напівлежить бідний хворий Лазар, який ви- прошує крихти їжі, і дві собаки облизують рани на його ногах. На задньому пла- ні, у правій частині гравюри, зображено того ж багатія, охопленого вогнем, який простягає руки до постатей у верхній частині – Авраама, який тримає на колінах Лазаря. Отже, художник-монументаліст використав частину композиції гравюри, яка більше підходила за розміром та композиційним розташуванням. Крім того, частини оригінальної композиції трохи зсунуті одна відносно одної: у порівнянні із гравюрою, де багач серед вогню зображений чітко під Лазарем та Авраамом у хмарах, на стіні собору перший розміщений у нижньому правому куту, а решта людей – у верхньому лівому, і між вогнем та хмарами велика частина тла зафар- бована темним синім кольором. Таким чином, формат зображення змінений у від- повідності до ділянки стіни, на якій воно розміщене, а саме воно підпорядковане архітектурній формі. Рамою для композиції стала сама форма означеної ділянки стіни. Симетрично цій композиції на південному простінку зображено Ісуса з апос- толами. Постаті в туніках і плащах розміщені таким чином, що створюють ком- позицію, витягнуту горизонтально, щільно вписану по ширині стіни. Центром композиції є Ісус з розведеними у сторони руками, апостоли стоять поряд у різно- манітних позах, в більшості фронтально. Різноманітні нахили їхніх голів та по- ложення рук створюють динаміку зображення та емоційність сцени бесіди, що відбувається. Вирази ликів апостолів сповнені умиротворення і спокою, загалом у написанні постатей, одягу, облич, природи навколо переважає реалістична манера. Академічно точно виконаний малюнок, м’яке світло-тіньове моделювання по- статей, теплий колорит рожево-блакитних, оливкових, пісочних відтінків харак- терні для обох описаних композицій, що є свідченням того, що виконані вони були в один часовий період, із використанням одного джерела зразків. І хоча в альбомі гравюр Юліуса Шнорра не знайдено точного іконографічного зразка для створен- ня композиції «Ісус з апостолами», проте вона подібна за живописно-пластичними прийомами та стилістично до зображень, створених німецьким художником. На східному схилі південної арки західної клітки північного нефа збереглася композиція ХІХ ст. «Пророк Ілія в пустелі», вміщена у прямокутну ліпну раму. На тлі порослого травою пагорба сидить сивобородий чоловік у світлій туніці. Зелений плащ вкриває голову, ліву руку та ноги пророка. Права його рука піднята вверх, приймає від ворона принесений хліб, ліва виглядає з плаща на рівні грудей і тримає шматок їжі. Це зображення є копією частини гравюри «Ворони годують Ілію» з Біблії Юліуса Шнорра23. Композиція гравюри, крім пророка, по центру вміщує зображення річки, що протікає серед каміння, дерев у правій частині ком- позиції та високих дерев з могутнім покрученим корінням у лівій частині. Отже, для виконання стінопису художник використав лише центральну частину гравюри Шнорра, проте зображення мають низку відмінностей. У процесі порівняння зо- бражень стає помітно, що складки правого рукава туніки на стінописі розташовані таким чином, що вони деформують плече, кисть лівої руки занадто коротка та широка і від того виглядає анатомічно невідповідною, складки одягу пророка на композиції у соборі не настільки глибокі та чіткі, як на гравюрі. Це могло бути як результатом виконання композиції недостатньо досвідченим майстром (що здаєть- ся дивним з огляду на місце її розташування на відкритому, доступному глядачеві 22 Библия в иллюстрациях... С. 213. 23 Библия в иллюстрациях... С. 124. 29 Siverian chronicle. 2020. № 6______________________________________________________________________________________________________________________ місці неподалік від входу), так і її значною видозміною під час поновлення живо- пису собору вже у ХХ ст. Проте незаперечним лишається факт, що зразком для зображення пророка Ілії на арці собору стала гравюра із Біблії Юліуса Шнорра фон Карольсфельда. Звісно, вплив європейських друкованих видань на настінні розписи храмів України і, зокрема, Чернігова, не вичерпується описаними прикладами. Питання взаємовпливів мистецтва різних країн потребує більш детального дослідження, оскільки храмові розписи ХІХ ст. до сьогодні лишаються малодослідженими. На превеликий жаль, досі не встановлені особи художників, які виконували розписи у чернігівському Троїцькому соборі. Однією з причин такого стану речей є те, що до другої половини ХХ ст. дослідники ставилися до стінопису собору досить не- уважно, оскільки не визнавали його цінності. Проте під час ретельнішого їхньо- го вивчення стає зрозуміло, що стінопис чернігівських храмів є свідченням того, що Чернігів не лишався осторонь загальномистецьких тенденцій, характерних для міст Європи та Російської імперії. Стильові риси та кольорова гама розписів Троїцького собору свідчить про те, що у ХІХ ст. для оздоблення живописними композиціями стін храмів залучались досвідчені майстри, знайомі з художніми прийомами та зразками європейських майстрів. References: Adruh, А. (1984). Novovidkryti rozpysy 17 st. v Chernihovi [Newly opened paintings of the 17th century. in Chernihiv]. Obrazotvorche mystetstvo – Fine arts, 3, 26–27. Adruh, А. (2013). Zhyvopys Chernihova druhoi polovyny XVII – pochatku XVIII stolit [Painting of Chernihiv in the second half of the XVII – early XVIII centuries]. Chernihiv, Ukraine. Bibliia v hraviurakh Hiustava Dore [Bible in engravings by Gustave Dore]. Retrived from http://gorenka.org/index.php/bibliya-v-risunkakh/288-bibliya-v-gravyurakh- gyustava-dore Byblyia v ylliustratsyiakh. 240 iliustratsyi – graviury na dereve Yuliusa Shnorr fon Karolsfelda s bybleiskimi tekstami po sinodalnomu perevodu [Bible Illustrated. 240 illustrations – woodcuts by Julius Schnorr von Karolsfeld with biblical texts according to the synodal translation]. (1992). B.m.: Izdatelstvo «Svet na Vostoke». Dotsenko, A. (1997). Do pytannia pro datuvannia stinopysu Troitskoho soboru [To the question of dating the frescoes of the Trinity Cathedral]. Siverianskyi litopys – Severian chronicle, 5, 95–97. Efi mov, А. (1911). Chernigovskij Svjato-Troitskij-Ilinskij monastyr, nyne Troitsko- Arkhierejskij dom. Eho proshloe i sovremennoe sostoianie [Chernihiv Holy Trinity- Ilyinsky Monastery, now the Trinity-Bishop's House. Its past and present state]. Pribavlenie k Chernigovskim eparhialnym izvestijam – Addition to the Chernihiv Eparchial News, unoffi cial part, № 15, Рр. 400–408. Hamlytskyi, A. (1999). Zapadnoevropejskie litsevye Biblii v Rossii XVII–XVIII vv. Vladeltsy i formy bytovanija [Western European Facial Bibles in Russia of the 17th – 18th centuries. Owners and forms of existence]. Filev readings. Abstracts of the sixth scientifi c conference, 12–15. Humylevskyi, F. (1873) Іstoryko-statystycheskoe opysanye Chernyhovskoi eparkhyy – Historical and statistical description of the Chernihiv diocese. Chernihiv, Ukraine. B. 4. Modzalevskij, V. (1992) Ocherki iskusstva Staroj Ukrainy. Chernihov [Essays on the art of Old Ukraine. Chernigov]. Chernihivska starovyna: zbirnyk naukovykh prats, prysviachenyi 1300-richchiu Chernihova – Chernihiv antiquity: a collection of scientifi c works dedicated to the 1300th anniversary of Chernihiv. Chernihiv, Ukraine, 101–142. Mykolaiko, T. (2017). Kompozytsii monumentalnoho zhyvopysu k. XVIII–p. XIX st. 30 Сіверянський літопис. 2020. № 6______________________________________________________________________________________________________________________ u Troitskomu sobori Chernihova [Compositions of monumental painting of the XVIII-n. XIX century in the Trinity Cathedral of Chernihiv]. Novi doslidzhennia pamiatok kozatskoi doby v Ukraini: zbirnyk naukovykh prats – New researches of monuments of the Cossack era in Ukraine: a collection of scientifi c works, 26, 307–311. Mykolaiko, T. (2017). Zhyvopys pershoi polovyny ХІХ st. u Troitskomu sobori [Painting of the fi rst half of the XIX century. in the Trinity Cathedral]. Siverianskyi litopys – Severian chronicle, 4, 123–128. Mykolaiko, T. (2018) Do pytannia stanu zhyvopysu Troitskoho soboru v ХХstolitti [On the question of the state of painting of the Trinity Cathedral in the twentieth century]. Siverianskyi litopys – Severian chronicle, 3, 55–59. Pavlova, A. (2011). Tserkovnye rospysy khramov v Riazanskoi oblasti XIX – nachala XX v. [Church murals of churches in the Ryazan region of the XIX – early XX century]. Predmet arkhitektury. Iskusstvo bez hranits : sbornyk nauchnykh rabot – The subject of architecture. Art without borders: collection of scientifi c works, 267–279. Proektnye predlozheniia po konservatsii nastennoi maslianoi rospisi XVIII–XX vv. v pamiatnike arkhitektury XVII v. – Troitskoho sobora v hor. Chernihove [Design proposals for the conservation of wall oil painting of the 18th–20th centuries. in an architectural monument of the 17th century. – Trinity Cathedral in the mountains. Chernigov]. (1972). Natsionalnyi arkhitekturno-istorychnyi zapovidnyk «Chernihiv starodavnii». Viddil muzeinoi ta naukovo-fondovoi diialnosti – National architectural and historical reserve «Chernigiv ancient». Viddil museum and science and fund activities. Т. 1, Т. 2. Prot. Heorhii Florovskii. (1991). Puti russkoho bohosloviia [The paths of Russian theology]. Кyiv, Ukraine. Surova, A. (2012). Vlyianye zapadnoevropeiskykh obraztsov na russkuiu monumentalnuiu zhyvopys Synodalnoho peryoda na prymere khramov Tverskoi oblasty [The infl uence of Western European designs on Russian monumental painting of the Synodal period on the example of churches in the Tver region]. Aktualnye problemy teorii i istorii iskusstva: sbornik nauchnykh statei – Actual problems of theory and history of art: collection of scientifi c articles, 2, 395–400. Uspenskyi, L. (1997). Bogoslovije ikony Pravoslavnoj Tserkvi [Theology of the icon of the Orthodox Church]. St. Petersburg, Russia. Бугера Ірина Сергіївна – молодший науковий співробітник Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» (вул. Преображен- ська, 1, м. Чернігів, 14000, Україна) Buhera Iryna S. – junior researcher of the National Architectural and Historical Reserve «Ancient Chernihiv» (1 Preobrazhenska Str., Chernihiv, 14000, Ukraine) E-mail: bugera_ira_17@ukr.net WESTERN EUROPE ETCHING AS A PROTOTYPE FOR CHERNIHIV TRINITY CATHEDRAL WALL-PAINTINGS OF 19TH CENTURY The purpose of this publication is providing an art review of some monumental compositions of 19th century in order to determine the infl uence of Western European art (particularly etching) on sacral wall-paintings of this period. The research methods are derived from peculiar issues of explored objects and particular goals, set during the investigation process. In order to determine the level of knowledge of the case, principles of historicism and historical analysis were chosen. Methods of comparative analysis and art analysis were used to identify artistic features of the frescoes. In fact, an investigation of creating the 19th century monumental paintings of Trinity Cathedral is provided for the fi rst time ever – that is the scientifi c novelty of the work. The provided research leads to a conclusion, that 19th century monumental paintings remain poorly 31 Siverian chronicle. 2020. № 6______________________________________________________________________________________________________________________ studied even though they are a fair illustration of the Western and Eastern European art interference. Unfortunately, the identities of the artists who painted in the Trinity Cathedral in Chernihiv have not yet been established. One of the reasons for this state of affairs is that by the second half of the twentieth century. researchers treated the fresco of the cathedral rather carelessly, because they did not recognize its value. However, upon closer examination, it becomes clear that the frescoes of Chernihiv churches are evidence that Chernihiv did not stay away from the general artistic trends characteristic of the cities of Europe and the Russian Empire. The stylistic features and color scheme of the paintings of the Trinity Cathedral indicate that in the 19th century. Experienced masters, familiar with artistic techniques and samples of European masters, were involved in decorating the walls of the temples with picturesque compositions. Key words: Trinity Cathedral, wall-painting, composition, etching, stylistic features, color spectrum. Дата подання: 13 жовтня 2020 р. Дата затвердження до друку: 16 листопада 2020 р. Цитування за ДСТУ 8302:2015 Бугера І. Західноєвропейські гравюри як зразок для настінних розписів ХІХ ст. чернігівського Троїцького собору. Сіверянський літопис. 2020. № 6. C. 23–31. DOI: 10.5281/zenodo.4394334. Цитування за стандартом APA Buhera, І. (2020). Zakhidnoievropeiski hraviury yak zrazok dlia nastinnykh rozpysiv XIX st. chernihivskoho Troitskoho soboru [Western Europe etching as a protype for Chernihiv Trinity Cathedral wall-paintings of 19th century]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 6, 23–31. DOI: 10.5281/zenodo.4394334.

Західноєвропейські гравюри як зразок для настінних розписів ХІХ ст. чернігівського Троїцького собору

Репозитарії

Схожі ресурси