Образ запорожця Кирила Тура і житійна література (із коментаря до роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада»)
Мета статті: 1) запровадити до наукового обігу фрагмент українського тексту первісної редакції роману П. Куліша «Чорна рада», який не ввійшов до остаточної редакції, але зберігся в рукописах, і який є показовим для характеристики одного з ключових персонажів твору ‒ запорожця Кирила Тура; 2) зіста...
Gespeichert in:
| Datum: | 2020 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2020
|
| Schriftenreihe: | Сiверянський літопис |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174213 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Образ запорожця Кирила Тура і житійна література (із коментаря до роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада») / О. Федорук // Сіверянський літопис. — 2020. — № 6. — С. 89-97. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Мета статті: 1) запровадити до наукового обігу фрагмент українського
тексту первісної редакції роману П. Куліша «Чорна рада», який не ввійшов до
остаточної редакції, але зберігся в рукописах, і який є показовим для характеристики одного з ключових персонажів твору ‒ запорожця Кирила Тура; 2) зіставити російську (опубліковану) та українську (рукописну) версії цього фрагмента; 3) з'ясувати історичні джерела цього тексту та прокоментувати їх. У
статті вперше докладно проаналізовано сцену появи Кирила Тура в Успенській
церкві Києво-Печерського монастиря та полеміку запорожця з полковником-священиком Іваном Шрамом. Сцену змодельовано, щоб показати обізнаність Кирила Тура з Києво-Печерським патериком (легендою про золотий пояс князя
Шимона) та здатність, на відміну від Шрама, прочитувати настінну іконографію Успенського собору. В такий спосіб автор увиразнює характеристику Тура
як «лицаря-ченця» (Віктор Петров). Виявлено посутні розбіжності між російським протооригіналом та українським відповідником цього фрагмента, зокрема: 1) український текст апелює до національної проблематики, що в цілому
відповідає авторському баченню роману як літературного твору з націєтворчою
функцією; 2) у російському тексті настінне зображення князя більш деталізовано, що дає змогу твердити про його фактичну наявність в Успенському соборі в час написання роману; 3) в українському тексті звинувачення Тура звучать
узагальнено (у російському ‒ більше персоніфіковано) й відображають конфлікт між городовими та січовими козаками, що призвів до «чорної ради». Висновок: аналіз проблематики «Чорної ради» є найпліднішим, якщо до розгляду залучати
всі редакції й варіанти української та російської версій роману. Cтаттю написано в жанрі поглибленого коментаря, який буде використано в академічній публікації «Чорної ради» в рамках Повного зібрання творів П. Куліша. |
|---|