Скринінг рослин з антиоксидантною та геномопротекторною активністю
The results of screening model researches of the mechanisms of action of plant extracts, which were not in common use as medicinal till now, on the oxidization of lipids in fractions of animal liver chromatine are presented. The antioxidant and genom protective properties of plants (Cerasus tomentos...
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2007
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/1743 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Скринінг рослин з антиоксидантною та геномопротекторною активністю / Н.І. Джуренко, О.П. Паламарчук, Л.М. Гуніна, Л.П. Бабенко, С.А. Олійник // Доп. НАН України. — 2007. — N 3. — С. 168-174. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-1743 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-17432008-09-03T12:01:44Z Скринінг рослин з антиоксидантною та геномопротекторною активністю Джуренко, Н.І. Паламарчук, О.П. Гуніна, Л.М. Бабенко, Л.П. Олійник, С.А. Біологія The results of screening model researches of the mechanisms of action of plant extracts, which were not in common use as medicinal till now, on the oxidization of lipids in fractions of animal liver chromatine are presented. The antioxidant and genom protective properties of plants (Cerasus tomentosa, Schizandra chinensis, Eleutherococcus senticosus, Chaenomeles japonica, Actinidia kolomikta, Ziziphus jujuba, Morus alba, Cydonia obJonga, Viburnum opulus, Cornus mas, Elaeagnus multiflora, Pastinaca sativa) specify the successful subsequent investigations with the purpose to use the preparations of these plants in different branches of medicine, including sport medicine, where they can be ergogenic remedies. 2007 Article Скринінг рослин з антиоксидантною та геномопротекторною активністю / Н.І. Джуренко, О.П. Паламарчук, Л.М. Гуніна, Л.П. Бабенко, С.А. Олійник // Доп. НАН України. — 2007. — N 3. — С. 168-174. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. 1025-6415 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/1743 796.072.2 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Біологія Біологія |
| spellingShingle |
Біологія Біологія Джуренко, Н.І. Паламарчук, О.П. Гуніна, Л.М. Бабенко, Л.П. Олійник, С.А. Скринінг рослин з антиоксидантною та геномопротекторною активністю |
| description |
The results of screening model researches of the mechanisms of action of plant extracts, which were not in common use as medicinal till now, on the oxidization of lipids in fractions of animal liver chromatine are presented. The antioxidant and genom protective properties of plants (Cerasus tomentosa, Schizandra chinensis, Eleutherococcus senticosus, Chaenomeles japonica, Actinidia kolomikta, Ziziphus jujuba, Morus alba, Cydonia obJonga, Viburnum opulus, Cornus mas, Elaeagnus multiflora, Pastinaca sativa) specify the successful subsequent investigations with the purpose to use the preparations of these plants in different branches of medicine, including sport medicine, where they can be ergogenic remedies. |
| format |
Article |
| author |
Джуренко, Н.І. Паламарчук, О.П. Гуніна, Л.М. Бабенко, Л.П. Олійник, С.А. |
| author_facet |
Джуренко, Н.І. Паламарчук, О.П. Гуніна, Л.М. Бабенко, Л.П. Олійник, С.А. |
| author_sort |
Джуренко, Н.І. |
| title |
Скринінг рослин з антиоксидантною та геномопротекторною активністю |
| title_short |
Скринінг рослин з антиоксидантною та геномопротекторною активністю |
| title_full |
Скринінг рослин з антиоксидантною та геномопротекторною активністю |
| title_fullStr |
Скринінг рослин з антиоксидантною та геномопротекторною активністю |
| title_full_unstemmed |
Скринінг рослин з антиоксидантною та геномопротекторною активністю |
| title_sort |
скринінг рослин з антиоксидантною та геномопротекторною активністю |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Біологія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/1743 |
| citation_txt |
Скринінг рослин з антиоксидантною та геномопротекторною активністю / Н.І. Джуренко, О.П. Паламарчук, Л.М. Гуніна, Л.П. Бабенко, С.А. Олійник // Доп. НАН України. — 2007. — N 3. — С. 168-174. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT džurenkoní skriníngroslinzantioksidantnoûtagenomoprotektornoûaktivnístû AT palamarčukop skriníngroslinzantioksidantnoûtagenomoprotektornoûaktivnístû AT gunínalm skriníngroslinzantioksidantnoûtagenomoprotektornoûaktivnístû AT babenkolp skriníngroslinzantioksidantnoûtagenomoprotektornoûaktivnístû AT olíjniksa skriníngroslinzantioksidantnoûtagenomoprotektornoûaktivnístû |
| first_indexed |
2025-07-02T05:07:04Z |
| last_indexed |
2025-07-02T05:07:04Z |
| _version_ |
1836510425357746176 |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
3 • 2007
БIОЛОГIЯ
УДК 796.072.2
© 2007
Н. I. Джуренко, О. П. Паламарчук, Л. М. Гунiна, Л. П. Бабенко,
С.А. Олiйник
Скринiнг рослин з антиоксидантною
та геномопротекторною активнiстю
(Представлено членом-кореспондентом НАН України Т.М. Черевченко)
The results of screening model researches of the mechanisms of action of plant extracts, which
were not in common use as medicinal till now, on the oxidization of lipids in fractions of ani-
mal liver chromatine are presented. The antioxidant and genom protective properties of plants
(Cerasus tomentosa, Schizandra chinensis, Eleutherococcus senticosus, Chaenomeles japonica,
Actinidia kolomikta, Ziziphus jujuba, Morus alba, Cydonia obJonga, Viburnum opulus, Cornus
mas, Elaeagnus multiflora, Pastinaca sativa) specify the successful subsequent investigations
with the purpose to use the preparations of these plants in different branches of medicine,
including sport medicine, where they can be ergogenic remedies.
Iстотний вплив техногенних — токсичних, канцерогенних та iнших шкiдливих агентiв, якi
утворюються внаслiдок нерацiональної дiяльностi людства, особливо в поєднаннi з iнтенсив-
ним ультрафiолетовим та iонiзуючим опромiненням, тобто в умовах ендо- й екзоекологiч-
ного неблагополуччя, є причиною того, що проблема пошуку потенцiйних засобiв захисту
живого органiзму стає дедалi актуальнiшою [1]. Серед речовин, якi здатнi захистити ор-
ганiзм, значне мiсце посiдають антиоксиданти (АО), оскiльки вони є однiєю з первинних
ланок запуску детоксикацiйних процесiв, нормалiзацiї iмунодефiциту, порушеного обмiну
речовин, передусiм пероксидного окиснення лiпiдiв (ПОЛ) [1, 2].
Оскiльки використання синтетичних АО має низку побiчних ефектiв та протипоказань,
усе частiше увага дослiдникiв спрямовується на застосування природних, зокрема, рослин-
них субстанцiй, якi виявляють значну захисну та бiосорбцiйну активнiсть щодо рiзноманiт-
них шкiдливих чинникiв [3].
Бiльшiсть плодово-ягiдних рослин, у тому числi тi, що застосовуються в медичнiй прак-
тицi рiдко або взагалi не застосовуються, є потенцiйними джерелами комплексу бiологiч-
но активних речовин (БАР), якi гальмують накопичення вiльних радикалiв та токсичних
продуктiв метаболiзму в органiзмi, сприяють пiдвищенню його адаптацiйного потенцiалу
та неспецифiчної резистентностi, тобто мають широкий спектр фармакологiчного впливу.
168 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №3
Саме таку антиоксидантну (захисну) дiю справляють Р-вiтамiннi сполуки флавоноїдної
природи, каротиноїди, токофероли, пектини, вiтамiни рiзних класiв тощо. Клiтини рослин
мають високий енергетичний потенцiал, легко рухаються i завдяки БАР, якi визначають
спрямованiсть їх дiї, в органiзмi людини легко вбудовуються в клiтиннi органели, зокрема
мембрани, та проникають крiзь плазмолему, стимулюючи роботу всiх органiв i систем [4, 5].
Цей факт може бути пiдставою для застосування фiтопрепаратiв за дiї рiзних фiзiологiчних
та патологiчних факторiв не тiльки з метою нормалiзацiї гомеостазу та захисту геному, але
й як ергогенних чинникiв при iнтенсивних фiзичних навантаженнях [6].
Зважаючи на вищесказане, метою дослiджень був пошук рослин з антиоксидантними
i геномозахисними властивостями та аналiз залежностi антиоксидантної активностi вiд
вмiсту деяких БАР у фiтосировинi.
Аналiз вiдповiдних лiтературних джерел та проведенi попереднi скринiнговi дослiджен-
ня дозволили видiлити такi перспективнi лiкарськi види рослин, як: облiпиха крушино-
видна (Hippophae rhamnoides L.), вишня повстиста (Cerasus tomentosa (Thunb.) Wall.), еле-
утерокок колючий (Eleutherococcus senticosus (Ruper. et Maxim.) Maxim.), лимонник ки-
тайський (Schizandra chinensis (Turcz.) Baill.), калина звичайна (Viburnum opulus L.), бу-
зина чорна (Sambucus nigra L.), шовковиця бiла (Morus alba L.), маслинка багатоквiткова
(Elaeagnus multiflora Thunb.), дерен справжнiй (Cornus mas L.), актинiдiя коломiкта (Acti-
nidia kolomikta (Maxim.)), зизифус справжнiй (Ziziphus jujuba Mill.), хеномелес японський
(Chaenomeles japonica Lindl.), айва довгаста (Cydonia oblonga Mill.), шефердiя срiбляста
(Schepherdia argentea (Pursh) Nutt.), жимолость їстiвна (Lonicera edulis Turcz. ex Freyn.),
пастернак посiвний (Pastinaca sativa L.).
Для проведення дослiджень з рослинного матерiалу (листки, плоди), який вiдбирали
на колекцiйних дiлянках Нацiонального ботанiчного саду iм. М.М. Гришка НАН України,
отримано спиртовi екстракти (табл. 1).
Вмiст бiологiчних речовин у рослиннiй сировинi визначали за загальноприйнятими ме-
тодами [7]. Дослiдження антиоксидантної та геномопротекторної дiї спиртових екстрактiв
рослин проводили на двох фракцiях хроматину печiнки щурiв — репресованому (РХ) та
транскрипцiйно-активному (ТАХ). Використовували 3-мiсячних щурiв-самцiв лiнiї Вiстар
з масою тiла 150–200 г, яких утримували на стандартному рацiонi вiварiю.
З метою вивчення впливу спиртових екстрактiв на вираженiсть антиоксидантного за-
хисту та геномостабiлiзуючого ефекту у щурiв дослiджували активнiсть ПОЛ у фракцiях
хроматину клiтин печiнки за умов дiї тетрахлорметану (ТХМ) та при додаваннi in vitro в су-
спензiю зазначених спиртових екстрактiв у кiнцевому розведеннi 1 : 100 та 1 : 1000. ТХМ
Таблиця 1. Дослiдженi рослиннi екстракти
Номер
екстракту
Рослинна сировина
Номер
екстракту
Рослинна сировина
1 Облiпиха крушиновидна, листки 8п Жимолость їстiвна, плоди
2 Вишня повстиста, листки 9 Дерен справжнiй, листки
3 Елеутерокок колючий, листки 10 Актинiдiя коломiкта, листки
4 Лимонник китайський, листки 11 Зизифус справжнiй, листки
5 Калина звичайна, листки 12 Хеномелес японський, листки
5п Маслинка багатоквiткова, плоди 12с Пастернак посiвний, насiння
6 Бузина чорна, листки 13 Айва довгаста, листки
7 Шовковиця бiла, листки 14 Шефердiя срiбляста, листки
8 Маслинка багатоквiткова, листки
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №3 169
Рис. 1. Вплив дослiджених екстрактiв у розведеннях 1 : 100 ( ) та 1 : 1000 ( ) на активнiсть ПОЛ (за змiна-
ми швидкостi накопичення МДА) у фракцiї репресованого хроматину печiнки щурiв за дiї тетрахлоретану:
а — НЗП; б — АЗП; в — НП
експериментальним тваринам вводили внутрiшньоочеревинно в дозi 1ЛД50 (1,75 мл/кг ма-
си тiла) [8]. Забiй тварин здiйснювали шляхом декапiтацiї. Фракцiї РХ i ТАХ iз клiтин
печiнки видiляли як описано в роботi [9].
Стан процесiв лiпопереокиснення та структурну органiзацiю хроматину оцiнювали за
методами [10–12]. Iнтенсивнiсть процесiв ПОЛ у хроматинi визначали протягом двох го-
дин вiдповiдно до швидкостi накопичення малонового дiальдегiду (МДА) при спонтанному
(неiнiцiйованому) (НП) й iндукованому НАДФН (НЗП) та аскорбатом (АЗП) лiпопереокис-
неннi. Результати виражали в нмоль МДА/мг бiлка за 2 год. Для виключення можливого
впливу циркадних ритмiв на бiохiмiчнi показники, що вивчались, дослiди проводили в один
i той же час доби. Результати антиоксидантного впливу екстрактiв з лiкарських рослин,
що тестували, для наочностi наведенi на рис. 1, 2 у вiдсотках до активностi контролю, яку
приймали за 100%.
170 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №3
Рис. 2. Вплив дослiджених екстрактiв у розведеннях 1 : 100 ( ) та 1 : 1000 ( ) на активнiсть ПОЛ (за
змiнами швидкостi накопичення МДА) у фракцiї транскрипцiйно-активного хроматину печiнки щурiв за
дiї тетрахлоретану: а — НЗП; б — АЗП; в — НП
Експериментальнi данi обробляли за загальноприйнятими методами непараметричної
статистики iз використанням критерiю Вiлкоксона-Уїтнi [13]. Розрахунки проводили за
допомогою IBM-сумiсного комп’ютера за допомогою прикладного пакета програм “Stat-
graphics”.
Встановлено, що швидкiсть накопичення одного з кiнцевих продуктiв ПОЛ — МДА —
при iнiцiйованому НАДФН лiпопереокисненнi у фракцiї РХ становить для контролю при
кiнцевому розведеннi екстрактiв 1 : 100 17613,3 нмоль/мг бiлка за 2 год, при кiнцевому
розведеннi екстрактiв 1 : 1000 — 16970,1 нмоль/мг бiлка за 2 год (рис. 1, а).
Аналiз одержаних даних показав, що при кiнцевому розведеннi 1 : 100 достовiрно зни-
жують активнiсть НЗП у фракцiї РХ спиртовi екстракти з листкiв хеномелесу японського
(на 11,2%), айви довгастої (на 15,3%), калини звичайної (на 15,5%), лимоннику китайсько-
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №3 171
го (на 17,8%) та шовковицi бiлої (на 24,5%), яка має максимально виражену антиокси-
дантну активнiсть. Виражений антиоксидантний ефект виявляє також екстракт з насiн-
ня пастернаку посiвного, який сприяє зменшенню швидкостi накопичення МДА на 22,3%
(див. рис. 1, а). У кiнцевому розведеннi 1 : 1000 достовiрно знижують швидкiсть накопи-
чення МДА у фракцiї РХ при НЗП екстракти елеутерококу колючого (на 10,7%), калини
звичайної, маслинки багатоквiткової (на 12,8%), облiпихи крушиновидної (на 21,3%), ви-
шнi повстистої (на 23,4%), айви довгастої (на 25,3%), шовковицi бiлої, дерену справжнього,
зизифусу справжнього (на 27,7%), актинiдiї коломiкти (на 29,8%). Максимально активни-
ми щодо антиоксидантного впливу виявилися екстракти з листкiв хеномелесу японського
(42,4%), плодiв жимолостi їстiвної (42,6%), насiння пастернаку посiвного (44,7%). Таким
чином, для фракцiї РХ найбiльш виражений вплив на iнiцiйоване НАДФ-Н лiпопереокис-
нення чинить екстракт з насiння пастернаку посiвного (див. рис. 1, а).
При АЗП швидкiсть накопичення МДА у фракцiї РХ при кiнцевому розведеннi екстрак-
тiв 1 : 100 становить для контролю 1918,2 нмоль/мг бiлка за 2 год, а при розведеннi 1 : 1000–
1804,1 нмоль/мг бiлка за 2 год (див. рис. 1, б ).
Серед дослiджених зразкiв у розведеннi 1 : 100 достовiрно знижують активнiсть АЗП
у фракцiї РХ екстракти вишнi повстистої (на 14,9%), лимоннику китайського (на 38,3%),
елеутерококу колючого (на 66,6%). При кiнцевому розведеннi 1 : 1000 швидкiсть накопичен-
ня МДА iстотно знижують спиртовi екстракти калини звичайної (на 15,9%), бузини чорної
(на 18,9 %) i лимоннику китайського (на 34,6%). Тобто максимально виражений антиокси-
дантний вплив на АЗП у фракцiї РХ клiтин печiнки має спиртовий екстракт лимоннику
китайського (див. рис. 1, б ).
За неiнiцiйованого лiпопереокиснення швидкiсть накопичення МДА у фракцiї РХ для
контролю при кiнцевому розведеннi спиртових екстрактiв 1 : 100 становить 1275,8 нмоль/мг
бiлка за 2 год, а при розведеннi 1 : 1000 — 1333,5 нмоль/мг бiлка (див. рис. 1, в).
Активнiсть неiнiцiйованого ПОЛ у фракцiї РХ у кiнцевому розведеннi 1 : 100 достовiрно
знижують спиртовi екстракти з листкiв хеномелесу японського (на 11,2%), айви довгастої
(на 15,3%), калини звичайної (на 15,5%), лимоннику китайського (на 17,8%), шовковицi бiлої
(на 24,5%) та насiння пастернаку посiвного (на 22,3%). Швидкiсть накопичення МДА при
НП у фракцiї РХ у кiнцевому розведеннi 1 : 1000 знижують спиртовi екстракти з листкiв
елеутерококу колючого (на 10,7%), калини звичайної (на 12,8%), маслинки багатоквiткової
(на 12,8%), облiпихи крушиновидної (на 21,3%), вишнi повстистої (на 23,4%), айви довгастої
(на 25,3%), шовковицi бiлої (на 27,7%), зизифусу справжнього (на 27,7%), дерену справж-
нього (на 27,7%), актинiдiї коломiкти (на 29,8%), хеномелесу японського (на 42,4%), з плодiв
жимолостi їстiвної (на 42,6%), насiння пастернаку посiвного (на 44,7%) (див. рис. 1, в).
Таким чином, на спонтанне ПОЛ у фракцiї РХ максимально виражений антиоксидантний
вплив чинять спиртовi екстракти з листкiв шовковицi бiлої, айви довгастої та з насiння
пастернаку посiвного.
Оскiльки вiльнорадикальне ушкодження хроматину є одним з основних факторiв по-
рушення структури спадкового матерiалу [14], то можна вважати, що вказанi екстракти
з рослин по вiдношенню до транскрипцiйно-неактивного хроматину виявляють i геномо-
протекторну активнiсть [8, 15].
Наступним етапом дослiдження було вивчення впливу застосованих спиртових екстрак-
тiв на активнiсть ПОЛ у транскрипцiйно-активнiй фракцiї хроматину клiтин печiнки.
При iнiцiйованому НАДФН лiпопереокисненнi у фракцiї ТАХ при кiнцевому розведен-
нi спиртових екстрактiв 1 : 100 швидкiсть накопичення МДА становить для контролю
172 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №3
50250,5 нмоль/мг бiлка за 2 год, а при кiнцевому розведеннi 1 : 1000 — 48261,1 нмоль/мг
бiлка за 2 год (рис. 2, а).
Аналiз отриманих даних активностi НЗП у фракцiї ТАХ (рис. 2, а) показав, що у кiн-
цевому розведеннi 1 : 100 достовiрно знижує активнiсть НЗП екстракт елеутерококу ко-
лючого, застосування якого сприяє зменшенню швидкостi накопичення МДА на 14,7%.
У концентрацiї 1 : 1000 антиоксидантний вплив вiдносно НЗП чинять екстракти шовковицi
бiлої (на 10,7%) i дерену справжнього (на 13,9%).
При АЗП швидкiсть накопичення МДА у фракцiї ТАХ для контролю при кiнцевому
розведеннi екстрактiв 1 : 100 становить 2431,5 нмоль/мг бiлка за 2 год, а при розведен-
нi 1 : 1000 — 2210,4 нмоль/мг бiлка за 2 год (див. рис. 2, б ).
Активнiсть аскорбатзалежного ПОЛ у фракцiї ТАХ змiнюється пiд впливом розведе-
них 1 : 100 екстрактiв облiпихи крушиновидної, хеномелесу японського (на 21,2%), вишнi
повстистої, лимоннику китайського (на 27,3%), елеутерококу колючого (на 33,3%). У кiн-
цевому розведеннi 1 : 1000 вiрогiдно знижують активнiсть АЗП у фракцiї ТАХ хроматину
клiтин печiнки екстракти з листкiв вишнi повстистої, бузини чорної (на 20,0%), облiпихи
крушиновидної, калини звичайної (на 23,3%), лимоннику китайського (на 43,3%) та з плодiв
маслинки багатоквiткової (на 26,7%) i жимолостiїстiвної (на 36,7%) (див. рис. 2, б ).
Таким чином, вiдносно АЗП у фракцiї ТАХ максимально виражений антиоксидантний
ефект виявляють екстракти облiпихи крушиновидної, вишнi повстистої, елеутерококу ко-
лючого, лимоннику китайського.
Встановлено, що при неiнiцiйованому ПОЛ швидкiсть накопичення МДА у фракцiї ТАХ
для контролю при кiнцевому розведеннi екстрактiв 1 : 100 становить 2290,4 нмоль/мг бiлка
за 2 год, а при розведеннi 1 : 1000 — 1989,4 нмоль/мг бiлка за 2 год (див. рис. 2, в).
Отриманi данi свiдчать про те, що активнiсть НП у фракцiї ТАХ у кiнцевому розве-
деннi 1 : 100 достовiрно знижують екстракти елеутерококу колючого (на 10,0%), дерену
справжнього, актинiдiї коломiкти, хеномелесу японського, айви довгастої (на 13,3%), зизи-
фусу справжнього, пастернаку посiвного (на 16,7%), лимоннику китайського, калини зви-
чайної (на 20,0%), шовковицi бiлої (на 26,7%). У кiнцевому розведеннi 1 : 1000 вiрогiдно
знижують активнiсть НП у фракцiї ТАХ екстракти з листкiв вишнi повстистої, елеутеро-
коку колючого, маслинки багатоквiткової, шефердiї срiблястої (на 11,1%), шовковицi бiлої
(на 18,5%), айви довгастої (на 22,2%), дерену справжнього, актинiдiї коломiкти, зизифусу
справжнього, хеномелесу японського, плодiв жимолостi їстiвної, насiння пастернаку посiв-
ного (на 25,9%). Таким чином, вiдносно неiнiцiйованого ПОЛ у фракцiї ТАХ максимальний
антиоксидантний вплив в обох розведеннях виявляють екстракти шовковицi бiлої, зизифусу
справжнього та хеномелесу японського (див. рис. 2, в).
Як свiдчать одержанi результати, дослiдженi нами рослини мають досить значний вмiст
БАР i виявляють вираженi антиоксидантнi та значно рiдше — прооксидантнi властивостi.
Максимальний антиоксидантний вплив на спонтанне та iнiцiйоване ПОЛ в обох фракцi-
ях хроматину чинять екстракти з листкiв хеномелесу японського, шовковицi бiлої, айви
довгастої, зизифусу справжнього, елеутерококу колючого, калини звичайної, актинiдiї ко-
ломiкти, дерену справжнього та насiння пастернаку посiвного. Цi рослини є потенцiйною
сировиною антиоксидантних фiтосубстанцiй. Достовiрно знижують активнiсть аскорбатза-
лежного ПОЛ в обох фракцiях хроматину вишня повстиста, лимонник китайський, еле-
утерокок колючий, облiпиха крушиновидна, сировина яких (листки) показала високу ан-
тиоксидантну геномопротекторну активнiсть, тобто саме їх спиртовi екстракти виявились
найбiльш перспективними при створеннi фiтозасобiв для захисту геному.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №3 173
Вираженiсть антиоксидантного впливу спиртових екстрактiв з фiтоматерiалiв знахо-
диться в залежностi вiд вмiсту БАР у рослиннiй сировинi. Встановлено, що листки вишнi
повстистої, лимоннику китайського, елеутерококу колючого, хеномелесу японського, акти-
нiдiї коломiкти, зизифусу справжнього, шовковицi бiлої, айви довгастої, калини звичайної,
дерену справжнього, маслинки багатоквiткової та насiння пастернаку посiвного мiстять
значну кiлькiсть флавоноїдних речовин, а саме вiд (3,6±0,31) до (8,4±0,52) мг/г флавоно-
лiв i вiд (2,2 ± 0,10) до (10,7 ± 1,64)% дубильних речовин. Сировина цих рослин також вiд-
значається високим вмiстом аскорбiнової кислоти — вiд (54,0±5,32) до (125,0±13,09) мг·%.
Встановленi властивостi фiтосировини дають пiдставу для подальшого застосування цих
рослин у фармакологiї та рiзних галузях медицини для нормалiзацiї прооксидантно-ан-
тиоксидантного балансу органiзму та захисту геному, у тому числi як засобiв ергогенної
спрямованостi за iнтенсивних фiзичних навантажень.
1. Губский Ю.И., Долго-Сабуров В. Б., Храпак В.В. Химические катастрофы и экология. – Киев: Здо-
ров’я, 1993. – 224 с.
2. Гунiна Л.М. Ендогенна iнтоксикацiя та обмежений протеолiз на етапах лiкування злоякiсних ново-
утворень: Автореф. дис. . . . канд. бiол. наук. – Київ, 1998. – 18 с.
3. Максютiна Н.П., Пилипчук Л.Б. Рослиннi антиоксиданти i пектини в лiкуваннi i профiлактицi
променевих уражень i детоксикацiї органiзму // Фармацевт. журн. – 1996. – № 6. – С. 35–41.
4. Николаевский В.В., Иванов И.К. Антиоксидантные свойства биологичеки активных веществ расти-
тельного происхождения // Актуальные вопросы курортной терапии. – Пятигорск, 1985. – С. 51–53.
5. Иванченко В.А., Гродзинский А.М., Черевченко Т.М. и др. Фитоэргономика. – Киев: Наук. думка,
1989. – 296 с.
6. Головко Э., Ахов Л., Дзюба О. Биологически активные вещества высших растений // Олiмпiйський
спорт та спорт для всiх: проблеми здоров’я, рекреацiї, спортивної медицини та реабiлiтацiї: Тези доп.
IV Мiжнар. наук. конгр. – Київ, 2000. – С. 182.
7. Методы биохимического исследования растений /Под. ред. Л.Я. Ермакова. – Ленинград: Агропро-
миздат, 1987. – 430 с.
8. Губський Ю. I., Левицький Є.Л., Горюшко Г. Г. та iн. Антиоксидантна активнiсть та генопротектор-
на дiя похiдного пiридин карбонової кислоти – сполуки ПВ–20 за умов ураження тетрахлорметаном //
Соврем. проблемы токсикологии. – 2004. – № 3. – С. 49–54.
9. Левицкий Е.Л., Губский Ю.И., Чабанный В.Н. и др. Биохимическая характеристика фракций транс-
крипционно-активного и репрессированного хроматина печени крыс // Биополимеры и клетка. –
1993. – 9, № 6. – С. 13–21.
10. Левицький Є.Л., Горюшко Г. Г., Примак Р.Г. та iн. Механiзм геномозахисної дiї аспiрину за умов
отруєння щурiв тетрахлорметаном // Лiки. – 1998. – № 3. – С. 53–57.
11. Губський Ю. I., Левицький Є.Л., Горюшко Г. Г. та iн. Взаємодiя нових похiдних пiридинкарбоно-
вих кислот з iзольованими фракцiями ядерного хроматину клiтин печiнки iнтактних та отруєних
тетрахлорметаном щурiв // Соврем. проблемы токсикологии. – 2002. – № 2. – С. 26–32.
12. Губський Ю. I., Левицький Є.Л., Горюшко Г. Г. та iн. Бiохiмiчнi механiзми геномозахисної дiї нових
похiдних пiридинкарбонових кислот за ураження клiтин тетрахлорметаном // Укр. бiохiм. журн. –
2001. – 73, № 5. – С. 100–107.
13. Ашмарин И.П., Васильев Н.Н., Амбросов В.А. Быстрые методы статистической обработки и пла-
нирования экспериментов. – Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та, 1975. – 78 с.
14. Губський Ю. I. ДНК ядерного хроматину: вiльнорадикальнi механiзми хiмiчного пошкодження //
Мед. хiмiя. – 1999. – 1, № 1. – С. 7–14.
15. Губський Ю. I. Вiльнорадикальнi реакцiї в ядерному хроматинi // Журн. АМН України. – 1995. – 1,
№ 2. – С. 216–229.
Надiйшло до редакцiї 18.07.2006Нацiональний ботанiчний сад
iм. М.М. Гришка НАН України, Київ
НДI Нацiонального унiверситету
фiзичного виховання i спорту України, Київ
174 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №3
|