У пам'яті назавжди
Рецензія на книгу: Горбатюк В. У слові — назавжди. Поділля в письменницьких долях. Хмельницький: Видавець ФОП Цюпак А. А., 2019. 252 с., іл.
Збережено в:
| Дата: | 2020 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2020
|
| Назва видання: | Слово і Час |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174389 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | У пам'яті назавжди / В. Загороднюк // Слово і Час. — 2020. — № 6. — С. 114-117. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-174389 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1743892021-01-17T01:26:40Z У пам'яті назавжди Загороднюк, В. Рецензії Рецензія на книгу: Горбатюк В. У слові — назавжди. Поділля в письменницьких долях. Хмельницький: Видавець ФОП Цюпак А. А., 2019. 252 с., іл. 2020 Article У пам'яті назавжди / В. Загороднюк // Слово і Час. — 2020. — № 6. — С. 114-117. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174389 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Загороднюк, В. У пам'яті назавжди Слово і Час |
| description |
Рецензія на книгу: Горбатюк В. У слові — назавжди. Поділля в письменницьких долях. Хмельницький: Видавець ФОП Цюпак А. А., 2019. 252 с., іл. |
| format |
Article |
| author |
Загороднюк, В. |
| author_facet |
Загороднюк, В. |
| author_sort |
Загороднюк, В. |
| title |
У пам'яті назавжди |
| title_short |
У пам'яті назавжди |
| title_full |
У пам'яті назавжди |
| title_fullStr |
У пам'яті назавжди |
| title_full_unstemmed |
У пам'яті назавжди |
| title_sort |
у пам'яті назавжди |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2020 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174389 |
| citation_txt |
У пам'яті назавжди / В. Загороднюк // Слово і Час. — 2020. — № 6. — С. 114-117. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT zagorodnûkv upamâtínazavždi |
| first_indexed |
2025-07-15T11:18:47Z |
| last_indexed |
2025-07-15T11:18:47Z |
| _version_ |
1837711573010874368 |
| fulltext |
114 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2020. № 6 (714)
У ПАМ’ЯТІ НАЗАВЖДИ
Горбатюк В. У слові — назавжди. Поділля в письменницьких до-
лях. Хмельницький: Видавець ФОП Цюпак А. А., 2019. 252 с., іл.
Василь Горбатюк у сучасному українському літературному процесі
заявляє про себе здебільшого як автор оповідань і романів. Серед
них є документальні, художньо-документальні, літературно-художні
публікації. Нова книжка «У слові — назавжди. Поділля в письмен-
ницьких долях» своєрідно продовжує видання «З-під трави забуття.
Подільські шляхи українських письменників» (2011). В обох геогра-
фічна прив’язка стала першопоштовхом звернення уваги до життєво-
го і творчого шляху того чи того письменника. А саме — подільська
земля, що з різних причин дотична до багатьох майстрів слова, то як
чинник натхнення, то як місце роботи, то як джерело тематики для
творів, то як терен особистих, а чи сімейних перипетій, а то як місце
народження і смерті. Такий авторський підхід, така подільська за-
земленість увиразнює, не побоюся високого слова — патріотизм усе-
український, що не може сформуватися без рідного села, батьківської
старенької хати, а чи маленького джерела, з якого вперше вгамував
спрагу й запам’ятав це на все життя. Подібні акценти в новій книжці
В. Горбатюка увиразнюють морально-етичну проблематику, пам’ять
роду-родоводу — чинник цивілізованого розвитку суспільства й дер-
жави.
Видання складається із двох розділів: «На шляхах життєвих і
творчих» і «На шляхах далеких і крутих». У них ідеться про укра-
їнських, російських, білоруських, єврейських письменників, чиї долі
перетиналися з подільським краєм.
Перший розділ відкриває студія «“Стоїть гора високая…” у
Чорному Острові». Уже з назви стає зрозумілим, що йдеться про
пісню Л. Глібова й М. Лисенка «Журба». А питання про місце її
створення, мабуть, із часу написання залишається відкритим для до-
слідників. В. Горбатюк висуває аргументи на користь того, що вона
«народилася» в подільському містечку Чорний Острів. І вони ма-
ють свою логіку та обґрунтування. Сприймаючи їх, зауважуємо, а чи
не може бути місце творення без конкретного прообразу з відповід-
ним ландшафтом, адже в Україні подібних натурних пейзажів чима-
ло. І Л. Глібов міг знати про них або й знав, як освічена й залюблена
РЕЦЕНЗІЇ
ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2020. № 6 (714) 115
в рідний край людина. Тут необхідно врахувати ще й місце написання музики до тек-
сту, що дає нові ймовірні припущення. Хоча, звичайно, доказова база В. Горбатюка
переконує в тому, що місце появи «Журби» — Чорний Острів. Погоджуючись із ав-
тором, що для «життя літературного твору, а в даному випадку пісенного шедевру,
не має значення оте сакраментальне — “де?”» [3, 4], стверджую, що місце — то не
просто географічні координати, а й пам’ять про його значущість або й сакральність
для сучасників. Насмілюся констатувати, що така пам’ять — факт духовного здоров’я
нації, її творчого розвитку. Знання про місця, наприклад, де написаний вірш «Запо-
віт» Т. Шевченка, а чи гімн «Ще не вмерла Україна…» П. Чубинського й безліч творів
інших авторів додає нам державобудівничої сили й упевненості.
Окрім цього питання, В. Горбатюк дає опис Чорного Острова, повідомляє про
прикметні історичні деталі, умови праці Л. Глібова в ньому, взаємини поета з місце-
вими жителями, владою, дає відповідь на питання, чому байка «Щука» спричинила
від’їзд її автора із Чорного Острова.
Дослідник звернув увагу на те, що в ґрунтовних студіях про М. Коцюбинського
не згадано статті «Навчання М. Коцюбинського у м. Бару» Аполлона Трембовецько-
го, що побачила світ у часопису «Пробоєм» 1942 року в Празі. Пошуки бодай якоїсь
інформації про автора статті були безрезультатними. Проте введення її в сучасний на-
уковий ужиток (а цей текст повністю надруковано в рецензованій книжці) дає змогу
оновити, а для когось — відкрити нові штрихи з біографії класика української літера-
тури. Окрім статті А. Трембовецького, автор подає власні спостереження про Бар, про
стан місць, пов’язаних із навчанням і проживанням у ньому М. Коцюбинського, про
причетність часопису «Пробоєм» як друкованого органу до ОУН.
Одну зі сторінок розвитку української літератури, що «приховується» в епісто-
лярній спадщині багатьох письменників, відкриває В. Горбатюк розвідкою «“До праці
впертої і сталої”. Листи Павла Богацького до Христі Алчевської та Михайла Яцківа».
Поза сумнівом, «листування історичних осіб, письменників, видатних діячів, що має
історико-культурне значення» [5, 154], а в цьому разі це так, є надійним достовірним
джерелом інформації. І кожний такий лист, залучений з архівних сховищ у науковий
ужиток, утверджує «цілісність і нерозривність культурно-мистецького поступу»
[1, 116]. У публікації вимальовується постать П. Богацького в контексті видання часо-
пису «Українська хата» та заохочення до авторства в ньому Х. Алчевської й М. Яцко-
ва. Адресант, усвідомлюючи значення цього журналу для української літератури та ідеї,
старався нівелювати різні непорозуміння, образи, що часто трапляються у взаєминах
між людьми, зокрема й між авторами «Української хати». І йому це вдавалося. Життя
цього невтомного трудівника і сподвижника В. Горбатюк змалював і в документально-
му романі «Слово і меч» (2013), презентація якого відбулася в Херсонському держав-
ному університеті 4 жовтня 2016 р. [2].
Дослідницько-пошукова робота сумлінного музейного працівника приводить
його ще до одного письменника, життєвий і творчий шлях якого пов’язаний із Поді-
ллям. Це Клим Поліщук, розстріляний 1937 р. Розвідка «“У хвилях огненного моря”.
Перша світова війна у творах Клима Поліщука» насамперед цінна тим, що його доро-
бок долучається до прочитання не «під кутом зору комуністичної ідеології» [3, 47], а
крізь реальні, страшні картини війни.
А в інформаційно насиченому, із численними фактами дописі «Іван Дніпров-
ський і “місто на скелях”» постає життя і творчість письменника, котрий намагався
поєднати національну і соціалістичну ідеї. І цей еклектизм був утопією. Події 1919 р.
в Кам’янці-Подільському, що постають у його романі «Столиця республіки», який
У пам’яті назавжди
116 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2020. № 6 (714)
розшукав і вперше опублікував В. Горбатюк, суперечливі й неоднозначні. Але вони,
на переконання дослідника, варті уваги, щоби зробити висновки й не повторювати
помилки минулого в теперішньому часі.
Вислів П. Тичини в розмові з Є. Маланюком: «Я знаю, ви мене розстріляєте!»
[4, 226] з підзаголовком «Євген Маланюк і Павло Тичина: зустріч у Празі» взято на-
звою наступної частини видання. У ньому ще один доказ нівелювання тоталітарною
системою творчих особистостей в Україні. Розвідкою «Блакитні лисиці Володимира
Отроковського» В. Горбатюк зробив своєрідний вступ до вивчення набутку цього
автора. Його імпресіоністична поезія, наукові напрацювання ще потребують дослід-
ницької уваги. А ось доробок репресованого Володимира Свідзінського поступово
повертається до сучасного читача. Свою студію про поета В. Горбатюк назвав рядком
його вірша «Явись мені, коханий саде мій». Саме в цьому творі так художньо пере-
конливо вимальовується сад його подільського дитинства.
Довге й перипетійне повернення доробку забутого автора до сучасників показано
в розвідці «Літо після вирію. Панько Педа: творчість і доля». Цей поет із південного
Поділля був розстріляний 1937 р. в Одесі. І з того часу до відкриття та повернення
його спадщини долучилися Степан Олійник, Микита Годованець, Іван Дузь, Віталій
Мацько, Інна Мороз… Цей перелік імен продовжив Василь Горбатюк. Він же студі-
єю «“Поет допливу”, “спізненого покоління” й “повороту”» долучає постать Мико-
ли Чирського до «Празької школи». Окрім цього, робить екскурс у його життєвий
і творчий шлях, що не широко відомий українським літературознавцям, відкриває
М. Чирського як поета, драматурга, театрального діяча.
Дві кримінальні справи з Державного архіву Хмельницької області стали для
В. Горбатюка ще одним кроком у дослідженні долі Тодося Осьмачки. Із цих матеріа-
лів постає нова інформація про письменника, докладніше розкриваються його плани,
переконання, намагання бути вільною людиною мистецтва. Водночас увиразнюється
характеристика комуністичної радянської системи, що не сприяла, а перешкоджала
розвитку творчої особистості. Стисла розвідка про гумориста-сатирика Анатолія Гар-
матюка дає читачеві уявлення про цього майстра слова зі Хмельниччини.
Друга частина видання «На шляхах далеких і крутих» розкриває життєві і твор-
чі віхи представників російської, білоруської, єврейської літератур, чиї долі дотичні
до Поділля. Зокрема, постать Анни Ахматової відома у світовій літературі, а ось на
запитання, чому в селі Слобідка-Шелехівська Деражнянського району Хмельницької
області є музей її імені — не всі поціновувачі поетеси можуть дати відповідь. Вона —
у розвідці В. Горбатюка, як і дані про родовід Анни Горенко та багато іншої цікавої
інформації.
Знана в білоруській літературі Зоська Вєрас родом із містечка Меджибожа, що
на Хмельниччині. Справжнє ім’я — Людвіка-Софія Сівіцька. З дослідницької праці
постають її дитячі літа, знайомство з польською письменницею Елізою Ожешко, гро-
мадська, видавнича, культурна, мовознавча діяльність.
Своєрідно продовжує білоруську тему публікація «“Битим шляхом по Україні”,
або історія однієї фотографії». Суть у тому, що Лариса Масенко передала Хмельниць-
кому обласному літературному музею оригінал світлини 1926—1932 рр. На ній зафік-
совано 21 письменника, із них відомі були тільки двоє — Терень Масенко й Олексій
Кундзіч. Як удалося встановити імена інших — відповідь у цій публікації. Це була
творча зустріч літературних угруповань — українського («Молодняк») і білоруського
(«Маладняк»), а подальша пошукова робота забезпечила ідентифікацію ще 19 осіб.
Василь ЗАГОРОДНЮК
ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2020. № 6 (714) 117
Доля єврейського поета Переца Маркіша також пов’язана з подільським краєм. Із
розвідки «Залюблений у вітер» дізнаємося про його життєві і творчі шляхи. Дебюту-
вав він збіркою «Швелн» («Пороги») 1919 р. Згодом були інші видання, публікації
в колективних збірниках. Репресивна система стратила митця 12 серпня 1952 р. У не-
залежній Україні його вірші й поеми переклала з їдишу Валерія Богуславська.
Завершальна студія в рецензованій книжці — «Володимир Січинський в епістолі
1944 року». Лише один лист цього професора Українського вільного університету в
Празі є у фондах Хмельницького обласного літературного музею. Він адресований до
письменника української діаспори в Канаді Олександра Смотрича. Із цього епістоля-
рію постає картина зацікавленості вченого українським мистецтвом, його проблема-
ми, специфікою їх вивчення й розв’язання в діаспорі.
У книжці Василя Горбатюка «У слові — назавжди. Поділля в письменницьких
долях» широко використані архівні матеріали, фотографії, авторські спостереження,
що робить її документально переконливою й художньо цікавою в українському літера-
турному дискурсі.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бобинець С. Є така країна — епістолярія // Слово і Час. 2019. № 4. С. 115—119.
2. Воскович В., Климентейко А. З відкритою душею: зустріч із письменником Василем
Горбатюком // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори).
Київ; Херсон: Просвіта. 2016. Вип. 12. С. 274—277.
3. Горбатюк В. У слові — назавжди. Поділля в письменницьких долях. Хмельницький:
ФОП Цюпак, 2019. 252 с.
4. Маланюк Є. Лист до редакції [Про зустріч із Павлом Тичиною] // Маланюк Є. Вибр.
твори / Упор. О. Омельчук. Київ: Смолоскип, 2017. С. 225—227.
5. Українська літературна енциклопедія: У 5 т. Київ: Укр. Рад. Енциклопедія, 1990. Т. 2.
576 с.
Василь ЗАГОРОДНЮК
Отримано 28 грудня 2019 р. м. Херсон
У пам’яті назавжди
|