Нові місцезнаходження рідкісних видів флори Південнопридніпровської височини в долині р. Нетеки та стан їхніх популяцій
В результате флористических исследований на территории Кировоградской обл. найдены новые локалитеты редких видов, внесенных в «Красную книгу Украины», — Iris pontica Zapał. и Pulsatilla pratensis L. Mill., а также ряда регионально-редких видов. Описаны ценотические условия и состояние популяций в но...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2010
|
| Назва видання: | Український ботанічний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174611 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Нові місцезнаходження рідкісних видів флори Південнопридніпровської височини в долині р. Нетеки та стан їхніх популяцій / О.І. Шиндер, Є.В. Козир // Український ботанічний журнал. — 2010. — Т. 67, № 5. — С. 704-711. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-174611 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1746112021-01-27T01:26:18Z Нові місцезнаходження рідкісних видів флори Південнопридніпровської височини в долині р. Нетеки та стан їхніх популяцій Шиндер, О.І. Козир, Є.В. Флористичні знахідки В результате флористических исследований на территории Кировоградской обл. найдены новые локалитеты редких видов, внесенных в «Красную книгу Украины», — Iris pontica Zapał. и Pulsatilla pratensis L. Mill., а также ряда регионально-редких видов. Описаны ценотические условия и состояние популяций в новых локалитетах I. pontica, Leopoldia tenuiflora, Mus cari neglectum, Ornithogallum kochii и P. pratensis. As a result of floristic research in the Kirovograd region, new localities of rare species listed in the Red Data Book of Ukraine were found — Iris pontica and Pulsatilla pratensis, as well as a number of regionally rare species. Coenotical peculiarities and populations in the new localities of Iris pontica, Leopoldia tenuiflora, Muscari neglectum, Ornithogallum kochii and Pulsatilla pratensis are described. 2010 Article Нові місцезнаходження рідкісних видів флори Південнопридніпровської височини в долині р. Нетеки та стан їхніх популяцій / О.І. Шиндер, Є.В. Козир // Український ботанічний журнал. — 2010. — Т. 67, № 5. — С. 704-711. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174611 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Флористичні знахідки Флористичні знахідки |
| spellingShingle |
Флористичні знахідки Флористичні знахідки Шиндер, О.І. Козир, Є.В. Нові місцезнаходження рідкісних видів флори Південнопридніпровської височини в долині р. Нетеки та стан їхніх популяцій Український ботанічний журнал |
| description |
В результате флористических исследований на территории Кировоградской обл. найдены новые локалитеты редких видов, внесенных в «Красную книгу Украины», — Iris pontica Zapał. и Pulsatilla pratensis L. Mill., а также ряда регионально-редких видов. Описаны ценотические условия и состояние популяций в новых локалитетах I. pontica, Leopoldia tenuiflora, Mus cari neglectum, Ornithogallum kochii и P. pratensis. |
| format |
Article |
| author |
Шиндер, О.І. Козир, Є.В. |
| author_facet |
Шиндер, О.І. Козир, Є.В. |
| author_sort |
Шиндер, О.І. |
| title |
Нові місцезнаходження рідкісних видів флори Південнопридніпровської височини в долині р. Нетеки та стан їхніх популяцій |
| title_short |
Нові місцезнаходження рідкісних видів флори Південнопридніпровської височини в долині р. Нетеки та стан їхніх популяцій |
| title_full |
Нові місцезнаходження рідкісних видів флори Південнопридніпровської височини в долині р. Нетеки та стан їхніх популяцій |
| title_fullStr |
Нові місцезнаходження рідкісних видів флори Південнопридніпровської височини в долині р. Нетеки та стан їхніх популяцій |
| title_full_unstemmed |
Нові місцезнаходження рідкісних видів флори Південнопридніпровської височини в долині р. Нетеки та стан їхніх популяцій |
| title_sort |
нові місцезнаходження рідкісних видів флори південнопридніпровської височини в долині р. нетеки та стан їхніх популяцій |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Флористичні знахідки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174611 |
| citation_txt |
Нові місцезнаходження рідкісних видів флори Південнопридніпровської височини в долині р. Нетеки та стан їхніх популяцій / О.І. Шиндер, Є.В. Козир // Український ботанічний журнал. — 2010. — Т. 67, № 5. — С. 704-711. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Український ботанічний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT šinderoí novímísceznahodžennârídkísnihvidívfloripívdennopridníprovsʹkoívisočinivdolinírnetekitastaníhníhpopulâcíj AT kozirêv novímísceznahodžennârídkísnihvidívfloripívdennopridníprovsʹkoívisočinivdolinírnetekitastaníhníhpopulâcíj |
| first_indexed |
2025-07-15T11:38:17Z |
| last_indexed |
2025-07-15T11:38:17Z |
| _version_ |
1837712802708455424 |
| fulltext |
704 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2010, vol. 67, № 5
О.І. ШИНДЕР, Є.В. КОЗИР
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
вул. Тімірязєвська, 1, м. Київ, 01014, Україна
shinderoleksandr@rambler.ru
НОВІ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ
РІДКІСНИХ ВИДІВ ФЛОРИ
ПІВДЕННОПРИДНІПРОВСЬКОЇ
ВИСОЧИНИ В ДОЛИНІ р. НЕТЕКИ
ТА СТАН ЇХНІХ ПОПУЛЯЦІЙ
К л ю ч о в і с л о в а: Iris pontica, Ornithogallum kochii, Pulsatilla pra ten-
sis, флористична знахідка, рідкісний вид, Придніпровська височина
© О.І. ШИНДЕР, Є.В. КОЗИР, 2010
Південнопридніпровська височина (ППВ) — велика за площею територія, яка
розташована в центральній частині України — в межиріччі Південного Бугу та
Дніпра — й адміністративно охоплює практично всю Кіровоградську обл., знач-
ну частину Миколаївської та майже все правобережжя Дніпропетровської облас-
тей. У межах височини виділяють Південнопридніпровську височинну область
на півночі та Південнопридніпровську височинно-схилову область на півдні
[7]. Межа між ними збігається з межею між Лісостепом і Степом.
Хвиляста територія ППВ густо посічена мережею великих і малих річок, од-
нією з яких є р. Нетека — притока Південного Бугу, яка протікає через Ульянов-
ський та Голованівський райони Кіровоградської обл. За фізико-геог ра фіч ним
районуванням долина р. Нетеки належить до Голованівсько-Но воар хан гель сь-
кого району Південнопридніпровської височинної області. За геоботанічним —
до Христинівсько-Звенигородського району Умансько-Канівського (Правобе-
режного Центрального) округу дубових, грабово-дубових лісів і лучних степів
Східноєвропейської провінції Європейсько-Сибірської Лісостепової області [5,
7]. ППВ загалом досить добре вивчена у флористичному та фітосозологічному
аспектах, однак дослідження її флористичного покриву в межах Христинівсько-
Звенигородського геоботанічного району досі залишається актуальним питан-
ням, зокрема для з’ясування поширення рідкісних видів у регіоні.
Матеріали та методи досліджень
Польове флористичне дослідження та геоботанічні описи місцезростань рід-
кісних видів здійснювалися за загальноприйнятими методиками. Латинські
назви видів подано за таксономічним зведенням С.К. Черепанова [14]. Струк-
тура популяцій Iris pontica Zapał. та Ornithogallum kochii Parl. вивчалася за мето-
дикою популяційних досліджень школи О.О. Уранова [11, 12]. При підрахуван-
ні популяційної щільності онтогенетичних станів для I. pontica брали облікові
квадрати розміром 5 × 5 м, для O. kochii — 1 × 1 м, що пов’язано з розмірами до-
рослих особин виду і його участю в угрупованні. Гербарні зразки I. pontica,
705ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2010, т. 67, № 5
Pulsatilla pratensis (L.) Mill. та O. kochii з нових місцезнаходжень передано до
гербарію Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (KW). I. pontica з
нововиявленого місцезнаходження інтродуковано до Національного ботаніч-
ного саду ім. М.М. Гришка НАН України.
Результати досліджень та їх обговорення
У травні 2009 р. ми провели флористичне дослідження схилів у долині р. Не-
теки між селами Розношенці Ульяновського та Розділ Голованівського райо-
нів. Для обстеженої місцевості характерна наявність рудералізованих лучних
степів, представлених переважно угрупованнями асоціацій Botriochloetum (is-
chae mi) koeleriosum (cristatae), Chamaecytisetum (ruthenicae) calamagrostidosum (epi-
geio ris), Festucetum (rupicolae) poosum (angustifoliae), Festucetum (rupicolae) salviosum
nutantis, Koelerietum (cristatae) teucriosum (chamaedrytis), K. (c.) poosum (angustifoliae)
та ін. з досить високим ступенем флористичного різноманіття на чорноземах се-
редньосуглинкових потужних. На схилах долини в багатьох місцях виходять гра-
ніти. Значна частина площі схилів вкрита рудералізованими угрупованнями і
заліснена; влітку їх часто використовують як пасовища. В результаті обстеження
цієї місцевості було виявлено нові місцезнаходження рідкісних видів, занесених
до «Червоної книги України»: Iris pontica, Pulsatilla pratensis і Stipa capillata L., а
також регіонально-рідкісних: Leopoldia tenuiflora (Tausch) Heldr., Muscari neg lec-
tum Guss та Ornithogallum kochii. Проведено популяційні дослідження локалітетів
I. pontica та O. kochii. Наводимо описи місцезростань цих видів із нововиявлених
локалітетів (Stipa capillata в регіоні раніше була виявлена і в інших локалітетах. Її
місцезростання будуть описані в нашій наступній публікації).
Iris pontica — понтійський степовий вид, поширений за межами України в
Молдові, Румунії та Передкавказзі. Занесений до «Червоної книги України» [13].
В Україні, за літературними даними та гербарними зборами, відомо до 30 міс-
цезнаходжень виду, більшість із них — на території ППВ (рис. 1). Решта місцез-
находжень I. pontica приурочені до правобережжя Причорноморської низови-
ни та крайнього півдня Східного Поділля (Красноокнянський р-н Одеської
обл.) [1, 3, 6, 8—10, 13]. Вказівки виду для західних частин Поділля є сумнівни-
ми. Так, у гербарії Інституту ботаніки (KW) зберігається гербарний збір Кузне-
цової з околиць Кам’янця-Подільського — неквітуча особина із підписом «Iris
pontica». Але морфологічно цей зразок більше відповідає I. graminea L.
Виявлена популяція I. pontica знаходиться в межах урочища Кар’єр (рис. 2) і
складається із двох локусів. Перший, розміром 40 × 15 м, розміщений на схилі
пів денно-західної експозиції з ухилом 30° за 800 м північніше с. Розділ (лівий
берег р. Нетеки) і приурочений до асоціації Festucetum (sulcatae) salviosum nutantis.
Проективне покриття травостою цього угруповання становить 70—80 %, висо-
та — до 80 см; він диференційований на три під’яруси. Перший під’ярус утворює
Salvia nutans L. із покриттям 10—15 %. До неї домішуються Verbascum phoeniceum L.
(1—2 %) та Phlomis pungens Willd. (1 %). Другий під’ярус формує Festuca ru pi co la
Heuff. (20—30 %) із участю Eremogone micradenia (P. Smirn.) Ikonn. (5—10 %), I. po n-
706 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2010, vol. 67, № 5
tica (3—5 %), Achillea pannonica Scheele (3 %), Onobrychis viciifolia Scop. (3 %), As pe-
ru la cynanchica L. (2 %), Eryngium campestre L. (2 %), Leopoldia tenuiflora (1—2 %), Poa
pratensis L. (1 %), Potentilla obscura Willd (1 %), Seseli tortuosum L. (1 %) та ін. Третій
під’ярус утворює Plantago lanceolata L. (3—5 %) із участю Thymus marschallianus
Willd. (3 %), Teucrium chamaedrys L. (2—3 %), Taraxacum serotinum (Waldst. et Kit.)
Poir. (1 %), Ajuga chia Schreb. (1 %), Acinos arvensis (Lam.) Dandy (1 %) та ін. У ран-
ньовесняній синузії на ділянці вегетують ефемероїди (Crocus reticulatus Stev. ex
Adams, Gagea paczoskii (Zapał.) Grossh., Muscari neglectum) та ефемери (Androsace
elon gata L., Ceratocephala testiculata (Crantz) Bess., Erophilla verna (L.) Bess.).
У межах локусу I. pontica переважають генеративні клони діаметром 15—22 см,
що мають до 50 стебел, із яких 10—20 % — квітучі. На 25 м2 у середньому налічується
чотирнадцять генеративних клонів, п’ять віргінільних і п’ять імматурних особин.
Другий локус I. pontica розміром 20 × 10 м виявлений у верхній частині схи-
лу східної експозиції з ухилом 20° за 1,5 км північніше с. Розділ (правий берег
р. Нетеки). Рослинний покрив ділянки представлений похідною асоціацією
Koelerietum (cristatae) poosum (compressae). Його проективне покриття становить
80—90 %. У травостої угруповання виокремлено три під’яруси. Перший під’ярус
утворюють поодинокі особини Verbascum phlomoides L. (1—2 %) і V. phoeniceum
(1 %). Другий — заввишки близько 40 см — Poa compressa L. (30—40 %) і Koeleria
cristata (L.) Pers. (20—30 %) з участю Salvia verticillata L. (5—10 %), Seseli tortuosum
(5 %), I. pontica (2—3 %), Thalictrum simplex L. (2—3 %), Amoria montana (L.) Soják
(2 %), Potentilla patula Waldst. et Kit (1 %) та ін. Третій під’ярус сформований Fra-
ga ria campestris Stev. (5 %), Plantago lanceolata (5 %), Potentilla argentea L. (2—3 %),
Thymus marschallianus (2—3 %), Ajuga reptans L. (1—2 %), Euphorbia stepposa Zoz
(1—2 %), Viola accrescens Klok. (1 %) та ін. Весняна синузія представлена Muscari
neglectum, Ornithogallum kochii та Androsace elongata.
Рис. 1. Картосхема по-
ширення Iris pontica в
Ук раїні. У м о в н і
п о з н а ч е н н я: 1 —
нове місцезнаходжен-
ня, 2 — відомі місце-
знаходження
Fig. 1. Schematic map of
distribution of Iris pon-
tica in Uk raine. S y m-
b o l s i n d i c a t e: 1 —
known localities, 2 — a
new lo ca tion
— 1
— 2
Кіровоград
Херсон
Одеса
Миколаїв
707ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2010, т. 67, № 5
Рис. 2. Картосхема розміщен-
ня популяцій і локусів рідкіс-
них видів у долині р. Нетеки.
У м о в н і п о з н а ч е н н я: 1 —
Iris pontica, 2 — Pulsatilla pra-
tensis, 3 — Ornithogallum kochii
Fig. 2. Schematic map of distribution of populations and loci of rare spe cies in the Neteka valley.
S y m b o l s i n d i c a t e: 1 — Iris pontica, 2 — Pulsatilla pratensis, 3 — Ornithogallum kochii
— 1
— 2
— 3
Розношенці
Розділ
У локусі I. pontica на 25 м2 ростуть у середньому два генеративні клони, дві
віргінільні та одна імматурна особини. Загалом у межах локусу виявлено 14 ге-
неративних клонів виду з 18—40-ма стеблами в кожному. Слід відзначити пері-
одичність цвітіння генеративних особин у другому локусі. Так, жоден із генера-
тивних клонів не мав квітучих стебел, хоча в основі клонів були залишки мину-
лорічних коробочок. Це свідчить про несприятливі чинники, що впливають на
особини I. pontica в межах другого локусу.
Загалом відстань між обома локусами I. pontica менша 1 км, вони прогляда-
ються на схилах протилежних берегів р. Нетеки. Тому їх слід вважати локусами
саме однієї, в минулому обширнішої, популяції, а не окремими популяціями.
Pulsatilla pratensis — центральноєвропейський вид, занесений до «Червоної
книги України» [13]. Його поширення в Україні розглянуто в іншій нашій пуб-
лікації [15]. У ППВ, за літературними та гербарними даними, відомо понад 30
міс цезнаходжень P. pratensis [1, 4, 6, 9, 13].
Виявлений локалітет P. pratensis розміром 3 × 2 м приурочений до ниж-
ньої частини пологого схилу з ухилом 15° північно-західної експозиції за
700 м північніше с. Розділ (правий берег р. Нетеки) (рис. 2). Місцезростан-
ня P. pratensis виявлено в нижній, розрідженій частині насадження Robinia
pseudoacacia L. вегетативного походження з домішкою інших деревних по-
рід. Зімкнутість крон становить 0,4. Трав’яний ярус ділянки представлений
асоціацією Poёtum (an gus tifoliae) poosum (com pressae). Проективне покриття
травостою угруповання становить 90 %. У ньому виділяються три під’яруси.
Маловиявлений перший під’ярус заввишки близько 70 см утворюють поо-
динокі особини Stipa capillata (2—3 %) та Elytrigia repens (L.) Nevski (1—2 %).
Другий під’ярус формують Poa angustifolia L. (35—40 %) і P. compressa (15 %) з
участю Poa pratensis (15—20 %), Pulsatilla pratensis (2—3 %), Achillea pannonica
(2 %), Agrimonia eupatoria L. (1—2 %) та ін. Третій під’ярус утворюють Fragaria
campestris (3—5 %), Veronica chamaedris L. (2—3 %) та поодинокі особини ін-
ших видів.
У локалітеті P. pratensis знайдено одну генеративну особину середнього ві-
ку, дві віргінільні та дві імматурні. Однак можна припустити, що виявлено ли-
ше частину особин цієї популяції.
708 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2010, vol. 67, № 5
Крім вищеописаних видів із «Червоної книги України», в урочищі Кар’єр
у складі ранньовесняної синузії росте також Crocus reticulatus. Про його місце-
зростання йшлося у нашій попередній статті (Мельник та ін., УБЖ, 2010, № 3).
Leopoldia tenuiflora — південноєвропейсько-кавказько-малоазійський вид,
приурочений до степових ділянок і чагарників. В Україні він досить пошире-
ний на Поділлі та переважно у правобережних районах Лісостепу та Степу. На
ППВ L. tenuiflora часто трапляється на ділянках зі степовою рослинністю. За-
несений до списку регіонально-рідкісних видів Кіровоградської обл. [2, 9].
На дослідженій території локалітет L. tenuiflora приурочений до схилу ліво-
го берега р. Нетеки, за 0,8—1,5 км північніше с. Розділ. У південній своїй час-
тині популяція виду перекривається локусом Iris pontica. Ценотичні умови цієї
ділянки наведено в описі першого локусу I. pontica. В північній частині популя-
ції особини L. tenuiflora ростуть на терасованому схилі в насадженні Robinia
pseudoacacia та на відслоненні лесу нижче насадження по схилу. В межах робі-
нієвого насадження зімкнутість крон становить 0,8—0,9. Проективне покриття
травостою — 40—50 %. У ньому наявні Poa pratensis (20 %), Elytrigia repens (10—
15 %), Veronica chamaedris (5—10 %), Achillea pannonica (2—3 %) та інші види (з
мізерною участю). На відслоненні лесу L. tenuiflora росте на невеликій ділянці
розміром 3 × 3 м. Проективне покриття травостою на ній становить 60—70 %.
Домінують у ньому Thymus marschallianus (30 %) і Teucrium chamaedrys (15—20 %)
з участю Sedum acre L. (5 %), Festuca rupicola (2—3 %), Achillea nobilis L. (2 %),
Leopoldia tenuiflora (1—2 %), Taraxacum serotinum (1—2 %), Ajuga chia (1 %), Acinos
arvensis (1 %) і поодиноких особин інших видів. Загальна кількість генератив-
них особин L. tenuiflora в популяції досягає 80—100 шт.
Muscari neglectum — середземноморсько-європейсько-кавказький вид із
широкою екологічною амплітудою місцезростань. Він входить до складу вес-
няної синузії різноманітних угруповань — від широколистяних лісів до степо-
вих ділянок. Власне M. neglectum у вузькому розумінні — ксерофітна степова
раса, часто приурочена до кам’янистих відслонень, на відміну від більш мезо-
фітного M. racemosum (L.) Mill., котрий тепер не визнається як самостійний
вид. У межах України M. neglectum (у широкому розумінні) трапляється у Лісо-
степу та Степу, переважно в правобережних районах. Занесений до списку
регіонально-рідкісних видів Кіровоградської обл. [2, 9, 14].
На обстеженій території M. neglectum росте на схилах обох берегів р. Нете-
ки, здебільшого в угрупованнях асоціацій Festucetum (rupicolae) poosum (an gus ti-
fo liae), F. (rupicolae) salviosum nutantis і Koelerietum (cristatae) poosum (angustifoliae).
Най більша популяційна щільність (до 6—8 генеративних особин на 1 м2) ха-
рактерна для локусів M. neglectum, приурочених до ділянок з участю Iris pontica
у складі угруповань.
Ornithogallum kochii (= O. gussonei auct. non Ten.) — південноєвропейсько-
кавказько-малоазійський вид, приурочений до степових і лучно-степових ді-
лянок. В Україні повсюдно поширений у Лісостепу та Степу, рідше — в півден-
ній частині Правобережного Полісся; виявлений також на Закарпатті. В межах
709ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2010, т. 67, № 5
ППВ O. kochii, за літературними даними, трапляється досить часто, однак є
лише поодинокі гербарні зразки виду з цього регіону. O. kochii входить до спис-
ку регіонально-рідкісних видів Кіровоградської обл. [1, 2, 6, 9].
На дослідженій території виявлено дві популяції O. kochii (рис. 2). Перша з
них розміром 25 × 15 м знаходиться в урочищі Кар’єр і приурочена до верхньої
та середньої частин схилу з ухилом 20—35°, і її верхня частина взаємоперекри-
вається з описаним вище локусом I. pontica. У середній та нижній частинах схи-
лу травостій більш рудералізований і представлений угрупованням асоціації
Dactyleta (glomeratae) poosum (pratensis). Проективне покриття травостою цього
угруповання становить 70—80 %. Крім домінуючих видів першого під’ярусу —
Poa pratensis (30—40 %) і Dactylis glomerata L. (20—25 %) — в асоціації зростає
не велика кількість інших видів першого та другого під’ярусів із меншою учас-
тю: Achillea pannonica (3—5 %), Agrimonia eupatoria (2—3 %), Fragaria campestris
(2—3 %), Viola hirta L. (2—3 %), Euphorbia cyparissias L. (2—3 %), Veronica
chamaedris (1—2 %), Euphorbia stepposa (1—2 %) та ін.
У межах цієї популяції середня щільність O. kochii на ділянках, де вид пред-
ставлений у травостої, становить сім генеративних, чотири віргінільних і
дев’ять імматурних особин на 1 м2. А загалом у межах популяції росте близько
150 генеративних особин O. kochii.
Другу популяцію O. kochii розміром 20 × 10 м виявлено за 700 м південніше
с. Розношенське на краю урочища Глибокий ярок (лівий берег р. Нетеки). По-
пуляція приурочена до відкритої ділянки, оточеної дубово-ясеновим наса-
дженням і вкритої рудералізованою рослинністю. Проективне покриття тра-
востою ділянки становить 70—90 %. У ньому домінують Anisantha tectorum (L.)
Nevski (40—50 %) та Poa pratensis (10—20 %) з участю Fragaria campestris (5 %),
Koeleria cristata (3—5 %), Ajuga reptans (3 %), Buglossoides arvensis (L.) Johnst. (= Li-
thospermum arvense L.) (2—3 %), Achillea pannonica (1—2 %), Nonea pulla DC. (1 %),
Veronica chamaedris (1 %), Adonis aestivalis L. (1 %), Euphorbia virgultosa Klok. (1 %),
Taraxacum officinale Wigg. (1 %) та ін.
На ділянці середня популяційна щільність O. kochii становить дев’ять гене-
ративних, шість віргінільних і вісімнадцять імматурних особин на 1 м2. У міс-
цях найбільшої щільності на 1 м2 налічується до 20 генеративних особин виду.
Загальна кількість генеративних особин O. kochii в межах цієї популяції —
близько 300.
Приуроченість O. kochii до рудералізованого травостою з утворенням зрілої
повностанової популяції свідчить про високий рівень фітоценотичної толе-
рантності виду в регіоні.
Отже, обстежені схили в долині р. Нетеки між селами Розношенське та
Розділ характеризуються великим флористичним різноманіттям. Відтоді як у
регіоні розпочалася господарська діяльність, рослинний покрив урочища
Кар’єр значно змінився в бік рудералізації та збіднення раритетної фракції, але
все ж воно залишається осередком біорізноманітності в регіоні. З метою збере-
ження наведених вище рідкісних видів та угруповань урочище Кар’єр як сере-
710 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2010, vol. 67, № 5
довище їхнього існування потрібно занести до мережі природно-заповідного
фонду України. Із практичних заходів охорони рослинного покриву урочища
слід рекомендувати такі: протягом вегетаційного сезону обмежити випасання
худоби в місцях зростання Iris pontica, встановити інформаційні попереджу-
вальні знаки на території урочища, поширити інформацію про ці рідкісні види
у школах навколишніх сіл із метою екологічного виховання учнів.
1. Аркушина Г.Ф., Попова О.М. Раритетні судинні рослини в урбанофлорі Кіровограда //
Вісн. Одеськ. нац. ун-ту. — 2002. — Т. 7, вип. 1. — С. 27—30.
2. Бордзіловський Є.І. Liliaceae Hall. — К.: Вид-во АН УРСР, 1950. — C. 212—223. — (Флора
УРСР; Т. 3).
3. Бордзіловський Є.І., Фомін О.В. Iris (Tourn.) L. — К.: Вид-во АН УРСР, 1950. — C. 283—
303. — (Флора УРСР; Т. 3).
4. Вісюліна О.Д. Рід Сон — Pulsatilla Adans. — К.: Вид-во АН УРСР, 1953. — C. 81—90. —
(Флора УРСР; Т. 5).
5. Геоботанічне районування Української РСР / За ред. А.І. Барбарича. — К.: Наук. думка,
1977. — 303 с.
6. Кучеревський В.В. Атлас рідкісних і зникаючих рослин Дніпропетровщини. — К.: Фіто-
соціоцентр, 2001. — 360 с.
7. Національний атлас України / За заг. ред. Л.Г. Руденка. — К.: ДНВП «Картографія»,
2008. — 440 с.
8. Попова О.М. Судинні рослини Одеської області з Червоної книги України, Світового та
Європейського червоних списків // Вісн. Одеськ. нац. ун-ту. — 2002. — Т. 7, вип. 1. —
С. 278—290.
9. Прядко О.І., Онищенко В.А., Сіденко В.М. Ботанічні раритети Кіровоградщини // Запо-
відні куточки Кіровоградської землі / За ред. Т.Л. Андрієнко. — К.: Арктур-А, 1999. —
С. 34—53.
10. Ткаченко В.С., Сиротенко П.О. Вихідний стан рослинності «Єланецького степу» в систе-
мі фітоценологічного моніторингу // Укр. бот. журн. — 1999. — 56, № 6. — С. 623—629.
11. Уранов А.А. Возрастной спектр фитоценопопуляции как функция времени и энер ге ти-
ческих волновых процессов // Биол. науки. — 1975. — № 2. — С. 7—33.
12. Уранов А.А., Смирнова О.В. Классификация и основные черты развития популяций мно-
голетних растений // Бюл. Моск. об-ва испытат. природы. Отд. биол. — 1969. — № 1. —
С. 119—134.
13. Червона книга України. Рослинний світ / За заг. ред. Ю.Р. Шеляга-Сосонка. — К.: Вид.
«Українська енциклопедія», 1996. — 608 с.
13. Черепанов С.К. Сосудистые растения России и сопредельных государств (в пределах
бывшего СССР). СПб., 1995.
14. Шиндер О.І. Види роду Pulsatilla Hill (Ranunculaceae) на території Мурафських товтр //
Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різно-
маніття. — 2009. — Вип. 25 — 27. — С. 13—15.
Рекомендує до друку Надійшла 09.11.2009
М.М. Федорончук
711ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2010, т. 67, № 5
А.И. Шиндер, Е.В. Козырь
Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, г. Киев
НОВЫЕ МЕСТОНАХОЖДЕНИЯ РЕДКИХ ВИДОВ
ФЛОРЫ ЮЖНОПРИДНЕПРОВСКОЙ ВОЗВЫШЕННОСТИ
В ДОЛИНЕ р. НЕТЕКИ И СОСТОЯНИЕ ИХ ПОПУЛЯЦИЙ
В результате флористических исследований на территории Кировоградской обл. найдены
новые локалитеты редких видов, внесенных в «Красную книгу Украины», — Iris pontica Za-
pał. и Pulsatilla pratensis L. Mill., а также ряда регионально-редких видов. Описаны ценоти-
чес кие условия и состояние популяций в новых локалитетах I. pontica, Leopoldia tenuiflora,
Mus cari neglectum, Ornithogallum kochii и P. pratensis.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Iris pontica, Ornithogallum kochii, Pulsatilla pratensis, флористиче-
ская находка, редкий вид, Приднепровская возвышенность.
O.I. Shynder, E.V. Kozyr
M.M. Grishko National Botanical Gardens, National Academy of Sciens of Ukraine, Kyiv
NEW LOCALITIES OF RARE SPECIES OF THE FLORA OF THE SOUTH
DNIEPER UPLAND IN THE NETEKA RIVER VALLEY AND THE STATUS
OF THEIR POPULATIONS
As a result of floristic research in the Kirovograd region, new localities of rare species listed in the
Red Data Book of Ukraine were found — Iris pontica and Pulsatilla pratensis, as well as a number of
regionally rare species. Coenotical peculiarities and populations in the new localities of Iris pontica,
Leopoldia tenuiflora, Muscari neglectum, Ornithogallum kochii and Pulsatilla pratensis are described.
K e y w o r d s: Iris pontica, Ornithogallum kochii, Pulsatilla pratensis, floristic discovery, a rare
species, South Dnieper Upland.
|