Еколого-геоботанічне районування Центрального Поділля

Еколого-геоботанічне районування Центрального Поділля

Об’єктом дослідження є рослинний покрив, пред­метом — синтаксономічний склад, екологічні відмінності та закономірності його ландшафтно-територіального розподілу....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2013
Автори: Дідух, Я.П., Вашеняк, Ю.А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2013
Назва видання:Український ботанічний журнал
Теми:
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174625
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Еколого-геоботанічне районування Центрального Поділля / Я.П. Дідух, Ю.А. Вашеняк // Український ботанічний журнал. — 2013. — Т. 70, № 6. — С. 715-722. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-174625
record_format dspace
spelling irk-123456789-1746252021-01-27T01:26:10Z Еколого-геоботанічне районування Центрального Поділля Дідух, Я.П. Вашеняк, Ю.А. Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Об’єктом дослідження є рослинний покрив, пред­метом — синтаксономічний склад, екологічні відмінності та закономірності його ландшафтно-територіального розподілу. В статье рассматривается новый подход к геоботаническому районированию. Выделены диагностические биотопы как основа для эколого-геоботанического районирования Центрального Подолья. Уточнены границы эколого-геоботанических районов и округа. Дана экологическая оценка каждому из районов. A new approach to the geobotanical zoning is discussed. Diagnostic habitats are identified as a basis for ecological and geobotanical zoning of the Central Podillya. Boundaries of Central Podilla, region and ecological districts are clarified. Ecological characteristics of ecological districts are made. 2013 Article Еколого-геоботанічне районування Центрального Поділля / Я.П. Дідух, Ю.А. Вашеняк // Український ботанічний журнал. — 2013. — Т. 70, № 6. — С. 715-722. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174625 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
spellingShingle Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Дідух, Я.П.
Вашеняк, Ю.А.
Еколого-геоботанічне районування Центрального Поділля
Український ботанічний журнал
description Об’єктом дослідження є рослинний покрив, пред­метом — синтаксономічний склад, екологічні відмінності та закономірності його ландшафтно-територіального розподілу.
format Article
author Дідух, Я.П.
Вашеняк, Ю.А.
author_facet Дідух, Я.П.
Вашеняк, Ю.А.
author_sort Дідух, Я.П.
title Еколого-геоботанічне районування Центрального Поділля
title_short Еколого-геоботанічне районування Центрального Поділля
title_full Еколого-геоботанічне районування Центрального Поділля
title_fullStr Еколого-геоботанічне районування Центрального Поділля
title_full_unstemmed Еколого-геоботанічне районування Центрального Поділля
title_sort еколого-геоботанічне районування центрального поділля
publisher Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate 2013
topic_facet Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174625
citation_txt Еколого-геоботанічне районування Центрального Поділля / Я.П. Дідух, Ю.А. Вашеняк // Український ботанічний журнал. — 2013. — Т. 70, № 6. — С. 715-722. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv AT díduhâp ekologogeobotaníčnerajonuvannâcentralʹnogopodíllâ
AT vašenâkûa ekologogeobotaníčnerajonuvannâcentralʹnogopodíllâ
first_indexed 2025-07-15T11:39:14Z
last_indexed 2025-07-15T11:39:14Z
_version_ 1837712859436417024
fulltext 715ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2013, т. 70, № 6 УКРАЇНСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ ЖУРНАЛ Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Я.П. ДІДУХ1, Ю.А. ВАШЕНЯК2 1 Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01601, Україна didukh@mail.ru 2 Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області Мінприроди України вул. Івана Франка, 2/2, м. Хмельницький, 29000, Україна vasheniyak@mail.ru ЕКОЛОГО-ГЕОБОТАНІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОДІЛЛЯ К л ю ч о в і с л о в а : еколого-геоботанічне районування, біотопи, Центральне Поділля © Я.П. ДІДУХ, Ю.А. ВАШЕНЯК, 2013 Вступ Те ри то рія Цен траль но го По діл ля по єд нує в со бі різ ні гео ло гіч ні ком плек си, що по зна ча є ть ся на ди фе рен ціа ції рель є фу, ґрун тів та рос лин но го по­ кри ву. Цей ре гі он охо п лює бли зько 15 тис. км2. У гео мор фо ло гіч но му пла ні він за ймає час ти ну По­ діль ської ви со чи ни, ви со ти якої тут ся га ють 360 м н. р. м. Ця те ри то рія на ле жить до ба сей нів рік Дні­ ст ра і Пів ден но го Бу гу та їх ніх при ток. Гео ло гіч ні та гео мор фо ло гіч ні особ ли во сті бу до ви до лин цих рі чок іс тот но різ нять ся між со бою. Гео ло гіч ну ос­ но ву за хід ної та цен траль ної час тин ок ру гу ста­ нов лять кар бо нат ні вап ня ки, піс ко ви ки, мер ге лі, а схід ної — си лі кат ні по ро ди Ук ра їн сь ко го кри ста­ ліч но го щи та, що міс ця ми ви хо дять на по верх ню та від ша ро ву ю ть ся [6, 8]. Та ка сут тє ва ди фе рен­ ціа ція те ри то рії Цен траль но го По діл ля спо ну ка ла нас пе ре гля ну ти іс ную чий під хід до еко ло го­гео бо­ та ніч но го ра йо ну ван ня ре гіо ну. Ра ні ше Цен траль­ не По діл ля ви ді ля ли в ок ре мий ок руг за ме жа ми по ши рен ня сі рих лі со вих ґрун тів, що фор му ва ли ся під лі со вою рос лин ні стю, то му цю те ри то рію від­ но си ли до лі со вої зо ни [2]. Ра йо ну ван ня здій сню­ ва ло ся за роз по ді лом лі со вих асо ціа цій у ме жах ок ру гу. Ра зом з тим для ок ру гу ха рак тер ні луч ні сте пи, тер мо філь ні діб ро ви, бо ре аль ні лі си і на­ віть сфаг но ві бо ло та, що до сі не зна хо ди ло ві доб­ ра жен ня в ра йо ну ван ні. Де що піз ні ше Я.П. Ді дух та Ю.Р. Ше ляг­Со сон ко [5] ме жу за хід но го кор­ до ну Цен траль но по діль сь ко го ок ру гу змі сти ли на схід від Тов тро во го кря жу. Це зу мов ле но тим, що Тов тро вий кряж є важ ли вим еко ло го­бо та ніч ним бар’єром, за ме жі яко го на схід не по ши рю ю ть ся бу ко ві лі си, а цен траль но єв ро пей ські сте пи з до­ мі ну ван ням Carex humilis, що на ле жать до сою зу Cirsio-Brachypodion pinnati, тра п ляю ть ся лиш як ок­ ре мі фраг мен ти в за хід ній час ти ні ок ру гу, то му цей ок руг бу ло від не се но до Лі со сте по вої під про він ції. От же, в еко ло го­гео бо та ніч но му ас пек ті це склад на те ри то рія, яка пот ре бує де таль ні шо го вив­ чен ня. Об’єкти та ме то ди ка до слі джень Об’єк том до слі джен ня є рос лин ний по крив, пред­ ме том — син так со но міч ний склад, еко ло гіч ні від мін но сті та за ко но мір но сті йо го ланд шафт­ но­те ри то рі аль но го роз по ді лу. Для оцін ки взя то 981 гео бо та ніч ний опис, які ви ко на ні про тя гом 716 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2013, 70(6) 2001, 2008—2011 рр., а та кож 129 опи сів, люб’язно на да них М.М. Фе до рон чу ком, О.О. Ор ло вим, А.А. Ку зем ко, та лі те ра тур ні да ні [1]. Син так со ни ви ді ля ли в про гра мі JUICE 7.0 за до по мо гою TWI SPAN Modified [11]. На ос но ві цих ма те ріа лів, від­ по від но до кла си фі ка ції біо то пів Лі со вої та Лі со­ сте по вої зон Ук ра ї ни [4], бу ло іден ти фі ко ва но та ви ді ле но ди фе рен цій ні біо то пи, що при та ман ні ок ре мим ре гіо нам. Для цьо го до слі джу ва ли ся по­ єд нан ня біо то пів (чи син так со нів) у ме жах ланд­ шаф ту, ха рак тер ме зо ком бі на цій, що ві доб ра жає гра ді єнт їх син так со но міч ної змі ни, тоб то β­це­ но тич не різ но ма ніт тя. За ко но мір но сті роз по ді лу ха рак тер них біо то пів ми ві доб ра зи ли з ви ко ри­ стан ням про гра ми ArcGis 10 шля хом на не сен ня ко ор ди нат то чок гео бо та ніч них опи сів у сис те мі WGS 1970, за фік со ва них GPS­на ві га то ром «GAR­ MIN eTrex H» і ви бра них на кар тах GoogleEarth (за від сут но сті в пуб лі ка ці ях гео гра фіч них ко ор ди нат опи сів). Це дає мож ли вість ок рес ли ти хо ріо ни і вста но ви ти ме жі між ни ми. Але зав дан ня по ля га­ ло в то му, щоб оці ни ти їх ню еко ло го­гео бо та ніч ну спе ци фі ку. То му на ступ ним етапом було ві доб ра­ жен ня ланд шафт но го роз по ді лу син так со нів че рез кіль кіс ні (чи сло ві) по каз ни ки, от ри ма ні за до по­ мо гою ме то ди ки син фі то ін ди ка ції [3, 10]. На ос­ но ві оцін ки цих по каз ни ків, об роб ки да них у про­ гра мі STATISTICA та ви ко ри стан ня ме то ду Вар да по бу до ва но ден д ро гра му, що ві доб ра жає сту пінь еко ло гіч ної по діб но сті ре гіо нів за по каз ни ка ми евк лі до вої дис тан ції. Хо ча для здій снен ня ра йо ну ван ня сьо го дні ви­ ко ри сто ву є ть ся кіль кіс на оцін ка фі то хо рій (на­ прик лад, фло ри стич но го по рів нян ня), од нак оцін­ ка та по рів нян ня еко ло гіч них по каз ни ків є но вим під хо дом. Ос кіль ки син так со ни ви сту па ють ін ди­ ка то ра ми се ре до ви ща, то їх ня різ но ма ніт ність ві­ доб ра жає особ ли во сті рель є фу, ґрун тів, гео ло гіч ної бу до ви, гід ро ре жи му те ри то рії. То му ми роз гля дає­ мо та кий під хід як ос но ву еко ло го­гео бо та ніч но го ра йо ну ван ня. Ре зуль та ти до слі джень та їх об го во рен ня Ми про ве ли кла си фі ка цію рос лин них уг ру по вань, ре зуль та ти якої ви ко ри ста ні для іден ти фі ка ції біо­ то пів [4]. Ви ді ле ні ті ді аг но стич ні син так со ни та біо то пи, що тра п ляю ть ся на пев ній те ри то рії та від сут ні на ін шій. На ос но ві цьо го уточ не но ме жі ок ру гу. Зок ре ма, те ри то рію по бли зу сіл Мед від ка та Пав лів ка Ка ли нів сь ко го р­ну, яку ра ні ше від­ но си ли до Лі тин сь ко го гео бо та ніч но го ра йо ну, де по ши ре ний бо ро вий ком плекс со сно вих лі сів і ме­ зо троф них бо літ, до ціль но ви вес ти за ме жі цьо го ок ру гу. Ок руг роз ді ле но на чо ти ри еко ло го­гео бо­ та ніч ні ра йо ни: Хміль ни цько—Лі тин ський, Вінь­ ко ве цько—Жме рин ський, Не ми рів сько—Гай син­ ський та Но во уши цько—Мо ги лів­По діль ський. Від зна че но, що най ви щої ди фе рен ціа ції до ся га ють не лі со ві, а луч ні та сте по ві уг ру по ван ня, а та кож ті, які фор му ю ть ся на пса мо зе мах і пет ро зе мах від­ сло нень вап ня ко вих (рен дзи ни) та кри ста ліч них (ран ке ри) по рід. Луч ні уг ру по ван ня ха рак тер ні для до ли ни р. Пів ден ний Буг та йо го при ток. Та­ кож тут, на пів ден но му схо ді ок ру гу, за фік со ва ні фраг мен ти уг ру по вань суб га ло фіт них лук кла су Festuco-Puccinellietea, які ха рак тер ні для більш схід­ них і пів ден них ре гіо нів ба сей ну Дніп ра. Сте по ві уг ру по ван ня при уро че ні до кру тих бе ре гів до ли­ ни р. Дні стер край ньо го пів дня ре гіо ну. Ці ка вим є роз по діл луч них сте пів та ос теп не них лук. На за­ хо ді, в до ли ні Дні ст ра та йо го при ток, на чор но зе­ мах справж ніх і чор но зе мах опі дзо ле них (се ред ній та лег кий суг ли нок) по ши ре ні уг ру по ван ня сою зу Fragario viridi-Trifolion montani, фраг мен ти сою­ зу Cirsio-Brachypodion pinnati, що на ле жать до кла­ су Festuco-Brometea. У до ли ні Пів ден но го Бу гу, де з’являються чор но зе ми луч ні, сі рі лі со ві ґрун ти (су пі ски), тра п ляю ть ся уг ру по ван ня сою зу Poten- tillo argenteae-Poion angustifoliae по ряд ку Galietalia veri кла су Molinio-Arrhenatheretea. Та кий роз по діл знач ною мі рою зу мов ле ний гео мор фо ло гіч ною спе ци фі кою до лин цих двох ве ли ких рі чок і їх ніх при ток. До ли ни р. Дні стер та йо го при ток ву зькі, схи ли кру ті, пе ре важ но спря мо ва ні на пів ден ний за хід, а до ли ни р. Пів ден ний Буг з при то ка ми ши­ ро кі, схи ли менш кру ті. При цьо му в ба сей ні Дні­ ст ра по ши ре ні вап ня ко ві від сло нен ня, а в ба сей ні Пів ден но го Бу гу — гра ніт ні, що сут тє во впли ває на роз по діл рос лин но сті та ха рак тер її ди фе рен ціа ції. На пів но чі ок ру гу, в ме жах до ли ни рі чок Пів ден­ ний Буг і Згар, на яв ні бо ре аль ні уг ру по ван ня [7, 9]. Тут за фік со ва ні со сно ві лі си, фраг мен ти бе ре зо вих лі сів, тра п ляю ть ся бо ло та не тіль ки з до мі ну ван­ ням осок, а й сфаг но ві ме зо троф ні, ха рак тер ні для По ліс ся; це свід чить про бо ре аль ний ха рак тер рос­ лин но го по кри ву. Са ме в цьо му ра йо ні за фік со ва ні вод ні біо то пи C1.12, C1.333, що від по ві да ють асо­ ціа ці ям Riccietum fluitantis, Hottonietum palustris. Цю те ри то рію слід від но си ти до Пів ніч но го Пра во бе реж но прид ні пров сь ко го ок ру гу гра бо вих, 717ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2013, т. 70, № 6 Таблиця 1. Діагностичні біотопи еколого-геоботанічних районів Центральноподільського геоботанічного округу Тип біотопу Хмільницько—Літинський р­н Віньковецько—Жмеринський р­н Водні C1.12 Вільноплаваючі на поверхні води плейстофіти (ас. Riccietum fluitantis) С1.333 Угруповання мезоевтрофних непроточних водойм із незначним рівнем води (ас. Hottonietum palustris) С1.13 Вільноплаваючі на поверхні води аерогідатофіти (ас. Lemno-Hydrocharietum) С1.31 Багаторічні макрофіти з кореневищами (ас. Nupharo lutei-Nympaheetum albae) C1.221 Евгідатофітові угруповання в товщі води (ac. Najadetum marinae, Potametum nodosi) Прибережно­ водні та болотні D1.11 Зарості високотравних гелофітів (шувари), в яких стоячі стебла перезимовують у засохлому вигляді (ac. Phrag- mitetum communis, Typhetum angustifoliae) D2.112 Осокові угруповання, що мають однорідний рельєф з участю гіпнових мохів (ac. Caricetum acutiformis, Caricetum vulpinae) D2.312 Мезотрофні сфагнові болота (ac. Caricetum vesicariae, Caricetum lasiocarpae, Carici lasiocar- pae-Sphagnetum cuspidatae) D1.11 Зарості високотравних гелофітів (шувари), в яких стоячі стебла перезимовують у засохлому вигляді (ac. Phragmitetum communis, Typhetum angus- tifoliae) Лучні Е1.12 Луки на глейових, болотних ґрунтах (ac. Scirpetum syl- vatici, Juncetum effusi) Е1.21 Луки на збіднених піщаних алювіальних відкладах (ac. Festuco-Cynosuretum) E1.111 Щучникові луки, що формуються в умовах засолення ґрунту за негативних форм рельєфу (ac. Deschampsietum caes- pitosae) Е1.23 Лисохвостові луки рівнинних ділянок заплав зі змінним зволоженням (ac. Alopecuretum pratensis) E3.11 Пустищні луки на дерново­підзолистих ґрунтах (ac. Calluno-Nardetum) Е1.12 Луки на глейових, болотних ґрунтах (ac. Scir- petum sylvatici) Е1.22 Луки на багатих дерново­глейових, лучних грунтах (ac. Agrostio giganteae-Festucetum pratensis, Festucetum pratensis) Остепнені луки ­ ­ Лучні степи ­ E2.111 Угруповання Brachypodium pinnatum на свіжих і сухуватих рендзинах та чорноземах (ac. Origano-Brachypodietum pinnati) Е2.122 Різнотравно­злакові угруповання лучно­ степової рослинності на чорноземах (ac. Salvio pratensis-Poetum angustifoliae, Medicago romanicae- Poetum angustifoliae, Thymo marschalliani-Caricetum praecocis) Лучні степи ­ Е2.123 Угруповання з домінуванням Festuca vale- siaca, F. rupicola в умовах надмірного випасу на чорноземах (ac. Festucetum valesiacae) Е2.1251 Біотопи з домінуванням Stipa pulcherrima на лесах та карбонатах (ac. Stipetum pulcherimae) Наскельні H1.12 Біотопи валунів, «лобів» із лишайниками, мохами (Thymo pulegioidi-Sedetum sexangulare) H2.11 Хазмофітні біотопи на лужних карбонатних відслоненнях (Asplenietum ruta-murariae-tricho- manes) Чагарники ­ G1.34 Мезоксерофільні зарості розових (ac. Agrimonio eupatoriae-Crataegetum leiomonogynae) Ліси заплавні G1.131 Вільхові заболочені сфагнові ліси (ac. Athyrio filicis- feminae-Alnetum) G1.132 Вільхові евтрофні заболочені ліси (ac. Ribo nigri-Alne- tum, Carici acutiformis-Alnetum, Angelico sylvestris-Alnetum) G1.111 Довгозаплавні вербняки із Salix alba (ac. Salicetum al- bae) G1.114 Вербові зарості стоячих вод (ac. Salicetum pentandro- cinereae, Frangulo-Salicetum auritae, Sphagno-Salicetum cinereae) G1.112 Короткозаплавні вербняки із Salix alba (ac. Salici albo-fragilis) Ліси G1.123 Березові ліси свіжих та сухих умов (ac. Betulo pendulae- Quercetum roboris) G1.215 Субконтинентальні грабово­дубові ліси (ac. Tilio-Carpinetum, Galeobdoloni luteae-Carpinetum) G1.212 Широколистяно­дубові ліси Західного Поділля (ac. Isopyro thalictroidis-Carpinetum, Viburno lantanae-Carpinetum, Ajugo reptantis-Carpinetum) G1.215 Субконтинентальні грабово­дубові ліси (ac. Galeobdoloni luteae-Carpinetum) 718 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2013, 70(6) Продовження таблиці 1. Тип біотопу Гайсинсько—Немирівський р­н Новоушицько—Могилів­Подільський р­н Водні С1.13 Вільноплаваючі на поверхні води аерогідатофіти (ас. Lemno-Hydrocharietum) С1.31 Багаторічні макрофіти з кореневищами (ac. Myriophyllo-Nupharetum, Potameto natantis-Nymphaee- tum candidae, Nupharo lutei-Nymphaeetum albae) C1.221 Евгідатофітові угруповання в товщі води (Na- jadetum marinae, Najadetum minoris, Potametum lucentis, Elodeetum canadensis, Potametum nodosi) С1.331 Угруповання Nymphoides peltata (ac. Nymphoidetum peltatae) С1.221 Евгідатофітові угруповання в товщі води (ac. Potametum nodosi, Elodeetum canadensis) Прибережно­ водні та болотні D1.11 Зарості високотравних гелофітів (шувари), в яких стоячі стебла перезимовують у засохлому вигляді (ac. Phragmitetum communis, Typhetum angusti- foliae, Scirpetum lacustris) D1.12 Угруповання середньовисоких гелофітів із відмираючими на зиму полеглими стеблами (ac. Glycerio-Sparganietum erecti, Carici acutae-Glycerietum maximae, Phalarodietum arundinaceae) D1.21 Розріджені угруповання повітряно­водних багаторічних гелофітів, часто з морфологічними ознаками адаптованості до водного середовища (ac. Butomo umbellate-Alismatetum aquaticae) D1.33 Угруповання на мулистих наносах (ac. Rorripo amphibiae-Oenanthemum aquaticae) ­ Лучні Е1.12 Луки на глейових, болотних ґрунтах (ac. Scirpe- tum sylvatici, Juncetum effusi) Е1.13 Вологі високотравні угруповання (ac. Lysima- chio-Filipenduletum) Е1.22 Луки на багатих дерново­глейових, лучних ґрунтах (ac. Agrostio giganteae-Festucetum pratensis, Fes- tucetum pratensis) Е1.412 Субгалофітні луки на солонцюватих та солонцевих ґрунтах (ac. Juncetum gerardii) Е1.12 Луки на глейових, болотних ґрунтах (ac. Scirpetum sylvatici) Остепнені луки E1.31 Луки на збіднених дерново­підзолистих ґрунтах на піщаних відкладах (ac. Festuco valesiacae- Agrostietum vinealis, Potentillo argenteae-Poetum angusti- foliae, Trifolietum montanae) ­ Лучні степи ­ E2.111 Угруповання Brachypodium pinnatum на свіжих і сухуватих рендзинах та чорноземах (ac. Origano-Brachypodietum pinnati, Inuletum ensifoliae) Лучні степи ­ E2.113 Угруповання Sesleria heufleriana на свіжих та сухуватих рендзинах (ac. Seslerietum heuflerianae) Е2.121 Угруповання Carex humilis лісостепової зони на сухих, збагачених карбонатами ґрунтах (ac. Carici humilis-Stipetum ca- pillatae) Е2.123 Угруповання з домінуванням Festuca valesiaca, F. rupicola в умовах надмірного випасу на чорноземах (ac. Festucetum vale- siacae) Е2.124 Біотопи з домінуванням Stipa capillata на змитих чорноземах (ac. Festuco valesiacae-Stipetum capillatae) Е2.1251 Біотопи з домінуванням Stipa pulcherrima на лесах та карбонатах (ac. Stipetum pulcherimae) Е2.1252 Біотопи з домінуванням Stipa pennata на чорноземах (ac. Koelerio macranthae-Stipetum joannis) Е2.212 Біотопи з домінуванням Poa versicolor на відслоненнях щільних карбонатних порід (ac. Poetum versicoloris) Е2.211 Угруповання з домінуванням різнотрав’я на карбонатних відкладах (ac. Lino hirsutae-Cleistogenetum bulgarici) 719ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2013, т. 70, № 6 Продовження таблиці 1. Тип біотопу Гайсинсько—Немирівський р­н Новоушицько—Могилів­Подільський р­н Наскельні H1.11 Хазмофітні біотопи, які формуються на відслоненнях Українського кристалічного щита (ac. Arabidopsido thalianae-Polypodietum, Asplenietum septentrionale) H1.12 Біотопи валунів, «лобів» із лишайниками, мохами (ac. Sempervivo rutheni- ci-Sedetum ruprechtii, Thymo pulegioidi-Sede- tum sexangulare, Artemisio austriaci-Teucrietum chamaedrycis) H1.21 Біотопи, що формуються в умовах накопичення порід за відсутності ґрунту і достатнього зволоження (Thymo pulegioidi- Sedetum sexangulare, Artemisio austriaci-Teucri- etum chamaedrycis) F4.11 Угруповання з домінуванням видів роду Alyssum, Schivereckia podolica на відслоненнях щільних карбонатних порід (ac. Aurinio saxa- tilis-Allietum podolici, Ajugo chiae-Euphorbietum cyparissias) F4.12 Угруповання на карбонатних осипах та рихлих вапняках (ac. Minuartio thyraici-Teucrietum polii) H2.11 Хазмофітні біотопи на базифітних карбонатних відслоненнях (Asplenietum ruta-murariae-trichomanes, Saxifragi tridactylito-Poetum com- pressae) Чагарники G1.32 Мезотермофільні кленові зарості (ac. Pruno stepposae-Aceretum tatarici, Acero tatarici- Cotinetum coggygriae, Ligustro-Aceretum tatarici) G1.35 Мезонітрофільні зарості чагарників (ac. Pado-Coryletum) G1.31 Мезотермофільні чагарникові зарості (ac. Prunetum spinosae, Corno-Prunetum spinosae, Corno-Rhamnetum) G1.33 Мезоксерофільні тернові зарості (ac. Prunetum spinosae) G1.34 Мезоксерофільні зарості розових (ac. Agrimonio eupatoriae-Cra- taegetum leiomonogynae) Ліси заплавні G1.132 Вільхові евтрофні заболочені ліси (An- gelico sylvestris-Alnetum) G1.111 Довгозаплавні вербняки із Salix alba (ac. Salicetum albae) G1.115 Вербові зарості на заплавах річок (ac. Salicetum triandrae) ­ Ліси G1.231 Ясеневі ліси (субac. Galeobdoloni luteae-Carpinetum fraxineto- sum excelsioris) G1.215 Субконтинентальні грабово­дубові ліси (ac. Galeobdoloni luteae-Carpinetum) G1.213 Термофільні широколистяні ліси (ac. Corno-Quercetum, Pruno mahaleb-Quercetum, Sorbo torminalis-Quer- cetum, Carici brevicollis-Carpinetum) Таблиця 2. Кількісні показники екофакторів еколого-геоботанічних районів та Центральноподільського округу Хмільницько— Літинський р­н Віньковецько— Жмеринський р­н Гайсинсько— Немирівський р­н Новоушицько—Могилів­ Подільський р­н Округ 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 Hd 13,94 1,01 0,08 12,15 ­0,78 ­0,06 13,65 0,72 0,06 11,99 ­0,94 0,07 12,93 fH 5,95 ­0,11 ­0,02 5,52 ­0,54 ­0,09 6,76 0,7 0,12 6,03 ­0,03 ­0,005 6,06 Rc 7,28 ­0,49 ­0,06 8,03 0,26 0,03 7,32 ­0,45 ­0,06 8,44 0,67 0,09 7,77 Sl 7,05 ­0,4 ­0,05 7,64 0,19 0,03 7,66 0,21 0,03 7,47 0,02 0,003 7,45 Ca 6,69 ­0,36 ­0,05 6,94 ­0,11 ­0,02 6,75 ­0,3 ­0,04 7,83 0,78 0,11 7,05 Nt 6,02 0,47 0,08 5,32 ­0,23 ­0,04 5,53 ­0,02 ­0,004 5,34 ­0,21 ­0,04 5,55 Ae 9,25 0,28 0,03 8,99 0,02 0,002 8,68 ­0,29 ­0,03 8,97 0 0 8,97 Tm 8,21 ­0,36 ­0,04 8,63 0,06 0,007 8,42 ­0,15 ­0,02 9,01 0,44 0,05 8,57 Om 12,84 0,7 0,06 12,07 ­0,07 ­0,006 11,76 ­0,38 ­0,03 11,89 ­0,25 ­0,02 12,14 Kn 8,60 ­0,03 ­0,003 8,60 ­0,03 ­0,003 8,55 ­0,08 ­0,009 8,78 0,15 0,02 8,63 Cr 7,70 ­0,54 ­0,06 8,14 ­0,1 ­0,01 8,35 0,11 0,01 8,77 0,53 0,06 8,24 Σ 0,493 0,045 0,298 0,027 0,413 0,038 0,468 0,04 П р и м і т к а: 1 — середні бальні показники екофакторів для регіону; 2 — відхилення (в балах) від середнього значення сто­ совно округу; 3 — відхилення (у %) від середнього значення щодо округу. 720 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2013, 70(6) ду бо во­гра бо вих лі сів і луч них сте пів, який до сить чіт ко від ме жо ва ний від Цен траль но по діль сь ко го ок ру гу і міс тить фраг мен ти бо ре аль них лі сів, бо при ля гає до По ліс ся. У пів ден но му Но во уши цько­ Мо ги лів­По діль сь ко му гео бо та ніч но му ра йо ні, де за пла ви ву зькі, бо лот ні уг ру по ван ня прак тич­ но від сут ні або тра п ляю ть ся у ви гля ді не знач них фраг мен тів. За плав на де рев на рос лин ність у ме жах до ли ни р. Пів ден ний Буг пред став ле на лі са ми, а в пів ден­ них час ти нах ре гіо ну, в до ли нах при ток Дні ст ра, змі ню є ть ся за плав ни ми за рос тя ми та вер бо ло за ми, що за йма ють не знач ні пло щі. Рис. 1. Карта еколого­геоботанічного районування Центральноподільського геоботанічного округу (М 1:1800000) Fig. 1. The map of ecological­geobotanical zoning of the district of Central Podillya Легенда до карти: 1 – луки на піщаних та супіщаних ґрунтах (E1.12, E1.21, E1.23, E3.11), 2 – остепнені луки Гайсинсько­ Немирівського району (E1.31), 3 – хазмофітні біотопи Віньковецько­Жмеринського району (H2.11), 4 – заплавні чагарники Віньковецько­Жмеринського району (G1.112), 5 – заплавні ліси Хмільницько­Літинського району (G1.132, G1.111, G1.114, G1.115), 6 – чагарники Гайсинсько­Немирівського району (G1.32, G1.35), 7 – луки Хмільницько­Літинського, Гайсинсько­Немирівського району (E1.12, E1.13, E1.22), 8 – субгалофітні луки Гайсинсько­Немирівського району (E1.412), 9 – заплавні ліси Хмільницько­Літинського району (G1.131, G1.132), 10 – чагарники Новоушицько­Могилів­Подільського району (G1.31, G1.33, G1.34), 11 – наскельні біотопи Гайсинсько­Немирівського району (H1.21), 12 – наскельні біотопи Новоушицько­Могилів­Подільського району (F4.11, F4.12), 13 – лучні степи Віньковецько­Жмеринського району (E2.111, E2.122), 14 – хазмофітні біотопи Гайсинсько­Немирівського району (H1.11, H1.12), 15 – термофільні ліси Новоушицько­ Могилів­Подільського району (G1.213), 16 – прибережно­водні біотопи Хмільницько­Літинського району (D2.112, D2.312), 17 – степи Новоушицько­Могилів­Подільського району (E2.113, E2.121, E2.123, E2.124, E2.1251, E2.1252, E2.212, E2.211), 18 – водні біотопи Хмільницько­Літинського району (C1.12, C1.333) Ча гар ни ко ва рос лин ність та кож має ре гіо наль ні від мін но сті. Зок ре ма, в до ли ні р. Дні стер по ши ре­ ні уг ру по ван ня сою зу Berberidion, Prunion spinosae, а на гра ніт них ске лях Ук ра їн сь ко го кри ста ліч но го щи та — уг ру по ван ня сою зу Lamio purpureae-Acerion tataricae. До во лі слаб ко ди фе рен цію є ть ся рос лин ність гра бо во­ду бо вих лі сів сою зу Carpinion кла су Quer- co-Fagetea, що по ши ре ні май же по всій те ри то рії Цент раль но го По діл ля. Про те ли ше в до ли ні Дні­ ст ра зро ста ють тер мо філь ні ши ро ко лис тя ні лі си, які не за фік со ва ні в ін ших час ти нах ре гіо ну, що ві­ 721ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2013, т. 70, № 6 Рис. 3. Дендрограма подібності геоботанічних районів на основі синфітоіндикаційної оцінки 11 екологічних факторів. У м о в н і п о з н а ч е н н я геоботанічних районів: Хм­Літ — Хмільницько—Літинський; Гайс­Немир — Гайсинсько— Немирівський; Нов­Могил — Новоушицько—Могилів­ Подільський; Віньк­Жмер — Віньковецько—Жмеринський Fig. 3. The dendrogram of similarity of geobotanical region based on S y m b o l s i n d i c a t e: Хм­Літ — Khmilnytsko— Litynsky, Гайс­Немир — Gaisynsko—Nemyrivsky, Нов­ Могил — Novoushutsko—Mogyliv—Podilsky, Віньк­Жмер — Vinkovetsko—Zhmerynsky доб ра жає спе ци фі ку Но во уши цько—Мо ги лів­По­ діль сько го ра йо ну. Та ким чи ном, еко ло го­гео бо та ніч ні ра йо ни різ­ нять ся на ос но ві роз по ді лу та спе ци фі ки різ них ти­ пів біо то пів, що ві доб ра же но в табл. 1. Ана ліз роз по ді лу уг ру по вань спо ну кав до ви­ снов ку, що роз ме жу ван ня ра йо нів до ціль но про во­ ди ти не по до ли нах рі чок, як це час то прак ти ку ва­ ло ся ра ні ше, а по пла кор ній (во до діль ній) час ти ні. Це по яс ню є ть ся тим, що за леж но від ха рак те ру до­ лин рі чок По діл ля, де на лі вих бе ре гах не має бо ре­ аль них те рас, біо то пи обох бе ре гів до во лі по діб ні. На то мість на пла ко рах при род на рос лин ність май­ же від сут ня. То му ці ме жі, на від мі ну від чіт ких річ­ ко вих до лин, ма ють ви гляд кон ти ну аль них смуг. За та ко го під хо ду ми вод но час змі нює мо кон цеп цію про ве ден ня меж від чіт ких лі ній них до кон ти ну­ аль них роз ми тих. На ступ не зав дан ня на шо го до слі джен ня по ля­ га ло в то му, щоб да ти кіль кіс ну оцін ку еко ло гіч ної від мін но сті кож но го ра йо ну. Для цьо го ми ви ко­ ри ста ли ме то ди ку син фі то ін ди ка ції [3, 10] і роз­ ра ху ва ли се ред ні по каз ни ки для 12 еко фак то рів Рис. 2. Карта­схема Центральноподільського геоботанічного округу (за O.O. Орловим із нашими модифікаціями) Fig. 2. The schematic map of the district of Central Podillya (according to O.O. Orlov, with our modifications) 722 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2013, 70(6) рос лин них уг ру по вань кож но го із ра йо нів й ок ру гу в ці ло му (табл. 2). Як вид но з таб ли ці, за га лом ці по каз ни ки до сить бли зькі, а їх ні від хи лен ня від се­ ред ніх для ок ру гу зна чень не пе ре ви щу ють 0,12 %. Се ред ня су ма від хи лень від се ред ньо го зна чен ня по ок ру гу ва рі ює від 2,7 (Вінь ко ве цько—Жме рин­ ський еко ло го­гео бо та ніч ний р­н) до 4,5 % (Хміль­ ни цько—Лі тин ський еко ло го­гео бо та ніч ний р­н), тоб то в еко ло гіч но му ас пек ті ра йо ни до во лі бли зькі і, при род но, об’єднуються в ок руг. Сту пінь їх ньої по діб но сті ві доб ра же но на ден д ро гра мі (рис. 3). Ра зом з тим де таль ні ший ана ліз по каз ни ків еко ло гіч них фак то рів свід чить, що в на пря мі з пів ніч но го за хо ду на пів ден ний схід зни жу ю ть ся показники гід ро ре жи му, луж но сті ґрун тів, під ви­ щу ю ть ся кар бо нат ність, тер мо ре жим, кріо ре жим, а із за хо ду на схід зро ста ють по каз ни ки со льо во го ре жи му, зни жую ть ся вміст мі не раль них форм азо­ ту, ае ра ція ґрун тів, ом бро ре жим то що, що важ ли во для вста нов лен ня за галь них за ко но мір но стей їх ніх змін. Ви снов ки Но вий під хід до гео бо та ніч но го ра йо ну ван ня з ура­ ху ван ням еко ло гіч них ас пек тів дав змо гу уточ ни­ ти ме жі Цен траль но по діль сь ко го гео бо та ніч но го ок ру гу та ви ді ли ти в ньому еколого­гео бо та ніч ні ра йо ни. Най біль ше різ нить ся за еко ло гіч ни ми по­ каз ни ка ми Хміль ни цько—Лі тин ський гео бо та ніч­ ний ра йон, що зна хо дить ся на пів но чі ок ру гу. Він ха рак те ри зу є ть ся на яв ні стю за плав них лі сів, во ло­ гих та справж ніх лук, осо ко вих бо літ, а та кож фраг­ мен тів бо ре аль ної фло ри. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Воробйов Є.О., Любченко В.М., Соломаха В.А., Орлов О.О. Класифікація грабових лісів України. — К.: Фітосоціоцентр, 2008. — 252 с. 2. Геоботанічне районування Української РСР / За ред. А.І. Барбарича. — К.: Наук. думка, 1977. — 303 с. 3. Дідух Я.П. Основи біоіндикації. — К.: Наук. думка, 2012. — 344 c. 4. Дідух Я.П., Фіцайло Т.В., Коротченко І.А., Якушенко Д.М., Пашкевич Н.А. Біотопи лісової та лісостепової зони України / За ред. Я.П. Дідуха. — К.: ТОВ «Макрос», 2011. — 288 с. 5. Дідух Я.П., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Нове геоботанічне районування України та суміжних територій // Укр. ботан. журн. — 2003. — 60, № 1. — С. 6—17. 6. Каптаренко О.К. Тераси Південного Бугу в межах Української кристалічної смуги (від верхів’я до м. Гайворон) // Труди Пр.­тех. відділу УАН. Четвертинний період. — К.: Вид­во ВУАН, 1932. — Вип. 3. — С. 113—140. 7. Куземко А.А., Вашеняк Ю.А. Подільський рефугіум бореальної флори: сучасний стан рослинного покриву та завдання охорони // Наук. вісн. Чернів. ун­ту. Біол. — 2010. — Вип. 2. — Т. 2. — С. 73—78. 8. Природа Хмельницької області / За ред. К.І. Геренчука. — Львів: Вища шк., 1980. — 152 с. 9. Чорна Г.А. Флористичні та ценотичні особливості мезотрофних боліт Лісостепу України // Наук. зап. Терноп. ун­ту ім. В. Гнатюка. Сер. біол. — 2003. — Т. 22, № 3—4. — С. 14—19. 10. Didukh Ya.P. The ecological scales for the spices of Ukrainian flora and their use in synphytoindication. — Kyiv: Phytosociocentre, 2011. — 176 p. 11. Tichý L. JUICE, software for vegetation classification. // J. Veg. Sci. — 2002. — 13. — P. 451—453 Рекомендує до друку Надійшла 06.08.2013 р. С.Л. Мосякін Я.П. Дидух1, Ю.А. Вашеняк2 1 Институт ботаники имени Н. Г. Холодного НАН Украины, Киев 2 Государственная экологическая инспекция в Хмельницькой области Минприроды Украины ЭКОЛОГО­ГЕОБОТАНИЧЕСКОЕ РАЙОНИРОВАНИЕ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОДОЛЬЯ В статье рассматривается новый подход к геоботаническому районированию. Выделены диагностические биотопы как основа для эколого­геоботанического районирования Центрального Подолья. Уточнены границы эколого­ геоботанических районов и округа. Дана экологическая оценка каждому из районов. К л ю ч е в ы е с л о в а: эколого-геоботаническое районирование, биотопы, Центральное Подолье. Ya.P. Didukh1, Yu.A. Vashenyak2 1 M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sci­ ences of Ukraine, Kyiv 2 State Environmental Inspectorate of Khmelnytskiy Region ECOLOGICAL AND GEOBOTANICAL ZONING OF CEN­ TRAL PODILLYA A new approach to the geobotanical zoning is discussed. Diag­ nostic habitats are identified as a basis for ecological and geo­ botanical zoning of the Central Podillya. Boundaries of Central Podilla, region and ecological districts are clarified. Ecological characteristics of ecological districts are made. K e y w o r d s: ecological and geobotanical zoning, habitats, Central Podillya.

Схожі ресурси