Асимптотичнi розв’язки лiнiйної системи з малим параметром при частинi похiдних

By using a transformation matrix, we reduce a system of differential equations with a small parameter at partial derivatives and a turning point to an integrable system of equations.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Ключник, I.Г.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут математики НАН України 2010
Назва видання:Нелінійні коливання
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174635
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Асимптотичнi розв’язки лiнiйної системи з малим параметром при частинi похiдних / I.Г. Ключник // Нелінійні коливання. — 2010. — Т. 13, № 1. — С. 30-38. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-174635
record_format dspace
spelling irk-123456789-1746352021-01-27T01:26:29Z Асимптотичнi розв’язки лiнiйної системи з малим параметром при частинi похiдних Ключник, I.Г. By using a transformation matrix, we reduce a system of differential equations with a small parameter at partial derivatives and a turning point to an integrable system of equations. С помощью матрицы преобразования система дифференциальных уравнений с малым параметром при части производных с точкой поворота асимптотически сводится к интегрируемой системе уравнений. 2010 Article Асимптотичнi розв’язки лiнiйної системи з малим параметром при частинi похiдних / I.Г. Ключник // Нелінійні коливання. — 2010. — Т. 13, № 1. — С. 30-38. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1562-3076 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174635 517.928 uk Нелінійні коливання Інститут математики НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description By using a transformation matrix, we reduce a system of differential equations with a small parameter at partial derivatives and a turning point to an integrable system of equations.
format Article
author Ключник, I.Г.
spellingShingle Ключник, I.Г.
Асимптотичнi розв’язки лiнiйної системи з малим параметром при частинi похiдних
Нелінійні коливання
author_facet Ключник, I.Г.
author_sort Ключник, I.Г.
title Асимптотичнi розв’язки лiнiйної системи з малим параметром при частинi похiдних
title_short Асимптотичнi розв’язки лiнiйної системи з малим параметром при частинi похiдних
title_full Асимптотичнi розв’язки лiнiйної системи з малим параметром при частинi похiдних
title_fullStr Асимптотичнi розв’язки лiнiйної системи з малим параметром при частинi похiдних
title_full_unstemmed Асимптотичнi розв’язки лiнiйної системи з малим параметром при частинi похiдних
title_sort асимптотичнi розв’язки лiнiйної системи з малим параметром при частинi похiдних
publisher Інститут математики НАН України
publishDate 2010
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174635
citation_txt Асимптотичнi розв’язки лiнiйної системи з малим параметром при частинi похiдних / I.Г. Ключник // Нелінійні коливання. — 2010. — Т. 13, № 1. — С. 30-38. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series Нелінійні коливання
work_keys_str_mv AT klûčnikig asimptotičnirozvâzkilinijnoísistemizmalimparametrompričastinipohidnih
first_indexed 2025-07-15T11:39:57Z
last_indexed 2025-07-15T11:39:57Z
_version_ 1837712904278769664
fulltext УДК 517 . 928 АСИМПТОТИЧНI РОЗВ’ЯЗКИ ЛIНIЙНОЇ СИСТЕМИ З МАЛИМ ПАРАМЕТРОМ ПРИ ЧАСТИНI ПОХIДНИХ I. Г. Ключник Київ. нац. ун-т iм. Т. Шевченка Україна, 01033, Київ, вул. Володимирська, 64 e-mail: Klyuchnyk.I@mail.ru By using a transformation matrix, we reduce a system of differential equations with a small parameter at partial derivatives and a turning point to an integrable system of equations. С помощью матрицы преобразования система дифференциальных уравнений с малым парамет- ром при части производных с точкой поворота асимптотически сводится к интегрируемой системе уравнений. У роботах [1 – 4] наведено огляд лiтератури з основних методiв побудови асимптотичних розв’язкiв сингулярно збурених лiнiйних диференцiальних рiвнянь з точками звороту. За допомогою примежових функцiй в [4] запропоновано метод для асимптотичного iнтегру- вання системи диференцiальних рiвнянь з малим параметром при частинi похiдних, але цей метод не можна застосувати при наявностi точки звороту. В статтi [5] уперше розгля- нуто лiнiйну систему диференцiальних рiвнянь з малим параметром при частинi похiдних вигляду y′ = A(x)y + A1(x)y1, (1) εy′1 = (B(x) + εB1(x))y1 + εB2(x)y, у якiй y ∈ RP , y1 ∈ R2, A(x), A1(x), B1(x) i B2(x) — голоморфнi при |x| ≤ x0 (2) матрицi, B(x) — матриця рiвняння Ейрi [1] вигляду B(x) = ( 0 1 x 0 ) , ε — малий дiйсний параметр. У данiй статтi одержано асимптотичний метод iнтегрування лiнiйної системи диференцiальних рiвнянь вигляду (1), в якiй y ∈ RP , y1 ∈ Rm, m — парне додатне число, а B(x) — (m×m)-матриця рiвняння з [6] вигляду B(x) = xI1 + N, (3) де N — нiльпотентна матриця, I1 — матриця з єдиним ненульовим елементом {I1}m1 = 1. Будемо вважати, що trB1(x) = trA(x) ≡ 0. (4) c© I. Г. Ключник, 2010 30 ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2010, т . 13, N◦ 1 АСИМПТОТИЧНI РОЗВ’ЯЗКИ ЛIНIЙНОЇ СИСТЕМИ З МАЛИМ ПАРАМЕТРОМ ПРИ ЧАСТИНI ПОХIДНИХ 31 За допомогою перетворення ( y y1 ) = Φ(x, ε) ( u v ) систему (1) зведемо до вигляду u′ = C(ε)v, (5) εv′ = B(x)v + εD(ε)u, (6) де Φ(x, ε) — блочна матриця, Φ(x, ε) =  U(x) + ∞∑ n=1 εnUn(x) ∞∑ n=1 εnVn1(x) ∞∑ n=1 εnUn1(x) V (x) + ∞∑ n=1 εnVn(x)  ; (7) матрицi C(ε), D(ε) мають формальнi розвинення C(ε) = ∞∑ n=0 εnCn, D(ε) = ∞∑ n=0 εnDn, (8) Cn, Dn — сталi матрицi вiдповiдно розмiрностей p × m, m × p, до того ж елементи пер- шого стовпця дорiвнюють {Cn}i1 = cin, елементи m-го рядка матрицi Dn дорiвнюють {Dn}mi = dni, i = 1, p, а всi iншi елементи матриць Cn, Dn дорiвнюють нулю. Згiдно з виглядом рiвнянь (1), (5), (6) матриця Φ(x, ε) задовольняє матричне диферен- цiальне рiвняння εΦ′ + Φ ( 0 εC(ε) εD(ε) B(x) ) = ( εA(x) εA1(x) εB2(x) B(x) + εB1(x) ) Φ. (9) Пiдставляючи (7), (8) в (9) i зрiвнюючи коефiцiєнти при нульовому степенi ε, одержуємо рiвняння U ′(x) = A(x)U(x), (10) U(x)C0 − V11(x)B(x) = A1(x)V (x), (11) V (x)D0 = B2(x)U(x) + B(x)U11(x), (12) V (x)B(x) = B(x)V (x). (13) З (10), (13) знаходимо U(x) = Ωx 0(A(x)), V (x) = q0m(x)I + m−1∑ r=1 q0r(x)Bm−r(x), (14) де Ωx 0(A(x)) — матрицант першого з рiвнянь (14), q0i(x), i = 1,m, — довiльнi голоморфнi функцiї в областi (2), I — одинична матриця. Для визначення q0i(x), i = 1,m, використає- мо рiвняння, якi одержують, зрiвнюючи в (9), з урахуванням (7), (8), коефiцiєнти при першому степенi параметра ε : U ′ 1(x) + V11(x)D0 = A(x)U1(x) + A1(x)U11(x), (15) ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2010, т . 13, N◦ 1 32 I. Г. КЛЮЧНИК V ′ 11(x) + U(x)C1 + U1(x)C0 + V21(x)B(x) = A(x)V11(x) + A1(x)V1(x), (16) U ′ 11(x) + V (x)D1 + V1(x)D0 = B2(x)U1(x) + B1(x)U11(x) + B(x)U21(x), (17) V ′(x) + V1(x)B(x) = B(x)V1(x) + B1(x)V (x). (18) За лемами з [7] для iснування розв’язку рiвняння (18) необхiдно i достатньо виконання умов tr ((V ′(x)−B1(x)V (x))Bk(x)) = 0, k = 0,m− 1. (19) Далi, можна довести спiввiдношення tr (Bj(x)) =  0, 1 ≤ j ≤ m− 1, 0, j > m, mx, j = m, tr (Bj(x)B′(x)) =  0, 1 ≤ j < m− 1, 0, j ≥ m, 1, j = m− 1, j = 1, 2m− 2. (20) Пiдставляючи (14) у рiвняння (18) i використовуючи умови iснування (19) для одержаних рiвнянь, а також враховуючи спiввiдношення tr (B1(x)Bm+i(x)) = x tr (B1(x)Bi(x)), i = 0,m− 2, (21) i (20), отримуємо рiвняння для знаходження функцiй q0i(x), i = 1,m : mq′0m(x) = m−1∑ r=0 bm−r−1(x)q0,r+1(x), mxq′0,j−1(x) = j−2∑ r=1 xbj−r−1(x)q0r(x) + m−j∑ r=0 bm−r−1(x)q0,j+r(x)+ + xb0(x)q0,j−1(x)− (m− j + 1)q0,j−1(x), j = 2,m, (22) де b0(x) = trB1(x), bi(x) = tr (B1(x)Bi(x)), i = 1,m− 1. Записавши (22) в матричному виглядi i помноживши одержане рiвняння злiва на матрицю B(x), будемо мати xq′0(x) = H(x)q0(x). (23) Тут H(x) = T1 + 1 m B(x)T2(x), T1 — стала дiагональна матриця з дiагональними елемен- тами {T1}rr = −m− r m , r = 1,m, а матриця T2(x) визначається таким чином: {T2(x)}kr = = tr (B1(x)Bm−1+k−r(x)), k = 1,m, r = 1,m. Згiдно з явним виглядом матрицi H(x) i (21) матриця H(0) має власнi значення λi = −m− i m , i = 1,m, тому з теорiї регулярних особливих точок лiнiйних диференцiальних рiвнянь iз [1] випливає, що система (23) має ненульовий голоморфний в областi (2) розв’язок, який залежить вiд значень q0m(0). По- клавши q0m(0) = 1, однозначно визначимо розв’язок q0(x) рiвняння (23). Пiдставивши ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2010, т . 13, N◦ 1 АСИМПТОТИЧНI РОЗВ’ЯЗКИ ЛIНIЙНОЇ СИСТЕМИ З МАЛИМ ПАРАМЕТРОМ ПРИ ЧАСТИНI ПОХIДНИХ 33 знайденi функцiї U(x), V (x) у виглядi (14) у рiвняння (11), (12), одержимо рiвняння для визначення C0, D0, U11(x), V11(x). Помноживши (11) справа на матрицю Bm−1(x), а (12) злiва на Bm−1(x), отримаємо U(x)C0B m−1(x) + xV11(x) = A1(x)V (x)Bm−1(x), (24) Bm−1(x)V (x)D0 = Bm−1(x)B2(x)U(x) + xU11(x). При x = 0 iз (24) одержимо рiвняння для визначення матриць C0, D0 : U(0)C0B m−1(0) = A1(0)V (0)Bm−1(0), Bm−1(0)V (0)D0 = Bm−1(0)B2(0)U(0). (25) З рiвнянь (25) знайдемо {C0}i1 = {A1(0)V (0)}i1, {C0}ij = 0, {D0}mi = {B2(0)U(0)}mi, {D0}si = 0, i = 1, p, j = 2,m, s = 1,m− 1. (26) З огляду на (25) для визначення матриць V11(x), U11(x) iз (24) отримаємо рiвняння xV11(x) = F (x), x U11(x) = G(x), (27) де F (x), G(x) — вiдомi матрицi вигляду F (x) = A1(x)V (x)Bm−1(x) − U(x)C0B m−1(x), G(x) = Bm−1(x)V (x)D0 − Bm−1(x)B2(x)U(x). Оскiльки на пiдставi вибору C0, D0 F (0) = = 0, G(0) = 0, то F (x) = x 1∫ 0 F ′(tx)dt, G(x) = x 1∫ 0 G′(tx)dt. (28) Тут через F ′ позначено похiдну функцiї F (x) по x : F ′ = dF/dx. З урахуванням (27), (28) для V11(x), U11(x) знайдемо значення V11(x) = 1∫ 0 F ′(tx) dt, U11(x) = 1∫ 0 G′(tx) dt, якi визначають голоморфнi в областi (2) розв’язки вiдповiдно рiвнянь (27). Отже, знайде- но коефiцiєнти розвинень (7), (8) при ε в нульовому степенi. Для знаходження коефiцiєнтiв розвинень (7), (8) при ε у першому степенi використа- ємо систему рiвнянь (15) – (18). Покладаючи U1(0) = 0, з рiвняння (15) однозначно знахо- димо U1(x), а загальний розв’язок рiвняння (18) визначається за формулою V1(x) = q1m(x)I + m−1∑ r=1 q1r(x)Bm−r(x) + W1(x), (29) де W1(x) — вiдома (m × m)-матриця, елементи останнього стовпчика якої дорiвнюють нулю. Пiдставивши (29) в умову iснування розв’язку рiвняння, що одержується з (9) при ε у другому степенi, V ′ 1(x) + U11(x)C0 + V2(x)B(x) = B(x)V2(x) + B2(x)V11(x) + B1(x)V1(x), (30) ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2010, т . 13, N◦ 1 34 I. Г. КЛЮЧНИК i помноживши знайденi спiввiдношення злiва на матрицю B(x) одержимо неоднорiдну диференцiальну систему рiвнянь з регулярною особливiстю вигляду xq′1(x) = H(x)q1(x) + F (1)(x), (31) де F (1)(x) = 1 m B(x)f (1)(x), компоненти вектора {f (1)(x)}i = tr (B1(x)W1(x) + B2(x)× ×V11(x) − U11(x)C0 − W ′ 1(x))Bi−1(x), i = 1,m, q1(x) — вектор з компонентами q1i(x), i = 1,m. Система рiвнянь (31) має голоморфний розв’язок в областi (2), який залежить вiд q1m(0). При q1m(0) = 0 однозначно визначається розв’язок системи (31). Матрицi V21(x), U21(x), C1, D1 однозначно знаходяться з рiвнянь (16), (17). Можна довести, що за вказаним алгоритмом однозначно знаходяться довiльнi коефiцiєнти розвинень (7), (8) i коефiцiєнти розвинень (7) є голоморфними функцiями в областi (2). Матриця (7) при ε = 0 має вигляд Φ(x, 0) = ( U(x) 0 0 V (x) ) , де U(x), V (x) визнача- ються за формулами (14). З умови (4) випливає, що det U(x) ≡ 1. Використавши явний вигляд (14) матрицi V (x), знайдемо похiдну вiд визначника матрицi V (x) i в одержаних визначниках Ij , j = 1,m, виконаємо наступнi перетворення при x 6= 0. А саме, у визнач- нику Ij , j = 1,m− 1, j-й рядок помножимо на mx i використаємо (22). В одержаному ви- значнику i-й рядок при i = 1, j − 1 помножимо на −xbj−i(x), а i-й рядок при i = j + 1,m — на −bj+m−i(x) i додамо до j-го рядка, а потiм запишемо цей визначник у виглядi суми двох визначникiв. У визначнику Im m-й рядок помножимо на m i використаємо (22). В одержаному визначнику j-й рядок помножимо на bm−j(x), j = 1,m− 1, i додамо до m-го рядка. В результатi одержимо Ij = b0(x) m det V (x) + 1 mx det Lj , Im = b0(x) m det V (x) + 1 m det Lm, j = 1,m− 1, (32) де {Lj}ji = { (j − i)xq0,j−i(x) i = 1, j, (j − i)q0,j+m−i, i = j + 1,m, {Lm}mi = (m− i)q0,m−i(x), i = 1,m, {Lj}ki = {V (x)}ki, k = 1,m, k 6= j, i = 1,m. Покажемо справедливiсть рiвностi m∑ j=1 det Lj = 0. (33) Для цього визначник det Lj , j = 1,m, розкладемо по j-му рядку i одержаний вираз згру- пуємо при q01(x), q02(x), . . . , q0,m−1(x). При q01(x) маємо вираз q01(x) mx ((m− 1) detL11 − det L21 − . . .− det Lm1) , (34) де {L11}k1i = {L1}ki, k = 2,m, k1 = k − 1, i = 1,m− 1; {L21}k2i2 = {L2}ki, i2 = i − 1, i = 2,m, k2 = k = 1, k2 = k − 1 при k = 3,m; {Lm1}kim = {Lm}ki, k = 1,m− 1, im = i, ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2010, т . 13, N◦ 1 АСИМПТОТИЧНI РОЗВ’ЯЗКИ ЛIНIЙНОЇ СИСТЕМИ З МАЛИМ ПАРАМЕТРОМ ПРИ ЧАСТИНI ПОХIДНИХ 35 i = 1,m− 2, im = i − 1 при i = m. Визначник матрицi L21 можна перетворити таким чином: перший рядок переставити на мiсце (m − 1)-го рядка, а рядки, що починаються з другого, пiдняти на один рядок вище. При цьому, оскiльки m є парним, а кiлькiсть зроб- лених перестановок дорiвнює m − 2, знак визначника не змiниться. Для перетворення визначника det Lj1 до вигляду визначника det L11 будемо переставляти рядки i стовпчики таким чином, щоб елемент xq01(x), який знаходився в j-му рядку, перейшов до першого рядка i першого стовпчика; при цьому всi iншi рядки i стовпчики будемо зсувати таким чином, щоб не змiнити порядок їх слiдування у визначнику до перестановок. У визначни- ку det Lm1 поставимо (m− 1)-й стовпчик на мiсце першого, а всi iншi стовпчики зсуваємо так, щоб не змiнити їх порядок слiдування у визначнику до перестановки. Пiсля таких пе- ретворень видно, що вираз, який знаходиться у формулi (34), дорiвнює нулю. Мiркуючи аналогiчно, переконуємося, що сума визначникiв, згрупованих при q0j(x), j = 2,m− 1, дорiвнює нулю. Таким чином, рiвнiсть (33) доведено. Пiдставивши (32) в (detV (x))′ i врахувавши (33), одержимо (detV (x))′ = (trB1(x)) det V (x), x 6= 0. (35) Оскiльки q0i(0) = 0, q0m(0) = 1, i = 1,m− 1, (36) з формули (32) випливає, що Ij при x = 0 є визначником верхньотрикутної матрицi, дiагональний елемент (jj) якої дорiвнює q′0m(0), а iншi дiагональнi елементи дорiвнюють одиницi. Тому Ij(0) = q′0m(0). (37) Пiдставляючи (36) в (22), при x = 0 знаходимо q′0m(0) = trB1(0) m . (38) Тодi з (37), (38) маємо (detV (x))′ ∣∣ x=0 = trB1(0). (39) З (35) i (39) випливає, що для кожного x з областi (2) справджується рiвнiсть (detV (x))′ = (trB1(x)) det V (x). (40) З умови (4) i рiвностi (40) випливає, що (detV (x))′ ≡ 0, для кожного x з областi (2). Але тодi з (14) i останньої рiвностi маємо det V (x) ≡ det V (0) = 1. Таким чином, det Φ(x, 0) ≡ ≡ 1 для кожного x з областi (2). Методом iз [5] можна довести, що за допомогою замiни u = V (ε)w система (5), (6) зводиться до вигляду w′ 1 = c1(ε)v1, w′ i = 0, i = 2, p, (41) εv′ = B(x) v + εD1(ε) w, (42) де v — m-вимiрний вектор з компонентами vi; cs(ε), s = 1, p, — елементи матрицi cs = = {C(ε)}s1; V (ε) — (p×p)-матриця з дiагональними елементами, що дорiвнюють одиницi, ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2010, т . 13, N◦ 1 36 I. Г. КЛЮЧНИК в якої {V (ε)}i1 = ji(ε), ji(ε) = ci(ε) c1(ε) , i = 2, p, при умовi, що c1(ε) 6= 0, а iншi елементи дорiвнюють нулю; D1(ε) = D(ε)V (ε) = ( 0 d1(ε) ) . Таким чином, доведено наступну теорему. Теорема. Нехай права частина системи рiвнянь (1) голоморфнi в областi (2). Тодi iснують формальнi ряди (7), (8), коефiцiєнти яких голоморфнi в областi (2), такi, що det Φ(x, 0) ≡ 1, i формальнi перетворення з матрицею замiни вигляду (7) зводять си- стему (1) до системи (41), (42). Розглянемо систему рiвнянь (41), (42). З (41) маємо w1 = w0 1 + c1(ε) ∫ x 0 v1(t)dt, wj = = w0 j , j = 2, p, де w0 i , i = 1, p, — довiльнi сталi. Пiдставляючи останнi рiвностi в (42), одержуємо систему рiвнянь для v, яка зводиться до одного рiвняння m-го порядку εmv (m) 1 = v1x + εc0 + εα x∫ 0 v1(t) dt, (43) де c0 = d1(ε)w0, d1(ε) = (d11(ε) . . . d1p(ε)), α = d11(ε)c1(ε); vm = εm−1v (m−1) 1 . Знайдемо частинний розв’язок рiвняння (43), поклавши v1(0) = 0, v′1(0) = 0, . . . . . . , v (m−1) 1 (0) = 0. Взявши v1(x) у виглядi степеневого ряду v1(x) = ∞∑ n=m vnxn, (44) для коефiцiєнтiв цього ряду отримаємо рiвняння vm = c0λ m−1 m! , λ = 1 ε , vn = vn−m−1(1 + εα n−m) εmn(n− 1) . . . (n−m + 1) , n = (m+1), (m+2) . . . . (45) Врахувавши початковi значення i (45), одержимо, що ненульовi коефiцiєнти ряду (44) визначаються спiввiдношеннями vk(m+1)+m = c0λ mk+m−1(m + 1 + εα)(2m + 2 + εα) . . . (km + k + εα) (km + k + m)! , k = 1, 2 . . . . (46) Згiдно з (46) розв’язок (44) рiвняння (43) має вигляд v1(x) = xmλm−1c0 ( 1 m! + ∞∑ k=1 Γkm−m+k(m + εα)(λmxm+1)k (km + k + m)! ) , (47) де через Γl(µ) позначено добуток Γl(µ) = (µ + 1) . . . (µ + l). Розглянемо тепер однорiдне рiвняння вигляду εmv (m) 1 = v1x + εα x∫ 0 v1(t)dt. (48) ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2010, т . 13, N◦ 1 АСИМПТОТИЧНI РОЗВ’ЯЗКИ ЛIНIЙНОЇ СИСТЕМИ З МАЛИМ ПАРАМЕТРОМ ПРИ ЧАСТИНI ПОХIДНИХ 37 Знайдемо m лiнiйно незалежних розв’язкiв рiвняння (48). Перше з них визначаємо у ви- глядi ряду v1(x) = 1 + ∞∑ n=m vnxn, (49) тобто початковi умови визначимо таким чином: v1(0) = 1, v′1(0) = 0, . . . , v (m−1) 1 (0) = = 0. Пiдставляючи (49) в (48), для коефiцiєнтiв vn ряду (49) одержимо рiвняння vm = 0 (50) i рекурентне спiввiдношення (45). З урахуванням початкових умов i (50) ненульовi коефi- цiєнти ряду (49) визначаються спiввiдношеннями vk(m+1) = λmk(1 + εα)(m + 2 + εα) . . . (km + k −m + εα) (km + k)! , k = 1, 2 . . . . (51) Згiдно з (51) розв’язок (49) рiвняння (48) має вигляд v1(x) = 1 + ∞∑ k=1 Γkm−m+k(εα)(λmxm+1)k (km + k)! , (52) а j-й лiнiйно незалежний розв’язок рiвняння (48) з початковими умовами v1(0) = 0, v′1(0) = 0, . . . , v (j) 1 (0) = 1, v (j+1) 1 (0) = 0, . . . , v (m−1) 1 (0) = 0 v1(x) = xj ( 1 j! + ∞∑ k=1 Γkm−m+k(j + εα)(λmxm+1)k (km + k + j)! ) , 1 ≤ j ≤ m− 1. (53) З розв’язкiв (47), (52) та (53) для 1 ≤ j ≤ m− 1 рiвнянь (43), (48) можна записати загаль- ний розв’язок системи рiвнянь (41), (42). До рiвняння (43) можна застосувати результати роботи [8] i дати бiльш повний аналiз розв’язкiв. Очевидним є узагальнення наведених вище результатiв на випадок системи бiльш загального, нiж (1), вигляду, а саме, на випадок системи y′ = A(x, ε)y + A1(x, ε)y1, εy′1 = B(x, ε)y1 + εB1(x, ε)y, де A(x, ε), A1(x, ε), B(x, ε), B1(x, ε) — матрицi, голоморфнi по x, ε в областi |x| ≤ x0, |ε| ≤ ≤ ε0 i такi, що матриця B(x, 0) голоморфно подiбна матрицi B(x) вигляду (3). Таким чином, у данiй статтi запропоновано асимптотичний метод iнтегрування лiнiй- ної системи диференцiальних рiвнянь з малим параметром при частинi похiдних з точкою звороту. 1. Вазов В. Асимптотические разложения решений обыкновенных дифференциальных уравнений. — М.: Мир, 1968. — 464 с. ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2010, т . 13, N◦ 1 38 I. Г. КЛЮЧНИК 2. Wasow W. Linear turning point theory. — New York: Springer, 1985. — 243 p. 3. Федорюк М. В. Асимптотические методы для линейных обыкновенных дифференциальных уравне- ний. — М.: Наука, 1983. — 352 с. 4. Васильева А. Б., Бутузов В. Ф. Асимптотическое разложение решений сингулярно возмущенных урав- нений. — М.: Наука, 1973. — 272 с. 5. Самойленко А. М. Об асимптотическом интегрировании одной системы линейных дифференциаль- ных уравнений с малым параметром при части производных // Укр. мат. журн. — 2002. — 54, № 11. — С. 1505 – 1516. 6. Kohno M., Ohkohchi S., Kohmoto T. On full uniform simplification of even order linear differential equations with a parameter // Hiroshima Math. J. — 1979. — 9. — P. 747 – 767. 7. Wasow W. Simplification of turning point problems for systems of linear differential equations // Trans. Amer. Math. Soc. — 1963. — 106. — P. 100 – 114. 8. Langer R. E. The solutions of the differential equations v′′′ + λ2zv′ + 3µλ2v = 0 // Duke Math. J. — 1955. — 22. — P. 525 – 542. Одержано 16.02.09 ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2010, т . 13, N◦ 1