Скринінг колекції нуту за реакцією на передпосівну обробку насіння штамами Mesorhizobium ciceri

Експериментально доведено доцільність застосування передпосівної обробки насіння сучасних сортів нуту селекційним штамом M. ciceri 065 для підвищення урожайності насіння при вирощуванні в агроценозах Лісостепу і Степу України навіть на фоні раніше інтродукованої популяції. Встановлено, що передпо...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2009
Автори: Кобизєва, Л.Н., Безугла, О.М., Дідович, С.В.
Формат: Стаття
Мова:English
Опубліковано: Інститут молекулярної біології і генетики НАН України 2009
Назва видання:Фактори експериментальної еволюції організмів
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174670
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Скринінг колекції нуту за реакцією на передпосівну обробку насіння штамами Mesorhizobium ciceri / Л.Н. Кобизєва, О.М. Безугла, С.В. Дідович // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2009. — Т. 6. — С. 108-112. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-174670
record_format dspace
spelling irk-123456789-1746702021-01-27T01:26:33Z Скринінг колекції нуту за реакцією на передпосівну обробку насіння штамами Mesorhizobium ciceri Кобизєва, Л.Н. Безугла, О.М. Дідович, С.В. Аналіз і оцінка генетичних ресурсів Експериментально доведено доцільність застосування передпосівної обробки насіння сучасних сортів нуту селекційним штамом M. ciceri 065 для підвищення урожайності насіння при вирощуванні в агроценозах Лісостепу і Степу України навіть на фоні раніше інтродукованої популяції. Встановлено, що передпосівна інокуляція насіння селекційними штамами ризобій позитивно впливає на крупність насіння і фітосанітарний стан посівів нуту. Виділено 13 джерел позитивної реакції нуту на нітрагінізацію, у тому числі з України – Тріумф, UD0501163 і Розанна, UD0500424; з Росії – Скороспелка, UD0500689 і Заволжский, UD0500762. Виявлена позитивна післядія нітрагінізації на крупність насіння нуту та урожайність сортів української селекції: Тріумф, Розанна, Колорит, Луганець. Створено і передано на реєстрацію в Національний центр генетичних ресурсів рослин України спеціальну колекцію за реакцією зразків нуту на передпосівну інокуляцію насіння штамом M. ciceri 065, яка включає 43 зразки з 12 країн світу 2009 Article Скринінг колекції нуту за реакцією на передпосівну обробку насіння штамами Mesorhizobium ciceri / Л.Н. Кобизєва, О.М. Безугла, С.В. Дідович // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2009. — Т. 6. — С. 108-112. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2219-3782 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174670 en Фактори експериментальної еволюції організмів Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language English
topic Аналіз і оцінка генетичних ресурсів
Аналіз і оцінка генетичних ресурсів
spellingShingle Аналіз і оцінка генетичних ресурсів
Аналіз і оцінка генетичних ресурсів
Кобизєва, Л.Н.
Безугла, О.М.
Дідович, С.В.
Скринінг колекції нуту за реакцією на передпосівну обробку насіння штамами Mesorhizobium ciceri
Фактори експериментальної еволюції організмів
description Експериментально доведено доцільність застосування передпосівної обробки насіння сучасних сортів нуту селекційним штамом M. ciceri 065 для підвищення урожайності насіння при вирощуванні в агроценозах Лісостепу і Степу України навіть на фоні раніше інтродукованої популяції. Встановлено, що передпосівна інокуляція насіння селекційними штамами ризобій позитивно впливає на крупність насіння і фітосанітарний стан посівів нуту. Виділено 13 джерел позитивної реакції нуту на нітрагінізацію, у тому числі з України – Тріумф, UD0501163 і Розанна, UD0500424; з Росії – Скороспелка, UD0500689 і Заволжский, UD0500762. Виявлена позитивна післядія нітрагінізації на крупність насіння нуту та урожайність сортів української селекції: Тріумф, Розанна, Колорит, Луганець. Створено і передано на реєстрацію в Національний центр генетичних ресурсів рослин України спеціальну колекцію за реакцією зразків нуту на передпосівну інокуляцію насіння штамом M. ciceri 065, яка включає 43 зразки з 12 країн світу
format Article
author Кобизєва, Л.Н.
Безугла, О.М.
Дідович, С.В.
author_facet Кобизєва, Л.Н.
Безугла, О.М.
Дідович, С.В.
author_sort Кобизєва, Л.Н.
title Скринінг колекції нуту за реакцією на передпосівну обробку насіння штамами Mesorhizobium ciceri
title_short Скринінг колекції нуту за реакцією на передпосівну обробку насіння штамами Mesorhizobium ciceri
title_full Скринінг колекції нуту за реакцією на передпосівну обробку насіння штамами Mesorhizobium ciceri
title_fullStr Скринінг колекції нуту за реакцією на передпосівну обробку насіння штамами Mesorhizobium ciceri
title_full_unstemmed Скринінг колекції нуту за реакцією на передпосівну обробку насіння штамами Mesorhizobium ciceri
title_sort скринінг колекції нуту за реакцією на передпосівну обробку насіння штамами mesorhizobium ciceri
publisher Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
publishDate 2009
topic_facet Аналіз і оцінка генетичних ресурсів
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174670
citation_txt Скринінг колекції нуту за реакцією на передпосівну обробку насіння штамами Mesorhizobium ciceri / Л.Н. Кобизєва, О.М. Безугла, С.В. Дідович // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2009. — Т. 6. — С. 108-112. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series Фактори експериментальної еволюції організмів
work_keys_str_mv AT kobizêvaln skriníngkolekcíínutuzareakcíêûnaperedposívnuobrobkunasínnâštamamimesorhizobiumciceri
AT bezuglaom skriníngkolekcíínutuzareakcíêûnaperedposívnuobrobkunasínnâštamamimesorhizobiumciceri
AT dídovičsv skriníngkolekcíínutuzareakcíêûnaperedposívnuobrobkunasínnâštamamimesorhizobiumciceri
first_indexed 2025-07-15T11:43:06Z
last_indexed 2025-07-15T11:43:06Z
_version_ 1837713103249211392
fulltext 108 Работа выполнена при поддержке Гранта РФФИ № 08-03-99029-р_офи «Создание препаратов для борьбы с болезнями и вредителями пчел». КОБИЗЄВА Л.Н., БЕЗУГЛА О.М. ДІДОВИЧ С.В. Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН, Україна, 61060, Харків, проспект Московський 142, e-mail: ppi@kharkov.ukrtel.net Південна дослідна станція Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН, Україна, 97513, Крим, Сімферопольський р-н, смт. Гвардійське, вул. К.Маркса, 107, e-mail: uosmicrobiology@rambler.ru СКРИНІНГ КОЛЕКЦІЇ НУТУ ЗА РЕАКЦІЄЮ НА ПЕРЕДПОСІВНУ ОБРОБКУ НАСІННЯ ШТАМАМИ MESORHIZOBIUM CICERI Нут – цінна продовольча і кормова культура, яка має високу стійкість до посухи, практично не ушкоджується гороховою зернівкою та високотехнологічна при збиранні. У зв’язку зі змінами клімату нут набуває в землеробстві України особливого значення. Стримує процес широкого впровадження сортів нуту в аграрне виробництво недостатнє вивчення біології та генетичного потенціалу цієї культури, відсутність рекомендацій по технологіях вирощування нових сортів. Для підвищення продуктивності бобових рослин, родючості ґрунтів за рахунок симбіотичної фіксації азоту – найбільш дешевого, екологічно чистого джерела цього елемента для землеробства, застосовують передпосівну інокуляцію насіння нуту біопрепаратами на основі селекційних штамів Mesorhizobium ciceri. Такий агроприйом традиційно має назву нітрагінізація. На її ефективність впливає багато чинників, серед яких значне місце займає специфічність взаємодії генотипів сортів нуту і штамів ризобій. Пошук джерел з позитивною реакцією на обробку насіння високоефективними штамами ризобій і впровадження їх в селекційний процес важливо для генетичного удосконалення саме макросимбіонту за ефективністю симбіотичної азот- фіксації, що надалі забезпечить ефективне створення нових конкурентоспроможних сортів нуту для активного впровадження у сільськогосподарське виробництво. Метою досліджень було вивчити реакцію колекційних зразків нуту двох нетаксономічних груп – kabuli та desi на передпосівну обробку насіння високоефективними штамами M. ciceri та оцінити доцільність нітрагінізації сучасних сортів нуту на фоні раніше інтродукованої популяції ризобій нуту. Матеріали і методи В дослідах використовували два селекційних штами M.ciceri 065 і Н-12; сорок п’ять зразків нуту різного походження із 13-ти країн Європи, Азії і Америки, з яких: тип kabuli із світлим насінням - 20 зразків і тип desi з темним насінням – 25 зразків. Досліди проводили в лабораторних і польових умовах за загально прийнятими методиками. Польові випробування були проведені на чорноземі звичайному на дослідних полях Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН. Розмір ділянки – 2 м2 без повторень, схема посіву - 30х10 см. Ефективність нітрагінізації сортів нуту Ризобофітом на основі штаму M. cіcerі 065 досліджували на лучно-чорноземному ґрунті на дослідних ділянках Південної дослідної станції ІСГМ УААН. Облікова площа ділянок складала 4,2 м2, повторність дослідів 4-х разова, розміщення варіантів рендомізоване. Перед посівом насіння нуту зволожували (1,5% від маси) водною суспензією семидобової культури кожного штаму M. ciceri із розрахунку 106 бактерій на насінину, в контролі - водою. Післядію нітрагінізації насіння семи зразків нуту штамом M.ciceri 065 вивчали в порівнянні з українськими селекційними зразками та російським сортом Краснокутський 123. Агротехніка відповідала загально прийнятій при вирощуванні нуту в східній частині Лісостепу та Степу України. Попередником була озима пшениця, протруйники і гербіциди не застосовували, бур'яни 109 знищували вручну. Урожай збирали снопами. Отриману масу насіння перераховували на 100 % чистоту та 14% вологість. Фенологічні спостереження проводили згідно методичних вказівок ВІР з вивчення зернобобових культур [1]. Для визначення ефективності бобово- ризобіального симбіозу в період найбільшої фізіологічної активності рослин – фазі цвітіння проводили відбір по 5 або 10 рослин у 3-х або 4-х повтореннях кожного варіанту досліду і аналізували за симбіотичними показниками: кількістю, біомасою і нітрогеназною активністю кореневих бульбочок. Нітрогеназну активність визначали ацетиленовим методом на газовому хроматографі „Chrom-5” [2]. Опис зразків за господарськими властивостями проводився згідно класифікатору роду Cicer L. [3]. Сортозразки нуту на стійкість до фузаріозу і аскохітозу оцінювалися на природному фоні згідно методичних вказівок [4, 5]. Статистичну обробку отриманих результатів проводили методом дисперсійного аналізу [6]. Результати та обговорення Погодні умови в зоні Лісостепу у роки досліджень сприятливо склалися для розвитку і плодоутворення нуту. Високі температури повітря, починаючи з IІ декади червня, сягали до 32-37°С і пригнічували розвиток аскохітозу, періодичні помірні дощі в другій половині вегетації нуту сприяли оптимальному наливу, що дозволило рослинам сформувати високий врожай якісного насіння. В результаті проведених досліджень встановлена висока ефективність передпосівної інокуляції нуту штамом M. ciceri 065. Застосування штаму M. ciceri Н-12 в умовах Харківської області виявилося менш ефективним, про що свідчить біомаса кореневих бульбочок і урожайність насіння. Так, у національного стандарту Краснокутський 123, UD0500101 (Росія) при інокуляції штамом 065 маса бульбочок з рослини перевищувала контроль майже в 17 разів, а урожайність насіння складала 110% до контролю. При інокуляції штамом Н-12 маса бульбочок з рослини перевищувала контроль тільки в 7 разів, а урожайність насіння була на рівні контролю. Передпосівна обробка насіння штамом M. ciceri 065 позитивно впливала на біомасу бульбочок, крупність і урожайність насіння. Суттєвого впливу на схожість, тривалість міжфазних періодів, висоту рослин, прикріплення нижніх бобів не виявлено. Нітрагінізація забезпечила формування біомаси бульбочок в 2-32 рази вище за контроль. Маса 1000 насінин у сорту Тріумф, UD0501163 (Україна) при інокуляції ризобіями в середньому перевищила на 51 г контроль, а урожайність насіння – на 46%. Цей сорт був найбільш чутливим на інокуляцію насіння штамом 065. За результатами 2006-2008 рр. суттєвої різниці між реакцією світлонасіннєвих і темнонасіннєвих зразків нуту на інокуляцію не виявлено. Всього позитивно відізвалися на передпосівну обробку насіння ризобіями 34 зразки, у яких урожайність насіння була підвищена на 3 г/м2 і більше. У 13 зразків виявлено підвищення урожайності насіння, у порівнянні з контролем, більш ніж на 16 % (табл. 1). Таблиця 1 Зразки нуту з позитивною реакцією на передпосівну інокуляцію насіння штамом M. ciceri 065 (середнє за 2007-2008 рр.) Маса 1000 насінин Урожайність № Нац. каталогу Сортозразок Країна походження г ± до контролю, г г/м2 % до контролю 1 2 3 4 5 6 7 Світлонасіннєві (тип kabuli) UD0501163 Тріумф Україна 461 + 51 467 46 UD0500424 Розанна Україна 312 + 12 564 28 UD0500689 Скороспелка Росія 234 + 14 385 27 UD0500762 Заволжский Росія 244 + 18 495 19 UD0501268 P 6231-1 Індія 218 + 10 560 40 110 UD0501024 EC 26425 Індія 212 + 6 501 22 UD0500879 Champion Індія 234 0 532 20 Продовження табл.1 1 2 3 4 5 6 7 UD0501192 1439 as-22 Канада 392 + 8 514 18 UD0501186 Flip 97-101c Канада 388 + 5 502 17 Темнонасіннєві (тип desi) UD0501164 Пегас Україна 289 + 11 616 24 UD0501285 LR 20-1 Сирія 392 + 12 404 39 UD0501193 463-2 Канада 316 +21 514 17 UD0501190 418-59 Канада 274 + 18 622 16 Високу ефективність передпосівної інокуляції насіння штамом M. ciceri 065 виявлено на українських сортах, у яких урожайність підвищувалася на 3-46% в порівнянні з контролем; сирійській лінії (+12-39%), зразках походженням з Індії (+5-40%) та канадських селекційних лініях (+12-18%). Зразки походженням з цих країн протягом терміну випробувань стабільно показували позитивну реакцію на інокуляцію штамом 065. Найбільшу прибавку урожайності показали сорти української селекції: Тріумф, Розанна; лінії з Індії Р 6231-1 і ЕС 26425; сирійська лінія LR 20-1 та сорт з Росії Скороспелка. Зразки, походженням із США також були чутливі на інокуляцію, яка забезпечила підвищення урожайності в середньому за два роки на 6-15% в порівнянні з контролем, але ця реакція була нестабільна по рокам. Із зразків, походженням з Росії та Західної Європи, були такі, які показали зменшення урожайності насіння. Проведена оцінка на ураження рослин нуту фузаріозом показала, що нітрагінізація сприяє покращенню фітосанітарного стану посіву нуту. Ступінь ураження рослин фузаріозом була практично однаковою на всіх варіантах досліду, але шкодочинність була значно меншою у варіантах із застосуванням інокуляції ризобіями. В результаті вивчення післядії нітрагінізації встановлено, що на польову схожість минулорічна обробка штамом M. ciceri 065 не вплинула. Позитивна післядія нітрагінізації спостерігалась за такими ознаками: кількістю азотфіксувальних бульбочок на корінні, яка збільшувалася до 3,5 разів у порівнянні з контролем; масою 1000 насінин, яка більшала на окремих зразках на 6-28 г; урожайністю насіння, яка у сортів української селекції: Тріумф - була більше на 29% за контроль, Розанна – на 16%, Колорит – на 7%, Луганець – на 7%. Цей факт доводить доцільність використання нітрагінізації на насінницьких посівах, для підвищення посівних властивостей насіння майбутньої репродукції. У роки досліджень, проведених в зоні Степу України на лучно-чорноземному ґрунті на фоні інтродукованої раніше популяції ризобій нуту щільністю 103 бульбочкоутворювальних одиниць/г ґрунту умови вегетації нуту сприятливими за вологозабезпеченням були в 2006 та 2008 роках, в 2007 році розвиток рослин проходив в екстремальних умовах - підвищена температура і мала кількість опадів. За результатами трирічних польових досліджень не виявлено суттєвої різниці між варіантами за симбіотичними показниками, проте встановлено, що передпосівна обробка насіння шести сортів нуту Ризобофітом на основі штаму M. cіcerі 065 на всіх досліджених сортах підвищила урожайність насіння на 0,9-5,3 ц/га (4-24%) (табл. 2). Таблиця 2 Ефективність застосування Ризобофіту (M. cіcerі штам 065) на сучасних сортах нуту (середнє за 2006-2008 рр.) Варіант досліду Кількість бульбочок, од/рослину Маса бульбочок, мг/рослину Нітрогеназна активність, нМоль етилену на рослину за годину Урожай- ність насіння, ц/га 1 2 3 4 5 111 сорт Пам’ять (тип kabuli) Без інокуляції Ризобофіт 14,7 12,2 566 624 2377 2256 22,9 24,8 1 2 3 4 5 сорт Розанна (тип kabuli) Без інокуляції Ризобофіт 11,0 15,9 514 535 1920 1718 20,6 22,7 сорт Буджак (тип kabuli) Без інокуляції Ризобофіт 16,6 18,8 578 688 1528 1283 23,1 25,0 сорт Антей (тип kabuli) Без інокуляції Ризобофіт 18,4 20,9 648 738 1204 2038 22,4 27,7 сорт Тріумф (тип kabuli) Без інокуляції Ризобофіт 24,6 24,9 902 997 3393 4591 29,5 31,1 сорт Александрит (тип desi) Без інокуляції Ризобофіт 21,9 20,3 594 667 1642 1803 22,9 23,8 За результатами досліджень було створено спеціальну колекцію за реакцією зразків нуту на передпосівну інокуляцію насіння штамом M. ciceri 065 і подано її на реєстрацію в Національний центр генетичних ресурсів рослин України (Запит № 159 від 5.11.2008 р.), а також виділено сорт-еталон позитивної реакції на інокуляцію бульбочковими бактеріями штаму 065 – Тріумф, UD0501163 (Україна) та нейтральної реакції – NEC 2149, UD0501224 (Іран). Висновки Експериментально доведено доцільність застосування передпосівної обробки насіння сучасних сортів нуту селекційним штамом M. ciceri 065 для підвищення урожайності насіння при вирощуванні в агроценозах Лісостепу і Степу України навіть на фоні раніше інтродукованої популяції. Встановлено, що передпосівна інокуляція насіння селекційними штамами ризобій позитивно впливає на крупність насіння і фітосанітарний стан посівів нуту. Виділено 13 джерел позитивної реакції нуту на нітрагінізацію, у тому числі з України – Тріумф, UD0501163 і Розанна, UD0500424; з Росії – Скороспелка, UD0500689 і Заволжский, UD0500762. Виявлена позитивна післядія нітрагінізації на крупність насіння нуту та урожайність сортів української селекції: Тріумф, Розанна, Колорит, Луганець. Створено і передано на реєстрацію в Національний центр генетичних ресурсів рослин України спеціальну колекцію за реакцією зразків нуту на передпосівну інокуляцію насіння штамом M. ciceri 065, яка включає 43 зразки з 12 країн світу. Література 1. Методические указания по изучению коллекции зернобобовых культур / [сост. Корсаков Н.И., Адамова О.П., Буданова В.И. и др.; ред. Корсаков Н.И.]. - Л., 1975. - 40 с. 2. Алисова С.М. Методические указания по использованию ацетиленового метода при селекции бобовых культур на повышение симбиотической азотфиксации /С.М.Алисова, А.И.Чундерова. – Л., 1982. – 12 с. 3. Короткий класифікатор роду Cicer L. – Харків, 1990. – 5 с. 4. Методические указания по изучению устойчивости зернобобовых культур к болезням / [сост. Голубев А.А., Никитина К.В.; ред. Кривченко В.И.] - Л., 1976. - 126с. 112 5. Энтомологическая оценка селекционного материала зерновых и зернобобовых культур: методические указания / [под рук. канд. биол. наук А.В. Заговоры] – Харьков, 1980. - 61с. 6. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта /Б.А. Доспехов. – М: Агропромиздат, 1985. – 351 с. КОЗУБ Н.А., 1,2, СОЗИНОВ И.А.1, СОЗИНОВ А.А.1,2 1 Институт защиты растений УААН, Украина, 03022, Киев, ул. Васильковская, 33, e-mail: sia1@i.com.ua 2 ГУ Институт пищевой биотехнологии и геномики НАН Украины, Украина, 04123, г. Киев, ул. Осиповского, 2а АЛЛЕЛИ ВЫСОКОМОЛЕКУЛЯРНЫХ СУБЪЕДИНИЦ ГЛЮТЕНИНОВ Aegilops lorentii Aegilops lorentii Hochst. (синонимы Ae. biuncialis Vis., Ae. macrochaeta Schuttl. et Huet, T. lorentii (Hochst), T. macrochaetum (Schuttl. et Huet) K. Richt, T. biunciale K. Richt) широко распространен в западной и центральной части ареала распространения рода Aegilops [1], в частности, в Южной Европе, Турции, западной части «Плодородного Полумесяца», Пред- и Закавказье, встречается в средиземноморских странах Европы, в Северной Африке. В Украине, данный вид распространен в Крыму [1–3]. Ae. lorentii — тетраплоид (2n=28) с геномной формулой UUMbMb (геном U происходит от вида Ae. umbellulata, геном Mb– родственен геному M Ae. comosa), цитоплазма происходит от Ae. umbellulata [1, 2]. Известно, что дикие виды могут служить источником полезных генов для расширения генофонда культурных пшениц [4]. Новые аллели запасных белков от эгилопсов являются потенциалом для улучшения качества зерна пшеницы. Запасные белки, в частности высокомолекулярные субединицы глютенинов, непосредственно сопряжены с уровнем хлебопекарного качества [5]. Локусы высокомолекулярных субъединиц глютенинов (Glu-1) у мягкой пшеницы и родственных видов находятся на длинных плечах хромосом первой гомеологической группы [6] и кодируют 0–2 субъединицы. Полиморфизм высокомолекулярных субъединиц глютенинов у диплоидных видов Ae. umbellulata и Ae. comosa был изучен Rodriguez-Quijano et al. [7], тогда как полиморфизм тетраплоида Ae. lorentii по этим локусам практически не исследован. Задачей нашего исследования была идентификация аллелей локусов высокомолекулярных субъединиц глютенинов Glu-U1 и Glu-Mb1 у образцов Ae. lorentii. Материалы и методы Материалом исследования служила коллекция образцов Ae. lorentii, собранных в разных регионах Крыма (Кара-Даг, мыс Мартьян, Бахчисарайский р-н). Также анализировали образцы Ae. umbellulata (IUO15892 и IUO15893) и Ae. comosa (IUO15968 и IUO15969), полученные из Национального центра генетических ресурсов растений Украины. На опытном участке проводили скрещивание образцов Ae. lorentii, отличающихся по спектрам запасных белков. Анализировали зерна F2 с гибридных растений F1 Ae. lorentii от четырех комбинаций скрещивания (41, 25, 25 и 75 зерен каждого скрещивания). Электрофорез высокомолекулярных субъединиц глютенинов проводили по методике Laemmli в 10% разделяющем геле [8]. Электрофоретический спектр сорта озимой мягкой пшеницы Безостая 1 служил в качестве стандарта для сравнения результатов с разных гелей. Для анализа расщеплений использовали критерий χ2 [9]. Результаты и обсуждение Для определения геномной принадлежности компонентов спектра высокомолекулярных субъединиц глютенинов тетраплоидного вида Ae. lorenti проводили сравенение электрофоретических спектров коллекции образцов Ae. lorenti и диплоидных