Показники цитогенетичної мінливості Sus scrofa

Знайдено статистично вірогідну різницю між свиньями великої білої породи за кількістю клітин з мікроядрами та клітин, що діляться. Тварини Київської і ґчеркаської областей мали 3,08±0,18‰ клітин з мікроядрами, 3,87±0,11‰ двуядерних клітин, 7,95±0,25‰ клітин, що діляться. Свині, які відтворюються...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2009
Main Authors:	Костенко, С.О., Коновал, О.М., Сидоренко, О.В., Сметанін, В.Т.
Format:	Article
Language:	Russian
Published:	Інститут молекулярної біології і генетики НАН України 2009
Series:	Фактори експериментальної еволюції організмів
Subjects:	Аналіз і оцінка генетичних ресурсів
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174909
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Показники цитогенетичної мінливості Sus scrofa / С.О. Костенко, О.М. Коновал, О.В. Сидоренко, В.Т. Сметанін // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2009. — Т. 6. — С. 119-123. — Бібліогр.: 8 назв. — рос.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-174909
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1749092021-01-29T01:27:07Z Показники цитогенетичної мінливості Sus scrofa Костенко, С.О. Коновал, О.М. Сидоренко, О.В. Сметанін, В.Т. Аналіз і оцінка генетичних ресурсів Знайдено статистично вірогідну різницю між свиньями великої білої породи за кількістю клітин з мікроядрами та клітин, що діляться. Тварини Київської і ґчеркаської областей мали 3,08±0,18‰ клітин з мікроядрами, 3,87±0,11‰ двуядерних клітин, 7,95±0,25‰ клітин, що діляться. Свині, які відтворюються в Дніпропетровській області несли 0,58±0,23 клітин з мікроядрами, 3,33±0,93‰ двуядерних клітин, 2,08±0,71‰ клітин, що діляться. Найдены статистически достоверные отличия между свиньми большой белой породы по количеству клеток с микроядрами и делящихся клеток. Животные Киевской и Черкаской областей несли 3,08±0,18‰ клеток с микроядрами, 3,87±0,11‰ двуядерних клеток, 7,95±0,25‰ клеток, которые делятся. Свиньи, которые воспроизводятся в Днепропетровской области несли 0,58±0,23 клеток с микроядрами, 3,33±0,93‰ двуядерних клеток, 2,08±0,71‰ делящихся клеток. A reliable difference is found statistically between pigs of large white breed by the amount of cells with micronucleus and divided cells. The animals of the Kiev area had 3,08±0,18‰ of cells with micronucleus, 3,87±0,11‰ of binuclear cells, 7,95±0,25‰ of divided cells. Pigs which are reproduced in the Dnepropetrovsk area carried 0,58±0,23‰ of cells with micronucleus, 3,33±0,93‰ of binuclear cells, 2,08±0,71‰ divided cells. 2009 Article Показники цитогенетичної мінливості Sus scrofa / С.О. Костенко, О.М. Коновал, О.В. Сидоренко, В.Т. Сметанін // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2009. — Т. 6. — С. 119-123. — Бібліогр.: 8 назв. — рос. 2219-3782 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174909 ru Фактори експериментальної еволюції організмів Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Russian
topic	Аналіз і оцінка генетичних ресурсів Аналіз і оцінка генетичних ресурсів
spellingShingle	Аналіз і оцінка генетичних ресурсів Аналіз і оцінка генетичних ресурсів Костенко, С.О. Коновал, О.М. Сидоренко, О.В. Сметанін, В.Т. Показники цитогенетичної мінливості Sus scrofa Фактори експериментальної еволюції організмів
description	Знайдено статистично вірогідну різницю між свиньями великої білої породи за кількістю клітин з мікроядрами та клітин, що діляться. Тварини Київської і ґчеркаської областей мали 3,08±0,18‰ клітин з мікроядрами, 3,87±0,11‰ двуядерних клітин, 7,95±0,25‰ клітин, що діляться. Свині, які відтворюються в Дніпропетровській області несли 0,58±0,23 клітин з мікроядрами, 3,33±0,93‰ двуядерних клітин, 2,08±0,71‰ клітин, що діляться.
format	Article
author	Костенко, С.О. Коновал, О.М. Сидоренко, О.В. Сметанін, В.Т.
author_facet	Костенко, С.О. Коновал, О.М. Сидоренко, О.В. Сметанін, В.Т.
author_sort	Костенко, С.О.
title	Показники цитогенетичної мінливості Sus scrofa
title_short	Показники цитогенетичної мінливості Sus scrofa
title_full	Показники цитогенетичної мінливості Sus scrofa
title_fullStr	Показники цитогенетичної мінливості Sus scrofa
title_full_unstemmed	Показники цитогенетичної мінливості Sus scrofa
title_sort	показники цитогенетичної мінливості sus scrofa
publisher	Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Аналіз і оцінка генетичних ресурсів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174909
citation_txt	Показники цитогенетичної мінливості Sus scrofa / С.О. Костенко, О.М. Коновал, О.В. Сидоренко, В.Т. Сметанін // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2009. — Т. 6. — С. 119-123. — Бібліогр.: 8 назв. — рос.
series	Фактори експериментальної еволюції організмів
work_keys_str_mv	AT kostenkoso pokaznikicitogenetičnoímínlivostísusscrofa AT konovalom pokaznikicitogenetičnoímínlivostísusscrofa AT sidorenkoov pokaznikicitogenetičnoímínlivostísusscrofa AT smetanínvt pokaznikicitogenetičnoímínlivostísusscrofa
first_indexed	2025-07-15T12:02:53Z
last_indexed	2025-07-15T12:02:53Z
_version_	1837714347184357376
fulltext	119 Сообщение 3. Корреляция между уровнем индивидуальной гетерозиготности и относительным количеством нежизнеспособных семян // Генетика. – 1986. – Т. 22, № 12. – С. 2825–2830. 2. Коршиков И.И., Калафат Л.А. Генетические особенности растений сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) с разной семенной продуктивностью // Цитология и генетика – 2004. – № 2. – С.9–13 3. Коршиков И.И., Мудрик Е.А. Сравнительный анализ генетической гетерогенности семенного потомства в изолированной популяции Pinus sylvestris var. cretacea Kalenicz. еx Kom. в Донбассе // Цитология и генетика – 2006. – Т. 40, № 3 – С. 17–23. 4. Коршиков И.И., Пирко Я.В. Генетические особенности деревьев сосны горной (Pinus mugo Turra) со значимыми отличиями в показателях семеношения // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. – 2004. – № 2. – С. 212–220. 5. Коски В. Пустые семена – часть выраженного генетического груза // Половая репродукция хвойных. Матер. I-го Всесоюз. симпоз.: В 2-х ч. – Новосибирск: Наука. Сибир. отд-ние, 1973. – Ч. II. – С. 23–30. 6. Кузнецова Н.Ф., Исаков Ю.Н. Ультраструктурные аспекты физиологической несовместимости у сосны обыкновенной // Лесоведение. – 1987. – № 3. – С. 11–16. 7. Малюченко О.П., Алтухов Ю.П. Влияние индивидуальной гетерозиготности на характеристики плодоношения у кедрового стланика Pinus pumila // Докл. РАН. – 2002. – Т. 384, № 3. – С. 418–421. 8. Nei M. Genetic distance between populations // Amer. Naturalist. – 1972. – Vol. 106. – P. 283–292. Резюме Проведен анализ уровня гетерозиготности в выборках растений с максимальной и минимальной продуктивностью полных семян из популяций пяти аборигенных видов семейства Pinaceae Lindl. Установлено, что деревья с максимальной продуктивностью полных семян характеризовались среднепопуляционным уровнем гетерозиготности у Pinus sylvestris L., P. pallasiana D. Don, P. sylvestris L. var. cretacea Kalenicz. ex Kom., Abies alba Mill. и более высоким у P. mugo Turra. Проведено аналіз рівня гетерозиготності у вибірках рослин з максимальною та мінімальної продуктивністю повного насіння з п’яти аборигенних видів родини Pinaceae Lindl. Встановлено, що дерева з максимальною продуктивністю повного насіння характеризувались середнєпопуляційним рівнем гетерозиготності у Pinus sylvestris L., P. pallasiana D. Don, P. sylvestris L. var. cretacea Kalenicz. ex Kom., Abies alba Mill. та більш високим у P. mugo Turra. Heterozygosity level was analyzed in the plant samplings with maximum and minimum full-grained seed productivity of five native Pinaceae Lindl. species. It was found out that the trees with maximum full-grained seed productivity were characterized by an average populational level of heterozygosity for Pinus sylvestris L., P. pallasiana D. Don, P. sylvestris L. var. cretacea Kalenicz. ex Kom., Abies alba Mill. and by a higher heterozygosity level for P. mugo Turra. КОСТЕНКО С.О., КОНОВАЛ О.М., СИДОРЕНКО О.В., СМЕТАНІН В.Т. Національний університет біоресурсв і природокористування України, Україна, 03022, Київ, вул. Героїв Оборони, 15, e-mail: Swetakostenko@mail.ru Дніпропетровський державний аграрний університет ПОКАЗНИКИ ЦИТОГЕНЕТИЧНОЇ МІНЛИВОСТІ SUS SCROFA 120 Здійснення цитогенетичного аналізу свині свійської дозволяє виявляти конститутивні порушення каріотипу племінних тварин і таким чином уникати накопичення генетичного вантажу в популяціях та зниження репродуктивної функції тварин. Іншою важливою стороною інтерпретації отриманих даних є оцінка мутагенного впливу навколишнього середовища. Цей аспект особливо актуальний в звязку з тим, що вид Sus scrofa – близький до Homo sapiens. Оскільки зміна поколінь у свиней суттєво швидша, ніж у людини, то моніторинг популяцій тварин, які відтворюються в зонах хронічного впливу іонізуючого опромінення, хімічних та біологічних чинників доволяє здійснювати екстраполяцію даних на популяції людини і робити прогностичні висновки. До цього часу залишаються недостатньо вивченими контрольні показники цитогенетичної мінливості у свиней, і фактори, що на них впливають. Для цього ми здійснили цитогенетичний аналіз свиней великої білої породи, яких утримують в різних господарствах Київської і Дніпропетровської областей. Матеріали і методи Забір крові свиней породи велика біла проводився у свинокомплексах Черкаської (СВК «Розсішське» с. Розсішки (n=7), ДСПГ «Христинівське» УААН (n=4)) Київської області ВАТ “Антонов” с. Круглик (n=11), ВАТ «Маки» (n=6), с. Яблунівка (м’ясокомбінат) (n=10)) та свиней вітчизняної селекції ДДАУ м’ясного типу великої білої породи ТОВ «Луговське» Дніпропетровського області Солонянського району, с.Александропіль (n=12). Цитогенетичні препарати готували за стандартною методикою з власними модифікаціями [1, 2]. Венозну кров Sus scrofa стерильною голкою брали з синусу ока та вушної вени у стерильну пробірку з антикоагулянтом (0,5 мл 1%-ного розчину гепарину 15- 30 мг на 10 мл крові). Клітинну культуру лімфоцитів крові готували на середовищі 199 або ІГЛА з додаванням 15-20% сироватки крові великої рогатої худоби RPMI 1640. До культури додавали 0,001 мл гентаміцину на 1 мл середовища, а також фітогемаглютинін (ФГА) або конконовалін. Дозування ФГА проводили в залежності від його типу – ФГА типу Р додавали в дозі 0,02 мл, типу М – 0,2 мл на 10 мл культуральної суміші. Суміш культивували в термостатах при +37 оС протягом 48 годин, періодично струшуючи флакони. Після інкубації культуру струшували, переливали в центрифужні пробірки і центрифугували при 1000 об/хв протягом 15 хвилин. Надосадову рідину зливали, а залишок ресуспендували в 5-10 мл гіпотонічного розчину. Для гіпотонізації використовували свіжоприготовлений 0,55 % розчин хлористого калію. Гіпотонізацію проводили протягом 20 хвилин в термостаті при +37оС. Після закінчення гіпотонізації культуру центрифугували, надосадову рідину зливали, а до осаду обережно, по стінці пробірки додавали охолоджену до +4оС фіксуючу рідину, приготовану безпосередньо перед використанням, змішуючи 1 частину льодяної оцтової кислоти з 3 частинами метилового спирту. Закриті пробками пробірки переносили в холодильник, де витримували при +4оС 1 год. Після цього осад ресуспендували і центрифугували, повторюючи цю операцію 2-3 рази, поки фіксатор не стане абсолютно чистим і прозорим. Після останнього центрифугування до осаду додавали 0,5 мл чистого фіксатора і ресуспендували. Суспензію клітин пастерівською піпеткою або самплером з висоти 20-30 см наносили на чисті, охолоджені в дистильованій воді предметні скельця, рівномірно розподіляючи її по всій поверхні. Залежно від мети наступних досліджень, препарати підсушували при кімнатній температурі або “випалювали”, запалюючи фіксатор на склі від полум′я пальника. Препарати маркірували та забарвлювали за Гімза. Для аналізу використовували наступні цитогенетичні характеристики: відсоток метафазних пластинок з хромосомними абераціями, анеуплодією, поліплоїдією, асинхронністю розщеплення центромірних районів хромосом, а також на 1000 клітин - кількість клітин що діляться (МІ), двоядерних клітин(ДЯ) та з мікроядрами (МЯ). 121 З метою оптимізації методики приготування і аналізу цитогенетичних препаратів свиней, ми здійснили різні її модифікації. Частина клітин відмивалася живильним середовищем RPMI, інша частина – не відмивалася. Клітини розділяли на окремі пули, кожен з яких підлягав різним термінам гіпотонії (0,55% KCl) та фіксації (1:3 льдяної оцтової кислоти та метанолу). Оцінка частоти клітин з мікроядрами на різних цитогенетичних препаратах свідчить про те, що гіпотонізація не впливає на кількість лімфоцитів з мікроядром та двоядерних лімфоцитів, а також на кількісні показники апоптозних клітин. Таким чином, результати аналізу цитогенетичних препаратів, які готувалися з різними термінами гіпотонізації і без гіпотонії дозволяють використовувати цитогенетичні препарати після гіпотонізації і порівнювати їх показники з даними інших досліджень на основі негіпотонізованих клітин. У тварин забір крові здійснювали як з синуса ока, так із вушної і хвостових вен. Аналіз цитогенетичних препаратів виявив, що більш успішним для культивування лімфоцитів є взяття у свиней крові з синуса ока. Це можна пояснити більшою стерильністю процедури взяття крові з синусу, яка виключає контакт з шкірою тварин. До недоліків цього методу можна віднести необхідність високого рівня професіоналізму ветеринара, який відбирає зразки крові. Результати і обговорення Каріотипування досліджених тварин не виявило свиней – носіїв конститутивних цитогенетичних порушень. Результати цитогенетичного аналізу тварин, які утримуються в різних господарствах Київської та Дніпропетровської областей, представлені в таблиці 1. Таблиця 1 Цитогенетичні показники S. scrofa великої білої породи Кількість клітин на 1000 Господарство МЯ ДЯ МІ СВК «Розсішське» с. Розсішки (n=7) 1,3±0,3 4,2±0,3 5,1±0,2 ДСПГ «Христинівське» УААН (n=4) 3,2±0,3 4,3±0,4 10,4±0,4 с.Яблунівка (м’ясокомбінат) (n=10) 3,3±0,2 4,1±0,1 8,3±0,5 ВАТ “Антонов”, с. Круглик (n=11) 4,2±0,1 3,1±0,5 9,3±0,6 ВАТ «Маки» (n=6) 4,1±0,4 5,2±0,3 8,2±0,1 Всього (n=38) *3,08±0,18 3,87±0,11 7,95±0,25 Селекція ДДАУ (м’ясний тип великої білої породи (n=12) 0,58±0,23 3,33±0,93 2,08±0,71 Р>0,999 Слід відмітити те, що мікроядрений аналіз до цього часу мало був використаний при цитогенетичних дослідженнях свиней. Тому невідомі параметри умовного контролю за кількістю клітин з мікроядрами для Sus scrofa. Для інших ссавців, зокрема мишоподібних гризунів, цей показник досить широко варіює (2,7-5,6 ‰) [3]. Головна проблема використання мікроядерного тесту у полягає у відсутності його уніфікації. Наприклад, дослідження популяцій залежності частоти МЯ від віку людини, до цих пір не дозволили отримати однозначні дані [4]. Це зумовило відсутність загальноприйнятого уявлення про межі мінливості спонтанно виникаючих мікроядер в групах людей одного і того ж віку. Так, виявлено, що середня частота епітеліоцитів з МЯ в екологічно умовно чистих районах склала у дошкільнят 3,8‰, а у школярів – 6,6‰. Спостерігали статистично достовірне збільшення числа клітин з МЯ тільки у дошкільнят в 122 районах з вищою забрудненістю середовища (повітря, грунт). Дівчатка виявилися чутливішими до дії чинників антропогенного забруднення. Частота клітин з МЯ склала у дівчат- 9,2‰, а у хлопчиків - 6,8% [5]. Загальне середнє значення частоти мікроядер в клітинах букального епітелію учасників трансатлантичного переходу (Севастопіль – Українська антарктична станція «Академік Вернадській» – Севастопіль) VII Української антарктичної експедиції (VII УАЕ). у досліджуваної групи людей склало 2,20 ‰. Індивідуальні середні значення змінювалися в межах від 1,70 до 2,78 ‰ [6]. За даними досліджень Глазко Т.Т. і Сафонової Н.А. у тварин чорно-рябої породи великої рогатої худоби, які відтворювалася в 10-км зоні Чорнобильської АЕС і хронічно підлягали дії підвищеного рівня іонізуючого опромінення, частота лімфоцитів з мікроядрами зменшувалася від 4,5±0,4 в 0 поколінні до 1,5±0,4 ‰ в ІІІ поколінні [7]. Отримані нами дані свідчать про те, що розмах середніх значень числа лімфоцитів з мікроядрами у свиней, які утримуються в різних господарствах, відповідає показникам умовного контролю. Порівняння цитогенетичних показників свиней різних господарств (0,58-4,2‰) свідчить про те, що тварини, які відтвоюються в с.Александропіль Солонянського району Дніпропетровської області мають вірогідно нижчу (* Р>0,999) кількість клітин з мікроядрами в порівнянні з тваринами, яких утримують в Київській і Черкаській областях. Ці дані можуть свідчити про те, що тварини Дніпропетровської області зазнають нижчого рівня впливу мутагенних факторів, до яких можна віднести як фізичні чинники (хронічне низькодозове іонізуюче опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС), так і хімічні (у складі води, кормів, повітря свинокомплексів). Їх вплив на свиней до цього часу залишається недослідженим. Ще одним фактором, який міг вплинути на результати мікроядерного тесту, є особливості генотипів тварин в Дніпропетровській області. М‘ясний тип великої білої породи свиней вітчизняної селекції ДДАУ ТОВ «Луговське» Дніпропетровської області Солонянського району, с.Александропіль отриманий шляхом тривалої селекції з використанням тісного інбридингу. Завдяки інбириднгу ця популяція є практично вільною від генетичного вантажу. Про це свідчать високі показники плідності тварин, відсутність мертвонароджених поросят та нащадків з вродженими патологіями розвитку. Меньша кількість хромосомних аберацій і анеуплоїдій, наслідком яких є мікроядра, може бути особливістю генотипів тварин дослідженої популяції, обумовленою високими антиоксидантними властивостями організмів. Подібні відмінності відомі для інших видів тварин, зокрема лінійно специфічний рівень хромосомних аберацій та мікроядер у Mus musculus domesticus [8]. Тварини, які відтворювалися в Дніпропетровській області, характеризуються також зменшеною кількістю клітин, що діляться. Оскільки цитогенетичний аналіз цих тварин здійснювали восени, то можливий вплив сезону відбору крові, адже відомо, що темпи клітинного поділу зменшуються в осінньо-зимовий період. Іншим чинником, який міг вплинути на частоту клітин, що діляться, є також якість мітогену (фетагемаглютиніну, конконоваліну). Не можна виключати впливу в Київській області іонізуючого опромінення, яке збільшує темпи клітинного поділу. Висновки Оптимізовано методику приготування цитогенетичних препаратів Sus scrofa. Серед досліджених тварини великої білої породи не були виявлені носії конститутивних цитогенетичних аномалій. Знайдено статистично вірогідну різницю між кількістю клітин з мікроядрами та темпами клітинного поділу у тварин, яких утримують в Дніпропетровській і Київських областях. Література 1. Яковлев А.Ф., Бавин В.Г., Стефанова В.Н., Курчанов Н.А., Терлецкий В.П. Кариологический анализ свиней. Методические рекомендаци.- Ленинград. – 1984.– 44с. 123 2. Методики наукових досліджень із селекції, генетики та біотехнології у тваринництві. – К.: Аграрна наука, 2005 – 248 с. 3. Cea Guidle F.A., Etcheberey K.F.C., Dulton F.N. // Mutat.Res.-1983.-V.119.-N 3.- P. 339- 345. 4. Paul P.W. van Buul, Tuinenburg-Bolraap A., Searle A.G., Natarajan A.T. A search for radiosensitive mouse mutants by vise of the micronucleus technique // Mutat.Res.-1987.- Vol.191.- P.163-169. 5. Маймулов В.Г., Китаева Л.В., Верещагина Т.Г., Михеева Е.А., Шеломова Л.Ф. Цитогенетические нарушения в соматических клетках у детей, проживающих в районах с различной интенсивностью загрязнения // Цитология.-1998.-Т.4.-№ 7.- С.687-89. 6. Афанасьева Е.С., Безруков В.Ф., Шепета Ю.Б., Моисеенко Е.В. Мінливість і динаміка частоти мікроядер учасників трансатлантичного переходу VII Української антарктичної експедиції.- Цитологія і генетика 2004, том 38, N 4, 37-43. 7. Глазко Т.Т., Сафонова Н.А. Меж- и внутрипородная цитогенетическая нестабильность у крупного рогатого скота "Агроекологія і біотехнологія" Збірник наукових праць Інституту агроекології та біотехнології УААН, Київ, 2000, Випуск 4, с.198-209. 8. Ковалева О.А. Вагина И.Н. Морозова Л.М. Глазко Т.Т. Глазко В.И Генетическая нестабильность и предрасположенность к развитию опухолей у лабораторных линий мышей.-Доповіді НАНУ.-2007.-№2.-С.158-162 Резюме Знайдено статистично вірогідну різницю між свиньями великої білої породи за кількістю клітин з мікроядрами та клітин, що діляться. Тварини Київської і ґчеркаської областей мали 3,08±0,18‰ клітин з мікроядрами, 3,87±0,11‰ двуядерних клітин, 7,95±0,25‰ клітин, що діляться. Свині, які відтворюються в Дніпропетровській області несли 0,58±0,23 клітин з мікроядрами, 3,33±0,93‰ двуядерних клітин, 2,08±0,71‰ клітин, що діляться. Найдены статистически достоверные отличия между свиньми большой белой породы по количеству клеток с микроядрами и делящихся клеток. Животные Киевской и Черкаской областей несли 3,08±0,18‰ клеток с микроядрами, 3,87±0,11‰ двуядерних клеток, 7,95±0,25‰ клеток, которые делятся. Свиньи, которые воспроизводятся в Днепропетровской области несли 0,58±0,23 клеток с микроядрами, 3,33±0,93‰ двуядерних клеток, 2,08±0,71‰ делящихся клеток. A reliable difference is found statistically between pigs of large white breed by the amount of cells with micronucleus and divided cells. The animals of the Kiev area had 3,08±0,18‰ of cells with micronucleus, 3,87±0,11‰ of binuclear cells, 7,95±0,25‰ of divided cells. Pigs which are reproduced in the Dnepropetrovsk area carried 0,58±0,23‰ of cells with micronucleus, 3,33±0,93‰ of binuclear cells, 2,08±0,71‰ divided cells. КУЗЬМИН С.Р., КУЗЬМИНА Н.А. Институт леса им. В.Н. Сукачева СО РАН, Россия, 660036 Красноярск, Академгородок, 50/28; e-mail: sergio7@akadem.ru ДИНАМИКА РОСТА СОСНЫ ОБЫКНОВЕННОЙ РАЗНОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ В ГЕОГРАФИЧЕСКИХ КУЛЬТУРАХ В СИБИРИ Исследование динамики роста у сосны разного происхождения в географических культурах в Красноярском Приангарье, представляет интерес, так как позволяет расширить информацию о внутривидовой дифференциации, механизмах адаптации инорайонных

Показники цитогенетичної мінливості Sus scrofa

Institution

Similar Items