Судинні рослини Румунії

Рецензія на книгу: Sârbu I., ùtefan N., Oprea A. Plante vasculare din România: determinator ilustrat de teren/ Editura V. Bortaú. — Bucureúti: Editura Victor B Victor, 2013. — 1320 p.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2014
1. Verfasser: Перегрим, М.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2014
Schriftenreihe:Український ботанічний журнал
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174941
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Судинні рослини Румунії / М.М. Перегрим // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 1. — С. 113-114. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-174941
record_format dspace
spelling irk-123456789-1749412021-01-29T01:27:33Z Судинні рослини Румунії Перегрим, М.М. Рецензії Рецензія на книгу: Sârbu I., ùtefan N., Oprea A. Plante vasculare din România: determinator ilustrat de teren/ Editura V. Bortaú. — Bucureúti: Editura Victor B Victor, 2013. — 1320 p. 2014 Article Судинні рослини Румунії / М.М. Перегрим // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 1. — С. 113-114. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174941 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії
Рецензії
spellingShingle Рецензії
Рецензії
Перегрим, М.М.
Судинні рослини Румунії
Український ботанічний журнал
description Рецензія на книгу: Sârbu I., ùtefan N., Oprea A. Plante vasculare din România: determinator ilustrat de teren/ Editura V. Bortaú. — Bucureúti: Editura Victor B Victor, 2013. — 1320 p.
format Article
author Перегрим, М.М.
author_facet Перегрим, М.М.
author_sort Перегрим, М.М.
title Судинні рослини Румунії
title_short Судинні рослини Румунії
title_full Судинні рослини Румунії
title_fullStr Судинні рослини Румунії
title_full_unstemmed Судинні рослини Румунії
title_sort судинні рослини румунії
publisher Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate 2014
topic_facet Рецензії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174941
citation_txt Судинні рослини Румунії / М.М. Перегрим // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 1. — С. 113-114. — укр.
series Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv AT peregrimmm sudinníroslinirumuníí
first_indexed 2025-07-15T12:04:43Z
last_indexed 2025-07-15T12:04:43Z
_version_ 1837714462712266752
fulltext 113ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 1 Кілька років тому ще одна з наших сусідніх країн, Румунія, приєдналася до Європейського Союзу. Нині важко з’ясувати, як ця подія вплинула на рівень фінансування і, відповідно, інтенсивність вивчення рослинного різноманіття в цій країні, проте варто відзначити, що протягом останніх 6—7 років румунські ботаніки опублікували близько 10 фундаментальних праць, які висвітлюють результати дослідження флори і рослинності країни, зокрема адвентивних і рідкісних рослин, а також стан їхньої охорони (Arii speciale pen- tru protec ia i conservarea plantelor în România / A. Sârbu, I. Sârbu, A. Oprea et al. — Bucure ti: Edi- tura Victor B Victor, 2007. — 396 p.; Ciocârlan V. Flo- ra Ilustrat a României: Pteridophyta et Spermatophy- ta. — Bucure ti: Ceres, 2009. — 1142 p.; Sîrbu C., Oprea A. Plante adventive în flora României. — Ia i: Editura Ion Ionescu de la Brad, 2011. — 734 p. та ін.). Останньою публікацією в цьому переліку є «Plante Vasculare din România: Determinator ilus- trat de teren» (укр. — «Судинні рослини Румунії: ілюстрований визначник»). Видання підготовлене відомими румунськими ботаніками Іоном Сірбу, Ніколя Штефаном, Адріаном Опрею за редакцією Віктора Бортоша. Охарактеризуємо цю працю, оскільки досвід сусідньої країни є надзвичайно цінним для нас у контексті гострої необхідності підготовки нової редакції визначника вищих рослин флори України. Ре цен зова на кни га поба чила світ на по чат ку літа 2013 р. Це полі гра фіч но чудо во оформ лене ви дан- ня, у твер дій об кла дин ці, на ти тул ці яко го на біло- му тлі роз міще не фото Fritillaria montana Hoppe ex W.D.J. Koch, а на зво роті — Iris variegata L. на зеле ному фоні. Її офі цій ними ре цен зен тами є авто ри тет ні ру мун ські бота ніки — Ва силь Крі стя (Vasile Cristea), Гав рил Не гру (Gavril Negrean) та Геор гій Кол дя (Gheorghe Coldea). Від кри ває ться кни га всту пом (в ори гіна лі — «Argument») (с. 5—6), в яко му авто ри ко рот ко об- ґрун тову ють необ хід ність під го тов ки ново го ви- знач ника фло ри Руму нії і да ють істо рич ний ог ляд пуб ліка цій тако го ран гу в кра їні. Далі опи су ють клю чові під ходи, вико ри ста ні у ви дан ні: вка зу ють на особ ливо сті побу дови дихо то міч ного клю ча для ви зна чен ня так со нів; за зна ча ють, що пос луго вую- ться сис те мою кла сифі ка ції, яка узго джу єть ся з пуб ліка ція ми F. Ehrendorfer (1978), R. Soó (1964— 1973) «Flora Europaea» (1964—1980, 1993), а но менк- лату ру ви дів при йма ють згід но з «Flora Europaea», вра хо вую чи ін фор ма цію, що міс тить ся на веб-ре- сур сах http://rbg-web2.rbge.org.uk/FE/fe.html i www. bgbm.org/BGBM/library/virtual.htm, та узго джую чи її з нови ми так соно міч ними відо мо стя ми. Окре мо авто ри ха рак тери зу ють струк туру пода чі ін фор ма- ції для кож ного виду та про цито вані ос нов ні літе- ра тур ні дже рела, з яких зби ра лись ці відо мо сті. За- зна чено, що у ви знач ник пот рапи ли бли зько 3700 ви дів спон тан ної та суб спон тан ної фло ри Руму нії, а та кож дея кі рос лини, які широ ко куль тиву ють ся в кра їні. У «Сло ві ре дак тора» («Cuvântul editorului») (с. 7—8) чіль на ува га при діля єть ся зна чен ню рос- лин у жит ті наро дів на тери то рії Кар пат сько-Ду- най сько го ре гіо ну, опи сую ться моти ва цій ні мо- мен ти щодо необ хід но сті під го тов ки тако го ви дан- ня, а та кож ви слов лює ться подя ка бага тьом до слід- ни кам, які тією чи ін шою мі рою долу чили ся до цієї пра ці. Трак ту ван ня всіх ско ро чень й умов них по зна- чень, вико ри ста них у пуб ліка ції, наве дено у від по- від ному роз ділі («Abrevieri i semne conven ionale»), с. 9—12. У на ступ ному роз ділі (с. 13—16) міс тить ся де- таль на інст рук ція щодо вико ри стан ня клю ча-іден- тифі като ра («Modul de utilizare a determinatorului»). Дихо то міч ний ключ дає змо гу ви зна чити при на- леж ність рос лини до від ділу, кла су, роди ни, роду, виду і, іно ді, під виду. Слід від зна чити ком пакт ність клю чів і їхню від мін ність у побу дові, по рів нюю чи зі схід ноєв ро пей ськи ми ана лога ми, а саме: авто- ри не дот риму ють ся жор стко го роз ді лен ня клю чів УКРАЇНСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ ЖУРНАЛ Рецензії СУДИННІ РОСЛИНИ РУМУНІЇ Рецензія: Sârbu I., tefan N., Oprea A. Plante vasculare din România: determinator ilustrat de teren/ Editura V. Borta . — Bucure ti: Editura Victor B Victor, 2013. — 1320 p. © М.М. ПЕРЕГРИМ, 2014 114 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(1) ви ключ но для ви зна чен ня так сона одно го ран гу (роди ни або роду). Якщо вид нале жить до моно- тип ного роду або якийсь рід пред став ле ний у фло- рі Руму нії од ним ви дом, то для ви зна чен ня тако го роду не ство рює ться окре мий ключ, а від по від ний вид діаг но сту єть ся та нада єть ся його ха рак тери- сти ка у клю чах для ви зна чен ня оди ниці вищо- го так соно міч ного ран гу, тоб то роду. На прик- лад, ключ для ви зна чен ня пред став ни ків роди ни Pyrolaceae Dumort. від разу діаг но стує Monotropa hypopitys L. та два його під види, Chimaphila umbellata (L.) W.P.C. Barton, Moneses uniflora (L.) A. Gray, Orthilia secunda (L.) House та рід Pyrola L., для яко го скла дено окре мий ключ ниж че у тек сті. Вважаємо, що та кий під хід по лег шує про цес ви зна- чен ня рос лин і знач но за оща джує на обся зі кни ги, тому може буде до реч ним для ново го ви знач ника фло ри Укра їни. Роз діл «Сис тема вико ри ста ної кла сифі ка ції» («Sistemul de Clasificare utilizat») (с. 17—1183) від кри- ває ться пере лі ком усіх так со нів фло ри Руму нії — від від ді лів до ро дів — згід но із сис те мою ви щих рос- лин, при йня тою авто рами. Ос нов на час тина ви- знач ника скла дає ться з діаг но стич них клю чів для ви зна чен ня так со нів різ них рів нів та ха рак тери сти- ки ви дів, яка фак тич но зав жди су про во джу єть ся ри сун ком, а в дея ких ви пад ках та кож пода но ілю- стра ції най важ ливі ших для іден тифі ка ції збіль ше- них час тин рос лин. Слід за зна чити, що чор но-білі ри сун ки дово лі висо кої яко сті і дос тат ньо ін фор- ма тив ні. На особ ливу ува гу за слу гову ють струк тура і дета ліза ція ін фор ма ції для ви дів, ана ло гів яких, зда єть ся, не має в ін ших ви знач ни ках. Так, для кож ного виду, а час то на віть під виду, наво дить ся нау кова на зва рос лини та широ кові домі сино німи до неї, за наяв но сті — на род на на зва, вка зано три- ва лість жит тєво го цик лу для трав’янистих рос лин (одно річ ник, дво річ ник, бага то річ ник), тип біо- мор фи, міні маль не та мак си маль не зна чен ня висо- ти рос лини, пері од кві ту ван ня або спо роно шен ня. Далі наво дить ся ін фор ма ція щодо час тоти тра п- лян ня та особ ливо стей поши рен ня виду в кра їні, для від нос но ву зько поши ре них рос лин пере лічу- ють ся адмі ніст ра тив ні ре гіо ни, де вони зро ста ють, іно ді — окре мі насе лені пунк ти або відо крем ле ні міс цево сті (гора, уро чище тощо). Така ін фор ма ція в дея ких ви пад ках під крі пле на біб ліо гра фіч ними поси лан нями. Фак тич но для всіх ви дів вка зує ться кіль кість хро мо сом та, від по від но до H. Ellenberg et al. (1992), наво дить ся еко ло гіч ний опти мум для п’яти по каз ни ків: воло гість ґрун ту, тем пера тура, pH ґрун ту, вміст азо ту та рі вень засо лен ня. Крім того, авто ри пере лічу ють для кож ного виду син так- сони від кла сів до сою зів за леж но від широ ти їх ньої еко ло гіч ної амп літу ди, у ви гля ді умов них фор мул опи су ють за галь ний аре ал виду, іно ді до дат ково вка зу ють созо ло гіч ний ста тус. Слов ник бота ніч них тер мі нів, які вико ри сто- вую ться в тек сті («Dic ionarul termenilor botanici utiliza i în lucrare») (с. 1184—1193), міс тить не лише тек сто ве пояс нен ня тер мі нів, а й дово лі час то вони су про во джу ють ся від по від ними ри сун ками. «Ви бра на біб ліо гра фія» («Bibliografie selectiv ») (с. 1194—1195) налі чує 40 поси лань, з яких біль- шість — це най важ ливі ші фло ри стич ні пра ці ру- мун ських бота ні ків, а реш та — клю чові євро пей- ські пуб ліка ції та елек трон ні бази да них. Ціка вий роз діл «До пов нен ня» («Addenda») (с. 1195—1196), де авто ри зі бра ли ін фор ма цію щодо 20 но вих так со нів фло ри Руму нії, опуб ліко- ва них або вияв ле них у гер барі ях пі сля за вер шен ня під го тов ки руко пису кни ги. Наве дено пере лік нау ко вих назв ви дів, вмі ще- них у ви знач нику («Indexul denumirilor tiin ifice ale speciilor cuprinse în determinator»), с. 1197—1224. Це кла сич ний струк тур ний роз діл у пуб ліка ціях тако- го пла ну, ос кіль ки дає змо гу швид ко знай ти но мер сто рін ки в ос нов ній час тині пра ці з від по від ною ін фор маці єю про будь-який вид. Про те, на наш по гляд, недо лі ком цьо го роз ділу є від сут ність авто- рів так со нів. Отож, для з’ясування цієї ін фор ма ції чита чеві дове деть ся здій сню вати зай ві опе ра ції. Та кож наве де ний пере лік на род них назв ви- дів, внесених до ви знач ника («Indexul denumirilor populare ale speciilor cuprinse în determinator»), с. 1225—1230. Ос тан нім роз ді лом кни ги є «Фото гра фії» («Plan ecolor»), с. 1233—1320. Тут роз міще но кіль- ка со тень чудо вих, якіс них, пов ноко лір них зоб ра- жень, які пере важ но де мон стру ють за галь ний габі- тус рос лин, од нак час то тра п ляю ться окре мі встав- ки, що ак цен ту ють ува гу лише на пев них час ти нах рос лини. Зручним еле мен том кни ги є над руко вана лі ній- ка на внут ріш ньо му роз воро ті об кла дин ки. Це над- зви чай но ко рис но, адже допоможе до слід ни кам під час ви зна чен ня рос лин. Під сумо вую чи, від зна чимо, що ру мун ським бота ні кам вда лося під готу вати один із най кра щих су час них ви знач ни ків флор кра їн Євро пи, який може слу гува ти гід ним при кла дом для ви дан ня но- вих ви знач ни ків ре гіо наль них і кон крет них флор. М.М. ПЕРЕГРИМ