Екологічна диференціація біотопів Карабі-яйли (Гірський Крим)

Разработана классификация биотопов Караби-яйлы на основе синтаксономии растительного покрова и исследовано их распределение. При незначительном разнообразии (10 типов и вари ан тов) наблюдается их силь- ная из мен чи вость, обусловленная изменениями рельефа и карстовыми процессами. Дана фитоинд...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автори:	Дідух, Я.П., Соколенко, У.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2014
Назва видання:	Український ботанічний журнал
Теми:	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175008
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Екологічна диференціація біотопів Карабі-яйли (Гірський Крим) / Я.П. Дідух, У.М. Соколенко // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 2. — С. 127-139. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-175008
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1750082021-01-30T01:26:58Z Екологічна диференціація біотопів Карабі-яйли (Гірський Крим) Дідух, Я.П. Соколенко, У.М. Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Разработана классификация биотопов Караби-яйлы на основе синтаксономии растительного покрова и исследовано их распределение. При незначительном разнообразии (10 типов и вари ан тов) наблюдается их силь- ная из мен чи вость, обусловленная изменениями рельефа и карстовыми процессами. Дана фитоиндикационная оценка экофакторов, установлен характер корреляции между ними и изменением биотопов на основе методов прямой и не пря мой (DCA-analysis) ординаций, экологического профилирования. Показано, что континентальность и омброрежим связанны с количеством, распределением осадков и коррелируют с гидрорежимом, аэрацией почвы, а термо-криорежимы влияют на химические свойства почв. Biotope classification of Karabi-yaila based on syntaxonomy of vegetation cover was developed; ecological differentiation of the investigated biotopes was made. Biotopes amount to only 10 types and variants but have high variability due to changes in topography and karst processes. The synphytoindication of ecological factors, their correlation and correspondence with biotope types are presented. This was made with the help of direct and indirect (DCA-analysis) ordination, as well as environmental profiling methods. Thus, it is shown that the continental climate and humidity climate are related to the amount and distribution of rainfall and correlate with hydroregime and soil aeration, while thermal and cryoclimate have an effect on the chemical properties of soils. 2014 Article Екологічна диференціація біотопів Карабі-яйли (Гірський Крим) / Я.П. Дідух, У.М. Соколенко // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 2. — С. 127-139. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175008 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
spellingShingle	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Дідух, Я.П. Соколенко, У.М. Екологічна диференціація біотопів Карабі-яйли (Гірський Крим) Український ботанічний журнал
description	Разработана классификация биотопов Караби-яйлы на основе синтаксономии растительного покрова и исследовано их распределение. При незначительном разнообразии (10 типов и вари ан тов) наблюдается их силь- ная из мен чи вость, обусловленная изменениями рельефа и карстовыми процессами. Дана фитоиндикационная оценка экофакторов, установлен характер корреляции между ними и изменением биотопов на основе методов прямой и не пря мой (DCA-analysis) ординаций, экологического профилирования. Показано, что континентальность и омброрежим связанны с количеством, распределением осадков и коррелируют с гидрорежимом, аэрацией почвы, а термо-криорежимы влияют на химические свойства почв.
format	Article
author	Дідух, Я.П. Соколенко, У.М.
author_facet	Дідух, Я.П. Соколенко, У.М.
author_sort	Дідух, Я.П.
title	Екологічна диференціація біотопів Карабі-яйли (Гірський Крим)
title_short	Екологічна диференціація біотопів Карабі-яйли (Гірський Крим)
title_full	Екологічна диференціація біотопів Карабі-яйли (Гірський Крим)
title_fullStr	Екологічна диференціація біотопів Карабі-яйли (Гірський Крим)
title_full_unstemmed	Екологічна диференціація біотопів Карабі-яйли (Гірський Крим)
title_sort	екологічна диференціація біотопів карабі-яйли (гірський крим)
publisher	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175008
citation_txt	Екологічна диференціація біотопів Карабі-яйли (Гірський Крим) / Я.П. Дідух, У.М. Соколенко // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 2. — С. 127-139. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
series	Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv	AT díduhâp ekologíčnadiferencíacíâbíotopívkarabíâjligírsʹkijkrim AT sokolenkoum ekologíčnadiferencíacíâbíotopívkarabíâjligírsʹkijkrim
first_indexed	2025-07-15T12:12:52Z
last_indexed	2025-07-15T12:12:52Z
_version_	1837714987121901568
fulltext	127ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 2 УКРАЇНСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ ЖУРНАЛ Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Я.П. ДІДУХ, У.М. СОКОЛЕНКО Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01601, Україна didukh@mail.ru uliashkina@ukr.net ЕКОЛОГІЧНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ БІОТОПІВ КАРАБІ-ЯЙЛИ (ГІРСЬКИЙ КРИМ) К л ю ч о в і с л о в а : Карабі-яйла, Гірський Крим, біотопи, рослинність, екологічна диференціація, синфітоіндикація © Я.П. ДІДУХ, У.М. СОКОЛЕНКО, 2014 Вступ Для збе ре жен ня цено тич ного та ланд шафт ного різ нома ніт тя необ хід на оцін ка їх різ но рід ності, що пе ред ба чає ана ліз (дифе рен ціа цію) біо то пів за різ- ними цено тич ними й еко ло гіч ними ха рак теристи- ками. Оцін ка цено тич ного різ нома ніт тя ві доб- ража єть ся як у якіс ній різ но рід ності цено зів, так і в кіль кіс ному вимі рі сту пеня їх ньої дифе рен ціа ції за пев ними озна ками. Пер ше ґрун тує ться на кла- сифі ка ції син так со нів, яка, в свою чер гу, мож лива в трьох вимі рах: типо ло гіч ному — виді лен ня син так- со нів, топо ло гіч ному (еко ло гіч ному) — виді лен ня фіто цено мер і тери торі аль ному (просто рово му) — виді лен ня фіто цено хор (Соча ва, 1979; Ди дух, 1995, 2004) і ві доб ра жає від по від но , , -різ нома ніт тя цено зів. Осно вою для оцін ки типо ло гіч ної різ нома- ніт ності є кла сифі ка ція фіто цено зів, що ґрун ту- ється на різ них прин ци пах, од нак сьо го дні най пер- спек тив ні шою ви зна на еко лого-фло ристич на кла- сифі ка ція, яка, на від міну від домі нант ної, пе ред- ба чає опе ру ван ня й ана ліз усьо го фло ристич ного скла ду цено зів. Вод но час ця кла сифі ка ція слу гує осно вою кла сифі ка ції біо то пів. Така кла сифі ка- ція вже роз роб лена для Лісо вої та Лісосте по вої зон Укра їни (Ді дух та ін., 2011), а та кож ство рює ться для Гір сько го Кри му. Топо ло гіч на кла сифі ка ція пе ред ба чає вста нов- лен ня зако но мір ностей поєд нан ня син так со нів від по від но до змі ни гра дієн та еко ло гіч них умов для пев ного типу ланд шаф ту, що ві доб ра жає ха рак тер гете ро ген ності рос лин них угру по вань, тоб то оцін- ку фіто цено мер. На реш ті, тери то рії, які представ- лені одна ко вим поєд нан ням син так со нів (тоб то об’єднують одна кові цено мери), роз гля даю ться як один тип фіто цено хор. Ін ший ас пект цієї про бле ми поля гає в тому, щоб пере вес ти таку якіс ну оцін ку в кіль кіс ні оди ниці, що від кри ває дос туп до вико ристан ня ціло го арсе- налу мате ма тич них мето дів і важ ливо для пот реб моде лю ван ня та про гно зу ван ня. Кіль кіс на оцін ка еко ло гіч них фак то рів є дово лі склад ною. Ос кіль ки інст ру мен таль ні вимі ри до сить вар тіс ні і не за без- печу ють отри ман ня ре пре зен та тив ної ін фор ма ції в часо вому та просто рово му ас пек тах, то для цьо го вико ристо вує ться мето дика син фіто інди ка ції, яка дає змо гу ві доб рази ти змі ни еко ло гіч них фак то рів у баль них по каз ни ках (Ді дух, 2012). Та ким чи ном, мета на шої робо ти поля гає в оцін- ці еко ло гіч ної дифе рен ціа ції біо то пів (син так со- нів), що умож лив лює ві доб ра жен ня різ них ас пек- тів ( , , ) цено тич ного різ нома ніт тя. Об’єкт до слі джень Для та кої оцін ки ми обра ли Крим ські яйли як спе- ци фіч ний тип ланд шаф ту, який ха рак тери зує ться неви со ким різ нома ніт тям біо то пів, але скла де ний їх нім моза їч ним поєд нан ням. Це зу мов лено взає- моді єю бага тьох при род них про це сів, що в гір- ських умо вах від зна чаю ться пев ною особ ливістю. 128 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(2) Ця спе цифі ка ланд шаф ту пояс нює ться тим, що в оро гра фіч ному від но шен ні яйла яв ляє со бою сто- лопо діб ну гір ську вер шину, скла дену верх ньоюр- ськи ми вап няка ми, які під вище ні від 800 м н. р. м. у пів ніч ній і до 1400 м н. р. м. — у пів ден ній час ти- нах. Вплив Чор но мор сько го ба сей ну з пів дня й арид- них умов кон ти нен ту сте по вої зони на пів ночі, ви- сот не поло жен ня над нав ко лиш німи тери то рія ми обу мов лює спе цифі ку пере носу та се зон ного роз- поді лу опа дів. Ін тен сив ність опа дів спри чи нює мас штаб ні по верх неві та під зем ні карсто ві еро зій ні про цеси у вап няко вих від кла дах, особ ливості вод- ного режи му, фор му ван ня гір ських луч них сте пів із чор нозе мопо діб ними та дер ново-чор нозе мопо- діб ними ґрун тами. Слід від зна чити і те, що від- сло нен ня вап няко вих по рід є аре ною і фак то ром ін тен сив ного видо утво рен ня, і бага то енде міч них ви дів дося га ють рів ня домі нан тів, тоб то ви зна ча- ють спе цифі ку біо то пів. Усе це, а та кож ха рак тер та ін тен сив ність пере- бігу при род них про це сів, спе ци фіч ність біо тич ної скла до вої ви зна ча ють моза їку еко систем, зако но- мір ності їх ньої дифе рен ціа ції та поєд нан ня, оцін- ка яких ві доб ра жає -різ нома ніт ність. Оцін ка та кої різ нома ніт ності пе ред ба чає вста нов лен ня меж дії фак то рів, гра дієн та їх ніх змін, особ ливо тих, що ма ють лімі ту валь не зна чен ня. Як полі гон до слі джень нами обра на Кара бі- яйла — най біль ша за пло щею (129 км2) і най схід- ніша з крим ських яйл, що відо крем лена від за- хід ні ших Дол гору ків ської та Де мер джі доли нами рік Суат і Бу руль ча, а зі схо ду від лісо вого пас ма гір — доли нами р. Тана-Су та Біюк-Кара су. Її мак- си маль на шири на із захо ду на схід — 11,9 км, а з пів ночі на пів день — 10 км. Хоча вва жає ться, що се ред ня висо та цієї яйли 1000 м н. р. м., про те в ціло му її ма сив роз ташо ва ний у ме жах ви сот від 700 до 900 м н. р. м., пос тупо во під німа єть ся на пів день до най ви щої точ ки г. Таш-Коба (1262 м) і кру то обри ває ться дони зу. Її вер шина пла топо діб- на, без ліса, ланд шафт ха рак тери зує ться похи ле- ним, силь но за карсто ва ним пла то з верх ньоюр- ських вап ня ків (кое фіці єнт за карсто ваності 2,5). Тут бли зько 4500 кот лова нів та 1555 вирв (їхня щіль ність — 75 шт. на 1 км2), каро ві поля, 250 пе- чер, коло дя зів, шахт, які сяга ють кіль ка сот мет рів уг либ, най біль ша — Сол дат ська (517 м) (Вах ру шев, 2002). У пів ден ній та пів ніч ній час ти нах ха рак тер рель єфу різ ний: у пів ніч ній (700—800 м) спос тері- гаю ться не знач ні широ кі зни жен ня, карсто ві за- глиб лен ня, в цен траль ній (800—900 м) — най вища за карсто ва ність із чис лен ними ви рва ми діа мет ром 200—300 м, зав глиб шки 40—50 м. Вони аси мет рич- ної будо ви, яка зу мов лена спе цифі кою заля ган ня по рід, на прям ком віт ру, що впли ває на пере роз по- діл сні гу (пів ніч ні схи ли похи лі (4°), пів ден ні кру ті (68°). На пів дні, де рель єф під вище ний, під нят тя чер гую ться з обри висти ми висту пами, які тяг нуть- ся з пів ніч ного схо ду на пів ден ний за хід. Клі мат Кара бі-яйли по мір но-хо лод ний, ха рак- тери зує ться се ред ньо річ ною тем пера ту рою 6,3° С (се ред ня t° січ ня — 3° С), сума ак тив них тем пера- тур (>10° С) — 1800—1900° С, річ на кіль кість опа- дів — 595 мм, із яких най біль ше (381 мм) випа дає у веге та цій ний пері од (кві тень—жов тень), а від- но шен ня до хо лод ного пе ріо ду — 0,56. Випа рову- ван ня (ре аль не) тут дося гає 420 (Ведь, 2000) — 440 (Пару бец, 2010; Рете юм, 2010) мм/рік, а випа рову- ва ність (мак си маль но мож лива) — 800 мм/рік. Отож від но шен ня кіль кості опа дів до цьо го по каз- ника (595/800) ста но вить 0,74. Це свід чить про по- суш ли вий клі мат, тоб то іс нує дефі цит зво ло жен ня, який під силю єть ся спе цифі кою кар бо нат них по- рід, що пога но утри му ють воло гу. По каз ник кон- ти нен таль ності до рів нює 135,5 %, що в рів нин ній час тині Укра їни від пові дає пів ден ному Лісосте пу, а по каз ник ом бро режи му — 205, що від пові дає цен т- раль ній час тині Лісосте по вої зони. Та ким чи ном, клі мат Кара бі-яйли зага лом ана- ло гіч ний клі мату пів ден ної час тини Лісосте пу Укра їни. При цьо му важ ли вим є те, що за 110 ро ків кіль кість опа дів для яйл зрос ла на 45 мм, хоча, за дани ми А.В. Пеню гало ва (1930), на поча ток ХХ ст. се ред ньо річ на кіль кість опа дів ста нови ла 491, а те- пер — 595 мм на рік, і ха рак тер їх ньо го роз поді лу ви різ няє ться пев ною цик ліч ністю. Се ред ньо річ на тем пера тура за цей пері од зрос ла на 0,5° С. Отже, спос тері гає ться гумі диза ція клі мату, про те в ціло- му його ха рак тери зу ють як семі гу мід ний (Рете юм, 2010). У та ких умо вах роз вива ють ся гір ські луч но- сте пові угру по ван ня, під яки ми фор мую ться чор- нозе мопо діб ні ґрун ти (Дра ган, 2004). На від сло- нен нях кар бона тів трав’яний по крив роз рі дже ний (томі ляр ні угру по ван ня), на рів нин них ді лян ках — сте пові цено зи, а від’ємні фор ми рель єфу за йма ють гір сько-луч ні угру по ван ня. У зни жен нях пів ден- ної під вище ної час тини яйли на пів ніч них схи лах фор мую ться маси ви гра бо вих лі сів. Та ким чи ном, у ме жах ланд шаф ту Кара бі-яйли мож на виді лити 129ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 2 три типи мезо ком біна цій, що змі ню ють одна одну в на прям ку з пів ніч ного захо ду на пів ден ний схід. Кож на з них, у свою чер гу, ха рак тери зує ться пев- ним ти пом мік ро ком біна цій, у ме жах яких рос лин- ний по крив змі нює ться від томі ля рів на від сло нен- нях до сте по вих луч них угру по вань. Мето дика до слі джень По льо ві мето ди. З ме тою вив чен ня зако но- мір ностей дифе рен ціа ції рос лин ного по кри ву 24—27.06.1980 було за кла дено про філь від сере- дини яйли (44°893;Е 34°482) до її пів ден ного краю (44°837; Е 34°528), з пів ніч ного захо ду на пів ден ний схід зав дов жки 5 км. Він охо пив кови лові сте пи з Stipa tirsa Steven, які за йма ють тут вели кі пло щі, але внас лі док по мір ного випа сан ня і залі сен ня сут тєво ско роти лися. На про філі ре пре зен това но ос нов ні типи угру по вань — як при род них, так і пору ше- них, а та кож штуч ні со сно ві по сад ки. Орі єнти рами для про філю слу гува ли коло дязь і ви шка. Ру хаю- чись від по від но до ви бра ного ази муту, від мі ряю чи від далі ру лет ками, ми по зна чали змі ну домі ную чих ви дів, кру тиз ну схи лів, вихо ди кам’янистих по рід, що ві доб ража лося на мілі мет рово му папе рі. Пара- лель но вико нува ли гео бота ніч ні опи си рос лин- ності на ді лян ках 10×10 м. Усьо го зроб лено бли зько 100 гео бота ніч них опи сів, що ре пре зен ту ють різ ні типи угру по вань. Каме раль ні мето ди. Гео бота ніч ні опи си ми вве- ли до бази да них TURBOVEG 2.90 із по даль шою їх об роб кою у про гра мі DJUICE 7.0. Для того, щоб ре зуль тати фіто інди ка ції були дос то вір ніши ми, здій сни ли регу льо вану стра тифі ка цію у про гра мі JUICE (Tychy, 2002) із від бо ром опи сів на осно- ві обра хун ку Евк лідо вої відста ні. Та ким чи ном, нами отри мано по 40 опи сів кож ного сою зу, які вико ристо вува лися в по даль шому ана лізі. Кіль кіс- ні по каз ники бага тьох фак то рів, що ві доб ража ють еко ло гіч ну орга ніза цію струк тури еко систем, їхню різ нома ніт ність і ха рак тер дифе рен ціа ції, оці нюва- ли на осно ві рос лин ного по кри ву, який є їх інте- граль ним інди като ром. З ме тою та кої оцін ки вико- ристо вува ли мето дику син фіто інди ка ції та низ ку ін ших мето дів. Баль ну оцін ку опи сів за еко ло гіч ними фак- тора ми здій сне но за допо мо гою еко ло гіч них шкал Я.П. Діду ха (Didukh, 2011) у про гра мі JUICE. Для вияв лен ня зако но мір ностей роз ташу ван ня угру по- вань у бага тови мір ному просто рі еко ло гіч них фак- то рів ско риста лися мето дом DCA-орди на ції (Hill, Gauch, 1980) за допо мо гою про гра ми R-project (Venables et al., 2011). Амп літу ди й опти муми сою- зів рос лин ності за кож ним із 12-ти еко ло гіч них фак то рів роз рахо вува ли у про гра мі Statistica 7.0 і ві доб ража ли у ви гля ді ста тистич них гра фі ків «Box- Whiskers»: точ ка сим волі зує се ред нє зна чен ня, «box» ок рес лює по мил ку се ред ньої, а «whiskers» — межі стан дарт ного від хи лен ня щодо се ред ньо го зна чен ня, на осно ві яких були вилу чені екст ре- маль ні зна чен ня фак то рів. Кластер ний ана ліз фак- то рів і син так со нів та кож вико нува ли у про гра мі Statistica 7.0 (StatSoft, 2005), із вико ристан ням Евк- лідо вої відста ні та гру пу ван ня за мето дом Вар да й оди нар ного зв’язку на осно ві коре ля цій них мат- риць. Ре зуль тати до слі джень та їх обго во рен ня Рос лин ні угру по ван ня Кара бі-яйли нале жать до чоти рьох кла сів, що ві доб раже но у про поно ва ній син так соно міч ній схе мі. Molinio-Arrhenatheretea R.Tx. 1937 Arrhenatheretalia Pawl. 1928 Trifolio (pratensis)-Brizion elatioris Didukh et Kuzemko 2009 Trifolio (pratensis)-Brizetum elatioris Didukh et Kuzemko 2009 Helictotricho (compressi)-Bistortion officinalis Didukh et Kuzemko 2009 Helictotricho (compressi)-Bistortetum officinalis Didukh et Kuzemko 2009 Festuco-Brometea Br-Bl. et Tx. 1943 Festucetalia valesiacae Br-Bl. et Tx. 1943 Adonidi-Stipion tirsae Didukh 1983 Adonidi-Stipetum tirsae Didukh 1983 Carici humilis-Androsacion Didukh 1983 Potentilletum depressae Didukh 1983 Asplenietea trichomanis Oberd. 1977 Asplenion rutae-murariae Oberd. et al. 1967 Querco-Fagetea Br.-Bl. et Vlieger in Vlieger 1937 Fagetalia sylvaticae Pawl. 1928 Lasero trilobi-Carpinetum betuli Didukh 1996 Як видно зі схеми, ландшафт Карабі-яйли не ви- різ няє ться вели ким різ нома ніт тям біо то пів, хоча їх ній роз по діл до сить стро ка тий. Тут від сут ні вод- ні, бо лот ні біо топи, а най воло гіши ми є луки. Спе- цифі ка лу ків поля гає в тому, що вони тра п ляю ться у ви гля ді фраг мен тів по дни щах і схи лах карсто вих вирв, діа мет ром кіль ка де сят ків мет рів. Їхнє роз- маїт тя зво дить ся до двох асо ціа цій, що нале жать до різ них сою зів. Угру по ван ня ас. Trifolio (pratensis)- Brizetum elatioris за йма ють по глиб лені дни ща ба- 130 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(2) лок та вирв із по туж ні шим чор нозе мопо діб ним ґрун том і ха рак тери зую ться домі ну ван ням типо- вих луч них зла ків Festuca pratensis, Poa pratensis L., Dactylis glomerata. Мож на вва жати, що це пост лісо ві луки, бо в скла ді фло ри тут наяв ні лісо ві та від сут- ні луч но-сте пові види. Угру по ван ня ас. Helictotricho (compressi)-Bistortetum officinalis за йма ють як дни- ща, так і схи ли ба лок і міс тять, ок рім на зва них луч них, що втра ча ють домі нант ну роль, луч но-сте- пові й уз ліс ні види, які пере важа ють: Brachypodium pinnatum (L.) P. Beauv., Geranium sanguineum L., Poa angustifolia L., Trifolium medium L., Filipendula vulgaris Moench тощо. Ха рак тер ними вида ми для лу ків є Ranunculus polyanthemos L., Betonica officinalis L., Stellaria graminea L., види роду Achillea L. (Ді дух, Ку зем ко, 2009). Типо ві для яйли сте пові угру по ван ня від но сять до сою зу Adonidi-Stipion tirsae, їх об’єднали в одну асо ціа цію Adonidi-Stipetum tirsae. Про те, як пока зує де таль ні ший ана ліз, її слід роз діли ти на дві і виок- реми ти ще одну асо ціа цію, умов но на зва ну нами Trifolio montanae-Stipetum tirsae nom, prov., що за ймає про між не поло жен ня між лука ми та сте пами. Вона представ лена дво ма варі анта ми: var. Alchemilla jailae (дифе рен цій ні луч ні види Myosotis lithospermifolia (Willd.) Hornem., Stellaria graminea), що є пере хід- ним варі ан том до зга да них луч них цено зів, але від- різ няє ться від ос тан ніх наяв ністю для сою зу і кла су ви дів Festuca rupicola Heuff, Teucrium chamaedrys L., Poa angustifolia, і влас не типо вий варі ант, в яко му, крім Stipa tirsa, Festuca valesiaca Gaud., Filipendula vulgaris, Coronilla varia L., Koeleria cristata (L.) Pers., Adonis vernalis L., Veronica incana L., наяв ні Trifolium montanum L., T. medium L., Carex michelii Host, Phleum phleoides (L.) Karst, Lathyrus pannonicus (Jacq.) Garcke, Pyrethrum corymbosum (L.) Scop. Ці угру по ван ня нага ду ють луч ні сте пи рів нин ного сою зу Cirsio- Brachypodion pinnati Hada et Klika ex Klika 1951. Типо ві сте пові угру по ван ня Кара бі-яйли ана ло- гіч ні та ким пів ден ного Лісосте пу, де домі нує луч- но-сте пова Stipa tirsa і наяв ні типо ві види сте пово- го різ но трав’я, вони нале жать до асо ціа ції Adonidi- Stipetum tirsae. Домі нан тами висту па ють Stipa tirsa, Festuca rupicola, а з різ но трав’я — Filipendula vulgaris, яка в сухі ших цено зах втра чає домі нант- ну роль. Слід за зна чити, що крім типо вих угру по- вань, ло каль но тра п ляю ться де гра дова ні під впли- вом випа су ді лян ки, в яких пере ва жає Artemisia austriaca Jacq., а в міс цях збо їв — Scleranthus annuus L. (Шeляг-Со сон ко, Ді дух, 1978), од нак на дано- му про філі вони не представ лені. У скла ді цієї асо- ціа ції теж ви різ няю ться два варі анти. Це типо вий (4), в яко му діаг ностич ними вида ми є: Stipa tirsa, Adonis vernalis L., Phlomis taurica Hartwiss ex Bunge, Paeonia tenuifolia L., Trifolium alpestre L., Hieracium bauhiniflorum (Nägeli et Peter) Üksip, Poterium polygamum Waldst. ex Kit., Veronica incana L., Plantago lanceolata L., Galium verum L., Trinia glauca (L.) Dumort., Filipendula vulgaris, Leontodon asperus (Waldst. et Kit.), Bunium ferulaceum Smith, Cerastium biebersteinii DC., Cruciata taurica (Pall. ex Willd.) Soó, Linum euxinum Juz., Onobrychis jailae Czernova. Ці угру по ван ня роз вива ють ся на чор нозе мопо діб них ґрун тах у сухі ших умо вах, аніж цено зи попе ред- ньої асо ціа ції. Дру гий варі ант (4a) ха рак тери зує- ться cпівдомінуванням ви дів кар бо нат них від сло- нень Helianthemum stevenii Rupr. ex Juz. et Pozdeeva, Thymus dzevanovskyi Klokov et Des.-Shost., Teucrium chamaedrys L., Bromopsis cappadocica (Boiss. et Balansa) Holub і змен шен ням ролі Stipa tirsa. У міру збіль шен ня вихо дів кар бо нат них по рід зростає домі ную ча роль Bromopsis cappadocica, а на від сло нен нях хаме фі тів — Thymus dzevanovskyi, Th. tauricus Klokov et Des.-Shost., Teucrium polium L., Helianthemum stevenii. На щіль них вап ня ках фор- мую ться пля ми з Koeleria lobata (M. Bieb.) Roem. et Schult., а на рих лих пору ше них улам ках роз рос таю- ться Sideritis taurica Steph. ex Willd. та Vincetoxicum laxum (Bartl.) Gren. et Godr. Діаг ностич ними вида- ми цих угру по вань є Paeonia tenuifolia, Veronica taurica Willd., Scorzonera crispa M. Bieb., Cruciata taurica. Ці угру по ван ня, які ми роз гля дає мо в скла- ді сою зу Carici humilis-Androsacion, за слу гову ють на виді лен ня в окре му асо ціа цію, умов но на зва ну тут Teucrio polii-Koelerietum lobatae. У пів ден ній під вище ній час тині Кара бі-яйли (вище 1000 м н. р. м.) на пів ніч них схи лах поши- рені угру по ван ня ас. Potentilletum depressae. Тут домі ну ють Carex humilis Leyss. і Тhymus tauricus, од- нак, на від міну від типо вих за хід них яйл, від сут ні такі види, як Androsace taurica Ovcz., Draba cuspdata M. Bieb., Elytrigia strigosa (M. Bieb.) Nevski, Iberis saxatilis L. На кру тих від сло нен нях наяв ні фло ристич- но збід нені угру по ван ня, представ лені сою зом Asplenienion ruta-muraria (Asplenium ruta-muraria L., A. trichomanes L., Potentilla geoides M .Bieb., Cystopteris fragilis (L.) Bernh.). Неве ликі кур тини Carpinus betulus умов но мож на від нести до асо ціа ції Lasero trilobi-Carpinetum betuli, (Mercurialis perennis L., Primula acaulis (L.) L., Arum elongatum Steven, Galium odoratum (L.) Scop., Euphorbia 131ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 2 amygdaloides L.), про те їх ній фло ристич ний склад збід не ний і чима ло ха рак тер них ви дів від сут ні. Кла сифі ка цій на схе ма та фло ристич ний ана ліз рос лин них угру по вань, роз рахо вані по каз ники го- лов них еко фак то рів дали змо гу виді лити сім біо то- пів п’ятого іє рар хіч ного рів ня, два з яких представ- лені ще й варі анта ми (шос тий рі вень). E1.2.51 {1} Пі сля лісо ві гір ські луки (Trifolio pratensis-Brizion elatioris) Е1.252 {2} Гір сько-луч ні угру по ван ня в карсто- вих ви рвах яйли (Helictotrichon compressi-Bistortion officinalis) Е2.1411 {5} Біо топи щіль но- та рих ло дер нин них луч но-сте по вих угру по вань (Carex humilis, Bromopsis cappadocica) на мало по туж них, пога но роз вину тих чор нозе мопо діб них ґрун тах висо ких яйл Кри му E2142 Біо топи зла ко вих мезо ксе ро фіт них і ксе- ро фіт них угру по вань Гір сько го Кри му Е2.1422 {3} Біо топи зла ково-тип чако вих мезо- ксе ро фіт них луч но-сте по вих угру по вань (Festuca rupicola, Koeleria cristata, Filipendula vulgaris, Poa angustifolia, Phleum phleoides (L.) H. Karst., Alopecurus vaginatus (Willd.) Pall. ex Kunth) на роз вину тих чор- нозе мопо діб них ґрун тах. (Варі ант 3а — Stipa tirsa не домі нує) Е2.1421{4} Біо топи дер нин них ксе ро фіт них тип- чако во-кови ло вих сте пів (Stipa tirsa, Festuca rupicola, Teucrium chamaedrys, Helianthemum stevenii) на чор- нозе мопо діб них ґрун тах різ ного сту пеня роз ви тку ни зьких яйл Кри му. (Варі ант 4а — спів домі ну ють Неlianthemum stevenii, Anthyllis biebersteiniana Popl., Teucrium chamaedrys, a Filipendula vulgaris втра чає домі нант ну роль). F4.322 {6} Біо топи зла ково-ча гар нич ко вих луч- но-сте по вих угру по вань (Helianthemum stevenii, Thymus dzevanovskyi, Bromopsis cappadocica, Koeleria lobata) яйл на від сло нен нях кар бона тів G1.235 {7} Гра бові ліси Гір сько го Кри му (Lasero trilobi-Carpinetum betuli) Н2.1133 Ос віт лені хаз мо фіт ні угру по ван ня гір- сько го поя су Asplenion rutae-murariae І4.112 Штуч ні по сад ки со сни на яйлі Ха рак тер роз поді лу цих угру по вань представ- лено на про філі (рис. 1). Пер ша час тина про філю — зни жена ді лян ка яйли (700—800 м), більш-менш похи ла з неве лики ми карсто вими за глиб лен нями, дру га ха рак тери зує ться глиб шими карсто вими за- глиб лен нями, тре тя — за лиш ками при род них лі- сів із Carpinus betulus L. і під ви щен нями на пів дні з Carex humilis Leyss. Ці час тини мо жуть роз гля дати- ся як три типи фіто цено хор, кож на з яких ха рак- тери зує ться від по від ним поєд нан ням син так со нів у ме жах змі ни рель єфу. Зако но мір ні змі ни одно го син так сона на ін ший на не знач ній від далі (фіто- цено мери) обу мов лені дією одно го чи кіль кох еко- фак то рів у ме жах да ної фіто цено хори. Вони фор му- ють еко ло гіч ні ряди, а їх ній на бір (змі на) для трьох на зва них фіто цено хор, тоб то в ме жах яй лин сько го ланд шаф ту, ви зна чає ться як мезо ком біна ція. Еко- ло гіч ні ряди і мезо ком біна ції ми роз гля дає мо як кате го рії фіто цено мер (Ди дух, 1995), отож оха рак- тери зує мо їх де таль ніше. Пер ша фіто цено хора представ лена зни жени- ми, злег ка хви лясти ми ді лян ками, де в міс цях із роз вине ним ґрун том фор мую ться угру по ван ня з домі ну ван ням Festuca rupicola Heuff., Stipa tirsa, а на неви со ких кам’янистих під ви щен нях чи схи- лах — Helianthemum stevenii Rupr. ex Juz. et Podz., Thymus dzevanovskyi, до яких із зла ків домі шує ться Bromopsis cappadocica. У карсто вих за глиб лен нях (>10 м, діа мет ром до 40 м) фор мую ться луч ні угру- по ван ня Festuca pratensis Huds., Filipendula vulgaris Moench, Dactylis glomerata L., Alchemilla jailae Juz., Poa angustifolia L., по пери фе рії яких від зна чені за- рос ті з Geranium sanguineum L. У цих міс цях простя- гаю ться лісо по сад ки Pinus pallasiana D. Don. Че рез 1700 м спос тері гає ться під ви щен ня рель єфу і різ- кіша його дифе рен ціа ція, що ви зна чає особ ливості дру гої фіто цено хори. Тут ді лян ки кови ло вих та кост рице вих сте пів тра п ляю ться у ви гля ді не знач- них фраг мен тів (до 20 м), на пів ніч них кру тих схи- лах домі нує Carex humulis, Helianthemum chamaecistus Mill., Thymus dzevanovskyi, Bromopsis cappadocica, на пів ден них — Helianthemum stevenii, Teucrium jailae Juz., а в за глиб лен нях — Festuca pratensis, Filipendula vulgaris, Dactylis glomerata L., Alchemilla jailae, Poa angustifolia, Geranium sanguineum. На пів- день від зна ка (тре тя фіто цено хора) рель єф ха рак- тери зує ться біль шою дифе рен ціа цією, наяв ністю карсто вих зни жень. Пре валю ють угру по ван ня з Bromopsis cappadocica, тип чако во-кови лові угру по- ван ня дуже ско рочу ють ся, у зни жен нях рель єфу — луч ні угру по ван ня із Poa angustifolia, Brachypodium pinnatum (L.) P. Beauv., Geranium sanguineum. На пів- ніч них схи лах є за лиш ки при род них лі сів із Carpinus betulus з участю в трав’яному по кри ві Mercurialis perennis. Нато мість, че рез 1800 м, зно ву спос тері- гає ться під ви щен ня рель єфу (800 м до обри ву), на пів ніч них схи лах з’являється Carex humilis, на вер- шині і на пів ден них схи лах — Thymus tauricus, а най біль шу роль віді грає Helianthemum stevenii. 132 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(2) а Рис. 1. Еколого-ценотичний профіль Карабі-яйли: 1, 2, 3, 3а, 4, 4а, 5, 6, 7 — типи біотопів Fig. 1. Ecological phytocoenotic profile of Karabi-yaila: 1, 2, 3, 3а, 4, 4а, 5, 6, 7 — biotope types 133ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 2 Ра зом з тим, для ві доб ра жен ня еко ло гіч ної дифе рен ціа ції цено зів пока зані зна чен ня про від- них еко ло гіч них фак то рів. Як вид но з гра фі ків, гра ді єнт їх ньої змі ни не знач ний, дово лі обме же- ний, хоча час тота коли ван ня дуже висо ка. Най ви- щий рі вень коли ван ня ма ють по каз ники кар бо нат- ності (4,6 бала, 35 % шка ли), вмісту міне раль ного азо ту (3,3 бала, 30 % шка ли) та воло гості ґрун ту (4,9 бала, 21 % шка ли). Зро зумі ло, що в умо вах атмо- сфер ного жив лен ня, одна ко вої гео ло гіч ної будо ви такі по каз ники зу мов люю ться особ ливостя ми мік- ро рель єфу, що ви зна чає ха рак тер ґрун тоут во рен ня та по туж ність нако пи чен ня ґрун тів. Зага лом мож- на конста тува ти, що еко ло гіч на амп літу да біо то пів яйл дово лі ву зька, але між змі ною їх ніх по каз ни ків сто сов но окре мих фак то рів спос тері гає ться за леж- ність (рис. 2). Як пра вило, ця за леж ність вияв ляє- ться у під ви щен ні (або зни жен ні) по каз ни ків еко- фак то рів від луч них, що фор мую ться по дни щах вирв, до кам’янистих на вер шині гре бе нів біо то пів. Різ ко від мін ними по каз ника ми ви різ няю ться ліси. Ха рак тер за леж ності між фак тора ми ві доб раже но на орди на цій них мат ри цях (рис. 3). Як вид но з ри- сун ків, пря молі ній на за леж ність спос тері гає ться між змі ною Hd/Ae, Hd/Nt, Sl/Rc, Ca/Rc, Ca/Sl, Nt/Ае, обер нено лі ній на — між Hd/Rc, Hd/Ca, Hd/Sl, Rc/Nt, Rc/Ae, Sl/Ae, Ca/Nt, Ca/Ae, Nt/Cr, Ae/Cr тощо. Такі зв’язки свід чать про взає моза леж- ність між змі ною еда фіч них фак то рів. Нато мість із клі ма тич них лише кріо ре жим, пов’язаний із зимо- вими тем пера тура ми, запа сами сні гово го по кри ву, впли ває на ха рак тер дифе рен ціа ції біо то пів. Інші чин ники не менш важ ливі, ос кіль ки, як вид но з орди на цій них мат риць, зони пере крит тя між біо- топа ми до сить не знач ні, од нак їх слід роз гля дати як самостій ні, що не пов’язані зі змі ною по каз ни- ків реш ти фак то рів. Куму ля тив ний ефект впли ву еко ло гіч них фак- то рів на дифе рен ціа цію біо то пів ві доб раже но на рис. 4, де доб ре вид но ха рак тер по діб ності та від мін ності між ними. Від мін ність між кла сами цено зів про явля єть ся на рів ні по каз ника 0,5 Евк- лідо вої дис тан ції, а по ряд ків — 0,2. Та кий ме тод та кож пока зав взає моза леж ність між фак тора ми, що роз діле ні на дві вели кі гру пи (рис. 5). З одно го боку, це воло гість і ба гатство ґрун тів (Hd, Ae, Nt, Om, Fh, Кn), а з дру гого — їх ній хі міч ний склад (Rc, Ca, Sl, Lc, Tm, Cr). Клі ма тич ні фак тори роз- поді лили ся так: кон ти нен таль ність й ом бро ре жим, пов’язані з кіль кістю та роз поді лом опа дів, їх випа- рову ваністю, коре лю ють із гід роло гіч ними ха рак- теристи ками (воло гістю) ґрун ту, а тер міч ні фак- тори (тер мо- й кріо ре жим) — з хі міч ними власти- востя ми ґрун ту. Це до сить важ ливо в ас пек ті про- гно зу ван ня мож ливо го роз ви тку рос лин ності під впли вом по тен цій них клі ма тич них змін. Ре зуль тую чу взає моза леж ність між змі ною еко- фак то рів та біо то пів ві доб раже но на осно ві побу- дови DCA-орди на цій ної три ви мір ної мат риці РІ —ана лізу (рис. 6). З ри сун ка вид но дифе рен цію- валь ну роль DCA1, пов’язану з фак тора ми зво ло- жен ня ґрун тів, які впли ва ють на роз по діл луч них та сте по вих біо то пів. З пере ходом від сте по вих до хаме фіт них кар бо нат них біо то пів про від ну дифе- рен цію валь ну роль почи на ють віді гра вати хі міч ні власти вості ґрун тів (со льо вий, ки слот ний, кар- бо нат ний режи ми), пов’язані зі змі ною тер мо- та кріо режи му. Вод но час бачи мо, що всі біо топи роз- поді лили ся на три гру пи: 1, 2 — луч ні, доб ре ізо- льо вані, 3, 4 та їхні варі анти — сте пові, 5, 6 — угру- по ван ня від сло нень (вклю чаю чи Сarex humilis), які за слу гову ють на виок рем лен ня на вищо му син так- соно міч ному рів ні, при найм ні, по ряд ку. Ви снов ки Спе цифі кою біо то пів Кара бі-яйли є їхня неве лика різ нома ніт ність (10 ти пів і варі ан тів) і вод но час дуже стро ка тий роз по діл, зу мов ле ний ха рак те ром рель єфу та карсто вими про цеса ми. При род ний рос лин ний по крив охо п лює шість асо ціа цій, що нале жать до 4 кла сів і представ лені лука ми, луч- ними та пет ро фіт ними сте пами, томі ляра ми, на- скель ними від сло нен нями і фраг мен тами лі сів. На осно ві мето дики син фіто інди ка ції вста нов- лено межі дифе рен ціа ції по каз ни ків 12-ти про- від них еко фак то рів та ха рак тер взає моза леж ності їх ніх змін. З’ясована пря молі ній на коре ля ція між воло гістю, аера цією ґрун ту і вмістом у ньо му ніт- роге на, а та кож ки слот ністю, со льо вим режи мом і кон цен тра цією кар бона тів. Оберненолі ній на за- леж ність спос тері гає ться між хі міч ними власти- востя ми ґрун ту та його воло гістю і кріо режи мом. На осно ві ана лізу коре ля тив них зв’язків дове дено, що тер мо фак тори (тер мо- й кріо ре жим) най тіс- ніше пов’язані з хі міч ними власти востя ми ґрун ту, а ті, що зале жать від кіль кості опа дів (ом бро ре жим і кон ти нен таль ність) — з воло гістю ґрун ту, змін- ністю зво ло жен ня й аера цією. 134 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(2) а) б) в) г) д) е) Рис. 2. Амплітуди й оптимуми біотопів Карабі-яйли за екологічними факторами: а) Hd, б) fH, в) Rc, г) Sl, д) Ca, е) Nt Fig. 2. Optima and ranges of ecological factors values of Karabi-yaila biotopes: а) Hd, б) fH, в) Rc, г) Sl, д) Ca, е) Nt 135ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 2 є) ж) з) и) і) к) Рис. 2. (продовження). Амплітуди й оптимуми біотопів Карабі-яйли за екологічними факторами: є) Ae, ж) Tm, з) Om, и) Kn, і) Cr, к) Lc Fig. 2. Optima and ranges of ecological factors values of Karabi-yaila biotopes: є) Ae, ж) Tm, з) Om, и) Kn, і) Cr, к) Lc 136 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(2) а) б) в) г) д) е) Рис. 3. Ординаційні матриці розподілу біотопів за едафічними та кліматичними факторами: Hd/Rc (а), Hd/Ca (б), Hd/Nt (в), Rc/Sl (г), Rc/Ca (д), Rc/Nt (е) Fig. 3. Ordination matrices on biotopes differentiation related to edaphic and climatic factors: Hd/Rc (а), Hd/Ca (б), Hd/Nt (в), Rc/Sl (г), Rc/Ca (д), Rc/Nt (е) 137ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 2 Рис. 3. (продовження). Ординаційні матриці розподілу біотопів за едафічними та кліматичними факторами: Rc/Ae (є), Sl/Ae (ж), Ca/Tm (з), Nt/Ae (и), Nt/Cr (і), Kn/Om (к) Fig. 3. Ordination matrices on biotopes differentiation related to edaphic and climatic factors: Rc/Ae (є), Sl/Ae (ж), Ca/Tm (з), Nt/Ae (и), Nt/Cr (і), Kn/Om (к) є) ж) з) и) і) к) 138 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(2) Отри мані дані свід чать, що само роз ви ток рос- лин ності в на прям ку утво рен ня стій ких цено зів, злу го він ня, за дер нін ня за без пе чує фор му ван ня по туж ні ших ґрун тів, збіль шен ня їх ньої воло гості, вмісту ніт роге на. Все це спо віль нює еро зій ні про- цеси, про ти діє роз ви тку карсту, по ліп шує вод ний ре жим, ста білі зує еко ло гіч ну рів нова гу. Тому штуч- не залі сен ня крим ських яйл со сною вва жає мо недо ціль ним. Ви слов лює мо подя ку канд. біол. наук Л.П. Вака- рен ко за нада ні гео бота ніч ні опи си та спі впрацю у скла дан ні гео бота ніч них про фі лів Кара бі-яйли. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Вахрушев Б.А. Морфологический анализ поверхностного карста Крымских гор // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 35. — С. 15—20. Ведь И.П. Климатический атлас Крыма. — Симферополь: Таврия-Плюс, 2000. — 120 с. Дидух Я. П. Опыт классификации ксерофильной полу- кустарничковой и травянистой растительности Горного Крыма // Ботан. журн. — 1983. — 68, № 11. — С. 1456— 1466. Дидух Я.П. Структура классификационных единиц растительности и ее таксономические категории // Екологія і ноосферологія. — 1995. — 1, № 1—2. — С. 56—73. Дідух Я. П. Методологічні підходи до створення класи- фікації екосистем // Укр. ботан. журн. — 2004. — 61, № 1. — С. 7—17. Дідух Я.П. Основи біоіндикації. — К.: Наук. думка, 2012. — 342 с. Дідух Я.П., Вакаренко Л.П. Порівняльний аналіз синтаксонів флористичної класифікації степів і томілярів Гірського Криму // Укр. ботан. журн. — 1984. — 41, № 3. — С. 11—20. Дідух Я.П., Куземко А.А. Нові синтаксони класу Molinio- Arrhenatheretea з Гірського Криму // Чорномор. ботан. журн. — 2009. — 5, № 4. — С. 547—562. Дідух Я.П., Фіцайло Т.В., Коротченко І.А. та ін. Біотопи лісової та лісостепової зон України. — К.: ТОВ «Макрос», 2011. — 288 с. Драган Н.А. Почвенные ресурсы Крыма и их рациональное использование. — Симферополь: ДОЛЯ, 2004. — 208 с. Парубец О.В. Изменения и колебания климата // Трансформация ландшафтно-экол. процессов в Крыму Рис. 4. Ден дро гра ма по діб ності біо то пів Кара бі-яйли за ре- зуль тата ми фіто інди ка ції (ме тод оди нар ного зв’язку, Евк- лідо ві відста ні) Fig. 4. Claster analysis tree based on synphytoindication data of Karabi-yaila biotopes (single linkage method, Euclidean distances) Рис. 5. Ден дро гра ма по діб ності еко ло гіч них фак то рів за ре зуль тата ми кластер ного ана лізу (ме тод Вар да, Евк лідо ві відста ні) Fig. 5. Claster analysis tree based on ecological factors values (Ward’s method, Euclidean distances) Рис. 6. Результати DCA-ординації біотопів Карабі-яйли Fig. 6. Differentiation of Karabi-yaila biotopes based on DCA- ordination 139ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 2 в ХХ веке — начале ХХІ века / Под ред. В.А. Бокова. — Симферополь: ДОЛЯ, 2010. — С. 88—99. Пенюгалов А.В. Климат Крыма: опыт климатического районирования. — Симферополь: Крымгосиздат, 1930. — 178 с. Ретеюм А.Ю. Климат Крыма в прошлом, настоящем и будущем // Трансформация ландшафтно-экол. процессов в Крыму в ХХ веке — начале ХХІ века / Под ред. В.А. Бокова. — Симферополь: ДОЛЯ, 2010. — С. 67—87. Сочава В.Б. Растительный покров на тематических картах. — Новосибирск: Наука, 1979. — 189 с. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Дідух Я.П. Ковилові степи кримських яйл // Укр. ботан. журн. — 1978. — 35, № 1. — С. 9—14. Didukh Ya.P. The ecological scales for the species of Ukrainian flora and their use in synphytoindication. — Kyiv: Phytosociocentre, 2011. — 176 p. Hill M.O., Gauch H.G. Detrended correspondence analysis, an improved ordination technique // Vegetatio. — 1980. — 42. — P. 47—58. Kuzemko A. Ukrainian Grasslands Database // Biodiversity & Ecology. — 2012. — 4. — P. 431. StatSoft, Inc. (2005): STATISTICA for Windows. Version 7.0. — URL: http://www.statsoft.com. Tichy L. JUICE, software for vegetation classification // J. Veg. Sci. — 2002. — 13. — Р. 451—453. Venables W. N. An Introduction to R Notes on R: A Programming Environment for Data Analysis and Graphics Version 2.13.2 / W. N. Venables, D. M. Smith and the R Development Core Team. — 2011. — http://www.R—project.org. Рекомендує до друку Надійшла 01.09.2013 р. М.М. Федорончук Я.П. Ди дух, У.М. Соко лен ко Инсти тут бота ники име ни Н.Г. Хо лод ного НАН Ук раи ны, г. Киев ЭКО ЛОГИ ЧЕ СКАЯ ДИФ ФЕ РЕН ЦИА ЦИЯ БИО ТО ПОВ КАРА БИ-ЯЙЛЫ (ГОР НЫЙ КРЫМ) Разработана классификация биотопов Караби-яйлы на основе синтаксономии растительного покрова и исследовано их распределение. При незначительном разнообразии (10 типов и вари ан тов) наблюдается их силь- ная из мен чи вость, обусловленная изменениями рельефа и карстовыми процессами. Дана фитоиндикационная оценка экофакторов, установлен характер корреляции между ними и изменением биотопов на основе методов прямой и не пря мой (DCA-analysis) ординаций, экологического профилирования. Показано, что континентальность и омброрежим связанны с количеством, распределением осадков и коррелируют с гидрорежимом, аэрацией почвы, а термо-криорежимы влияют на химические свойства почв. К л ю ч е в ы е с л о в а: Кара би-яйла, Гор ный Крым, био топы, рас ти тель ность, эко логи че ская диф фе рен циа ция, син фито- инди ка ция. Ya.P. Didukh, U.M. Sokolenko M.G. Kholody Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv ECOLOGICAL DIFFERENTIATION OF THE BIOTOPES OF KARABI-YAILA (CRIMEAN MOUNTAINS) Biotope classification of Karabi-yaila based on syntaxonomy of vegetation cover was developed; ecological differentiation of the investigated biotopes was made. Biotopes amount to only 10 types and variants but have high variability due to changes in topography and karst processes. The synphytoindication of ecological factors, their correlation and correspondence with biotope types are presented. This was made with the help of direct and indirect (DCA-analysis) ordination, as well as environmental profiling methods. Thus, it is shown that the continental climate and humidity climate are related to the amount and distribution of rainfall and correlate with hydroregime and soil aeration, while thermal and cryoclimate have an effect on the chemical properties of soils. K e y w o r d s: Karabi-jaila, Crimean Mountains, biotopes (habitats), vegetation, ecological differentiation, synphytoindication.

Екологічна диференціація біотопів Карабі-яйли (Гірський Крим)

Репозитарії

Схожі ресурси