Нові та маловідомі для території України види мікофільних грибів. I. Роди Calcarisporium, Gonatobotryum, Nematogonum, Sympodiophora
Представлена краткая история исследований микофильных грибов на территории Украины. Приводятся подробное описание и оригинальные иллюстрации четырех видов микофильных гифомицетов: Nematogonum ferrugineum (Pers.) S. Hughes, Gonatobotryum parasiticum (Thaxt.) Jane Walker et Minter, Sympodiophora stere...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2011
|
| Назва видання: | Український ботанічний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175206 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Нові та маловідомі для території України види мікофільних грибів. I. Роди Calcarisporium, Gonatobotryum, Nematogonum, Sympodiophora / О.Ю. Акулов // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 2. — С. 244-253. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-175206 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1752062021-02-01T01:28:39Z Нові та маловідомі для території України види мікофільних грибів. I. Роди Calcarisporium, Gonatobotryum, Nematogonum, Sympodiophora Акулов, О.Ю. Спорові рослини та гриби Представлена краткая история исследований микофильных грибов на территории Украины. Приводятся подробное описание и оригинальные иллюстрации четырех видов микофильных гифомицетов: Nematogonum ferrugineum (Pers.) S. Hughes, Gonatobotryum parasiticum (Thaxt.) Jane Walker et Minter, Sympodiophora stereicola G.R.W. Arnold и Calcarisporium arbuscula Preuss, а также рассматриваются их экологические особенности. Первые три вида впервые обнаружены в Украине, а C. arbuscula был известен ранее по единичным находкам. The paper contains brief history of fungicolous fungi investigations in Ukraine. Detailed descriptions, original illustrations and some ecological features for fungicolous hyphomycetes Nematogonum ferrugineum (Pers.) S. Hughes, Gonatobotryum parasiticum (Thaxt.) Jane Walker et Minter, Sym podio phora stereicola G.R.W. Arnold and Calcarisporium arbuscula Preuss are presented. First three species are registered on the territory of Ukraine for the first time; for C. arbuscula only single records in the country were known. 2011 Article Нові та маловідомі для території України види мікофільних грибів. I. Роди Calcarisporium, Gonatobotryum, Nematogonum, Sympodiophora / О.Ю. Акулов // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 2. — С. 244-253. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175206 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Спорові рослини та гриби Спорові рослини та гриби |
| spellingShingle |
Спорові рослини та гриби Спорові рослини та гриби Акулов, О.Ю. Нові та маловідомі для території України види мікофільних грибів. I. Роди Calcarisporium, Gonatobotryum, Nematogonum, Sympodiophora Український ботанічний журнал |
| description |
Представлена краткая история исследований микофильных грибов на территории Украины. Приводятся подробное описание и оригинальные иллюстрации четырех видов микофильных гифомицетов: Nematogonum ferrugineum (Pers.) S. Hughes, Gonatobotryum parasiticum (Thaxt.) Jane Walker et Minter, Sympodiophora stereicola G.R.W. Arnold и Calcarisporium arbuscula Preuss, а также рассматриваются их экологические особенности. Первые три вида впервые обнаружены в Украине, а C. arbuscula был известен ранее по единичным находкам. |
| format |
Article |
| author |
Акулов, О.Ю. |
| author_facet |
Акулов, О.Ю. |
| author_sort |
Акулов, О.Ю. |
| title |
Нові та маловідомі для території України види мікофільних грибів. I. Роди Calcarisporium, Gonatobotryum, Nematogonum, Sympodiophora |
| title_short |
Нові та маловідомі для території України види мікофільних грибів. I. Роди Calcarisporium, Gonatobotryum, Nematogonum, Sympodiophora |
| title_full |
Нові та маловідомі для території України види мікофільних грибів. I. Роди Calcarisporium, Gonatobotryum, Nematogonum, Sympodiophora |
| title_fullStr |
Нові та маловідомі для території України види мікофільних грибів. I. Роди Calcarisporium, Gonatobotryum, Nematogonum, Sympodiophora |
| title_full_unstemmed |
Нові та маловідомі для території України види мікофільних грибів. I. Роди Calcarisporium, Gonatobotryum, Nematogonum, Sympodiophora |
| title_sort |
нові та маловідомі для території україни види мікофільних грибів. i. роди calcarisporium, gonatobotryum, nematogonum, sympodiophora |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Спорові рослини та гриби |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175206 |
| citation_txt |
Нові та маловідомі для території України види мікофільних грибів. I. Роди Calcarisporium, Gonatobotryum, Nematogonum, Sympodiophora / О.Ю. Акулов // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 2. — С. 244-253. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
| series |
Український ботанічний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT akulovoû novítamalovídomídlâteritorííukraínividimíkofílʹnihgribívirodicalcarisporiumgonatobotryumnematogonumsympodiophora |
| first_indexed |
2025-07-15T12:27:47Z |
| last_indexed |
2025-07-15T12:27:47Z |
| _version_ |
1837715913903702016 |
| fulltext |
244 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 2
О.Ю. АКУЛОВ
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна
пл. Свободи, 4, м. Харків, 61077, Україна
alex_fungi@yahoo.com
НОВІ ТА МАЛОВІДОМІ ДЛЯ ТЕРИТОРІЇ
УКРАЇНИ ВИДИ МІКОФІЛЬНИХ ГРИБІВ.
I. РОДИ CALCARISPORIUM,
GONATOBOTRYUM, NEMATOGONUM,
SYMPODIOPHORA
К л ю ч о в і с л о в а: мікофіл, гіфоміцет, Calcarisporium arbuscula, Go-
natobotryum parasiticum, Nematogonum ferrugineum, Sym podio pho-
ra stereicola
© О.Ю. АКУЛОВ, 2011
Мікофільні гриби, або мікофіли, — це велика екологічна група, представники
якої розвиваються на інших грибах. Вони широко розповсюджені у природі,
але порівняно з іншими групами грибів ще недостатньо досліджені. Досі опи-
сано близько 900 видів спеціалізованих мікофілів, однак їх прогнозована кіль-
кість є значно більшою (Gams et al., 2004).
Відомості про мікофільні гриби України спорадично трапляються у працях
багатьох авторів, починаючи з 1871 р. Найбільш інтенсивно та цілеспрямовано
у нашій країні цю групу вивчала у 1960—1983 рр. Е.З. Коваль за участю В.Й. Бе-
регової та Г.Л. Роженко. Вони виявили низку нових для території України видів
мікофілів, а також узагальнили відомості про ці гриби за весь попередній пері-
од досліджень (Коваль, 1964; Коваль та ін., 1973; Коваль, Берегова, 1978, 1983).
У подальшому було опубліковано лише кілька невеличких повідомлень про мі-
кофільні гриби України (Арнольд, 1971; Джаган, Придюк, 2004; Акулов, Бе рез-
ниц кий, 2005; Арнольд, 2005; Солопчук, Джаган, 2007; Дудка, Коваль, 2008;
При луцкий, Акулов, 2008; Rossman et al., 2008). Деякі відомості про мікофіли
Ук раїни наведені в монографії російського фітопатолога О.Л. Рудакова (1981),
а також у загальних монографіях, присвячених грибам України (Дудка та ін.,
2004, 2009; Джаган та ін., 2008).
За нашими підрахунками, сумарно за весь період мікологічних досліджень в
Україні виявлено близько 110 видів мікофілів; це мало порівняно з деякими краї-
нами Європи, де такі гриби краще вивчені. Крім того, враховуючи різноманітність
біотопів на території України, дослідження видового складу мікофільних грибів
нашої країни залишається актуальним та важливим науковим завданням.
Із 2005 р. у ході цілеспрямованих мікологічних обстежень ми виявили
близь ко 60 нових або маловідомих для території України видів мікофільних
грибів. Деякі з них навіть у світовому масштабі представлені поодинокими
знахідками. Описи багатьох знайдених нами видів опубліковані у важкодос-
тупних або застарілих наукових джерелах та є неповними або неточними, а
ілюстративні матеріали відсутні чи надто схематичні. Цією статтею ми запо-
245ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 2
чатковуємо цикл праць про мікофіли України, який має хоча б частково за-
повнити ці прогалини.
У першій частині циклу наводимо відомості про чотири види мікофільних
гіфоміцетів: Nematogonum ferrugineum (Pers.) S. Hughes, Gonatobotryum parasiticum
(Thaxt.) Jane Walker et Minter, Sympodiophora stereicola G.R.W. Arnold та Calca ri-
s po rium arbuscula Preuss. Перші два види є представниками гіфоміцетів із ботріо-
бластоконідіями, інші — з симподулобластоконідіями. Статеві спороношення
для них досі невідомі. Calcarisporium arbuscula був відомий за поодинокими зна-
хідками, інші три види виявлено в Україні вперше. Нижче подаємо їх номенкла-
турні характеристики, оригінальні описи та ілюстрації, відомості про субстратну
спеціалізацію і стратегії живлення, а також про загальне розповсюдження та міс-
ця виявлення в Україні. Досліджені зразки всіх вищезгаданих видів зберігаються
у гербарії кафедри мікології та фітоімунології Харківського національного уні-
верситету ім. В.Н. Каразіна (CWU Myc); їхні дублікати передано до Національного
гербарію Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (KW).
Nematogonum ferrugineum (Pers.) S. Hughes, Can. J. Bot. 36(6): 789, 1958 (рис. 1)
Syn.: Monilia ferruginea Pers., 1822; Aspergillus aurantiacus (Desm.) Berk., 1809; Ne-
matogonum aurantiacum Desm., 1834; N. delectatum (Preuss) Sacc., 1886, Go natorrhodi-
el la highlei A.L. Sm., 1907; Nematogonum highlei (A.L. Sm.) Matsush., 1975.
Icon.: Hughes, Can. J. Bot., 1958, p. 789, fig. 7, 14—19; Matsushima, Icon. Mic-
rofung., 1975, p. 101; Walker, Minter, Trans. Brit. Mycol. Soc., 1981, p. 305, fig. 7.
Спороношення помаранчево-коричнюваті. Вегетативні гіфи розгалужені,
септовані, 3—6 мкм завширшки, спочатку майже гіалінові, згодом стають за-
барвленими. Конідієносці поодинокі або зібрані в пучки по 2—3, жорсткі, прямі,
250—520 (—2000) × 8—18 мкм. Конідіогенні клітини зазвичай розширені, булаво-
подібні, 40—100 × 13—35 мкм; можуть проліферувати, коли на апікальній части-
ні однієї конідіогенної клітини розвивається розгалужений ланцюжок конідіо-
генних клітин меншого розміру. Конідії у масі вохряно-помаранчеві, майже сфе-
ричні або еліптичні, гладенькі, 4—24 × 3—15 мкм, поступово зменшуються у на-
прямку до верхньої клітини ланцюжка. Кожна конідія прикріплена до конідіо-
генної клітини за допомогою загостреного зубчика близько 1 мкм завширшки.
Поширення в Україні. На плодових тілах Neonectria galligena (Bres.) Rossman et
Samuels та Melogramma campylosporum Fr., на поваленому стовбурі Carpinus betu-
lus L. — м. Київ, НПП «Голосіївський», біля Національного виставкового цент-
ру України, грабовий ліс, 18.04.2007, зібр. О.Ю. Акулов [CWU (Myc) AS 3511].
Загальне поширення: Європа (Австрія, Велика Британія, Італія, Німеччина,
Україна, Франція, Чехія), Азія (Японія), Північна Америка (Канада, США).
Описаний як ксилотрофний вид, що розвивається на деревині та корі пе-
реважно листяних порід дерев. Однак починаючи з 40-х років минулого століт-
тя доведено, що він є облігатним мікопаразитом (Gain, Barnett, 1970). Основним
субстратом для N. ferrugineum є види родів Nectria та Neonectria, але його також
зареєстровано на представниках родів Chaetomella, Cladosporium, Graphium, Tritira-
246 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 2
chi um і Verticillium (Walker, Minter, 1981; Gams et al., 2004). Наприкінці 1970-х
років вид запропонували для виготовлення біопрепарату проти Neonectria
coccinea (Pers.) Rossman et Samuels — збудника раку стовбурів бука (Walker,
Minter, 1981).
Gonatobotryum parasiticum (Thaxt.) Jane Walker et Minter, Trans. Brit. Mycol.
Soc. 77: 310, 1981 (рис. 2)
Syn.: Gonatorrhodiella parasitica Thaxt., 1891; G. eximia Höhn, 1907; Gonatobotrys la-
teritia Peck, 1909, Gonatorhodis parasitica (Thaxt.) Clem., 1931; Ne ma togonum pa ra-
si ticum (Thaxt.) S. Hughes, 1953.
Icon.: Hughes, Can. J. Bot., 1953, p. 593; Walker, Minter, Trans. Brit. Mycol. Soc.,
1981, p. 311, fig. 12.
Рис. 1. Nematogonum ferrugineum [CWU (Myc) AS 3511]:
а — конідієносці з конідіями, б — окремий коні-
діогенний локус, в — конідії (довжина штриха: а —
50 мкм, б — 30 мкм, в — 15 мкм)
Fig. 1. Nematogonum ferrugineum [CWU (Myc) AS 3511]:
а — conidiophores with conidia, б — single coni dio ge-
nous locus, в — conidia (bars: а — 50 μm, б — 30 μm,
в — 15 μm)
Рис. 2. Gonatobotryum parasiticum [CWU (Myc) AS 3438]:
а — окремий конідієносець із конідіями, б — за га-
льний вигляд конідієносців (довжина штриха: а —
30 мкм, б — 100 мкм)
Fig. 2. Gonatobotryum parasiticum [CWU (Myc) AS
3438]: а — single conidiophore with conidia, б — general
view of conidiophores (bars: а — 30 μm, б — 100 μm)
247ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 2
Спороношення гриба спочатку гіалінові, потім стають помаранчево-ко-
ричнюватими. Конідієносці поодинокі, жорсткі, прямі, нерозгалужені, 250—
2000 × 9—15 мкм, блідо-коричневі. Вздовж конідієносця розташовані гіалі-
нові або блідозабарвлені гладкостінні субсферичні конідіогенні клітини 28—
38 × 24—45 мкм. Кожна така клітина утворює на своїй поверхні числен ні ко-
нідії. Вони еліптичні, блідо-помаранчево-коричнюваті, майже гладко стін ні,
5—12 × 4—7 мкм, зібрані в короткі нерозгалужені ланцюжки (зазвичай по 3).
Конідії прикріплюються до конідіогенних клітин за допомогою малопоміт-
них зубчиків.
Поширення в Україні. На загниваючих плодових тілах Trametes sp. разом із
Sphaerotilbella sp. та Dematioscypha dematiicola (Berk. et Broome) Svrček у стадії ана-
морфи Lauriomyces catenatus (Preuss) R.F. Castaneda et W.B. Kendr. на поваленому
стовбурі Alnus glutinosa (L.) Gaertn. — Донецька обл., Краснолиманський р-н, НПП
«Святі гори», березово-вільхові гайки у соснових насадженнях, околиці заліз-
ничної станції Святогірськ, 22.10.2009, зібр. О.Ю. Акулов [CWU (Myc) AS 3438].
На загниваючих плодових тілах Dichomitus squalens (P. Karst.) D.A. Reid разом
з Hypomyces semitranslucens G.R.W. Arnold у стадії анаморфи Cladobotryum fun gi-
co la (G.R.W. Arnold) Rogerson на поваленому стовбурі Pinus sylvestris L. — Лу ган-
ська обл., Станично-Луганський р-н, Станично-Луганське відділення Лу ган-
сь кого природного заповідника, соснове насадження на першій боровій терасі,
22.10.2010, зібр. О.Ю. Акулов [CWU (Myc) AS 4164]; на загниваючому пло до во-
му тілі Inonotus sp. разом із Hypocrea sp. у стадії анаморфи Trichoderma sp. на
по валеному стовбурі Populus tremula L. — в тому самому заповіднику, заплав-
ний ліс на лівому березі р. Сіверський Донець, 21.10.2010, зібр. О.Ю. Акулов
[CWU (Myc) AS 4183].
Загальне поширення: Європа (Австрія, Україна, Чехія), Північна Америка
(США).
Облігатний мікопаразит. Виявлений як на сумчастих (Hypocrea, Hypomyces),
так і базидієвих (Ganoderma, Polyporus, Poria та Tremella) грибах. Нещодавно вста-
новлено, що він паразитує на представниках родини Hypocreaceae De Not., які,
своєю чергою, колонізують старі плодові тіла трутових і драглистих грибів (Wal-
ker, Minter, 1981; Gams et al., 2004).
Sympodiophora stereicola G.R.W. Arnold, Nova Hedwigia 19: 302, 1970 (рис. 3)
Syn.: Pseudohansfordia stereicola (G.R.W. Arnold) de Hoog, 1978; Cladobotryum
stereicola (G.R.W. Arnold) Rogerson et Samuels, 1993.
Icon.: Gams, Hoozemans, Persoonia, 1970, p. 99, Abb. 3; Deighton, Pirozynski,
Mycological papers, 1972, p. 62, fig. 31; Põldmaa, Samuels, Mycologia, 1999, p. 183—
184, fig. 33, 34, 44.
Міцелій розпростертий по поверхні субстрату, світлозабарвлений. Гіфи си ль-
но розгалужені, септовані, гіалінові, 4—6 мкм завширшки. Конідієносці кі ль ка
разів мутовчасто або нерегулярно розгалужені, колінчасто звивисті, до 600 мкм
завдовжки та 4—6 мкм завширшки біля основи, поступово звужуються до
248 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 2
2,5—3,0 мкм біля верхівки, септи досить віддалені одна від одної. На верхівках ко-
нідієносців розміщені численні конічні конідіогенні зубчики 1,5—4,0 мкм завдовж -
ки, майже 2,5 мкм завширшки при основі та менш як 1 мкм завширшки на апексі.
У досліджених нами зразків конідії переважно одно-, зрідка — двоклітинні,
гіалінові, циліндричні, оберненояйцеподібні чи грушоподібні, гладенькі, широ-
ко заокруглені на верхівці та з невеликим апікулюсом біля основи, (13,3—)16,4—
22,7(—25,2) × 4,4—6,6 мкм. Згідно з протологом спори Sympodiophora ste rei cola
несептовані або з однією центральною септою, розміром 12—25 × 5—7 мкм (Ar-
nold, 1970). Водночас К. Пилдмаа та Г. Самуельс (Poldmaa, Samuels, 1999) відзна-
чали наявність у S. stereicola як типових конідій 13—25 × 4,5—7,0 мкм, так і зна-
чно довших і вужчих двосептованих конідій розміром 30—50 × 5,0—5,5 мкм.
Поширення в Україні. На плодових тілах Chondrostereum puprureum (Pers.) Pou zar
на пні Betula pendula Roth. — Харківська обл., Зміївський р-н, НПП «Го мі ль шан-
ські лі си», Задонецьке лісництво, штучне березове насадження біля турбази «Біле
озе ро», 01.12.2009, зібр. О.Ю. Акулов [CWU (Myc) AS 3605]. На плодових ті-
лах Ch. puprureum на пні cf. Prunus sp. — Харківська обл., Балаклійський р-н,
РЛП «Ізюмська лука», Петрівське лісництво, заплавний ліс на лівому березі
р. Сі вер ський Донець, 07.11.2010, зібр. О.Ю. Акулов [CWU (Myc) AS 4142].
На плодових тілах Ch. puprureum при основі трухлявого стов бу ра Betula
pen dula — Донецька обл., Краснолиманський р-н, НПП «Свя ті гори», Свя-
тогір сь ке лісництво, березово-вільхові гайки у соснових насаджен нях побли-
зу за лізничної станції Святогірськ, 20.10.2009, зібр. О.Ю. Акулов [CWU (Myc)
AS 3489 та 3570].
Загальне поширення: Європа (Естонія, Нідерланди, Росія — Ленінград сь-
ка обл., Україна).
Паразитує переважно на плодових тілах Chondrostereum purpureum та Ste-
re um spp. (Arnold, 1970; Deighton, Pirozynski, 1972; Poldmaa, Samuels, 1999). Ві-
Рис. 3. Sympodiophora stereicola [CWU (Myc) AS 3489]:
а — конідії, б — конідіогенний колосок, в — ко-
нідієносці (довжина штриха 20 мкм)
Fig. 3. Sympodiophora stereicola [CWU (Myc) AS 3489]:
а — conidia, б — denticulate rachis, в — coni dio-
pho res (bar 20 μm)
249ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 2
до мі також дві знахідки виду на нетипових субстратах: Bjerkandera adusta
(Willd.) P. Karst. і Auricularia auricula-judae (Bull.) Quel. (Po ldmaa, Samuels, 1999).
Протягом певного часу його помилково вважали анаморфою Hypomyces sym-
podiophorus Rogerson et Samuels, який також паразитує на Stereum spp. (Ro-
gerson, Samuels, 1993). Тепер доведено, що анаморфою H. sympodiophorus на-
сп рав ді є інший вид — Cladobotryum uniseptatum (R.F. Castaneda) K. Põldmaa
(Po l d maa, Samuels, 1999).
Calcarisporium arbuscula Preuss, Linnaea 24: 124, 1851 (рис. 4)
Syn.: Brachycladium arbusculum Preuss., 1852; Dendryphion arbuscula (Preuss)
Sacc., 1886; Verticillium beauverioides Vincens, 1919; Cladobotryum elegans G. Arnaud,
1952; Calcarisporium antibioticum Haller et Loeffler, 1969.
Icon.: Matsushima, Icon. Microfung., 1975, p. 19—20; De Hoog, Stud. in My col.,
1974, p. 71, fig. 29.
Міцелій спочатку білий, потім набуває рожевувато-сірого відтінку, часто ут-
ворює густе повстисте плетиво на поверхні субстрату. Вегетативні гіфи гіаліно-
ві, тонкостінні, 1,6—2,4 мкм завширшки. Конідієносці прямі, гіалінові, 300—
500 (до 1000) × (1—)2(—4) мкм, із 3—9-ма мутовками конідіогенних клітин по
(2—) 4(—7) шт. Конідіогенні клітини шилоподібні, з прогресивним плагіотроп-
ним ростом, (10—)14—17 мкм завдовжки, 2—3(—4) мкм завширшки при осно-
ві, поступово звужуються у напрямку до верхівки. На верхівці кожної конідіо-
генної клітини розміщена група з 4—8(—12) конідіогенних зубчиків. Кожен
зубчик симподіально росте й поступово видовжується від 2—3 мкм у молодому
стані до 6—13 мкм на старих конідіогенних клітинах.
Конідії гіалінові, від оберненояйцеподібних до веретеноподібних, з тон-
кими гла денькими стінками, зазвичай дзьобоподібно витягнуті біля основи.
Розміри коні дій цього виду, наведені у працях різних авторів, дуже варіюють:
Рис. 4. Calcarisporium arbuscula [CWU (Myc) AS 3283]: а —
окремий конідієносець, б — конідії (довжина штриха
10 мкм)
Fig. 4. Calcarisporium arbuscula [CWU (Myc) AS 3283]: а —
single conidiophore, б — conidia (bar 10 μm)
250 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 2
4,6—7,4 × 1,5—2,3 мкм (Matsushima, 1975), (3—)5(—7) × 2—3 мкм (Carrion, Ri-
co-Gray, 2002), 4,5 × 1,5 мкм (Cooper, 2005), 4,0—8,5 × 1,5—3,0 мкм (Рудаков, 1981),
6—9 × 2,0—3,5 мкм (De Hoog, 1974), 4—6 × 1,5—2,0 мкм (Ellis, Ellis, 1998), 5,5—
13,0 (—16,0) × (1,3—)1,7—3,0(—4,2) мкм (Arnold, Yurchenko, 2007). У наших
збо рах розмір спор також значно варіював і становив у середньому 7,9 × 2,2 мкм;
довжина поо диноких спор інколи сягала 17 мкм.
Уперше на території України C. arbuscula зареєстровано на загниваючому
плодовому тілі Russula sp. в околицях м. Новоград-Волинського Житомирської
обл. (Коваль, Берегова, 1978). Відомості про місце зберігання та номер гербар-
ного зразка у статті відсутні, але короткий опис і зображення цілком збігаються
з діагнозом виду. Вид також виявлено на перезимованому листі дуба у При кар-
патті (Борисова, 1988). Проте зауважимо, що на оригінальному малюнку в мо-
нографії В.М. Борисової гриб має здуті біля основи короткі конідіогенні кліти-
ни та еліптичні конідії, що не характерно для C. arbuscula. Додамо, що й наве-
дений субстрат є нетиповим для даного виду. Оскільки опис та інформація про
місце зберігання знайденого зразка у вищезгаданій праці відсутні, ми не мали
можливості перевірити коректність його визначення.
Поширення в Україні: На плодовому тілі Mycena cf. inclinata (Fr.) Quel. —
м. Харків, лісопарк, 12.11.2010, зібр. О.Ю. Акулов [CWU (Myc) AS 4071]. На пло-
довому тілі Gymnopus sp. — Харківська обл., Зміївський р-н, НПП «Го мі ль шан-
ські ліси», околиці біостанції ХНУ, нагірна кленово-липова діброва, 14.07.2007,
зібр. О.В. Прилуцький [CWU (Myc) AS 3187]. На плодовому тілі Mycena sp. —
у тому самому локалітеті, 16.07.2007, зібр. О.В. Прилуцький [CWU (Myc) AS
3186]. На плодовому тілі Lactarius sp. — у тому самому локалітеті, 16.10.2008,
зібр. О.В. Прилуцький [CWU (Myc) AS 3219]. На плодовому тілі Mycena in c-
lina ta (Fr.) Quel. — Харківська обл.: Балаклійський р-н, РЛП «Ізюм ська лу ка»,
Пет рівське лісництво, заплавний ліс на лівому березі р. Сіверський Донець,
07.11.2010, зібр. О.Ю. Акулов [CWU (Myc) AS 4128 та 4136]; Зміївський р-н,
НПП «Гомільшанські ліси», Задонецьке лісництво, околиці с. Корбів Ху тор,
субір, 01.11.2010, зібр. О.В. Прилуцький [CWU (Myc) AS 4119]. На плодово му
тілі Mycena sp. — Харківська обл., Чугуївський р-н, околиці с. Есхар, заплавна
діброва на правому березі р. Сіверський Донець, 13.11.2010, зібр. О.Ю. Аку лов
[CWU (Myc) AS 4085]. На плодовому тілі кортиціоїдного гриба — Донецька
обл., Краснолиманський р-н, НПП «Святі гори», Дробишевське лісництво, за п-
лавний ліс на лівому березі р. Сіверський Донець, 19.10.2009, зібр. О.Ю. Акулов
[CWU (Myc) AS 3464]. На плодовому тілі Mycena galericulata (Scop.) Gray — в то му
самому локалітеті, 19.05.2009, зібр. О.В. Прилуцький [CWU (Myc) AS 3283]. На
плодовому тілі Mycena inclinata (Fr.) Quel. — Донецька обл., Сло в’ян сь кий р-н,
НПП «Святі гори», Теплинське лісництво, нагірна діброва, 17.11.2010, зібр.
О.Ю. Акулов [CWU (Myc) AS 4114—4118 та 4120]. На плодовому тілі Mycena
inclinata (Fr.) Quel. — Луганська обл., Станично-Луганський р-н, Станично-
Лу ганське відділення Луганського природного заповідника, 22.10.2010, зібр.
О.Ю. Акулов [CWU (Myc) AS 4140]. На плодовому тілі Mycena inclinata (Fr.)
251ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 2
Quel. — Чернігівська обл., Ріпкінський р-н, Комарівське лісництво, 29.09.2008,
зібр. О.Ю. Акулов [CWU (Myc) AS 3222 та 3223]. На плодовому тілі Laccaria sp. —
Львівська обл., Сколівський р-н, НПП «Сколівські Бескиди», околиці с. Ка-
м’ян ка, ур. Журавлине, мішаний ліс з ялиці та бука, 17.09.2010, зібр. І.О. Дудка
[CWU (Myc) AS 4084]. На плодовому тілі Lactarius sp. — Закарпатська обл.,
Міжгірський р-н, НПП «Синевир», Квасовецьке лісництво, буковий ліс в око-
лицях с. Колочава, 01.08.2010, зібр. О.Ю. Акулов [CWU (Myc) AS 3924—3926].
Загальне поширення: космополіт.
За даними літератури, C. arbuscula є повсюдно розповсюдженим мікофільним
видом, який зазвичай колонізує плодові тіла шапинкових грибів. Інколи його ви-
являють на строматичних сумчастих грибах та дискоміцетах (Ellis, Ellis, 1998; Gams
et al., 2004). Є відомості про розвиток цього виду на спороношеннях іржастих
грибів (Carrion, Rico-Gray, 2002). Він — типовий ендотроф, який тривалий час
розвивається у тканинах гриба-субстрату безсимптомно (Watson, 1955).
Оскільки в молодих зразків C. arbuscula конідіогенні зубчики розвинуті не-
достатньо та малопомітні навіть під значними збільшеннями мікроскопа, їх
можна хибно визначити як Verticillium або Lecanicillium spp.
Автор висловлює щиру подяку випускниці Харківського національного універ-
ситету ім. В.Н. Каразіна (кафедра мікології та фітоімунології) О.М. Красниковій
за підготовку ілюстрацій мікофільних грибів до цієї публікації, а також д-ру біол.
наук В.П. Гелюті (Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України) та д-ру
біол. наук Е.З. Коваль (Національний науково-дослідний реставраційний центр
України) за цінні зауваження щодо тексту.
1. Акулов А.Ю., Березницкий А.А. Новые для Украины виды рода Hypocrea и данные об их рас-
пространении // Тр. Междунар. конф., посв. 100-летию начала работы проф. А.С Бон-
дар цева в БИНе. — СПб.: РАН, 2005. — Т. 1. — С. 22—27.
2. Арнольд Г.Р.В. Новые местонахождения некоторых несовершенных микофильных гри-
бов в СССР // Нов. cистемат. низш. pаст. — 1971. — 8. — С. 139—146.
3. Арнольд Г.Р.В. Первая находка Sporophagomyces chrysostomus (Berk. et Br.) K. Poldmaa et
Samuels в Украине // Укр. ботан. журн. — 2005. — 62, № 1. — С. 67—69.
4. Борисова В.Н. Гифомицеты лесной подстилки в различных экосистемах. — Киев: Наук.
думка, 1988. — 252 с.
5. Джаган В.В., Придюк М.П. Рідкісні для мікобіоти України види мікотрофних грибів //
Мат-ли конф. молодих учених-ботаніків «Акт. пробл. ботан. та екол.» (Канів, 7—10 ве-
ресня 2004 р.). — 2004. — Вип. 9. — С. 16—18.
6. Джаган В.В., Пруденко М.М., Гелюта В.П. Гриби Канівського природного заповідника. —
К.: ВПЦ «Київський університет», 2008. — 271 с.
7. Дудка И.А., Коваль Э.З. Микофильные грибы двух степных заповедников Левобережной
Украины // Музей-заповедник: экология и культура. — Вешенская: Гос. музей-запо вед-
ник М.А. Шолохова, 2008. — С. 113—115.
8. Дудка І.О., Гелюта В.П., Андріанова Т.В. та ін. Гриби заповідників та національних при-
родних парків Лівобережної України / Ін-т ботан. ім. М.Г. Холодного НАН України. —
К.: Арістей, 2009. — Т. 2. — 428 с.
9. Дудка І.О., Гелюта В.П., Тихоненко Ю.Я. та ін. Гриби природних зон Криму. — К.: Фі то-
со ціоцентр, 2004. — 452 с.
252 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 2
10. Коваль Е.3. Матеріали до вивчення мікофільних грибів на Україні // Укр. ботан. журн. —
1964. — 21, № 5. — С. 58—64.
11. Коваль Е.3., Роженко Г.Л., Берегова В.Й. До поширення та екології деяких мікофільних
гри бів в УРСР // Укр. ботан. журн. — 1973. — 30, № 1. — С. 60—63.
12. Коваль Е.З., Берегова В.Й. До вивчення видового складу мікофільних грибів УРСР // Укр.
ботан. журн. — 1978. — 35, № 1. — С. 80—82.
13. Коваль Е.З., Берегова В.Й. Нові для УРСР види мікофільних грибів // Укр. ботан. журн. —
1983. — 40, № 1. — С. 102—104.
14. Прилуцкий О.В., Акулов А.Ю. Первая находка редкого вида Syzygospora tumefaciens (Ginns
et Sunhede) Ginns в Украине // Соврем. микол. в России. Т. 2. Мат-лы II Съезда мико-
логов России. — М.: Нац. акад. микол., 2008. — С. 231.
15. Рудаков О.Л. Микофильные грибы, их биология и практическое значение. — М.: Наука,
1981. — 160 с.
16. Солопчук Б.В., Джаган В.В. Мікофільні гриби Канівського природного заповідника //
Мат-ли II Міжнар. наук. конф. молодих учених «Біологія: від молекули до біосфери»
(Харків, 19—21 листопада 2007 р.). — 2007. — С. 346—347.
17. Arnold G.R.W. Uber Sibirina und Sympodiophora zwei neue Gattungen der Moniliales // Nova
Hedwigia. — 1970. — 19. — S. 299—304.
18. Arnold G.R.W., Yurchenko E.O. The first contribution on mycophylous fungi from Belarus //
Mycena. — 2007. — 7. — P. 4—19.
19. Carrion G., Rico-Gray V. Mycoparasites on the coffee rust in Mexico // Fungal Diversity. —
2002. — 11. — P. 49—60.
20. Cooper J.A. New Zealand hyphomycete fungi: additional records, new species and notes on in-
te resting collections // N. Z. J. Bot. — 2005. — 43. — P. 323—349.
21. Deighton F.C., Pirozynski K.A. Microfungi V. (More hyperparasitic Hyphomycetes) // Mycol.
pa pers. — 1972. — 128. — P. 62—63.
22. Ellis M.B., Ellis J.P. Microfungi on miscellaneous substrates. An identification handbook. —
Slough: The Richmond Publishing Co Ltd, 1998. — 246 p.+ 56 pl.
23. Gain R.E., Barnett H.L. Parasitism and axenic growth of the mycoparasite Gonatorrhodiella
high lei // Mycologia. — 1970. — 62. — P. 1122—1129.
24. Gams W., Diederich P., Poldmaa K. Fungicolous fungi / In: Biodiversity of fungi, inventory and
monitoring methods / Eds. G.M. Mueller, G.F. Bills, M.S. Foster. — Burlington: Elsevier Aca-
demic Press, 2004. — P. 343—392.
25. Gams W., Hoozemans A.C.M. Cladobotryum-konidienformen von Hypomyces-arten // Persoonia. —
1970. — 6. — P. 95—110.
26. Hoog G.S. The genera Blastobotrys, Sporothrix, Calcarisporium and Calcarisporiella gen. nov. //
Stud. in Mycol. — 1974. — 7. — 119 p.
27. Hughes S.J. Conidiophores, conidia and classification // Can. J. Bot. — 1953. — 31. — P. 577—659.
28. Hughes S.J. Revisiones Hyphomycetum aliquot cum appendice de nominibus rejiciendis // Can.
J. Bot. — 1958. — 36. — P. 727—836.
29. Hughes S.J. Studies on micro-fungi. IX. Calcarisporium, Verticicladium, and Hansfordia (gen.
nov.) // Mycol. papers. — 1951. — 43. — 25 p.
30. Matsushima T. Icones microfungorum a Matsushima lectorum. — Kobe: Matsushima, 1975. —
P. 1—209 + 415 pl.
31. Po ldmaa K., Samuels G.J. Aphyllophoricolous species of Hypomyces with KOH-negative peri the-
cia // Mycologia. — 1999. — 91. — P. 177—199.
32. Rogerson C.T., Samuels G.J. Polyporicolous species of Hypomyces // Mycologia. — 1993. —
85. — P. 231—272.
33. Rossman A.Y., Farr D.F., Akulov A.Yu. Cosmospora stegonsporii Rossman, Farr et Akulov sp.
nov. // Fungal Planet. — 2008. — 23. — P. 1—2.
34. Walker J.C., Minter D.W. Taxonomy of Nematogonum, Gonatobotrys, Gonatobotryum and Gonat
orrhodiella // Trans. Brit. Mycol. Soc. — 1981. — 77, N 2. — P. 299—319.
253ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 2
35. Watson P. Calcarisporium arbuscula living as an endophyte in apparently healthy sporophores
of Russula and Lactarius // Trans. Brit. Mycol. Soc. — 1955. — 38, N 4. — P. 409—414.
Рекомендує до друку Надійшла 05.08.2010 р.
І.О. Дудка
А.Ю. Акулов
Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Украина
НОВЫЕ И МАЛОИЗВЕСТНЫЕ ДЛЯ ТЕРРИТОРИИ УКРАИНЫ ВИДЫ
МИКОФИЛЬНЫХ ГРИБОВ. I. РОДЫ CALCARISPORIUM, GONATOBOTRYUM,
NEMATOGONUM, SYMPODIOPHORA
Представлена краткая история исследований микофильных грибов на территории Украины.
Приводятся подробное описание и оригинальные иллюстрации четырех видов микофиль-
ных гифомицетов: Nematogonum ferrugineum (Pers.) S. Hughes, Gonatobotryum parasiticum (Thaxt.)
Jane Walker et Minter, Sympodiophora stereicola G.R.W. Arnold и Calcarisporium arbuscula Preuss,
а также рассматриваются их экологические особенности. Первые три вида впервые обнару-
жены в Украине, а C. arbuscula был известен ранее по единичным находкам.
К л ю ч е в ы е с л о в а: микофил, гифомицет, Calcarisporium arbuscula, Gonatobotryum
parasiticum, Nematogonum ferrugineum, Sympodiophora stereicola.
O.Yu. Akulov
V.N. Karasin National University of Kharkiv, Ukraine
NEW AND LITTLE KNOWN FOR UKRAINE SPECIES OF FUNGICOLOUS
FUNGI. I. SPECIES OF CALCARISPORIUM, GONATOBOTRYUM,
NEMATOGONUM, SYMPODIOPHORA
The paper contains brief history of fungicolous fungi investigations in Ukraine. Detailed descripti-
ons, original illustrations and some ecological features for fungicolous hyphomycetes Nematogonum
ferrugineum (Pers.) S. Hughes, Gonatobotryum parasiticum (Thaxt.) Jane Walker et Minter, Sym po-
dio phora stereicola G.R.W. Arnold and Calcarisporium arbuscula Preuss are presented. First three
species are registered on the territory of Ukraine for the first time; for C. arbuscula only single records
in the country were known.
K e y w o r d s: fungicolous hyphomycetes, Calcarisporium arbuscula, Gonatobotryum parasiti-
cum, Nematogonum ferrugineum, Sympodiophora stereicola.
|