Реставрація виставково-демонстраційного макета стародавнього Києва

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2008
1. Verfasser:	Самойленко, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2008
Schlagworte:	Архітектура та історичні ландшафти
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17565
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Реставрація виставково-демонстраційного макета стародавнього Києва / О. Самойленко // Відлуння віків. — 2008. — № 2(10). — С. 21-25. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-17565
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-175652011-03-03T12:03:49Z Реставрація виставково-демонстраційного макета стародавнього Києва Самойленко, О. Архітектура та історичні ландшафти 2008 Article Реставрація виставково-демонстраційного макета стародавнього Києва / О. Самойленко // Відлуння віків. — 2008. — № 2(10). — С. 21-25. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. XXXX-0045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17565 uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Архітектура та історичні ландшафти Архітектура та історичні ландшафти
spellingShingle	Архітектура та історичні ландшафти Архітектура та історичні ландшафти Самойленко, О. Реставрація виставково-демонстраційного макета стародавнього Києва
format	Article
author	Самойленко, О.
author_facet	Самойленко, О.
author_sort	Самойленко, О.
title	Реставрація виставково-демонстраційного макета стародавнього Києва
title_short	Реставрація виставково-демонстраційного макета стародавнього Києва
title_full	Реставрація виставково-демонстраційного макета стародавнього Києва
title_fullStr	Реставрація виставково-демонстраційного макета стародавнього Києва
title_full_unstemmed	Реставрація виставково-демонстраційного макета стародавнього Києва
title_sort	реставрація виставково-демонстраційного макета стародавнього києва
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2008
topic_facet	Архітектура та історичні ландшафти
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17565
citation_txt	Реставрація виставково-демонстраційного макета стародавнього Києва / О. Самойленко // Відлуння віків. — 2008. — № 2(10). — С. 21-25. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT samojlenkoo restavracíâvistavkovodemonstracíjnogomaketastarodavnʹogokiêva
first_indexed	2025-07-02T18:44:42Z
last_indexed	2025-07-02T18:44:42Z
_version_	1836561867115331584
fulltext	АРХІТЕКТУРА ТА ІСТОРИЧНІ ЛАНДШАФТИ АРХІТЕКТУРА ТА ІСТОРИЧНІ ЛАНДШАФТИ Серед багатьох творів мистецтва, що зберігаються в наукових фондах та експонуються у виставкових залах Національного заповідника “Софія Київсь� ка”, заслуговують на увагу виставково�де� монстраційні макети. Серед них є унікальні твори — макети стародавнь� ого Києва та Золотих воріт, створені завдяки таланту та високому професіоналізму української художниці�гра� фіка Дінори Павлівни Ма� зюкевич. Макет стародавнь� ого Києва Х–ХІІ ст. — це перша спроба відтворення в єдиному музейному експо� наті планування, архітектури, соціальної та геофізичної топографії Києва домон� гольського періоду. Саме цей макет зараз експонується в північній галереї Софійського собору. Він відтворює “Гору” або Верхнє місто, до якого входили: “місто Володимира”, “місто Ярос� лава”, ансамблі Михайлівської гори та Ко� пирєва кінця, гора Хоревиця та частина По� долу. У ньому відображено історичний час, ко� ли закладалися основи архітектурно�місто� будівної своєрідності міста Києва. Саме тоді сформувалися системи розселення та укріп� лень, основні архітектурні домінанти, пла� нувальна сітка вулиць, об’ємно�просторова композиція міста. Головною її особливістю був спосіб орієнтації у просторі, заснований на об’ємних орієнтирах, якими були церк� ви, собори, дзвіниці і вежі, що формували систему опорних точок орієнтації. Вигляд міста того часу був напрочуд цілісний і дос� коналий: тут гармонійно поєднувались культові і житлові споруди, дерев’яні та кам’яні будівлі. У забудові стародавнього Києва не було монотонності і скупченості, саме цим місто відрізнялося від міст Візантії, Заходу і Сходу. РЕСТАВРАЦІЯ ВИСТАВКОВО�ДЕМОНСТРАЦІЙНОГО МАКЕТА СТАРОДАВНЬОГО КИЄВА Ольга Самойленко До 100�річчя від дня народження Дінори Мазюкевич Фото із фондів НІАЗ “Софія Київська” та С. Ніколаєва. Найбільшу площу міста займала “Го� ра” — “місто Ярослава”, оточене земляними укріпленнями — валами з воротами, від воріт простягались вулиці, які сходилися на міських майданах біля соборів. У центрі “міста Ярослава” — ансамбль Софійського собору. На першому плані ма� кета — головний в’їзд до міста — Золоті во� рота. Між ними і Софійським собором ви� сочіли три церкви першої половини XI ст.: Ірининська, Георгіївська та невідомий храм, присвячення якого ще остаточно не з’ясоване. Зі сходу до міста вели Лядські во� рота, із заходу — Львівські. На задньому плані — Софійські або Ба� тиєві ворота — в’їзд до найдавнішої части� ни Києва — Старокиївської гори — “міста Володимира”. Його центральна споруда — Десятинна церква, оточена князівськими палацами кінця X ст. Праворуч — Михайлівська гора, де ви� никло “місто Ізяслава�Святополка”. В центрі — Михайлівський Золотоверхий со� бор початку XII ст. Ліворуч від “міста Ярос� лава” — Копирєв кінець — багате пе� редмістя з боярськими та купецькими сади� бами. З південного сходу — розлогі хащі у Хрещатому яру, Перевісище — місце ко� лишніх княжих полювань та сучасного Хрещатика. Між Верхнім містом та річкою Почайною простягся торгово�ремісничий посад Києва — Поділ із церквою Богородиці Пи� рогощої, яка опікувалася торгівлею. Побли� зу розташовані торжище з церквою Новго� родською та Туровою Божницею. Далі, під укріпленнями, — церква Василя. За підрахунками вчених, площа Києва у XII ст. становила близько 400 га. На думку дослідників, у місті проживало до 50 тисяч мешканців. За кількістю населення Київ був другим містом Європи після Парижа. На жаль, більшість споруд періоду Київсь� кої Русі не збереглися до наших днів. Пам’ятки тієї доби, що дійшли до нашо� го часу, є окрасою сучасного міста, а архі� тектурно�просторова структура Верхнього міста, що склалася з виникненням “міста Ярослава”, стала взірцем для розвитку містобудування у Східній Європі. Сьогодні цілісний історичний містобудівний комп� лекс Верхнього міста, відтворений у ма� кеті, — сучасна охоронна зона ансамблю Софійського собору, який включено до Списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Роботу над створенням макета, яка три� вала понад 8 років, з 1965 по 1973, умовно можна поділити на два етапи. Перший — це науково�дослідницька ро� бота, коли автору довелось опрацювати ве� лику кількість розрізнених джерел, щоб зібрати відомості для створення такого унікального експоната, а саме — архео� логічні та архітектурні дослідження Києва, архівні матеріали, літописи та стародруки, наукові праці. Для відтворення давньої то� пографії художниця вивчила та використа� ла стародавні різномасштабні плани, працю� вала з фахівцями з історії Київської Русі — археологами, архітекторами, мистецтво� знавцями, художниками, істориками. Нау� ковими консультантами були відомі ук� раїнські вчені — доктор архітектури Юрій Асєєв; доктор історичних наук Василь Дов� женок; майбутній академік, а тоді кандидат історичних наук, Петро Толочко; археолог, кандидат історичних наук Стефанія Кілієвич. Крім того, в роботі над виготов� ленням макета брали участь: Л. Грищенко, Ю. Химич, І. Барчук, М. Пусенкова, М. Кравченко, Ю. Камєнцев. У звіті про ро� боту, який зберігається у фондах Націо� нального заповідника “Софія Київська”, Дінора Мазюкевич пише, що для консуль� тацій було проведено понад 60 нарад. Ре� зультатом першого етапу роботи було ство� рення остаточного варіанту мапи з розташу� ванням вулиць, храмів, окремих боярських садиб тощо. Другим етапом проекту, в якому брали участь художники Юрій Химич та Леоніла Грищенко, мало стати створення макета як експоната. У світі не існує готових рецептів, як слід виготовляти макети, оскільки зав� дання завжди конкретне і вирішується у відповідності до потреб. При виготовленні планувальних макетів вирішальне значен� ня має рельєф місцевості, забудова тери� торії (об’єми будівель), озеленення та благо� устрій. Технологію виготовлення рельєфу, окремих будівель, озеленення, вибір співвідношення кольору окремих деталей макета, його загального тону, пофарбуван� ня рельєфу — все це має вирішувати ми� тець. Тут творча фантазія Дінори Павлівни була безмежною. Так, з гумового мочала “виростали” дерева, а перфорований картон використовувався як паркан для подільсь� ких городів. Автор задіяла весь арсенал підручних матеріалів: глину, пластилін, га� зетний папір, картон, гіпс. Застосовувались різноманітні технології: ліплення, пап’є� маше, лиття, фарбування тощо. Була розроблена конструкція металевого підмакетника, на яку встали 49 окремих фрагментів — “ящиків”, виготовлених з пап’є�маше за глиняними формами, що відтворювали рельєф місцевості. Виготов� лення цих форм з відображенням 150 топо� графічних горизонталей та шаблонів для них складало 21 технологічну позицію. Фрагменти були об’єднані між собою, згідно монтажної схеми, за допомогою 85 бовтів та 21 металевої тяги. Особливі склад� ності виникли при створенні об’ємних ма� кетів споруд у масштабі 1 м —: 2,7 мм. Цей АРХІТЕКТУРА ТА ІСТОРИЧНІ ЛАНДШАФТИ 23 незвичний та важкий для використання масштаб був обумовлений розмірами жит� лової кімнати Дінори Мазюкевич, в якій ви� готовлявся макет(!). Зразки 80 споруд, зроб� лених з пластиліну, було ретельно обговоре� но з науковими консультантами, за ними виготовили гіпсові форми та відлили спору� ди з гіпсу. Останні спочатку оброблялись різцем, а потім розмальовувалися гуашшю. На 12 кв. м макета розташувались 20 со� борів і церков, для позолоти бань деяких з них вперше було використано сусальне зо� лото, 1200 різноманітних будівель, 30 кри� ниць, 200 брам, подільські хатинки з мініатюрними парканчиками і колодязями� журавлями, князівські садиби з палатами, кріпосні стіни з бійницями. Макет було ви� готовлено на високому професійному рівні та схвалено комісією Міністерства культу� ри. Розмістили його в Державному історич� ному музеї, згодом, у зв’язку з ремонтними роботами в приміщеннях музею макет було передано в заповідник “Софія Київська”. Багато років цей унікальний експонат прикрашав експозицію виставки “Архітек� тура та мистецтво стародавнього Києва” в Софійській Трапезній. Експонат завжди вик� ликав велику зацікавленість у відвідувачів. З часу створення макета минуло 30 років і, на жаль, за цей період проводилось лише видалення пилу за допомогою щітки і пило� сосу та дезинфекція від шашелю. В 2003 році було проведено його детальне обсте� ження та з’ясовано, що цей унікальний екс� понат деформовано, він має значні втрати, забруднення і потребує детальної рестав� рації. Науково�методичною радою Націо� нального заповідника “Софія Київська” на чолі з генеральним директором Нелею Ку� ковальською було прийнято рішення рес� таврувати макет з виділенням коштів зі спеціального фонду Заповідника на проект реставрації та його реалізацію. Макет стародавнього Києва задумано ав� тором як експонат, що дозволяє всебічний огляд, але у Трапезній його встановили фак� тично у ніші. Експозиція дозволяла лише фронтальний огляд, що значно погіршувало його цінність як містобудівного експоната. Глядачі, дивлячись на Гору з боку Золотих воріт, не бачили Подолу, важко було уявити собі, як виглядає місто Ярослава, наприк� лад, з боку Дніпра, а “річковому фасаду” під час створення Києва приділялося особливе значення. Необхідно було надати можли� вість повноцінного сприйняття макета відві� дувачами, для чого було вирішено перенести макет у північну галерею Софійського собо� ру. Пропозицію з його розміщення було по� годжено з інститутом “УкрНДІпроектрестав� рація”, який здійснює науково�методичне керівництво всіма роботами у Заповіднику. Реставрація макета починалась з вив� чення архівних матеріалів наукового фон� 24 АРХІТЕКТУРА ТА ІСТОРИЧНІ ЛАНДШАФТИ ду Заповідника щодо виготовлення макета, ретельного обстеження його стану на той час та розробки концепції реставрації екс� поната. Розробку проекту реставрації було дору� чено художнику�архітектору Володимиру Гаврилову, який вже мав досвід такої робо� ти. За його проектом під час реставрації ви� користовували лише ті матеріали, з яких виготовлено макет: дерево, гіпс, пап’є�ма� ше, картон та папір. Обстеження виявило причину деформу� вання макета — нею була інженерна помил� ка, яка не враховувала досить велику пло� щу та вагу макета. Він спирався на метале� вий нестійкий каркас тільки краями свого периметру, сторони якого прогнулися до 10 см, середина провисала ще більше, макет знизу фактично набрав форми яйцеподібної сфери. Передбачені металеві стержні�стяж� ки були відсутні. Під шаром пилу, який вкривав макет, бу� ли жирні плями від оліфи, мідного купоросу та вапна. Позолоти на куполах не було вид� но, будівлі та ландшафт зливалися в од� норідну сіру масу. В багатьох місцях макет був пробитий, стики з’єднань рядів після декількох його переносів — грубо заляпані. Значна частина зелених насаджень була зла� мана та просто лежала на макеті. Будівлі ма� ли часткові пошкодження, частина оборон� них укріплень вдавлена в середину макета, або й зовсім знищена. Були втрачені деякі вежі, огорожі. Матеріал річок зіпсувався зовсім. Рельєф макета, зроблений з пап’є� маше, від перепадів температури і вологості та прогинання основи розшарувався та потріскався. Під час обстеження з’ясува� лось, що шашіль буквально сточив “Старе місто”. Це зумовило проведення дезинфекції з наступним ін’єктуванням отворів. Стала в нагоді монтажна схема, дбайливо виготовлена Дінорою Павлівною та збере� жена у фондах Заповідника: макет було розібрано на 3 блоки, кожний з яких окре� мо, на спеціально виготовлених ношах, бу� ло перенесено до Собору. Під час реставрації застосовано індивідуальний підхід до кож� ної споруди та ландшафту. Збережено первісну кольорову гаму, розчищено су� сальне золото на банях соборів. Домінуючі об’єкти виділено спеціальним підсвічен� ням. Оновлений експонат встановили на спеціальну жорстку основу, вкрили прозо� рим ковпаком та розмістили в північній га� лереї Софійського собору, забезпечивши йо� го всебічний огляд. Таким чином було проведено повну рес� таврацію унікального експоната, яка може вважатися нашою даниною талановитій ху� дожниці, що створила цю унікальну роботу, своєрідну “лебедину пісню” своєї творчості. Реставрацію виконували: член Національ� ної спілки художників України Марія Гав� рилова, художники Анна та Андрій Гаври� лови. Керівник групи — член НСХУ Воло� димир Гаврилов. Координатор робіт, пов’язаних з рестав� рацією, демонтажем і монтажем макета та його розміщенням, — головний архітектор Національного заповідника “Софія Київсь� ка” Ольга Самойленко. Художні фотографії відреставрованого макета з досконалою комп’ютерною оброб� кою зробив фотохудожник Сергій Ніко� лаєв. Поновлений планувальний макет наочно і яскраво ілюструє просторовий задум містобудівничих минулого, збуджує інтерес до історії й архітектури міста та викликає велику зацікавленість відвідувачів як ви� твір мистецтва. АРХІТЕКТУРА ТА ІСТОРИЧНІ ЛАНДШАФТИ 25 Література 1. Äîêóìåíòè, ëèñòóâàííÿ, çâ ³òè ùîäî âèãîòîâëåííÿ ìàêåòà Ñòàðîäàâíüîãî Êèºâà. Ôîíäè Íàö³îíàëüíîãî çàïîâ³äíèêà “Ñîô³ÿ Êè¿âñüêà”. 2. Çâ ³ò “Ðåñòàâðàö³ÿ ìàêåòà Ñòàðîäàâíüîãî Êèºâà” . — 2005. 3. Âå÷åðñüêèé Â.Â. Ñïàäùèíà ì³ñòîáóäóâàííÿ Óêðà¿íè. — Ê.: ÍÄ²Ò²ÀÌ — Ã î ë î- âàðõ³òåêòóðà, 2003. 4. Ìàðäàñîâ Í.Ä. Àðõèòåêòóðíûå ìàêåòû. Ëåíèíãðàä: Ñòðîéèçäàò, 1965.

Реставрація виставково-демонстраційного макета стародавнього Києва

Institution

Ähnliche Einträge