Професор Г.В. Ткаченко: на перехрестях науки і життя (до ювілейної дати Ужгородського національного університету)

Університет в Ужгороді був відкритий 1945 р. Біля його витоків стояв відомий учений у галузі фізіології рослин Григорій Володимирович Ткаченко – ректор Ужгородського державного університету упродовж 1949–1957 років. Він був організатором кафедри генетики і дарвінізму на вже заснованому в УжДУ біолог...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2015
1. Verfasser: Чубірко, М.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2015
Schriftenreihe:Український ботанічний журнал
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175658
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Професор Г.В. Ткаченко: на перехрестях науки і життя (до ювілейної дати Ужгородського національного університету) / М.М. Чубірко // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 1. — С. 85-88. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-175658
record_format dspace
spelling irk-123456789-1756582021-02-04T01:27:01Z Професор Г.В. Ткаченко: на перехрестях науки і життя (до ювілейної дати Ужгородського національного університету) Чубірко, М.М. Історія науки Університет в Ужгороді був відкритий 1945 р. Біля його витоків стояв відомий учений у галузі фізіології рослин Григорій Володимирович Ткаченко – ректор Ужгородського державного університету упродовж 1949–1957 років. Він був організатором кафедри генетики і дарвінізму на вже заснованому в УжДУ біологічному факультеті. Згадується дружина Г.В.Ткаченка – Мотря Григорівна Кожура, яка також працювала в Ужгородському університеті асистенткою кафедри морфології і систематики рослин. За роки викладацької і дослідницької роботи в УжДУ Г.В. Ткаченко опублікував 12 наукових праць, здебільшого пов’язаних із вивченням особливостей біології рослин різних сортів винограду в Закарпатті (цвітіння, запилення, запліднення тощо), впливу фізіологічно активних речовин на їхній ріст і розвиток, із практичними аспектами виноградарства. Университет в Ужгороде был открыт в 1945 г. У его истоков стоял известный ученый в области физиологии растений Григорий Владимирович Ткаченко – ректор Ужгородского государственного университета в 1949–1957 годах. Он был организатором кафедры генетики и дарвинизма на созданном в УжГУ биологическом факультете. В сообщении вспоминается и жена Г.В.Ткаченко – М.Г. Кожура, которая тоже работала в Ужгородском университете ассистенткой кафедры морфологии и систематики растений. За годы преподавательской и исследовательской работы в УжГУ Г.В. Ткаченко опубликовал 12 научных трудов, в основном связанных с изучением особенностей биологии растений разных сортов винограда в Закарпатье (цветение, опыление, оплодотворение), влияния физиологически активных веществ на их рост и развитие, с практическими аспектами виноградарства. Uzhgorod State University was founded in 1945. One of its founders, a famous Ukrainian plant physiologist, Gryoriy V. Tkachenko, was a Rector of the University in 1949–1957. He was also an organizer of the Department of Genetics and Darwinism of the Uzhgorod State University. His wife, Motrya G. Kozhura, worked at the University as an assistant at the Department of Morphology and Systematics of Plants. During his teaching and scientific activity at the Uzhgorod State University, G.V. Tkachenko published 12 scientific papers on the biology of different grape varietes in Transcarpathia (flowering, pollination, fertilization, etc.), influence of physiologically active substances on the growth and development of plants, and practical aspects of viticulture. 2015 Article Професор Г.В. Ткаченко: на перехрестях науки і життя (до ювілейної дати Ужгородського національного університету) / М.М. Чубірко // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 1. — С. 85-88. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0372-4123 DOI: http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj72.01.085 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175658 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історія науки
Історія науки
spellingShingle Історія науки
Історія науки
Чубірко, М.М.
Професор Г.В. Ткаченко: на перехрестях науки і життя (до ювілейної дати Ужгородського національного університету)
Український ботанічний журнал
description Університет в Ужгороді був відкритий 1945 р. Біля його витоків стояв відомий учений у галузі фізіології рослин Григорій Володимирович Ткаченко – ректор Ужгородського державного університету упродовж 1949–1957 років. Він був організатором кафедри генетики і дарвінізму на вже заснованому в УжДУ біологічному факультеті. Згадується дружина Г.В.Ткаченка – Мотря Григорівна Кожура, яка також працювала в Ужгородському університеті асистенткою кафедри морфології і систематики рослин. За роки викладацької і дослідницької роботи в УжДУ Г.В. Ткаченко опублікував 12 наукових праць, здебільшого пов’язаних із вивченням особливостей біології рослин різних сортів винограду в Закарпатті (цвітіння, запилення, запліднення тощо), впливу фізіологічно активних речовин на їхній ріст і розвиток, із практичними аспектами виноградарства.
format Article
author Чубірко, М.М.
author_facet Чубірко, М.М.
author_sort Чубірко, М.М.
title Професор Г.В. Ткаченко: на перехрестях науки і життя (до ювілейної дати Ужгородського національного університету)
title_short Професор Г.В. Ткаченко: на перехрестях науки і життя (до ювілейної дати Ужгородського національного університету)
title_full Професор Г.В. Ткаченко: на перехрестях науки і життя (до ювілейної дати Ужгородського національного університету)
title_fullStr Професор Г.В. Ткаченко: на перехрестях науки і життя (до ювілейної дати Ужгородського національного університету)
title_full_unstemmed Професор Г.В. Ткаченко: на перехрестях науки і життя (до ювілейної дати Ужгородського національного університету)
title_sort професор г.в. ткаченко: на перехрестях науки і життя (до ювілейної дати ужгородського національного університету)
publisher Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate 2015
topic_facet Історія науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175658
citation_txt Професор Г.В. Ткаченко: на перехрестях науки і життя (до ювілейної дати Ужгородського національного університету) / М.М. Чубірко // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 1. — С. 85-88. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv AT čubírkomm profesorgvtkačenkonaperehrestâhnaukiížittâdoûvílejnoídatiužgorodsʹkogonacíonalʹnogouníversitetu
first_indexed 2025-07-15T13:02:23Z
last_indexed 2025-07-15T13:02:23Z
_version_ 1837718095283617792
fulltext 85ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(1) УКРАЇНСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ ЖУРНАЛ Історія науки У 1945 році, за рішенням Народної Ради Карпатської України від 5 груд ня 1944 р., в Ужгороді був відкритий університет. Як відомо, ініціативу підтримала вла да УРСР і з пе вним запізненням — вла да СРСР. Слід за зна чи ти, що відкриття Ужгородського університету було не лег ким зав дан ням. Тим паче, що ра дянська вла да пла ну ва ла ство рен­ ня вишу на новоприєднаній території за зраз­ ком своїх ВНЗ, адже автономія Підкарпатська Русь, яка раніше належала Че хо­Сло вач чи ні, була приєднана до СРСР. Це оз на ча ло, що но­ воство ре ний виш слід за без пе чи ти кад ра ми всіх рівнів: адміністративними, педагогічними, нау­ ко ви ми тощо, а та кож об слу го вую чим пер со на­ лом. Од нак у повоєнні роки дефіцит саме та ких фахівців відчувався по всій країні. Особ ли ву ува гу приділяли при зна чен ню керівних кадрів і на сам­ пе ред — рек то ра. На плечі очільника університету ля га ла важ ка ноша і відповідальність за всі лан ки його діяльності. Знай ти відповідну кан ди да ту ру на по са ду рек то ра було доволі склад но, і тому за пер­ ше десятиліття існування Уж го родсько го дер жав­ но го університету в ньо му змінилося троє ректорів. Третім із них, який прий шов на цю по са ду в серпні 1949 року, був Григорій Во ло ди ми ро вич Тка чен ко. Врівноважений, поміркований, зав жди стри ма ний і спокійний, він був ан ти по дом рішучому й упев­ не но му в собі по пе ред ни ку. Ма буть, його вба ча ли зруч ним (як що не руч ним) для вла ди кан ди да том на пост рек то ра. http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj72.01.085 М.М.ЧУБІРКО Ужгородський національний університет вул. Університетська, 14, м. Ужгород, 88000, Україна ПРОФЕСОР Г.В.ТКАЧЕНКО: НА ПЕРЕХРЕСТЯХ НАУКИ І ЖИТТЯ  (до ювілейної дати Ужгородського національного університету) Чубірко М.М. Професор Г.В. Ткаченко: на перехрестях науки і життя  (до ювілейної дати Ужгородського національного університету).– Укр. ботан. журн. – 2015. –  72(1): 85–88. Університет в Ужгороді був відкритий 1945 р. Біля його витоків стояв відомий учений у галузі фізіології рослин Григорій Володимирович Ткаченко – ректор Ужгородського державного університету упродовж 1949–1957 років. Він був організатором кафедри генетики і дарвінізму на вже заснованому в УжДУ біологічному факультеті. Згадується дружина Г.В.Ткаченка – Мотря Григорівна Кожура, яка також працювала в Ужгородському університеті асистенткою кафедри морфології і систематики рослин. За роки викладацької і дослідницької роботи в УжДУ Г.В. Ткаченко опублікував 12 наукових праць, здебільшого пов’язаних із вивченням особливостей біології рослин різних сортів винограду в Закарпатті (цвітіння, запилення, запліднення тощо), впливу фізіологічно активних речовин на їхній ріст і розвиток, із практичними аспектами виноградарства. К л ю ч о в і с л о в а: історія науки, Ужгородський державний університет, фізіологія рослин, Г.В. Ткаченко © М.М. ЧУБІРКО, 2015 86 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(1) На ро див ся Г.В. Тка чен ко 6 лю то го 1903 р. у с. Си няв ка Чернігівської обл., у селянській родині. Закінчив Чернігівський сільськогосподарський інститут (1926), пра цю вав аг ро но мом, але по тяг до нау ки привів його до аспірантури Харківського дер жав но го університету. Після успішного за хис ту кандидатської дисертації (1936) Григорій Во ло ди­ ми ро вич працює в Криворізькому педагогічному інституті. До по чат ку Великої Вітчизняної війни він ке ру вав ка фед рою ботаніки, був заступ ни ком ди рек то ра, а зго дом — ди рек то ром цьо го інституту. Тут до реч но зга да ти про деякі ню ан си осо бисто го жит тя Григорія Во ло ди ми ро ви ча, а саме про його дру жи ну. Мот ря Григорівна Ко жу ра в 1932 році закінчила семирічку в селі на Дніпропетровщині. З ог ля ду на ве ли ку по тре бу в учи тельських кад рах дирекція шко ли відряджає здібну уче ни цю на чотиримісячні педагогічні кур си в м. Нікополь. Зго дом було вчи­ те лю ван ня в школі, за оч не нав чан ня у педучилищі, а відтак — у Криворізькому педінституті. Як відмінницю й ак тив ну ком со мол ку її за ли ша­ ють в інституті, при зна ча ють асистен том ка фед ри ботаніки, де вона пра цю ва ла до 1941 року. Во че­ видь саме криворізький період, який збігся в житті Григорія Во ло ди ми ро ви ча і Мотрі Григорівни, зіграв вирішальну роль у єднанні двох доль. Врод­ ли ва, ро зум на, енергійна асистент ка ка фед ри ботаніки не мог ла не при ва би ти до цен та Г.В. Тка­ чен ка, стар шо го від неї на 12 років. ...Війна враз зруй ну ва ла всі пла ни і мрії молодої ро ди ни. Мобілізований до лав Червоної армії в перші ж дні 1941­го, Григорій Во ло ди ми ро вич прой шов з боя ми всю війну. Мот ря пе ре жи ла дві евакуації — спо чат ку в м. Моз док Став ро польсько го краю, а за рік — до м. Уч­Кур га на Узбецької РСР. І там, і там вчи те лю­ ва ла в школі. У 1943­му за при зна чен ням переїхала до м. Там бо ва, а ще че рез рік — до Мо ск ви, де пра цю ва ла ла бо ран том, стар шим ла бо ран том на хімічній базі, інженером­хіміком. Війна скінчилася, щас ли ва Мот ря Григорівна зустрічала чоловіка з фрон ту. Після демобілізації Григорій Во ло ди ми ро вич от ри мав при зна чен­ ня на по са ду заступ ни ка ди рек то ра Львівського педінституту, а Мот ря Григорівна — асистен та ка­ фед ри ботаніки цьо го вишу. Про пра цю вав ши два роки у Львові, ро ди на зно ву змінює місце ро бо­ ти, цьо го разу — Мелітопольський педінститут: Григорій Во ло ди ми ро вич — ди рек тор, його дру­ жи на — асистент ка фед ри ботаніки. Успішна керівна ро бо та в трьох інститутах обу мо ви ла при­ зна чен ня Г.В. Тка чен ка в 1949 році на по са ду рек­ то ра най мо лод шо го в Україні університету на крайньо му заході країни — в Ужгороді (Рош ко, 2004). Окрім того, йому до ру чи ли організацію ка­ фед ри ге не ти ки і дарвінізму на вже за сно ва но му в УжДУ біологічному факультеті. Мот ря Григорівна влаштовується асистен том ка фед ри морфології і сис те ма ти ки рос лин. Под руж жя, ра зом із дворічним си ном, от ри ма ло для по меш кан ня дво­ по вер хо вий бу ди нок, яким, до речі, не раз дорікали ректорові. Маю чи чи ма лий досвід ро бо ти на кафедрі ботаніки різних вишів, М.Г. Ко жу ра швид ко адап­ ту ва ла ся до умов на шо го університету, була знаю­ чим і ви мог ли вим, професійним пе да го гом. Дещо складніші про бле ми до во ди ло ся розв’язувати Г.В. Тка чен ку. Якщо керівництво університету було вже більш­менш на ла год же но, то ство рен ня ка­ фед ри ге не ти ки і дарвінізму вия ви ло ся над склад­ ним зав дан ням. Після ганебної сесії ВАСГНІЛ у 1948 р. в СРСР то таль но зни щу ва ла ся ге не ти ка як нау ка. Не лише генетиків, а й фахівців, на бли же­ них до цієї галузі, звільняють з ро бо ти і ре пре су­ ють. В Уж го родсько му дер жав но му університеті до бра ку кваліфікованих кадрів додається ще й над­ зви чай но слаб ка матеріальна база. Щоби по пов ни ти ка фед ру необхідними спе­ ціалістами, до Уж го ро да з Ленінграда за про шу ють фахівця з фізіології рос лин до цен та Н.В. Атуріну. Вик ла дан ня кур су дарвінізму Г.В. Тка чен ко бере на себе. Зго дом зу сил ля ми рек то ра ситуація стабілі­ зується, ка фед ра обирає кла сич ний на пря мок досліджень — фізіологія рос лин, Григорій Во ло­ ди ми ро вич визначає їхню те ма ти ку. З без до ган­ ною інтуїцією вче но го він обирає як пер спек тив­ ний об’єкт фізіологічних досліджень – ви но град. Актуальність вив чен ня цієї рос ли ни в Закарпатті оче вид на, отож ка фед ра здійснює наукові ек спе ри­ мен ти про тя гом кількох десятиліть поспіль. За роки викладацької і дослідницької ро бо ти в Уж го родсько му дер жав но му університеті Г.В. Тка­ чен ко опублікував 12 нау ко вих праць (див. спи­ сок), здебільшого пов’язаних із вив чен ням особ­ ли востей біології рос лин різних сортів ви но гра ду в Закарпатті (цвітіння, за пи лен ня, запліднення тощо), впли ву фізіологічно ак тив них ре чо вин на ріст і роз ви ток рос лин, з прак тич ни ми ас пек та ми ви но гра дарст ва. 87ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(1) Спли вав час, жит тя поволі на ла год жу ва ло ся як у країні, так і в університеті. Та як це час то буває, неприємності з’являються зненацька. 1957 року, на чер го во му конкурсі щодо заміщення по сад на кафедрі морфології і сис те ма ти ки рос лин, М.Г. Ко­ жу ру зви ну ва ти ли у відсутності нау ко вих досліджень і, по при виз нан ня її педагогічної майстерності, звільнили з ро бо ти. Між іншим, кон ку рент ка, яка ви гра ла кон курс, була аспіранткою завідувача ка­ фед ри і за хис ти ла кан ди датську дисертацію лише чо ти ри роки по тому. Г.В. Тка чен ко звільняється з усіх по сад і йде в док то ран ту ру. За два роки він по вер нув ся на біологічний фа куль тет Уж го родсько го університету і зно ву очо лив ство ре ну ним ка фед ру фізіології рос лин. У 1960 році до цент Г.В. Тка чен ко успішно за хис тив док торську дисертацію на тему «Біологія цвітіння і запліднення ви но гра ду в Закарпатті». Уп ро довж 1959—1960 років Григорій Во ло ди ми­ ро вич чи тав лекції у Бу ха рестсько му університеті, куди був відряджений Міністерством вищої та спеціальної освіти СРСР. У 1961 році Г.В. Тка чен ко пе ре хо дить на вик ла­ даць ку ро бо ту в Одеський дер жав ний університет. На всіх, із ким спілкувався Григорій Во ло­ ди ми ро вич — як рек тор, завідувач ка фед ри, просто як фахівець­ботанік, він справ ляв вра­ жен ня вдумливої, доброзичливої, тактовної лю­ ди ни. Мені, в ті роки студентці біофаку, Г.В. Тка­ чен ко пригадується лю ди ною відстороненою, неговіркою, зо се ред же ною на своїх про бле мах і рефлексіях. У його постаті відчувалася якась незахищеність, вразливість. Ма буть, він по ли­ шив наш гос тин ний край із тя га рем на серці че рез несправедливість, лу кавст во у взаєминах лю дей, але на ма гав ся це при хо ва ти у глибині душі … Жит тя про фе со ра Григорія Во ло ди ми ро ви­ ча Тка чен ка обірвалося рап то во, 24 ве рес ня 1979 року. По хо ва ний він на Таїровському цвинтарі в Одесі. Г.В. Тка чен ко — ав тор та співавтор по над 50 нау­ ко вих публікацій (Швець, Васильєва, 2000). Слід за зна чи ти, що Григорій Во ло ди ми ро вич пра цю вав рек то ром у найважчі роки тоталітарного ре жи му в СРСР (1949—1956). У гнітючій атмосфері стра ху, підлабузництва, конформізму він своєю поведінкою де монст ру вав ко ле гам, що за будь­яких обста вин лю ди на має зберігати честь і гідність. ВИБРАНІ ПРАЦІ Г.В. ТКАЧЕНКА Ткаченко Г.В. Влияние длины подрезки на урожай ви­ нограда // Садоводство, виноградарство и виноде­ лие Молдавии. — 1953, 1Ь 2. — С. 16—17. Ткаченко Г.В. Мелкоягодность плодов винограда сорта Фурминт и меры борьбы с ней // Науч. зап. Ужгород. гос. ун­та. — Т. VIII. – Сер. Биол. — 1953. — С. 17—23. Ткаченко Г.В. Избирательность оплодотворения в раз­ ных частях пестика // Докл. и сообщ. Ужгород. гос. ун­та. — 1957. — № 1. – Сер. Биол. — С. 5—8. Ткаченко Г.В. Плодоносность глазков винограда в усло­ виях Закарпатья // Докл. и сообщ. Ужгород. гос. ун­ та. — 1957. — № 1. – Сер. Биол. — С. 9—11. Ткаченко Г.В.  Цветение винограда в услови­ ях Закарпатья // Науч. зап. Ужгород. гос. ун­та. — 1957. — Т. XXIII. — С. 37—63. Ткаченко Г.В. Влияние внутрисортового и межсорто­ вого опыления на урожай винограда // Докл. и со­ общ. Ужгород. гос. ун­та. — 1958. — № 2. – Сер. Биол. — С. 3—4. Ткаченко Г.В. К вопросу развития эндосперма виногра­ да // Докл. и сообщ. Ужгород. гос. ун­та. — 1958. — № 3. – Сер. Биол. — С. 3—5. Ткаченко Г.В. К вопросу о причинах горошения ягод ви­ нограда сорта Фурминт // Докл. и сообщ. Ужгород. гос. ун­та. — 1959. —№ 3. – Сер. Биол. — С. 15—17. Ткаченко Г.В. Влияние гиббереллина на плодоно­ шение винограда сорта Чауш // Физиология растений. — 1960. — 7. — С. 3. Ткаченко Г.В. Влияние прищипывания на урожай ви­ нограда // Докл. и сообщ. Ужгород. гос. ун­та. — 1961. — № 4. – Сер. Биол. — С. 3—6. Ткаченко Г.В. Тератология цветка винограда // Докл. и сообщ. Ужгород. гос. ун­та. — 1961. — № 4. – Сер. Биол. — С. 13—16. Ткаченко Г.В. Бесплодность отдельных кустов виногра­ да и меры борьбы с ней // Докл. и сообщ. Ужгород. гос. ун­та. — 1962. — № 5. – Сер. Биол. — С. 3—6. Автор висловлює щиру подяку канд. біол. наук В.Г. Рошко (Ужгородський національний університет) за люб’язно надані публікації Г.В. Ткаченка. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Швець Г.А., Васильєва Т.В. Ткаченко Гриорій Володи­ мирович // Професори Одеського (Новоросійсько­ го) університету. Т. 4: Р — Я: біографічний словник / Упоряд., ред. В.В. Самодурова, І.В. Шепельська, Н.С. Тахтарова; відп. ред. В.А. Сминтина. — Одеса: АстроПринт, 2000. — C. 220—221. Рошко В.Г. Історія біологічного факультету Ужгородсь­ кого національного університету. — Ужгород: Мис­ тецька лінія, 2004. — 140 с. Рекомендує до друку Надійшла 21.10.2014 р. М.В. Шевера 88 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(1) Чубирко М.М. Профессор Г.В. Ткаченко: на перекрестках  науки и жизни (к юбилейной дате Ужгородского  национального университета).– Укр. ботан. журн. – 2015. – 72(1): 85–88. Ужгородский национальный университет Университет в Ужгороде был открыт в 1945 г. У его исто­ ков стоял известный ученый в области физиологии рас­ тений Григорий Владимирович Ткаченко – ректор Ужго­ родского государственного университета в 1949–1957 годах. Он был организатором кафедры генетики и дар­ винизма на созданном в УжГУ биологическом факуль­ тете. В сообщении вспоминается и жена Г.В.Ткаченко – М.Г. Кожура, которая тоже работала в Ужгородском уни­ верситете ассистенткой кафедры морфологии и систе­ матики растений. За годы преподавательской и исследо­ вательской работы в УжГУ Г.В. Ткаченко опубликовал 12 научных трудов, в основном связанных с изучением осо­ бенностей биологии растений разных сортов винограда в Закарпатье (цветение, опыление, оплодотворение), влияния физиологически активных веществ на их рост и развитие, с практическими аспектами виноградарства. К л ю ч е в ы е с л о в а: история науки, Ужгородский государственный университет, физиология растений, Г.В. Ткаченко. Chubirko М.М. Professor G.V. Tkachenko at the crossroads  of science and life (on the anniversary date of Uzhgorod  National University).– Ukr. Bot. J.– 2015.– 72(1): 85–88. Uzhgorod National University Uzhgorod State University was founded in 1945. One of its founders, a famous Ukrainian plant physiologist, Gryoriy V. Tkachenko, was a Rector of the University in 1949–1957. He was also an organizer of the Department of Genetics and Dar­ winism of the Uzhgorod State University. His wife, Motrya G. Kozhura, worked at the University as an assistant at the Department of Morphology and Systematics of Plants. Dur­ ing his teaching and scientific activity at the Uzhgorod State University, G.V. Tkachenko published 12 scientific papers on the biology of different grape varietes in Transcarpathia (flowering, pollination, fertilization, etc.), influence of physi­ ologically active substances on the growth and development of plants, and practical aspects of viticulture. К e y w o r d s: history of science, Uzhgorod State University, plant physiology, G.V. Tkachenko. Лукаш А.В., Андриенко Т.Л. Ботанически ценные охраняемые природные территории Полесья.– Чернигов: Десна Полиграф, 2014. –104 с. Лукаш О.В., Андрієнко Т.Л. Ботанічно цінні природно­заповідні території Полісся.– Чернігів: Десна Поліграф, 2014. –104 с. У монографії наведена характеристика ботанічно цінних природно­аповідних територій, які мають транснаціональне значення. Для кожної з них подана характеристика рослинного покриву. Акцентовано увагу на наявність созофітів, созологічно цінних рослинних угруповань, а також угруповань та екосистем що мають високу екологічну цінність і підлягають збереженню відповідно до EEC Habitat Directive. Видання розраховане на наукових співробітників, викладачів, студентів, працівників природоохоронних установ і всіх, хто цікавиться природою Полісся. НОВІ ВИДАННЯ