Різноманітність мікобіоти і фітоедафону у різних фітоценозах крейдяних відслонень долини р. Вовча (Харківська обл.)
Древесная растительность положительно влияет на число видов микромицетов в фитоценозах кальцифицированных почв. Видовое разнообразие микобиоты увеличивалось преимущественно за счет видов, выделенных как из подстилки, так и из почвы. Численность почвенных водорослей под насаждениями груши уменьшалась...
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Український ботанічний журнал |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175666 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Різноманітність мікобіоти і фітоедафону у різних фітоценозах крейдяних відслонень долини р. Вовча (Харківська обл.) / О.І. Віннікова // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 3. — С. 420-425. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-175666 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1756662021-02-04T01:26:34Z Різноманітність мікобіоти і фітоедафону у різних фітоценозах крейдяних відслонень долини р. Вовча (Харківська обл.) Віннікова, О.І. Спорові рослини та гриби Древесная растительность положительно влияет на число видов микромицетов в фитоценозах кальцифицированных почв. Видовое разнообразие микобиоты увеличивалось преимущественно за счет видов, выделенных как из подстилки, так и из почвы. Численность почвенных водорослей под насаждениями груши уменьшалась, а в подстилке под зарослями терна — увеличивалась. На стационарах с древесной растительностью наблюдали противоположную направленность изменения числа видов водорослей и микромицетов. Максимально подобным был видовой состав микромицетов трех наиболее близко расположенных стационаров под травяной растительностью, а водоростей— двух стационаров в насаждениях груши. В целом на подобие видового состава микобиоты влияли территориальная отдаленность стационаров и состав фитоценоза, а фитоэдафона— только состав фитоценоза. It is concluded that trees have positive effect on species diversity of micromycetes on calcareous soils. Numerous fungal species were isolated both from litter and soil layers. Number of algae species is found to decline under Pyrus trees and increase in the litter in Prunus (thorn) plantations. Changes in algae species diversity in arboreous plots were opposite to that of fungi. Maximum similarity between micromycetes species composition was shown for three closest plots with grass cover, while for algae it was observed in two plots under Pyrus plantations. In total, similarity of the fungal species composition depended on distance between the studied plots and type of phytocoenoses, whereas for algae species composition only the latter factor was important. 2011 Article Різноманітність мікобіоти і фітоедафону у різних фітоценозах крейдяних відслонень долини р. Вовча (Харківська обл.) / О.І. Віннікова // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 3. — С. 420-425. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175666 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Спорові рослини та гриби Спорові рослини та гриби |
| spellingShingle |
Спорові рослини та гриби Спорові рослини та гриби Віннікова, О.І. Різноманітність мікобіоти і фітоедафону у різних фітоценозах крейдяних відслонень долини р. Вовча (Харківська обл.) Український ботанічний журнал |
| description |
Древесная растительность положительно влияет на число видов микромицетов в фитоценозах кальцифицированных почв. Видовое разнообразие микобиоты увеличивалось преимущественно за счет видов, выделенных как из подстилки, так и из почвы. Численность почвенных водорослей под насаждениями груши уменьшалась, а в подстилке под зарослями терна — увеличивалась. На стационарах с древесной растительностью наблюдали противоположную направленность изменения числа видов водорослей и микромицетов. Максимально подобным был видовой состав микромицетов трех наиболее близко расположенных стационаров под травяной растительностью, а водоростей— двух стационаров в насаждениях груши. В целом на подобие видового состава микобиоты влияли территориальная отдаленность стационаров и состав фитоценоза, а фитоэдафона— только состав фитоценоза. |
| format |
Article |
| author |
Віннікова, О.І. |
| author_facet |
Віннікова, О.І. |
| author_sort |
Віннікова, О.І. |
| title |
Різноманітність мікобіоти і фітоедафону у різних фітоценозах крейдяних відслонень долини р. Вовча (Харківська обл.) |
| title_short |
Різноманітність мікобіоти і фітоедафону у різних фітоценозах крейдяних відслонень долини р. Вовча (Харківська обл.) |
| title_full |
Різноманітність мікобіоти і фітоедафону у різних фітоценозах крейдяних відслонень долини р. Вовча (Харківська обл.) |
| title_fullStr |
Різноманітність мікобіоти і фітоедафону у різних фітоценозах крейдяних відслонень долини р. Вовча (Харківська обл.) |
| title_full_unstemmed |
Різноманітність мікобіоти і фітоедафону у різних фітоценозах крейдяних відслонень долини р. Вовча (Харківська обл.) |
| title_sort |
різноманітність мікобіоти і фітоедафону у різних фітоценозах крейдяних відслонень долини р. вовча (харківська обл.) |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Спорові рослини та гриби |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175666 |
| citation_txt |
Різноманітність мікобіоти і фітоедафону у різних фітоценозах крейдяних відслонень долини р. Вовча (Харківська обл.) / О.І. Віннікова // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 3. — С. 420-425. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Український ботанічний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT vínníkovaoí ríznomanítnístʹmíkobíotiífítoedafonuuríznihfítocenozahkrejdânihvídslonenʹdolinirvovčaharkívsʹkaobl |
| first_indexed |
2025-07-15T13:03:06Z |
| last_indexed |
2025-07-15T13:03:06Z |
| _version_ |
1837718135640162304 |
| fulltext |
420 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 3
© О.І. ВІннІкОВа, 2011
О.І. ВІннІкОВа
Харківський національний університет імені В.н. каразіна
пл. Свободи, 4, м. Харків, Україна, 61077
РІЗнОМанІТнІСТЬ МІкОБІОТИ І
ФІТОЕДаФОнУ В РІЗнИХ ФІТОЦЕнОЗаХ
кРЕЙДЯнИХ ВІДСлОнЕнЬ ДОлИнИ
р. ВОВЧа (ХаРкІВСЬка ОБлаСТЬ)
к л ю ч о в і с л о в а: ґрунтові мікроміцети, ґрунтові
водорості, крейдяні відслонення, подібність видового
складу
на сьогодні в літературі фактично відсутні приклади комплексного вивчення
видового складу мікобіоти та альгофлори ґрунтів, із застосуванням єдиних
підходів до флористичного аналізу цих двох груп організмів із різним
способом життєдіяльності. Окрім того, на тлі достатньої вивченості мікобіоти
та фітоедафону різних типів ґрунтів України існує певний дефіцит даних
щодо визначення структури мікроміцетів і водоростей карбонатних ґрунтів
[5, 6]. У попередніх дослідженнях мікобіоти і фітоедафону лісонасаджень
південної частини Східного лісостепу України ми показали, що важливу роль
у формуванні видового складу мікробіоти ґрунту відіграють територіальна
віддаленість досліджуваних стаціонарів, деревна порода і ступінь зволоженості
екотопів [3]. При цьому було встановлено, що зміни видового багатства
мікроміцетів і водоростей за дії одного й того самого чинника можуть бути
протилежними. Питання про наявність аналогічних тенденцій у мікробіоті
ґрунтів інших типів ценозів досі нез’ясоване. Тому мета нашої роботи полягала
в оцінці впливу природних факторів, що визначають біорізноманітність
мікобіоти та фітоедафону крейдяних відслонень долини р. Вовча.
Методика досліджень
Видовий склад мікроміцетів і водоростей вивчали в умовах стаціонарів,
закладених на крейдяних відслоненнях берегів р. Вовча у Вовчанському р-ні
Харківської обл. Стаціонари 1 і 2 розташовані на крейдяних схилах з трав’яною
рослинністю (проективне покриття 20 %); стаціонар 3 — це схил із глейовими
виходами (проективне покриття трав’яної рослинності — близько 10 %);
стаціонар 4 — крейдяний схил із заростями Prunus spinosa L.; стаціонари 5 і 6 —
крейдяні схили із штучними насадженнями Pyrus communis L.; стаціонар 7 —
крейдяний схил, майже цілковито вкритий лишайником Сolemma tenax (Swark)
Ach. em.; стаціонар 8 — крейдяний схил з трав’яною рослинністю (проективне
покриття — 30 %). Стаціонари 1—4 розташовані поблизу с. Вовчанські Хутори,
5—8 — с. Мала Вовча.
421ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 3
Зразки ґрунту з глибини 0—5 та 10—15 см, а на стаціонарах під деревними
рослинами — ще й з підстилки, відбирали згідно з методиками, прийнятими
в мікологічній та альгологічній практиці [6, 7]. Мікроміцети виділяли
методом глибинного засіву водної суспензії підстилки і ґрунту у розплавлені
живильні середовища Чапека та сусло-агар у чашки Петрі, які витримували у
термостаті за температури 24±1 ºС [7]. Видовий склад водоростей визначали
методами водних ґрунтових культур, культур зі скельцями обростання та на
агаризованому середовищі Болда [6]. культури водоростей вирощували за
кімнатної температури та освітлення 2000 лк протягом 16 годин на добу. Штами
грибів і водоростей, які виросли у чашках Петрі, для зберігання та ідентифікації
виділяли у пробірки з відповідними живильними середовищами.
Подібність складу мікобіоти і фітоедафону на різних стаціонарах
оцінювали методом кластерного аналізу Варда за коефіцієнтом Пірсона—
Браве із використанням пакета програм Statistica v. 5.5 а., Stat Soft Inc., USA
[2, 10].
Результати досліджень та їх обговорення
З підстилки і ґрунту досліджених стаціонарів виділено 58 видів (62 внутрі-
шньовидові таксони) мікроскопічних грибів, які належать до 4 родів
Zygomycota, 10 родів Ascomycota та 1 роду Basidiomycota. Фітоедафон дослід-
жених стаціонарів представлений 36 видами (42 внутрішньовидовими так-
сонами) водоростей із відділів Cyanophyta (17 (21) видів), Chlorophyta (10
(12)), Bacillariophyta (5), Xanthophyta (3) та Eustigmatophyta (1 вид). аналізуючи
дані, порівнювали кількість видів мікроміцетів і водоростей у карбонатних
ґрунтах різних фітоценозів — таких, що складаються лише з трав’яних рослин,
та під асоціаціями, до складу яких входять також деревні та чагарникові
рослини. крім того, порівнювали дві локальні групи стаціонарів — поблизу
с. Вовчанські Хутори і біля с. Мала Вовча.
Деревна рослинність у складі фітоценозу позитивно впливала на кількість
видів мікроміцетів (рис. 1). Так, під заростями Prunus spinosa і в насадженнях
Pyrus communis число виділених видів мікроскопічних грибів було більшим
у 1,5—2,5 раза, ніж на стаціонарах із виключно трав’яною рослинністю.
Розширення видового спектра мікроміцетів під деревами та чагарниками
відбувалося переважно за рахунок мукоральних грибів та деяких представників
аскоміцетів, а саме: родів Penicillium Link і Trichoderma Pers. Чисельність
видів ґрунтових водоростей під насадженням груші, навпаки, зменшувалася,
особливо на стаціонарі № 6 — тут ми знайшли лише 8 видів водоростей (рис. 1).
Видовий спектр скорочувався передусім за рахунок представників Cyanophyta,
які вважаються достатньо стійкими до підвищеної сонячної радіації й тяжіють
до відкритих місцезнаходжень [11].
За присутності у складі фітоценозів P. communis зазвичай підкислюється
ґрунт, оскільки її плоди та листя, що восени формують опад, відзначаються
422 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 3
6 5 7 4 8 3 2 1
2,
5
3,
0
3,
5
4,
0
4,
5
5,
0
5,
5
6,
0 A
Б
4 7 2 8 6 5 3 1
2
,5
3
,0
3
,5
4,
0
4,
5
5
,0
Стаціонар
1 2 3 7 8 4 5 6
Мікроміцети
Водорості
Ч
и
сл
о
в
и
д
ів
35
30
25
20
15
10
5
0
Рис. 1. Порівняння числа
видів ґрунтових мікроміцетів
і водоростей досліджених
стаціонарів
Fig. 1. A comparison of the number
of soil micromycetes and algae
species on studied plots
Рис. 2. Відносна подібність
видового складу мікобіоти
та фітоедафону досліджених
стаціонарів (за коефіцієнтом
Пірсона—Браве):
а — мікобіота, Б — фітоедафон
Fig. 2. A relative similarity of the
species contents on the studied
plots (estimated by Pearson—Bravet
coefficient):
A — micromycetes, Б — algae
Стаціонар
Стаціонар
423ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 3
високим вмістом органічних кислот [9]. Відомо, що загальною тенденцією
щодо впливу рн на фітоедафон є збільшення видового багатства альгофлори за
рн близько 6,0—7,0 і зменшення — в разі підкислення ґрунту [1, 12], тим часом
як мікроміцети, навпаки, активніше розвиваються саме в кислих ґрунтах. До
того ж у підкисленому ґрунті знижується чисельність бактерій — основних
конкурентів мікроміцетів за субстрат [4].
У цілому підстилка несуттєво вплинула на чисельність саме «підстил-
кових» видів мікроміцетів, особливо на 4-му і 5-му стаціонарах. Дещо більше
мікроскопічних грибів, які траплялися винятково в підстилці, знайдено на 6-му
стаціонарі (9 видів). Розмаїття мікобіоти під деревною рослинністю зростало
за рахунок видів, пов'язаних як з підстилкою, так і з ґрунтом (таблиця).
Збільшення кількості видів ґрунтових водоростей (таблиця) в 1,6—2,0
рази у підстилці під заростями Prunus spinosa (4-й стаціонар), порівняно зі
стаціонарами, закладеними у насадженнях Pyrus communis, можна пояснити
меншим затіненням ґрунту завдяки незначному розгалуженню гілок терену.
Раніше ми встановили [3]: відмінності між стаціонарами з різними
деревними породами щодо кількості видів водоростей завжди мали чітко
протилежне спрямування стосовно різниці за числом видів мікроміцетів. Та-
кож було показано, що провідну роль у формуванні видового складу ґрунтової
мікобіоти і фітоедафону у лісонасадженнях південної частини Східного
лісостепу України відіграє фактор взаємної територіальної віддаленості
досліджуваних стаціонарів. За результатами даної роботи можна констатувати,
що протилежний напрямок змін числа видів водоростей та мікроміцетів
спостерігався лише на стаціонарах із деревною рослинністю (рис. 1). Тобто
встановлена раніше тенденція є слушною, напевно, тільки для лісових
фітоценозів.
Також не простежувався певний вплив територіального фактора на
формування фітоедафону та мікобіоти обстежених карбонатних ґрунтів. За
видовим складом ґрунтової мікобіоти сім із восьми досліджених стаціонарів
розподілялися на дві групи: до однієї з них входили чотири стаціонари, три
з яких (№№ 1—3) знаходилися поблизу с. Вовчанські Хутори. У складі другої
Місце трапляння
мікроорганізмів
Мікроміцети Водорості
№ стаціонару № стаціонару
4 5 6 4 5 6
Лише у підстилці 3 5 9 10 1 1
Лише у ґрунті 17 10 13 5 6 3
У підстилці та ґрунті 7 12 11 4 5 4
Разом 27 27 33 19 12 8
Видове багатство мікроорганізмів
424 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 3
групи два з трьох стаціонарів (№ 5 і № 7) розташовані неподалік від с. Мала
Вовча (рис. 2, а). В межах цих двох груп відбувалося подальше подрібнення
кластерів на плеяди із сильнішим кореляційним зв’язком, при цьому у першій
групі відстежувалася дія фактора територіальної віддаленості (стаціонари
№№ 1—3), а в другій — складу фітоценозу (стаціонари № 4 і № 5 під деревною
рослинністю). Загалом найбільш подібним був видовий склад ґрунтової
мікобіоти стаціонарів № 1 і № 2 з майже однаковою рослинністю. Вони
розташовані на незначній відстані один від одного (близько 800 м).
За видами фітоедафону досліджені стаціонари також розподілялися на дві
групи, і провідним фактором, що визначав цей розподіл, був склад фітоценозу
(рис. 2, Б). Так, парну плеяду із максимальним ступенем подібності становили
стаціонари № 5 і № 6 у насадженнях P. communis; до цього ж кластера входили
два інші стаціонари (№ 1 і № 3) із меншим ступенем подібності видового складу
водоростей, але з дуже близьким складом фітоценозу за вищими рослинами.
Висновки
Таким чином, вивчаючи поширення мікроміцетів і водоростей у різних типах
фітоценозів карбонатних ґрунтів, ми встановили, що деревна рослинність
у складі фітоценозу позитивно впливає на кількість видів мікроміцетів, при
цьому збільшувалося число мукоральних грибів та видів родів Penicillium
і Trichoderma. Загалом видова різноманітність мікобіоти під деревною
рослинністю зростала завдяки видам як із підстилки, так і ґрунту. Чисельність
ґрунтових водоростей під насадженнями груші, навпаки, зменшувалася —
переважно за рахунок представників Cyanophyta. При порівнянні стаціонарів
із деревною рослинністю виявлено обернений кореляційний зв`язок зміни
числа видів грибів і водоростей. Подібність мікобіоти досліджених стаціонарів
майже однаковою мірою залежала від їх територіальної віддаленості та складу
фітоценозу. Провідним фактором, що впливав на подібність складу ґрунтових
водоростей на досліджених стаціонарах, був склад фітоценозу.
1. алексахина Т.И., Штина Э.а. Почвенные водоросли лесных биогеоценозов. — М.:
наука, 1984. — 150 с.
2. Боровиков В.П., Боровиков И.П. Statistica. Статистический анализ и обработка данных
в среде Windows. — М.: Филинъ, 1998. — 600 с.
3. Віннікова О.І. Ґрунтові мікроміцети і водорості лісових насаджень у Південній
частині Східного лісостепу України: автореф. дис. … канд. біол. наук. — к., 2004. — 20 с.
4. Звягинцев Д.Г., Бабьева И.П., Зенова Г.М. Биология почв. — М.: Изд-во МГУ, 2005.
— 445 с.
5. коломієць І.В. Мікобіота кальцефільних рослинних угруповань // Укр. ботан. журн.
— 1996. — 53, № 1. — С. 89—97.
6. костиков І.Ю., Романенко П.О., Демченко Е.М. та ін. Водорості ґрунтів України
(історія та методи дослідження, система, конспект флори). — к.: Фітосоціоцентр, 2001. —
300 с.
7. Методы экспериментальной микологии. — киев: наук. думка, 1982. — 550 с.
8. Микромицеты почв / Под ред. В.И. Билай. — киев: наук. думка, 1984. — 264. — с.9.
425ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 3
9. Мороз П., Осипова І. Фенольні сполуки як чинник алелопатичної активності груші //
Вісн. львів. ун-ту. Серія біологічна. — 2004. — Вип. 36. — С. 249—253.
10. нешатаев Ю.н. Методы анализа геоботанических материалов. — л.: Изд-во лГУ,
1987. — 192 с.
11. Приходькова л.П. Синезеленые водоросли почв степной зоны Украины. — киев:
наук. думка, 1992. — 218 с.
12. Штина Э.а. Почвенные водоросли как биоиндикаторы состояния окружающей
среды // Проблемы почвоведения. — М.: наука, 1982. — С. 74—78.
Рекомендує до друку
П.М. Царенко надійшла 26.06.2010 р.
О.И. Винникова
Харьковский национальный университет имени В.н. каразина, Украина
РаЗнООБРаЗИЕ МИкОБИОТЫ И ФИТОЭДаФОна В РаЗлИЧнЫХ ФИТОЦЕнОЗаХ
МЕлОВЫХ ОБнаЖЕнИЙ ДОлИнЫ р. ВОлЧЬЯ (ХаРЬкОВСкаЯ ОБлаСТЬ)
Древесная растительность положительно влияет на число видов микромицетов в
фитоценозах кальцифицированных почв. Видовое разнообразие микобиоты увеличивалось
преимущественно за счет видов, выделенных как из подстилки, так и из почвы.
Численность почвенных водорослей под насаждениями груши уменьшалась, а в подстилке
под зарослями терна — увеличивалась. на стационарах с древесной растительностью
наблюдали противоположную направленность изменения числа видов водорослей и
микромицетов. Максимально подобным был видовой состав микромицетов трех наиболее
близко расположенных стационаров под травяной растительностью, а водоростей — двух
стационаров в насаждениях груши. В целом на подобие видового состава микобиоты влияли
территориальная отдаленность стационаров и состав фитоценоза, а фитоэдафона — только
состав фитоценоза.
к л ю ч е в ы е с л о в а: почвенные микромицеты, почвенные водоросли, меловые обнажения,
подобие видового состава.
О.I. Vinnikova
V.N. Karazin Kharkiv National University, Ukraine
MYCOBIOTA AND PHYTOEDAPHON SPECIES DIVERSITY IN VARIOUS PHYTO-
COENOSES ON CRETACEOUS CHALK OUTCROPS OF THE VOLCHYA RIVER VALLEY
(KHARKIV REGION)
It is concluded that trees have positive effect on species diversity of micromycetes on calcareous soils.
Numerous fungal species were isolated both from litter and soil layers. Number of algae species is
found to decline under Pyrus trees and increase in the litter in Prunus (thorn) plantations. Changes
in algae species diversity in arboreous plots were opposite to that of fungi. Maximum similarity
between micromycetes species composition was shown for three closest plots with grass cover, while
for algae it was observed in two plots under Pyrus plantations. In total, similarity of the fungal species
composition depended on distance between the studied plots and type of phytocoenoses, whereas
for algae species composition only the latter factor was important.
K e y w o r d s: soil micromycetes, soil algae, cretaceous chalk outcrops, similarity of species
composition.
|