Перлина українського бароко XVIII ст. — історія загибелі та відродження

Перлина українського бароко XVIII ст. — історія загибелі та відродження

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2008
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2008
Теми:
Шедеври світової культури
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17568
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Перлина українського бароко XVIII ст. — історія загибелі та відродження // Відлуння віків. — 2008. — № 2(10). — С. 49-53. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-17568
record_format dspace
spelling irk-123456789-175682011-03-03T12:03:51Z Перлина українського бароко XVIII ст. — історія загибелі та відродження Шедеври світової культури 2008 Article Перлина українського бароко XVIII ст. — історія загибелі та відродження // Відлуння віків. — 2008. — № 2(10). — С. 49-53. — укp. XXXX-0045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17568 uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Шедеври світової культури
Шедеври світової культури
spellingShingle Шедеври світової культури
Шедеври світової культури
Перлина українського бароко XVIII ст. — історія загибелі та відродження
format Article
title Перлина українського бароко XVIII ст. — історія загибелі та відродження
title_short Перлина українського бароко XVIII ст. — історія загибелі та відродження
title_full Перлина українського бароко XVIII ст. — історія загибелі та відродження
title_fullStr Перлина українського бароко XVIII ст. — історія загибелі та відродження
title_full_unstemmed Перлина українського бароко XVIII ст. — історія загибелі та відродження
title_sort перлина українського бароко xviii ст. — історія загибелі та відродження
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate 2008
topic_facet Шедеври світової культури
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17568
citation_txt Перлина українського бароко XVIII ст. — історія загибелі та відродження // Відлуння віків. — 2008. — № 2(10). — С. 49-53. — укp.
first_indexed 2025-07-02T18:44:50Z
last_indexed 2025-07-02T18:44:50Z
_version_ 1836561875107577856
fulltext ШЕДЕВРИ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ 49 ШЕДЕВРИ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ Cофія Київська — одна з найцінніших перлин української архітектури і мо� нументального мистецтва ХІ століття, що входить до Списку Всевітньої спадщини ЮНЕСКО. Заснування собору згадується у літописах як під 1017, так і під 1037 роком. Джерела засвідчують, що цією величною справою київський князь Ярослав Мудрий завершив починання свого батька Володими� ра. Софія як головний храм держави повсяк� час відігравала роль духовного, політичного та культурного центру. Під склепінням собо� ру відбувалися урочисті “посадження” на ве� ликокняжий стіл, церковні зібрання, прийо� ми послів, затвердження політичних угод. Царські врата головного вівтаря Со� фійського собору виготовили протягом 1747–1750 рр. на замовлення київських митрополитів Рафаїла Заборовського й Ти� мофія Щербацького відомі київські майстри 23 червня 2008 року до Софії Київської повернулися срібні Царські врата головного іконостасу, які два роки перебували на реставрації у Кракові. Загальноукраїнські уроE чистості з приводу повернення срібних врат до Софійського собору в Києві відбулися за участю президента України Віктора Ющенка та Вселенського патріарха ВарфоE ломея І під час святкування в Україні 1020Eї річниці Хрещення Київської Русі. ЗначенE ня цієї події підкреслював так званий “мазепинський передзвін”, що супроводжував церемонію передачі воріт польськими майстрами — за традицією він звучить у святій Софії лише на великі церковні свята. Мудрість, з обачністю я перебуваю; я посідаю знання розважливе. Мною царі царюють, Мною старшини правлять, вельможі судять усю землю. (Припов. 8, 12–16) ПЕРЛИНА УКРАЇНСЬКОГО БАРОКО XVIII ст. — ІСТОРІЯ ЗАГИБЕЛІ ТА ВІДРОДЖЕННЯ ПЕРЛИНА УКРАЇНСЬКОГО БАРОКО XVIII ст. — ІСТОРІЯ ЗАГИБЕЛІ ТА ВІДРОДЖЕННЯ Вид Царских врат до демонтажа — поч.ХХ в. Всі фото надані НІАЗ “Софія Київська” П. Волох, І. Завадський за мідною моделлю, яку виконав Семен Таран (Тарановський). Висота церковного шедевру — 4 м, вага — 140 кг, з яких 85 — срібло. Майстри вкрили свій унікальний витвір позолотою, витра� тивши на це 120 тогочасних червонців. За канонами християнської іконографії центральні двостулкові двері (врата) голов� ного вівтаря зазвичай прикрашаються сю� жетними композиціями і вишуканим орна� ментальним декором. У верхній частині софійських Царських врат розміщувалася традиційна сцена Благовіщення, обабіч сту� лок зображено фігури чотирьох єван� гелістів — Матвія, Марка, Луки й Іоанна, оточені майстерним рослинним орнамен� том, виконаним на підставі барокових взірців, опрацьованих ще самим Альбрех� том Дюрером. У центрі подано фігурки Богоматері та Св. Єлизавети, у нижніх ку� тах — образи святих. Композицію завершу� вала фігура царя Давида з відкритою кни� гою псалмів і берлом (скипетром) у руках. Усі постаті виконано у техніці високого рельєфу. Складна сюжетна композиція до� повнювалася численними накладними де� талями — голівками херувімів, медальйо� нами з образами святих і великою короною. Увінчувало врата зображення голуба у сяйві — символу Святого духа. Для полег� шення площин стулок майстри зробили ор� наментальне оздоблення ажурним. Срібні Царські врата іконостасу Софійсь� кого собору, що символізують вхід до Царства Божого, навесні 1922 року розріза� ли на фрагменти — саме тоді розпочалося вилучення церковних цінностей: радянську владу більше цікавив дорогоцінний метал, аніж мистецька цінність незрівняного ше� девру українського бароко. Збереглися ли� ше окремі фрагменти: як з’ясувалося, один� надцять понівечених срібних уламків пере� 50 ШЕДЕВРИ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ бували у фондах Києво�Печерського істори� ко�культурного заповідника. У 1984 році їх вдалося повернути до Софії Київської. Впродовж 2001–2002 рр. реставраційна рада Національного заповідника розгляда� ла питання про відновлення шедевра. Ос� танніми роками реставрація відкладалася з однієї причини — не було коштів... І лише в 2006 році вдалося зрушити з мертвої точ� ки — допомогли київські бізнесмени, які і виділили гроші. Повне фінансування рес� тавраційних робіт взяло на себе акційне то� вариство “Енран” з Києва та особисто його президент Микола Георгієвський. Нарешті було оголошено конкурс, який повинен був визначити виконавців. У кон� курсі брали участь найкращі рестав� раційні центри України, Росії, Німеччини і Польщі. Однак жодна з фірм не була у змозі виконати такий складний проект. Влітку 2005 р. в Музеї “Софія Київська” перебував архітектор і реставратор Ян Павліцький з Кракова — автор відбудови найважливішої православної святині Польщі, відомої своїми чудесами і спале� ної у 1991 р., — Преображенської церкви на Святій горі Грабарці. Ян Павліцький як реставратор і координатор українського відділу найбільшої польської реставра� торської фірми — Польських Майстерень Реставрації Пам’яток А.Т. з Варшави, після ознайомлення з умовами конкурсу надав пропозицію та повну програму рес� таврації срібних Царських врат, яка була повністю підтримана українською сторо� ною. Польські реставратори взялися відно� вити врата у первозданному вигляді, хоча збереглася лише частина фрагментів. Вра� та відновлювалися тими ж методами і інструментами, за допомогою яких були виготовлені українськими майстрами у XVIII столітті. Враховуючи складність технологічного процесу, за розпоряджен� ням Кабміну України, вратам дозволено було перебувати за межами держави 730 днів. Страхове покриття безцінного ванта� жу забезпечила СК “ЛЕММА” як меце� натський внесок у справу збереження істо� рико�культурної спадщини України. Стра� хова сума складає 2 млн 225 802 грн. Срібні врата поставали у XVIII ст. впро� довж чотирьох років — реставрація твору в XXI ст. тривала довгі два роки. Викона� ти проект зобов’язався митець�різьбяр Марек Ґанев, який проводив всі заходи з використанням тотожньої, відомої від ШЕДЕВРИ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ 51 століть, технології тиснення металу. Були використані навіть такі, як в епоху бароко, знаряддя — чекани. Під час реконструкції срібних врат були застосовані також най� новіші надбання техніки — однак не ювелірні, а комп’ютерні. Завдяки бага� толітнім детальним пошукам в різно� манітних архівах, вдалося знайти лише декілька фотографій барокового шедевру. Невиразні, часом пошкоджені, скляні кліше з початку XX ст. небагато говорили про дійсну вроду срібних врат. Однак в ру� ках Лєха Дзєвульського і Мирослава Дильського — фахівців�фотографіків, київські фотографії відкрили глибоко при� ховану первинну красу пам’ятки. Архівні фотографії розміром у декілька сантиметрів збільшили майже стократно, тобто до вели� чини 3–4 метрів. Спеціальні комп’ютерні програми дозволили також показати повністю невидимий, додатковий шар майс� терних оздоблень, які покривають, на пер� ший погляд, єдиний, грубий контур рослин� ного орнаменту і шати святих. Виявилося також, що лінії тіней, які проглядалися на книгах і сувоях — це фрагменти текстів із Євангелія і Псалмів. Тексти врешті решт вдалося прочитати. Цю копітку роботу ви� конав реставратор, іконописець і богослов Сотирис Пантопулос — македонець, так са� мо як і Марек Ґанев, випускник Краківсь� кої академії мистецтв. У червні 2008 р. реставраційні роботи під наглядом Польських Майстерень Рестав� рації Пам’яток А.Т. з Варшави й особисто їхнього голови, архітектора і реставратора д�ра Марека Баранського, закінчилися. Ше� девр української металопластики набув вигляду, ще кращого від засвідченого на фо� 52 ШЕДЕВРИ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ тографіях початку минулого століття. Це сталося завдяки тому, що були виправлені сліди не завжди сумлінних “ремонтних робіт” XIX ст., про які згадувалося у цер� ковних документах. Почесний патронат над процесом рес� таврації срібних врат взяли на себе попе� редній та нинішній міністри культури і національної спадщини Республіки Поль� ща Казимір Міхал Уяздовський та пан Богдан Здроєвський. Повернення врятованого шедевру ук� раїнського мистецтва ХVІІІ ст. — велике свято для української культури і не менш велике для польської школи реставрації пам’яток, яка нині долучилася до розвитку польсько�українського стратегічного парт� нерства.

Схожі ресурси